CC BY
13
УДК 342.546:84
О. С. Дншров
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", докторант кафедри адмшстративного та iнформацiйного права,
канд. юрид. наук
НЕФОРМАЛЬН1 ПРАКТИКИ У ФУНКЦ1ОНУВАНН1 1НСТИТУТ1В ВИКОНАВЧОÏ ВЛАДИ ТА ШЛЯХИ ÏX ПОДОЛАННЯ
© Днтров О. С., 2015
Розглянуто теоретичш питання розмежування позитивних та тшьових неформаль-них практик у дiяльностi органiв виконавчо'1 влади. Аналiзуeться нормативно-правове регулювання сфери запоб1гаиня тiньовим неформальним практикам, окреслено шляхи мiнiмiзацiï негативного впливу неформальних тiньових практик на сферу державного управлшня.
Ключовi слова: позитивш неформальн1 практики, тiньовi неформальш практики, виконавча влада, державне управлшня, технологи протидн тiньовим в1дносинам.
О. С. Дншров
НЕФОРМАЛЬНЫЕ ПРАКТИКИ В ФУНКЦИОНИРОВАНИИ ИНСТИТУТОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ И ПУТИ ИХ ПРЕОДОЛЕНИЯ
Рассмотрены теоретические вопросы разграничения положительных и теневых неформальных практик в деятельности органов исполнительной власти. Анализируется нормативно-правовое регулирование сферы предотвращения теневых неформальных практик, определяются пути минимизации негативного влияния неформальных теневых практик на сферу государственного управления.
Ключевые слова: положительные неформальные практики, теневые неформальные практики, исполнительная власть, государственное управление, технологии противодействия теневым отношениям.
O. S. Dniprov
PRACTICE IN INFORMAL FUNCTIONING OF THE INSTITUTION EXECUTIVE AND WAYS OF OVERCOMING
In the article violated the theoretical issues of differentiation and positive shadow of informal practices in the activities of the executive. Analyzes the legal regulation of the sphere of preventing shadow of informal practices, identifies ways to minimize the negative impact of informal practices in the sphere of shadow government.
Key words: positive informal practices, shady informal practices, the executive branch, government, technology, countering the shadow relationship.
Постановка проблеми. Як свщчить зарубiжний досвщ державного управлшня та наукова теорiя, неформальш вщносини - це базис, над яким виникае надбудова легальних структур i норм сощально1 взаемодп. Ця первиннють дозволяе говорити про те, що право i полггика за своею суттю повинш бути офщшною шституцшною формою сощально корисних i публiчно конструктивних
неформальних практик. Таку позищю пщтримують i деякi вченi, якi стверджують, що алгоритми неформальних вiдносин не тшьки ментально сприймаються суспiльством як оптимальш, але й фактично е на порядок ефектившшими нiж офiцiйнi управлшсью акти саме з причини !х глибоко! iнтегрованостi в соцiальнi тканини сустльства.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблеми функцюнування органiв виконавчо! влади були предметом дослщження багатьох вчених, з-помiж яких: В. Авер'янов, I. Бородш, Н. Бортник, В. Бутенко, В. Гвоздецький, В. Заросило, Д. Йосифович, О. Кальман, М. Камлик, М. Ковалiв, В. Колпаков, Т. Коломоець, О. Кузьменко, С. Куршний, С. Невмержицький, В. Ортинський, О. Остапенко, В. Петков, С. Петков, О. Филимонов та шшь
Ц та iншi вчеш доволi детально розглянули питання сутносп та змюту виконавчо! влади, И правово! природи, проблеми зловживання владою у сфер1 державного управлшня, зокрема прояв1в корупци в органах виконавчо! влади тощо [1]. Однак, доводиться констатувати, що питання неформальних вщносин становлять маловивчену сферу полггично! та юридично! наук, яку традицшно протиставляють легальнш публiчнiй i приватнiй дiяльностi.
Метою статтi е комплексне дослщження неформальних практик у функцюнуванш шститупв виконавчо! влади та окреслення можливих шляхiв !х подолання.
