CC BY
206
УДК 343. 98.067 - 344.2
В. О. Пелецький, начальник відділення провадження дізнання Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку, м. Харків
ОБСТАНОВКА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ САМОВІЛЬНОГО ЗАЛИШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ
У процесі розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби необхідно вирішувати низку завдань, одним з найважливіших серед яких є з’ясування обставин, що впливають на дії злочинця, вибір ним способу вчинення злочину. Подія цього злочину, підготовка, що йому передувала, а також приховування слідів вчиненого діяння відбуваються в конкретних умовах місця з його матеріальною обстановкою, часу, освітлення, прояву природно-кліматичних факторів, стану служби військ та пропускного режиму у військовій частині тощо. Усі ці умови складають обстановку вчинення злочину.
Обстановка вчинення злочину є предметом вивчення всіх наук кримінального циклу. Зокрема, в кримінальному праві обстановка вчинення злочину визначається як ознака об’єктивної сторони злочину. На думку В.М. Кудрявцева, «місце, час та обстановка вчинення злочину являють собою сукупність конкретних умов, в яких здійснюється злочинна дія (бездіяльність), розвивається об’єктивна сторона і настає злочинний результат» [5, с. 22]. До поняття обстановки вчинення злочину в широкому сенсі автор включає місце, час та інші конкретні умови його вчинення, що, на наш погляд, є цілком виправданим для побудови криміналістичних характеристик окремих видів злочинів. Проблемі дослідження обстановки вчинення злочину в загальній теорії криміналістичної методики, а також у методиках розслідування окремих видів злочинів присвячено велику кількість праць як видатних криміналістів, так і молодих учених [1, с. 49-55; 6, с. 169-178; 7, с. 544-547; 8, с. 153-156, 11, с. 34-40].
Під обстановкою вчинення злочину в криміналістичному аспекті всі автори розуміють систему різного роду взаємодіючих між собою до й у момент вчинення злочину об’єктів, явищ і процесів, що характеризують місце, час, речові, природно-кліматичні, побутові та інші умови навколишнього середовища, особливості поведінки непрямих учасників протиправної події, психологічні зв’язки між ними та інші чинники об’єктивної реальності, які визначають можливість, умови та інші обставини вчинення злочину.
Обстановка як сукупність матеріальних об’єктів на місці злочину відображає механізм злочинної події, особливості дій злочинця та інших учасників [3, с. 277]. Вона значною мірою визначає та корегує спосіб вчинення злочину, в ній виявляються окремі важливі риси особи злочинця, який формує (повністю або частково) вказану обстановку, більшою чи меншою мірою пристосовується до неї або використовує її без будь-якого пристосовування, а іноді навіть без врахування її особливостей [10, с. 33].
Елементи обстановки вчинення злочину залишають різного роду сліди-наслідки, на підставі аналізу яких можна отримати такі відомості: а) які з вищезазначених чинників передували злочину, супроводжували його, якими були їх взаємодія, зміст і характер впливу на вчинене діяння; б) що в обстановці досліджуваної події було спеціально підготовлено злочинцем, а що не залежало від нього; в) як в цілому сформоване до й у момент вчинення діяння фактичне становище було використано у злочинних цілях, зокрема при виборі способу вчинення злочину; г) що в даній обстановці сприяло і що перешкоджало підготовці, вчиненню і приховуванню злочину і як це використовувалось злочинцем тощо.
Обстановка вчинення самовільного залишення військової частини або місця служби складається із значної кількості чинників, як таких, що перешкоджають вчиненню злочинних планів, так і тих, що сприяють злочинній діяльності. Ці чинники характеризують: місце і час вчинення злочину, освітлення та погодні умови, якості й властивості матеріальних об’єктів на місці вчинення злочину і пов’язаних з ним місцях, організацію охорони та пропускного режиму у військовій частині, стан огорожі частини, стан військової дисципліни в частині, «атмосферу» у військовому колективі, тобто характер взаємовідносин, що склалися між військовослужбовцями у військовій частині, підрозділі в період, який безпосередньо передував вчиненню злочину, розвиненість системи транспортних сполучень у районі дислокації частини, стосунки між спільниками та співучасниками (за їх наявності).
