CC BY
35І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“----------* проблеми фізичного
виховання і спорту _______________________________________________________________________
Ноосферна педагогічна парадигма як концептуальна основа фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти студентів
Завидівська Н. Н.
Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Анотації:
Обґрунтовано ноосферну педагогічну парадигму як концептуальну основу фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти студентів. Розкрито ноосферну сутність фізичного виховання та здоров'язбережувального навчання студентів. Узагальнено основні аспекти змісту ноосферної педагогічної парадигми фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти. Зазначено на необхідності виховання цілісного, здорового мислення людини, постачання її ефективними інструментами для самостійного ведення здорового способу життя. Окремо виділені уміння ставити цілі, вибирати засоби фізичної культури і бачити наслідки своїх дій у стані свого здоров'я.
Ключові слова:
ноосфера, педагогічна, парадигма, фундаменталізація, оздоровчий, освіта, студент, фізичне виховання.
Завыдивская Н.Н. Ноосферная педагогическая парадигма как концептуальная основа фундаментализации физкультурнооздоровительного образования
студентов. Обоснованно ноосферну педагогическую парадигму как концептуальную основу фундаментализации физкультурнооздоровительного образования студентов. Раскрыта ноосферную сущность физического воспитания и здоровьесберегающего обучения студентов. Обобщенны основные аспекты содержания ноосферной педагогической парадигмы фундаментализации физкультурнооздоровительного образования. Отмечается необходимость воспитания целостного, здорового мышления человека, снабжения его эффективными инструментами для самостоятельного ведения здорового образа жизни. Отдельно выделены умения ставить цели, выбирать средства физической культуры и видеть последствия своих действий в состоянии своего здоровья.
ноосфера, педагогическая, парадигма, фун-даментализация, оздоровительный, образование, студент, физическое воспитание.
Zavydivska N.N. Noosphere pedagogical paradigm as the conceptual basis of fundamentalization of the physical training and health-improving education of students. It is grounded noosphere pedagogical paradigm as conceptual basis of fundamentalization athletic-health-improvement educations of students. Noosphere essence of physical education and health-preserving teaching of students is exposed. It is integrated basic aspects of maintenance of noosphere of pedagogical paradigm of fundamentalization athletic-health-improvement educations. The necessity of education of integral, healthy thought of man is marked, providing with his effective instruments for the independent conduct of healthy way of life. Abilities to put aims, to choose facilities of physical culture and to see the consequences of the actions in a state of the health are separately selected.
noosphere, pedagogical, paradigm, fundamentalization, health-improvement, education, student, physical education.
ПСИХОЛОГІЯ
Вступ.
Головною особливістю нинішнього часу, періоду переходу суспільства до нової епохи, є суттєві кризові явища. Криза справді охоплює всі сторони життя Людини і загострює насамперед проблему збереження її здоров’я.
Передачу здоров’язбережувальних знань, вмінь і навичок від покоління до покоління забезпечує система фізкультурно-оздоровчої освіти. На наше переконання, саме передова ноосферна педагогічна парадигма фізкультурно-оздоровчої освіти робить можливим технологічний прорив у здоров’язбережувальній діяльності, забезпечує перехід суспільства на новий фізкультурно-оздоровчий рівень. Перші кроки на шляху впровадження ідей ноосферизму в систему фізичного виховання вищих навчальних закладів робить Росія, визнаючи, що саме ноосферна освіта повинна стати парадигмою формування людини ХХІ століття.
В. Вернадський, визначаючи основні особливості живого, вперше писав, що людина є квантовою системою, для якої характерний дуалізм, тобто організм людини - це водночас фізичне тіло і польова структура (духовне тіло). Лише в гармонійній єдності цих двох начал людина як квантова система, як гармонійна, невід’ємна частинка Всесвіту в цілому, можлива.
На жаль, людина й досі не розуміє чи не хоче розуміти, що, вступаючи в протиріччя із законами гармонійного розвитку Всесвіту, не розуміючи цієї єдності фізичного і духовного, вона поставила під загрозу своє власне здоров’я.
