CC BY
12
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Лiтература
1. Фурдичко О. Карпатськ люи: проблеми еколопчщ! безпеки i сталого розвитку прсько-го регiону / О. Фурдичко. - Львш : Вид-во "Бiбльос", 2002. - 192 с.
2. Коржов В.Л. До питання застосування легких мобшьних канатних установок на гiрських лiсозаготiвJIях / В.Л. Коржов, В.С. Кудра // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. - С. 132-137.
3. Адамовський М.Г. Екологозберк'акга технологи освоения прських лiсiв / М.Г. Ада-мовський, А.В. Кий // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 107-111.
4. Leo Bont. Optimum geometric layout of a single cable road / Leo Bont, Hans Rudolf Heini-man, 2012. - 236 p.
5. Кудра В.С. Вплив первинного транспорту деревини в горах на ладве середовище / В.С. Кудра, 1.Д. Гриджук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лсова шженерш: технжа, технологiя i довклля. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.3. - С. 285-289.
6. Кий А.В. Патент Украши на корисну модель № 45009 вщ 26.10.2009 року.
Кий А.В. Комбинированные канатно-трелевочные системы усовершенствованной конструкции для лесозаготовок Украины
Трелевка древесины является одним из самых трудоемких и ответственных операций при выполнении лесосечных работ, на которые в основном используются трелёвочные тракторы, применение которых в горных условиях ограничивается требованиями правил техники безопасности, а также они неэффективны с точки зрения сохранения окружающей среды.
Изучив вопрос о первичной транспортировке древесины на лесосеках с горным рельефом в Украине и ознакомившись с мировой практикой по этому вопросу, предложена улучшенная конструкция канатно-трелёвочной системы с установленными в основании мачты на поворотных кронштейнах колесами, способная работать как в режиме канатной установки, так и в режиме трелёвочного трактора. Простота конструктивных решений предложенной установки обеспечит её надежность в эксплуатации и может быть изготовлена силами ремонтно-механических мастерских предприятий лесной отрасли.
Ключевые слова: канатно-трелевочная система, трелевочный трактор, пакет древесины, исследования, установка, монтаж.
Kyy A. V. Combined Cable - Skidding Systems of the Improved Construction for Logging in Ukraine
The improved design of cable - skidding system with installed at the base of the mast on the rotating console wheel drivers, which can operate both as the cable unit and in the mode of skidder has been proposed. Experimental studies of the proposed cable-skidding system showed that the design of the facility, installed at the base of the mast on the headstock wheel drivers are fully workable design. Simplicity of design solutions of the proposed installation will ensure its reliability and enable mechanical repair shops of forest industry its producing. The proposed cable-skidding system is recommended for use in forestry enterprises that are located in difficult mountainous relief.
Key words: combined cable - skidding system, skidder, package of wood, research, unit, assembling.
УДК 627.8 Доц. О.С. Мачуга, канд. фЬ.-мат. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв
НАТУРН1 ВИМ1РЮВАННЯ ТА ПОРШНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З АРАМЕТР1В ГЩРОСПОРУД НА МАЛИХ Р1ЧКАХ У СЛОВАЧЧИН1 ТА ПОЛЬЩ1
Традицп буд1вництва пдроспоруд у крашах Центрально! Свропи, зокрема у Сло-ваччиш та Польщу е значно глибш^ поршняно з Украшою. Каскадне влаштування гребель на прських рiчках забезпечуе системний захист вщ паводюв та повеней, уможлив-люе промислове виробництво електроенергп. Для виявлення особливостей будови ус-
шшно експлуатованих гiдроспоруд виконано HaTypHi вимiрювання та камеральш досль дження pозмipiв понад 70 гребель; визначено параметри навантаженост гiдpоспоpyд. Пеpевipено спpaведливiсть попередньо запропонованого кpитеpiю довготривало! експлуатацп гiдpоспоpyди. Отримаш дaнi типiзовaно в таблицях, гpaфiчних мaтеpiaлaх, подано на свiтлинaх.
Ключов1 слова: пдроспоруди, геометpичнi параметри гребель, критерш довготри-вало! експлуатацп.
Вступ. Ця робота е продовженням експеднцшних i камеральних досль джень, започаткованих у [1] та розширених у [2], за умови використання методики, представлено!' в [3]. Певну частину матерiалiв отримано пiд час експедицшних по'здок автора, крш цього, використано данi [4-6] стосовно пдроспоруд Словаччини та Польщi. 1нформацшш ресурси стосовно закордонних рiчок та водойм е достатньо вичерпними, на вiдмiну вiд такого ж для Украши. Протягом цього монiторингу не виявлено гiдроспоруд, стан яких можна було б класифшу-вати як аваршний або пошкоджений.
