CC BY
12
15. Котлер Ф., Келлер К.Л. Маркетинг менеджмент. Изд. 12-е. СПб. : Питер, 2006. 816 с.
16. Ляшенко В.1., Прокопенко Р.В., Дзюба С.В. Сценарп ринково! орieнтацií зовшшньоекономiчноí дiяльностi Приднiпровського економiчного регiону в сучасних умовах. Економiчнuй всник Донбасу. 2017. №2. С. 75-89.
17. Менеджмент та маркетинг шновацш / за ред. С. М. 1лляшенка. Суми: «Ушверситетська книга», 2004. 616 с.
18. Микитюк П. П. 1нновацшний менеджмент. Ки!в: ЦУЛ, 2007. 400 с.
19. Мескон М.Х., Альберт М., Хедуори Ф. Основы менеджмента / пер. с англ. Москва: Дело, 1992. 702 с.
20. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс: концепции, проблемы, решения / пер. с англ.; под ред. Ю.Н. Капткревского. СПб. : Питер, 2001. 684 с.
21. Пересада А.А. Управлшня швестицшним про-цесом. Ки!в: Лiбра, 2002. 472 с.
22. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления (опыт лучших компаний). Москва: Прогресс, 1986. 423 с.
23. Портер М. Международная конкуренция: пер.с англ. / под ред. и с предисл. В.Д. Щетинина. Москва: Междунар. отношения, 1993. 896 с.
24. Томсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / пер. с англ. Москва : Юнити,1998. 576 с.
25. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают / пер. с англ. Москва : Прогресс, 1987.
26. Шумпетер Й. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюнктуры. Москва: Прогресс, 1982. 257 с.
27. Офщшна сторшка Державно1 служби статистики Украши. URL: ukrstat.gov.ua.
28. ПАТ «Интерпайп сталь». URL: www.interpipess teel.biz/o-zavode.
29. Organisation for Economic Co-operation and DevelopmentURL: http://www.oecd.org/.
в. М. Палига
академк АЕН Украти,
Д. В. Обертан
астрант,
Укратська академiя друкарства, м. Львiв
НОВ1 П1ДХОДИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОЦ1НКИ ВПЛИВУ БАЗОВИХ ШСТИТУТ1В НА РОЗВИТОК ВИДАВНИЧО-ПОЛIГРАФIЧНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРАШ1
Постановка проблеми. Сучасний тдхщ до суст-льно-полггичних перетворень в Укра!ш, розбудова економiчноl моделi держави та П регiонiв потребуе змiн на вдосконалення впливу базових iнститутiв ви-давничо-полiграфiчноl дiяльностi, повно! переорieнта-ци у напрямi загальноевропейських стандартiв, прове-дення значно ширших за сво!м змiстом трансформацiй в основних сферах, що формують базу сощально-орь ентованих ринкових вщносин у власностi, нормати-вно-правовiй базi; державному управлiннi; шститутах пiдприeмництва; iнфраструктурi; психологи економiч-них суб'екпв тощо.
Сьогоднi стае очевидним, що сучасну економiку не можна розглядати виключно з позицiй економiчних вiдносин 11 суб'eктiв, а дат взаемовщносини мають до-повнюватися впливом iнституцiйних факторiв. Досль дження наявних mдходiв щодо методичних основ оцшки впливу iнституцiйного середовища на функ-цiонування економiки свiдчить про наявшсть велико! кiлькостi пiдходiв та груп факторiв, як1 розробленi та сформоваш провiдними м1жнародними органiзацiями. Цi дослщження переважно стосуються оцiнки шститу-цшного середовища держави i меншою мiрою засто-совуються для дослiджень розвитку окремих галузей промисловостi та регюшв, зокрема i ВПД. Однак щ фактори значно впливають на економ^ загалом, 11
конкурентоспроможнiсть та швестицшну привабли-вють, що i зумовлюе необхiднiсть розгляду та аналiзу даних шституцшних факторiв.
Iнституцiйна теорiя в^^зняеться вiд функцюна-льного пiдходу тим, що розглядае не розподш граничного доходу м1ж факторами виробництва, а шститу-цiйний розподш, який е результатом взаемоди соща-льних груп. За таких умов господарюкга суб'екти опи-няються перед вибором двох шляхiв подальшого розвитку:
— прагнення суб'екпв до максимiзацiï прибутку в межах наявних шституцшних обмежень;
— вплив на наявш обмеження для 1х трансформа-
Ц11.
