CC BY
11
ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ
ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ «ЗМ1Н ДО НАКАЗУ М1Н1СТЕРСТВА ОСВ1ТИ ТА НАУКИ УКРА1НИ В1Д 17.10.2012 № 1112» НА МЕТОДОЛОГ1ЧНОМУ СЕМ1НАР1 1НСТИТУТУ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВОСТ1 НАН УКРА1НИ
У зв'язку з громадським обговоренням проекту наказу MiHicTepcTBa освгти i науки Укра1ни «Про за-твердження змiн до наказу Мшстерства освiти та науки Украши ввд 17 жовтня 2012 року № 1112», який було пiдготовлено Науковим комiтетом Нащо-нально! ради з питань розвитку науки i технологш та оприлюднено на сайп МОН Украши, вiн був об-говорений на Методологiчному семiнарi в 1нституп економiки промисловостi НАН Украши в травш 2018 р. У ходi обговорення фахiвцями iнституту було обгрунтовано низку пропозицiй та рекоменда-цш з метою його доопрацювання, ям в узагальне-ному виглядi наведено нижче.
1. Доцiльнiсть надання обгрунтувань до по-ложень проекту наказу «Про затвер-дження змiн до наказу Мшосвгги i науки Украши вiд 17.10.2012 р. № 1112»
Оприлюднення будь-якого нормативно-правового документу, що стосуеться змш у дiяльностi певно! спiльноти, потребуе перш за все !х позитивного сприйняття цiею спiльнотою та прогнозування тих наслiдкiв, до яких цi змiни можуть призвести. Намагання забезпечити прискорену орiентацiю дiя-льност наукових та освiтнiх установ Украши на кращi свiтовi зразки заслуговуе на схвалення i тд-тримку, але при втiленнi в життя цього намагання необхiдно зберiгати позитивш надбання вгтчизняно1 науки та враховувати li наявнi ресурснi можливост для здшснення задуманих перетворень. Аналiз змюту проекту наказу «Про затвердження змш до наказу Мшосвгти i науки Украши вiд 17.10.2012 № 1112» (далi - Проект наказу) сввдчить про наяв-нiсть значного розриву мiж вимогами до ощню-вання публшацп вiтчизняних вчених та реальними можливостями !х виконання, що загрожуе посилен-ням стагнацн вгтчизняно1 науки. Украша, втратив-ши внутрiшню динамшу розвитку власного науко-во-дослiдницького сектору, вже на сьогодн стала простим ресурсним придатком для iнтелектуаль-ного розвитку бшьш могутнiх економiк та сощаль-них систем. Так, у середньому за 2005-2015 рр. чи-сельнiсть дослiдникiв в Укра1ш становила 1026 осiб на 1 млн населенна, що у 4-7 разiв менше, нiж у кра-1нах-лвдерах iнновацiйного розвитку Свропейського Союзу, та у 2-3 рази, шж, скажiмо, у Польщi, Сло-ваччинi чи Лит1. Така тривала негативна динамша
не вiдповiдаe загальносвiтовим трендам. Значш гео-полiтичнi, соцiально-економiчнi та еколопчш змiни, якi вiдбувались у свт протягом останнiх рокiв, навпаки, призвели до посилення ролi науки та люд-ського капiталу в багатьох регюнах. За даними ЮНЕСКО, науковими дослiдженнями й розробками у свт (станом на 2013 р.) займались близько 7,8 млн дослвднишв, тобто на 21,2% бшьше, нiж у передкри-зовому 2007 р.2
Вочевидь, що поглиблення ще1 тенденцп, разом з втратою останнiх традидiй наукових дослАджень та джерел живлення фахово! компетентностi, позба-вить крашу останнього шансу на самостшну роль i гiдне мiсце в сучасному розподт штелектуально-емно! працi у свт.
Можливими негативними наслiдками пiсля затвердження та реалАзацп Проекту наказу може стати посилення кризового стану у науковш сфер^ зрос-тання сощально1 несправедливости та дискримiнацiя прав наукових установ при виборi найбшьш сприят-ливих умов для опублшування науково! продукцд; зростання вiдтоку молодi з числа науковцiв, втрата для вггчизняно! науки найбiльш талановито! молодi за рахунок !х трудово! та Антелектуально1 мАграцп до iнших кра1н свiту, з бiльш вигiдними та сприятли-вими умовами для життя, тдвищення квалАфшацп, науково1 дiяльностi тощо.