Виклад основного матерiалу. На виконавчу владу в Укра!ш припадае найбшьша частка владних державних функцiй. До того ж саме органи виконавчо! влади безпосередньо беруть участь у розподш суспшьних благ, формують правозастосовну практику ^ з огляду на це, надшеш найбшьшим обсягом повноважень у сферi соцiального контролю, а !х штат доволi значний. Тому одшею з найскладнiших i водночас вкрай актуальних проблем вдосконалення виконавчо! влади в державi е питання дослщження системи неформальних вщносин, що складаеться i тд час горизонтально! взаемоди мшютерств i вiдомств, виконавчо! та шших гiлок державно! влади, i у вертикальнiй владнiй комушкацп мiж вiдповiдними рiвнями виконавчо! влади.
Слщ зазначити, що неформальнi практики виконавчо! влади мають далеко не однозначний характер i диференщюються залежно вщ !х суспiльно! корисностi або деструктивносп. Згiдно з цим критерiем у полiтико-правовiй взаемодi! видiляють нелегалiзованi методи i засоби адмшстра-тивного управлшня, як мають конструктивний характер. Така неофщшна дiяльнiсть органiв i посадових осiб виконавчо! влади може бути спричинена, по-перше, формуванням нових видiв владно! взаемодi! за одночасно! вiдсутностi !х юридично! iнституцiоналiзацi!, а по-друге, юнуванням неефективних або малоефективних легальних методiв, засобiв адмiнiстративного управлшня та об'ективно! потреби у виробленш дiевих владних механiзмiв. Водночас, незалежно вщ причин свого походження, конструктивш неформальнi практики перекривають законодавчi прогалини, замшюють суперечливi або малоефективнi публiчнi iнститути, !х окремi елементи. При цьому позитивш неформальнi практики слугують джерелом шституцшного розвитку виконавчо! влади, виступаючи процесами самооргашзацп не тшьки сустльства, але й держави. З ще! позици неформальнi практики ощнюються як де-факто позитивне явище, що сприяе коригуванню чинного законодавства i прискорюе процес оптимiзацi! виконавчо! влади. Так, неформальш практики, виробленi в процеш правозастосовно! дiяльностi та управлшсько! взаемодi! суб'ектiв виконавчо! влади, найадекватнiшi поточнiй соцiальнiй реальностi, е пристосовашшими до трансформування суспiльних вiдносин (оскшьки iнституцiйно не оформленi, а, отже, змютовно змiнюванi в обхiд законотворчо! процедури), володiють значною оперативнiстю i якiснiшим виконанням з огляду на защкавленосп тих осiб, що !х застосовують. Окрiм того, необхiдно зазначити, що конструктивна неформальна практика мае не менший шституцшний захист, ашж офiцiйно оформленi адмiнiстративнi методи управлшня. Грунтуеться такий захист не на формально декларативних нормах закону, змют яких може суперечити сощальним потребам конкретного сустльства, а на публiчному штереш, корпоративнш культурi, духовностi та шших сощальних регуляторах, основаних не на силi юридичних санкцiй. Фактично конструктивш неформальш практики
повторюють контури щеально!, гетерогенно! правово! норми, виконання яко! гарантуеться згодою суб'екта управлiнського впливу з неформальним алгоритмом поведшки (у нашому випадку адмшстративним).
Дещо iнша ситуацiя виникае з тшьовими практиками, котрi становлять антиправову дiяльнiсть посадових осiб, якi входять в структури виконавчо! влади, та пов'язаних з ними олiгархiчних клашв i оргашзовано! злочинностi щодо присвоення публiчних благ, вщгворюваних суспiльством, виршенню певних ситуацiй на !х користь. У цьому випадку тiньовi вщносини, хоча i забезпечують вищий рiвень успiшностi окремих соцiальних груп i iндивiдуумiв, е вкрай руйнiвними для публiчного iнтересу, реалiзацiя якого можлива лише в умовах дотримання принципу сощально! справедливостi.