Отриманi в робота результати дають змогу уточнити критерiальнi вирази умов довготривало!' експлуатацп гiдроспоруди. Усi свiтлини за текстом досль дження належать автору.
Основний виклад матерiалу. Шд час експедицiй 2013 р. пдроспоруда-ми гiрськоí частини Словаччини отримано даш, систематизованi в табл. 1. yd позначення та методика визначення параметров вiдповiдають [1]. Для обчислен-ня вiртуального об'ему гребл^ споруджено!' з бетону, ухили а1, а2 приймаються такими ж як у аналопчних грунтощебеневих спорудах. Нижче подано додатко-ву iнформацiю, яка не увшшла в табл. 1.
Поблизу м. Кошще у безпосереднш близькостi до селища Буковець на прському потоцi 1да функщонують дв греблi. Нижче за течiею у вереснi 1965 р. збудовано греблю "Шд Бутвцем", яка формуе водосховище, використо-вуване не тальки в рекреацiйних цiлях, а також як охолоджуючий резервуар шд-приемства "U.S. Steel Kosice s.r.o." (свилина 1). Конструкцiю греблi виконано iз гравшно-грунтово!' сумiшi, стан споруди е шд пильною увагою фахiвцiв [7]. Ви-ще за течiею розташована гребля "Буковець II" з однойменним водосховищем, яке з 1976 р. е для постачання м. Кошще й околиць господарською питною водою та забезпечуе захист територш униз за течiею вiд повеней та паводюв, уможливлюе водорегулювання (свилина 2). Для стабшьного виконання цих важливих функцiй доступ на греблю суворо обмежений, шдходи до водосхови-ща огороджено парканами, якi пильнуе военiзована охорона.
Прикладом декоративно!' природоохоронно!' гiдроспоруди е нещодавно збудована мшгребля в лiсовому господарствi технiчного ушверситету м. Зво-лен (свiтлина 3) для оргашзованого постачання питно!' води тваринам [8].
У народному парку "Словенський Рай" у верив'!' рiчки Гшлець у 1933 р., одночасно з уведенням в дда прсько!' залiзницi Зволен, Банська Бистриця - Кошще, збудовано греблю Палцманська Меша, яка формуе однойменне водосховище (свилина 4). Первинне призначення цього комплексу - захист територш вщ повеней та паводюв, рибальство та рекреацiя [9]. З 50-х ротв ХХ ст. комплекс входить до складу енергетично!' системи Добшша як гiдроакумулююча гребля з напором близько 300 м вщносно рiчки Слана, на якiй в 1953 р. спору-джено ГЕС. Й потужнiсть пiсля реконструкцп 2003 р. становить 2 х 12 МВт.
Нащональний лкотехшчний yнiверситет Украши
Далi за теч!ею рiчки Гшлець у мктечках Праковцi (свiтлина 5) та Гельнща (свiтлина 6) споруджено греблi з мштдроелектростанщями, якi певним чином регулюють ст!к р!чки. Функцдонування цих пдроспоруд е стабiльним значною Mi-рою завдяки тому, що вони перебувають пiд своеpiдним захистом Палцмансько!' Меш! МГЕС Prakovce II споруджена за сприяння бвропейського Союзу, ii сучас-на констpукцiя е поеднанням металу та бетону. На територй' Пряшвського краю поблизу м. Мхаловщ розташоване в!доме водосховище Земплiнська Ширава, яке використовуеться для рекреаци та водорегулювання (свiтлина 7).
Прикладом комплексного каскадного захисту пониззя piчок вiд повеней та паводов е гpеблi Ruzin I та Ruzin II на piчцi Горнад у Словаччинi [11] (в!дпо-вiдно свiтлини 8, 9). Високонашрна гребля Ruzin I слугуе для регулювання стоку з водозбирання велико! площi. Стiк води шд час критичних паводюв ввдбу-ваеться боковим зливом у водосховище дублюючо!' гpеблi Ruzin II. Обиды греб-лi забезпечують роботу пдроакумулюючого енергетичного комплексу. Високий р1вень стабшьносп функцюнування цього каскаду гiдpоспоpуд призвело до значно!' заpегульованостi стоку piчки Горнад. Монiтоpинг беpегiв цiеi piчки далi за течiею (свiтлина 10 - русло piчки Горнад у селишд Мала Льодина) вказуе на вщсутнкть наслiдкiв безконтрольного розмивання русла piчки. Подiбна ситуация спостертаеться на описаному вище каскадi пдроспоруд piчки Гнiльчик, де нижче водосховища Палацманська Меша вiдсутнi наслiдки ерозп берегово'' лiнii (свiтлина 11 - берегова лшя piчки Гшльчик у селищу Млинки). В обох описаних випадках течiя piчок нижче пдроспоруд е спокшною та нечутливою до опадав.