З огляду на це, проблема формування фізкультурної ноосферної освіти молодого покоління, цілісної ноосферної здоров’язбережувальної свідомості (ці© Завидівська Н. Н., 2012
лісне здоров’язбережувальне мислення, поведінка та світогляд) стала однією з провідних у вищій школі.
Погіршення стану здоров’я молоді за останнє десятиліття вимагає пошуку нових методик навчання, концептуальних змін та вдосконалення всієї системи фізкультурно-оздоровчої освіти. 90 % підлітків мають відхилення у стані здоров’я, з них 20 % - по 2 і більше хронічних захворювань [Коренєв Н.М., Да-ниленко Н.М.]. Згідно інших даних, у 30-35% підлітків діагностуються різні хронічні захворювання, у 50% - функціональні відхилення, у 40% підлітків існують обмеження у виборі професії у зв’язку зі станом здоров’я [Москаленко В.Ф., Максимова Т.М., Кучма В.Р.]. Проблемам вдосконалення системи фізкультурно-оздоровчої освіти, фізичного виховання присвятили свої праці Баранов А.А., Дубогай О.Д., Платонов В.Н., Щеплягіна А.Г.
Учення В. Вернадського про ноосферу стало тим завершальним етапом, що поєднав еволюцію живої речовини зі світом неживої матерії, створивши тим самим загальну схему єдиного процесу розвитку матеріального світу, що зумовило необхідність перегляду підходів до вдосконалення системи фізкультурно-оздоровчої освіти. Сам термін «ноосфера» не належить В. Вернадському. Уперше він прозвучав у 1924 р. в Парижі на науковому семінарі, де обговорювалась доповідь В. Вернадського про концепцію розвитку біосфери. Його запропонував Е. Леруа, а потім цими поняттям користувався П. Тейяр де Шарден. Термін «ноосфера», який В. Вернадський почав вживати в останні роки свого життя, вимагає вивчення та нового розуміння для вдосконалення системи фізичного виховання у вищій школі.
32012 Ё
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є обґрунтування ноосферної педагогічної парадигми як концептуальної основи фунда-менталізації фізкультурно-оздоровчої освіти студентів. Для досягнення поставленої мети вирішувались
завдання:
1. Обґрунтувати ноосферний зміст фізкультурно-оздоровчої освіти студентів в умовах фундаменталізації.
2. Розкрити ноосферну сутність фізичного виховання та здоров’язбережувального навчання студентів вищих навчальних закладів.
3. Визначити основні аспекти змісту ноосферної педагогічної парадигми фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти.
Результати дослідження.
Проблема феномену людини сьогодні розглядається в таких науках, як педагогіка, психологія, екологія людини, фізіологія, психофізика, кібернетика та багатьох інших. Та головна проблема, як виявляється, в тому, що Людина розуміється не як частина єдиного цілого, а як окрема жива структура. Весь досвід розвитку науки про людину, розвиток системи фізкультурної освіти і здоров’язбережувального навчання людини, що формулює і шліфує свідомість людини, протягом кількох останніх століть свідчать, що Людина розглядається не в органічній єдності із Природою, Всесвітом, а осібно, індивідуально, чим власне підсилює свою дисгармонію із ними. Усвідомлення людиною самої себе в її становленні до зовнішнього світу і до інших людей здійснюється тільки через наочний світ [5].
Цими проблемами і пояснюється активність, що зараз виявляється в пошуках концепцій нової школи й системи фізкультурно-оздоровчої освіти, зокрема, на основі фундаменталізації. Поза сумнівом є те, що лише оновлена й удосконалена методика здоров’язбережувального навчання на основі фунда-менталізації всієї системи фізкультурної освіти дасть змогу молодій людині органічно увійти до нової сфери життя на Землі. Людина повинна взяти на себе відповідальність за свій стан здоров’я у майбутньому [4].
Нагадаємо, що фізкультурно-оздоровча освіта - це, в першу чергу, спосіб орієнтації суспільства на якісні людські ресурси, передові технології у фізичній культурі і спорті, врешті, на положення та роль держави в суспільстві. Природні основи здоров’я даються людині світом природи, а фізкультурно-оздоровчої освіти
- світом людей.