Дослiдження пiдвищення ефективностi функцю-нування та розвитку складних соцiально-економiчних систем у рамках наявних шституцшних обмежень до-кладно розглядаються i аналiзуються у працi О. Вшь-ямсона «The Economic Institutions of Capitalism».
1нший тдхщ передбачае авансування ресурав у трансформащю чинних iнститутiв, що зумовлюе появу ефективнших механiзмiв розподшу ресурсiв та появу нових переваг. Слщ зазначити, що цей пщхщ передбачае iнвестицiï господарюючих суб'екпв на трансформащю шституцшних, що зумовлюе к додатаога ви-трати.
@2018/№1
117
Доцшьтсть вибору того чи шшого пщходу зале-жить вщ суб'ективно! оцшки його ефективноси. Спроби вщповюти на питання щоцо оцшки доцшьно-сп та якосп шституцюнальних змш, яю прагнуть отримати внаслщок виробничо-господарсько! даяльно-сп суб'екти госпоцарювання через економ1чну даяль-шсть навоцяться у пращ Д. Норта «1нститути, шститу-цшш змши i функцюнування економ1ки». Так, автор зазначае, що оргашзацп з достатшм сощально-пол1-тичним впливом використовують ствтовариство для цосягнення сво!х цшей за умов, якщо отриманий результат перевищуе обсяг авансованих ресурав у рамках наявних обмежень [2]. Оцнак щ дослщження зага-лом мали теоретичний характер i не перецбачали ме-хашзм оцшки доцшьносп шституцшних трансформа-цш, як для економ1ки загалом, так i для окремих li сектор1в.
Бшьш прикладш методолопчш аспекти впливу шституцшних фактор1в розроблеш загальновизна-ними свгговими оргашзащями. Оцнак за допомогою цаних шдекс1в зазвичай оцшюють лише ефектившсть окремих шститупв, !х вплив на функцюнування та конкурентоспроможтсть держави загалом, а !х засто-сування для окремих галузей економ1ки та регюшв, зокрема i ВПД, е значно обмежене. Зважаючи на те, що щ показники мають виршальний вплив на функцюнування вс1е! економ1ки, а отже прямо впливають i на оцшку шституцшного розвитку li складових, це зу-мовлюе потребу докладного анал1зу та систематизации бшьшосп 1з них.
Проте, в м1жнародному науковому ствтовариств1 не сформовано едино! думки щодо загальноприйнято! методики оцшки шституцшного розвитку та не вста-новлено, яю з безл1ч1 наявних показниюв найбшьш точно i ефективно оцшюють яюсть шституцшного розвитку.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Для мето-долопчного дослщження наявних пщходав оцшки розглянемо основш 1з сучасних методик i публжацш. Так, широке практичне застосування отримали ш-декси модел1 International Country Risk Guide, запро-поноваш компашею The PRS Group. За допомогою да-них шдекс1в проводиться щомюячний мошторинг 140 кра!н за критер1ями полгтичного, економ1чного та фшансового ризику. Ц1 дослщження мютяться в основ! праць щодо оцшки шститупв та шституцшного розвитку багатьох закордонних дослщниюв, а саме: С. Кнака i Ф. Юфера, Холла i Ч. Джоунса, Д. Ейс-моглу, С. Джонсона, Дж. Робшсона [3].
Результатом ще одного вщомого дослщження, яке було здшснене Д. Кауфманном, А. Краайом i М. Маструцщ в рамках проекту Свггового банку стало формування групи шдекс1в Worldwide, що являють собою комплексш оцшки якосп шститупв у бшьш н1ж 200 кра!нах. Застосування ще! методики сприяло по-дальшим дослщженням у працях М. Алексеева та Р. Конрада.
Широкого застосування набули шдекси, що сформован в рамках проекту Polity IV i охоплюють дослщження по 164 кра!нах. На використанш даних шдекс1в базуються оцшки шституцшного розвитку, запропоноваш Д. Ейсмоглом, С. Джонсоном, Дж. Ро-бшсоном i Й. Тейчероеном.
