CC BY
11Необхщнють збагачення рiзноманiття генотитв садових рослин в УкраТН
А. I. Опалко, УДК 634.1.055:631.527.6
ННеобхгдшсть збагачення рЗноМанття генотитв садовихрослин в Укратх
Обговорено основн1 причини, що гальмують розширення сортименту плодових I яг1дних культур I негативно впливають на стан забезпечення населення Укра1ни сад1вничою продукцею. Тенденция до глобально1 ун1фкац1 генотип1в з р1внобжним зменшенням антропоадаптив-ного потенциалу пров1дних плодових / яг1дних культур визнаеться однею з головних причин нестабльност1 втчизняного плодояг1дного виробництва. Пропонуються в'дпов'дт заходи, зокрема щодо поглиблення зонально1 спещал'заф та посилення державного протекщон1зму як втчизняного плод1вництва, так / наукових, насамперед селекцшно-генетичних, розробок, зор1ентованих на спроможнйть задовольняти р1зноман1тн1 вимоги виробника, переробника / споживача плод1в / яг1д до нових сорт1в.
Ключовi слова:
антропоадаптивысть, глобалiзацiя, плодояпдне виробництво, сорт, уыфка^я, ювентьний перюд.
кандидат
сльськогосподарських наук, доцент,
Нацюнальний дендропарк «Софпвка» НАН Украни
Постановка i стан вивчення проблеми. На земнм ^ нара-ховуеться понад 1000 боташчних видiв плодових i япдних рослин, що належать до близько 200 родiв об'еднаних у 40 родин [1]. У нашм краТн традицiйно вирощують не бiльше 25 плодових i ягiдних культур, хоча в Державному реес^ сортiв рослин, придатних для поширення в Укра'У, Т'х уже нараховуеться близько 40 ботаычних таксонiв [2]. Разом iз тим природно-економiчний по-тен^ал УкраТ'ни цiлком сприятливий для виробництва садiвничоТ' про-дукци значно ширшого сортименту i в достатнiй шькосл (за винятком цитрусових та шших плодiв i ягiд з тропшв та субтропiкiв) не лише для повного забезпечення внутршшх потреб, а й для розвитку експортних можливостей. Глобальн тенденци на ринку садiвничоТ' продукци ха-рактеризуються стабiльним зрос-танням незадоволеного попиту, що сформувався внашдок збiльшення споживання плодiв i ягiд [3], якi все часлше вводяться не тiльки в колись традицмно овочевi салати, а також додаються у першi страви, м'ясн й рибнi наТ'дки та використовуються при випканш не лише лстечок i здоби, а й житнього хлiба.
Аналiз стану щодо забезпечення плодово-япдною продукцiею населення Украши свщчить про iстотний ТТ' дефщит. За науково-обфунтованоТ' рiчноТ' норми споживання, що ста-новить у наших природно^матич-них умовах 82 кг плодiв i ягiд на душу населення [4, 5], Т'х у середньому ви-робляеться лише 29-42 кг [6]. Дуже великий дефщит япд, яких, за дани-ми 1нституту садiвництва НААН, у середньому на одного жителя УкраТ'ни виробляеться 3,4 кг за фiзiоло-пчноТ' норми споживання близько 10 кг на рк. УкраТ'на щороку iмпортуе 15-20 кг плодово-япдноТ' продукци на душу населення, що забезпечуе разом iз власним виробництвом менше 70% вiд середньоТ' потреби [6]. Для подолання дефщиту садiв-ничоТ' продукци в УкраТн необхiдно провести вщповщы оргаызацмно-технологiчнi заходи, зокрема щодо поглиблення зональноТ' спецiалiза-ци та посилення державного про-текцiонiзму як вiтчизняного плодiв-ництва, так i наукових, насамперед, селекцiйно-генетичних, розробок, зорiентованих на вимоги до нових сорпв виробника, переробника, споживача плодово-япдноТ' продук-цГ'' та посередника [3, 7, 8]. Уже при-йнято Галузеву програму розвитку
садiвництва УкраТ'ни до 2025 р. [6], розроблено науковi основи та скла-довi ГалузевоТ' програми розвитку горiхiвництва [9], що сприяло збть-шенню виробництва плодiв i ягiд. Однак для реалiзацiТ' передбачених Програмою заходiв потрiбна цтьо-ва державна пiдтримка селекци й розсадництва не лише традицмних, а також ряду цiнних, хоча й наразi малопоширених культур як ароыя, глiд, горобина, iрга, мушмула та ш., робота з якими на перших етапах не може бути самоокупною [4, 10].
