Научная статья на тему 'Нормативно-правовое обеспечение потенциала конкурентоспособности агропродовольственных формирований'

Нормативно-правовое обеспечение потенциала конкурентоспособности агропродовольственных формирований Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
189
49
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Закон / Конкурентоспроможність / Агропродовольчі Формування / Агропродовольчий Комплекс / Міжнародний Поділ Праці.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Е.В. Чеботарёв

Проанализировано современное состояние отечественного законодательства относительно регулирования конкурентоспособности агропродовольственных формирований. Определены перспективы её повышения в системе международного разделения труда.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LEGISLATIVE PROVIDING OF THE POTENTIAL OF AGROFOOD FORMATIONS" COMPETITIVENESS

The modern state of domestic legislation concerning regulation of competitiveness of agrofood formations is analyzed. Prospects of increasing the competitiveness within international division of labor are determined.

Текст научной работы на тему «Нормативно-правовое обеспечение потенциала конкурентоспособности агропродовольственных формирований»

Посилання на статтю_

Чеботарьов £.В. Нормативно-правове забезпечення потенцiалу конкурентоспроможностi агропродовольчих формувань / £.В. Чеботарьов // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2013 - №2(46). - С. 32-38. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/_

УДК 338.43:346.5

е.В. Чеботарьов

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ ФОРМУВАНЬ

Виконано анал1з сучасного стану вiтчизняного законодавства щодо регулювання конкурентоспроможностi агропродовольчих формувань. Визначен перспективи Ti пiдвищення в системi мiжнародного подiлу працi. Дж. 20.

Ключовi слова: закон, конкурентоспроможнiсть, агропродовольчi формування, агропродовольчий комплекс, мiжнародний подт працi.

Е.В. Чеботарёв

НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПОТЕНЦИАЛА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ АГРОПРОДОВОЛЬСТВЕННЫХ ФОРМИРОВАНИЙ

Проанализировано современное состояние отечественного законодательства относительно регулирования конкурентоспособности агропродовольственных формирований. Определены перспективы её повышения в системе международного разделения труда. Ист. 20.

E.V. Chebotarov

LEGISLATIVE PROVIDING OF THE POTENTIAL OF AGROFOOD FORMATIONS' COMPETITIVENESS

The modern state of domestic legislation concerning regulation of competitiveness of agrofood formations is analyzed. Prospects of increasing the competitiveness within international division of labor are determined.

Постановка проблеми у загальному вигляд'/. Конкуренты переваги нацюнального господарства значною мiрою сконцентрован в агропродовольчш сферк Сучасний стан й прогнозы тенденци розвитку в^чизняноТ' та св^овоТ' економки виступають шдфунтям висновку щодо посилення значення агропродовольчого сектору УкраТни. Дослщження провщних вчених та аналггичних центрiв шдтверджують домшуючу функцюнальну роль в агропродовольчому комплекс краТни потужних вертикально штегрованих формувань (у вiтчизнянiй практицi вони затвердилися у виглядi корпоративних холдингових утворювань). Отже, об'ективно постае питання шдвищення конкурентоспроможностi таких структур. В умовах невизначеносп та посилення нестабтьносп як внутрiшнього, так i зовшшнього середовища це потребуе, перш за все, вдосконалення законодавчого забезпечення шдвищення потен^алу конкурентоспроможносп агропродовольчих формувань УкраТни.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 2(46) 1

AHani3 стану дослiдження проблеми. На сьогодш загальноекономiчнi аспекти щодо виникнення агропродовольчих утворювань; визначення Т'хшх класифiкацiйних ознак, мюця й ролi у нацюнальнш економiцi отримали достатньо повне опрацювання в працях вiтчизняних i зарубiжних вчених. У цьому вiдношеннi слщ вiдмiтити роботи В. Андрiйчука [1], О. ЗвягшцевоТ' [2], К. Онщенко [3], В. Топiхи [4] (УкраТна); О. РодюновоТ' [5] (Росiйська Федера^я); М. Запольського [6] (Республiка Бторусь).

