CC BY
230
УДК 728.61.03.12:[644.1+644.3]
ОПАЛЮВАЛЬН1 ТА ОСВ1ТЛЮВАЛЬН1 ПРИСТРОÏ В 1НТЕР'СР1 НАРОДНОГО ЖИТЛА УКРАÏНЦIВ
ЕГОРОВА В. С.1, асист, (Н(ВА Ю.2, студ.
1 Кафедра укра1нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Приднтровська державна акадетя будiвництвa та архттектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украша, тел. 0667220400, e-mail: vitusja03@mail.ru, ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
2 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Приднтровська державна акадетя будiвництвa та архттектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украша
Анотацiя. Постановка проблеми. Житло належить до нaйвaжливiших елементiв трaдицiйноï культури украшського народу. Неввд'емний i визначальний елемент як стародавнього, так i сучасного житла - це опалювальш та освiтлювaльнi пристроï. Не вс знають елементи iнтер'eру народного житла украшщв, признaченi для освiтлення та обiгрiву помешкання. До складово1 традицшно1 системи опалення народного житла Украши належать вариста пiч, лежанка, груба. Рiзновидaми джерел, зaсобiв, способiв та прилащв, за допомогою яких народ освгглював помешкання в денну або вечiрню пору, були лучина, свггоч, свiчки, лiхтaрi, кaгaнцi, лампи. Мета cmammi - розповюти про рiзномaнiтнiсть опалювальних та освiтлювaльних пристро1 в im^^i селянського житла Украши, дослщити мaтерiaли, з яких ïx виготовляли, визначити особливосп використання. Висновок. Основним опалювальним пристроем укрaïнцiв справедливо вважаеться трaдицiйнa вариста пiч. Однак варто зазначити, що функцш обiгрiву примщення виконували також груба та лежанка. У системi штучного освiтлення житлового примiщення дaвнix укрaïнцiв вiдомi рiзномaнiтнi пристроь свiтильники: лучина, свiточ, свiчкa, каганець, лixтaр, лампа.
Ключовi слова: укратська хата, опалювальш та освтлювальт пристро1, тч, груба, лежанка, лучина, свточ, cei4Ka, лiхmaр, каганець, лампа
ОТОПИТЕЛЬНЫЕ И ОСВЕТИТЕЛЬНЫЕ ПРИБОРЫ В ИНТЕРЬЕРЕ НАРОДНОГО ЖИЛЬЯ УКРАИНЦЕВ
ЕГОРОВА В. С.1, ассист., ЕНЕВА Ю.2, студ.
1 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры» , ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. 0667220400, e-mail: vitusja03@mail.ru, ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
2 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры» , ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина
Аннотация. Постановка проблемы. Жилье принадлежит к важнейшим элементам традиционной культуры украинского народа. Неотъемлемым и определяющим элементом как древнего, так и современного жилья являются отопительные и осветительные устройства. Не все знают элементы интерьера народного жилища украинцев, которые предназначены для освещения и обогрева помещения. К составляющей традиционной системы отопления народного жилища Украины принадлежат печь, лежанка, груба. Разновидностями источников, средств, способов и приборов, с помощью которых народ освещал помещение в дневную или вечернюю пору, были лучина, факел, свечи, фонари, светильники, лампы. Цель статьи -рассказать о разнообразии отопительных и осветительных устройств в интерьере крестьянского жилища Украины, исследовать материалы, из которых их изготавливали, определить особенности использования. Вывод. Основным отопительным устройством украинцев справедливо является традиционная печь. Однако стоит отметить, что функцию обогрева помещения выполняли также груба и лежанка. В системе искусственного освещения жилого помещения древних украинцев известны разнообразные устройства-светильники: лучина, факел, свеча, лампа, фонарь.
Ключевые слова: украинская хата, отопительные и осветительные устройства, печь, груба, лежанка, лучина, факел, свеча, фонарь, ночник, лампа
HEATING AND LIGHTING DEVISES IN THE INTERIOR OF UKRAINIAN'S FALK HOUSING
YEGOROVA V.S1., assistant, YENEIVA YU2., student.