Проблема розширення сортименту плодових i япдних культур не нова. Вона безпосередньо пов'язана зi свтовою тенден^ею збщнення всiх генетичних ресурсiв планети (за винятком хiба що вiрусiв), що нами тилась ще у середин минулого сто-рiччя, а ниш прогресуе. Починаючи з ведомого еколопчного самiту, що вiдбувся в 1992 р. у Рю-де-Жанейро [11], i до цьогорiчноТ' ювтейноТ' конференци «Rio+20», що у червнi 2012 р. знову вщбулася у Рю-де-Жанейро як з питань «зеленоТ' еко-номiки», так i стосовно «стмкого розвитку», стурбованiсть свтовоТ' громадськост щодо «стану генетичних ресурав флори планети» по-стiйно зростае [12, 13].
Необхщнють збагачення рiзноманiття генотитв садових рослин в Укран
У вiтчизняному садiвництвi скла-даеться парадоксальна ситуацiя: з одного боку ми маемо значний де-фщит плодово-япдно''' продукцп на тлi цтком сприятливих природно-клiматичних умов уах геогрaфiчних зон Укра'ни для и вирощування i щорiчного зростання у сiльських районах, з iншого боку фшансуван-ня селекцiйно-генетичних програм щороку скорочуеться саме через дефщит коштiв для розвитку садiв-ничих господарств. Зважаючи на те, що в Укра'ш iмпорт садiвничоí' продукцп щороку перевищуе експорт у 10-15 разiв, необхiднiсть розвитку галузi не викликае сумнiвiв. Залучення свiтових генетичних ре-сурав для створення вiтчизняних сортiв, масове 'х розмноження та впровадження стимулюватиме ви тчизняне садiвництво, насамперед, наукове забезпечення селекцмно-генетично''' складово'
Мета нашоТ роботи - виявити причини, що гальмують виконання довгострокових селекцмних програм щодо вдосконалення геноти-пiв садових рослин i збагачення 'х-нього рiзноманiття, а також обфун-тувати механiзми реалiзацií' стратеги селекци на пiдвищення антропоа-даптивного потен^алу як окремих плодових i ягiдних культур, так i вае'| садiвничоí' галузi.
Результати дослщжень та Тх обговорення
Ефективне виконання надзвичай-но актуального розширення сортименту плодових i ягiдних культур гальмуеться багатьма чинниками, з-помiж яких найбтьше значення мають специфiчнi особливосл росту та розвитку плодових i ягiдних рослин, а також тенден^я до глобально''' ушфкаци генотипiв про-вiдних продовольчих культур iз рiвнобiжним зменшенням 'хнього антропоадаптивного потен^алу. Сучасним вимогам не вщповщае i стан паспортизаци iснуючого сортименту. Поя вступу Укра'ни до Свтово''' оргашзаци торгiвлi (СОТ)
загострення конкуренци на зов-нiшньому й внутршньому ринках готово''' продукцп та нових сорлв i гiбридiв стало особливо вщчутним у галузi садiвництва й овочiвництва. Недосконалiсть механiзмiв щенти-фкацп сортiв рослин перешкоджае запровадженню надiйних способiв захисту штелектуально''' власнос-тi на сорти, зменшуе можливосл ефективного контролю генетично' чистоти розмножуваних сортiв i вщ-повiдностi завезеного з-за кордону садивного матерiалу та насiння.
