CC BY
137
Галина МЕльничук
нейтральний статус як гарантія національної безпеки республіки Молдова
Нейтральний статус відноситься до сфери воєнно-політичних відносин. Призначення та функції нейтрального статусу — забезпечення безпеки і оборони країни шляхом отримання міжнародно-правових гарантій. Тобто поле дії нейтрального статусу — сфера безпеки і оборони країни [1].
З першого дня незалежності Республіка Молдова проголосила свій нейтральний зовнішньополітичний статус, якого дотримується сьогодні.
Політика нейтралітету для молодої країни мала стати гарантією територіальної цілісності і єдності. Молдовська еліта вбачала в проголошенні нейтралітету вирішення питання виводу російських військ із Придністров’я. Водночас прийняття Молдовою нейтралітету гарантувало їй повноцінну участь у міжнародній політиці. При визначенні орієнтації Молдови на нейтральний статус країни було враховано думку громадськості. Аналіз результатів соціологічного опитування, проведеного 6 березня 1994 р., засвідчив, що 95% опитаних (це близько 75 % зареєстрованих у виборчому списку) висловилися за те, щоб Молдова була незалежною, суверенною державою, яка підтримуватиме взаємовигідні двосторонні відносини з усіма країнами світу і здійснюватиме стратегію нейтралітету [2, с. 79 ].
Молдові нейтралітет потрібен як засіб реалізації головного національного інтересу - повного реального суверенітету і незалежності, розбудови та зміцнення державності, забезпечення територіальної цілісності і непорушності державних кордонів.
Вперше ідея нейтралітету була зафіксована в 1994 р. з прийняттям Конституції Республіки Молдова. У ст. 11 нової Конституції йшлося про те, що «Республіка Молдова проголошує свій постійний нейтралітет і не допускає розміщення на своїй території збройних сил інших держав». В основі її оборонної політики лежать принципи мирного співіснування, невтручання у внутрішні справи інших держав, повага їх суверенітету і незалежності, цілісності і незмінності міждержавних кордонів. Як нейтральна держава республіка не планує вступати до НАТО, в будь-які оборонні структури країн СНД чи інші
діючі військово-політичні формування. Молдова рішуче виступає проти війн як засобу вирішення міжнародних і міждержавних проблем і вважає головним завданням своєї національної політики активну участь у попередженні військових конфліктів [3, с. 6].
Нейтралітет уважався важливою рисою нової держави, тому що він, разом з незалежністю, єдністю й суверенітетом, ставився до тих положенням Конституції, які могли бути змінені тільки волевиявленням більшості населення Молдови на референдумі [4, с. 31].
Ці положення також повторено у Концепції зовнішньої політики, прийнятої парламентом у лютому 1995 р. Відповідно до Концепції, РМ зобов’язується слідувати стратегії постійного нейтралітету і не брати участі у збройних зіткненнях, у політичних, воєнних або економічних союзах, які мають на меті підготовку до війни; не використовувати територію для розміщення іноземних військових баз; не мати ядерну зброю, не виробляти і не випробовувати її [5, с. 2].
У травні 1995 р. парламент Республіки Молдови прийняв Концепцію національної безпеки. У цьому документі також наголошується, що Молдова є демілітаризованою державою, яка виступає проти розміщення іноземних військ або військових баз на своїй території і підтримує відносини дружби і партнерства з усіма країнами. А також наполягає на виведенні російських військ з території Придністров’я [6]. У червні цього ж року парламент Молдови затвердив Військову доктрину, в якій зазначалось, що завдання збройних Сил визначаються інтересами національної безпеки і витікають з проголошеного Молдовою нейтралітету [7, с. 449].
Всі три стратегічних документи були прийняті в 1995 р. і мають потребу в адаптації до сучасних реалій. Оприлюднена нова концепція Стратегії національної безпеки РМ (опублікована 13 травня 2008 р.), а Національна стратегічна концепція, Національна військова стратегія і Національна політика оборони перебувають в розробці. Ці документи складуть основу майбутніх військових реформ.