'Department of Ukrainian Study, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskoyi str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. 0667220400, e-mail: vitusja03@mail.ru, ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
2Department of Ukrainian Study, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskoyi str., 49600, Dnipro, Ukraine
Abstract. Problem statement. Housing belongs to the most important elements of the traditional culture of the Ukrainian people. The essential and defining element of both ancient and modern housing are heating and lighting devices. The importance of the problem is that not everyone knows the elements of the national housing of Ukrainian interior designing for lighting and heating. The furnace, bench, stove belong to the composing of traditional heating systems of folk housing of Ukraine. Varieties of sources, means, methods and devices were torch, candles, lanterns, lamps by which people light the room in the daytime or evening time. Purpose. Share a variety of heating and lighting devises in the interior of peasant houses of Ukraine to research the materials from which they were made, to determine the particular use. Conclusion. The main heating device of Ukrainians is a traditional oven. However, it should be noted that the space heating function was performed as stove and bench. Different devises of light: torch, flame, candle, lamp, are known in the system of artificial lighting of premises of ancient Ukrainians.
Keywords: Ukrainian hut, heating and lighting devises, furnace, stove, bench, torch, flame, candle, lantern, night light, lamp
Постановка проблеми. Житло належить до найважливших елементсв традицшно! культури украшського народу. Невщ'емним i визначальним елементом як стародавнього, так i сучасного житла е опалювальн та осв^лювальш пристро''. Важливють проблеми полягае в тому, що не вс знають елементи штер'еру народного житла украшщв, призначеш для осв^лення та обiгрiву помешкання. До складово'' традицшно'' системи опалення народного житла Украши належать вариста тч, лежанка, груба. Рiзновидами джерел, засобiв, способiв та приладiв, за допомогою яких народ осв^лював помешкання в денну або вечiрню пору, були лучина, св^оч, свiчки, лiхтарi, каганщ, лампи.
Анал1з публжацш. Питання щодо осв^лювальних та опалювальних пристро'в штер'еру народного житла украшщв висв^лене в працях Р. Радовича [1], В. Сивака [2], Р. Сшецького [3], Г. Мезенцево'' [4], Р. Данковсько'' [5] та шших етнографiв. Яскравий приклад - праця Василя Сивака, який дуже детально розповiв про певш етапи розвитку опалювальних пристро'в та рiзновиди св^ильниюв у помешканш украшщв. Стисло проаналiзовано 'х матерiал, рiзнi варiанти, розмiри, форму, застосування тощо.
Мета статт - розповюти про рiзноманiтнiсть опалювальних та осв^лювальних пристро'в в iнтер'ерi селянського житла Украши, дослщити матерiал, з якого 'х виготовляли, визначити особливосп використання.
Виклад матер1алу. Хата - житловий проспр людини, мюце родинних обрядiв, символ добробуту. Вигляд украшсько'' хати, з одного боку, тдкреслював естетичш смаки селянина, його характер, шдивщуальшсть, з шшого - ушкальнють, неповторнiсть того мiсця на земл^ де цей будинок розташований.
В Укрш'ш хата - це затишна, найчаспше бiлена зовнi i всерединi, будiвля пiд солом'яним дахом. Народне житло належить до головних елементiв традицшно'' культури народу, а система опалення та вщведення диму становить одну з найважливших типологiчних особливостей.
Найважлившим елементом iнтер'еру житлового примiщення украшщв був опалювальний пристрш - вариста тч, яка розташовувалася в передньому кут хати справа вiд дверей бшя напшьно! та сшешньо'' стш. Вона ефективно обiгрiвала житлове примщення i вiдкривала широкi можливостi для термiчноi обробки 'ж -печшня, варiння, тушкування, сушiння. Крiм того, на печi спали дiти та найстаршi члени ам'1. Пiч займала приблизно четверту частину житлового примщення. Г' устя було повернуте до фасадно'', чшьно! стiни (за винятком Лемювщини, де пiчний отвiр за мюцевою традицiею виходив до
причшково'' стiни) [2].
Пiч пройшла певш етапи розвитку: тч-кам'янка, курна тч, напiвкурна пiч, якi пристосоват до повного усунення диму за межi житла. Матерiалами для спорудження печi були камiнь, глина, цегла-«сирiвка»,
вогнетривка цегла, розпиляна деревина. Остання найчаспше використовувалася для нижньо! частини конструкцп курно! чи натвкурно! печ1 в Карпатах, на Полюсь
Найбшьш примггивною й арха!чною за походженням була шч-кам'янка, вщома вже за даними археологи у ранньослов'янському перюд1. II викладали посеред житла на земл1 1з кусюв каменю або монтували на тдвищеному майданчику. Така тч мала круглу або овальну форму.