Бюлог'чш особливост1 плодових I яг1дних рослин зумовлюють специ-фiчнi труднощi i водночас ункаль-нi можливостi щодо 'хнього гене-тичного полiпшення порiвняно з трав'янистими культурами [14]. Три-валий ювешльний перiод i високий рiвень генетично''' гетерозиготностi визначають труднощi селекцмно-го вдосконалення сортiв плодових рослин [10, 15]. Для багатьох iз них створення конкурентоспроможного сорту з новими властивостями май-же неможливо досягнути впродовж творчо''' кар'ери одного селекцюне-ра [14]. Нав^ь для створення сорту тако''' швидкопшдно''' культури як персик, яюсть плодiв сiянцю котро-го можна оцшити вже через три-чотири роки пiсля схрещування, потрiбно багато рокiв коттко'' працi поя його першого плодоношення. У робот з яблунею чи грушею перше плодоношення очкуеться до десяти роюв, а з наступним доведен-ням кращих сiянцiв до рiвня сорту цей термiн зростае.
П^р пар для схрещування, оци нювання потомства i добiр усклад-нюються високою гетерозиготнiстю та практично повною вщсутшстю достовiрноí' шформаци про групи зчеплення та локалiзацiю гешв, за-кономiрностi успадкування рiзних ознак у плодових рослин, а також труднощами проведення шбри-дингу, що майже унеможливлюють переведення бажаних гешв у гомо-зиготний стан. Багато видiв i сортiв плодових рослин е складними сег-
ментними алополтло'дами, в по-томствi яких аналiз ускладнений.
Для вирощування достатньо''' для проведення добору шькосл п-бридних популяцм з вiдповiдною кiлькiстю особин у кожшй iз них необхщш бiльшi земельнi дiлянки порiвняно з польовими культурами, а це потребуе збтьшення кошлв на технологiчнi операци в перiод до першого плодоношення, поя чого настане масове бракування. Тож у багатьох плодових рослин рщко вдаеться отримати пбридш ам7 тако''' чисельностi, за яко''' можна застосовувати ефективнi методи добору чи статистичш методи ана-лiзу розщеплення потомства. Висо-ка варжть вирощування саджанцiв може стати тдставою обмеження ''хньо''' кiлькостi, що призведе до зменшення ймовiрностi видтення рослини з рiдкiсним поеднанням ге-нiв, необхiдним для отримання нового сорту з бажаним комплексом господарчо-цшних ознак.
Труднощi продовжуються i пiсля визнання сорту Державною службою з охорони прав на сорти рос-лин i внесення його у Державний реестр сортiв рослин, придатних для поширення в УкраМ Його не одра-зу визнае покупець i сорт конкуруе з давно вщомими сортами: Делiшес, Голден Делшес чи Ренет Симирен-ка. Це стосуеться й виробника, який закуповуе садивний матерiал. Вщ-сутшсть шформаци робить упро-вадження нових сорлв плодових культур та 'хню адаптацiю в галузi важкою повтьною справою.
Разом зi згаданими труднощами в селекци плодових i япдних рослин, окремi 'хш бiологiчнi особливосл сприяють генетичному полтшен-ню, а значить i успiху селекцмно''' роботи. У зв'язку з гетерозиготшстю вихщних форм, гiбриднi сiянцi першого поколшня не одноманiтнi, що дае змогу починати добiр з поколшня Поя того, як рослина бажано-го фенотипу отримана, вона може без втрати сво'х господарчо-цшних ознак вегетативно розмножува-
Необхщнють збагачення рiзноманiття генотитв садових рослин в УкраТн
тись майже нескiнченно довго -высадками, вкорiненням живцiв, щепленням тощо. При цьому не-мае необхщносп в постiйному конт-ролюваннi сортово''' чистоти, що в процесi насшневого розмноження трав'янистих культур е здебтьшо-го обов'язковим. Вегетативне роз-множення дае змогу закрiплювати гетерозисний ефект без щорiчно-го схрещування, яке е необхщною умовою гетерозисного насшництва трав'янистих культур насiнневого розмноження [10].
