Научная статья на тему 'Научное обоснование стабильности проявления морфологических признаков пшеницы мягкой (triticum aestivum L. ) при проведении квалификационной экспертизы на ООС'

Научное обоснование стабильности проявления морфологических признаков пшеницы мягкой (triticum aestivum L. ) при проведении квалификационной экспертизы на ООС Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
80
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
іДЕНТИФіКАЦіЙНі ОЗНАКИ / СОРТ / ВіДМіННіСТЬ / ОДНОРіДНіСТЬ / СТАБіЛЬНіСТЬ / МОРФОЛОГіЧНИЙ ОПИС / МіЖНАРОДНИЙ СОЮЗ З ОХОРОНИ НОВИХ СОРТіВ РОСЛИН (УПОВ) / ПШЕНИЦЯ М''ЯКА / МОРФОЛОГіЧНА ОЗНАКА

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Василюк П. Н., Грынив С. Н., Каражбей Г. Н., Улыч Л. И., Каминская Л. В.

Исследовано методологию определения соответствия сортов пшеницы мягкой критериям отличимости, однородности и стабильности, основываясь на изучении особенностей проявления морфологических признаков. Установлено, что из комплекса многих из них, характеризующих фенотип сорта, целесообразно использовать для его идентификации только признаки, в меньшей степени подпадающие под влияние условий окружающей среды.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Василюк П. Н., Грынив С. Н., Каражбей Г. Н., Улыч Л. И., Каминская Л. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Наукове обґрунтування стабільності прояву морфологігних ознак пшениці м''якої (Triticum aestivum L.) при проведенні кваліфікаційної експертизи на ВOC

Methodology for detecting correspondence of soft wheat to the criteria of distinctness, uniformity and stability based on researching peculiarities of morphological characteristics expression, has been scrutinized. It is established that, in the complex of many of those characteristics characterizing variety phenotype, for its identification only those characteristics are used that are exposed to lesser degree to the influence of environmental conditions.

Текст научной работы на тему «Научное обоснование стабильности проявления морфологических признаков пшеницы мягкой (triticum aestivum L. ) при проведении квалификационной экспертизы на ООС»

Наукове обгрунтування стабтьносп прояву морфолопчних ознак пшениц1 м'яко! [Triticum aestivum L.) при проведены

квал1фкац1йноТ експертизи на ВОС

П. М. Василюк,

директор, С. М. Гритв,

кандидат сшьськогосподарських наук, Г. М. Каражбей,

кандидат шьськогосподарських наук, Л. /. Улич,

кандидат с'тьськогосподарських наук, Л. В. Камшська,

УкраТнський ¡нститут експертизи сортш рослин

УДК 633.11:631.5

Наукр&г об(?рунтуватя ста-бшьпоаш проябу Морфологпни?с о^нак^пшнищ М яког (triticum aestivum L.) при npoßedemi к&а-лгф{щщшо1 щпгршщи на НОС

Дошджено методолог'ио визначення в1дпов1дност'1 сортов пшениц'1 м'яко! критериям в1дм1н-ност '1, однородности та стабильности фунтуючись на вивченн'1 особливостей прояву морфолопчних ознак. Встановлено, що у комплет багатьохз них, як1 характеризують фенотип сорту, використовувати для його ¿'дентифмаци доцшьно лише ознаки, що меншою морою тддаються впливу умов довкшля.

Ключов1 слова:

¡дентифкацшш ознаки, сорт, в1дмшшсть, однор1дшсть, стаб1льн1сть, морфолопчний опис, МЬкнародний Союз з охорони но-

вих сортш рослин (УПОВ), пшениця м'яка, морфолопчна ознака.

Постановка проблеми. За роз-робленими МЬкнародним Союзом з охорони нових сорлв (УПОВ) характеристиками, найважлившими еТхня новизна, вумшжсть вщ ¡нших генотиЫв хоча б за оджею з ознак, однорщжсть \ стабшьжсть ознак у простор! й чао [1,2]. Подальше сис-тематичне полтшення дослщжува-них сортш у селекцшному процеа з метою отримання права ¡нтелек-туальноТ власносп на сорт (патент) та здмснення державно! реестрацм прав ¡нтелектуальноУ власносп на поширення (свщоцтво про держав-ну реестрац1ю) потребуе, кр1м ви-вчення Гхн1х господарсько цшних, економтних, агрономтних, бю-лопчних властивостей, еколопчно!' безпеки, проходження експертизи на вщмшшсть, однорщжсть \ ста-бмьжсть (ВОС), що зумовлено потребою правового захисту сортш.