Шзныше завжди ставили в кут м1ж задньою стшою хати та стшою сшей, бшя самих дверей. Часто 11 робили з глини, часом - 1з цегли (особливо 1з сирцю), у гуцул1в, наприклад, - 1з кахелю, що характерно 1 для Слобожанщини. У нашому регюш печ1 були мазаш, у заможних людей - кахляш (под1бш побутували й на Полтавщиш, у селах поблизу р1чок Псел, Хорол, Ворскла). Етнограф М. Сумцов тдкреслював: «Окр1м вир1зних сволоюв в старовину на Слобожанщиш у панських та мщанських домах була ще одна гарна окраса - печ1 з кольоровими кахлями» [6].
На жаль, вони знищеш цшком. Були жовт1, сит кахл1, з птахами, з козаками на кош. На Слобщськш Укра!ш найдавшшими були кахл1 1з зображенням сонця у вигляд1 розет, крупв, з козацькими мотивами, зокрема козак на кош. До середини XVIII ст. на Слобщськш Укра!ш використовували рельефш кахл1, а тзшше - розписш. Таю кахл1 заф1ксував арх1тектор 1 вчений С. Таранушенко на Харювщиш. Ставлячи тч 1з глини, спочатку вилшлювали 1з земл1 та глини вщповщне пщвищення, а пот1м на нього, де власне 1 повинна бути тч, клали великий куль соломи, або часпше бажаного для печ1 обсягу м1шок, який набивали соломою, облшлювали з ус1х бок1в мокрою глиною. Коли вона засихала, витягували полову чи солому. Пот1м лшили притчок, прироблювали комин чи димар. Останнш клали з лози, очерету, збивали з дощок. 1з часом на Слобожанщиш почали робити печ1 з цегли [6]. Чорних хат 1з печами без комина чи димаря у нашому регюш, на вщм1ну вщ бойюв, не було.
Шч правобережних 1 л1вобережних райошв нижньо! течп Дншра вщр1знялася в основному формою комина варисто! печ1. Так, на Правобережнш Укра!ш тч мала вщкритий притчок, над яким на стовпчиках або без них нависав комин у форм1 уачено! чотиригранно! трамщи. Похил1 стшки комина мали завжди вгор1 1 по низу профшьне завершення у вигляд1 кшькох тяг.
На початку XX ст. до варисто! печ1 з метою доцшьшшого й використання добудовували ще одну тч ("грубу"), якою опалювали хату. Конструктивно-арх1тектурне вир1шення цього комплексу ("тч-груба") продовжувало традицшш прийоми, усталеш в ус1х районах Укра!ни. Грубу прикрашали настшним розписом. Декоративно-художш оздоби груби поеднувалися в кольоровш 1 в орнаментальнш розробщ з декором печ1.
Груба - наступний р1зновид об1гр1вальних пристро!в у систем! опалення народного селянського житла кшця Х1Х стол1ття. I! вимуровували з цегли-«сир1вки», тзшше з вогнетривко! цегли. Розм1ри, форма та конструктивне вир1шення довшьш. Груба на всш територп Укра!ни пройшла певш етапи розвитку. Спочатку !! у вигляд! прямокутного стояка примуровували збоку до печь Вона мала окремий димохщ, який тягнувся до комина печ1 та виходив назовн!. Для кращого нагр1вання стш ! збереження тепла димовщвщш груби вимуровували з вертикальними поворотами (верх-низ-верх)
[2]. . .
У систем! опалення внутр1шнього житлового простору селянського житла функцюнував р1зновид опалювального пристрою - лежанка. Широко побутувала на теренах Укра!ни, зокрема, на Полюа, Кшвщиш, Черншвщиш, Слобожанщиш, в Центр1, на Сход1 1 Швдш Укра!ни уже в кшщ Х1Х 1 до середини ХХ стол1ття. Лежанки роблять 1 в наш час як 1з метою об1гр1ву примщення, так 1 з метою вщтворення етноколориту. Матер1алом для спорудження лежанки були: глина, цегла-«сир1вка», куски каменю, металев1 прути тощо. Прямокутну за формою, завдовжки 110 - 130 см, завширшки 60 - 65 см та
висотою 70 - 75 см, п вимуровували збоку б^ печi.