Окремо вiдзначено екологiчне та природоохоронне значения мошторин-гованих каскадав гiдpоспоpуд. Заpегульованiсть стоку дае змогу розвитку як ту-ристичному, так i промисловому рибальству, в шфраструктуру оpганiчно вли-ваються пpиватнi мшготел^ доплив туpистiв до яких викликаеться piзними видами лiтнього та зимового туризму.
Розширення бази мошторингу гiдpоспоpуд вiдбувалось у камеральних дослвдженнях об'ектiв, узятих з [4]. Геометричш лiнiйнi pозмipи гребель та р!ч-кових потокiв визначались за допомогою програмного засобу Google Earth, ве-личини площ - Google Earth Pro, витратш характеристики piчкових поток1в - з iнфоpмацiйноi бази Wikipedia. Основнi результати аналiзу подано в табл. 2. Свилини для цих пдроспоруд доступш в програмному засобi PANORAMIO. Данi для гpеблi Skalisko (позицiя 15 табл. 2) взято з [12].
Вщзначено основш особливоси гiдpоспоpуд, виявленi для piчок Словаччи-ни. Це зазвичай Ipуитощебеневi гpеблi !з залiзобетонними вставками в окол! стоку води. Стан усх проанал!зованих гребель добрий, пошкоджених чи аваршних ви-явлено не було. Окремо вщзначено дерев'яну, в доброму стан! греблю у м. Гельш-це, яка мае тимчасовий характер (позиция 6 табл. 1, видалено курсивом) та нещо-давно збудоваш греблю Prakovce II i греблю заповедника (позицц 3, 5 табл. 1).
Завдяки використанню даних ф!рми ТАУРОН [5, 6] виконано камеральш дослщження параметр!в пдроспоруд двох прських регюшв Польщ! Застосова-но методику, аналопчну до описано:! вище для р!чок Словаччини пов'язану з ви-користанням програмних засоб!в Google Earth та Google Earth Pro. Результати анал!зу подано в табл. 3.
Табл. 1. Характеристики ггдроспоруд Словаччини з мошторингу 2013 р. - частина 1
№ з/п Р1чка, гребля, водосховище Мюцевють Стан споруди, конструкщя а, м Ь, м Н / , м Н, м «ь0 Я, м 1, м а? ^пл, м2 Кпр > м к г, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1 р. 1да, вдсх "ГПд Бушвцем" с. Бумвець, бл. м. Кош¡це добрий, земляна 431 7 17,0 14,5 30 45 - - 20 - - - 5,0
2 р. 1да, вдсх "Буювець" с. Буювець, бл. м. Кошще добрий, земляна 340 5 52 48,8 30 40 - - - - - - 5,0
3 потж у заповщнику Кремшецъ-кий Верх бл. м.Зволен добрий, нова, кам'яно-бетонна 4 0,3 0,5 0,45 30 30 4 25 30 80 5,05 0,15 0,2
4 р. 1 шльчик, Палацманська Меша с. Дедшки-с. Мл инки добрий, бетонна 210 8 25 21 30 40 - 3900 8 8,5-105 - - 2,0
5 р. Гншьчик, Праковце 11 с. Праковце добрий, бетонна 48 1 3 2,9 30 40 48 500 60 - - - 2,5