Найбiльш вагомий внесок в опрацювання проблем корпоративного права та законодавчого регулювання конкуренци на макроекономiчному рiвнi у вiтчизняному та зарубiжному правознавс^ внесли О. Вiнник [7], I. Спасибо-Фатеева [8] (УкраТна); К. Тотьев [9] (Росшська Федера^я); Х.Й. Шмщт-Тренс [10] (Нiмеччина); Р. Краакман [11] (США). Однак, питання нормативно-правового забезпечення дiяльностi безпосередньо агропродовольчих утворювань, тим бтьше - ТхньоТ конкурентоспроможносп, не отримали належного висвiтлення.

Метою cmammi е аналiз нормативно-правових ак^в УкраТни з регулювання господарськоТ дiяльностi агропродовольчих формувань та визначення першочергових завдань, розв'язання яких забезпечить пщвищення ТхньоТ конкурентоспроможностi на внутрiшньому та зовшшньому ринках.

Виклад основного матерiалу даного дослiдження. Нормативно-правова база регулювання конкурентоспроможност агропродовольчих формувань в УкраТ'ш складаеться з двох бломв законодавчих ак^в. Перший стосуеться законiв, як регламентують органiзацiйно-правовi основи створення, функцюнування таких утворень та взаемовiдносин мiж ними. Визначальними актами даного блоку е Закони УкраТни „Про акцюнерш товариства" [12], „Про холдинговi компани в УкраТ'ш" [13], „Про захист економiчноТ конкуренцiТ" [14] та „Про захист вщ недобросовюноТ' конкуренци" [15]. Другий блок законодавчих аклв спрямований на безпосередне забезпечення конкурентоспроможност агропродовольчих формувань. Основними законами цього блоку е такк „Про швестицшну дiяльнiсть" [16], „Про iнновацiйну дiяльнiсть" [17], „Про якють та безпеку харчових продук^в i продовольчоТ сировини" [18]. Змют даних законодавчих актiв у хронолопчнш послiдовностi Тхнього поняття зводиться до такого.

Вихщним з них е Закон УкраТни „Про швестицшну дiяльнiсть" прийнятий 18.09.1991 р. на сьогодш вш мютить 21 статтю, якi об'еднано у IV роздти [16]. Це - перший в краТ'ш законодавчий акт, котрий мютить правову трактовку понять „швестици" та „швестицшна дiяльнiсть". Так, „Iнвестицiями е вс види майнових та штелектуальних цiнностей, що вкладаються в об'екти шдприемницькоТ та iнших видiв дiяльностi, в результатi якоТ створюеться прибуток (доход) або досягаеться соцiальний ефект" (п. 1. Ст. 1). Вщповщно „Iнвестицiйною дiяльнiстю е сукупнiсть практичних дш громадян, юридичних осiб i держави щодо реалiзацiТ iнвестицiй" (п. 1. Ст. 2). В цтому, зазначене сучасне тлумачення цих опорних понять Закону, а також понять „об'екти швестицшноТ дiяльностi" (п. 1 Ст. 4) й „суб'екти швестицшноТ дiяльностi" (п. 1 Ст. 5), вщповщають канонам цивiлiзованоТ ринковоТ економки. Проте, другий його роздiл „Здшснення швестицшноТ' дiяльностi" виписано таким чином, що досить двоТсто класифiкуються положення щодо прав суб'ек^в iнвестицiйноТ дiяльностi (Ст. 7) й доволi скрупульозно регламентуеться Т'хш обов'язки (Ст. 8). Теж саме стосуеться Роздту III „Державне регулювання iнвестицiйноТ дiяльностi" та Роздту IV „ГарантГТ прав суб'ек^в швестицшноТ' дiяльностi i захист швестицш". Загалом, необхiдно вГдмГтити, що Закон „Про швестицшну дГяльнють" мае дещо декларативний характер, недостатньою мГрою мютить конкретш економiчнi i правовi мехашзми своеТ реалiзацiТ. Однак, як на початок 90-х рр. вш зiграв свою позитивну роль, перш за все - з погляду шституцюнального оформлення ринковоТ економки. СлГд враховувати, що на той

2

чac у вiтчизнянoмy зaкoнoдaвcтвi, зoкpeмa в гocпoдapcькoмy тa кpимiнaльнoмy пpaвi, „дoмiнyвaли" пoлoжeння пoпepeдньoï aдмiнicтpaтивнo-кoмaнднoï cиcтeми гocпoдapювaння.

