CC BY
0PHARMACY
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДОПОМ1ЖНИХ РЕЧОВИН У СКЛАД1 Л1КАРСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ ПРОТИ АКНЕ З ЕФ1РНОЮ ОЛ16Ю ЧЕБРЕЦЮ
Кфарм.н. ЛисянськаГ. П., кфарм.н. Ал Зедан Фадi
Украг'на, м. Запор1жжя, Запор1зький державний медичний университет
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30112019/6777
ABSTRACT
Acne (acne vulgaris) is a long-term skin disease involving the hair follicles and oil glands. Nowadays the phytomedicines are preferable for acne treatment. The aim of this work is choosing of excipients for antiacne cosmetics with thyme oil. Thyme oil concentration was 0,25% for all compositions. Carbopol 940, Sodium carboxymethylcellulose, Hydroxyethylcellulose and PEG were chosen as the bases for gels with thyme oil. All formulations were examined by uniformity and pH tests. Franz diffusion dells were used for investigation of thyme oil releasing by the equilibrium dialysis method. It was established that Carbopol 940 had the highest value of thyme oil releasing from the gel composition.
Citation: Лисянська Г. П., Ал Зедан Фад1. (2019) Obgruntuvannia Vyboru Dopomizhnykh Rechovyn u Skladi Likarskoho Kosmetychnoho Zasobu Proty Akne z Efirnoiu Oliieiu Chebretsiu. World Science. 11(51), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30112019/6777
Copyright: © 2019 .Inciiiici.Ka r. n., A™ 3egaH ©agi. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Акне (вугрова хвороба) - хрошчне захворювання волосяних фол1кул1в та сальних залоз. Зазвичай висипання з'являються у дитинсга або на початку десяти роюв, однак нав1ть шсля дорослшання приблизно 25% дорослих чоловшв i 50% дорослих жшок можуть стикатися з проявами акне у деяю перюди свого життя. При лшуванш вугрово! хвороби надають перевагу препаратам на основi рослинних компонентiв, яю проявляють антисептичну дiю, через те, що вони при правильному дозуванш практично нетоксичнi, нешкiдливi, характеризуються доступнютю сировини, ефективнi та у деяких випадках завдяки комплекснiй дií не мають конкурентiв. За даними закордонних учених ефiрна олiя чебрецю е перспективним компонентом для топiчних засобiв лiкування вугровоí хвороби. [1-5]
Зпдно лiтературних даних мiнiмальна концентрацiя оли чебрецю, що пригнiчуе рiст Р. аспе, складае 0,016%-0,02% вiдповiдно (розчин у твш-80 i твiн-20). За проведеними дослщженнями закордонних учених найбшьша бактерицидна активнiсть для олií чебрецю складала 0,25%. Враховуючи наведенi даш було обрано концентрацiю ефiрноí оли чебрецю для експериментальних композицш 0,25%. [6,7]
Для обгрунтування рацiонального складу лшарських косметичних засобiв використовували бюфармацевтичш пiдходи. Завдяки оптимальному вибору основи можна значною мiрою управляти рiвнем терапевтичного ефекту. Тому першочерговим завданням став вибiр основи-носiя для м'яко1' косметичноí лiкарськоí форми.
У зв'язку з тим, що зовнiшнi тошчт засоби рекомендуеться застосовувати при легкш та помiрнiй тяжкостi акне, доцшьно обирати в якостi основи-носiя пдрофшьний гель, що легко
ARTICLE INFO
Received: 23 September 2019 Accepted: 08 November 2019 Published: 30 November 2019
KEYWORDS
acne disease, thyme oil, cosmetics, excipients.
