CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 159-163
УДК 811.161.2'42
Нейтральна лексика украшсько'Г мови у функцюнально-мотивацшному аспект
Савчук Н. М.
Уманський державный педагог'чний унверситет iменi Павла Тичини,
м. Умань, Украна
У статт1 розглянуто стил^стичш функцп мотивацтно зв'язаних сл1в нейтраль-ног лексики на матер1ал1 сучасног украгнськог художньог л1тератури.
Матер1алом для досл1дження е мова твор1в С. Андрухович, Л. Голоти, М. Голуб, В. Гужви , С. Жадана, О. Забужко, В. Калашника, I. Карпи, М. Матюс, С. Пантюка. З'ясовано, що здебыьшого у склад1 мотивацтних зчеплень у текстах украгнськог художньог лтератури кнця XX - початку XXI ст. актуал1зуеться нейтральна за-гальновживана лексика. В окремих випадках спостер1гаються експресивм конотацИ функцт мотивацтно зв'язаних сл1в, хоч основна функция мотивацтно зв'язаних сл1в цього лексико-стил1стичного шару - шформативно-текстотв^рна.
Ключовi слова: мотивацгя, мотивацтно зв'язанг слова, мотивацтний блок, мо-тивацгйнг зчеплення, нейтральна лексика.
У сучаснт лтгвютищ спостер^аеться тдвищений ттерес до вивчення мотивацтних процеив у лексищ. Вщокремлюетъся така галузь мовознавства, як мотиво-лопя, що дослщжуе лексико-семантичне явище мотиваци ^в, сутнють якого скла-дають мотивацтш вщношення лексичних одиниць, котрi охоплюють мотивоваш i немотивоваш слова мови [1, с.17].
Лтгвютичний аналiз мотивацiйних вiдношень подано у працях А.Д. Ад> лово!, О.1. Блтово1, М.М. Гiнатулiна, М.Д. Голева, П.А. Катишева, Т.Р. Кияка, О.О.Селiвановоl, 1.С. Улуханова та т. Актуальними е такi проблеми: типолопя мотивацiйних вiдношень, типологiя i функцюнування мотивацiйних ознак, зв'язок мотиваци з категорiями семантики, фоносемантики, словотвору, опис мотивацтних зв'язкiв лексики рiзних тематичних груп та функцюнальних сфер, функцп мотивацтно зв'язаних ^в у рiзностильових текстах та iн.
Зокрема, мотивацтно зв'язаш слова (МЗС) дослщжують у рiзних функцюналь-них сферах (розмовне дiалектне мовлення, публiцистика, художнт стиль). Цiй про-блемi придшено увагу у працях О.Й. Блтово!, М.Д. Голева, Л.В. Дубто1, О.В. Найден, В.Г. Наумова, М.Н. Янценецько! та ш. В укратському мовознавствi у межах теори мотиваци таких дослiджень немае (у деяких розвiдках мотивацiйно зв'язанi слова розглядаються пiд iншим кутом зору (М. I. Голянич (внутрiшня форма слова i художнiй текст), О.О.Селiванова (ономасюлопчна зв'язнiсть) та iн.). Саме тому актуальною е дослщжувана у пропоновант статтi проблема функцiй мотивацiйно зв'язаних ^в у художньому дискурсi. Укратська художня лiтература ХХ-ХХ1 ст. а проза, i поезiя) фiксуе динамiчнi процеси у мовленнi, що потребуе спещального лiнгвiстичного аналiзу, зокрема в аспект теори мотиваци.
Мета статп: аналiз стилiстичних функцiй мотивацiйно зв'язаних ^в нейтрально! лексики на матерiалi сучасно1 укра1нсько1 художньо1 лтератури.
Нейтральна лексика позбавлена експресивносп та емоцшно-оцшних вщтшюв. Тому нейтральна лексика, що входить до актуалiзованих у текстах укра1'нсько1 ху-дожньо1 лiтератури кiнця ХХ - початку ХХ1 ст. мотивацiйних зчеплень, покликана виконувати саме iнформативно-текстотвiрнi функци.