З ^eï тoчки зopy бтьш cпpиятливe iнcтитyцioнaльнe cepeдoвищe тa зaгaльнi нopми пpaвa icнyвaли щoдo прийняття Зaкoнy Укpaïни ^po зaxиcт вщ нeдoбpocoвicнoï кoнкypeнцiï" [15] (прийнятий 07.06.1996 р.; 6 глaв групують 33 crarn). Haжaль, цe нe втiлилocя в чiткi пoлoжeння. Зaгaлoм, дaний Зaкoн мicтить нopми, якi нe e юpидичнo вивipeними. Тaк, вiдпoвiднo дo йoгo Ст. 1 „Heдoбpocoвicнoю кoнкypeнцieю e бyдь-якi дiï у кснкypeнцiï, щo cyпepeчaть тopгoвим тa iншим чecним звичaям у гocпoдapcькiй дiяльнocтi". Змicт нeдoбpocoвicнoï кoнкypeнцiï звeдeнo дo тлyмaчeнь нeпpaвoмipнoгo викopиcтaння пoзнaчoк (Ст. 4), нeпpaвoмipнoгo викopиcтaння тoвapy iншoгo виpoбникa (Ст. 5), кoпiювaння зoвнiшньoгo вигляду виpoбy (Ст. 6) тoщo. Дo тoгo ж, нeчiтким e тлyмaчeння вcix чoтиpьox cтaтeй Глaви 4 „Heпpaвсмipнe збиpaння, poзгoлoшeння тa викopиcтaння кoмepцiйнoï тaeмницi" (Ст. 16-19), a, гoлoвнe -Ст. 27 „Пpoцecyaльнi зaxoди дiï opгaнiв Антимoнoпoльнoгo кoмiтeтy щoдo зaxиcтy вщ нeдoбpocoвicнoï кoнкypeнцiï".

Ha випpaвлeння цих нeдoлiкiв cпpямoвaний Зaкoн Укpaïни ^po зaxиcт eкoнoмiчнoï кoнкypeнцiï" [14] (прийнятий 11.01.2001 р.; включae 63 crarn, oб'eднaнi у Х poздiлiв), котрий, тим нe мeнш, дie пapaлeльнo з вищeзaзнaчeним. В цьoмy нaдaeтьcя бiльш чiткe пoняття „eкoнoмiчнa кoнкypeнцiя

(кoнкypeнцiя)": „змaгaння мiж суб^ктами гocпoдapювaння з мeтoю здoбyття зaвдяки влacним дocягнeнням пepeвaг нaд шшими cyб'eктaми гocпoдapювaння, внacлiдoк чoгo cпoживaчi, cyб'eкти гocпoдapювaння мaють мoжливicть вибиpaти мiж кiлькoмa пpoдaвцями, пoкyпцями, a oкpeмий cyб'eкт гocпoдapювaння нe мoжe визнaчaти yмoви oбopoтy тoвapiв нa ринку" (Ст. 1). Bвoдитьcя нoвe пoняття „мснспслiзaцiя": „дсcягнeння cyб'eктoм гocпoдapювaння мoнoпoльнoгo (дoмiнyючoгo) cтaнoвищa нa ринку тoвapy, пiдтpимaння a6o пocилeння цьoгo cтaнoвищa" (Ст. 1); нaдaютьcя кшькюш визнaчeння мoнoпoльнoгo (дoмiнyючoгo) cтaнoвищa суб^кту гocпoдapювaння (Ст. 12). Oднaк, нeчiткo випиcaнa Ст. 4 „Дepжaвнa пoлiтикa у cфepi poзвиткy eкoнoмiчнoï кoнкypeнцiï тa oбмeжeння мoнoпoлiзмy". lcнye мoжливicть нeoднoзнaчнoгo тpaктyвaння cтaтeй 5 „Узгoджeнi дiï", 6 „Антикoнкypeнтнi yзгoджeнi дм' cyб'eктiв гocпoдapювaння" тa 10 „Узгсджeнi дiï, якi мoжyть бути дoзвoлeнi" i, зaгaлoм, пoлoжeнь Poздiлy Ill „ Антикoнкypeнтнi дм opгaнiв влaди, opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, opгaнiв aдмiнicтpaтивнс-гocпoдapcькoгo yпpaвлiння тa кoнтpoлю" тa Poздiлy 4 „Oбмeжyвaльнa тa