Не менш небезпечними тiньовi вiдносини е i для само! державносп, оскiльки на вщмшу вiд конструктивних неформальних практик тiньовi стани публiчних iнститутiв сприяють роз'еднанню суспшьства та державно! влади, вщсуваючи найбiльш дiездатну i культурну частину населення вщ полiтики. Якщо ж говорити конкретно про виконавчу владу, то И тшзащя насамперед швелюе щннють законiв, якi е основою сощально! впорядкованосп. Поширення корупцi!, телефонного права тощо знищуе головний сощальний елемент законодавства - соцiальну справедливють, доводить суспiльству необхiднiсть вирiшення сощальних конфлiктiв у тiньовiй, а не легальнш формi [2]. На основi подiбних практик виникае феномен бюрократизацп права i системи державного управлшня, пiдпорядковуючи дiяльнiсть держави iнтересам бюрократично! елгги. У цьому сенсi щлком обгрунтованим е той факт, що саме тiньовi неформальнi практики вщтворюють систему бюрократичного свавiлля. Прикладом таких деструктивних явищ можна назвати звшьнення вищими посадовими особами державних службовщв, що не вписуються в загальну корупцiйну систему того чи шшого державного органу; витребування вiд сшвробггниюв, що вперше прийшли на роботу, заяви про звшьнення без дати; використання правових санкцш з метою чинення тиску на суб'екпв ринкових вщносин (створення прившейованих умов для певних суб'екпв ринкових вiдносин, яю здiйснили оплату вiдповiдно! корупцiйно! послуги); застосування вимог закону так, щоб створити якнайбшьшу кiлькiсть перешкод для легального виршення питання громадянином або юридичною особою тощо.
Узагальнюючи причини формування i розвитку тiньових вiдносин у структурi виконавчо! влади, посилаючись на низку наукових дослщжень, необхiдно зазначити, що спшьними чинниками виникнення негативних форм неформальних практик слщ визнати кризовють сучасного укра!нського суспiльства i неефективну дiяльнiсть державних органiв щодо забезпечення своечасносп i повноцiнностi розподшу суспiльних благ, а також публiчного захисту. Окрiм того, значним чинником кримiналiзацi! органiв виконавчо! влади стали неконтрольована приватизащя нацiонального майна, полггико-щеолопчна i культурна кризи початку 90-х роюв минулого столiття, що зруйнували аксюлопчш обмеження адмiнiстративно! бюрократi!, закршивши в !! середовищi кримiнальну свщомють.
Очевидно, що настiльки тотальна поширенють тiньових практик у державному, зокрема адмшстративному управлiннi починае становити загрозу для нормального функщонування держави, сощально! еволющ! та економiчного розвитку Укра!ни. При цьому загрозою нацiональнiй безпещ е навiть не сама кримшальна сутнiсть тiньових вiдносин, а !х властивiсть делiгiтимувати офiцiйнi iнститути публiчного управлiння, створюючи негативний ореол навколо легальних структур державно! влади. Виникае ситуащя, коли процеси тшзащ! спочатку мають стихшний характер, а по^м набувають iнституцiйно! форми деструкцi! правового, полггичного та адмiнiст-ративного порядку. Така самооргашзащя тiньових вiдносин, зумовлена формуванням стшких союзiв мiж кримшальним свiтом i виконавчою гiлкою влади, протиставляе державну владу укра!нському суспшьству, нiвелюючи принцип легiтимно! едностi сощального, полiтичного та правового просторiв держави.
Причини виникнення тшьових вiдносин у структурах виконавчо! влади мають комплексний характер, зокрема з-помiж них видшяють:
1. Перехщ вiд командно-розподiльчо! системи економши до ринкових вiдносин. Причому, на думку багатьох вчених i полггиюв, цей процес був стихшним, неконтрольованим. Ринковi
вщносини поставили в умови виживання не тшьки суспiльство, але й середш, а також нижчi верстви адмшстративно! бюрократi!, що при одночасному фактичному скасуванш захисних функцiй держави призвело до пошуку ними альтернативних джерел економiчного, соцiального та полiтичного захисту. Отже, не отримуючи належного вщ державно! системи, розрiзнена бюрократiя почала виживати, реалiзуючи публiчнi послуги нелегальним шляхом [3, с. 228-231].
2. 1нституцшш трансформацп та спотворення аксюлопчного вимiру полiтично!, судово! та адмшстративно! бюрократi!, вiдмова вищо! полiтично! елгги вiд державного згуртування через мехашзми полiтично! iдеологi!. Звiдси зникнення щеолопчних i моральних обмежень i, як наслщок, вiдсутнiсть духовно! культури спричинили за собою розвиток егоцентрично-рацюнального бюрократичного мислення, який виправдовуе неправомiрну поведшку посадових осiб (тiньова корпоративна культура);
3. Управлшський хаос, що послабив внутршньовщомчий, урядовий i президентський контроль, а також корумпованють судово! влади. В умовах полггично! i правово! безконтрольностi, вiдсутностi розвинених автономних механiзмiв монiторингу адмiнiстративно! бюрократi! iснуючi тiньовi вiдносини отримали режим найбiльшого сприяння.