З метою виявлення істотних у криміналістичному розумінні ознак елементів обстановки вчинення самовільного залишення військової частини або місця служби вважаємо доцільним запропонувати таку їх класифікацію: 1) просторові (характеризують місце вчинення злочину і пов’язані з ним місця); 2) часові
(характеризують час вчинення злочину, послідовність подій у часі та час виникнення різного роду обставин, які супроводжують вчинення злочину); 3) речові (характеризують якості та властивості матеріальних об’єктів на місці вчинення злочину і пов’язаних з ним місцях); 4) природно-кліматичні; 5) поведінково-психологічні; 6) організаційно-управлінські; 7) військово-політичні.
Розглянемо всі зазначені чинники обстановки вчинення самовільного залишення військової частини або місця служби детальніше.
Просторові чинники характеризують місце вчинення злочину і пов’язані з ним місця. Під час розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби слід враховувати: а) місце, де відбувалися підготовчі дії до злочину; б) місце безпосереднього вчинення злочину; в) місце, де залишено сліди (у широкому розумінні) злочинного посягання; г) місце приховування слідів злочину, знарядь і засобів його вчинення [9, с. 184].
Дії з підготовки до вчинення цього злочину, безпосереднє вчинення злочину відбуваються, як правило, у військовій частині, що представляє собою територію у межах казарменого, табірного, похідного чи бойового розташування частини. У деяких випадках місце служби може не збігатися з розташуванням військової частини. Тоді під місцем служби розуміють інші місця, де військовослужбовець повинен упродовж деякого часу виконувати обов'язки з військової служби, наприклад, місця виконання службових завдань або господарських робіт поза розташуванням частини, проведення навчальних занять або культурно-масових заходів, пересування у складі команди - ешелон, поїзд, колона тощо. Під час перебування військовослужбовця у службовому відрядженні місцем його служби буде вважатися місце, вказане в посвідченні про відрядження. При нез’явленні військовослужбовця до частини або місця служби після закінчення терміну законної відсутності місцями підготовки та безпосереднього вчинення злочину є ті, в яких військовослужбовець перебував на законних підставах, тобто лікувальний заклад, місце проведення відпустки, звільнення, військова частина, з якої вибув військовослужбовець (при переведенні та поверненні з відрядження).
Зважаючи на те, що самовільне залишення військової частини або місця служби - злочин, що триває, необхідно вказати, що всі вище перелічені місця пов’язані з початком злочину. Всі ж інші місця, а саме: місця виявлення слідів (в широкому розумінні) перебування військовослужбовця, місця його переховування, місця приховування слідів злочину, місце затримання військовослужбовця пов’язані з продовженням, закінченням або припиненням злочину.
З криміналістичної точки зору найбільш цікавими є місця на території військової частини, що використовуються злочинцем для перетину огорожі. Це, як правило, місця, які не проглядаються з різних напрямків, неосвітлені або слабо освітлені, малолюдні, в яких огорожа низька або має пошкодження, що дозволяє військовослужбовцю залишити територію військової частини з найменшою ймовірністю бути поміченим.
До просторових чинників обстановки вчинення самовільного залишення військової частини або місця служби необхідно також віднести існуючу в районі дислокації військової частини мережу транспортних сполучень, а також віддаленість місця дислокації частини від місця проживання батьків військовослужбовця або його близьких родичів.
Часові чинники характеризують час вчинення злочину, послідовність подій у часі та час виникнення різного роду обставин, які супроводжують вчинення злочину. Час впливає на всі етапи виникнення, існування та використання доказової інформації. Урахування впливу часових чинників в процесі розслідування дає змогу: а) визначити час події злочину; б) встановити часові зв’язки між фактами; в) з’ясувати
черговість подій, дій або фактів; г) обчислити тривалість різних подій [9, с. 184].