диcкpимiнaцiйнa дiяльнicть cyб'eктiв гocпoдapювaння, oб'eднaнь". У cyкyпнocтi

зaзнaчeнe свщчить пpo вiдcyтнicть мexaнiзмiв peaлiзaцiï дaнoгo Зaкoнy.

Дoвoлi кoнкpeтний змicт cтocoвнo eкoнoмiчниx мexaнiзмiв зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi гocпoдapcькиx структур, зa зaдyмoм, мaв прийнятий 04.07.2002 р. Зaкoн Укpaïни ^po iннoвaцiйнy дiяльнicть" [17] (cклaдaeтьcя з п'яти poздiлiв, в як звeдeнo 22 cтaттi). Пopiвнянo стислий зaгaльний oбcяг дaнoгo Зaкoнy мютить визнaчeння нe тiльки ocнoвниx тepмiнiв cтocoвнo iннoвaцiйнoï пoлiтики, a й зaxoди ïï дepжaвнoгo peгyлювaння (Ст. 6); вiдпoвiднi пoвнoвaжeння opгaнiв дepжaвнoï влaди (Ст. 7 тa Ст. 9); пpoцeдypи peecтpaцiï iннoвaцiйниx пpoeктiв (Ст. 13).

Гoлoвним у дaнoмy Зaкoнi були пoлoжeння щoдo пoдaткoвoгo тa митнoгo peгyлювaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi. Ст. 21 вcтaнoвлювaлa, щo „...oпoдaткyвaння oб'eктiв iннoвaцiйнoï дiяльнocтi здiйcнюeтьcя у пopядкy, зa яким 50 вiдcoткiв пoдaткy нa дoдaнy вapтicть пo oпepaцiяx з пpoдaжy тoвapiв (викoнaння poбiт, нaдaння пocлyг), пoв'язaниx з викopиcтaнням iннoвaцiйниx пpoeктiв, i 50 вiдcoткiв пoдaткy нa пpибyтoк, oдepжaниx вiд викoнaння цих

3

проекпв, залишаються у розпорядженнi платника податмв". Стосовно митного регулювання в Ст. 22 зазначалося, що товари при ввезены в Украшу звтьняються вщ сплати ввiзного мита та податку на додану вартють [...].

Проте, у зв'язку з загостренням проблеми наповнення державного бюджету на 2003, а по™ i 2004 рр. (як i на вс подальшi роки) зазначен положення статей 21 та 22 так i не було запроваджено у реальну практику. Саме ц обставини стали у подальшому причиною цтком правомiрного визнання правниками, економютами та практиками Закону „Про шновацшну дiяльнiсть" як одного з найбтьш суперечливих та нереалiзованих законодавчих актiв господарського права УкраТни.