Зважаючи на те, що сучасш пло-довi сади проектуються з ураху-ванням комплексу ознак сортотд-щепних комбiнацiй, нинi селек^ю плодових деревних культур можна подтити на три напрями: першi два конкретно спрямоваш на по-лтшення плодiв i дерева прищепи (власне сорту), а третм - на полт-шення пiдщепи. Хоча ознаки дерева (габ^с, скороплiднiсть, спйюсть проти збудникiв хвороб, шкiдливих комах, несприятливих умов зимiвлi, приморозкiв чи тдвищених температур, посухи, тканинна сумкшсть з пiдщепами тощо) мають життево важливе значення для ефективнос-т виробництва, 'хне вдосконалення може мати сенс, ттьки якщо яккть плодiв дорiвнюе або перевищуе характеристики кнуючих комерцм-них сорлв. Подiл деревних плодових рослин на тдщепу й прищепу з рiзними генотипами забезпечуе гнучкiсть у селекци, зокрема можли-вiсть практично нехтувати ознаками коренево' системи новостворюва-ного сорту-прищепи. Селекцюне-ра тдщеп не турбують яккть пло-дiв, 'хня лежкiсть. Селек^я пiдщеп спрямована на адаптованiсть до конкретних фунлв, стiйкiсть проти локалiзованих у фунт збудникiв хвороб, шюдливих комах, нематод, тканинну сумкшсть iз прищепами, спроможнiсть забезпечувати не-обхiдний габiтус розмножуваного сорту-прищепи тощо. Тобто ознаки, за якими виконують полтшення пщщепи та прищепи, можуть бути
рiзними, однак методичш пiдходи тi ж самi й фунтуються на iндукуваннi мiнливостi для створення вихщного матерiалу i доборi найадаптоваш-ших до потреб людини особин [14].
НаЫдки глобал1заци впродовж ктори людства були рiзними, як рiз-ними були и темпи. З одомашнен-ням тварин i розвитком технiчних засобiв пересування (сухопутних i водних) цi межi постмно розсу-валися, однак зовнiшнiй св^ зали-шався незбагненно величезним аж до 1492 р., коли Христофор Колумб шбито вiдкрив захщний морський шлях до 1нди. У багаторазово ци-тованому дослiдженнi Т. Фридмана саме з першою експедицкю Х. Колумба пов'язуеться початок першо''' епохи глобалiзацií', яка неквапливо розвиваючись тривала аж до Х1Х стол^тя [16].
З початку Х1Х столiття i майже до юнця другого тисячолiття тривала друга епоха глобалiзацií', з цiлком зрозумiлими перервами в роки Велико''' депреси i Друго''' свтово''' вiйни [16]. Протягом ХХ стол^тя глобалiза-щя охопила рiзнi сфери жит^яль-ност людини, в тому числi сферу стьськогосподарського виробництва, а и темпи стали стрiмко зрос-тати.
