CC BY
42
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 617.55-053.2-089.5-031.83-06 АЛЬБОКР1НОВ A.A.
КЗ ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», в1дд1лення анестезюлогИ та ¡нтенсивно! терапи, м. Львв
НЕБАЖАН ЯВИЩА ТА УСКЛАДНЕННЯ ПРИ PÍ3HMX ВИДАХ PEriOHAPHOÍ АНЕСТЕЗП ПЕРЕДНЬО! ЧЕРЕВН01 СТНКИ В ДПЕЙ
Резюме. Регонарна анесmезiя е важливим методом анестезiологiчного забезпечення в дтей, проте р1з-ш методики можуть розрЬзнятися профлем безпеки. Мета: вивчити частоту виникнення та характер небажаних явищ i ускладнень при рЬзних видах блокад передньоП черевноП стнки в дтей. Матерiали та методи. Дослiджено 156 пацiентiв, яким виконано поверхневi операци на переднт черевнт сттщ в умовах анестезП пропофолом у поеднант з одшею з регонарних методик (каудальна анестез1я (п = 28), тораколюмбальна паравертебральна блокада (п = 49), блокада поперечного простору живота (п = 49), блокада клубово-тдчеревного та клубово-пахвинного нервiв (п = 39) 0,25% розчином бутвакату). Ви-вчалися частота виникнення та характер небажаних явищ i ускладнень регшнарних блошв. Результа-ти. СпостерШлись так небажан явища та ускладнення, як астращя кров^ астращя лквору, необхiд-шсть повторного виконання блокади, виконання блокади не з першоП спроби, депреая дихання, нудота/ блювання, затримка сечовипускання, продовжений моторний блок. Найбиьша клькстьускладнень спо-стерШлась у грут каудальноП анестезП Висновки. Периферичн регонарщ блокади передньоП черевноП стнки у дтей мають вищий рiвень безпеки та супроводжуються меншою кыьтстю ускладнень порiв-няно з каудальною анестезiею.
Ключовi слова: дти, передня черевна стнка, регшнарна анестезия, каудальна анестез1я, паравертебральна блокада, блокада поперечного простору живота, блокада клубово-тдчеревного та клубово-пах-винного нервiв, небажат явища, ускладнення.
Вступ
Регюнарна анестезiя дед^ частше викорис-товуеться у дггей для забезпечення штраоперацш-но! та шсляоперацшно! аналгезп [3, 21]. Регюнарна анестезiя дозволяе знизити потребу в опющних анальгетиках як в штра-, так i в шсляоперацшному перюд^ забезпечити комфортний переб^ тсляопе-рацшного перюду, а також знизити частоту небажаних ефекйв, пов'язаних iз використанням опющних анальгетиюв [3, 11, 22]. На думку низки авторiв, регюнарна анестез1я мае бути застосована у вах ви-падках обов'язково, коли для не! немае протипо-казань [3]. За даними лггератури, загальна кшьюсть ускладнень вщ репонарних методiв знеболювання в дггей е низькою [21], проте деяю ешдемюлопчш дослщження свщчать про вищий рiвень безпеки пе-риферичних блокад порiвняно з нейроакаальними [7, 14, 25].
Мета: вивчити частоту виникнення й характер небажаних явищ та ускладнень при проведенш рiз-них ввддв репонарно'1 анестези передньо'1 черевно! стiнки в дiтей.
Матер1али та методи
У дослщження було включено 165 дiтей, гостта-лiзовaних у КЗ ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», вiком
вiд 1 мiсяця до 5 pokíb, якiм виконувались поверхне-bí xipyprÍ4HÍ втручання на переднш черевнш стшщ. XipyprÍ4HÍ втручання виконувались з приводу пахо-вих гриж, водянок яечка та крипторхiзмy. Спектр оперативних втручань у групах не вiдрiзнявся. Перед включенням у дослщження в батькiв була отримана шформована згода на участь дитини в ньому. Фь зичний статус дггей вiдповiдав 1-2-му класу за ASA. Уам дiтям за 10—15 хвилин до надходження в опе-рацшну виконувалась внyтрiшньом'язова премеди-кацiя кетамшом (5 мг/кг) з атропiном (30 мкг/кг). В операцшнш пiсля катетеризаци периферично! вени проводилась внyтрiшньовенна iндyкцiя та тотальна внyтрiшньовенна анестез1я пропофолом (болюс 2,5 мг/кг та iнфyзiя 6 мг/кг/год вiдповiдно). Пiсля налагодження шфузп пропофолу виконувалась одна з методик репонарно! анестези. Залежно вщ технiки репонарно! анестези дгти були розподь ленi на 4 групи (табл. 1).