Оджею з п¡детав для реестрацм сортш е нова ¡стотна вщмшжсть вщ ¡нших загальновщомих геноти-п1в. Ц1 положения конкретизують-ся в директивах ради УПОВ, в яких уточнюеться, що сорт вважаеться вщмшним, якщо в1н ч!тко вщрвня-еться оджею чи б!льшою шьюстю ознак вщ будь-якого загальнов1до-мого сорту Ознаки сорту мають

штко розшзнаватися I точно визна-чатися [1, 2].

Продуктивность, продовольч1 характеристики зерна, адаптивн!сть е також важливими, однак на Тхнм вияв значно впливають агроеколо-пчж умови, бютичж й абютичж чин-ники, тому 1'х недоцтьно використовувати для ¡дентифкаци генотигмв. Для розтзнавання, опису та ¡денти-ф1кацм сортш зручжше використовувати морфолопчж ознаки, як! характеризують певну особливкть будови рослинного органвму або окремого його органу. За ними вщрвняють нов! сорти В1Д загальновщомих. Таю ознаки е генетично контрольовани-ми, але реакцт на агроеколопчж умови \ стресов1 чинники р!зна, що може впливати на стугмнь реашаци спадкових ознак у контрольованих \ неконтрольованих умовах вирощу-вання та на об'ективжеть визначення Тх фахшцями заклад!в експертизи за проведения ква.тфкацмноТ експертизи сорлв рослин.

Питания стабтьносп вияву, успад-кування \ мшливосп морфолопчних ознак дооиджеж недостатньо. Тому вивчення морфолопчних ознак сортш пшеница Тх успадкування, сталкть \ мшливюъ пщ впливом агроеко-лопчних умов, яю найбшьш повно \

достов1рно характеризують сортов! властивосп, е досить актуальним.

Мета роботи - дослщження стабтьносп вияву, успадкування i мшливосп морфоагробюлопчних ознак i властивостей пшениц1 м'якоТ для за-безпечення точжших та об'ективних результате ¡дентифкаци генотипш за експертизи сортш на ВОС.

Актуальшсть - проблема ¡ден-тифкацм copTie т1сно пов'язана не лише з визначенням ботажчноТ на-лежносп генотипш, вщповщносп критер1ям ВОС i виршенням питания про Тхню реестрац1ю, вона мае у подальшому вдосконалити селек-ц1ю щодо нарощування генетично-го потенц1алу й адаптивних властивостей рослин.

Методика дослщжень. Експе-риментальну роботу виконували в закладах державно! системи охорони прав на сорти рослин упродовж 2008-2011 рр. за методиками проведения експертизи на ВОС та державного випробування сорт1в рослин [3,4].

Результати й обговорення. Дослужено, що не Bei морфолопчж ознаки е стабтьними у npoerapi й 4aci, не однаково реагують на агроеколопчж умови, мають неоднако-вий стугмнь вияву в pi3Hi за погод-

Наукове обг'рунтування стаб1лы-юс~п прояву морфолопчних ознак пшениц1 м'яксн [ТгШсит аеБЬЫит 1_.) при проведены

квширкащйно! експертизи на ВОС

ними умовами роки. Встановлено таю характеристики морфолопчних ознак сорт пшениц1 м'якоТ.

Антоцшнове забарвлення ко-леоптиля е важливою сортовою ознакою. Ця ознака е досить ста-лою, в рвних агроеколопчних умо-вах не змшюеться. У бшьшосп сор-тш антоцшнове забарвлення в1д-сутне або дуже слабке. У сортш Дар Луганщини, Нацюнальна, Кольчуга, В1та, Апогей луганський, Манжелт, Богиня воно пом1рне, Свгганок 1 -сильне, Почесна - дуже сильне.

Якдодатковуальтернативнуозна-ку для ¡дентифкацм сортш можна використовувати кол1р колеопти-ля, який бувае безбарвним, бл1до-зеленим, рожевим, фюлетовим, фюлетово-коричневим, фюлетово-червоним. Кол1р е спадковою ознакою, яку можна використовувати для розшзнавання сортш. 1нколи на вияв забарвлення можуть вплива-ти умови вирощування, передуем евпловий \ температурний режими. Кол1р колеоптилю е цшною ознакою в агрономтному план1. Сорти з рожевим забарвленням мають вищу спймсть рослин до кореневих гнилей [5].