Вельми необхiдним i доцiльним е бiльш гли-боке обгрунтування та уточнення в межах громадсь-кого обговорення тих позицш авторiв Проекту наказу, як викликають непорозумшня i негативну реакцию в певних колах науковщв i освгтян, а саме з таких питань:
1. Чому висунуто рАзн вимоги до кшькост публiкацiй у виданнях категорп А та iноземних ви-даннях для рАзних спецiальностей (чим, наприклад, юристи або журналiсти краще економiстiв, для яких кшьшсш вимоги вдв1ч1 бшьшА)? Чому культивуеться мiждисциплiнарна нерiвнiсть? Чому не врахову-ються складност публiкування результатов сощо-гумаштарних дослiджень, особливо прикладного характеру, та !х цитування в iноземних виданнях?
2. Чому прюритет на здобуття наукових ступе-шв вiддаеться багатим прошаркам населення, як мають широт фшансовА можливост для оплати власних публшащй у вАтчизняних виданнях, вклю-
1 World Development Indicators: Science and technology. URL: http://wdi.worldbank.Org/table/5.13.
2 UNESCO Science Report: towards 2030. URL: http://en.unesco.org/USR-contents.
чених в комерщйш наукометричн бази Skopus i WoS, та в шоземних виданнях?
3. Чому так низько цiнуються вгтчизняш моно -графи та роздши у наукових монографiях?
4. Якими логiчними мiркуваннями поясню-еться обмеження в кiлькостi монографiй i роздшв у монографiях (не бiльше двох) для публшаци результатов до^джень у докторських дисертацiях в соцю-гуманiтарних дисциплiнах, де (на вiдмiну вiд при-родничих i точних наук) монографп е одшею з ос-новних форм публшацп результатов дослiджень?
5. Чому науковим та освгтшм установам не на-даеться обiцяна автономiя в академiчнiй дiяльностi, зокрема свобода вибору видавництв для опубл^-вання науково! продукцп?
2. EK0H0Mi4Ha HecyMicHicTb нових вимог до публжацш результатiв дослiджень для здобуття наукового ступеня доктора наук з можливостями докторан^в
Проект наказу унеможливлюе особам, як не мають додаткових доходiв, за два роки тдготовки у докторантурi1 економiчно забезпечити дотримання вимог щодо оприлюднення результатiв до^джен-ня. Основний дохiд докторанта складае стипендiя, а докторантам, якi навчаються за денною формою з ввдривом вiд виробництва, академiчна стипендiя установлюеться у розмiрi 90 вiдсоткiв ввдповвдного посадового окладу, визначеного за схемою посадо-вих окладiв (з урахуванням наступних змiн в оплатi пращ на вщповщних посадах)2. На 1.01.2018 р. для докторантов це 0,9*6026 (19 тарифний розряд) = 5423,4 грн.
Середня вартють публшацп у виданнях катего-рп «А» ПНФВУ та шоземних фахових виданнях, включених до мiжнародних наукометричних баз Scopus та/або Web of Science Core Collection стано-вить 500-1000 евро. Якщо дисертацiя на здобуття на-укового ступеня доктора наук представлена на правах рукопису або монографii за спещальнютю, що належить до галузей науки, яким присвоено шифри 04, 05, 06, 08, 11, 14, 15, 16, 19, 22 зпдно з наказом Мшютерства освгти i науки, молодi та спорту Укра-!ни вiд 14.09.2011 р. № 1057 (що вщповщае галузям знань, яким присвоено шифри 05, 07, 10 (ттьки коди 101, 103, 106), 13-22, 27-29 зпдно з постановою Ка-бiнету Мiнiстрiв Украiни ввд 29.04.2015 р. № 266), то за темою дисертацл необхiдна наявшсть не менше 6 таких публшацш
Дохiд докторанта за 2 роки складае 130161,6 грн (без урахування зростання прожиткового rnm-муму), а варпсть 6 публiкацiй у виданнях, включених до мiжнародних наукометричних баз Scopus та/або Web of Science Core Collection ввд 94 200 грн (31,4 (курс евро на 7.05.2018)*6*500) до 188 400 грн (без урахування зростання курсу). Крiм того, слад врахувати витрати на аналiз публшацш за темою статп. Бшьшють iноземних видавництв заохочують (якщо не вимагають), щоб у статп, що подаеться були посилання на iншi статп, якi опублшоваш ра-нiше у тому ж журналу або в iнших журналах того ж видавництва. Якщо це журнал без вщкритого доступу, то скачування однiеi статтi коштуе вiд 30 до 40 евро (в залежност вiд цiновоi пол^ики журналу). Як мiнiмум 10 посилань на iноземнi статп - це 300400 евро додаткових витрат на публiкацiю статтi. I це витрати без урахування вартосп публшацш в ш-ших виданнях для досягнення бажаних 100 балiв. В« витрати на необхiднi публiкацii значно переви-щують суму стипендii докторанта за 2 роки.
