CC BY
17
УДК 316.334.4
Трофименко В. А., кандидат юридичних наук, доцент
НОРМАТИВН1 АКТИ ЕТИЧНО1 ПОВЕД1НКИ ПОЛ1ЦЕЙСЬКИХ ЯК НЕОБХ1ДНА ЧАСТИНА ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ХНЬО1 СП1ВПРАЦ1 13 СУСП1ЛЬСТВОМ
У публ^кацИ анал1зуеться нормативна база европейських крат з позицт наяв-ност1 правил (кодексгв) етичног повед1нки полщейського. З боку досв1ду европейських крагнробиться анал1з нац^ональних Правил етичног повед1нки полщейських. Оц1ню-ючи в цыому Правила позитивно, автор звертае увагу на гхш певш недол1ки.
Ключовi слова: етика, етична повед1нка, правоохоронна система, пол1цейський, правила (кодекси) етичног повед1нки.
Актуальтсть теми. Укра'ша йде шляхом евроштеграцп, що потребуе оновлення юнуючого законодавства, прийняття нових нормативно-правових акпв, винайдення нових пiдходiв взаемодп держави i суспшьства. Подiбнi процеси йдуть i у лавах Мшютерства внутршшх справ. З прийняттям нового Закону Украши «Про Нацiональну полщю» постала потреба повшстю змь нити погляд на статус правоохоронця, що потребувало змши ставлення до нього з боку населення. Цш змш мають сприяти нормативнi акти етично! поведшки правоохоронця, якi звертають увагу не стшьки на його професш-ност здiбностi, скiльки на можливостi правильно! комушкаци з громадянами. Тому сьогодш е вкрай актуальною потреба вивчити досвщ розвинених краш у цш галузi та проаналiзувати нацiональну нормативну базу з ще'1 проблематики.
Стутнь розробки теми. Наукових оглядiв шоземних нормативних актiв етично! поведiнки на момент пщготовки публшаци достатньо, але, ураховуючи те, що Правила етично! поведшки полшейських дiють менше року, повний !хнш аналiз на вщповщнють европейському досвiду ще потрiбно проводити.
Мета публжацп - зробити огляд д^чих етичних нормативних докумен-тсв у крашах Свропи та США i провести аналiз нацiональних Правил етично! поведшки полшейських.
Основний текст. Нащональне законодавство, яке окреслюе та регламен-туе сферу дiяльностi правоохоронно! системи, доволi об'емне. До нього входять кодекси, наприклад Кримшальний процесуальний кодекс, закони, зокрема Закон Украши «Про Нащональну полщю», та рiзноманiтнi тдза-
© Трофименко В. А., 2017
175
конш нормативы акти, наприклад Положення про оргашзащю первинно" професшно" пщготовки полiцейських, яких вперше прийнято на службу в по-лiцiю, затверджене наказом Мшютерства внутрiшнiх справ кра"ни. Уся ця нормативна база торкасться виконання професшних обов'язкiв правоохорон-цiв як представниюв силових структур. I це не можна вважати неправильним у зв'язку з тим, що статус силово" структури вимагае ч^ко" регламентацп дiяльностi правоохоронно" системи з метою зменшення зловживань, настан-ня тяжких наслщюв неправомiрноi дiяльностi силовикiв тощо.
Однак юнуе ще одна - дуже важлива - сторона юнування правоохоронно! системи. На думку автора, "" можна вважати прюритетною. Правоохоронець -найчаспше представник нащонально" полщп - е тим посередником, сткером, який доносить сво"ми дiями полiтику держави у безпековш сферi. Полiцiант найчаспше наочно зустрiчаеться з громадянами i представляе державу та "" шститути. Тому морально-етичний бiк роботи правоохоронця набувае нового значення. Шсля прийняття нового Закону Укра"ни «Про Нащональну по-лщю» наказом мшютра внутрiшнiх справ були затвердженi Правила етично" поведiнки полiцейських [1]. Ураховуючи европейський напрямок розвитку нашо" кра"ни, подивимось, чи вдалося посадовцям Мшютерства внутрiшнiх справ урахувати позитивний досвщ iнших кра"н.