Форма куща рослини в пер'юд кущення бувае прямостояча, нашв-прямостояча, нашврозлога, розлога I сланка. Ця ознака е досить спадковою, значноУ мшливосп и в р1зних агроеколопчних умовах не спосте-р1гаеться, що евщчить про и гене-тичну контрольоважсть. Бмьшкть дослщжуваних сорт1в за формою куща с напшпрямостояч1, частина з них прямостоячк

Сорти Срмак, Станична, Ясочка, Красота, Пивна, Вид Росинка тара-сшська, Олеся, Перлина УИсостепу, Доб1рна належать до нашврозло-гих, сорт Столична - до розлогих, ФТ Вандер - до сланких. Останни ми роками збшьшилась шьюсть прямостоячих генотишв, яю в агро-бюлопчному плат мають переваги перед нашврозлогими та сланкими. 1з новозареестрованих до прямостоячих належать сорти: Ареал ювь

лейний, Епоха одеська, Поверна, Ярославна, 1ришка та ¡н.

Наявнкть або в1дсутнктъ остююв с надшною морфолопч-ною ознакою для розшзнавання та ¡дентифкаци сортш. Остиспсть \ без-оспсть добре успадковуються, не за-лежать в1д умов довкмля. Сорти бу-вають остисп, нашвостисп та безосп, а деяю вчеы видшяють ще й ¡нфляты [6]. Остисп форми мають довп або коротю остюки, ям успадковуються. У сорту Ареал ювмейний вщзначе-но мшливкть довжини остююв - у 2008 р. вони були середы, а в 20092010 рр. - коротю. У нагмвостистих сортш нижы колоски мають корот-к1 остюки або выростки, а верхн1 -остюки середньоТ довжини. Безосп -це таю форми, в яких остюкопод1бы зубц1 або загострення на зовншнк квЬкових лусках двох нижнЬс квгак кожного колоска коротил, нЬк дов-жина само!' луски, або в яких верхн1 колоски ¡нод1 мають по 2-3 вкороче-них остюки завдовжки 2-5 см. В ¡н-флятних сортш остюкопод1бн1 загострення в нижнш частиы розширеы, а вгор1 вигнут1 [6].

Найпоширеншими е остисп та безосп р1зновиди, переважають перил. Остисп форми мають переваги, особливо в швденних репо-нах, тобто в посушливих умовах. У перюд наливу зерна вони можуть краще забезпечувати генеративш органи вуглеводами. Листки у час-тини сорт1в на цьому еташ вегетаци можуть передчасно вщмирати та уражуватися хворобами, внашдок чого сповтьнюються або припи-няються процеси фотосинтезу \ на-громадження вуглевод1в. Остюки ж як бьльш молод1 органи бувають ак-тивншими.

Нашими дослщженнями не вияв-лено переваг за продуктивною Т1 е'Г чи ¡ншоУ форми. За генетичним по-тенц1алом продуктивное^ вони та-кож ршнозначы, в1н досить високий в обох рЬновидш. У 2005 р. в Центр! сортознавства та сортовивчення в однакових умовах остистий сорт Смуглянка сформував урожайнкть

11,52, а безостий Фаворитка - 11,90 т/га. Високий природний потенфл продуктивное^ мають остисп сорти - Золотоколоса, Попелюшка, Тройка, Колумб1я, Скарбниця, Антонш-ка, Ясочка, Вдала, Левада, Писанка, Пошана, Повага та безосп - Подо-лянка, Пивна, Деметра, Херсонська безоста та ¡н.

За експертизи сортш на ВОС ви-значають лише остист та безост форми. До методики ВОС варто внести доповнення про визначення ще й нашвостистих сорт

Форма колоса бувае шрамщаль-на, цилшдрична, нтшбулавопод1б-на, булавопод1бна, веретенопод1бна (рис.1).

У лтературних джерелах вислов-люються р13Н1 погляди на сталкть I мшливсть ц]е'Г ознаки. Оды авто-ри вщзначають, що булавопод1бна форма найбшьш спйка, шил - на-впаки, що вона залежно в1д умов вирощування та площ1 живлення може дуже змшюватися [7, 8]. У наших досл1дженнях (понад 200 генотигмв) сорти переважно мали п1рамщальну або цил1ндричну форму, лише поодинои - нап1вбулаво-под1бну \ веретенопод1бну. За роки досл1джень мшливосп зазначених ознак не спостер1галося, що евщ-чить про 1'хню добру успадковува-н1сть та можлив1сть Тх використання в селекц1йному процес1 для добо-р1в, а за експертизи на ВОС - для розшзнавання та опису сортш.