У системi побутового та господарського укладу життя у селянськш оселi великого значення надавали осв^ленню (рiзновид джерел, засобiв, способiв та приладiв, за допомогою яких селяни осв^лювали помешкання в денну або вечiрню пору). С два рiзновиди джерел освiтлення народного житла - природне i штучне. Джерела природного освгглення - сонце i мiсяць, прямi або вiдбитi промеш яких потрапляють у хату ^зь вiкна чи вiдчиненi дверi. Оскшьки вiкна в хатi були малого розмiру та розташовувалися низько, природного осв^лення не вистачало. Воно зростало внаслщок поступового збiльшення кiлькостi вшон, особливо !'х розмiрiв та висоти стш.
Джерелом штучного освiтлення народного житла був вогонь, який селяни здавна добували рiзноманiтними засобами та способами й утримували на певний час за допомогою спещальних приладiв. Наприклад, iз тертям дерева об дерево (загорялася деревина), ударами каменя об камшь чи металу об камшь (кресало) проскакували юкри для загоряння губки, моху, дрiбних сухих гшлячок, сухо'' трави.
Скрiзь в Укра'ш, аж до середини ХХ ст., селяни для штучного осв^лення житлового помешкання застосовували досить рiзноманiтнi за матерiалом, розмiрами, формою, декоративною оздобою св^ильники. Такими св^ильниками були лучина, свiточ. 1х умовно подшили на два типи. До першого типу належать св^ильники, основа яких до горшня складаеться переважно з твердих матерiалiв: 1) лучина - тонка довга дерев'яна скшка (мала рiзноманiтнi конструктивнi пристосування для п утримування пiд час горшня); 2) св^оч - велика свiчка смолоскип («посвiт») - комплекс тдвюних та стацiонарних пристосувань до
спалювання лучини; 3) свiчки (застосовувались рщко, переважно лише власниками пасiк); 4) лiхтарi (зi свiчками). До другого типу належать св^ильники, якi мають вщкрит або закритi емкостi для
збер^ання рiдких горючих засобiв (оли, гасу): каганцi; лампи; лiхтарi [4].
Найдавшшим пристроем для освiтлення народного житла була лучина - рiзновид св^ильниюв, яким селяни освiтлювали традицшне житло на всiй територп Укра'ни протягом столiть.
Гасова лампа - рiзновид свiтильникiв промислового виробництва, стала доступною в осв^ленш народного житла багатих мiщан i селян. Бщшший прошарок населення, зважаючи на дороговизну гасу, ламп та скла до не'', не мав змоги й придбати. I лише у 30 - 40-х рр. XX ст. збшьшення випуску гасових ламп та зменшення 'х вартосп сприяло закупiвлi ламп уама прошарками населення. Гасовi лампи виготовляли з металу, скла, бронзи, мвд, порцеляни. Були вони довшьш за розмiрами, формою, конструкцiею, декоративним оздобленням та кольоровим виршенням. Гасова лампа складалася з резервуара на гас, пальника, всередиш якого мютився фiксатор i регулятор гноту, лампового скла та пристосування для перенесення чи пiдвiшування. У ха^ гасову лампу ставили на стш, притчок, «комин», скриню, лаву, ослш, мисник, пiдвiшували до стелi або навшували на стiну. До середини XX ст. гасова лампа стала основним джерелом осв^лення селянського житла. Селяни використовували '' до повно' електрифшацп осель, в окремих випадках -до кшця 70-х рр. XX стшття.
До рiзновидiв свггильниюв, якими селяни освiтлювали традицiйне народне житло в темну пору, слщ вiднести каганець. Засобами освiтлення у каганщ був гнiт (на Полюа - «вiхоть», «гньотик»), який робили з домотканих ниток льону, конопель, шматочюв тканини, нарiзаних смужок iз капелюха тощо. Гнiт поступово втягував у себе горючу речовину - тваринний жир («лiй»), смалець, конопляну чи соняшникову олiю, гас, що мютилися в емкостях. Найпростiшою формою була невеличка поглиблена мисочка з глини, кругла або овальна, з витягнутим носиком. Давньорусью каганцi, вiднайденi пiд час археолопчних розкопок у Киевi, Чершгов^
Бшгород1 тощо, ймов1рно, под1бш за формою та розм1рами до античних, вщнайдених у середньов1чних мютах Криму - Херсонеа, Корчевому (Керч1), оскшьки м1ж цими мютами були торговельш зв'язки. Саме з цього часу, очевидно, для збшьшення осв1тлювально! площ1, круглу або овальну мисочку монтують на невисокш шжць тдставщ. Така форма глиняного чи металевого каганця збереглася до початку
XX ст. практично на всш територп Укра!ни [2].