Фундаментальними документами, на яких базуються акти з морально-етично" поведiнки полiцейських, е Кодекс поведшки посадових осiб з тд-тримки правопорядку [2] та Декларащя про полiцiю [3], прийнятi у 1979 р. Оргашзащею Об'еднаних Нацш. Згiдно з Декларацiею: «реалiзацiя прав людини та фундаментальних свобод розумiе пiд собою мирне суспiльство, яке характеризуеться порядком та громадською безпекою... тому, якщо по-лiцiям кра"'н-члешв пропонуються деонтологiчнi правила, якi враховують права людини та основоположнi свободи, то европейська система захисту прав людини може бути лише укршлена». Кодекс також акцентуе увагу на дотриманш прав людини, на створенш низки бар'ерiв, етичного зокрема, проти свавшля та зловживання посадовими повноваженнями «посадовими особами з пiдтримки правопорядку».
На основi цих мiжнародних акпв починаеться розробка нормативних актiв стосовно морально-етичного боку роботи правоохоронщв. Деяю кра"ни сприйняли "х як закони прямо" дп, iнша - як таю, що мають рекомендацшний характер. Нащональш акти з етики регулювали як суто етичнi, так i юридич-нi питання. Варто також додати, що щ акти розробляються в одних випадках у стшах полщейських служб спецiальними пiдроздiлами, в шших - до роз-робки залучаються науковщ, громадськiсть тощо. Проаналiзуемо деякi з них.
Хартiя щнностей Великогерцогсько" полiцii [4], прийнята у Люксембур-зi у 2000 р., була розроблена полщейським вiдомством i брошурою була
доведена до кожного атестованого роб^ника полщп. Метою цього документа було довести до вщома роб^ниюв правила високоморально! поведш-ки, мотиващю до професiонального виконання сво!х обов'язмв, норми поважного ставлення до громадян. Основними моральними щнностями Хартiя визнавала нетдкупшсть, об'ективнiсть, неупередженiсть, вiрнiсть обов'язку, тдкорешсть особистiсних iнтересiв службовим, творча шщати-ва, бажання надати допомогу, бажання встати на захист правопорядку. При цьому полщанту гарантувались осв^а та тдвищення квалiфiкацii за раху-нок держави, вiльний вираз свое! думки за умови збереження професшно! таемнищ.
Кодекс поведiнки полiцейського Королiвськоi полщп Квшчно! 1рландп набрав сили 2001 р. Метою Кодексу було показати почесний статус право-охоронця, роз'яснити полщантам !'хш обов'язки. Особлива увага була при-дiлена формуванню принципiв соцiального партнерства з населенням. Поряд з традицшними для таких ак^в нормами (до речi, багато норм фактично дублювали змiст Кодексу ООН) цей документ мютив положення про права полщейських та умови 1'хньо'1 роботи. Кодекс вимагав створити умови ро-боти, вiльнi вщ тиску, дискримшацп, напруженостi, стурбованостi. Важли-во вiдмiтити, що з прийняттям кодексу у Пiвнiчнiй 1рландп проводилась доволi серйозна роз'яснювальна робота. У 2008 р. набрала сили нова редак-щя цього документа.
Кодекс етики полщейських служб королiвства Бельпя було розроблено полiцейським вiдомством iз залученням Ради мерiв королiвства та громад-ськостi i затверджено у 2006 р. Зпдно з нормами Кодексу ствробггники по-лiцii повинш ставитись до сво!'х громадських та службових обов'язкiв вiдпо-вiдально, чесно, неупереджено вщповщно до закону та наданих повноважень, поважати право та основш свободи громадян, 1хню людську гiднiсть. Чи не вперше Кодекс окремо вимагае шановного ставлення до самих уразливих прошаркiв населення. Кодексом пiдкреслюються роль керiвництва у форму-ваннi морально-етичних цiнностей тдлеглих, важливiсть постiйноi комунi-кацii з пщлеглими з метою створення творчого та конкурентного середовища у тдроздш. Установлено оригiнальну форму контролю за якютю роботи правоохоронця: керiвник та тдлеглий дискутують з цього приводу iз залученням усiх представниюв пiдроздiлу та заслуховуванням iхнiх думок. Якщо робiтника оцiнено добре за виконану роботу, його може бути заохочено та премшовано за ршенням керiвництва.