4. Вагомою причиною, на думку багатьох вчених-адмшютративюпв та теретиюв права, такого стану речей стало неефективне правове регулювання, основане не на традищях, життевому укладi, а на лiбералiзованих шаблонах, нерiдко чужих украшськш свiдомостi, зокрема й бюрократичних.
5. Вкрай низький рiвень професiоналiзму адмшютративного кадрового ресурсу також зумовлюе нездатнють чиновникiв до адекватного правозастосування, що змушуе споживачiв публiчних послуг (громадян i юридичних осiб) звертатися до тшьових схем реалiзацi! сво!х потреб.
Тiньовi вiдносини мають низку яюсних властивостей, що визначають !х шституцшно системний розвиток: по-перше, слiд визнати, що тiньовi вiдносини дозволяють реалiзувати особистi потреби !х учасникiв за допомогою узгодження цшей i способiв !х досягнення (тобто тiньовим вщносинам апрiорно притаманний зворотний зв'язок); по-друге, тiньовi практики дозволяють найефективнiше (насамперед, у тимчасовому i просторовому вимiрi) досягати поставлених учасниками цiлей; по-трете, неправомiрнi тiньовi вiдносини мають ефект втягування !х учасникiв у протистояння з офщшними державними структурами, що призводить до змщнення тiньових спшок.
Настiльки ж специфiчна i сама динамша розвитку тiньових вiдносин. На початковому етат характерною особливiстю тшьових практик е короткостроковють !х юнування. Наприклад, приватна особа може вдатися до тшьових каналiв адмшстративно! комунiкацi! з метою досягнення одше! конкретно! мети. Однак низька ефективнють офiцiйних iнститутiв виконавчо! влади, антисо-цiальнiсть закону, а також вщсутшсть дiевих правових i легальних полггичних засобiв впливу на чиновницький апарат змушують особу знову вступати в неформально-протиправш вiдносини. Така систематична взаемодiя учасникiв адмiнiстративно-протиправних вiдносин формуе мiж ними стiйкi зв'язки, зумовленi становленням тшьово! свiдомостi, виробленням системи взаемних залежностей. В результат цього тiньовi вiдносини переходять на якiсно новий системний рiвень, починаючи загрожувати юнуванню держави, а отже, i самим учасникам тiньових вiдносин.
Отже, неформальш вiдносини можуть i сприяти процесу оптимiзацi! виконавчо! гiлки влади, i бути чинником !! дезорганiзацi! i хаотизацi!. Водночас розмежування негативних i позитивних форм неформальних практик - це доволi складний процес, пов'язаний з тим, що тiньовi вщносини знаходяться в тюному, iнтегративному взаемозв'язку з шшими неформальними практиками. Тому в межах адмшстративно! реформи вкрай важливим е створення методологи щентифшацп суспшьно! користi неформальних практик, технологш юридико-полiтично! iнституцiоналiзацi! !х конструк-тивних форм, а також технологш протидп тшьовим практикам у виконавчiй гшщ влади.
Аналiзуючи чинне законодавство щодо протидп тшьовим практикам, слщ зазначити, що в нашш державi розпочалося створення певно! законодавчо! бази з метою виршення вказано! проблеми. З-помiж таких законодавчих актiв слiд назвати Закони Укра!ни "Про засади запобтання i протидi! корупцi!" вiд 7 квггня 2011 року [4] та "Про очищення влади" вщ 16 вересня 2014 року [5].
Однак, ця робота перебувае лише на початковому етат, а тому в подальшому е очевидною необхщшсть продовження цього процесу та розроблення i законодавче закршлення таких полггико-правових технологш протидi! тiньовим вiдносинам, як:
1. Технолог1я адмгшстративно! прозоростг, що дозволяе протидiяти тiньовим вiдносинам, природа яких мае прихований характер. Тому цшком закономiрним е висвiтленння структур виконавчо! влади, надання !х дiяльностi максимально! публiчностi. Реалiзацiю цього завдання слщ покладати не стiльки на внутршньокорпоративш пiдроздiли, як на шститути громадянського суспiльства, з-помiж яких можна видшити рiзноманiтнi громадськi органiзацi!, профспшки тощо, законодавчо закрiпивши механiзми !х взаемодi! мiж собою та ЗМ1. Необхiдно розумiти, що тiньовi вщносини, як правило, суперечать не лише закону, але й суспшьнш морали i !х розголос забезпечуе не лише правове, але й громадське переслщування.