Для виконання нових вимог щодо публшацш, висунутих Проектом наказу, необхiдно, щоб докто-ранти отримували стипендiю збiльшену приблизно у 30 разiв3. В iншому випадку, i якщо новi вимоги будуть все ж затвердженi МОН, слад очшувати, що талановип потенцшш науковцi будуть лише короткий час присвячувати науковим дослiдженням (за рахунок якосп самих дослiджень) або взагалi змшю-вати сферу свое^' дiяльностi.
Таке фiнансове обмеження тдготовки науков-цiв через аспiрантуру та докторантуру вже зараз е одшею з головних перешкод для залучення та моти-вацii талановитоi молодi з незаможних прошаркiв населення до муковоз' працi. В цiлому щ обмеження та новi вимоги щодо опублшування результатов до-слiдження призведуть до подальшого руйнування наукового потенщалу Украiни, порушенню сощаль-но! справедливосп i зниженню можливостей захи-щати дисертацii науковцям, якi не мають високого матерiального достатку.
Пропонуеться, як найменше, розширити попе-редню редакцто Порядку формування Перелiку наукових фахових видань Украiни, затвердженого МОН (далi ПНФВУ), включивши до категорп А не тальки видання, що включен до наукометричних баз Scopus та Web of Science Core Collection, а також видання, що включеш до наукометричноi бази Index Copernicus та ERIH PLUS Поспйного комтету гума-нiтарних наук (SCH) Свропейського наукового фонду (для соцю-гумаштарних дисциплiн), вартiсть
1 Зпдно з умовами «Порядку тдготовки здобувачiв ступеня доктора фшософп та доктора наук у вищих навчаль-них закладах (наукових установах)», затверджених постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши № 261 вщ 23.03.2016 р.
2 Зпдно з Порядком призначення i виплати стипендiй, затвердженого постановою Кабшету Мшс^в Украши вiд 28 грудня 2016 р. № 1050 «Деяю питання стипендiального забезпечення».
3 1нший варiант - вiдшкодування докторанту витрат на публжащю post ante, або запровадження системи грантiв, отримати яш можна при наявностi погодження редакцп певного видання прийняти статтю астранта або докторанта до опублiкування.
публшацп у яких на порядок нижча за вартють пуб-лiкацiй у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus та Web of Science Core Collection.
3. Необхщшсть перегляду запропонованот системи ощнювання публiкацiй результа-тiв дослщжень лише на основi провiдних наукометричних баз, особливо для сощо-гумаштарних наук
Цiлком зрозумiлим е прагнення МОН Украiни вiдповiдати мiжнародним трендам розвитку науки, для яких характерш висока конкуренцiя; перева-жання в ощнюванш результатiв дослiдження якю-них критерiiв, а не кiлькiсних; нова термшолопя компаративного аналiзу отриманих наукових продуктов (результатiв). Але мiж механiзмами «ви-знання» наукових результатов та роботою над ними у розвинутих крашах та Украiнi е цшковита «прiр-ва». Тобто мова йде про обмеженють, а iнодi вщ-сутнiсть, можливостей у вгтчизняних науковцiв вщ-повiдати мiжнародним стандартам «визнання» ре-зультатiв 1'х до^джень.
У Проект наказу мова йде про вагомють публь кацii (можливють отримати вищi бали за наукову продукщю) у виданнях, як належать до першого (Q1) або другого (Q2) квартитв за галуззю знань, що вiдповiдае спецiальностi та темi дисертацii, вщ-повiдно до класифшацп SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports.