Отож юнуе цша низка методик оцшки шституцшного розвитку, а виб1р конкретно! групи шдекс1в ускладнюеться ще й тим, що сучасш економ1чш до-
слщження потребують юльюсно! оцшки впливу сис-теми шституцшних фактор1в на функцюнування складних економ1чних систем.
У рамках зазначених вище праць пщ шституцю-нальним фактором функцюнування економ1ки розум1-ють оргашчну сощальну систему, що впливае на про-цес формування шституцшного середовища. Так, у цих дослщженнях до шституцшних фактор1в функцю-нування економ1ки належать: бюрократичний апарат, б1знес-коалщп, громадянське суспшьство, демокрапя, шформацшна вщкрипсть суспшьства, судова систему та корупщя.
Виклад основного матерiалу. Розглянемо доклад-нше кожен 1з зазначених шституцшних фактор1в. Так, першим 1з зазначених нами шституцшних фактор1в е державний бюрократичний апарат, тд яким нова ш-ституцшна економ1чна теор1я розум1е об'еднання чиновников, дИ яких спрямоваш на збереження i поси-лення власно! переговорно! сили в процес1 здшснення суспгльного вибору. Оц1нити цей фактор можна за допомогою шдикатора ефективноси орган1в державного управл1ння (Government Effectiveness) групи шдекс1в Worldwide Governance Indicators, яю в1дображають як1сть формування та реал1зацп пол1тики, державних послуг, дов1ри до державних зобов'язань та програм, державно! служби та И незалежносп в1д пол1тичних чинник1в.
Альтернативний п1дх1д щодо оц1нки д1яльност1 бюрократичного апарату розглядаеться у модел1 International Country Risk Guide на основ1 шдексу яко-ст1 (Bureaucracy Quality). При оцшщ в межах цього тдходу висок! значення шдексу отримують еконо-м1ки, в яких бюрократичний апарат характеризуемся достатн1м вм1нням i компетенц1ею щодо управл1ння без кардинальних зм1н i втручань.
Оц1нку цього шституцшного фактора також можна здшснити за допомогою, розробленого амери-канським 1нститутом Heritage Foundation, 1ндексу сво-боди дглово! активност1 (Business Freedom), який у к1льк1сному вим1р1 оцшюе легк1сть в^дкриття, функ-ц1онування та закриття б1знесу через призму державного регулювання економ1ки та його ефективноси.
Вищезазначен1 досл1дження видгляють наступ-ним 1нституц1йним фактором б1знес-коал1ц1!, яю трактують як об'еднання виробник1в у приватному сектор1 економ1ки, основними завданнями яких е ре-ал1зац1я власно! переговорно! сили в процеа функцюнування. Стосовно оцшки цього фактора юнуе значно менша кшьк1сть шдикатор1в, н1ж у попередньому ви-падку, але його оц1нка частково може бути здшснена за допомогою шдикатора якосп законодавчого регулювання (Regulatory Quality) амейства 1ндекс1в Worldwide Governance Indicators. Цей показник дае змогу оцшити можливоси уряду щодо розробки та ре-ал1зац1! усп1шно! економ1чно! пол1тики та державного регулювання, яю призначен1 забезпечити розвиток п1дприемств приватного сектора економ1ки.
Ступ1нь розвитку громадянського суспшьства держави зазвичай оц1нюеться за допомогою шдикатора громадянських свобод (Civil Liberties) всесвггаьо-в1домо! оргашзацп Freedom House. Основу цього шдикатора становить наб1р складових оцшки: незалеж-шсть судово! системи; свобода самовираження; освгга; в1роспов1дання; економ1чно! д1яльност1, прав на вгльн1 з1брання; створення р1зного роду об'еднань.
118
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
Ще один фактор — це шформацшна вщкритють та прозорють суспшьства, яку певною мiрою можна ощнити через застосування iндексу демократично! вщ-повiдапьностi (Democratic Accountability) моделi International Country Risk Guide, що вимiрюe ступiнь вiдповiдапьностi держави перед населенням.
