Научная статья на тему 'Непосредственные и отдаленные результаты хирургического лечения морбидного ожирения по методике лапароскопического бандажирования желудка регулируемой Силиконовой манжетой'

Непосредственные и отдаленные результаты хирургического лечения морбидного ожирения по методике лапароскопического бандажирования желудка регулируемой Силиконовой манжетой Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
114
31
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОЖИРЕНИЕ / ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ / ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЕ БАНДАЖИРОВАНИЕ ЖЕЛУДКА

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Черенько С.М., Ларин А.С., Товкай А.А.

В работе проанализированы результаты первого опыта лечения 23 больных с морбидным ожирением с помощью лапароскопического бандажирования желудка системой Lap-Band (США). Методика показала свою высокую эффективность (95%) с нулевой летальностью, отсутствием серьезных осложнений и небольшим количеством (18%) легких осложнений. Наилучшие результаты демонстрируют пациенты с индексом массы тела менее 50 кг/м2, ростом выше 160 см, с высоким уровнем общей культуры, мотивации и комплаентности рекомендациям врача.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Непосредственные и отдаленные результаты хирургического лечения морбидного ожирения по методике лапароскопического бандажирования желудка регулируемой Силиконовой манжетой»

С.М. Черенько, О.С. Ларш, О.А. Товкай

БЕЗПОСЕРЕДН1 ТА В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ МОРБ1ДНОГО ОЖИР1ННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ ЛАПАРОСКОП1ЧНОГО БАНДАЖУВАННЯ ШЛУНКА РЕГУЛЬОВАНОЮ СИЛ1КОНОВОЮ МАНЖЕТОЮ

Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв

ВСТУП

ОжирЫня на сучасному етап вийшло у число найважлив1ших медико-со^альних проблем в усьому CBiTi. Вщ 10% до 40% населення у pi3-них краТнах страждають вiд надмipноí ваги. Кон-сервативн методи лiкування, включаючи дieто-терапш та фiзичнi вправи, часто дають лише тимчасовий i незначний ефект. Xipуpгiчне л^-вання ожиpiння е давно вiдомим способом ко-рекцп надмipноí ваги переважно у критично ог-рядних пацieнтiв, але його розвитку заважали iстотний хipуpгiчний ризик i, часом, непередба-чуванi метаболiчнi наслiдки та незвоpотнiсть анатомiчних змЫ в оpганiзмi. Справжнього роз-кв^у хipуpгiчнi методики набули з початку 2000 роюв, коли ризик ускладнень було мiнiмiзовано завдяки новiтнiм медичним технолопям.

Серед хipуpгiчних методiв лкування видтя-ють pестpиктивнi опеpацií, операцп, спрямова-нi на зменшення всмоктування в травному каналу та комбЫоваы втручання [1, 2]. Hаpазi найпопулярышими баpiатpичними втручаннями е бандажування шлунка (рис.1а), рукавна гас-тропластика (sleeve gastrectomy) (рис.1Ь), вертикальна гастропластика, гастрошунтування (рис.1с), бiлiопанкpеатичне шунтування (рис-ld).

Опеpацiя sleeve gastrectomy полягае у поз-довжнiй pезекцií тiла та дна шлунка таким чином, що з малоТ кривизни шлунка формуеться довгий i тонкий "рукав" внутршым дiаметpом близько 1 см. Щодо механiзму втрати ваги у пащен^в пiсля такоТ опеpацií, то це мехаычний, гастроредуктивний i гормональний (зменшення piвня "гормону голоду" - грелЫу) ефекти.

Пiд час вертикально)' гастропластики, впер-ше застосованоí у США 1980 року, шлунок за допомогою апаpатiв-ушивачiв нiби роздшяеть-ся на двi частини: верхню - малу, об'емом 1017 мл, що сполучаеться з iншою частиною шлунка через вузький отвip. За наповнення малоС

частини шлунка (жею у пацieнта дуже рано з'яв-ляеться вiдчуття насичення, а отже, кшькють вжитоí i^i piзко обмежуеться. За рахунок цього i вiдбуваeться зменшення маси тiла.