В Україні почато реформу в системі освіти, що безумовно торкнулося і фізичного виховання студентської молоді. Це стосується кількості років і семестрів навчання, системи оцінювання навчальних досягнень учнів та студентів. Традиційна система фізичного виховання, яка склалася в ХІХ столітті, та була оновлена в 30-70 роки ХХ століття, повністю зорієнтована на імператив фізичної підготовленості людини. Нині світ має потребу в людині, яка розуміє і усвідомлює себе, свою сутність як носія здоров’я, що поки що важко дається у процесі фізичного виховання.
Учому основні протиріччя нинішньої фізкультурно-оздоровчої освіти? Традиційне розділення школою цілісних здоров’язбережувальних знань на окремі дисципліни призвело до втрати змістовної сутності фізичного виховання, має місце конфронтація спор-тивізації та масовості, теорії та практики. Практично втрачено необхідність відповідності між біосоціаль-ною природою людини та її потребами в адекватній системі здоров’язбережувального навчання. Втрата відповідності призвела до насилля з боку процесу фізичного виховання. А будь-яке насилля відкидає саму сутність фізичної активності та людинознавства.
Окрім того, повсякчас декларується важливість інформатизації та комп’ютеризації в системі фізкультурної освіти, без належної уваги до проблем фізичної самореалізації, самовиховання та педагогічної, на нашу думку, енергоінформаційної дії на молоде покоління. Не можна забувати про світоглядні функції здоров’язбережувальних знань, які здатні виконувати регулятивну функцію у формуванні здорового способу життя, відповідній діяльності та поведінці людини, перетворюючи знання у переконання.
Підтвердженням цьому є проблеми, які пов’язані з погіршенням стану здоров’я молодих людей через гіпокінезію. Нова ера інформатизації, комунікації та глобальних мереж вимагає нової філософії фізкультурно-оздоровчої освіти, зміни парадигми педагогічного мислення, перегляду категорійного апарату педагогіки, трансформації педагогічної практики фізичного виховання. Сьогодні фізичне виховання у вищій школі - швидше засіб закріплення і відновлення існуючих фізичних структур, ніж механізм удосконалення здоров’язбережувальних знань, які б дали змогу людині будувати своє здорове життя. На фізкультурно-оздоровчу освіту, покладена функція відновлення фізичних ресурсів, натомість центральним пунктом має стати створення здоров’яформуючих резервів молодої людини, її всебічне вдосконалення.
Нинішня система фізкультурно-оздоровчої освіти не здатна асимілювати зміни, що відбуваються у світі. Вона не мислить своєї випереджаючої, а тому не здатна виконувати сьогодні здоров’язбережувальну функцію. При цьому, суспільство приречене жити в потоці оновлювальних знань. За останні десятиліття знання оновлюються кожні шість років. Потрібно перебудовувати студентську свідомість на нові принципи й завдання фізичного виховання, на оперативне набуття нових здоров’язбережувальних знань і досвіду у процесі навчання, організованого на засадах фундамента-лізації фізкультурно-оздоровчої освіти.
Фізкультурно-оздоровча освіта, як розуміється, -це єдність філософії освіти та соціального інституту освіти, повинна враховувати сучасні раціоналістичні та ірраціональні моменти і будуватись на розумінні того, що ефективна технологія здоров’язбережувального навчання лише відображає природні закономірності функціонування людського організму як системи. Процес здоров’язбережувального навчання повинен стати інструментом реальної підготовки до життя та засвоєння передових технологій.
І ПЕДАГОГІКА І та медико-бюлопчш
‘---“----------1 проблеми ф!зичного
виховання I спорту
На жаль, реалії сьогоднішнього нашого українського життя з його кризовою екологічною ситуацією, з важким переживанням наслідків Чорнобильської катастрофи змушують визнавати здоров’язбережувальні знання одним із найважливіших напрямів формування культури здоров’я студентів. Культура здоров’я функціонує як складна динамічна система й покликана виявляти вплив на формування гуманістичних ціннісних орієнтацій і, у відповідності до них, поведінку особистості в суспільстві [2; 3].