6 р. Гншьчик м. Гельнща добрий, дерев'яна з камшням 50 3,0 2,8 2,5 30 90 60 - - - 2,5
7 р. Лаборець, Земшннська Ширава с. Залужще бл. м. М1 хал овце добрий, грунто-щебенева 11500 5,0 7 5 30 25 - - 8 3,3-ю7 - - 40
8 р. Горнад, вдсх Ружш II с. Мала Льодина бл. м. Кошще добрий, бетонна 128 7 27 24 30 35 193 3150 40 - - - 20
9 р. Горнад, вдсх Ружш I с. Ружш бл. м. Кошще добрий, бетонна 351 1 63 55 30 35 222 1,27-104 40 - - - 40
№ з/п /г, м Упопл м/с УСЕР, м/с е, м3/с Упл, м3 Узв, м3 У вд» м3 Уг, м3 Кст Кд К3 ЧУ§д Я ЯМ0: \Е(к-\о3) Примака
1 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
1 0,35 1,4 1,05 1,82 2,1910й - 2,19-10° 2.22-1 о"1 9,9 8,2-10° 8,3-10"' 6,34 0,17 0,081 -1,03
2 0,35 1,4 1,05 1,82 2,34-10' — 2,34-10' 1,43-10° 16,4 1,27-10° 7,8-108 7,37 0,70 0,021 -1,68
3 од 1,0 0,75 0,012 30,7 - 30,7 2,33 13,2 0,005 3,9-10"4 1,49 0,11 66 1,82 новоз-буд
4 0,5 0,3 0,225 1,58 1,11-10' - 1,11-10' 2,34-10э 47,2 6,8-10° 1,4-10"' 7,04 0,19 0,32 -0,49
5 0,5 0,3 0,225 8,9 - 2,66-104 2,66-104 1 330 20,0 6,7-10"3 3,4-10"4 4,42 0,035 13,4 2,13 нова МГЕС
6 0,5 0,3 0,225 8,9 - 2,29-104 2,29-104 700 32,7 0,013 3,9-10"4 4,34 0,12 425 2,63 тимч.
7 0,4 0,5 0,375 54,5 2,34-10" - 3,34-10й 1,0110° 330 5,4-10"-' 1,6-10 ' 8,52 0,4 17,8 1,25
8 0,7 1,6 1,2 16,0 - 3,7-106 3,7-106 1,72-105 21,5 9,9-10"5 4,3-10"6 6,57 0,125 20 0,30 МГЕС 1,9 МВт
9 0,7 0,8 0,6 16,0 - 5,9-107 5,9-107 2,42-106 24,4 6,6-10"6 2,7-10"7 7,77 0,145 0,161 -0,79 МГЕС 60 МВт
, - частина 2
з/п
м/с
м/с
м/с
Уг,
м3
к,
К,
Ю
1
К-10:
1ё(лг-103) При
гм1т-
ка
18
19
20
21
22
23
24
25 2,22-\(?
26
27
28
29
30
31
32
33
0,35
1,4
1,05
1,82
2,1910е
2,19" 10 2,34-10'
9,9
8,2-10"
8,3-10
6,34
0,17
0,081
-1,03
0,35
1,4
1,05
1,82
2,34 10
1,43-10(
16,4
1,27-10"
7,8
10"
7,37
0,70
0,021
-1,68
ОД
1,0
0,75
0,012
30,7 1,11-10'
2,34- 10е
30,7
2,33
2,34-10э
1 330
700 1,01 10°
1,72-105 2,42-106
13,2
0,005
3,9
10"
1,49
0,11
66
1,82
новоз-буд
0,5
0,5
05 0,4
0,7 0,7
0,3 0,3
"оз"
0,5 1,6
0,8
0,225
0,225
0Д25 0,375
1,2 0,6
1,58 8,9
54,5 16,0
16,0
2,6610' 2.29-10"
3,7-10( 5,9-10"
1,11-10'
2,66-10"
2,29-10" 3,34-10?
3,7-106 5,9-107
47,2
20,0
32/7 330
21,5 24,4
6,8-10"'
6,7-10"
0,013 5,4-10"
9,9-10" 6,6-10"'
м
3,4 4,3
2,7-10
7,04
4,42
"434 8,52
6,57
7,77
0,19
0,035
"0Д2" 0,4
0,125 0,145
0,32
13,4
~425" 17,8
20
0,161
-0,49 2,13
1,25 0,30
-0,79
нова МГЕС
МГЕС 1,9 МВт МГЕС 60 МВт
Табл. 2. Характеристики г'к)роспоруд Словаччини з камеральных дос.иджепь 2013 р.