Наукометрiя як метод ощнювання наукових ре-зультапв не е загальноприйнятною у свт i викликае iстотнi застереження щодо його використання. Одним з найбшьш вiдомих документiв, який шддае критицi систему оцiнювання публшащй на основi «фактору впливу» (Impact Factor), на базi якого у тому чи^ визначаеться попадання видавництва в той чи iнший квартиль, е Декларащя про оцiнку до-слiджень (The Declaration on Research Assessment -DORA). Декларащя була прийнята 16 грудня 2012 р. на щорiчному з'iздi Американського товариства бюлогп клiтин у Сан-Франциско i стала всесвiтньою iнiцiативою з вдосконалення способiв оцiнки ре-зультатiв наукових до^джень, яка охоплюе всi на-уковi дисциплiни та всi основш зацiкавленi сторони, включаючи фонди, видавщв, професiйнi товариства вчених, установи та окремих дослiдникiв (на 24.05. 2018 р. ii пiдписали 480 науково-дослвдницьких ор-ганiзацiй та 11 926 науковщв)1. Як вiдмiчаеться в
Декларацп Impact Factor журналу часто використо-вуеться як основний параметр, за допомогою якого можна порiвнювати науковi результати окремих до-слiдникiв та установ. Цей показник спочатку був створений видавництвом Thomson Reuters2, як ш-струмент, який допомагае бiблiотекарам визначати журнали для придбання науковою бiблiотекою в тих сферах знань, ям е фаховим iнтересом для установ, в яких бiблiотеки функцюнують. Тобто цей показник розроблено зовам не як мiрa науковоi якостi до-слiджень в публшащях та нaуковоi вагомосп журна-лiв. Але потом вiн став шструментом у просувaннi комерцiйних iнтересiв у сферi оцiнювaння наукових видань та окремих публшацш. З огляду на це, критично важливо зрозушти, що «фактор впливу» журналу як шструмент оцiнки дослiджень мютить ряд документованих недолiкiв. До таких недолтв вш-носяться: 1) розподш цитат в журналах е не спра-ведливим, оскшьки спрямований у бш того журналу, в якому публiкуеться стаття; 2) характеристика «фактору впливу» журналу е специфiчним для конкретноi облaстi знань: це iндекс, складений з де-кшькох дуже рiзномaнiтних тишв статей, включаючи публшацп первинних до^джень та огляди; 3) редaкцiйнa политика журналу може мaнiпулювaти чи впливати на «фактори впливу» журналу; 4) дат, що використовуються для обчислення «фактору впливу» журналу, не е m прозорими, нi вiдкритими для громадськосп.
Лутц Борнманн (Lutz Bornmann) з Товариства Макса Планка у Мюнхеш (Нiмеччинa) - знаний в Сврот фах1вець у сферi бiблiометрii та нaукометрii (мае 373 публшацл з вiдповiдноi тематики, як1 циту-валися 8371 раз, е членом редакщйних колегiй дек1-лькох наукових журнaлiв; Clarivate Analytics вiдно-сить його до списку найбшьш популярних дослщни-к1в у свiтi протягом остaннiх десяти рокiв3). Л. Борнманн у спiвaвторствi з Джулiaном Маревск1 (Julian N. Marewski) iз Унiверситету Лозанни (Швейцaрiя) в квита цього року опублiкувaли статтю тд промо-вистою назвою «Оп1ум в наущ та суспiльствi: ци-фри». Автори взaгaлi вважають, що дточа система оцiнки дослiджень, яка грунтуеться на стaтистичнiй обробцi даних з наукометричних баз, - це наркотик для науки i суспшьства, та закликають повернутися до здорового глузду в оцiнювaннi результатов наукових до^джень (до речi, цю статтю було б корисним
1 URL: https://sfdora.org/read/.
2 Зараз публiкуеться незалежною американською компашею Clarivate Analytics, яка в 2016 р. вщбрунькувалась в^ Thomson Reuters; компaнiя керуе базами даних, шформацшними системами та колекщями даних з iнтелектуaльноl влaсностi, фтансуеться на основi пiдписки до ii послуг.
3 Lutz Bornmann works as a sociologist of science at the Division for Science and Innovation Studies in the Administrative Headquarters of the Max Planck Society in Munich (Germany). His research interests include research evaluation, peer review, bibliometrics, and altmetrics. He is member of the editorial board of Journal of Informetrics (Elsevier), PLOS ONE, and Scien-tometrics (Springer) as well as advisory editorial board member of EMBO Reports (Nature Publishing group). URL: https://www.researchgate.net/profile/Lutz_Bornmann Clarivate (http://highlycited.com ) lists him among the most-highly cited researchers worldwide over the last ten years (since the first release of this service in 2014).
перевести та опублiкувати в «Бюлетет ВАК Украши» i журналi «Науковий свгт»)1.