Система фізкультурно-оздоровчої освіти суспільства - це основа формування фізичного і психічного (духовного) здоров’я людини, суспільства в цілому [6]. На наше глибоке переконання вся існуюча система фізичного виховання у вищих навчальних закладах має переорієнтуватись на здоров’яформуючу. Природа не заклала в психічну і соціальну організацію людини нічого, що попереджувало би знищення її здоров’я. Людина це робить сама, причому, як свідомо так і без свідомо. Кожна людина повинна навчитись так керувати собою, щоб бути здоровою і стати необхідною часткою біосфери - ноосфери [4].
Отже, сьогодні фундаменталізація фізкультурно-оздоровчої освіти може стати лідером ноосферного переходу здоров’язбережувального навчання у процесі фізичного виховання, тобто тим ланцюгом, за допомогою якого можна вирішити проблеми сучасного суспільства.
Фундаменталізація фізкультурно-оздоровчої освіти повинна розглядатися як стратегічний інструмент системи становлення ноосферної педагогіки у процесі здоров’язбережувального навчання.
Чинником переходу до ноосферної фізкультурно-оздоровчої освіти повинен стати державний вияв переходу біосфери в ноосферу, що має виявитися в конкретній зміні місця фізичної культури, фізичного виховання в системі загальної освіти та суспільстві загалом. Це передбачає визначення пріоритетів но-осферної фізкультурно-оздоровчої освіти на засадах фундаменталізації, її всебічну державну підтримку, глибоке розуміння й державну пропаганду того, що саме ноосферна педагогічна парадигма повинна визначати випереджаючий характер процесу фізичного виховання, задаючи швидкість і рівень сформованос-ті фізичної культури, здоров’язбережувальної компетентності та загальної фізкультурної освіченості студентів.
Під парадигмою розуміють вироблені і прийняті в науковому співтоваристві норми, зразки емпіричного і теоретичного мислення, що набули характеру переконань. Парадигма використовується в теорії і історії науки для характеристики формування наукової дисципліни [4].
Безсумнівно, що технологічний прорив у сфері фізичної культури і спорту на початку XXI століття був неминучим. Його першою фазою стало постін-дустріальне інформаційне суспільство, в якому фі-
зичне виховання, фізична культура на основі інформації та формуванні науково-практичних знань стали об’єктами уваги та результатами діяльності людини [1; 6]. Однак, сьогодні на перший план в освіті виходять не стільки проблеми інформатизації, що засновані на інтенсивному використанні технічних засобів, скільки проблеми створення і запровадження фундаментальних методик навчання, заснованих на ефективному використанні засобів фізичної культури для формування у студентів їх головного стратегічного життєвого ресурсу - здоров’язбережувальної компетентності та фізкультурної освіченості.
Висновки.
1. Новою переорієнтацією фізкультурно-оздоровчої
освіти повинно стати уявлення про результати здоров’язбережувального навчання: виховання
цілісного, здорового мислення людини, постачання її ефективними інструментами для самостійного ведення здорового способу життя, свого місця в системі природа-суспільство, для уміння ставити цілі, вибирати засоби фізичної культури і бачити наслідки своїх дій у стані свого здоров’я. Ідеал не просто самореалізацій, а здорової самореалізації особистості в усіх сферах людського життя повинно стати генеральною метою функціонування системи фізкультурно-оздоровчої освіти.
2. Фундаменталізація фізкультурно-оздоровчої освіти передбачає процеси виховання та навчання як суміжні, взаємодоповнюючі категорії. Онтологічно здоров’язбережувальне навчання та фізичне виховання є процесами формування, закріплення і набуття досвіду в системі природа-суспільство. Фізичне виховання як набуття відповідних норм поведінки людини в суспільстві і природі є більш загальним і включає в себе здоров’язбережувальне навчання як набуття знань у конкретних природних і соціальних умовах. А по суті, - це разом виховання здоров’язбережувального мислення і свідомості. Виховання такого мислення на сучасному етапі має ідеалом цілісне сприйняття світу як природодоцільність або біологічну адекватність.