№ з/п Водосховище Р1чка Рис будов ¡53 £ О а 2 <5- § § О * £ ч его" ^ сгсГ о Прим ¡ткн
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1 УсГка Ко1рач8ка 1а8етса 1731 14,2 799 510 29 15 15 402 - 1,99 - 5,90 - грунтова
2 ВаЮУсе 1аЫошапка 1968 13 1060 176 12 45 30 68,1 0,25 15,6 3,7 6,02 -1,24 грунтово-бетонна
3 Во1ега/ Тгпах'ка 1965 13 2464 569 10 30 30 156 0,5 15,8 3,2 6,40 -1,30 бетонно-кам'яна
4 Викоуа Нгис1ка 1963 15 1420 303 7 35 45 114,5 0,8 12,4 7,0 6,15 -1,06
5 Пегпу УаИ с11.тк1г/ Оегпу Уа11 1982 17 5100 356 9 25 45 216 8 23,6 37,0 6,71 -0,06 МГЕС
6 Слегпу Уа1х 11г.пас1г/. (лсгпу УаЬ 1982 42 3850 537 12 45 60 1020 3,5 3,77 3,4 6,59 -1,89 гщроакумулю-юча
7 ОаЬслкоуо-Сипоуо Оипа] 1995 18 195581 - - - - - 1900 - - 8,29 -
8 ОоЬшш ОоЬмпнку роюк 1960 10 229 116 4 30 45 18,2 - 12,6 — 5,36 —
9 Оо1по1юс1ги.^ка Нос1гша 1744 22 641 186 5,5 45 45 112,53 - 2,04 - 5,81 -
10 ОгаИоусе Ма-сктюе Уа11 1961 22 12500 2640 20 45 45 2500 196 5,0 785, 7,1 0,59 ГЕС Яшауа
И БиЬшк II КхЫоЫк 1973 15 1110 286 13 35 35 148 - 7,5 - 6,04 - м. Ст. Тура
12 Ноте Оге§апу Рагпа 1992 17 1618 331 8 35 35 182 - 8,9 - 6,2 - грунтово-кам'яна
13 Нпсоу-]УНк.чоуа-... УаЪ 1963 19 8467 778 7 30 20 733 330 11,6 530 6,93 0,79 багатофункць ональна
14 Нпйоуа БЫта 1965 51 7380 265 8 40 30 1115 7,07 6,64 6,3 6,87 -1,38
15 ЯкаПнко 8каНнко 20 98 139 4 40 30 92,4 0,2 1,06 2,16 4,99 -2,64 водозаб1рна
16 Юепоуес ЮепоузкШтауа 1973 36,5 8431 485 7,2 30 30 1245 0,5 6,77 0.4 6,93 -2,57 водозаб1рна
17 Ко/та1оусе Нгоп 1988 24 3230 261 13,6 15 30 496 20 6,47 40,3 6,51 -0,58 водозаб1рна
18 КгаГоуа УаЪ 1985 34 65470 6290 9 30 30 14000 196 4,68 14 7,82 -1,04
19 КгреГапу-Биеапу-. УАЪ 1960 23 8330 706 15,3 15 30 1360 196 6,13 144 6,92 -0,05
20 Кгирта ВеЬгауа 1993 23 2132 231 5 15 30 360 2,5 5,92 6,3 6,33 -1,43
21 ЕиЬогес ЕиЬогес 1986 14 3780 342 4,5 30 30 138 0,5 21,4 3,6 6,58 -1,01
22 МаНпес 1реГ 1993 53 26621 636 6,5 30 30 3310 5,0 8.04 1,51 7,37 -1,92
ÍJpodoejfc. maÓJi. 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
23 Miksová II Beñovsky potok 1967 22 150 106 5 40 40 72,5 1,0 2,07 13,8 5,17 -1,54 MI'EC
24 Nitrianske Rudno Nitrica 1954 19 3730 602 11 30 30 502 1.0 7,43 2,0 6,57 -1,83
25 Nosice Váh 1958 32 35900 472 12 30 30 1020 196 35,2 190 7,56 0,83 3anÍ3o6eTOHHa
26 Nová Bystrica Bystrica 1989 65 32800 363 12 30 30 2940 2,4 11,2 0,82 7,52 -2,03
27 Ora va Orava 1953 48 345900 304 7,5 15 15 2720 34,8 126 13 8,54 0,21 3a:iÍ3o6eroniia
28 Pocúvadlo Stefultov 1779 23 922 215 - - - 98 6,0 9,41 61 5,96 -0,24
29 Rozgrund Vyhniansk potok 1744 30 576 132 5 45 45 158,4 1,0 3,64 6,3 5,76 -1,64