Щ'тьнить колоса с сортовою ознакою, але дуже залежить вщ агроеколопчних, абютичних чинни-кш. Ознака досить мшлива, успад-ковуеться пом1рно. Колос бувае в1д дуже нещ1льного до дуже щ1льного. Б1льш1сть генотип1в мають середню щтьысть. У сорт1в - Ареал ювтей-ний, Епоха одеська, Емершо, Свро-ф1т, Украшка 0246, Ферупнеум 1239, Яворина, Чорнява колос дуже не-щ1льний; сорлв Б1лосн1жка, Богдана, Ремеслшна, Зразкова, Скарбниця, Повага, Асоль, Антара, Олексмвна, Краплина, Ювтейна 100 - нещыь-ний; у ярих м'яких сорт - нещть-

Наукове обгрунтування стабтьносп прояву морфолопчних ознак пшениц1 м'яко! [Triticum aestivum L.) при проведены

квал1фкац1йноТ експертизи на ВОС

пфашдальна цилшдрична натебулавопоЫбна булавопод1бна веретенопод1бна

Рис. 1. Форма колоса.

ний або дуже нещшьний. Вщзначе-но, що тльки в небагатьох сортв bíh е щтьним - Tipa, Ювтейна 75, Веста, Деметра, Доб1рна, Пивна, Пер-лина /licocTeny, Краснодарська 99 та деяких ¡нших.

Колос за довжиною бувае в1д дуже короткого (< 3,0 см) до дуже довгого (> 13,5 см). Абсолюты ве-личини довжини колоса можуть змшюватися шд впливом чинникш довшля й агротехнолопй. Проте вщносна рЬниця u,¡eí ознаки в одна-кових агроеколопчних умовах збе-р1гаеться. Тому íí можна використо-вувати за ¡дентифкацм генотиЫв. У бмьшосп сорт колос за довжиною бувае середым, у незначноУ части-ни - довгим. Сорти Ювмейна 75, Донецька 46, ПХРСВ 03 характери-зуються коротким, а Ср1бнянка i Ка-линова дуже довгим колосом.

Щмьмсть i довжина колоса, юльюсть зерншок ¡ Ухня крупн1сть характеризують продуктивтсть колоса (маса зерна з одного колоса). L|¡ елементи структури врожаю з урахуванням густоти продуктивного стеблестою е основними у фор-муванш врожаю. Вони вир1зняють-ся 4¡tkhm фенотиповим виявлен-ням, мають важливе агроном1чне i господарсько-економшнезначення, дуже впливають на продуктивн1сть колоса i визначають ршень врожай-hoctí coptíb пшениц за однаковоУ густоти стеблестою.

Забарвлення колоса пшениц м'якоУ бувае б1лим (свЬло-жовтим ¡ солом'яно-жовтим), червоним (блщо-червоним,оранжевимтачер-воно-коричневим), cipo-димчаетим на бшому або червоному фонах i чорним. У досл1д1 61лы1лсть coptíb мали бтий (солом'яно-жовтий) колос, лише плеть - cipo-димчастий i чотири - червоний (Панна, Красень, Доля ¡ Катюша). Забарвлення колоса й octkdkíb зб1гаються й успадко-вуються сукупно.

KonocKoei луски генетично кон-трольоваы, вплив зовншыхумов на Ухню мшливкть незначний, тому Ух використовують для розшзнавання

сорт Вони помтно вщрвняються за формою, опушенням, наявнктю воскового нальоту. За формою колосков! луски бувають: яйцепод1бн1, овальна овально-ланцеты \ ланцет-Н1У дослщжуваних сортв опушення колоскових лусок було переважно слабке або пом1рне I лише в сортш Колумбт \ Спшанка - сильне.

Юлевий зубець хоча й може змшюватися залежно вщ умов ви-рощування, проте не наспльки, щоб вплинути на вияв ознаки за проведения ¡дентифкацГУ. Колоско-в1 луски або щшьнкть охоплення ними зерывки мають господарсько агрономшне значения, Ухня будова впливае на обсипання зерна. Якщо луски щтьно обхоплюють зернш-ку, шь доходить до основи \ сама луска дещо товспша, то зерншки утримуються в колос мщнше \ не обсипаються. Це б1льше стосуеться безостих форм. Коли ж шь не доходить до основи, а луски тоню, то вони можуть вщгинатися \ в1дпа-дати, а зерывки за повноУ стиглос-т - обсипатися, що призводить до втрат урожаю.