Кодекс професiйноi етики полщп Нiдерландiв [5] вступив у д^ у 2013 р. Вiн дещо вiдрiзняеться вiд iнших подiбних докуменпв. По-перше, його змiст направлено не тшьки на полiцейських, а й на переачних громадян, по-друге, використовуеться специфiчна мовленнева конструкцiя: мова йде вщ першо!
особи (полщанта). Правоохоронець немовби спшкуеться з громадянами, пишаеться сво"м статусом та розкривае змют основних етичних цшностей полщейського: чесносп, надiйностi, мужностi, обов'язковостi, незалежносп у сво"х дiях, професiйностi.
Цшавий досвiд у дослiджуванiй галузi мають кра"ни - лiдери Свропей-ського Союзу: Франщя та Нiмеччина.
Формування шмецько" полщейсько" деонтологп почалось тсля Друго" св^ово" вiйни в перюд подiлу кра"ни на окупацiйнi зони. Першi норми про-фесшно" етики булi сформульованi урядом Великобританп та впроваджува-лись у зонi впливу ще" кра"ни в Нiмеччинi. Вони мали назву «Ом заповщей для полщейських» (1945 р.). Розглянемо "х. Перша заповiдь проголошуе, що державна служба е проявом особливо" довiри уряду. Цю довiру посадовець повинен виправдати виконанням сво"х обов'язкiв. Друга звертае увагу на публiчнiсть посади полщейського, що автоматично робить його особою, яка сильно критикуеться. Тому своею поведшкою та поведшкою родини вш повинен робити все, щоб запоб^ати критицi. Третя заповщь каже, що широкi повноваження не пщвищують статус полiцейського, а роблять службовцем в очах громадян. Четверта роз'яснюе професшно-моральш якостi. Цiкавим е змют п'ято" заповiдi: «Полiцейський посадовець повинен пишатися фактом свое" приналежносп до полiцii. Повинна проявлятись (^м наведених вище якостей) в осанщ, особистiй гiгiенi, одностро"». Шоста заповщь формулюе правила поведшки робiтникiв у колективi та дае поняття дисциплши. Сьома вимагае вiд полiцейського не зупинятись в професшному та особистому роз-витку: «Полiцейський чиновник повинен добровшьно пiдвищувати свою загальноосвiтню пщготовку, професiйнi знання i фiзичну тдготовлешсть. Вiн не повинен бути кар'еристом, але зобов'язаний робити все, щоб стати гарним полщейським». Таким чином, можна побачити, що щ невеличю норми охоп-люють фактично ва сторони життя та роботи полщейського [6].
Згодом, з прийняттям ООН Кодексу поведшки посадових оаб з тдтрим-ки правопорядку, ФРН визнала його пряму д^ на сво"й територii. Також деякi його норми було включено до рiзних нормативно-правових актiв, якi регулювали дiяльнiсть полщп.
Деонтолопчний кодекс полiцii Францii став результатом двох реформ французько" полщп 1966 та 1986 рр. Вш регулюе не тшьки етичнi, а й суто правовi питання. Кодекс мютить три частини та 20 статей. Кодекс закршлюе, що виконання полщейських функцш базуеться на суворому дотриманш Де-кларацii прав людини i громадянина, Конституцii, мiжнародних конвенцш i законiв. Його мета в тому, щоб укршляти зв'язки мiж силами внутрiшньоi безпеки та населенням, розмютивши у центр громадянських проблем поль цейських i жандармiв.
Кодекс надае полщейським i жандармам необхщш орiентири 1'хшх дiй та операцш, а також розкривае основш цiнностi службових обов'язкiв: лояль-шсть до республiканських iнститутiв, чеснiсть, неупереджешсть, допомога громадянам пiд час служби та у неслужбовий час, обов'язок постшно'1 готовности служити, дотримання та збереження професшно!' таемницi тощо. Недо-тримання цих цiнностей несе вщповщальшсть порушника.