Iнтенсифiкацiя сiльського госпо-дарства сприяла збтьшенню виробництва продукци стратегiчних для виживання людства культурних рослин, однак призвела до збщнен-ня 'хнього сортименту. Процес гене-тично''' ушфкаци розпочався з держав iз високорозвиненим аграрним сектором, де десятшттями виро-щують переважно по юлька супер-iнтенсивних сортiв головних про-довольчих культур. До недавнього часу таке збщнення генофонду в аграрнорозвинених кражах не ви-кликало особливого занепокоення. Однак тенден^я щодо глобально''' ушфкаци генотитв провщних про-довольчих культур з катастрофiч-ною швидкiстю почала поширюва-тися. Якщо в 20-х роках минулого стол^тя в 1нди вирощувалося по-
над 30 тис. мкцевих сорлв рису, то сьогоднi 'хне мкце зайняли лише 15 сортiв, бiльшiсть з яких амери-кансько''' селекци. Односортш наса-дження винограду стали типовими в Калiфорнií'. Протягом ХХ стол^тя зникло близько 25 тис. видiв вищих рослин i понад тисячу видiв хре-бетних тварин [17]. З ушфкацкю щеологи на рубежi ХХ-ХХ1 столiть i початком третьо''' епохи глобалiзацií' кожнi двадцять хвилин вщбуваеться зникнення одного виду, що в тисячу разiв швидше, шж протягом бтьшо''' частини ктори Землi [18]. Зменшен-ня генетичного рiзноманiття може незабаром стати загрозлившою проблемою, нiж глобальне поте-плшня, ерозiя фунлв або забруд-нення довшля.
Не оминула загальна тенден^я до ушфкаци сортового складу й садiвничу галузь Укра'ни. Протягом 70-80 роюв минулого столiття у великих промислових садах i на при-садибних дiлянках стали звичними Голден Делшес, Ред Делiшес та ш. Вони почали витiсняти менш при-вабливi зовнi, але добре пристосо-ванi до умов Укра'ни вiтчизнянi й iнтродукованi у минулому сорти.
^м того, рiзко змшився порщ-ний склад насаджень на користь яблуш. Втрата генетичного рiзно-манiття для садiвництва не менш небезпечна, шж для польових чи техшчних культур. Генетичне рiзно-машття й широка спадкова основа вихщного матерiалу сприяють при пiдборi пар для схрещування чи ви-борi матерiалу для обробляння мутагенами, селекци на стмккть проти шюдниюв i збудникiв хвороб, при-стосовашсть до посухи, зимостм-кiсть та iншi ознаки. У свою чергу, селек^я, зорiентована на тдвищен-ня антропоадаптивного потен^алу, разом з нов^шми методами швид-кого нестатевого розмноження уш-кальних генотипiв у незайманому сташ сприяють збагаченню генетич-них ресурав [8, 19]. Нова концеп-цiя селекцiйних програм розглядае врожайшсть як похiдну двох компо-
Необхщнють збагачення рiзноманiття генотитв садових рослин в УкраТн
нентiв - продуктивностi та загальноТ' витривалостi культурних рослин. Свiтовий i вiтчизняний досвiд вико-ристання високоадаптивних сортiв свiдчить про Т'хш економiчнi переваги. Такi сорти характеризуються також еколопчними перевагами, якi зумовлюють ктотний загальнодер-жавний та загальнопланетний еко-номiчний ефект.
Вiдчутним нашдком глобалiзацiТ' можна вважати збiльшення iмпорту рiзноманiтноТ' плодово-япдноТ' продукций Хрошчний дефiцит i велика строкатiсть рiвнiв споживання про-дукци садiвництва у рiзних регiонах УкраТ'ни наразi стали чудовим пщ-фунтям для ТТ ввезення. Нинi у Хар-кiвськiй i Полтавськiй областях споживання плодiв i ягiд у два-три рази менше середньодержавного рiвня. У Хмельницькм i Чернiвецькiй областях цей показник близький до середнього, а в АР Крим у твтора рази бтьше середнього по УкраТн рiвня споживання плодово-япдноТ' продукци. Це зовсiм не означае, що переачний мешканець Криму цiлком забезпечений плодами та ягодами. Очевидно пщ час курортного сезону споживання мкцевого населення i вiдпочиваючих з рiз-них регiонiв УкраТ'ни та св^ важко розмежувати у статистичних звтах. Натомiсть в Австрали щорiчно спо-живаеться 135 кг, у США i Канадi -по 126 кг, тодi як у Роси та в КитаТ' в середньому з'Т'дають за рiк ттьки по 50 кг плодiв i ягiд на душу насе-лення.