У ходi опеpацií гастрошунтування мала вер-хня частина шлунка цiлком iзолюeться вiд iншоí його частини, а по™ з'еднуеться з тонкою кишкою. ^м кiлькiсного обмеження (ж^ така опе-pацiя дае можливють piзко зменшити вживання висококалоpiйноí txi та солодощiв. Пацieнти, якi перенесли шунтування шлунка, стають "байду-жими" до Сж^ причому вживання висококалорй них пpодуктiв (солодощiв, молочних продуючв) може викликати симптоми "демпiнг-синдpому": слабюсть, нудоту, прискорене серцебиття, пщ-вищену ттливють тощо. Пiсля шунтування шлунка необхщно постiйно протягом усього життя приймати мЫеральы та втамны добавки. Це пов'язано з тим, що внаслщок опеpацií значна частина шлунка, вся дванадцятипала кишка, частина тонко! кишки виключаються з травлен-ня. Пюля шунтування шлунка у переважноС кшь-костi хворих на цукровий дiабет 2-го типу pi-вень глюкози у кpовi ноpмалiзуeться без додат-кового лiкування.

Опера^я бiлiопанкpеатичного шунтування належить до складних. Вона включае видален-ня частини шлунка та реконструкцш тонкоí кишки, спрямовану на зменшення всмоктування у нм жирной' íжi. Ця опера^я забезпечуе значну та стмку втрату маси тiла незалежно вщ того, чим i в якому обсязi харчуеться пацieнт. Опера-^я е дуже ефективною за цукрового дiабету 2-го типу, а також за високого вмюту холестерину в кровк У пеpшi мюящ по опеpацií може спостеpiгатися метеоризм, почастшання випо-рожнень. Приймання мнеральних i вiтамiнних добавок, як i пiсля гастрошунтування, е обов'яз-ковим протягом усього життя.

Зазначен вище хipуpгiчнi втручання несуть

Gastric band

Sleeve Gastrectomy

Tube to carry fluid

Г 1Ш

Subcutaneous injection port--v

Gastric "sleeve"

Pylorus

^ Roux-en-Y Gastric Bypass

Alimentary limb

Transverse mesocolon

Biliopancreatic Diversion with Duodenal Switch

Biliopancreatic limb

I

Biliopancreatic limb

Common channel

Рис. 1. Схеми типових бар1атричних операцИл: а - бандажування шлунка; b - рукавна гастропластика (sleeve gastrectomy); c - гастрошунтування; d - б'ш'юпанкреатичне шунтування.

суттевий (5-35%) х1рурпчний ризик (у тому чис-л1 летальний наслщю), пов'язаний з розкриттям порожнини травного каналу, накладанням юль-кох анастомоза на тл1 ускладненоТ анатомнноТ' картини та порушеного метаболгёму, що разом ¡з незворотною перебудовою шлунково-кишко-вого тракту викликае занепокоення пац¡eнт¡в ¡ лкар^ попри високу ефективн¡сть метод¡в.

1986 року украТнець за походженням Kuz-mak L.I. [3] для виконання рестриктивноТ опе-рац¡Т на шлунку вперше запропонував викорис-товувати бандаж ¡з сил¡кону з внутр¡шньою манжетою, що надуваеться та з'еднуеться з пщшюр-ним портом для регулювання ТТ наповнення. 3 розвитком ендоскотчних технолог¡й под¡бн¡ втручання стали виконуватися лапароскопнним

шляхом. Операщя лапароскотчного бандажу-вання шлунка (ЛБШ) схожа за мехаызмом дм з вертикальною гастропластикою, але не вима-гае розкриття порожнини шлунка та дае мож-ливють тонкого налаштування системи. У цм операци мала частина шлунка формуеться за допомогою спещально розробленоТ манжети (бандажа) з силкону. Пюля такоТ операци, як i пюля вертикально)' гастропластики, зберкаеть-ся пасаж Тж через всi вщдти травного тракту, що дае пщстави вважати ТТ бiльш '^зюлопч-ною". Водночас для пащетчв зберiгаeться мож-ливiсть компенсувати кшькюне обмеження в Тж вживанням солодкоТ та iншоT висококалорiйноT Txi. Втрата ваги за таких умов, природно, буде меншою. Пацieнт, який переню ЛБШ, повинен мати можливють перiодично звертатися до ли каря, аби контролювати втрату маси тта та ре-гулювати дiаметр манжети [4].