Каудальна анестезiя виконувалась у положен-нi дитини на бощ за анатомiчними орieнтирами [8]. Тораколюмбальна паравертебральна блокада
© Альбокршов А.А., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
виконувалась на piBHi Th12-L1 iзольованою гол-кою для електростимуляцп Stimuplex A G22 50 мм (B. Braun Melsungen AG, Melsungen, Germany). Iдентифiкацiя паравертебрального простору здш-снювалась за допомогою електростимуляцп при-строем Stimuplex HNS-12 (B. Braun Melsungen AG, Melsungen, Germany) та полягала в отримант ру-хово! ввдповщ з м'язiв передньо! черевно! сттки при силi струму 0,4 мА [17, 18]. Блокада поперечного простору живота (TAP-блок) та блокада клубово-пщчеревного та клубово-пахвинного не-рвiв виконувались пiд контролем ультрасонографп за допомогою голки для стнально'1 анестезп типу Quincke 22 G 50 мм (Becton-Dickinson, New Jersey, USA) та ультразвукового сканера SonoSite Titan (SonoSite Inc., Washington, USA) з лшшним датчиком з частотою 5—10 МГц. Вiзуалiзацiя голки проводилась у площит датчика (in-plane). У випадку TAP-блоку розчин мюцевого анестетика вводився мж внутрiшнiм косим та поперечним м'язами живота по аксилярнш лшп [10]. При виконант бло-кади клубово-пiдчеревного та клубово-пахвинно-го нервiв розчин мюцевого анестетика вводився мж внутрiшнiм косим та поперечним м'язами живота в паховш д^нщ [27]. У вах випадках перед введенням розчину мюцевого анестетика проводилась асшрацшна проба.
Через 20 хвилин тсля виконання регюнарно'1 блокади хiрургом проводився розрiз шкiри. При наявностi рухово! вiдповiдi або гемодинамiчноi реакцп на розрiз у схему анестезп додавався фен-танiл, що титрувався по 1 мкг/кг. Ысля завершен-ня операцп дiти транспортувались у палату про-будження. Пiсля виконання критерпв переводу з палати пробудження [6] дгги переводились у пала-ти тд спостереження батькiв.
Небажанi явища та ускладнення рееструвались пiд час проведення блокади, в штраоперацшному перiодi та в першу добу шсляоперацшного перiоду. Небажане явище визначалось як будь-яка неспри-ятлива змiна в стат здоров'я пацiента, який отри-мував регiонарну анестезiю, незалежно вщ причинного зв'язку з щею iнтервенцiею. Ускладнення визначалось як небажане явище, у якого спостерь гався причинний зв'язок з штервенщею [2].
Депре^ дихання рееструвалась за наявност одте'1 з таких ознак, як брадипное, зниження са-турацп кровi до 90 % та нижче та необхiднiсть шга-ляцп кисню, обструкцiя верхнiх дихальних шляхiв, що вимагала штервенцп (пiдтримання прохiдностi
дихальних шляхiв за допомогою виведення щеле-пи або за допомогою пристро!в) [12, 19]. Затримка сечi визначалася як ввдсуттсть сечовипускання у дитини в першi 12 годин тсля оперативного втру-чання [4, 13]. Продовжений моторний блок в ниж-тх кiнцiвках вiдзначався при ощнщ дитини понад
0 балiв за модифжованою шкалою Bromage бiльше нгж через 12 годин пiсля операцп [5]. У реши ви-падюв рееструвалась кiлькiсть епiзодiв небажаних явищ або ускладнень. Обчислювався вiдсоток ет-зодiв небажаних явищ або ускладнень вщ загаль-но! кiлькостi регюнарних анестезiй.