Коли приймалися ці документи, нейтралітет виглядав розумним вибором, принаймні, з двох причин. з одного боку, у нової держави взагалі не було військової історії, так що постійний нейтралітет ставав заміною сильної армії, найбільш дешевим і зручним шляхом захисту суверенітету й незалежності Республіки Молдова. Постійний нейтралітет можна було розглядати як стратегію виживання між двома більш сильними сусідами, а також як відповідь на тиск із боку Росії, що має метою змусити Молдову взяти участь у різних військових структурах. друга причина проголошення нейтралітету полягала в присутності російських військ на лівому березі дністра. Конституційний нейтралітет служив додатковим аргументом для виводу російських військ і військової техніки з території Молдови [8].
Ідея нейтралітету розглядалася як засіб виходу зі сфери впливу колишньої метрополії або засіб послаблення її домінування. У випадку Молдови, нейтралітет не був докладно визначений у якому-небудь законі, і є досить абстрактним. до того ж відсутність внутрішнього законодавства і постійний нейтралітет Молдови не мають міжнародного визнання (приміром, нейтралітет Туркменістану закріплений в 1995 р. спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН).
Існує й інша думка проголошення Молдовою нейтралітету.
В.Сокор вважає, що нейтралітет був нав’язаний Молдові Російською Федерацією, як гарантія того, що РМ не вступить до НАТО [9]. Звичайно Росія підтримала нейтралітет Молдови, але вона не визнає його, оскільки це вимагатиме виведення російських військ з Придністров’я.
Намагання Росії втягнути Молдову у військові структури СНд потерпіли фіаско: вона не приєдналися до Ташкентської угоди про колективну безпеку від 15 травня 1992 р. і є тільки спостерігачем в Раді міністрів оборони держав - учасниць СНд.
Задекларована політика нейтралітету дала можливість молодій державі будувати рівноправні відносини з усіма державами, брати участь в діяльності ООН та інших міжнародних організаціях, миротворчих операціях, співпрацювати з ЄС і ОБСЄ. Поступове поширення впливу НАТО на Схід сприяло участі Молдови у програмі НАТО «Партнерство заради миру» [10, с. 46].
Молдовське суспільство пройшло складний шлях трансформації своїх поглядів на НАТО - від їх абсолютного неприйняття на початку 90-х рр. ХХ ст. до усвідомлення значною частиною суспільства важливості співпраці з цією організацією для забезпечення реалізації національних інтересів.
Незважаючи на всю суперечливість молдовської політики щодо проблем безпеки, слід відзначити її активну співпрацю з Північноатлантичним Альянсом.
Аналіз свідчить, що молдовські владні структури не завжди розуміють особливості багатовимірного процесу євроатлантичної інтеграції. Досить довго існували ілюзорні уявлення про можливість інтеграції тільки в ЄС, без обов’язкової співпраці з НАТО. Однак, синхронне розширення НАТО і ЄС і те, що всі постсоціалістичні країни вступають, чи прагнуть вступити до обох організацій, підтверджує помилковість таких уявлень.
Активізація військового співробітництва РМ з багатьма країнами, в першу чергу з країнами-членами НАТО, створює умови для послаблення позицій Росії в цьому регіоні. Свою участь в програмі «Партнерство заради миру» (ПРМ) республіка розглядає з позиції зміцнення своєї незалежності і суверенітету, з метою залучення до
сучасних військово-політичних досягнень, розширення можливостей для підготовки військових кадрів.
Про розширення співпраці НАТО і Молдови свідчать такі факти: навчання вищого і середнього командного складу Національної армії республіки в США і в країнах Західної Європи; плани по переозброєнню і створенню інфраструктури армії у відповідності до стандартів НАТО; участь військових радників НАТО в будівництві Національної армії РМ.