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

3 числа наявних методiв хiрургiчного л^-вання морбiдного ожирiння ми обрали лапаро-скопiчне бандажування шлунка регульованою си-лiконовою манжетою, що вважаеться найбiльш '^зюлопчною" методикою, яка е потенцiйно зворотною, не наносить патенту суттевоТ опе-рацiйноT травми та не порушуе анатомiчноT щ-люност травного каналу, що мiнiмiзуe ризик хи рургiчних ускладнень.

Принцип операци - лапароскопiчне накла-дання регульованоТ манжети на входi у шлунок (рис. 1a). Щiльнiсть стиснення кардiального жому регулюеться через порт, який розмщу-еться пiдшкiрно на переднм черевнiй стiнцi. Метою операцiT е забезпечення стiйкого вщчут-тя насичення у патента на тлi малого спожи-вання Tжi. Манжета не стшьки виконуе роль механiчноT перепони для просування харчовоТ грудки зi стравоходу до шлунку, скiльки сприяе подразненню парасимпатичних рецепторiв езо-фагогастрального переходу, що приводить до стимуляци центру насичення. Свщомо налаш-тований патент може завдяки цьому суттево об-межити споживання Tжi, не вщчуваючи голоду та маючи тривале вщчуття насичення.

У хiрургiчнiй клшщ УкраТнського науково-практичного центру ендокринноТ хiрургiT, транс-плантацiT ендокринних оргаыв i тканин МО3 Ук-раТни опановано технiку лапароскопiчного бандажування шлунка системою Lар-Band, за-пропоновану 1998 року доктором E. Niville [5]

та названу "шлунково-харчовим бандажуван-ням". Xiрургiчне втручання виконуеться через п'ять пор^в (вiдеокамера, 2 робочi нструмен-ти, ретрактор для печiнки та затискач-граспер для тракци шлунка). Операщя починаеться з часткового перетинання шлунково^афрагмаль-ноТ зв'язки у дiлянцi кута Пса (простр мiж дiаф-рагмою та дном шлунка). Пюля цього виконуеться дисекщя прозороТ частини (pars flaccida) печiнково-шлунковоT зв'язки до вiзуалiзацiT пра-воТ дiафрагмальноT ыжки. Далi формуеться канал позаду кардiального вiддiлу стравоходу шляхом обережного проведення гнучкого стра-воходного ретрактора ("golden finger") у напрям-ку кута Пса та дiафрагмальноT вени. Пщ час формування ретрогастрального каналу через pars flaccida мiж стiнкою шлунка та силiконовим бандажем залишаеться жирова клiтковина, яка виступае буфером, що запобiгаe як ушкоджен-ню стiнки шлунка у ходi дисекцiT, так i потiм -утворенню пролежня, внаслщок чого манжета може мiгрувати у просвiт шлунка. Виведення ретрактора мае статися точно у пщготовленм зон кута Пса, де заздалегщь було виконано часткове перетинання шлунково^афрагмально'Т зв'язки. Пюля введення у черевну порожнину силконово'Т манжети вшьний юнець ТТ чiпляeть-ся за "golden finger" i проводиться в ретрогас-тральний канал. Далi виконуеться замикання манжети з одночасним калiбруванням внутрш-нього отвору за допомогою спещального балон-ного зонда, який було встановлено у шлунок заздалегщь. Трубка вщ манжети з'еднуеться iз силiконовим регулювальним портом, який роз-ташовують пiдшкiрно в етгастральний дiлянцi або пiд ребрами.

Перший мюяць по операцiT манжета утри-муеться у незаповненому станi. Через мюяць у манжету через регулювальний порт вводиться половина стандартного об'ему рщини (5-6 мл фiзiологiчного розчину або водорозчинноТ рен-тген-контрастноТ речовини - для надмшшо'Т вiзуалiзацiT пщ час проведення рентгенологiч-ного контролю). Впродовж першого року по опе-рацiT пацieнт мае нанести 6-8 вiзитiв до лiкаря. На прийомi лiкар мае не лише виконувати регу-лювання манжети, але й детально з'ясовувати спо^б життя та харчування, питного режиму, вживання втам^в патентом. На другий рiк ба-жано проведення 3-5 оглядiв, наступними роками - по 2-3 огляди на рк.