Статистична обробка даних була виконана в програмi Statistica 8.0 (StatSoft Inc., Tulsa, США) та полягала у визначент середнього значення (M) та стандартно! помилки (m) величин. Значущють рiзниць середнiх значень мгж групами обчислюва-лася за допомогою критерш Стьюдента та виража-лася у виглядi величини P. Значущють рiзницi м1ж групами за юльюстю епiзодiв небажаних явищ та ускладнень обчислювалася за допомогою точного критерш Фiшера й також виражалась у виглядi ве-личини P.
Результати та обговорення
Небaжaнi явища та ускладнення зустрiчались у групах з рiзною частотою. Пiд час проведення блокади були зареестроваш тaкi: aспiрaцiя кровi, аст-рaцiя лiквору, необхвдтсть повторного виконання блокади (унaслiдок асшрацп кровi або лiквору), виконання блокади не з першо! спроби. У тсля-оперaцiйному перiодi спостерiгaлись таю явища, як депре^ дихання, нудота/блювання, затримка сечовипускання, продовжений моторний блок. Кiлькiсть та характер небажаних явищ та ускладнень подаш в табл. 2.
Аспiрaцiя кровi пiд час асшрацшно! проби тра-пилась у 4 випадках (14,28 %) у грут каудально! анестезп, що було частше, н1ж в групах параверте-брально! блокади, TAP-блоку та блокади клубово-тдчеревного та клубово-пахвинного нервiв (1, 0 та
1 випадок — 2,04; 0 та 2,56 % ввдповщно), але рiз-ниця м1ж групами не досягла статистично! значу-щостi (P = 0,1292-0,6928). У 2 випадках (17,86 %) у груш каудально! анестезп це призвело до необхщ-ност виконати блокаду повторно з нового уколу. У реши випадюв було достатньо незначно змшити положення або глибину введения голки. У групах паравертебрально! блокади, TAP-блоку та блокади клубово-тдчеревного та клубово-пахвинного не-
Таблиця 1. Характеристика груп пац1ент1в
Групи n Репонарна методика BiK, мiсяцiв (M ± m) Маса тiла, кг (M ± m)
1-ша 28 Каудальна анес^я 0,25% бупiвакаíном 1 мл/кг 10,07 ± 1,60 8,30 ± 0,70
2-га 49 Тораколюмбальна паравертебральна блокада на рiвнi Т1п12^1 0,25% бупiвакаíном 0,5 мл/кг 22,1 ± 2,5 11,40 ± 0,73
3-тя 49 ТАР-блок 0,25% бупiвакаíном 1 мл/кг 19,8 ± 2,4 10,70 ± 0,71
4-та 39 Блокада клубово-пщчеревного та клубово-пахвин-ного нервiв 0,25% бупiвакаíном 1 мл/кг 24,4 ± 2,6 12,20 ± 0,73
рвiв частота позитивно! асшрацшно! проби була низькою, не вiдрiзнялась мiж групами та не вима-гала проведення блокади повторно. В одному з ет-демiологiчних дослщжень регюнарно! анестезп в дiтей [21] зазначаеться, що частота пункцп судини при проведенш каудально! анестезп становить 38 випадюв на 6011 каудальних анестезш (0,632 %). Цi даш також збiгаються з результатами аналiзу 8иге8И й а1., згiдно з яким частота асшрацп кро-
вi при проведеннi каудально! анестезп становить 0,5—0,8 % [26]. В шшому дослщженш [7] автори також вiдмiчають позитивну аспiрацiйну пробу серед ускладнень, характерних для нейроаксiальних блокад, однак не зазначають !! поширешсть. Вища частота позитивно! асшрацшно! проби в нашому дослiдженнi, можливо, пояснюеться похибкою, пов'язаною з суттево нижчою кiлькiстю включе-них в наше дослщження пацiентiв. Бiльша частота
Таблиця 2. Кльксть та характер небажаних явищ та ускладнень, n (%)
1-ша група 2-га група 3-тя група 4-та група P