2. Технолог1я абстрагованого державного контролю, що полягае у створенш окремо! контрольно! гшки влади, тдпорядковано! безпосередньо Президентовi, i яка не мае точок дотику, за винятком наглядових, з мшстерствами, ведомствами та шшими елементами структури виконавчо! влади. У цьому контекст слiд зауважити, що сьогодш в державi розпочато таку роботу тсля прийняття Закону Укра!ни "Про Нацiональне антикорупцiйне бюро Укра!ни" вiд 14 жовтня 2014 року [6].
Вщповщнодо до ст. 3 цього Закону основними принципами дiяльностi Нацюнального антикорупцiйного бюро е: 1) верховенство права; 2) повага та дотримання прав i свобод людини i громадянина; 3) законнють; 4) безстороннють та справедливiсть; 5) незалежнють Нацiонального бюро та його пращвниюв; 6) пiдконтрольнiсть i шдзвггшсть суспiльству та визначеним законом державним органам; 7) вщкритють для демократичного цившьного контролю; 8) полiтична нейтральнють i позапартiйнiсть; 9) взаемодiя з шшими державними органами, органами мюцевого самоврядування, громадськими об'еднаннями [6].
Незалежнють Нацюнального бюро у його дiяльностi гарантуеться: 1) особливим порядком конкурсного вщбору Директора Нацюнального бюро та вичерпним перелшом тдстав припинення повноважень Директора Нацюнального бюро, як визначеш вказаним Законом; 2) конкурсними засадами вщбору iнших працiвникiв Нацiонального бюро, !х особливим правовим та сощальним захистом, належними умовами оплати пращ; 3) установленим законом порядком фшансування та матерiально-технiчного забезпечення Нацiонального бюро; 4) визначеними законом засобами забезпечення особисто! безпеки пращвниюв Нацiонального бюро, !х близьких родичiв, майна; 5) шшими засобами, визначеними Законом.
Використання Нацюнального бюро в партшних, групових чи особистих штересах не допускаеться. Дiяльнiсть полггичних партiй у Нацюнальному бюро забороняеться. Окрiм того, Законом забороняеться незаконне втручання державних оргашв, органiв мiсцевого самоврядування, !хнiх посадових i службових осiб, полiтичних партш, громадських об'еднань, iнших фiзичних або юридичних ошб у дiяльнiсть Нацюнального бюро [6].
3. Технолог1я пол1тико-правового 1деолог1чного ор1ентування адмт1стративног бюрократа дозволяе за допомогою полггично! щеологп, правово! полггики та полiтики неформальних практик вщтворити ранiше втраченi щнносп, принципи здiйснення державно! влади. В !! основу може бути покладена фiлософiя рацiонального, духовного i сощального начал, побудована на послiдовнiй адмшстративнш полiтицi влади. У межах ще! технологi! конструктивнi неформальнi практики повинш вiдiгравати ключову роль, оскiльки !х природна iнтеграцiя в систему адмшстративно! бюрократi! дозволяе здiйснювати найповнiший полггичний вплив на чиновницький апарат.
4. Технолог1я поеднання економ!чного стимулювання та посилення санкцШ. Необхщно зазначити, що суб'екти тшьових вщносин перед тим, як вступити у таку взаемодда, сшввщносять очiкуванi вигоди i негативш наслiдки (зокрема й правового характеру). Отже, система оплати державного службовця, що дозволяе пдно юнувати, з одного боку, i втрата пшьг, високо! зарплати, соцiального статусу тощо, з шшого боку, будуть природною перешкодою для найпоширешших тiньових транзакцш, вигода вiд здiйснення яких не перекривае собою потенцшних втрат.
5. Технолог1я владног економп, яка грунтуеться на мiнiмiзацi! адмшютративного розсуду, що дае посадовш особi змогу суб'ективних оцшок, фактiв, що мають юридичне значення. Адмшстративний розсуд слiд зводити до мшмальних величин, закриваючи правовий зазор для тшьово! практики, що грунтуеться на оцшочних одноосiбних судженнях посадово! особи. Окрiм того, надзвичайно значущою складовою ще! технологi! е владна визначенють, що встановлюе чггюсть компетенцiй структурних елементiв виконавчо! влади, а це, своею чергою, забезпечуе оптимальну швидюсть виршення правозастосовних проблем громадян, громадських оргашзацш i юридичних ошб.