всмоктуеться та не чинить резорбтивного ефекту, а впливае переважно на епiдермiс (папули). Цим вимогам вiдповiдаюгъ розчини високомолекулярних сполук (ВМС) природного (алъгiнаги, хгтозани), синтетичного (карбомери, проксаноли, полiегиленоксиди (ПЕО)) га напiвсингегичного (мегилцелюлоза та и похiднi) походження. При виборi гелеутворювача враховували можливiсгъ впливу на деяю власгивосгi шкiри, конценграцiю гелеутворення, реолопчт власгивосгi утворених розчинiв. Наприклад, концентращя гелеутворення для метилцелюлози складае 3-5%, а и похщно! сполуки як натрiй карбоксиметилцелюлози (натрiй КМЦ) 1-3%. Чим меншим е вмiст ВМС, тим бiлъш тонким шаром розпод^еться гель на поверхнi шири, не утворюючи плiвки та не викликаючи вiдчугтя стягнутостi шири. Також по^бно вiдзначиги, що у фармацевтичнiй практищ широко застосовуютъся алъгiнати (натрiевi та калiевi солi алъгiнових кислот). Вони легко розчиняються у водi з утворенням високов'язких розчинiв. Але у якосп гелеутворювачiв себе не виправдовують, бо створюють липку масу, тому !х застосовують у комбшацп з шшими ВМС. Також за даними лiтератури природнi гелеутворювачi (хгтозани, каррапнати та iн.) мають здатнiстъ стимулювати клiтковий подiл, тому рацiоналъним е використання !х у косметичних засобах для зршо! шири. Вiдповiдно до ведомостей про формування епiдермiсу залежно вiд вiку можна говорити, що застосування природних гелеутворюючих систем у косметищ для молодих людей не е доцшьним через те, що проблеми шири у цьому вщ пов'язан1 зi збiлъшенням концентрацл гормошв, якi викликають прискорений подiл кшток i, тим самим, порушують рiвновагу процесiв формування епiдермiсу. Тому включення природних полiмерiв до складу косметичних засобiв для пiдлiткiв та юнацтва може посилити швидкiстъ клiткового под^ i загострити проблеми шкiри, яю виникають переважно у вiцi 10-15 i 20-25 роив, у тому чи^ i акне. [8,9]
Мета роботи: провести дослщження з обгрунтування вибору допомiжних речовин у складi лiкарсъкого косметичного засобу проти акне з ефiрною олiею чебрецю.
Матерiали i методи. У дослiдженнi застосовували ефiрну олiю чебрецю («Ароматика», Укра!на), глiцерин (Нiмеччина), твiн-80 (Нiмеччина), полiетиленоксиди 400 i 1500 (Укра!на), натрш КМЦ (Нiмеччина), гiдроксиетилцелюлоза (Нiмеччина), карбомер 940 (катя), вода очищена (ДФУ II вид.).
Для експерименту було вщбрано гелеутворювачi, якi досить широко застосовуються у складi лiкарсъких гелiв та дозволенi для застосування на територн Укра!ни синтетичного та нашвсинтетичного походження. Склад композицiй представлений у табл. 1. Ефiрну олiя чебрецю вводили до складу гелiв у вигщщ розчину у твiнi-80. Концентращя твшу-80 у всiх композицiях 2%. В якосп пластифiкатора та для попередження висихання до основ на водних розчинах гелеутворювачiв додавали 5% глщерину.
Таблиця 1. Матриця планування експерименту
№ композицн / iнгредiенти 1 2 3 4
1 2 3 4 5
Олiя чебрецю 0,25 0,25 0,25 0,25
Твш-80 2 2 2 2
Глiцерин 5 5 5 -
Натрiй КМЦ 3 - - -
Гiдроксиетилцелюлоза - 3 - -
Карбомер 940 - - 0,1 -
Розчин натрда гiдроксиду 10% - - 0,4 мл -
ПЕО-400 - - - 52,8
ПЕО-1500 - - - 35,2
Вода очищена До 100 До 100 До 100 До 100
Композицiю 1 на основi натрiй-карбоксиметилцелюлози, готували в два етапи. Спочатку порошок високомолекулярно! сполуки, гелеутворювач, заливали водою очищеною, нагр^ою до температури 70-80°С для його прискореного набухання. Потiм через 40-60 хвилин до гелю, що утворився, додавали пластифшатор (глщерин). Сумiш перемшували до отримання гелю з однорщною консистенцiею, при цьому знижуючи температуру композицн до юмнатно!.
Композицiя 2 на основi карбомеру готували шляхом нейгралiзацil розчином натрiю гiдроксиду гелю карбомеру. Останнш отримували розчиненням полiмеру у водi при температурi
70-80°С i подальшим додаванням при перемiшуваннi пластифшатора глiцерину. noTiM сумiш ретельно перемшували до oднoрiднoстi, охолоджуючи при цьому до температури 20-25°С.