Астра^я кровi 4 (14,28) 1 (2,04) 0 (0) 1 (2,56) Р, 2 = 0,2980 Р, 3 = 0,1292 Р, 4 = 0,3761 Р2, 3 = 0,5 Р2, 4= 0,6928 Р34 = 0,4432
Повторна блокада 2 (7,14) 0 (0) 0 (0) 0 (0) Р, 2 = 0,1292 Р1 3 = 0,1292 Р, 4 = 0,1710 , Р - 2, 3 Р2, 4 - Р - г3, 4
Астра^я лтвору 1 (3,57) 0 (0) 0 (0) 0 (0) Р, 2 = 0,3636 Р, 3 = 0,3636 Р, 4 = 0,4179 , Р - 2, 3 Р22,, 34 -Р _ г3, 4
Блокада не з першо1спроби 3 (10,71) 2 (4,08) 2 (4,08) 2 (5,13) Р, 2 = 0,2507 Р, 3 = 0,2507 Р, 4 = 0,3558 Р2 3 = 0,6914 Р2 4 = 0,5903 Р23,, 44 = 0,5903
Депреая дихання 0 (0) 1 (2,04) 0 (0) 1 (2,56) Р, 2 = 0,6364 , Р1, 3 - Р, 4 = 0,5821 Р2, 3 = 0,5 Р2 4 = 0,6928 Р23,, 44 = 0,4432
Нудота/блювання 3 (10,71) 0 (0) 1 (2,04) 1 (2,56) Р, 2 = 0,0448 Р, 3 = 0,1337 Р, 4 = 0,1934 Р2, 3 = 0,5 Р2 4 = 0,4432 Р23,, 44 = 0,6928
Затримка сечi 5 (17,86) 0 (0) 0 (0) 0 (0) Р, 2 = 0,005 Р, 3 = 0,005 Р, 4 = 0,011 , Р - 2, 3 Р22,, 34 -Р _ г3, 4
Продовжений моторний блок 3 (10,71) 0 (0) 0 (0) 0 (0) Р, 2 = 0,0448 Р, 3 = 0,0448 Р, 4 = 0,0684 , Р - 2, 3 Р22,, 34 -Р - г3, 4
пункцп судини в груш каудально! анестезп може бути пояснена високим ступенем васкуляризацп епiдурального простору, зокрема в дггей [16].
При проведенш каудально! анестезп в одному випадку (3,57 %) була зареестрована пункщя суб-арахно!дального простору та аспiрацiя лiквору пiд час асшрацшно! проби, проте рiзниця мгж групами не досягла статистично! значущостi (Р = 0,36360,4179). У дослiдженнi Ро1апег й а1. [21] описано 5 випадюв пункцп субарахно!дального простору на 6011 каудальних анестезш, що становить 0,083 %. Така ж цифра зазначена в робот 8иге8И е1 а1. [26]. У нашому дослщженш ця цифра значно вища, од-нак це може бути пояснено рiзницею в кiлькостi включених у дослвдження пацiентiв. Положення дурального мшка е тим нижчим, чим меншим е вiк пацiента (Б4 у новонародженого, Б2 у дитини 1 року) [9], тому в новонароджених та немовлят ри-зик пункцп субарахно!дального простору е вищим.
Неможливють виконати блокаду з першо! спро-би е ще одним ускладненням при проведеннi реп-онарно! анестезп. Частота такого ускладнення в 1, 2, 3 та 4-й групах становила 3 (10,71 %), 2 (4,08 %), 2 (4,08 %) та 2 (5,13 %) вщповщно та не вiдрiзня-лась мгж: групами (Р = 0,2507—0,6914).
Також групи не вiдрiзнялись мгж: собою за частотою виникнення тсляоперацшно! депресп ди-хання (0 (0 %), 1 (2,04 %), 0 (0 %) та 1 (2,56 %) вщ-повщно (Р = 0,4432-0,6928)).
Шсляоперацшш нудота та блювання частше спостерпались у групi каудально! анестезп порiв-няно з групами периферичних блокад (3 (10,71 %), 0 (0 %), 1 (2,04 %) та 1 (2,56 %) вщповщно). Рiзниця за даним показником виявилася статистично зна-чущою тгльки мгж групою каудально! анестезп та групою паравертебрально! блокади (Р = 0,0448). Мгж решта групами рiзниця була незначущою (Р = 0,1337-0,6928). Цей факт може бути пояснений тим, що тривалють тсляоперацшно! аналгезп тсля каудально! блокади зазвичай менша порiв-няно з периферичними блокадами, тому д™ групи каудально! анестезп в тсляоперацшному перь одi могли отримувати бiльшу кiлькiсть ото!дних аналгетиюв, що могло впливати на частоту нудоти та блювання [1].