Кодекс пiдкреслюе обов'язок держави та керiвництва захищати життя i здоров'я полiцейських та 1'хшх родин. Правоохоронцi та члени 1'хшх родин користуються правовим захистом вщ дiй, скоених проти них у ходi виконан-ня службових обов'язюв або у зв'язку з ними, а також у випадку судового слухання, яке випливае з виконання службових обов'язюв. Особливо тд-креслюеться роль мшютра внутрiшнiх справ (ст. 12): «Мшютр внутрiшнiх справ захищае працiвникiв Нацюнально'1 полщп вiд загроз, насильства, само-правства, образ, наклетв i несправедливостi, жертвами яких вони можуть стати при виконанш службових обов'язюв» [7]. Таким чином, французький акт е найбшьш структурованим i формальним.
Ознака формальностi фактично повшстю вiдсутня в Морально-етичному кодексi полщейського США. Моральний кодекс полiцейського США мае вигляд декларацп вiд першо! особи i е найкоротшим. Процитуемо його: «Як офщер полщп, я вважаю сво'1'м основним обов'язком служити людиш: охо-роняти життя i власнiсть мо'1'х спiвгромадян, захищати довiрливих вiд обману, слабких вiд пригшчення i залякування, мирних громадян — вщ насильства i безладiв, поважати конституцшш права всiх людей на свободу, рiвнiсть та справедливiсть.
В особистому житп я обiцяю бути прикладом для шших: я буду мужшм i спокiйним перед небезпекою, буду намагатись стримувати сво! чуття i по-стiйно пiклуватись про добробут шших.
Будучи чесним у думках i вчинках, особистих i службових справах, я буду беззаперечно виконувати закони мое! кра'1'ни та службовi iнструкцii.
Усю iнформацiю конфщенцшного характеру, з якою я можу стикнутись або яка буде передана меш для виконання службових обов'язюв, я до кiнця днiв сво'1'х буду тримати в таемницi, якщо розкриття цих даних не буде необ-хiдним у ходi служби. Я общяю не втручатись у чужi справи i нiколи не дозволю особистим симпа^ям, упередженням, злобi або дружнiм вiдчуттям впливати на мо! рiшення.
Будучи безкомпромюним до злочинцiв i невiдступного переслщування злочинцiв, я буду нести службу добросовюно та ввiчливо без загравань та прихильностей, злоби та шших намiрiв, школи не застосовувати непотрiбну силу i нiколи не брати хабарiв. Я приймаю вiдмiнний знак мого управлшня
як символ громадсько" довiри, яким я буду користуватись до того моменту, поки я дотримуюсь етики полщейсько" служби. Я постшно буду прагнути досягнення цих цшей та iдеалiв, присвячуючи себе обранш професп — служ-бi в полщп» [8].
Навiть у цьому невеликому текстi ми можемо побачити наступне: перший абзац закршлюе основнi обов'язки полiцейського (охороняти, захищати, по-важати конституцiйнi права), другий абзац показуе, що полщейський завжди повинен бути прикладом у всьому, третш закршлюе обов'язок дотримуватись законодавчих норм, четвертий абзац присвячений проблем^ яка юнуе фак-тично в уах кодексах, - конфщенцшнш шформацп. Останнiй абзац присвячений почесному статусу полщейського як особи, що служить народовь Таким чином, цей лакошчний текст закршлюе те основне, на чому базуеться робота полщейського.
Пщсумовуючи огляд деонтолопчних (моральних) кодекав i правил, ви-дшимо основнi моменти:
1. Усi кодекси та правила вимагають поваги та дотримання прав i свобод людини i громадянина.
2. Деонтологiчнi акти встановлюють шановний статус правоохоронця та наголошують на його службовому вщношенш до населення.
3. Ставиться питання поводження з конфщенцшною шформащею, яка отримана тд час виконання службових обов'язкiв.