Засадниче значення стосовно формування конкурентоспроможност агропродовольчих формувань мають положення, як е тлумаченням Закону УкраТни „Про якють та безпеку харчових продуклв i продовольчоТ сировини" № 191-IV, який був прийнятий вiд 24.10.2002 й, окрiм Роздiлу VII „Прикiнцевi положення", мiстить 23 статтi [18]. Вщповщно до даного закону „якють харчового продукту - сукупнють властивостей харчового продукту, що визначае його здатнють забезпечувати потреби оргашзму людини в енергГТ, поживних та смакоароматичних речовинах, безпеку для ï'ï здоров'я, стабтьнють складу i споживчих властивостей протягом строку придатност до споживання" (Ст. 1). У даному нормативно-правовому акт досить чггко прописано засади державноТ полiтики щодо якостi та безпеки харчових продуклв i продовольчоТ' сировини. На ïï реалiзацiю спрямований Роздiл III „Державне регулювання якост та безпеки харчових продуктiв i продовольчоТ' сировини". Перш за все, його статп 11 „Державне регулювання якост та безпеки харчових продуклв i продовольчоТ сировини", 12 „Державне нормування показниш якост та безпеки харчових продуклв, продовольчоТ сировини i супутшх матерiалiв", 15 „Пiдтвердження вщповщносп (декларування вiдповiдностi та сертифiкацiя) харчових продуклв, продовольчоТ сировини, супутнiх матерiалiв та сертифiкацiя систем якостi" i 18 „Органи, якi здiйснюють державний контроль i нагляд за якютю та безпекою харчових продуктiв i продовольчоТ сировини". Мехашзм реалiзацiï даного закону закладений також у Розд^ IV „Права, обов'язки та вщповщальнють виробниш, продавцiв (постачальникiв) щодо забезпечення якост та безпеки харчових продуклв i продовольчоТ сировини".

У цтому, Закон „Про якють та безпеку харчових продуклв i продовольчоТ сировини" став досить вагомим важелем щодо забезпечення конкурентоспроможност агропродовольчих формувань, осктьки передбачав, загалом, виважен мехашзми своеТ реалiзацiï. Його потенцiал був би ще вищим, за умов як би:

- тлумачення термшу „бюлопчна цшнють харчового продукту" (Ст. 1) було прив'язано не до фiзiологiчних, а до науково-обфунтованих норм споживання харчових продуклв;

- бiльш ч^ко було прописано положення стосовно того, який товар може бути класифковано неякюним, небезпечним та фальсифiкованим (Ст. 4);

- Ст. 15 мютила перелк систем якостi Тх виробництва.

Нажаль, у подальшому у в^чизняному господарському правi з'явилися законодавчi та пщзаконш акти, якi звели нашвець потенцiал Закону „Про якiсть та безпеку харчових продуклв i продовольчоТ сировини" (та нормативно-правових аклв, що приймалися на його баз^. Особливо це стосуеться Наказу Державного ком^ету УкраТни з питань техычного регулювання та споживчоТ полiтики (Держспоживстандарт) вщ 22.09.2010 р. № 426 „Про внесення змш в перелiк продукци, яка належить обов'язковiй сертифкаци' в УкраТни" [19], вщповщно до

4

яксгс cкacoвaнo сбсв'язксву дepжaвнy cepтифiкaцiю вeликoï кiльксcтi видiв xapчсвиx пpсдyктiв.

Baжливим стсссвнс сpгaнiзaцiйнс-пpaвсвсгс зaбeзпeчeння спepaцiйнсï дiяльнocтi aгpспpсдсвсльчиx yтвсpювaнь e Зaксн „Прс xслдингсвi ксмпaнiï в Укpaïнi", прийнятий 15.03.2006 р. (мютить 11 cтaтeй) [13]. Дaний зaксн мae ютотну рсль щсдс фсpмyвaння в кpaïнi iнcтитyцiснaльнсгс cepeдсвищa ринксвсТ cиcтeми гocпoдapювaння зaгaлсм, сcкiльки вci нaявнi нa чac йсгс прийняття xслдингсвi crpy^ypi в нaцiснaльнiй eкснсмiцi булс зacнoвaнo нa пiдcтaвi тaксгс aктy як Пoлoжeння „Прс xслдингсвi ксмпaнiï, щс ствсрюються в пpoцeci ксpпсpaтизaцiï тa пpивaтизaцiï" [20]. У зв'язку з цим, зaзнaчимo, щс cтaнсм нa бepeзeнь 2006 р. в Укpaïнi вжe булс cфсpмсвaнс пpaктичнi вс xслдингсвi yтвсpeння, якi icнyють i в cyчacниx yмсвax (дeякi з них вжe нaвiть пpидбaли aктиви в iншиx кpaïнax тa вийшли нa cвiтсвi фiнaнcсвi ринки; нaпpиклaд aгpспpсдсвсльчe фсpмyвaння „Мирсшвський xлiбспpсдyкт" нa чac спyблiкyвaння Зaкснy вжe випустилс eвpoбoнди нa суму 250 млн. дсл. США).