Група каудально! анестезп статистично зна-чуще (Р = 0,005-0,011) вiдрiзнялась ввд груп пе-риферичних блокад за таким ускладненням, як затримка сечi. Затримка сечi була зареестрована в 5 пащенпв з групи каудально! анестезп та не була ввдзначена в жодного патента з групи перифе-
ричних блокад. Пащенти каудально! групи мали перше спонтанне сечовипускання в середньому через 369,80 ± 37,29 хв на ввдмшу вiд груп периферичних блокад, у яких у пащенпв перше сечо-випускання ввдбувалося через 180,88 ± 10,28 хв, 183,90 ± 10,39 хв та 192,13 ± 13,63 хв вщповвдно (Р = 0,00000005-0,0000048). Групи периферичних блокад за даним показником не вiдрiзнялись (Р = 0,5093-0,8368). Максимальний час до пер-шого сечовипускання в груш каудально! анестезп становив 820 хв. Затримка сечi на фот нейроак-иальних блокад описана в лiтературi [16]. Однак стосовно дггей та немовлят у дослщниюв iснують протирiччя. Низка авторiв вважають клiнiчно зна-чущим факт затримки сечi пiсля каудально! анестезп та вважають корисним йому запобпати, особливо в умовах амбулаторно! анестезп [15, 25]. У той же час, за даними шших дослщниюв, каудаль-на анестезiя не викликае клiнiчно виражено! затримки сечi та не вiдрiзняеться за даним показником вщ периферичних блокад [20, 24].
Продовжений моторний блок в нижшх кшщв-ках пiсля операцп виник у 3 пащенпв (10,71 %) у груш каудально! анестезп. У групах периферичних блокад випадюв шсляоперацшного моторного блоку нижшх кшшвок зареестровано не було. За даним показником група каудально! анестезп статистично значуще вiдрiзнялась вщ груп пара-вертебрально! блокади та ТАР-блоку (Р = 0,0448). Порiвняно з групою блокади клубово-тдчеревно-го та клубово-пахвинного нервiв рiзниця не була статистично значущою (Р = 0,0684). Результати нашого дослiдження збiгаються з л^ературними даними, що свiдчать про небезпеку розвитку тс-ляоперацiйного моторного блоку тсля каудально! анестезп в дггей [24, 25]. Незважаючи на викорис-тання розчину мiсцевого анестетика низько! концентраций розвиток моторного блоку можливий та бiльш iмовiрний у дiтей раннього вiку внаслщок незрiлостi нервово! системи та недостатньо! мiелi-шзацп нервових волокон у данш вiковiй категорп [16].
Сумарна кгльюсть небажаних явищ та усклад-нень в групах показана в табл. 3.
Зареестроват в нашому дослiдженнi небажаш явища та ускладнення не потребували лжування (крiм забезпечення прохiдностi дихальних шляхiв у випадках депресп дихання), не мали коротко-тривалих та довготривалих наслщюв для здоров'я дггей, не призвели до збiльшення термшу гостта-лiзацl! або смертi.
1-ша група
2-га група
3-тя група
4-та група
9,37 ± 1,95
1,02 ± 0,51
0,77 ± 0,44
1,6 ± 0,71
Р1 2 < 0,00001 Р1' 3 < 0,00001 Р1' 4 < 0,00001 Р2 3 = 0,7042 Р2 3 = 0,4946 Р3 4 = 0,2978
P
Таблиця 3. Сумарна кльксть небажаних явищ та ускладнень у групах, % ± m
У нашому дослiдженнi не спостерГгались iншi описанi в лiтературi небажанi явища та ускладнення з боку серцево-судинно! системи (брадикард1я, ri-потензiя), з боку нервово! системи (судоми, невро-логiчний дефiцит внаслщок пошкодження нервових структур), а також системна токсичнють мiсцевих анестетикiв, помилки, пов'язаш з маркуванням або введенням медикаментозних препаратiв.