4. Акти вимагають вщ полiцiанта бути прикладом у всьому, незважаючи на те, знаходиться вш на службi чи нi.
5. Кодекси вимагають постшного пiдвищення професшно" пiдготовки, фiзичного стану правоохоронця.
6. Переважна частина розглянутих актiв регламентуе взаемодш полiцi-анта, полiцейського тдроздшу з керiвництвом. Наголошуеться на обов'язку керiвництва захищати права робiтникiв та створювати пдш умови роботи правоохоронцям.
Нацюнальш Правила етично" поведiнки полiцейських [1] затверджеш наказом мiнiстра внутршшх справ 9 листопада 2016 р. в розвиток законодавства про нацюнальну полщю. Вони складаються з п'яти роздшв:
1. Загальнi положення.
2. Основш вимоги до поведiнки полщейського.
3. Поводження полщи з затриманими особами.
4. Взаемодiя полiцii iз громадськiстю та iншими державними органами.
5. Контроль керiвникiв полiцii за дотриманням етики полщейськими.
Перше, що кидаеться в оч^ у тексп немае посилань на те, що правила роз-
робленi з урахуванням акпв Органiзацii Об'еднаних Нацiй.
Загальш положення мютять мету Правил: «.. .урегулювання поведiнки полiцейських з дотриманням етичних норм, формування в полщейських по-чуття вiдповiдальностi перед суспшьством i законом за сво" дп та бездiяль-нiсть, а також сприяння посиленню авторитету та довiри громадян до полщи». Також наголошуеться на обов'язковосп цих правил для полщейських та обов'язковому ознайомленш з "хшм текстом усiх полiцейських. Окремим абзацом встановлюються основоположш принципи роботи полщанта: верховенства права; дотримання прав i свобод людини, законносп, вiдкритостi та прозоростi, пол^ично" нейтральности взаемодп з населенням на засадах партнерства, безперервносп, справедливостi, неупередженостi та рiвностi.
Другий роздiл складаеться з трьох тдроздшв, кожний з яких починаеть-ся словами: «Пiд час виконання службових обов'язюв полiцейський повинен.», «Пщ час виконання службових обов'язюв полiцейському заборонено.», «Полщейський повинен дотримуватись...». З таких формулювань можна побачити, що роздш закршлюе коло службових обов'язкiв та заборон. Але виникае питання: чому при такому змютовному роздш з обов'язками у Правилах взагалi вщсутнш роздш, наприклад, про умови пращ, яю повинш мати правоохоронцi, "хш певш права тощо. Звiсно, можна посилатись на iншi нормативнi акти, але досвщ европейських кра"н показуе, що наявшсть цих норм у Правилах усе ж таки бшьш доречна.
Певне здивування визивае третш роздш. Автору незрозумшо, навiщо роз-робляти окремий роздш стосовно ставлення до затриманих оаб. Затримана особа - це той же громадянин. Норми закршлеш цим роздiлом стосуються кожного. Тому значення цього роздшу не зовам зрозумше.
Як не зрозумша назва четвертого роздiлу: Взаемодiя полщп iз громад-ськiстю та шшими державними органами. Здаеться, сталася техшчна помил-ка: громадськiсть нiколи не прирiвнювалась до державних органiв. Звернемось до змюту роздiлу. Вiн регулюе вщносини полiцейських з державними органами, органами мюцевого самоврядування, громадськими оргашзащями та окремими громадянами. Взаемодiя повинна реалiзовуватись на основах партнерства. Пщроздш 2 цього роздшу вимальовуе вимоги до правоохоронця: «Незалежно вщ посади чи звання у вщносинах iз населенням полiцейський зобов'язаний бути тактовним та доброзичливим, висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввiчливiй та переконливiй формi, надати можливють особi висловити власну думку, до вах потерпiлих вiд злочинiв або шших правопорушень проявляти повагу, охороняти "х безпеку та право на невтручання в особисте життя». Як можна побачити, для виконання цих вимог фактично не потрiбен високий рiвень пщготовки, але бiльш серйозш вимоги висувае змiст пiдроздiлу 5: «З метою зменшення кiлькостi випадкiв
застосування полщейських заходiв примусу полщейський повинен проявля-ти розсудливють, вщкритють, почуття справедливостi, волод^и комушкатив-ними навичками (переконання, ведення переговорiв тощо), а в необхщних випадках мати керiвнi та оргашзацщш якосп». Тобто напряму висуваються вимоги мати комушкативш, органiзацiйнi та керiвнi навички, мати почуття справедливостi. У свою чергу, це вимагае бшьш сильно! теоретично! пщго-товки полщанпв з психологи, а з поняттям справедливостi його може бути ознайомлено за допомогою фшософп права. Ураховуючи, що справедливiсть -поняття певною стороною оцiночне, усiх полiцейських необхщно навчати за единою методикою.