Основною iнформативно-текстотвiрною функцieю актуалiзацil МЗС на рiвнi тексту е висунення на переднiй план, посилення певних текстових категорiй (ознак тексту). Повтор ств, використання МЗС формуе шдивщуально-художне значення тексту, це текстовий скреп, що тдсилюе, актуалiзуe насамперед базову текстову кате-горiю, категорiю когези (зв'язностi) [3, с. 90]: «Иого зустрiв по-справжньому бiлий й трохи мерехтливий свгг. Це вже важко було назвати звичайним сшгопадом, бо не чарiвнi й досконалi стжинки, а безформенш мокрi клаптi залiплювали йому очi й вуха. Вiнько спробував заховати голову у комiр, але стгова волога одразу ж почала запкати тд одяг. Вiн забiг у першу-лшшу прохiдну арку, обтрусився, мов ют, i дiстав цигарки. Дшсно, узимку стг налаштовуе на споюй i фiлософський настрiй, а вщ ще1 весняно! сльоти лише роздратування» [12, с. 23].
МЗС - це своерщш текстотвiрнi маркери, «маячки», яю акцентують увагу на щ-лiсностi (як змiстовiй, так i формальнiй) висловлювання: «Тому здаеться, що мю-то приймае холодно, навт вороже, цi широкорозплющет провiнцiйнi оченята, яю «ловлять гав» навколо, намагаючись не пропустити жодно! подробицi, шардачись вiд то! чаруючо! величностi, котро! досi не знали. А далi втома. Нiхто не роздiляе того крейзанутого душевного пориву, iронiчно шдшмаючи праву брову у вiдповiдь на широкосяючу посмшку» [3, с. 3]. Мотивацшно зв'язанi лексико-синтаксичнi де-ривати широкорозплющеш - широкосяючг у цьому текст - оказiоналiзми, зазвичай, у лтературнш мовi - це словосполучення прислiвника з дiеприкметником.
Використання МЗС водночас з функщею скрепу виконуе функцiю додаткового iнформування: «У зв'язку з 11 ством на гадку менi спали двi аналоги: перша, здаеться, з Руданського, iсторiя з бабою, яка заливалася сльозами, слухаючи в церквi ств дяка, позаяк його ств нагадував крик 11 кози, коли ту вовки роздирали; друга - з яко!сь дитячо1 книжки (читав у дитинсга), у нiй малий, оцiнюючи ств яко1сь ст-вачки, казав, що вона верещить так, як його ют, коли вiн того в чайник запихав. Про санаторну ж ствачку смшиво можна було сказати, що соло вона ствае так, як коза, яку роздирали вовки, та ют, якого малий запихав до чайника, могли б заствати ду-етом»; «По всьому сел^ по вшх дворах люди собак тримали, сторожгв, хоча що там сторожити було» [4, с. 136].
Функщя додаткового шформування ч^ко простежуеться у випадках безпосе-реднього тлумачення значення: «Я дуже любив, коли прибував варшавський - тобто швидкий потяг Варшава - Констанца» [1, с. 50]; «У нас таю називають або ковбой-ськими, або циганськими. Щц ковбоями, вочевидь, розушють гуцутв» [1, с. 81]. 1н-тенсифiкацiя шформаци досягаеться засобом контактно1 актуалiзацil МЗС: «Заплаче
- не зупиниться: тримюячна напруга налила 11 по вiнця провинними сльозами. За-сльозеним поглядом веде за годинниковою стршкою, що застигла на першш пополу-днi, наче роздумуючи, чи варто рухатись дал^ але, врешт^ рушила» [2, с. 58]; «Гори, ггрське село. Все починае зелешти» [1, с. 34].