Бiльшу загальну кшьюсть ускладнень пiд час проведення регюнарно! анестезГ! передньо! черев-но! стшки в дiтей у нашому дослвдженш порГвняно з даними лiтератури [7, 21] можна пояснити тим, що в указаних роботах не враховувались таю тс-ляоперацiйнi небажанi явища та ускладнення, як шсляоперацшш нудота/блювання, тсляоперацш-на затримка сечi та продовжений моторний блок. КрГм того, кшьюсть пацieнтiв, включених в наше дослщження, була суттево меншою, що могло впливати на похибку.
Проте результати нашого дослщження шдтвер-джують загальну тенденщю, що наявна б сучасних ешдемюлопчних дослщженнях регюнарно! анестезГ! у дгтей та полягае б твердженш, що периферич-ним регюнарним блокадам притаманний вищий рГвень безпеки та менша кшьюсть ускладнень по-рГвняно з центральними блокадами [7, 14, 25, 26].
Висновки
Периферичш регюнарш блокади передньо! че-ревно! стшки в дГтей мають вищий рГвень безпеки та супроводжуються меншою кшьюстю ускладнень порГвняно з каудальною анестезГею.
Список л1тератури
1. Альбокрнов А.А. Аналгетична ефективтсть pÍ3uux eudie блокад передньоi черевног cmiHKu у дтей/А.А. Альбокршов//Xi-рургiя Украти. — 2015. — № 2(54). — С. 24-28.
2. Основы доказательной медицины. Учебное пособие для системы послевузовского и дополнительного профессионального образования врачей / Под общей редакцией академика РАМН, профессора Р.Г. Оганова. — М.: Силицея-Полиграф, 2010. — 136 с.
3. Boretsky K.R. Regional anesthesia in pediatrics: marching forward // Curr. Opin. Anaesthesiol. — 2014 Oct. — 27(5). — 556-60. doi:10.1097/ACO.0000000000000106.
4. Carsi B, Gould A., Clarke N.M. Bladder control increases the incidence of urinary retention after epidural analgesia after paediatric orthopaedic surgery//Br. J. Anaesth. — 2012Aug. — 109(2). — 2945. doi:10.1093/bja/aes244.
5. Chipde S., Banjare M, Arora K., Saraswat M. Prospective randomized controlled comparison ofcaudal bupivacaine andropivacaine in pediatric patients // Ann. Med. Health Sci. Res. — 2014 Jul. — 4(Suppl. 2). — S115-8. doi:10.4103/2141-9248.138025.
6. Coté C.J. Coté and Lerman's a Practice of Anesthesia for Infants and Children. — 5!h ed. — Philadelphia, PA: Elsevier/Saunders, 2013. — 990 р.
7. Ecoffey C, Lacroix F, Giaufré E., Orliaguet G, Courreges P. Epidemiology and morbidity of regional anesthesia in children: a follow-up one-year prospective survey of the French-Language Society of Paediatric Anaesthesiologists (ADARPEF) // Paediatr. Anaesth. — 2010 Dec. — 20(12). — 1061-9. doi: 10.1111/j. 1460-9592.2010.03448.x.
8. Gregory A., Andropoulos D.B. Gregory's Pediatric Anesthesia. — Chichester, West Sussex: Wiley-Blackwell, 2012.
9. Hadz,ic A. Textbook of Regional Anesthesia and Acute Pain Management. — New York: McGraw-Hill, Medical Pub. Division, 2007. — Chapter 54. Regional Anesthesia in Pediatric Patients.
10. Hebbard P., Fujiwara Y, Shibata Y., Royse C. Ultrasound-guided transversus abdominis plane (TAP) block//Anaesth. Intensive Care. - 2007Aug. - 35(4). - 616-7. PubMedPMID:18020088.
11. Johr M. Practical pediatric regional anesthesia // Curr. Opin. Anaesthesiol. — 2013 Jun. — 26(3). — 327-32. doi:10.1097/ ACO.0b013e3283606a1e.
12. Ko S., Goldstein D.H., VanDenKerkhof E.G. Definitions of «respiratory depression» with intrathecal morphine postoperative anal-gesia: a review of the literature// Can. J. Anaesth. — 2003Aug-Sep. — 50 (7). — 679-88. doi:10.1007/BF03018710.