Наступним шституцшним фактором e ефектив-нiсть функдiонування судово! системи. Стутнь роз-витку судово! системи можна частково оцшити за до-помогою iндикатора верховенства закону (Rule of Law) групи шдекетв Worldwide Governance Indicators, що ха-рактеризуе рiвень сприйняття суспшьством наявних правил та дотриманням законiв, зокрема, оцiнюe ш-форсмент контрактiв, захист прав власносп, ефектив-нiсть судово! системи тощо.
Останшм iз запропонованих, вищезазначеними дослщниками, iнституцiйних факторiв е рiвень коруп-щ!, який зазвичай оцiнюeться шдексом сприйняття корупц!!, методика щодо розрахунку якого сформована мiжнародною незалежною дослiдницькою орга-нiзацieю Transparency International. Показник поеднуе рiзнi оцiнки i бiзнес-опитування, проведенi незалеж-ними авторитетними оргашзащями та надаe шформа-щю про адмiнiстративнi i полiтичнi аспекти корупц!!.
Цiкавою, з огляду на проблематику нашого до-слiдження, e праця Д. Кауфмана в рамках проекту Свь тового банку, що визначаe вплив якосп шституив та шституцшного середовища на розвиток нащонально! економ!ки через кореляцшний анал!з м1ж шдикато-рами якосп шститупв, шдексом сприйняття корупц!! в кра!ш та шдикаторами розвитку малого ид^^мни-цтва в загальнодержавному масштаб!.
Проведений огляд праць щодо ощнки економ!ч-ного зростання свщчить про недостатню увагу щодо вивчення специф!ки розвитку окремих галузей на основ! шституцшних чинниюв, як у загальнонащональ-ному, так i в регюнальному розр1зь Однак, водночас, практично всюди зазначаeться важливють промисло-восп у економ!чному розвитку держави. Кр!м того, розвиток сучасно! шституцшно! економ!чно! теор!!
свщчить, що вщбуваеться постiйне ускладнення внут-рiшнiх i зовнiшнiх зв'язюв мiж суб'ектами ринку, внаслщок чого, вплив шституцшно! складово! на еко-номiчне зростання значно посилюеться. Отже, ваго-мим чинником державно! полiтики стимулювання економiчного розвитку мае стати визначення прюри-тетiв трансформаций iнституцiйного середовища на га-лузевому рiвнi iз врахуванням регiональних особливо-стей [4].
,,Отже, iнституцiйне середовище е важливим фактором забезпечення розвитку не лише економiки за-галом, а й окремих !! галузей та мае враховувати спе-цифiчнi особливосп кожно! з них та регюнальний аспект. Важливим е те, що дане середовище формуе стiйкi моделi поведiнки галузевих суб'eктiв, у межах яких проводиться виробничо-господарська дiяльнiсть. Пiдтвердження даних припущень простежуеться у працях iнших науковщв. Так, М. В. Головко вважае, що: «Результативтсть управлiння будь-якою сферою нащонально! економiки напряму залежить вщ якостi сформованого iнституцiйного середовища, його адек-ватностi щодо рiвня розвитку соцiально-економiчних i виробничих вiдносин у суспшьствЬ». Окрiм того, ш-ституцшш фактори формують обмеження та стимули, яю спонукають галузевi суб'екти пщвищувати свою ефективнiсть, i як наслщок, забезпечують загальний розвиток економiки суспшьства, людсько! поведiнки та iнституцiйного середовища.
На основi зазначених дослiджень запропоновано систему шституцшних фактс^в оцiнки складно! виро-бничо! системи (рис. 1). Для дослщження впливу ба-зових шституив на функцiонування та економiчний розвиток ВПД регiону з урахуванням принципу комп-лiментарностi, вважаемо за необхщне систематизувати показники оцiнки впливу шституцшного середовища на дiяльнiсть, першочергово на виробничу складову, дослiдити !х взаемозв'язок iз групами факторiв еконо-мiчного зростання та розглянути систему комплiмен-тарностi базових iнститутiв ВПД.