Высота рослин. Ця ознака за проведения ¡дентифкаци генотипш дуже важлива, за нею сорти значно роняться мЬк собою. Ознака генетично контрольована, але в межах генотипу може модифкуватися пщ впливом агроеколопчних умов, аг-

ротехнолопй. Тому за р1зних умов висота в межах сорту бувае р1зною. За достатнього забезпечення воло-гою, елементами живлення тощо вона досягас верхньоУ генетично зумовленоУ позначки, а за несприят-ливих умов значно зменшуеться. Так, за сприятливого зволоження у 2001, 2002 i 2008 рр. середньоросж сорти мали висоту вщповщно 109 i 106 см, низькоросл1 — 97 i 92 см, а за дуже посушливих 2003, 2007 i 2010 рр. високо-, середньо- i низькороои типи сортв розвивалися як карлики. Середньорош сорти Подолянка, Писанка, Дон 95, £рмак, Зерноград-ка 11, Станична i Диканька у 2003 р. мали висоту 31-41, а наЫвкарликов1 Ремесжвна, Одеська 162, Бтосыжка, Одеська напшкарликова i Зерно-градка - 10 - 28-37 см. Висота рослин мае ч1тку генетичну детермша-ц1ю, але реакця на агроеколопчы умови значна, в межах сорту може ¡аотно змшюватися. Зважаючи на це, ознака може використовуватися для ¡дентифкацГУ сортв лише в кон-кретних агроеколопчних умовах за вирощування i пор1вняння ¡з загаль-новщомими сортами.

Час початку колосшня коре-люе з тривалктю вегетацшного пе-рюду. Ранньо- i Ызньостиглкть без-посередньо пов'язаж з раншм або п1зн1м колосшням [7]. За строками достигання сорти подтяють на ран-

Наукове обгрунтування стаб1лы-юс~п прояву морфолопчних ознак пшениц1 м'якоУ [ТгШсит аеБЬЫит 1_.) при проведены

квширкащйно! експертизи на ВОС

ньостигл!, середньоранж, середньо-стигл1 \ середньошзж.

Час колосшня, як \ тривауисть ве-гетацмного перюду, мае високий стугпнь успадкованоса Проте р1-вень агротехжки, умови зовжшньо-го середовища, особливо стресов1 чинники, значно впливають на вияв ц1еТ ознаки. За посушливих умов \ низькоТ агротехжки колосшня на-стае ражше, а вегетацшний перюд скорочусться. Однак це не впливае на збереження поршнюваносп по-казниюв \ ранговое^ сортш за од-накових агроеколопчних умов. Для сучасних сорт1в характерними е ранжй та середжй строки початку колосшня \ тривал1сть вегетацмно-го перюду 268-293 д|6, але в сортш Губернаторка, Красота, Пивна, Ср1б-нянка, Аранка, Стависька, Торчин-ська, Актер \ Тюбалт колосшня шзне, а в сорту Ларе - дуже шзне.

Восковий налип на стеблу листках ( колоа - ознака доминантна у бтьшосп сорт1в, успадко-вуеться середньо, вплив чинникш довшля на не! незначний. Рослини з восковим нальотом переважно мають темно-зелене забарвлення з блакитним вщтшком. Наявшсть воскового нальоту на стеблу листках \ колос сприяе посухоспйкосп.

Листков^ вушка слугують сортовою ознакою, яка добре успад-ковуеться. ГПд час експертизи за методикою визначають Тхню форму.

У бтьшосп сортш вушка бувають гостр1 \ шилопод1бш. Лише в сортш Ем1т, Вмьшана й Епоха одеська вони туш. Вплив умов довшля на Тхшй пол1морфвм незначний. Для роз-шзнавання генотишв можна додат-ково використовувати забарвлення листкових вушок, яке бувае бте, зе-лене, червоне \ фюлетове [1].