Ще складнiшу ситуащю маемо з використан-ням означених методiв ощнювання в сустльних науках. Аналiз запропонованих Проектом наказу рей-тингiв щодо отнювання видань показуе неготов-тсть вiтчизняних наукових видань з сустльних наук до переходу на систему квартитв та проввдних захiдних наукометричних баз (Scopus та/або Web of Science Core Collection). Наприклад, якщо розгля-нути можливост публшаци результатов з економiч-но! науки в украшських виданнях, що потрапили у групу А, то в рейтингу SCImago Journal and Country Rank е лише 8 вiтчизняних журналiв з питань еконо-мiки, з яких тшьки 4 iз загальноекономiчноl проблематики, iншi - вузькоспецiалiзованi (баншвська справа, iнвестицiйний менеджмент, корпоративна властсть, гiрнича справа). Крiм того, в розрiзi квар-тилiв серед цих 8-ми журналiв лише один першого i один другого квартитв, iншi - третього та четвертого2. Можливост опублiкування результатов досль джень у вiтчизняних виданнях групи А укра!нсь-кими аспiрантами та докторантами обмежет не тальки фшансово, але й фiзично: цi видавництва тех-тчно не зможуть потрiбну кшьшсть статей опубль кувати, а якщо б i змогли, то не стали б цього ро-бити, бо географiчний фактор (наявтсть авторiв з одте! кра!ни) призвело б до того, що щ видання були б викинут з наукометричних баз Scopus та/або Web of Science Core Collection (що вже мало мюце з деякими виданнями на початку 2018 р.).
Можна очiкувати «слушне» зауваження з цього приводу: треба науковцям-суспшьствознавцям по-давати статп до iноземних журналiв з сусп1льних наук, як знаходяться у вищих квартилях. Але проблема у тому, що бшьшють наукових до^джень, скажiмо з економши, - це дослiдження, якi значною мiрою мають прикладний характер i цiлком зале-жать вiд шституцюнального та соцiально-економiч-ного контексту, в яких перебувае об'ект досль дження.
До^дження, яке було виконано на базi бiблiо-графiчних даних наукових статей за 2004, 2009 та 2014 рр. в трьох проввдних з науково! точки зору ев-ропейських кра!нах (Нiмеччина, Голландiя та Вели-кобританiя)3 показало, що дослiдження, як вико-нан авторами з одте! iз трьох кра!н, побудован на цитувант авторiв переважно з те! ж кра!ни, тобто мае мюце явна тенденщя «перецитування» статей
aBTopiB, як мешкають в однiй i тш же крашг Причини тако1 тенденцiï потребують подальших бшьш глибоких i мaсштaбнiших дослiджень, але ця тен-денцiя висвiтлюe факт, що наявна шститутйна за-лежнють переваг aвторiв щодо цитування, ям мо-жуть вплинути на «фактор впливу» публiкaцiй до-слiдникiв в залежност вiд мiсця ïx проживання та / або дослiджень. I це в переважнш бiльшостi стосу-еться дослiджень у сферi сустльних наук.
Вiзьмемо для прикладу там теми до^дження: «Iнституцiйнi та оргaнiзaцiйно-економiчнi фактори формування регiонaльноï iнновaцiйноï шфраструк-тури та створення наукових парив в Украш» або «Причини гальмування розвитку соцiaльноï еконо-мiки та сотальних пiдприeмств в регiонax Украши», чи там теми: «Закриття вугшьних шахт та можливостi розвитку циркулярноï економiки на сxодi Укра]_'ни», «Розвиток кооперативних форм ш-клюзивного бiзнесу для зниження безробiття в зош проведення АТО» (можна цший список таких тем привести). Актуальш цi теми для укрaïнськоï еконо-мiки? Риторичне питання... Але шоземних фaxiвцiв цi теми не зацшавлять, якщо тiльки вони не висвгт-люють суто укрaïнську проблематику. Звюно, в цих дослiдженняx можуть бути порушен питання як за-гальнотеоретичного характеру, так i концептуальн1, але в переважнш бшьшост це будуть питання, якi формуються iнституцiонaльним середовищем та со-цiaльно-економiчним контекстом, що шоземним до-слiдникaм навряд чи буде цшавим. Тому елiтнi видання ввдвернуться вiд статей на «суто украшсьш» теми, тому що 1м потрiбно, щоб ïx публiкaцiï циту-вали у статях не в украшських виданнях, а в шоземних, бажано теж елгтних (з першого i другого квар-тилiв). Коло замкнулося...