Одне iз слiв мотивацiйного зчеплення може виконувати iнформативно-текстотвiр-ну функщю контрасту: «Нi, - раптом поправляеться ведучий, - мабуть, усе-таки не наркокультурою. Просто - культурою» [6, с. 162]. Контраст, протиставлення лежить в основi багатьох стилютичних фиур, що пов'язано, безумовно, з виконанням екс-пресивно-стилiстичних функцiй. Лексема наркокультура сама по собi оксюморон, адже культура як така передбачае позитивний розвиток, все ж, що пов'язане з наркотиками, зазвичай, мае негативш конотацп. У випадку актуалiзацil МЗС культура
- наркокультура лопчно протиставляеться видове поняття (наркокультура) родово-
Нейтральна лексика укра'шсько! мови..
му (культура). У Володимира Калашника мотивацiйне зчеплення живг- неживг - не жили теж мае у сво1й основi вщношення контрасту, протиставлення: «Живг слова школи не вмирають, А неживг школи не жили» [8, с. 26]. Це персошфшащя, але автор - лшгвют, для кого слова - насправдi живi, тому ми цей приклад описали у цьому параграфа
Iнформативно-текстотвiрна функцiя пояснення реалiзуеться здебiльшого через коментування внутршньо1 форми одного з мотивацшно зв'язаних ^в, що спостерь гаеться у такому реченш: «Хорошистка, що автоматично значить - хороша дiвчинка, чи, як казав поим на батькiвських зборах завуч, <^вчинка з заможньо1 родини», бо такою вона й була, при розлучених батьках, що пестили 11, мов змагаючись мiж собою наввипередки» [7, с. 32-33]. Зазвичай, хорошистами (русизм) називають у школi учшв, якi навчаються здебшьшого на «4» за п'ятибальною системою (в росшсьюй мовi оцiнка хорошо (укр. добре), у цьому випадку лексема мотивована прикметником хороша, який е позитивною характеристикою людини. Авторське шотлумачення вну-тршньо1 форми забезпечуе експресивний ефект МЗС.
1нотлумачення авторами внутршньо1 форми - засiб мовно1 гри, особливо пока-зово це на прикладi МЗС з оказiоналiзмами у складi:»Лгчниця, - казав вш, - лгчниця, а не лтарня, бо л1карня - це там, де лгки, себто аптека, а лгчниця - там, де лгкують» [1, с. 18]. Ефект каламбуру супроводжуе функщю пояснення у випадку з узуальними МЗС: «Водш автонавантажувача. Прекрасна ваканая для мене - людини з купою автономних компле^в i здатшстю себе саму навантажувати» [9, с. 169].
Одна з iнформативно-текстотвiрних функцш, яку виконують мотивацшно зв'язаш слова в сучасних украшських художшх текстах, передбачае трактування концепту-альних аспектiв поняття - концептуалiзацiю, що репрезентовано у такому прикла-дi: «Зовнiшня робiтнича ячейка, - говорить Чапай. - 1дея проста - нам вщпочатку показують хибну картину виробничих вiдносин. Хибтсть 11, - говорить Чапай, - по-лягае насамперед в шбито необхiдностi перманентного зростання капiталу» [5, с. 103]. Функщя експресивностi нульова.
Концептуалiзацiя - це репрезентацiя у текст певно1 шформаци. За I. Р. Гальпе-рiним, iнформацiя може бути змютово-концептуальною, змiстово-пiдтекстовою та фактуальною [2, с. 44]. Науковець вважае змктово-концептуальну iнформацiю авторським творчим переосмисленням вiдношень мiж явищами, розумiння 1х при-чинно-наслiдкових зв'язкiв, 1х значущост в соцiальному, економiчному, культурному житп народу [2, с. 25].
Концептуалiзацiя реалiзуеться часто засобом використання мотивацшних зче-плень, у склацi яких синтаксичш деривати (за Сжи Куриловичем): «...натовпи чу-вакiв у спортивних костюмах, котрi почували себе на вулицях мюта впевнено й без-турботно, це було, очевидно, 1хне мiсто, 1'хн1 костюми, вони мали право на свою без-турботшсть, на вщмшу вiд мене, я ми запам'ятати краевиди за вшном помешкання, але краевиди тi мюта вже не стосувались» [5, с. 256-257]; «Як i кожна жшка, вона не мала намiру старгти за жодних умов i обставин, та, зрештою, в чи1 перспективш плани входить дочасне старгння?» [11, с. 37].