Кoмпoзицiя 3 з пдроксиетилцелюлозою готували наступним чином: наважку пoлiмеру заливали невеликою кшьюстю (15-20%) води очищено1 на 2 год, шсля чого додавали залишок води, нагрiвали до 80-90°С та перемшували до повного розчинення.
Для приготування кoмпoзицiï 4 сплавляли ПЕ0-1500 i ПЕ0-400 у спiввiднoшеннi 4:6, додавали щщгргту воду, перемiшували.
Твшовий розчин ефiрнoï oлiï додавали до охолоджених композицш, перемiшували.
Результати. Виготовлеш гелi дoслiджувались за органолептичними показниками, однорщшстю, рН. За результатами вс кoмпoзицiï були oднoрiдними, кoмпoзицiï №1-2 -прозор^ №3 - з легкою опалесценщею, №4 - бшуватого кольору, з характерним запахом олп чебрецю. Визначений рН для вшх гелiв знаходився у межах 5,4-7,0, тобто у дiапазoнi, що не викликае неприемних вiдчуттiв i не подразнюе шкiру.
Вплив складових основ на бюфармацевтичш характеристики гелiв дослщжували методом рiвнoважнoгo дiалiзу у чарунках вертикально!' дифузiï (Франца) об'емом 25 мл на дев'яти позицшнш станцл (SESGmbH, Нiмеччина). Верхня камера для зразка заповнювалась 1,0 г дослщжуваного гелю, рецепторна - водою очищеною, у якoстi напiвпрoникнoï мембрани застосовували целофанову плiвку марки «Купрофан». Температура проведення дoслiду -32°С±0,5°С, що вщповщае звичайним умовам пoверхнi шири. [10,11] Час дослщу - 30 хв. Для кожно1' кoмпoзицiï проводились 3 повтори. Щц час дiалiзу розчини у рецептoрнiй камерi перемшувались за допомогою магнiтних мiшалoк. Пюля вiдбoру зразюв визначали кoнцентрацiю тимолу, що вившьнився. Для визначення кшьюсного вмiсту oлiï застосовували описану у лiтературi мoдифiкoвану методику визначення тимолу (основний компонент oлiï чебрецю) у лшарськш рoслиннiй сирoвинi спектрофотометрично за продуктами кольорово1' реакцiï з 5% водним розчином натрiю нiтриту у кислому середoвищi розчину кислоти хлоридно1' 1 н. протягом 30 хв з наступним додаванням 10% розчину натрда пдроксиду. [12-14] При цьому утворюеться продукт жовтого кольору з максимумом поглинання при 388 нм. Оптичну густину рoзчинiв визначали на спектрoфoтoметрi UV-2600 (190-1100 nm), Shimadzu Corporation (Япотя). Кoнцентрацiя визначали за калiбрувальним графiкoм за тимолом. Результати представлеш у табл. 2.
Таблиця 2. Результати визначення концентрацiï тимолу у дiалiзатах (%)
№ композицн Вмют тимолу у дiалiзатi № композицн Вмют тимолу у дiалiзатi
1 0,0008 3 0,0010
0,0008 0,0010
0,0009 0,0012
2 0,0014 4 0,0006
0,0016 0,0006
0,0018 0,0007
Пiсля обробки даних табл. 2 дисперсшним аналiзом за допомогою пакету прикладних програм Microsoft Excel 2010 було зроблено висновок, що вид основи здшснюе значимий вплив на вившьнення активних компонентiв ефiрноï олiï чебрецю з експериментальних композицiй, тому що Fексперименту> Fтаблична (табл. 3). [15]
Таблиця 3. Результати дисперсшного аналiзу експериментальних даних
Джерело Число Сума Середнiй Fексперименту Fтаблична
мшливосп ступешв свободи квадралв квадрат
Вид основи 3 0,14е10-6 0,47е10-6 37,6 3,6
Помилка 8 0,1е10-6 0,01е10-6 - -
Загальна сума 11 1,50е10-6 - - -
Пiсля перевiрки за допомогою множинного рангового критерда Дункана визначеш основи, якi забезпечують найбшьше вивiльнення активних сполук, а саме карбомер 940 забезпечуе найкращi показники, дещо меншi - гiдрoксиетилцелюлoза, поим натрш карбокси-метилцелюлоза, а найнижчi показники продемонструвала пoлiетиленoксидна основа.