На шдстав1 проведених польових та анал1тичних дооиджень, вивчен-ня агробюлопчних \ морфолопчних ознак пшениц м'якоТ (Тпйсит aest¡vum 1_.) нами здшенено групу-вання морфолопчних ознак \ власти востей за ступеней Тх успадкову-вання та реакцию на агроеколопчж умови, що викладено у висновках. Вони можуть слугувати допомЬкним практичним довщковим матершлом для експертш за описута ¡дентиф1ка-ци сортш й узагальненою методоло-пчною основою встановлення коду вияву морфолопчних ознак за проведения квалфкацтноТ експертизи сортш рослин на ВОС, що сприяти-ме вдосконаленню експертизи сор-т1в рослин, добору сортш пшениц з цшними господарсько бюлопчними, морфолопчними та агрономшними ознаками I властивостями, забез-печенню 1'хнього правового захисту, формуванню ефективних нацюналь-них сортових ресурав.

Висновки. 3 комплексу багатьох морфолопчних ознак \ властивос-тей, яю характеризують фенотип

ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА

сорту, використовувати для иого ¡дентифкаци доцтьно лише т1, ям меншою м1рою шддаються впливу умов довшля.

Високий стушнь успадковуванос-т1 та незначна реакцт на агроеко-лопчш умови характерш для таких морфолопчних ознак: антоцанове забарвлення колеоптиля \ вушок, форма куща, форма \ кол1р колоса, остиспсть або безоспсть, довжина зубцв або остююв на верх1вц колоса, форма зубця нижньо! коло-сковоТ луски, форма зубця нижньоТ кв1тковоТ луски першоТ кв1тки, кол1р зершвки, забарвлення зершвки у фенолу тип розвитку.

Значна реакцт на змшу умов довшля та низька \ середня успад-ковувашеть властив1 таким морфо-лопчним ознакам: наявшсть з1гну-того прапорцевого листка, колос за щшьшетю \ довжиною, ширина I форма плеча нижньоТ колосковоТ луски, крупшеть, довжина \ ширина зершвки.

Успадковуважсть висока, вплив агроеколопчних умов значний, але рангування сорт1в в однакових агроеколопчних умовах збер1гаеться у таких морфолопчних ознак: початок колосшня, висота рослин. Незначну реакцш на умови довшля ¡з серед-жм ступенем успадкування мають таю морфолопчш ознаки: восковий налгг на шхв1 прапорцевого листка, на верхньому м1жвузл1 та колоа.

3.

4.

Загальне введения до експертизи на вирвняльшеть, однор1дн1сть \ стаб1льшсть та розробки гармошзованих опиав нових сорт1в рослин: Документ УПОВ ТС/1/3/. -М1жнародний союз з охорони нових сорт1в рослин / Державна служба з охорони прав на сорти рослин: Офь ц1йний бюлетень. - К., 2006. - № 1. - Ч. 4. - С. 6-26. Законодавство £вропейського Союзу. - Директива Ради в1д 13 червня 2002 р. № 2002/53: Збфник нормативно-правових актш з питань охорони прав на сорти рослин / Державна служба з охорони прав на сорти рослин. - К., 2005.-С. 282-295.

Морфолопчш ознаки альськогосподарських культур для визначення в1дмЫноа1, однорщносп та стаб1льносп сор-тш рослин / Охорона прав на сорти рослин: Офщмний бюлетень. - К., 2006 - № 1. - Ч. 3. - С. 6-11. Методика проведения експертизи та державного сор-товипробування сортш рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур / Охорона прав на сорти рослин:

Офщшний бюлетень. - К., 2003. - № 2. - Ч. 3. - С. 519, 191-204.

5. Тищенко, В. Н. Селекция и генетика отдельных культур / В. Н. Филипченко, Ю. А. Тищенко, Н. М. Чекалин,

М. Е. Баташова. - ©Agromage.com 2000-2010.

6. Шелепов, В. В. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / В. В. Шелепов [ и др.]. - Миронов-ка,-2004.-524 с.

7. Орлюк, А. П. Генетичш маркери пшениц / А. П. Орлюк, О. М. Гончар, Л. О. Усик. - К., 2006. -144 с.

8. Филипченко, Ю. А. Генетика мягких пшениц / Ю. А. Филипченко. - М.: Наука, 1979. - Изд. второе. - 311с.

9. Улич, Л. 1.1дентиф1кац1я генотитв пшениц1 м'якоТ за морфолопчними ознаками та бюлопчними властивостями / Л. I. Улич, М. М. Таганцова, В. М. Матус, Ю. Ф. Терещенко // Зб1рник наукових праць Уманського НУС. Агроно-м1я. - Умань, 2011. - Вип. 75. - Ч. 1. - С. 181-190.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.