Висновок. Основним опалювальним пристроем украшщв була традицшна вариста тч, та функщю об1гр1ву примщення виконували також груба i лежанка. У системi штучного осв1тлення житлового примiщення дaвнiх украшщв вiдомi рiзномaнiтнi пристро!-св1тильники: лучина, свiточ, свiчкa, каганець, лiхтaр, лампа.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Радович Р. Полюька тч: специфжа формування опр1ччя / Роман Радович // Народознавч1 зошити. - 2014. -№ 2(116). - С. 270-291.
2. Сивак В. Освилювальш та опалювальш пристро! в штер'ер1 народного житла украшщв / Василь Сивак // Народознавч1 зошити. - 2015. - № 4(124). - С. 926-942.
3. Сшецький Р. Проблема типологи опалювальних пристро!в стародавнього житла в Укрш'ш (конструктивно-функщональш особливосл) / Роман Сшецький // Записки Наукового товариства 1меш Шевченка. - Льв1в, 2001. - Т. 242 : Пращ Секци етнографи i фольклористики. - С. 230-247.
4. Мезенцева Г. Г. Давньорусьш керам1чш светильники та св1чники / Г. Г. Мезенцева // Археолопя. - 1973. -№ 10. - С. 72-77. - Режим доступу:
http://shron.chtyvo.org.ua/Mezentseva_H_H/Davnoruski_keramichni_svitylnyky_ta_svichnyky.pdf.
5. Данковська Р. С. Украшсьш народш светильники / Р. С. Данковська // Нaуковi записки Хaркiвськоi науково-дослвдно! катедри iсторii укрансько! культури / Народ. комiсaрiaт освiти УРСР, Управлшня наук. установа-ми. - Харшв, 1927. - Т. 7, вип. 1. - С. 93 - 103 ; 1930. - Т. 9. - С. 43-58.
6. Сумцов М. Ф. Дослщження з етнографи та юторп культури Слобшсько! Укра!ни : вибр. пр. / Сумцов М. Ф. ; упоряд., тдгот. тексту, передм., пiслямовa та прим. М. М. Красикова. - Харшв : Вид. Савчук О.О., 2011. -558 с.
REFERENCES
1. Radovych R. Poliska pich: spetsyfika formuvannia oprichchia [Poliska oven: еру specific formation of oprichchya]. Narodoznavchi zoshyty [Ethnology notes]. 2013, no. 2 (110). pp. 212-230. (in Ukrainian).
2. Syvak V. Osvitliuvalni ta opaliuvalni prystroi v interieri narodnogo zhytla ukraintsiv [Lighting and heating devices in the interior of the national housing of Ukrainian]. Narodoznavchi zoshyty [Ethnology notes]. 2015, no. 4 (124), pp. 926-942. (in Ukrainian).
3. Siletskyi R. Problema typolohii opaliuvalnykh prystroiv starodavnogo zhytla v Ukraini (konstruktyvno-funktsionalni osoblyvosti) [The problem of typology for heating devices of ancient housing in Ukraine (structural and functional features)]. Zapysy Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Notes of Shevchenko Scientific Society]. Lviv, 2001, vol. 242, pp. 230-247. (in Ukrainian).
4. Mezentseva H.H. Davnoruski keramichni svitylnyky ta svichnyky [Ancient ceramic lamps and candlesticks]. Arkheologiia [Archaeology]. 1973, no. 10, pp. 72-77. Available at:
http://shron.chtyvo.org.ua/Mezentseva_H_H/Davnoruski_keramichni_svitylnyky_ta_svichnyky.pdf(in Ukrainian).
5. Dankovska R.S. Ukrayinski narodni svitylnyky [The Ukrainian folk lamps]. Kharkiv, 1924, vol. 7, iss. 1, pp. 93-103 (in Ukrainian).
6. Sumtsov M.F. Doslidzhennia z etnohrafii ta z istorii kultury Slobidskoi Ukrainy [Research on ethnography and cultural history of Slobodska Ukraine]. Kharkiv: Savchuk O.O., 2011, p. 558. (in Ukrainian).
Рецензент: д-р ют. н., проф Кривчик Г. Г.
Надшшла до редколегл: 16.05.2016 р. Прийнята до друку: 12.06.2016 р.