Роздiл про функцп керiвника правоохоронного органу покладае на керiв-ника обов'язок проводити навчання та шформацшно-роз'яснювальну роботу з розвитку етично'1' поведiнки. Окремим пiдроздiлом прописаний обов'язок протистояти корупцшним випадкам. Керiвник повинен ïx попереджати, а виявивши - термiново звернутись до антикорупцшних органiв. Бачимо, що корупцiйна дiяльнiсть у полщп привертае увагу керiвництва нащонально'1' полiцГï.
Одним з обов'язюв керiвника е покарання робiтника за порушення етичних норм та заохочення пщлеглого. Ураховуючи характер Правил, автор вважае, що доречно було б перерахувати заходи заохочення та вщповщальносп, яю може застосовувати керiвник.
Пщсумовуючи аналiз Правил етично'1' поведiнки полщейських, можна констатувати, що за змютом вони наближеш до европейських зразюв. Але е певнi недолiки i питання, якi вони пiднiмають. До недолшв можна вiднести вiдсутнiсть норм про умови роботи правоохоронщв, не звернута увага на 1'хш права, не перераховаш заходи заохочення i вщповщальносп. Доречно було б врахувати досвщ Бельгп та ввести як форму ощнки роботи полiцейського його спшкування з керiвником на очах усього колективу. Звертаючись до поставлено'].' проблеми, то це проблема ретельноï теоретично'1' пiдготовки право-охоронщв та виховання у них певних компетенцш.
Висновок. Правила етично'1' поведшки правоохоронцiв - важливий норма-тивний крок у змш ставлення правоохоронця до свого статусу. На основi таких акпв правоохоронець отримуе можливють показати суспiльству свiй несиловий, службовий статус вщносно суспiльства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про затвердження правил етичноï поведшки полщейських: наказ М-ва внутр. справ № 1179 вщ 09.11.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1576-16 (дата звернення: 25.10.2017).
2. Международные акты о правах человека: сб. док. Москва: Изд. группа НОРМА -ИНФРА М, 1999. 784 с.
3. Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. Москва: СПАРК, 1998. 384 с.
4. Charte des valeurs de la Police Grand-Ducale. URL: https://www.police.public.lu/fr/ police-se-presente/valeurs/Charte-desvaleurs-de-la-Police-Grand.pdf (дата звернення: 25.10.2017).
5. Beroepscode politie. URL: https://www.politie.nl/binaries/content/assets/politie/ algemeen/publicaties-archief/beroepscode_politie.pdf (дата звернення: 25.10.2017).
6. Ahlf Е.-Н. Ethik im Polizei Management. Polizeiethik mit Bezügen zu Total Quality Management. 2. ergänzte und überarbeitete Auflage. Wiesbaden: DruckVerlag Kettler GmbH, 2000. 352 s.
7. Code de déontologie de la police nationale et de la gendarmerie nationale. URL : https:// www.police-nationale.interieur.gouv.fr/Presentation-generale/Deontologie-et-controle (дата звернення: 25.10.2017).
8. Морально-этический кодекс полицейского США. URL: http://www.vuzlib.su/beta3/ html/1/15557/15654/ (дата звернення: 25.10.2017).
REFERENCES
1. Pro zatverdzhennia pravyl etychnoi povedinky politseiskykh : Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav № 1179 vid 09.11.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ z1576-16 [in Ukrainian].