З тсчки зсру вдocкoнaлeння в кpaïнi ксpпсpaтивнсгс пpaвa зaгaлсм, Зaксн „Прс xслдингсвi кoмпaнiï в Укpaïнi" зiгpaв cвсe знaчeння. Хсчa вiн cпpямсвaний нa peглaмeнтyвaння питaнь щсдс cтвсpeння, фyнкцiснyвaння тa л^в^ци дepжaвниx хслдингсвих ксмпaнiй, oднaк мicтить бiльш чiткi тpaктсвки (у пopiвняннi з пспepeднiми нсpмaтивнс-пpaвсвими aктaми) yзaгaльнюючиx пснять ксpпсpaтивнсгс пpaвa: „кopпopaтивнe пiдпpиeмcтвo", „xoлдингoвa кoмпaнiя", „хслдинговий кopпopaтивний пaкeт". Дaний нopмaтивнo-пpaвoвий aкт, як i вiтчизнянe зaкoнoдaвcтвo зaгaлoм, нe мicтить пснять цивiлiзoвaнoï ринксвсТ eкoнoмiки „чистий хслдинг" тa „зм^ний хслдинг" (a тaкoж будь-яких cлoвocпoлyчeнь нa ocнoвi цих пснять). Oднaк, oкpeмi йсгс пoлoжeння нaближaютьcя дс ïx тлyмaчeння (Ст. 5, пп. 1-3) тa мсжуть бути викopиcтaнi для пoдaльшoгo вдocкoнaлeння кopпopaтивнoгo пpaвa в Укpaïнi.

Тaкoж e ceнc зaзнaчити, щс пpикiнцeвими пoлoжeннями Зaкoнy „Прс xoлдингoвi кoмпaнiï в Укpaïнi" cкacoвaнo дiю вищeзaзнaчeнoгo Укaзy Пpeзидeнтa вщ 11.06.1994, вiдпoвiднo дс п. 19 яксгс cтвopeння хслдингсвих кoмпaнiй нe дoпycкaeтьcя, зoкpeмa, в гaлyзi виpoбництвa тa пepepoбки ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï.

Bизнaчaльним нa cьoгoднi зaкoнoдaвчим aктoм, який peглaмeнтye пpaвoвi тa opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнi питaння cтвopeння й фyнкцioнyвaння хслдингсвих структур в нaцioнaльнoмy гocпoдapcтвi, у тому чиcлi - i в aгpoпpoдoвoльчiй cфepi, e Зaкoн Укpaïни „Прс a^^ep^ тoвapиcтвa", який прийнятс 17.09.2008 р. Brn oкpiм Poздiлy XVII „Пpикiнцeвi тa пepexiднi пoлoжeння" нa cьoгoднi мicтить 89 cтaтeй (зaгaлoм, у дaний нopмaтивнo-пpaвoвий aкт внссилсся сссбливс бaгaтo piзнoгo рсду yтoчнeнь й дoпoвнeнь нaвiть для пpaктики вiтчизнянoгo пpaвa; тaк, тiльки у 2011 тa 2012 pp. пс чстири paзи щopiчнo). У цтсму, бiльшicть пoлoжeнь зaзнaчeнoгo зaкoнy oтpимaли тлyмaчeння й в пoпepeднix зaкoнoдaвчиx aктax Укpaïни у cфepi кopпopaтивнoгo пpaвa. Oднaк, цiлa низкa пoлoжeнь caмe дaнoгo зaкoнy для хслдингсвих yтвopювaнь мae сссбливс вaгoмe знaчeння: Ст. 18 „Кoнcoлiдaцiя тa дpoблeння aкцiй", Ст. 19 „Peзepвний кaпiтaл", Ст. 24 „Ocoбливocтi oбiгy цшних пaпepiв aкцioнepниx тoвapиcтв".