13. Koomen E, Janssen S., Anderson B.J. Use of ultrasound bladder monitoring in children after caudal anaesthesia//Paediatr. -An-aesth. — 2002 Oct. — 12(8). — 738-41. PubMed PMID:12472714.
14. Lacroix F. Epidemiology and morbidity of regional anaesthesia in children// Curr. Opin. Anaesthesiol. — 2008Jun. — 21. — 3459. doi:10.1097/ACO.0b013e3282fabc5.
15. Metzelder M.L., Kuebler J.F., Glueer S., Suempelmann R., Ure B.M., Petersen C. Penile block is associated with less urinary retention than caudal anesthesia in distal hypospadia repair in children // World J. Urol. — 2010 Feb. — 28(1). — 87-91. doi:10.1007/ s00345-009-0420-2.
16. Miller's anesthesia / N. Cohen, R. Miller, L. Eriksson, L. Fleisher, J. Wiener-Kronish, W. Young. — Philadelphia: Elsevier/ Saunders, 2015.
17. Naja Z.M., Raf M., El-Rajab M., Ziade F.M., Al Tan-nir M.A., Lonnqvist P.A. Nerve stimulator-guided paravertebral blockade combined with sevoflurane sedation versus general anesthesia with syste-mic analgesia for postherniorrhaphy pain relief in children: a prospective randomized trial// Anesthesiology. — 2005Sep. — 103(3). — 600-5. PubMed PMID:16129986.
18. Naja Z.M, RafM., El-Rajab M., Daoud N, Ziade F.M., Al-Tannir M.A., Lonnqvist P.A. A comparison of nerve stimulator guided paravertebral block and ilio-inguinal nerve block for analgesia after inguinal herniorrhaphy in children // Anaesthesia. — 2006 Nov. — 61(11). — 1064-8. PubMed PMID:17042844.
19. Niesters M, Overdyk F, Smith T., Aarts L., Dahan A. Opioid-induced respiratory depression in paediatrics: a review of case reports // Br. J. Anaesth. — 2013 Feb. — 110(2). — 175-82. doi:10.1093/bja/aes447.
20. Pappas A.L., Sukhani R., Hatch D. Caudal anesthesia and urinary retention in ambulatory surgery // Anesth. Analg. — 1997Sep. — 85(3). — 706. PubMed PMID:9296439.
21. Polaner D.M., Taenzer A.H., Walker B.J., Bosenberg A., Krane E.J, Suresh S., Wolf C, Martin L.D. Pediatric Regional Anesthesia Network (PRAN): a multi-institutional study of the use and incidence of complications of pediatric regional anesthesia // Anesth. Analg. — 2012 Dec. — 115(6). — 1353-64. doi: 10.1213/ ANE.0b013e31825d9f4b.
22. Rigg J.R., Jamrozik K., Myles P.S., Silbert B.S., Peyton P.J., Parsons R.W., Collins K.S.; MASTER Anaethesia Trial Study Group. Epidural anaesthesia and analgesia and outcome of major surgery: a randomised trial // Lancet. — 2002 Apr 13. — 359(9314). — 127682. PubMed PMID:11965272.
23. Schultz-Machata A.M., Weiss M., Becke K. What's new in pediatric acute pain therapy?// Curr. Opin. Anaesthesiol. — 2014 Jun. — 27(3). — 316-22. doi:10.1097/ACO.0000000000000074.
24. Seyedhejazi M, Sheikhzadeh D., Adrang Z, Rashed F.K. Comparing the analgesic effect of caudal and ilioinguinal iliohypo-gastric nerve blockade using bupivacaine-clonidine in inguinal surgeries in children 2—7years old//Afr. J. Paediatr. Surg. — 2014Apr-Jun. — 11(2). — 166-9. doi:10.4103/0189-6725.132821.
25. Shanthanna H., Singh B, Guyatt G. A systematic review and meta-analysis of caudal block as compared to noncaudal regional techniques for inguinal surgeries in children // Biomed. Res. Int. — 2014. — 2014. — 890626. doi:10.1155/2014/890626.