Як учасник міжнародних організацій, на підставі закону «Про участь Республіки Молдова в міжнародних миротворчих операціях з підтримки миру» (ОПМ) створено миротворчий контингент. НАТО надає Молдові допомогу в рамках програми контролю кордонів, ліквідації складів пестицидів, що не підлягають утилізації і розмінуванню територій, на яких розташовувалися військові частини колишньої Радянської армії [11, с. 455].
Президент Молдови В. Воронін звертався за допомогою до НАТО в зв’язку з реалізацією двох важливих для республіки проектів, пов’язаних з знищенням протипіхотних мін і нейтралізацією токсичного палива, яке могло спричинити екологічні проблеми. Дані проекти здійснювалися в рамках «Ради Євроатлантичного партнерства», в тому числі «Партнерства заради миру» [12].
У вересні 2006 р. в Молдові були вперше організовані навчання в рамках програми «Cooperative Longbow Об і Cooperative Lancer 06». В 2007 р. відбулись міжнародні навчання «Medceur-2007». За підтримки програми НАТО «Наука заради миру» розроблено проект, пов'язаний з утилізацією пестицидів [13].
6 липня 2006 р. урядом республіки був схвалений Індивідуальний партнерський план дій (IPAP) «Молдова - НАТО». Плани IPAP, початок яким було покладено в листопаді 2002 р. на Празькому саміті, відкриті для тих країн, які мають достатню політичну волю й достатні можливості для поширення відносин з НАТО. Ці плани покликані виробити різні механізми співробітництва між Молдовою і Альянсом, а також для підтримки внутрішніх реформ у країні [14, с. 26].
Індивідуальний план «Молдова - НАТО» був повністю погоджений із Планом дій «ЄС - Молдова» в рамках Європейської політики сусідства, з метою забезпечити доповнення планами один одного і уникнути повторень. В IPAP двічі згадується нейтралітет. У документі чітко вказується, що участь Молдови в IPAP не означає її бажання вступити в НАТО, а має на меті тільки проведення реформ у військовій сфері й сфері безпеки. Особливий акцент зроблений на політичному співробітництві Молдови з іншими нейтральними країнами-партнерами [15, с. 26-28].
Відповідно до плану ІРАР, Молдова планує створити сучасні наземні системи протиповітряної оборони, систему контролю повітряного руху і підписати двосторонні угоди з Румунією і Україною в цій сфері. В рамках IPAP Молдова вважає важливим переформатування Прикордонної служби в правоохоронний орган. Також зміцнення безпеки буде здійснюватись через науку і охорону навколишнього середовища, через економічну та енергетичну безпеку країни [16].
Молдова й надалі планує розвивати співробітництво з НАТО не тільки в політичній сфері, але й в інших галузях. Свідченням цьому є візит генерального секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера до Кишинева 31 жовтня 2008 р. Президент Молдови зазначив, що РМ співпрацює з Альянсом, але в той же час зберігає нейтралітет [17].
Президент Молдови наголошує на правильному виборі Молдови щодо нейтрального статусу, оскільки це може стати ще одним фактором регіональної безпеки на перспективу і надійною умовою мирного врегулювання придністровського питання. Демілітаризація конфліктуючих сторін, об’єднання їх людських ресурсів, трансформація збройних сил у професійні контингенти, готові до виконання виключно миротворчих функцій, - це той особливий шлях розвитку принципів безпеки, який визначається нейтральним вибором Молдови [18].
Слід підкреслити, що питання нейтрального статусу РМ є постійним предметом обговорення і в Росії, і в Європейському Союзі. Зокрема спецпредставник ЄС по Молдові К. Міжеї зазначив, що ЄС поважає нейтралітет Молдови, оскільки він є частиною молдовської Конституції [19].