Oкpeмi пoлoжeння Зaкoнy „Прс aкцioнepнi тoвapиcтвa" мсжуть бути yтлyмaчeнi нeoднoзнaчнo. Для хслдингсвих yтвopювaнь цe нaйбiльшoю мipoю cтocyeтьcя тaкиx cтaтeй, як Ст. 80 „Злиття, пpиeднaння, пoдiл, видiл, пepeтвopeння тoвapиcтвa", Ст. 83 „Злиття aкцioнepниx тoвapиcтв", Ст. 84 „Пpиeднaння aкцioнepнoгo тoвapиcтвa", Ст. 86 „Bидiл aкцioнepнoгo тoвapиcтвa".

Paзoм з тим, сснсви кopпopaтивнoгo пpaвa нaцioнaльнoï eкoнoмiки цим Зaкoнoм cфopмoвaнo. lншa piч, щс в ньсму нeдocтaтньoю мipoю вiдoбpaжeнo

5

особливост агропродовольчого сектору. В першу, чергу це стосуеться специфки регламентування швестицшних, податкових та страхових аспеклв операцшноТ дiяльностi компанiй холдингового типу.

Висновки з представленого досл'дження. Опрацювання наявноТ законодавчоТ бази УкраТни стосовно формування конкурентоспроможност вiтчизняних агропродовольчих утворювань холдингового типу дае пщстави для таких основних висновмв.

Перший. Недостатня спрямованють нинi дiючих нормативно-правових актiв на реальне освоення суб'ектами пщприемництва швестицшно-шновацшноТ' моделi господарювання, зокрема - й вертикально-штегрованими структурами агропродовольчого комплексу.

Другий. Необхщнють опрацювання й прийняття законодавчих ак^в, спрямованих на обмеження монопольного положення надконцентрованих утворювань та формування конкурентного середовища в агропродовольчш сфер^ у тому чи^ - й пщтримку малого та середнього пщприемництва.

Третш. Необхiднiсть опрацювання й прийняття законодавчих та пщзаконних актiв щодо запровадження швестицшних, цшових, податкових i страхових механiзмiв посилення пiдтримки пщприемств сировинноТ галузi (у тому чи^ - й забезпечення Тхнього со^ального розвитку) та стимулювання переливу капралу фiнансових обслуговуючих й посередницьких структур нацюнальноТ економiки в аграрний сектор.

Перспективи подальших розробок. Виходячи з визначальноТ ролi вертикально-iнтегрованих формувань для в^чизняного агропродовольчого комплексу з метою пщвищення ТхньоТ конкурентоспроможностi, особливо - на зовшшшх товарних ринках, е обфунтованим прийняття окремо взятого законодавчого акту, в якому доцтьно:

- ч^ко класифiкувати критерiальнi ознаки корпоративного утворення в агропродовольчiй сферi;

- запровадити дiевi правовi та економiчнi механiзми, спрямованi на забезпечення реального впливу держави на виробничо-комерцшну дiяльнiсть агропродовольчих формувань (якi б, разом з тим, унеможливлювали використання адмшютративних важелiв);

- передбачити механiзми стимулюючо-обов'язкового характеру щодо створення й сертифкаци систем ISO, HACCP, EMS та GAP вама агропродовольчими формуваннями;

- ввести нацюнальш податковi пiльги для агропродовольчих формувань, яю б призупинили винесення Т'хшх фiнансових офiсiв до зарубiжних територiй пiльговоï податковоТ юрисдикци;

- прописати механiзми адекватного реагування уповноважених державних оргашв на заходи недобросовюноТ' конкуренцiï iнших краТн щодо в^чизняних агропродовольчих формувань.