26. Suresh S., Long J., Birmingham P.K., De Oliveira G.S. Jr. Are caudal blocks for pain control safe in children? an analysis of 18,650 caudal blocks from the Pediatric Regional Anesthesia Network (PRAN) database //Anesth. Analg. — 2015 Jan. — 120(1). — 151-6. doi:10.1213/ANE.0000000000000446.
27. Yarwood J., Berrill A. Nerve blocks of the anterior abdominal wall// Continuing Education in Anaesthesia, Critical Care and Pain. 2010;10:182-186. doi:10.1093/bjaceaccp/mkq035.
OTpuMaHO 15.09.15 ■
Альбокринов A.A.
КУЛОС «ЛОАКБ «ОХМАТАЕТ», отделение анестезиологии и интенсивной терапии, г. Львов
НЕЖЕЛАТЕЛЬНЫЕ ЯВЛЕНИЯ И ОСЛОЖНЕНИЯ
ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ВИДАХ РЕГИОНАРНОЙ АНЕСТЕЗИИ ПЕРЕДНЕЙ БРЮШНОЙ СТЕНКИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Регионарная анестезия является важным методом анестезиологического обеспечения у детей, однако различные методики могут различаться профилем безопасности. Цель: изучить частоту возникновения и характер нежелательных явлений и осложнений при различных видах блокад передней брюшной стенки у детей. Материалы и методы. Исследовано 156 пациентов, которым выполнены поверхностные операции на передней брюшной стенке в условиях анестезии пропофолом в комбинации с одной из регионарных методик (каудальная анестезия (n = 28), тораколюмбальная паравертебральная блокада (n = 49), блокада поперечного пространства живота (n = 49), блокада подвздошно-подчревного и подвздошно-пахового нервов (n = 39) 0,25% раствором бупивакаина). Изучались частота возникновения и характер нежелательных явлений и осложнений регионарных блоков. Результаты. Наблюдались такие нежелательные явления и осложнения, как аспирация крови, аспирация ликвора, необходимость повторного выполнения блокады, выполнение блокады не с первой попытки, депрессия дыхания, тошнота/рвота, задержка мочеиспускания, продленный моторный блок. Наибольшее количество осложнений наблюдалась в группе каудальной анестезии. Выводы. Периферические регионарные блокады передней брюшной стенки у детей имеют более высокий уровень безопасности и сопровождаются меньшим количеством осложнений по сравнению с каудальной анестезией.
Ключевые слова: дети, передняя брюшная стенка, регионарная анестезия, каудальная анестезия, паравертебраль-ная блокада, блокада поперечного пространства живота, блокада подвздошно-подчревного и подвздошно-пахово-го нервов, нежелательные явления, осложнения.
Albokrinov A.A.
Municipal Institution of Lviv Regional Council «Lviv Regional Children's Clinical Hospital «Mother and Child Welfare», Department of Anesthesiology and Intensive Care, Lviv, Ukraine
ADVERSE EVENTS AND COMPLICATIONS IN DIFFERENT TYPES OF REGIONAL ANTERIOR ABDOMINAL WALL BLOCKS IN CHILDREN
Summary. Regional anesthesia is the important method of anesthetic management in children, but different techniques may have different safety profile. Objective: to study the incidence and nature of adverse events and complications in different types of regional anterior abdominal wall blocks in children. Materials and methods. The study included 156 patients who underwent open surgeries on anterior abdominal wall under propofol-based anesthesia in combination with one of the regional techniques (caudal anesthesia (n = 28), thoracolumbar paravertebral block (n = 49), transversus abdominis plane block (n = 49), iliohypogastric and ilioinguinal nerve block (n = 39) with 0.25% bupivacaine). Incidence and nature of adverse events and complications of regional blocks were studied. Results. We have detected such adverse events and complications, as blood aspiration, cerebrospinal fluid aspiration, need to redo block, more than one attempt to do block, respiratory depression, nausea/vomiting, urinary retention, prolonged motor block. The incidence of complications was highest in the group of caudal anesthesia. Conclusions. Peripheral regional anterior abdominal wall blocks in children have better safety profile and are associated with lower incidence of complications compared to caudal anesthesia.
Key words: children, anterior abdominal wall, regional anesthesia, caudal block, paravertebral block, transversus abdomi-nis plane block, iliohypogastric and ilioinguinal nerve block, adverse events, complications.