Для того, щоб це коло розiрвaти, доречно було б МОН Украши вивчити досввд Iндiï, яка розробила власну систему оцiнювaння нaуковоï дiяльностi -1ндшський iндекс цитування (Indian Citation Index -ICI4), що використовуеться Утверситетською гран-товою комiсiею (University Grants Commission -UGC) для визначення установ, яким надаються гранти, а унiверситетaми - для отнювання науков-цiв при признaченнi ïx на посади та тдвищення (за-уважте, - не для отнювання якост публiкaцiй за результатами дисертацшних дослiджень).
Мотивом розробки ICI послужило те, що Iндiя робить значний внесок у рiзнi гaлузi свiтовиx знань, але iнструменту для вимiрювaння та оцiнки таких
1 Marewski, Julian N., & Bornmann, Lutz (2018). Opium in science and society: Numbers // Preprint April 2018. URL: https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1804/1804.11210.pdf.
2 Для порiвняння: в США загальна кшьюсть економшчних наукових видань - 220, з яких бшьше 100 першого або другого квартктв.
3 Bornmann, Lutz, Adams, Jonathan, & Leydesdorff, Loet (2018). The negative effects of citing with a national orientation in terms of recognition: national and international citations in papers from Germany, the Netherlands, and UK. Cornell University Digital Library. Paper submitted on 3 February, 2018. URL: https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1802/1802.00983.pdf.
4 Див.: URL: https://www.xn--80abaqzevto0rc.xn--j 1amh/2018/03/ugc-approved-list-of-journals.html;
http://www.indian citationindex. com/ici.aspx?target=aboutus.
нащональних знань не юнувало. Хоча на мОжнарод-ному рОвш доступт вщомО шструменти (бази даних), але висвОтлення досягнень 1ндшсько1 науки, зокрема, публшацш у мюцевих нащональних журналах, було незначним. Щоб подолати цей розрив i було розроблено 1ндшський Ондекс цитування.
UGC - офiцiйний орган при МОнютерствО роз-витку людських ресурсiв Iндiï, що вiдповiдаe за стандарти якосто вищоï освiти та готуе офiцiйний перелiк журналiв, на основi якого здiйснюеться ощнювання. У цей перелш входять журнали, якг 1) включенi у WoS (Science Citation Index, Social Science Citation Index and Arts and Humanities Citation Index); 2) Ондексуються в Scopus; 3) Ондексу-ються в ICI (бшя 1000 журналiв); 4) рекомендован членами Постiйного та Мовного Компетов UGC; 5) рекомендованi ушверситетами. Зараз у перелiку UGC приблизно 32000 назв журналiв. Науковi журнали, ям було рекомендовано для включення у пе-релiк членами Комитетов, або унiверситетами (4 i 5 категорп), проходять додаткову перевiрку. Обов'язковими вимогами для цих журналiв е наяв-нiсть власного веб-сайту, на якому повинна бути вказана адреса редакцп та офiцiйнi контакта данi про редакцiйний комiтет. Крiм того, щоб потрапити до перелОку видань UGC, журналам з природничих та соцiальних наук ще необхщно набрати не менше 6 балiв, а з гуманiтарних - не менше 5. Журнали отримують по 1 балу за кожну з наступних позицiй: 1) мiстять вичерпш iнструкцiï для авторiв та рецензентов; 2) мають чотку полгтику опублiкування статей та полгтику рецензування; 3) приймають поль тику щодо етики публiкацiй (особливо стосовно плапату) та суворо ïï дотримуються; 4) мають при-йняту перюдичнють публiкацiï; 5) дотримуються заявлено!' перюдичносто публiкацiй; 6) iндексуються у бiблiографiчнiй базi даних; 7) не стягують плату за публiкацiю. Також, журнал отримуе додатковий бал, якщо вш регулярно видаеться впродовж 4-6 роив, i 2 бали, якщо видаеться бшьше 6 роив.
4. Необхщшсть скасування дискримшацш-них обмежень щодо публжацш результа-TÏB дослiджень у монографiях та надання свободи вибору видавництва для опубл^ кування монографп
В Проектi наказу мютяться дискримiнацiйнi по вiдношенню до сощо-гумангтарних наук положення щодо обмеження кшькосто публiкацiï результатiв дослiдження у виглядi монографiй або роздiлiв у мо-нографiях (що е основною формою публшащй для дослiдникiв у цих галузях науки; наприклад, кожна завершена НДР у галузi економiчних наук мае «на виходЬ» монографто). Наявнiсть цих положень в Проект наказу, очевидно, пов'язане з переважанням
у складi Наукового комiтету Нацiональноï ради з пи-тань розвитку науки i технологш представникiв природничих i точних наук, у яких такий формат публь кащй результатов дослiджень не мае такого поши-рення.