Основне завдання пооперацмного перюду

(у терм1н до 6 Mic.) - добрати оптимальне на-повнення манжети для пiдтримки гармонiйного стану патента. Професором. П. О'Брайеном розроблено таблицю, де даний стан позначено зеленою зоною (рис. 2). У даый таблицi також видiлено жовту та червону зони, для яких ха-рактернi певнi скарги та вщчуття пацieнтiв. Ста-ни, означен у цих зонах, е ознаками браку або надмiрноí кiлькоcтi рщини в манжетi та вимага-ють втручання лкаря [6].

О о о

Рис. 2. Схема оптимального заповнення манжети (принцип "зеленоf зони").

Оптимальнi очiкуванi результати е такими. Перспективна мета - зменшення надмiрноí ваги (EWL) на 66% (2-3 роки). Промiжна мета - зменшення надмiрноí ваги на 30-35% впродовж 6 мюящв по операци. За перший рк пicля оперативного втручання мае вщбутися зменшення надмiрноí ваги на 40-50%. Втрата ваги <25% EWL розцнюеться як невдача. Задовiльним результатом буде втрата надмiрноí ваги на 25-40%.

Хоча ризик безпосередых хiрургiчних усклад-нень процедури ЛБШ (кровотеча, гематома, травма cтiнки шлунка або стравоходу) е дуже низьким, через певний час можуть виникнути Ыол cпецифiчнi ускладнення (зсув манжети донизу вздовж шлунка - slippage; пролабування задньо'( стнки шлунка крiзь манжету догори; симетричне розширення стравоходу над манжетою, ерозiя шлунка з мiграцieю манжети в його порожнину тощо). Кожне з цих ускладнень мае бути виявленим пщ час контрольного огляду патента та вимагае негайного втручання лкаря.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

У клЫМ Украíнcького науково-практичного центру ендокринно!' хiрургií, транcплантацií ен-докринних оргаыв i тканин МОЗ Украíни протя-

гом 2011-2013 рр. cпоcтерiгали 23 пащетчв, яким було виконано операцю ЛБШ системою Lар-Band (Allergan, США). З них жнок було 15 (65%), чоловшв - 8 (35%). Вк пацieнтiв складав вiд 26 до 60 роюв. Один патент невдовзi по операцií наполiг на видаленн бандажа через пcихологiчнi розлади та непереборы страхи, rni-цмоваы близькими родичами.

В уciх пащетчв iндекc маси тiла (1МТ) пере-вищував 35 кг/м2 (вiд 36 кг/м2 до 60 кг/м2). Перед прийняттям ршення про операцiю вс пацieнти не один рiк проходили курс медика-ментозноí терапií, займалися дieто- та фiзiо-терапieю, лкувальною гiмнаcтикою, деякi - не-традицмними методами лiкування.

Бiльшicть хворих (16 о^б, 69,6%) мали су-путню патолопю кардiоваcкулярноí, ендокрин-ноí системи або опорно-рухового апарату.

yci па^енти проходили ретельне вcебiчне клiнiчне обстеження як напередодш, так i по операци, яке включало визначення антропомет-ричних показникiв iз розрахунком 1МТ, лтщно-го профiлю кровi, показниюв бiлкового, елек-тролiтного та вуглеводного обмну.

Через 4 тижнi по операци у 20 пащен^в роз-почато заповнювання манжети 76% розчином трюмбрасту (5-6 мл залежно вщ íí розмiру) з подальшим рентгенолопчним контролем роз-ташування та ступеня компреcií шлунка. В одному випадку було виявлено неправильне розташу-вання манжети, тсля чого виконано лапароско-пiчну ревiзiю та репозицiювання манжети з рентгенолопчним контролем i подальшим запов-ненням. Одна пацieнтка не з'явилася на контроль-ний огляд i заповнення манжети (за нформа-цieю вiд cуciдiв, жiнка вшхала на поcтiйну роботу за кордон, де вочевидь мала змогу знайти можливють професмного контролю системи Lap-Band). У 12 па^ен^в (52,2%) вже через мюяць, навiть без заповнення манжети, вщзна-чено зниження напмфно'( ваги на 10-15% iз суб'ек-тивним полiпшенням загального стану, але збери галося вiдчуття голоду. У подальшому манжети заповнювали вщ 7,5 мл до 11 мл рентгенконтрас-тним розчином методом титрування об'ему. З часом уci па^енти вiдзначали зниження маси тiла на 12-48 кг, причому 1МТ у них не перевищував 35 кг/м2.