Можна було б вважати, що iмпор-тованi плоди та ягоди компенсують в^чизняне недовиробництво. Од-нак структура iмпорту зовсiм неза-довiльна. За офщмним повщомлен-ням Прес-служби РахунковоТ' палати УкраТ'ни внутрiшнiй украТ'нський ри-нок заповнений iмпортною про-дук^ею садiвництва й виноградарства, «обсяги якоТ' за останнi 8 роюв зросли у 49 разiв». З iмпортованих 600-900 тис. тонн майже половина плодiв i ягiд належить до плодових культур, як чудово ростуть i плодо-
носять у бiльшостi регiонiв УкраТ'ни. У списку iмпортованих плодiв першу сходинку займають банани, що зрозумто, однак на друпй позици -яблука! Якщо важко заперечувати проти третьоТ-п'ятоТ' позицм мандарина, апельсина й лимона чи 8-11 юв^ хурми, грейпфрута, граната, то шосте й сьоме мкце винограду й персика, так само як i 13-16 мкця абрикоса, груш^ сливи й суниц у списку завезених iз-закордону пло-дiв i ягiд не можуть не турбувати. У двох мтьйонах тонн валового збо-ру садiвничоТ' продукци в УкраТ'ш частка япд не перевищуе 1,5-2,0%, тс^ як у сусiднiй Польщi за вироб-ництва майже трьох з половиною мтьйошв тонн плодiв i ягiд 15-20% становлять саме ягоди. Грунтово-клiматичнi умови нашоТ' держави набагато сприятливш для устшно-го ведення садiвництва, нiж умови Польщi чи iнших сусiднiх держав.
Стурбован катастрофiчним зменшенням бiотичного рiзнома-шття експерти ФАО вказують на двi вiртуальнi можливостi порятун-ку генофонду культурних рослин. Перша з них полягае в полтшенш технолопй використання так званих «банюв генiв». 1х налiчуеться в сви тi вже понад 1300, однак бiльшiсть iз них неспроможнi зберiгати неза-йманими генотипи переданих до цих «банюв гешв» зразкiв. Насiння, що збер^аеться, поступово втрачае схожiсть; при переавах спонтанний мутагенез i спонтанна пбридиза^я разом iз механiчним засмiченням i розщепленням гетерозигот можуть через кiлька поколiнь зроби-ти невтзнаними законсервованi у «банках генiв» генотипи. Дотепер не розроблено сптьш для свтовоТ' спiльноти критери оцiнювання й добору. Не менш склады проблеми очкують на садiвникiв, якi спе^али зуються на збереженнi генетичних ресурав вегетативно розмножува-них плодово-ягiдних культур. При тривалому вегетативному розмно-женн накопичуються соматичнi мутаци й поширюються вiруснi хво-
роби, як iстотно змiнюють сорто-вщм^ш ознаки i досить часто зво-дять нанiвець намагання зберегти ункальш особливостi сортiв-клонiв. Окрiм того, описи зразюв, що пода-ються до «банюв генiв», не завжди об'ективш, особливо тi, що написанi орипнаторами.
Друга пропозиция полягае в тому, щоб для збереження генетичного рiзноманiття старовинних мкцевих сортiв застосувати штучне гальму-вання запровадження iнтенсивних сорлв у традицiйних Центрах по-ходження i вторинного рiзноманiт-тя пеТ' чи шшоТ' культурно''' рослини. З ^ею метою на проведеному, в 1996 р. у Лейпцигу мiжнародному конгреа, присвяченому питанням збереження генетичних ресурав планети, прийнятий «глобальний план дм», згiдно з яким передбаче-но прийняття заходiв матерiального стимулювання виробниюв стьсько-господарськоТ' рослинницькоТ' продукци, як вирощують старi сорти культурних рослин. План потребуе великих катталовкладень, без ч^-кого уявлення про нашдки.