з розширенням Євросоюзу і поступовою трансформацією НАТО в підвалини створюваної загальноєвропейської системи безпеки, «класичного» постійного нейтралітету більше не існує. Нейтральні країни, зокрема Молдова, проявляють зацікавленість у європейських інтеграційних процесах, у тому числі військово-політичного характеру. Політична еліта Молдови, проголосивши основною метою зовнішньої політики вступ до ЄС, розуміє, що нейтралітет може стати на заваді інтеграційних процесів, адже проголошення нейтралітету унеможливлює приєднання до політичних утворень, таких, як ЄС, що має оборонну та безпекову складову. Наприклад, сьогодні з формуванням спільної безпекової та оборонної політики ЄС нейтральний статус Австрії, Фінляндії та Швеції стає на заваді поглибленню інтеграційних політичних процесів у рамках цієї організації.
У випадку з Молдовою, підтримка постійного нейтралітету може обійтися дорожче, ніж приєднання до сильного військового союзу, що міг би значно ефективніше забезпечити безпеку молдовських громадян.
У молдовському суспільстві існують різні думки, щодо збереження політики нейтралітету. Зокрема, Б. Цирдя наводить чимало аргументів на користь нейтралітету для Молдови: зміцнення незалежності і суверенітету країни, її національної самобутності; зміцнення єдності країни; забезпечення громадянського миру; зміцнення безпеки; зміцнення демократії; можливість прискореної модернізації країни та ін. Політика нейтралітету не суперечить зацікавленості Молдови в співробітництві з європейськими структурами безпеки, включаючи НАТО, країни-учасниці яких мають аналогічну мету [20].
Беззаперечним залишається той факт, що тільки безпосередня участь Молдови в майбутній загальноєвропейській системі міжнародної безпеки є надійним гарантом національної безпеки.
джерела та література:
1. Перепелиця Г. Чи допоможе Україні зіграти «партію світового гравця» нейтральний статус? //www.nceai.gov.ua/download.php
2. Скурту И., Алмаш Д., Гошу А. и др. История Бессарабии (От истоков до 1998 года). Изд. 2-е, переработан. и дополн. Кишинэу, 2001. С. 79.
3. Статья 11 Конституции Республики Молдова.
4. Статья 142 Конституции Республики Молдова.
5. Концепция внешней политики Республики Молдова, одобренная Парламентом, № 368-XIII, 08.02.1995. С. 2.
6. Концепция национальной безопасности 1996 г. // http: www.agentura.ru/ text/biblio/concept-rm.txt
7. Молдавия: современные тенденции развития / Под. ред. Е.Кожокина. М.: Росспэн, 2004. С. 449.
8. Марандичи И. Нейтралитет Молдовы: что поставлено на карту? // http:// www.jamestown.org/publications_details.php?volume
9. Сокор В. Шесть пунктов плана Воронина, предложенного Путину: обдуманный риск // Eurasian Daily Monitor. № 183. 4 октября 2006 г.
10. Кулінич М. У новому геополітичному просторі // Політика і час. 1994. № 1. С. 46.
11. Молдавия: современные тенденции развития / Под. ред. Е.Кожокина. М.: Рсспэн, 2004. С.455.
12. Президент Молдовы обратился к НАТО с просьбой оказать помощь в реализации двух важных для республики проектов // http://www.zavtra.com. ua/news/mir
13. Марандичи И. Нейтралитет Молдовы: что поставлено на карту? // http://www.jamestown.org/publications_details.php?volume
14. Monitorul Oficial al Republicii Moldova. № 134 -137. 25 августа 2006.
С. 26-44.
15. Там само. С. 26-28.
16. Молдова не намерена присоединяться к НАТО // http: //www. salut. Md /forums /viewtopic.php?p=29873
17. Сиротинко И. Молдова дружит с НАТО, но сохраняет нейтралитет // http://kp.md/daily/24190/397918/
18. 44-я Мюнхенская конференция по вопросам политики безопасности, выступление Президента Молдовы Владимира Воронина // http: // www. photo. md/news _info. php?lang=rus&news_id=1213
19. Мы уважаем нейтралитет Молдовы // http:// www.kommersant.ru /doc. Aspx
20. Цырдя Б. Нейтралитет Молдовы: иллюзии, домыслы, реалии, риски // http: //odnarodyna.ru/articles/12/188.html