Найлтшими результати лкування методом ЛБШ виявилися у добре мотивованих та нте-лектуально адекватних пацieнтiв, яю демонстру-вали вiрне розумiння принципу дм регульовано)'

манжети шлунка. Адже найбшьш хибним е ме-ханiстичний пiдхiд до уяви про схуднення пiд дieю ЛБШ. Щойно пацieнт забувае настанови лiкарiв про те, що регульована манжета виступае лише iнструментом боротьби з голодом i ненасичен-ням, i вважае, що просто не зможе багато з'Тс-ти через "звужений" вхiд до шлунка, одразу по-чинаються всiлякi проблеми. Найнебезпечыша з них - сповзання манжетки на шлунок пщ дieю пперперистальтики та розтягнення стравоходу. Це так званий "slippage" синдром, який може завершитися защемленням стЫки шлунка в ман-жетi з наступним некрозом i мiграцieю манжети до порожнини шлунка. 3а меншо'Т вираженостi цього процесу спостеркаеться бiль в етгастрп, блювота, зневоднення, неможливiсть ковтання нав^ь рiдини.

В iнших випадках намагання патента збть-шити ефект дм манжети та прискорити процес схуднення через бшьше наповнення ТТ рщиною призводить до "стомлення" стравоходу, його поступового розширення над манжетою та ут-ворення кишенi-мiшка поруч iз манжетою. Це супроводжуеться зригуванням рщиною та Тжею навiть через кшька годин пiсля Тди, нiчним вити канням слини, нападами нiчного кашлю, викли-каного подразненням кислим шлунковим вмю-том слизовоТ оболонки гортан та трахеТ. 3а таких симптомiв слiд негайно зробити контрас-тну рентгенографш стравоходу, розпустити манжету та дати стравоходу "вщпочити" 3-6 тиж-нiв. Наступне заповнення манжети можливо за умови вщновлення тонусу нижнього сегменту стравоходу та починаеться з поступового обе-режного введення 1/2-2/3 рщини вiд поперед-нього об'ему манжети.

Eрозiя шлунка пщ манжетою е ще одним небезпечним ускладненням процедури LAGB i може завершися цiлковитою перфорацieю стн ки шлунка та мiграцieю манжети (повною або частковою) у порожнину. Першим симптомом такого процесу, як правило, стае запалення в зон розташування порту для регулювання манжети пщ шюрою. 1нфек^я поширюеться з порожнини шлунка вздовж з'еднувально'Т трубочки вщ манжети до порту. Таке ускладнення за-звичай завершуеться необхiднiстю видалення манжети (через черевну порожнину або через шлунок шляхом фiброгастроскопiT). Можливо повторне встановлення манжети за 2-3 мюящ пiсля одужання.

Незначним за тяжкiстю ускладненням вва-

жаеться ротацiя регулювального порту пщ шю-рою. У бiльшостi випадюв це вимагае вiдкритоT репозицiT порту з його фксащею до фасци або апоневрозу. Ми спостерiгали 2 випадки ротацп порту, якi вимагали репозицшвання через невеликий розтин шюри пiд мiсцевим знеболен-ням. Ще в одному випадку репозицшвання було можливим шляхом мануальноТ ротацп порту без розтину шюри.

Жодного випадку ерозiT та мiграцiT манжети в шлунок не спостеркали. Сповзання манжети також не вщзначали. Натомють зареестровано 2 випадки "стомленого" стравоходу з розши-ренням його нижньоТ частини (рис. 3). В обох випадках манжету розпускали (1 раз - повню-тю, 1 раз - частково). В обох па^ен^в (жнки 45 i 49 роюв) було наполегливе бажання при-скорити процес схуднення з вимогою додати ще рщини в манжету для бiльшого стиснення стравоходу.