Не зрозумiлим i таким, що викликае обурення, е дискримшацшний пiдхiд розробникiв Проекту наказу щодо рiзних кiлькiсних i яшсних вимог до пуб-лiкацiй результатов дослОджень на здобуття науко-вого ступеня доктора наук з галузей, яким присвоено шифри 04, 05, 06, 08, 11, 14, 15, 16, 19, 22 зпдно з наказом МОН Украши вщ 14.09.2011 р. № 1057 (шдпункт 3 пункту 2.1) i вимог до публшацш результата дослщжень на здобуття наукового ступеня доктора наук з галузей, яким присвоено шифри 07, 09, 10, 12, 13, 17, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27 згщно з наказом МОН Украши вщ 14.09.2011 р. № 1057 (подпункт 4 пункту 2.1). У першому випадку три публь каци «..можуть бути замшеш патентами на винахщ, зареестрованими в крашах ОЕСР, що безпосередньо стосуються наукових результатов дисертацп» (хоча вiдомо, що, наприклад, науковщ-економюти не можуть отримати патенти, та ще зареестроваш в краь нах ОЕСР). А в другому випадку «одна публшащя в шоземному виданнi може бути замiнена роздшом у монографiï у видавництвi категорш A, B або С за класифшащею SENSE».
Викликае заперечення взагалi положення щодо використання класифiкацiï SENSE для ощнювання якосто монографiй (у наведеному вище пункп, а також у додатку 1, примотка б), особливо для наук, ям не мають вiдношення до сшьського господарства, екологiï та медицини. Ця класифшащя - це спiльний проект двох голландських дослiдницьких структур: Вагенiнгенськоï школи соцiальних наук (WASS), яка проводить дослОдження в галузi сшьського господарства, екологп та медицини, а також мережевоï структури голландських ушверситетов пОд назвою SENSE. Ця класифшащя розробляеться на основО публшацш дослОдникОв, яко працюють у закладах, що входять до цих структур, а також цитування 1х публшацш. Примотне те, що розробники Проекту наказу не звернули увагу на попередження в кОнцО сторОнки веб-сайту SENSE, на котру вони посила-ються (видОлено в текстО як в оригшалО): «Будь ласка, майте на увазО, що перелОк WASS-SENSE щодо ран-жування видавництв було затверджено тОльки для WASS i Голландських вищих шкт, що входять до SENSE. ПерелОк базуеться на видавництвах, в яких публжувалися нашi до^дники. 1х не ^iд використо-вувати тшими тститутами»>1. СлОд дотримува-тися наведеного попередження.
МОнютерству освоти та науки Украши разом Оз Нащональною академОею наук Украши слОд розро-бити власну рейтингову градацОю як закордонних,
1 «Please note that the WASS-SENSE ranking list of publishers has been set up _ for the WASS and SENSE Dutch Graduate Schools only. The list is based on the publishing houses used by our researchers. It should not be used by other institutes» http://www.sense.nl/organisation/documentation.
так i вгтчизняних видавництв з урахуванням специ-фiки вiтчизняних наукових дослiджень, особливо за галузями «Сощальних та поведiнкових наук», «Пра-вознавство».
Дискримiнацiйним е пункт 5 Додатку 3: «Вимоги до опублшовано1 монографн, що подаеться на здобуття наукового ступеня», який передбачае, що монографiя мае бути опублiкованою у видавництв^ яке мае не менш як 5-рiчний досвiд випуску науко-во! лiтератури. Ця вимога е недоречною, тому що ввдповвдальнють за япсть публшацп монографп несе, по-перше, сам автор, рецензенти монографп та вчена рада, яка затвердила ршення про публшащю. Автор мае право обирати видавництво на свiй роз-суд виходячи з власних вподобань та фшансових можливостей, зважаючи на те, що вартють послуг видавництв суттево вiдрiзняеться.
Слiд порушити питання доцшьностО випуску монографп накладом не менше 100 примiрникiв (пункт 7 Додатку 3), що також компенсуеться за ра-хунок власних коштОв докторанта. Якщо витрати на друк 100 примiрникiв монографп не передбачаеться вiдшкодовувати за рахунок державних коштОв, тодi ильисть друкованих екземплярiв мае бути зведена до мшмально допустимого рiвня, рiшення ж щодо видання додаткових друкованих екземплярiв мае прийматися докторантом самостийно. З метою озна-йомлення науково1 спiльноти та широко1 громадсь-костО з результатами проведених дослiджень, викла-дених у монографп, останню пропонуеться видати в електронному виглядi з присвоенням ввдповвдного ISBN.