2. Mezhdunarodnyie aktyi o pravah cheloveka. Sbornik dokumentov (1999). Moskva: Izdatelskaya gruppa NORMA - INFRA M [in Russian].
3. Sbornik dokumentov Soveta Evropyi v oblasti zaschityi prav cheloveka i borbyi s prestupnostyu (1998). Moskva: SPARK [in Russian].
4. Charte des valeurs de la Police Grand-Ducale. URL: https://www.police.public.lu/fr/ police-se-presente/valeurs/Charte-desvaleurs-de-la-Police-Grand.pdf
5. Beroepscode politie. URL: https://www.politie.nl/binaries/content/assets/politie/alge-meen/publicaties-archief/beroepscode_politie.pdf
6. Ahlf, E.-H. (2000). Ethik im Polizei Management. Polizeiethik mit Bezügen zu Total Quality Management. 2. ergänzte und überarbeitete Auflage. Wiesbaden: DruckVerlag Kettler GmbH.
7. Code de déontologie de la police nationale et de la gendarmerie nationale. URL: https:// www.police-nationale.interieur.gouv.fr/Presentation-generale/Deontologie-et-controle
8. Moralno-eticheskiy kodeks politseyskogo SShA. URL: http://www.vuzlib.su/beta3/ html/1/15557/15654/[in Russian].
НОРМАТИВНЫЕ АКТЫ ЭТИЧНОГО ПОВЕДЕНИЯ ПОЛИЦЕЙСКИХ КАК НЕОБХОДИМАЯ ЧАСТЬ ЗАКОНОДАТЕЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИХ СОТРУДНИЧЕСТВА С ОБЩЕСТВОМ
Трофименко В. А.
В публикации анализируется нормативная база европейских стран с позиций наличия правил (кодексов) этичного поведения полицейских. С позиций опыта европейских стран делается анализ национальных Правил этичного поведения полицейских. Оценивая в целом Правила положительно, автор обращает внимание на некоторые их недостатки.
Ключевые слова: этика, этичное поведение, правоохранительная система, полицейский, правила (кодексы) этичного поведения.
REGULATORY ACTS OF ETHICAL CONDUCT OF POLICE SERVANTS AS AN ESSENTIAL PART OF LEGISLATIVE ENSURING OF THEIR COOPERATION
WITH SOCIETY
Trofimenko V. A.
The author focuses on the continuing European integration, which demands renovation of the regulatory and legal framework of the government, including the law-enforcement branch. Having key laws, the Ministry of Internal Affairs developed and adopted the Regulations of ethical conduct for police servants. The aim of the work is the analysis of other states' experience and the analysis of the national Regulations based on this analysis.
In the publication is analyzed the regulatory framework of the European countries from the point of existence of regulations (the codes) of ethical conduct ofpolice servants. There is a shot analysis of the deontological regulatory acts of Belgium, Luxembourg, the Netherlands, Northern Ireland and also the lead countries of the European Union: France and Germany.
The attention is payed on the government's different slant on the question of regulation of the ethical and moral conduct of the law enforcement officers. Some adopt declarative acts, others establish codify acts. The author emphasizes the best moments. At the end of the analysis is made a small generalization. Further the author goes on with the analysis of the content of the national Regulations of ethical conduct of servants.
There is an analysis of five sections of the Regulations. The author is surprised, that the Ministry of Internal Affairs doesn't refer to the acts of the United Nations Organizations concerning to the given problem. The author misunderstand the particular section about handling apprehended citizens and also incomprehensible (and even incorrect) title of the
one section. The important norms of rights and working conditions for police servants weren't displayed. Although the nature and the content of the Regulations demand such norms. Speaking about encouragements and punishments, the authors weren't able to indicate their list, so they referred to other regulatory acts.
Overall, the regulations ofethical conduct ofpolice servants gave a positive impression on the author. However, there is still feeling of the definite incompleteness and crudity of this deontological document.
Keywords: ethics, ethical conduct, law enforcement officers, police servants, regulations (the codes) of ethical conduct.