Рис. 3. Симетрична дилятац 'м стравоходу над манжетою.

Додатковою процедурою в л^ваны ожирЫня шляхом LAGB у деяких хворих стае хiрургiчна корек^я вiдвислого живота (зайвоТ шкiрноT складки - "фартуха"). Необхщысть абдомiно-пластики виникае переважно у па^енток похи-лого вiку з вихщним високим ступенем ожирiн-

ня. Зазвичай таю операцп виконуються через 1,5-2 роки вщ первинного втручання. Ми вда-валися до абдомЫопластики у двох пaцieнтoк 58 i 64 poкiв.

Biддaлeнi результати у цшому зaсвiдчили високу ефективысть мaлoiнвaзiйнoí бapiaтpич-ноТ oпepaцií ЛБШ. У тepмiни до 24 мюящв з'ясо-вано, що у 21 з 22 пащенлв (95,5%), яких обстежували пiсля виконання ЛБШ, вщбулося суттеве зменшення нaдмipнoí ваги (25-100%) i стaбiлiзaцiя маси тiлa, зниження апетиту та вд чуття голоду. Результати можна роздтити на вд мiннi - нopмaлiзaцiя ваги (4 особи - 18,2%), за-довшьш - втрата 40-75% нaдмipнoí маси тша (17 - 77,3%) та незадовтьш (1 - 4,5%). Динами ку змiн маси тiлa в обстежених за 2 роки наведено на рис. 4.

Рис. 4. Динам'ша ¡ндексу маси Tina у пац1ент1в п'юля nanapocKoniHHoro бандажування шлунка протягом 2 poKiB спостереження.

У пащентки 26 роюв iз неадекватним став-ленням до свого стану та способу життя й хар-чування не вдалося досягти суттевого зменшення маси тша - е пщозра про продовження спроб "обдурити" систему шляхом вживання калорм-них напоТв i рщкоТ ixi (морозиво, кoктeйлi тощо).

Kpiм основноТ мети oпepaцií - зменшення нaдмipнoТ маси тiлa, у бшьшост пaцieнтiв було отримано дoдaткoвi позитивы результати. Зок-рема, для 15 (68,2%) пащен^в iз вихiднoю ар-тepiaльнoю гiпepтeнзieю було досягнуто суттевого зменшення кшькост вживаних ппотензив-них пpeпapaтiв, а ще у 4 (18,2%) хворих було взaгaлi знято ппотензивы лiки через нормали зaцiю apтepiaльнoгo тиску. Зниження piвня холестерину у сиpoвaтцi кpoвi з 8,3±1,2 ммоль/л до 4,8±0,7 ммоль/л вiдбулoся у 20 (90,9%) па-цieнтiв. Гiпepглiкeмiя, яка мала мюце у 12 (54,5%) пащенлв перед oпepaцieю, зменшилася у 8 (66,7%), у тому чи^ у 3 вщпала нeoбхiднiсть у

прийманн цукрознижувальних пpeпapaтiв, а для одыеТ хвороТ iз цукровим дiaбeтoм 1 -го типу було знижено дозу нсушну з 42 МО до 24 МО на добу. Це пщтверджувалось зменшенням як mi-кеми натще (з 9,2±1,8 ммоль/л перед опера-цieю до 6,1±0,9 ммоль/л через 2 роки), так i piвня глiкoвaнoгo гeмoглoбiну (з 8,9±1,3% до 7,2±1,4% вiдпoвiднo).

Усi па^енти вiдзнaчaють пoлiпшeння загаль-ного стану, нopмaлiзaцiю сну, бiльшiсть iз них стали набагато активышими, розпочали повно-цiннe сoцiaльнe та пpoфeсiйнe життя.

висновки

1. Лaпapoскoпiчнe бандажування шлунка регульованою манжетою е високоефективним методом хipуpгiчнoгo лiкувaння мopбiднoгo oжиpiння з низьким piвнeм (<18%) незначних ускладнень.

2. До переваг методики слщ вiднeсти збе-реження фiзioлoгiчних умов харчування, можли-вiсть тонкого регулювання роботи системи, потенцмну звopoтнiсть процедури без рекон-структивних хipуpгiчних втручань.