Змктово-пщтекстовий аспект шформативност передбачае бiльш узагальнений змiст сукупносп iнформацil, яка актуалiзуеться в дискурш iмплiцитно на основi тексту, виходячи з iнших модулiв дискурсу [4, с. 212]. За допомогою МЗС чггко дифе-ренцiюеться саме цей рiзновид iнформативно-текстотвiрноl функцil: «Мабуть, душi лiсникiв, або душi тонер1в iз сусiднього табору, пiонерiв, яю повтiкали давно, багато рокiв тому, iз затишних тонерських наметiв до люу, харчувались якийсь час коршням i мухоморами, вiд чого поступово втрачали свою тонерську подобу, ставали непри-каяними духами, щоночi приходили на вогонь у лю, не наважуючись пiдiйти ближче, аби не зустр^ися з тонервожатим» [5, с. 269]; « - Кротовиця, - розчаровано тягне
дiвчинка. - У нас теж таю були, дщ коров'яку свiжого накидав i кроти змандрува-ли...» [2, с. 85-86].
Функщя фактуальностi, яка е верб^зованими повiдомленням про факти, поди, процеси, явища в текстовому CBiTi, що моделюеться свiдомiстю автора та штерпре-туеться свiдомiстю адресатiв [4, с. 212], полягае у характеристик реали посередни-цтвом використання лексичних мотивапв, якi репрезентуються певнi факти юнуван-ня предмета чи явища: «Кактуси живуть у кактус ар1ях» [10, с. 184]; «I ось навколо ще! байди збираеться ЗРЯ, як мурахи навколо мурашника. Да? - питаюсь. - А хто виконуе роль мурашиног королеви?» [5, с. 103].
Фшсуемо вираження фактуальносп засобом актуатзаци МЗС рiзних титв вщно-шень мiж явищами чи предметами, висв^лення !х ознак, властивостей, родо-видових характеристик тощо. Так, мотивацiйна пара шпак - шпаювня об'ективуе вщношення суб'ект - локатив у межах категорп предметностi: «...першим його набачив шпак iз старо! шпаювш... » [2, с. 111]. Мотивацiйне зчепленняриба -рибина -риб'ячий ак-туалiзуе предметнi вiдношення одиничносп - збiрностi (риба - рибина), дериващй-ний ланцюжок риба - риб'ячий репрезентуе вiдношення об'ект - атрибут: «...Чапай чомусь нервуе, хоча показуе нам, що все гаразд, зараз вiзьмемо, я розглядаю цвяхи в килимi i раптом бачу на шдвшонш велику рибину, навт не знаю, що за рибина, я !х нiколи не м^ розрiзнити, ну там риби, жаби - i все, квартирка вщчинена i навколо рибини лiтае кшька бджiл, лiниво кружляючись, де вони лише взялись по такш по-годi, соннi й зовсiм неагресивш, хоча, може, саме так i мае бути. Сiдають на риб'яче тшо, повзають по ньому, я тдходжу ближче, пробую перевернути небiжчицю i враз вiдсмикую руку.» [5, с. 96-97].
Висновок. Отже, здебшьшого у складi мотивацiйних зчеплень у текстах укра!н-сько! художньо! лггератури кiнця ХХ - початку XXI актуалiзуеться нейтральна за-гальновживана лексика. В окремих випадках спостерiгаються експресивш конотаци функцiй МЗС, хоч основна функщя МЗС цього лексико-стилютичного шару - шфор-мативно-текстотвiрна у !! диференцiйних типах, зумовлених сутнiстю i складом тек-стових категорiй загалом. У перспективi нашого дослiдження - аналiз стилiстичних функцiй мотивацiйно зв'язаних слiв розмовно! лексики на матерiалi сучасно! укра!н-сько! художньо! лтератури.
Список лiтератури
1. Адилова А.Д. Принципы мотивологического исследования и его аспекты (на материале наименований птиц): Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: 10.02.01/ А.Д. Адилова. - Томск, 1996. - 19 с.
2. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. - Изд. 7-е. - М.: Книжний дом «Либроком », 2009. - 144 с.
3. Кухаренко В.А. Интерпретация текста: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр. яз.» / В.А. Кухаренко. - 2-е изд. перераб. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.
4. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое пособие / Е.А. Селиванова. - К.: Брама, Изд. Вовчок О.Ю., 2004. - 336 с.
Джерела фактичного матерiалу
1. Андрухович С. Старi люди / Софiя Андрухович. - 1вано-Франювськ: Лшея-НВ, 2008. - 144 с.
2. Голота Л. Етзодична пам'ять: роман / Любов Голота. - К. : Факт, 2007. - 288 с.
3. Голуб М. Нарис / М. Голуб // Педагопчш вють - 2011. - Березень. - С. 3.
Нейтральна лексика укра'шсько! мови...
4. Гужва В. Спроба жити: повiстi, роман / Валерш Гужва. - К.: Ярославiв Вал, 2010. - 512 с.
5. Жадан С. В. Каттал / С. В. Жадан. - X.: Фолю, 2007. - 797 с.
6. Жадан С. В. Лш Марлен: книга нових та вибраних вiршiв / С. В. Жадан. - X.: Фолю, 2009. - 186 с.
7. Забужко О. Друга спроба: вибране / Оксана Забужко. - 2-е вид., виправл. i доп. - К.: Факт, 2009. - 432 с.
8. Калашник В.С. Незгасимi свгги: Лiрика, палшдроми, переклади / В.С. Калаш-ник. - X.: Майдан, 2010. - 132 с.
9. Карпа I. Добро i зло / 1рена Карпа. - X., 2010. - 319 с.
10. Карпа I. I. Фройд би плакав / I. I. Карпа; худож.-оформлювач I. В. Осипов. - X. : Фолю, 2009. - 238 с.
11. Матюс М. Чотири пори життя / Марiя Матюс. - Львiв: Ирамща, 2009. - 264
с.
12. Пантюк С. Ом дшв i вузол смертк роман, новели / Сергш Пантюк. - К.: Ви-давництво Серпя Пантюка, 2007. - 288 с.
Савчук Н. М. Нейтральная лексика украинского языка в функционально-мо-тивационном аспекте // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.159-163
В статье рассмотрены стилистические функции мотивационно связанных слов нейтральной лексики на материале современной украинской художественной литературы. Материалом для исследования послужили сочинения С. Андрухович, Л. Голоты, М. Голубь, В. Гужвы, С. Жадана, О. Забужко, В. Калашника, И. Карпы, М. Матиос, С. Пантюка. Установлено, что в составе мотивационных сцеплений в текстах украинской художественной литературы конца XX- начала XXI века актуализируется нейтральная общеупотребительная лексика. В отдельных случаях наблюдаются экспрессивные конотации функций мотивационно связанных слов, хотя основная функция мотивационно связанных слов этого лексико-стилистического шара - информационно-текстотворная.
Ключевые слова: мотивация, мотивационно связанные слова, мотивационный блок, мотивационные сцепления, нейтральная лексика.
SavchukN. Neutral vocabularu of Ukrainian in to functionali motivational aspekt //
Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.159-163
The article deals with stylistic functions of motivationally connected words in neutral vocabulary studied on the basis of Ukrainian modern literature. The works of S. Andruk-hovych, L. Golota, M. Golub, V. Guzhva, S. Zhadan, O. Zabuzhko, V. Kalashnyk, I. Karpa, M. Matios, S. Pantyuk are chosen for investigation. It has been proved that neutral current vocabulary is widely used in motivational couplings of late XX - early XXI century Ukrainian literature. Some examples show expressive meaning in functions of motivationally connected words, although these structures are found to have mainly informative function and are used to form text.
Key words: motivation, motivationally connected words, motivational unit, motivational coupling, neutral vocabulary.
Поступила доредакцИ' 15.04. 2013р.