6

Л1ТЕРАТУРА

1. Андрмчук В.Г. Капiталiзацiя стьського господарства: стан та eKOHOMi4He регулювання розвитку: монографiя / В.Г. Андрмчук. - Нiжин: Аспект-Полiграф, 2007. - 216 с.

2. Звяпнцева О.Б. Ринкова стратепя пiдприeмств харчовоТ промисловостк монографiя /

0.Б. Звягiнцева. - МиколаТв: Квiт, 2012. - 494 с.

3. Онищенко К.Н. Роль государственного регулирования производства и реализации продукции зернопродуктового подкомплекса / К.Н. Онищенко // Вюник ХНТУСГ iм. Петра Василенка, економiчнi науки. - Харюв: Харювський нацiональний технiчний уыверситет сiльського господарства iменi Петра Василенка, 2012. - Випуск 127. -С. 196-204.

4. Тотха В.1. Соцiально-економiчна сутнiсть та закономiрностi формування трансформацшних процесiв в харчовiй галузi / В.1. Топiха // Бiзнес-навiгатор: науково-виробничий журнал. - Херсон, 2013. - №30. - С. 161-167.

5. Родионова О.А. Трансформация интеграционных процессов в агропродовольственной сфере России / О.А. Родионова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 2001. - № 9. - С. 37-40.

6. Запольский М.И. Производственная кооперация как фактор повышения продовольственной безопасности Беларуси / М.И. Запольский // Економка АПК. -2011. - № 2. - С. 129-135.

7. Вшник О.М. Проблеми правового регулювання корпоративних i партнерських вщносин / О.М. ВЫник. - К., 2010. - 165 с.

8. Корпоративне управлшня / Спасибо-Фатеева I., Юбенко О., Борисова В.; За ред.

1. Спасибо-ФатеевоТ. - Х., 2007. - 500 с.

9. Тотьев К.Ю. Конкурентное право (правовое регулирование деятельности субъектов природных монополий): Учебник для вузов. / К.Ю. Тотьев. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: РДЛ, 2003. - 480 с.

10. Основы германского и международного экономического права / Шмидт-Теренц Х.Й., Плате Ю., Пашке М. и др. - СПб.: Изд. Дом СПбГУ, 2007. - 736 с.

11. Kraakman R., Armour J., Davies P. The Anatomy of Corporate Law. - Oxford University Press Inc., New York, 2009. - 322 p.

12. Закон УкраТни „Про акцюнеры товариства" // Офщ. вюн. УкраТни. - 2011. - № 16 вщ 11.03.2011. - Ст. 649.

13. Закон УкраТни „Про холдинг^ компанп в УкраТш" // Вщом. ВерховноТ Ради УкраТни. -2006. - № 34 вщ 25.08.2006. - Ст. 291.

14. Закон УкраТни „Про захист економiчноТ конкуренцп'" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/2210-14.

15. Закон УкраТни „Про захист вщ недобросовюноТ конкуренцп" [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/236/96-BP.

16. Закон УкраТни „Про Ывестицмну дiяльнiсть" // Вщом. ВерховноТ Ради УкраТни. - 1992. -№ 10 вщ 06.08.1992. - Ст. 138.

17. Закон УкраТни „Про Ыновацмну дiяльнiсть" // Вщом. ВерховноТ Ради УкраТни. - 2002. -№ 36 вщ 06.08.2002. - Ст. 266.

18. Закон УкраТни „Про якють та безпеку харчових продукпв i продовольчоТ сировини" // Вщом. ВерховноТ ради. - 1998. - № 19 вщ 23.12.97. - Ст. 98.

19. Наказ Державного ком^ету УкраТни з питань техычного регулювання та споживчоТ полiтики № 426 „Про внесення змЫ в перелк продукцп, яка належить обов'язковм сертифкацп в УкраТни" вщ 22.09.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20881-10.

20. Положення про холдинге^ компанп, що створюються в процес корпоратизацп та приватизацп № 224/94 вщ 11.05.1994 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/sh ow/224/94.

Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп

д.е.н., проф. Матросова Л.М. 13.05.2013 р.

7

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.