Дії військовослужбовців строкової служби на початку злочину, тобто в момент залишення території військової частини, характеризуються певною вибірковістю у часі. Переважна більшість (87 %) самовільних залишень військової частини або місця служби здійснюється після вечірньої перевірки, в темну пору доби. В деяких випадках військовослужбовці, які перебувають не в складі підрозділу (несуть службу в наряді, виконують будь-які інші завдання), залишають частину в денний час, коли весь особовий склад, у тому числі їх командири, знаходиться на заняттях. У будь-якому випадку використовується час, максимально віддалений від запланованих за розпорядком дня заходів перевірки особового складу. Це дає змогу злочинцю до моменту виявлення його самовільної відсутності максимально віддалитися від місця дислокації військової частини.
Обчислення часу, витраченого на підготовку до скоєння злочину, може допомогти у визначенні ступеня суспільної небезпечності особи злочинця та відмежуванні самовільного залишення військової частини або місця служби від дезертирства.
Часом початку нез’явлення на службу військовослужбовця зі звільнення, відрядження, відпустки, лікувального закладу вважається закінчення встановленого строку з’явлення, а кінцем - час повернення до частини або затримання.
Речові чинники характеризують якості та властивості матеріальних об’єктів на місці вчинення злочину і пов’язаних з ним місцях. Це сукупність, стан і взаємне розташування різних предметів на місці, де
виконувались підготовчі дії, місці початку злочину, місцях виявлення слідів перебування злочинця, місцях приховування слідів злочину, місці затримання військовослужбовця.
Природно-кліматичні чинники включають в себе погодні умови впродовж усього часу вчинення злочину (кількість та інтенсивність опадів, температура повітря), пору року, загальні особливості клімату, рельєфно-топографічні особливості місцевості, де розташована військова частина.
Одним із важливих поведінково-психологічних чинників обстановки вчинення самовільного залишення військової частини або місця служби є «атмосфера» у військовому колективі, тобто характер взаємовідносин, що склалися між військовослужбовцями у військовій частині, підрозділі в період, який безпосередньо передував вчиненню злочину. Атмосфера ворожості, нетерпимості, прояви психологічного та фізичного примусу, знущань, інші прояви нестатутних взаємовідносин можуть відігравати визначальну роль у формуванні у військовослужбовця мотиву на самовільне залишення військової частини. Крім того, істотно впливають на вибір злочинцем способу дій взаємовідносини зі спільниками або співучасниками, поведінка осіб, які випадково стали свідками події злочину, чинили протидію злочинцю при залишенні ним території частини, намагалися його затримати, або, навпаки, допомагали йому переховуватись, пересуватись від частини, надавали одяг, продукти харчування та ін.
Організаційно-управлінські чинники складаються з таких важливих компонентів повсякденної діяльності військових частин, як стан військової дисципліни, стан служби військ та організація пропускного режиму, якість та ефективність виховної роботи й профілактики правопорушень. Умовами, які сприяють вчиненню самовільного залишення військової частини, можуть бути незадовільна організація пропускного режиму та несення служби нарядом по КПП частини, патрулем по охороні території частини, неналежне виконання службових обов’язків військовослужбовцями, які несуть службу в цих нарядах, відсутність контролю за особовим складом з боку осіб добового наряду підрозділів, офіцерів та сержантів, призначених для контролю за виконанням заходів розпорядку дня.
Негативна військово-політична обстановка в державі, а саме: наявність реальних загроз незалежності, територіальній цілісності та недоторканості України, перебування держави у стані війни з іншою державою, наявність міждержавного або внутрішнього локального збройного конфлікту суттєво підвищують суспільну небезпечність самовільного залишення військової частини або місця служби в умовах, коли необхідні максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість усіх військовослужбовців. В умовах воєнного стану або в бойовій обстановці підвищується відповідальність та застосовуються більш суворі заходи покарання за вчинення цього злочину, незалежно від тривалості знаходження військовослужбовця поза межами військової частини.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан -це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Тобто це період фактичного перебування України у стані війни з іноземною державою.
Бойова обстановка - період знаходження військової частини, підрозділу, окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка чи ведення бою (бойової операції) [4, с. 1086-1087].
Об’єктивна обстановка існує більш менш стало, тобто може зберігатися в незмінному вигляді протягом тривалого часу, діє не сама по собі, а проходить через свідомість суб’єкта, впливає на його злочинну поведінку [2, с. 69]. Це виявляється, передусім, у стійкому кореляційному зв’язку між обстановкою вчинення злочину та особою злочинця.