В УкраТ'ш ще й дотепер певною мiрою збер^аеться багатий генофонд плодово-ягiдних культур у дошдних садах наукових установ i вищих навчальних закладiв. Однак в iснуючих умовах фшансуван-ня наукових дослiджень подальше утримання великих колекцм стало проблематичним i тримаеться лише на ентузiазмi окремих дошдниюв. Для розв'язання щеТ' важливоТ' проблеми необхiдно розробити загаль-нодержавну програму збереження генетичних ресурав iз залученням фахiвцiв вiдповiдних галузей з уах нaуково-дослiдних установ та вищих навчальних зaклaдiв при цтьо-вому державному фiнaнсувaннi.
На жаль, процеси комерцiaлiзa-ци в сферi генетичних рослинних ресурсiв усе бтьше поширюються на держави колишнього СРСР, що не сприяе збереженню свтового генетичного рiзномaнiття. Колись потужна система В1Р стала менш
Необхщнють збагачення рюноманггтя генотипю садових рослин в УкраТн
ефективною i менш затребуваною. Нацюнальш центри генетичних ресурсiв Укра'ни та шших постра-дянських держав поки не в змозi компенсувати втрачене. Деякий в^-чизняний досвiд створення та збе-реження унiкальних генетичних ко-лекцiй, накопичений у нацюнальних парках, заповiдниках i дендрарiях, а також в аграрних навчальних закладах. Однак через загальш фiнансовi труднощi без вiдповiдного цiльово-го державного патронажу вони не здатш забезпечити бажаний розви-ток нав^ь на видовому рiвнi.
Висновки. Глобалiзацiя еконо-мiки, всi принади й негативи яко''' для вiтчизняного садiвництва ста-
ли особливо вiдчутними поя вхо-дження Укра'ни до Свтово)' орга-шзаци торгiвлi (СОТ), зумовлюють радикальш змiни у самiй концепци подальшого розвитку аграрного сектора i потребу iстотного уточ-нення нацiональних завдань щодо селекци й розсадництва плодових i япдних культур. Конкурентоспро-можнiсть садiвничоí' галузi Укра'ни залежить вiд наукового и забезпе-чення. Нинi завдання збору та збе-реження генетичного рiзноманiття рослин набуло надзвичайного зна-чення як для окремо''' кражи, так i для людства в цтому. Домогтися реалiзацií' вiтчизняних селекцiйних програм, юнцевою метою яких е на-самперед вирiшення продовольчих,
загальноекономiчних i соцiальних проблем, неможливо без надмних джерел вихiдного матерiалу, якими е «банки генетичних ресурав» рослин. Тому роботи зi збирання, збе-реження, вивчення та забезпечення ефективного використання колек-цiй генетичних рослинних ресурав е прюритетними проблемами вах бiологiчних наук, включаючи генетику й селекцю Вiдповiднi нацюнальш програми збереження генетичних ресурав, створення сучасних «банюв гешв», а також ефективний державний контроль використання штродукованого посiвного й садив-ного матерiалу необхiдно розроби-ти та впровадити в Укра'У, як i в iн-ших пострадянських державах.
ВИКОРИСТАНА ЛПЕРАТУРА
1. Самощенков, Е. Г. Плодоводство: учеб. [для учрежд. нач. проф. обр.] / Е. Г. Самощенков, И. А. Пашкина.-М.: Академия, 2003. - 2-е изд., стер. - 320 с.
2. Державний реестр сорлв рослин придатних для поширення в Укра'ы на 2012 рк. - К.: Алефа, 2012. - 490 с.
3. Кондратенко, П. В. Розвиток галузi садiвництва в умовах реформування агропромислового комплексу / П. В. Кондратенко // Вкник аграрно'' науки. - 2001. - № 9. - С. 5-8.
4. Шестопаль, О. М. Проблема нвестицм у створення (вщтворення) промислових садiв i основы напрям-ки '7 виршення / О. М. Шестопаль // Економка Укра'ни. - 2003. - № 10. - С. 47-55.