3. Педагогічна парадигма розвитку фізкультурно-оздоровчої освіти студентів органічно включає в себе концепцію ноосферної освіти як нової парадигми цієї системи освіти в цілому. Головні аспекти змісту ноосферної педагогічної парадигми фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти
- це система науково-теоретичних, гносеологічних, методологічних і практичних поглядів на природу освіти та можливості її ефективного використання у процесі здоров’язбережувального навчання на етапі ноосферного переходу.
Подальшого вивчення вимагають педагогічні технології формування в студентів цілісної но-осферної здоров’язбережувальної свідомості, яка складається із триєдності: відповідної біоадекват-ної поведінки, навичок здорового способу життя та здоров’язбережувальної діяльності.
ПСИХОЛОГІЯ
32012 і
References:
Література:
1. Вейнберг Р. С., Гоулд Д. Психологія спорту, навчальне видання: Київ, «Олімпійська література», 2001 - 336 с.
2. Горащук В.П. Культура здоров’я - новий педагогічний напрямок в системі освіти України: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. - Випуск 10. С.200-204.
3. Дубогай О.Д. Основні поняття й терміни здоровязбереження та фізичної реабілітації в системі освіти: навч. посіб. для студ. Вищ. Навч. Закл./Олександра Дмитрівна Дубогай, Алла Іванівна Альошина, Володимир Євгенович Лавринюк. - Луцьк: Волин. Нац.. ун-т ім.Лесі Українки, 2011. - 296с.
4. Завидівська Н. Н. Формування навичок здорового способу життя у студентів вищих навчальних закладів, - Навчальний посібник з фізичного виховання для студентів вищих навчальних закладів - Львів: Львівський державний університет фізичної культури, 2009. - 120 с.
5. Іщенко М. П. Філософія науки: питання теорії і методології: навч. посібник / М. П. Іщенко, І. І. Руденко; за ред. д-ра філос. наук, проф. М. П. Іщенка. - К. : УБС НБУ, 2010. - 442с.
6. Фізична рекреація : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту /авт. кол. : Приступа Є. Н., Жданова О. М., Линець М. М. [та ін.] ; за наук. ред. Євгена Приступи. - Л.: ЛДУФК, 2010. - 447 с.
Информация об авторе: Завыдивская Наталья Назаровна
[email protected] Львовский институт банковского дела ул. Черновола 61, г. Львов, 79005, Украина.
Поступила в редакцию 22.11.2011г.
1. Vejnberg R. S., Gould D. Psikhologiia sportu [Sport psychology], Kiev, Olympic Literature, 2001, 336 p.
2. Gorashchuk V.P. Naukovo-pedagogichni problemi fizichnoyi kul'turi [Scientifically pedagogical problems of physical culture], 2010, vol.10, pp. 200-204.
3. Dubogaj O.D., Aloshina A.I., Lavriniuk VIE. Osnovni poniattia j termini zdorov’iazberezhennia ta fizichnoyi reabilitaciyi v sistemi osviti [Basic concepts and terms of health of maintainance and physical rehabilitation in the system of education], Lutsk,, VNU Publ., 2011, 296 p.
4. Zavidivs'ka N. N. Formuvannia navichok zdorovogo sposobu zhittia u studentiv vishchikh navchal'nikh zakladiv [Forming of skills of healthy way of life for the students of higher educational establishments], Lvov, LSUPC Publ., 2009, 120 p.
5. Ishchenko M. P., Rudenko I. I. Filosofiia nauki: pitannia teoriyi i metodologiyi [Science philosophy: question of theory and methodology], Kiev, NBU Publ., 2010, 442 p.
6. Pristupa IE. N., Zhdanova O. M., Linec' M. M. Fizichna rekreaciia [Physical recreation], Lvov, LSUPC Publ., 2010, 447 p.
Information about the author:
Zavydivska N.N. [email protected] Lvov Institute of Banking Chernovola str. 61, Lvov, 79005, Ukraine.
Came to edition 22.11.2011.