Таким чином, обстановка вчинення злочину є важливим елементом криміналістичної характеристики самовільного залишення військової частини або місця служби як ключ до механізму вчинення злочину, механізму слідоутворення, засіб для розуміння особливостей дій злочинця та причин, які спонукали його обрати той чи інший спосіб вчинення злочину. Аналіз даних обстановки вчинення злочину є вихідною базою для обґрунтування подання щодо усунення причин та умов, які сприяли його вчиненню.
Список літератури: 1. Гавло В. К.Обстановка преступления как структурный компонент криминалистической характеристики преступления / В. К. Гавло // Совершенствование расследования преступлений. - Иркутск, 1980. - С. 49-55. 2. Комісарчук Р. Обстановка вчинення злочину як окремий елемент криміналістичної характеристики злочинів у сфері приватизації державного та комунального майна / Р. Комісарчук // Вісник прокуратури. - 2007. - № 11. - С. 63-70. 3. Криміналістика : підручник / кол. авт. : В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / за ред. проф. В. Ю. Шепітька. - Х. : Право, 2008. - 464 с. 4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. - К. : Вид. дім «Ін Юре», 2007. - 1196 с. 5. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. - М. : Госюриздат, 1960. - 243 с. 6. Куликов В. И. Использование сведений об обстановке совершения преступления для решения задач расследования / В. И. Куликов // Правовые вопросы борьбы с преступностью на современном этапе. - Томск : Изд-во Томского ун-та, 1989. - С. 169-178. 7. ЛавренюкВ. В. Особливості способу і обстановки крадіжок, вчинених організованими злочинними групами / В. В. Лавренюк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІІ регіон. наук.-практ. конф. - Львів : ЛДУ, 2007. - С. 544-547. 8. Меликтесян Г. Г. Анализ обстановки места происшествия с целью установления данных о преступнике / Г. Г. Меликтесян // Проблемы предупреждения преступности и дальнейшего укрепления законности и правопорядка. Пятая научная конференция аспирантов и соискателей. - М. : Всесоюзный ин-т по изучению причин и
разработке мер предупреждения преступности, 1973. - С. 153-156. 9. Шепітько В. Ю. Загальні положення криміналістичної методики [розд.17] / М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін. // Настільна книга слідчого - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вид. дім «Ін Юре», 2007. - 728 с. 10. Яблоков Н. П. Криминалистика : учебник для ВУЗов и юр. ф-тов / Н. П. Яблоков. - М. : ЛексЭст, 2003. - 376 с. 11. Яблоков Н. П. Обстановка совершения преступления как элемент его криминалистической характеристики / Н. П. Яблоков // Криминалистическая характеристика преступлений. - М. : Всесоюзный ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1984. - С. 34-40.
ОБСТАНОВКА СОВЕРШЕНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЯ КАК ЭЛЕМЕНТ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ САМОВОЛЬНОГО ОСТАВЛЕНИЯ ВОИНСКОЙ ЧАСТИ ИЛИ МЕСТА СЛУЖБЫ
Пелецкий В. О.
Статья посвящена исследованию одного из элементов криминалистической характеристики самовольного оставления воинской части или места службы - обстановки совершения преступления. На основании анализа рассматриваемого состава преступления предложена классификация факторов, формирующих обстановку его совершения, дана краткая характеристика этих факторов.
Ключевые слова: обстановка совершения преступления, самовольное оставление воинской части или места службы, факторы обстановки, элементы обстановки, методика расследования
THE SITUATION OF CRIME COMMISSION AS THE ELEMENT OF WILFUL ABANDONMENT OF MILITARY UNIT OR SERVICE PLACE CRIMINALISTIC DESCRIPTION Peleckij V. O.
The article is sanctified to research of one of the elements of wilful abandonment of military unit or service place criminalistic description - to the situation of crime commission. The classification of factors forming the situation of its commission is offered on the basis of the examined corpus delict analysis; short description of these factors is given.
Key words: situation of crime commission, wilful abandonment of military unit or service place, factors of situation, elements of situation, methodology of investigation
Надійшла до редакції 19.09.2011 р.