3. Недолком oпepaцií е повшьний, розтяг-нутий на 1-2 роки ефект зменшення маси тша (переважно до 50-60% нaдмipнoТ ваги) та необ-хщнють свiдoмoгo використання системи як ш-струмента для схуднення, а не "зашморгу на шлунок".

4. Обмеження iснують для застосування методу у хворих iз надвисоким ступенем oжиpiння (1МТ понад 50 кг/м2) та короткою статурою (зpiст менше вiд 155 см), що суттево ускладнюе тех-ычы умови для виконання ЛБШ.

5. Ствпраця пaцieнтa з хipуpгoм е основною умовою успiху ^еТ oпepaцií. Перешкоди в oтpимaннi оптимального ефекту юнують для пaцieнтiв iз прогнозовано сумнiвним сприянням лiкувaння (compliance). До щеТ групи вiднoсимo насамперед легковажних о^б iз низьким загаль-ним культурним та oсвiтнiм piвнeм. 1х нeoбхiднo виявляти попередньою консульта^ею психолога для встановлення можливост регулярного контролю способу харчування та ретельного виконання рекомендацм лiкapя.

Л1ТЕРАТУРА

1. Mechanick J.I., Youdim А., Jones D.B. et al. Clinical Practice Guidelines for the Perioperative Nutritional, Metabolic, and Nonsurgical Support of the Bariatric Surgery Patient. Update: Cosponso-red by American Association of Clinical Endocri-

nologists, The Obesity Society, and American Society for Meta bolic & Bariatric Surgery // Endocr. Pract. - 2013. - Vol. 19, №2.

2. Chebli J.E. The Current State of Obesity, Metabolism, and Bariatric Surgery // Bariatric Nursing and Surgical Patient Care. - 2009. - Vol. 4, №4. -P. 295-297.

3. KuzmakL.I. Silicone gastric banding: a simple and effective operation for morbid obesity // Contemp. Surg. - 1986. - Vol. 28. - P. 13-18.

4. O'Brien P.E., Dixon J.B., Laurie C. et al. Treatment of mild to moderate obesity with laparoscopic adjustable gastric banding or an intensive medical program: a randomized trial // Ann. Intern. Med. - 2006. - Vol. 144. - P. 625-633.

5. Niville E., Vankeirsblick J., Dams A. et al. Lapa-roscopic adjustable esophagogastric banding: a preliminary experience // Obes. Surg. - 1998. -Vol. 8. - P. 39-42.

6. O'Brien P. The Lap-Band solution. A partnership for weight loss. - Melburn: MUP Custom, 2011. -259 p.

РЕЗЮМЕ

Непосредственные и отдаленные результаты хирургического лечения морбидного ожирения с помощью методики лапароскопического бандажирования желудка регулируемой силиконовой манжетой С.М. Черенько, А.С. Ларин, А.А. Товкай

В работе проанализированы результаты первого опыта лечения 23 больных с морбидным ожирением с помощью лапароскопического бандажирования желудка системой Lap-Band (США). Методика показала свою высокую эффективность (95%) с нулевой летальностью, отсутствием серьезных осложнений и небольшим количеством (18%) легких осложнений. Наилучшие результаты демонстрируют пациенты с индексом массы тела менее 50 кг/м2, ростом выше 160 см, с высоким уровнем общей культуры, мотивации и комплаентности рекомендациям врача.

Ключевые слова: ожирение, хирургическое лечение, лапароскопическое бандажирование желудка.

SUMMARY

Initial and follow-up results of surgical treatment of morbid obesity by laparoscopic gastric banding with silicone adjustable band S. Cherenko, O. Larin, O. Tovkai

Results of first experience of surgical treatment of 23 morbid obese patients using methodic of laparoscopic gastric banding with the Lap-Band system (USA) were analyzed in the article. Operation demonstrated his high efficacy (95%) with zero lethality and low risk of light complications (18%). Patients with body weight index less than 50, tall stature, high level of general culture, motivation and compliance had a preferable long term results.

Key words: obesity, surgery, laparoscopic gastric banding.

Дата надходження до редакцп 21.09.2013 p. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.