Ринок та шфра-структура (попит, конкурен-ц1я, постачаль-ники, cepBic, торпвля тощо)
<—►
мЭргашзацшна ефектившсть (економ!чшсть, дieвiсть, розпо-д!л, координа-щя, гнучкють \ тощо)
Технолог!! (шновацп, тех-нолопчний рь вень, проник-шсть та розпо-рядження тех-нологш тощо)
Ресурси (люд-сью, техшчш, матер!альш, не-матер!альш)
Зовшшня д1яльшсть (м!жнародна торпвля, швестици, науково-техшчне ствробгтництво, штеграцш, об'eднання)
Рис. 1. Система шституцшних факторiв економiчного зростання виробничих систем
2018/№1
119
Однак, насамперед, потрiбно систематизувати ос-новш фактори iнституцiйного впливу на ВПД регюну, а вже тзнше формувати комплексну методику !х оцшки. Для досягнення поставлених цшей найпов-нiше, на нашу думку, пщходить класифiкацiя фш-ського науковця Т. Хамалайнена. Вiдповiдно до цього тдходу запропоновано так! взаeмопов'язанi групи фактс^в, як оцiнюють конкурентоспроможнiсть та зростання в складних економiчних системах.
Очевидно, що вплив факторiв буде вщмшним за-лежно вiд рiвня та складносп соцiально-економiчно1 системи. При цьому шститути на всiх рiвнях ютотно впливають на ефективнiсть процесiв виробництва та розподшу, формуючи складнi мехашзми шституцшно! взаемодп на рiзних рiвнях економiчно1 системи. А сама шституцшна взаeмодiя може iстотно вiдрiзнятися вщповщно вiд виду економiчно1 дiяльностi.
Розвиваючи цей пiдхiд, для виявлення зв'язюв м1ж рiзними системами iнститутiв, доцшьно виокре-мити комплекснi iнституцiйнi структури цих систем i в подальших дослiдженнях розглянути !х комптмен-таршсть. Для цього, зважаючи на особливосп ВПД, цiкавим е пiдхiд, який акцентуе увагу на вiдмiнностях у взаемодп технологiчних та галузевих систем [5].
Враховуючи вищезазначену складнiсть, пропону-емо обмежитися побудовою комплексно! системи
фактс^в оцiнки впливiв базових шституив на функ-цiонування ВПД на загальнодержавному та регюналь-ному рiвнях та запропонувати методологiчний пiдхiд щодо формування iнтегрованого показника тако! оцшки. Внаслщок чого виникае потреба в адаптацп запропонованих пiдходiв до особливостей ВПД (рис. 2).
Оскшьки мехашзми впливу рiзних iнституцiйних систем на економiчне зростання мають значнi вщмш-ностi, значущiсть пiдходу, запропонована Т. Холлiз-вортом полягае в розподМ iнституцiйних структур за ступенем 1х стабiльностi, що включае в себе таю рiвнi: iнститути; iнституцiйнi мехашзми; шституцшт галузi; органiзацi!; формальне закрiплення (закони) та про-дуктивнiсть.
Зважаючи на врахування галузевих та регюналь-них особливостей для шституцшного аналiзу ВПД та побудови системи оцшки впливу шституцшних фак-торiв на економiчне зростання дiяльностi на загальнодержавному та регюнальному рiвнях. На нашу думку, ми використовуемо показник шституцшно! стабшьно-стi як критерш диференцiацi!, оскшьки стабiльнiсть залежить вщ велико! кiлькостi контекстних умов та ш-ституцiйних зв'язюв.
Рис. 2. Система факторiв впливу базових iнститутiв на оцтку ефективностi функщонування ВПД
Висновки. Очевидно, як показують нашi досль дження, складнiсть iнституцiйного аналiзу, рiзнома-нiтнiсть методологiчних пiдходiв щодо його прове-дення, значну юльюсть iнституцiйних зв'язюв, регiо-нальних та загальнодержавних галузевих особливостей видавничо-полiграфiчно! дiяльностi релевантно ощ-нити вплив шституцшних факторiв на функщону-вання дiяльностi е надзвичайно складно.
Це зумовлюе потребу формування методологп оцiнки шституцшних впливiв, яка Грунтуеться на си-
стемi з трьох груп штегрованих показниюв та шдика-торiв шституцшного розвитку держави, узагальню-ючих показниюв iнституцiйних змiн у видавничо-по-лiграфiчнiй дiяльностi та часткових показниюв оцшки впливу базових шститупв на функщонування дiяльно-стi в окремих регюнах, можливiсть системи факторiв впливу базових швестицш на оцiнку ефективностi функщонування пол^рафп в Укра!нi.
120
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