5. Чорнодон, В. I. Реалiзацiя стратеги нновацмного розвитку садiвництва [Електронний ресурс] / В.
I. Чорнодон // Наук. прац Полтавсько'' ДАА. Сер. Економiчнi науки. - 2011. - Вип. 2, Т. 1. - С. 312317. - [Електрон. ресурс]. - 2012. - Режим доступу -http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Nppdaa/ есоп/2011_2Л/312^£
6. Галузева програма розвитку садiвництва Укра'ни на перюд до 2025 року. - К.: 1С УААН, 2008. - 76 с.
7. Кондратенко, П. В. Основы напрями розвитку про-мислового садiвництва Укра'ни / П. В. Кондратенко, О. М. Шестопаль, Л. О. Барабаш // Садiвництво. -2009. - Вип. 62. - С. 5-13.
8. Кондратенко, П. В. Програмовi засади вдоскона-лення антропоадаптивного потен^алу виробни-цтва плодiв яблуы в Укра'ы / П. В. Кондратенко,
А. Ф. Балабак, А. I. Опалко // Бюлопчы науки i про-блеми рослинництва: Зб. наук. праць УДАУ (Спец. випуск). - Умань, 2003. - С. 475-480.
9. Сатна, Г. М. Науковi основи та складовi Галузе-во'' програми розвитку горiхiвництва в Укра'ы / Г. М. Сатна, Ф. Г. Олещенко, Н. М. Кошлакова
та н. - К.: Логос, 2011. - 100 с.
10. Опалко, А. I. Селек^я плодових i овочевих культур: пщруч. [для вищ. агр. закл. освiти] / А. I. Опалко,
Ф. О. Заплiчко. - К.: Вища шк., 2000. - 440 с.
11. Convention on biological diversity. - United Nations. -1992.- 28 р. [Електрон. ресурс]. - 2012. - Режим доступу - http://www.cbd.int/doc/legal/cbd-en.pdf.
12. Vorholz F. Aufbruch in eine grüne Zukunft / Von Fritz Vorholz // DE Magazin Deutschland.- 2012. - № 1. -S. 25-27.
13. Rio+20 Declaration on justice, governance and law for environmental sustainability [Rio de Janeiro, 17-20 June 2012]. - 3 p. - [Електрон. ресурс]. -2012. - Режим доступу - http://www.unep.org/rio20/ Portals/24180/Rio20_Declaration_on_Justice_Gov_n_ Law_4_Env_Sustainability.pdf.
14. Scorza R. Breeding and molecular genetics / Ralph Scorza // Concise encyclopedia of temperate tree fruit [Eds. Tara Auxt Baugher and Suman Singha]. - New York; London; Oxford: Haworth Press, Inc., 2003. - P. 11-20.
15. Петров, Д. Ф. Цитогенетические основы селекции плодовых растений и ягодников / Д. Ф. Петров,
В. Н. Лизнев, Н. Б. Сухарева // Цитогенетические основы селекции растений. - Новосибирск: Наука, 1977. - С. 15-106.
16. FriedmanT. L. The world is flat: a brief history of the twenty-first century / Thomas L. Friedman [ad. 3nd]. -N.Y.: Picador/Farrar, Straus and Giroux, 2007. - 672 p.
17. Алтухов, Ю.П. Генетика популяций и сохранение биоразнообразия / Ю.П. Алтухов // Соросовский образовательный журнал. - 1995. - № 1. - С. 32-43.
18. Friedman T. L. Hot, flat, and crowded: why we need
a green revolution - and how it can renew America / Thomas L. Friedman. - London : Penguin, 2009. - 528 p.
19. Опалко, А. I. Особливосп селекци на антропоадап-тивысть / А.1. Опалко // Пщсумки науково7 роботи за 1991-1996 роки. - Умань : УСГА, 1996. - С. 66-67.