Спiрним питанням е викладене у проект наказу «Про затвердження змiн до наказу Мiнiстерства освгти i науки Укра1ни вiд 17.10.2012 № 1112» поло-ження щодо обмеження можливостей взаемозамш-ностО наукових результатов в межах 100 балiв - не бiльше трьох патентов на винахiд, якi безпосередньо стосуються наукових результатов дисертацп, i не бь льше двох монографш (роздiлiв у монографiях). На-уковець е людиною креативною i рiзнобiчною, яка повинна мати бажання i свободу творити, шукати нове, отримувати задоволення вiд дослвдницько1 дь яльностО. Водночас, науковцi бувають рiзними, де-якi з них е талановитими теоретиками, iншi - ввдзна-чаються прагматичним мисленням, дехто - аналь тичним мисленням тощо. Тобто мова йде про те, що недоцшьно створювати психологiчний портрет (профiль) науковця, встановлюючи спiввiдношення мiж концептуальною та прикладною складовими до-слiджень через обмеження його участО в монографиях та патентнiй дiяльностi. Достатньо встановити загальнi вимоги до якостО публiкацiй, та надати
право самим науковцям (асоцiацiям, фондам, мере-жевим структурам на кшталт голландськiй SENSE), а не чиновникам ощнювати якють публшацш ре-зультатiв дослiджень за суто формальними озна-ками. Навщо тодi взагалi потрiбен публiчнiй захист дисертацiï?!
5. Висновки та пропозицп
1. У нинiшнiй редакцiï Проекту наказу його не можна приймати, потрiбна суттева переробка. Сдине правильне рiшення у данiй ситуацiï - це розв'язання проблеми оцiнювання якостО публшацш результатов дисертацiйних дослiджень, як i взагалi науковоï дiяльностi, системно. Необхвдна розробка нацiональноï стратегiï розвитку науки, усунення чинникiв, яи призводять до iмiтацiï науки, як i за-надто формалiзованих вимог, що посилюють бюро-кратичний тиск. Слщ збiльшити ступiнь академiчноï свободи разом з тдвищенням вiдповiдальностi та самоконтролю науково1' сп1льноти. Саме у цьому контекстi належить розглядати i проблему забезпе-чення якостi дисертацiйних до^джень та, зокрема, створення прозоро1' та лопчно послiдовноï системи оцiнювання на базi узгоджених з науковою спшьно-тою критерiïв оцiнки та формальних вимог для оприлюднення результатiв дослщжень.
2. Необхiдно розробити нацiональнi системи шдексування перiодичних видань та класифшацн видавництв з урахуванням необхiдностi тднесення рiвня наукових видань, iнтегрування ïx у свтовий науковий простiр, змщнення конкурентоздатностi вiтчизняноï науки та тдвищення ïï привабливостi для талановитоï молодо Розробка таких систем -спшьне завдання МОН Украïни та НАН Украши.
3. При тдготовщ проектов наказiв МОН Укра-ïни, ям будуть втшювати в життя розроблен системи оцiнювання та класифшацп публiкацiй, слiд уникати таких положень i вимог, ям мають дискри-мiнацiйний характер по вiдношенню до окремих га-лузей наук та спещальностей.
В обговоренн1 Проекту наказу взяли участь фа-xiвцi 1нституту економiки промисловостО НАН Ук-ра].'ни: акад. НАН Украïни О.1. Амоша, член-кор. НАН Украïни Ю.С. Залознова, д.е.н., проф. Н.Ю. Брюховецька, д.е.н., проф. В.1. Ляшенко, д.е.н., проф. О.Ф. Новшова, д.е.н., доц. Н.В. Стежко, к.е.н., с.н.с. А.1. Землянин, к.е.н., с.н.с. О.В. Лях, к.соц.н., доц. О.В. Панькова, к.е.н. 1.Ю. Пiдоричева, к.е.н. 1.П. Петрова, к.е.н., с.н.с. М.О. Солдак, к.е.н. Н.В. Трушина, к.е.н., доц. О.О. Хандш, к.е.н., доц. Л.В. ЩетОшна, голов. екон. 1.М. Кочешкова, голов. екон. I.I. Лях.
Стаття надiйшла до редакцл 25.05.2018
Прийнято до друку 19.06.2018