6. Технолог1я поетапного реформування та модермзацИ, що передбачае послщовне проведення структурного, кадрового, технолопчного та шшого удосконалення окремих елементiв виконавчо! влади. Таке блочне реформування адмшстративно! гшки державно! влади мае забезпечити коректну полггико-правову "чистку" конкретних мшстерств, вiдомств тощо. Очевидно, що тшьки повне висвiтлення публiчних структур не дозволить тшьовим вiдносинам вiдтворюватися знову й знову.
7. Технолог1я мгнгмгзацгг владного втручання, що виводить саморегуляцшш суспшьш вщно-сини, а також т вiдносини, успiшне регулювання яких можливе поза межами правових заборон i дозволiв або за допомогою публiчних процедур (наприклад, в сущ) з-пiд адмiнiстративного контролю та розсуду. Оскшьки первинною основою тiньових вщносин в органах виконавчо! влади е владне повноваження, в межах якого адмшстративний тшьовий суб'ект нав'язуе тiньовi алгоритми адмiнiстративно! взаемодi! споживачевi публiчних послуг, !х обгрунтована мiнiмiзацiя здатна значно скоротити тiньовi практики.
Висновки. Узагальнюючи викладене вище можемо констатувати, що тiньовi вщносини у сферi державного управлiння слiд розглядати як ключову проблему в забезпеченш нацюнально! безпеки Укра!ни. З огляду на це, доцшьним е теоретичний i практичний пошук ефективних технологiй протидп тiнiзацi! державно! влади загалом та виконавчо! зокрема, надання !й максимально можливого легального характеру. Лише такий системний шдхщ до виршення проблеми державного i суспiльного розвитку, на нашу думку, сприятиме реальному полшшенню правового, полггичного, духовно-культурного та економiчного становища нашо! держави.
1. Див., наприклад: Авер'янов В. Б. Державне управл1ння: теор1я 7 практика. - К., 1998. -С. 30; Виконавча влада 7 адмтстративне право / за заг. ред. В. Б. Авер'янова. - К., 2002. - С. 44-45; Воронов М. Л. Питання взаемозв 'язку м1сцевих рад з гх виконавчими органами / М. Л. Воронов, К. С. Солянмк // Державне буд1вництво та м1сцеве самоврядування: Зб1рник наукових праць. -2003. - № 5. - С. 54; Гонцяж Я. Свобода тформацп та виконавча гыка влади: Правов1 норми. 1нституцИ. Процедури: Пор1вняльний анал1з /Я. Гонцяж, Н. Гнидюк. - К.: Мыетум, 2002. - 245 с.; Макаренко О. Щодо ствв1дношення понять "орган виконавчог влади" та "орган державного управлтня" / О. Макаренко // Право Украгни. - 2000. - № 6. - С. 26; Солянмк К. С. Виконавч1 органи м1сцевих рад в Украгш: правовий статус 7 оргатзащя роботи. - Х., 2004. - С. 84; Сушинський О. I. Теоретико-методолог1чт засади контролю у сфер1 публ1чног влади: автореф. дис. ... д-ра держ. управ.: спец. 25.00.01 "Теор1я та ¡стор1я державного управлтня" / О. I. Сушинський. - К., 2003. - 36 с. 2. Кл1мова С. М. Оргатзащя запоб1гання та протидИ корупци в Украгш: [навч. поабник] / С. М. Кл1мова, Т.В . Ковальова. -X.: ХарР1 НАДУ "Маг1стр", 2012. - 180 с. 3. Чубата Л. В. Корупщя - дестабмзуючий фактор розвитку держав в умовах глобал1зацИ: тези допов1дей учасниюв круглого столу ["Пор1вняльне правознавство: загальнотеоретичм та галузев1 аспекти"] (м. Льв1в, 22 трав. 2009 р.) / М1н-во внутр. справ, Льв1вський державний утверситет внутрштх справ. - Льв1в: ЛьвДУВС. - С. 228-231. 4. Про засади запоб1гання 7 протидИ корупцИ: Закон Украгни в1д 7 кв1тня 2011 року // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2011. - № 40. -Ст. 404. 5. Про очищення влади: Закон Украгни в1д 16 вересня 2014 року // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2014. - № 44. - Ст. 2041. 6. Про Нащональне антикорупщйне бюро Украгни: Закон Украгни в1д 14 жовтня 2014року //В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2014. - № 47. - Ст. 2051.