Висновки. 1. За результатами дослщження встановлено, що вид основи здшснюе значимий
вплив на вивiльнення активних компонента ефiрноl олп чебрецю з експериментальних композицiй.
2. Було визначено, що найбшьш повне вивiльнення активних компонента ефiрноl оли
чебрецю з експериментальних композицш забезпечуе гель на основi карбомеру 940, а
найменше - полiетиленоксидна основа.
Л1ТЕРАТУРА
1. Cosmetic Formulation of Skin Care Products (Cosmetic Science And Technology Series, Vol. 30), 1st ed. Taylor & Francis Group., 2006. 426 p.
2. Тихонов О. I., Бобро С. Г., Шпичак О. С., Аналз украшського ринку лшарських препаратв для лшування акне легкого та середнього ступеня тяжкостi. Соцальна фармаця в охоронi здоров'я. 2016; 4 (2): 71-78.
3. Супрун Э. В., Пиминов А. Ф. Актуальные вопросы наружного лечения угревой болезни. Аптека. 2013; 39 (910). URL: https://www.apteka.ua/article/255018.
4. Ярних Т. Г., Буряк М. О., Петровський М.О. Роль ефiрних олш в комплекснш терапп акне. Фгготерашя. 2014; 4: 31-34.
5. Фуклева Л. А. Пучкан Л. А. Изучение состава и возможность использования чабреца обыкновенного и крымского в фармацевтической практике. Научные ведомости БелГУ. Серия Медицина. Фармация. 2013; 18 (161), 23: 207-210.
6. Zu Y., Yu H., Liang L., Fu Y., Efferth .T, Liu X., Wu N. Activities of Ten Essential Oils towards Propionibacterium acnes and PC-3, A-549 and MCF-7 Cancer Cells. Molecules. 2010; 15: 3200-3210. doi: 10.3390/molecules15053200.
7. Orchard A., Sandy van Vuuren. Commercial Essential Oils as Potential Antimicrobials to Treat Skin Diseases. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2017; 20. doi: https://doi.org/10.1155/2017/4517971.
8. Косметические кремы и эмульсии: состав, получение, методы испытаний / пер. с намец. А.С. Филлипова, под ред. М.Ю. Плетнева. М. : ООО «Фирма Клавель» / Издательский дом «Косметика и медицина», 2004. 272 с.
9. Децина А. Н. Теория мягких косметологических воздействий. Современная косметология. Новосибирск, 2001. 505 с.
10. Praveen Gaddam, Muthuprasanna P., Suriyaprabha K., Manojkumar J., Bharghav Bhushan Rao, Raju Jukanti. Diffusion cells for measuring skin permeation in vitro. MSAIJ. 2009; 5 (3): 277-287.
11. Ng S. F., Rouse J. J., Sanderson F. D., Meidan V., Eccleston G. M. Validation of a Static Franz Diffusion Cell System for In Vitro Permeation. AAPS PharmSciTech. 2010; 11 (3): 1432-1441. doi: 10.1208/s12249-010-9522-9.
12. Backheet E. Y. Micro determination of eugenol, thymol and vanillin in volatile oils and plants. Phytochemical Analysis. 1998; 9 (3): 134-140. doi: 10.1002/(sici)1099-1565(199805/06)9:3<134::aid-pca398>3.0.co;2-9.
13. Блинникова А. А. Спектрофотометрия и фотоколориметрия в анализе лекарственных средств. Томск, 2005. 96 с.
14. Лисянська Г. П., Ал Зедан Фащ, Мартинюк А. I. Практичне застосування спектрофотометрп для визначення тимолу ефiрноi олii чебрецю у склащ гелiв. Матерiали Всеукрашсько! науково-практично! конференцii молодих учених, присвячених Дню науки «1нтегращя здобуткiв молодих учених-медишв та фармацевтiв в мiжнародний науковий проспр: сьогодення та перспективи» (Ки!в, 16-17 травня 2019 р.). Ки!в, 2019; 44-45.
15. Грошовий Т. А., Марценюк В. П., Кучеренко Л. I., Вронська, Л. В., Гуреева, С. М. Математичне планування експерименту при проведеннi наукових дослвджень в фармацii. Тернопiль : ТДМУ, 2008. 368 с.