30 Ruziná Teplicka 1973 22 14760 266 6 30 45 211 1,0 70 4,7 7,16 -0,48
31 Starina Cirocha 1987 50 59900 323 9 30 45 1248 2,34 48 1,88 7,78 -1,05
32 Teply Vrch Blh 1981 12 5280 473 6 30 45 127 0,9 41,6 7,1 6,72 -0,53 KaM'flHOHacHrraa
33 Turcek Turiec 1996 66 10800 284 6 35 45 1615 2.2 6,69 1,36 7,03 -2,04
34 Tvrdosín Orava 1978 23 4700 273 6 20 30 361 17 13 47 6,67 -0,21
35 Vel'ká Domasa Ondava 1967 35 187500 328 8 30 20 735 7 255 9,5 8,27 0,38 KaM'ínioiiacHniia
36 Mala Domasa Ondava 3 800 312 11,5 30 20 46,3 7 17,3 150 5,9 0,41
37 Vel'ká Richñavská Ry chñav skypotok 1740 23 770 239 6 15 15 95 0,3 8,11 3,2 5,85 -1,58 BaftskaStiav
38 VelTcé Uherce Drahozica 1969 15 1100 311 8 20 20 230 1,5 4,78 6,5 6,04 -1,51
39 Vicia Dolina Dobsinsky potok 1952 27 185 130 5 30 30 182 8 1,02 44 5,27 -1,35
40 Vel'ká Vcxkírenská 1510 10 23 95 16 28 28 33 0,3 0,7 9,1 4,36 -2,19 BañskaStiav
41 Zilina Váh 1998 15 18200 1806 12 20 20 1442 196 12,6 136 7,26 0,23 octoi ii io-c nycKOBa
42 Klinger 18,7 132 135 6,5 30 30 98 0,3 1,35 3,0 5,12 -2,39
43 Rosegrund 1741 30 575 125 6 30 30 89,8 0,3 6.4 3,3 5,76 -1,68
44 Belianske je/iero 18 146 148 9 30 30 107 0,3 1,4 2,8 5,16 -2,41
45 Vodná nádrz Halka Halcanski potok XVIII ct. 11,5 257 125 12 30 30 46 0,3 5,57 6,5 5,41 -1,44
46 Bañska BelaVN XIX ct. 19 146 130 9 30 30 103,5 0,3 1,41 2,9 5,16 -2,38
47 Vel'ke Stu-denske jeziero (Kolpasske) 17 799 175 6 30 30 105,5 0,3 7,57 2,8 5,9 -1,67 Bañska Stiavnica
48 Male Studenske jeziero 8,6 109 116 4 30 30 18,9 0,3 5,77 15,9 5,04 -1,04 Bañska Stiavnica
Табл. 3. Характеристики zidpocnopyd Полыщ з камеральных доаиджень 2013 р.
№
з/п
Водосховище
Р1чка
Мюцевкть
Нг
м
Н,
м
а,;
а2;
б.
м3/с
V
' 10J м
'вд>
,3 . 3
•ЮЧг
К
■CT
Кд
•10ft
ЧУ§д
[KAQ
Zapora Lesna
Kwisa
Lesna
130
45
36
30
30
6,1
15000
503
29,8
0,41
7,18
-1,91
Zap. Zlotniki
Kwisa
Lesniki
168
36
30
30
6,1
10500
426
24,7
0,58
7,02
-1,84
Zap. Bobrowice I
Bobr
Siedlerin
104
14,5
14,5
30
30
10,8
500
45,4
11,0
21,6
5,70
-0,62
Zap. Bobrowice II
Bobr
Siedlerin
62
3,5
3,5
30
30
10,8
12,8
2,4
5,33
840
4,10
0,65
Zap. Bobrowice III
Bobr
Jelenia Góra
50,5
8,8
30
30
2,2
106
7,7
5,27
90
5,03
-0,32
Zap. Bobrowice IV
Bobr
Jelenia Góra
65,5
8,4
8,4
30
30
7,3
106
12,4
5,27
5,03
-0,32
Zap. Kraszewice
Bobr
Osice
140
5,2
5,2
15
30
12,6
150
14
10,7
5,17
-0,05
Zap. Olszna
Bobr
Star. Oleszna
134
7,5
6,2
30
30
18
200
74
27,0
5,30
-0,02
Zap. Pilchowice I
Bobr
gm. Pilchowice
361
65
62
45
45
16
50000
1570
31,9
0,32
7,70
-1,99
Zap. Pilchowice II
Bobr
gm. Pilchowice
116
30
30
23
145
8,5
17,
160
5,16
0,44
Zap. Wlodzice
Bobr
Mat. Wlodzice
106
6,3
30
30
16
165
8,6
19,2
97
5,22
0,27
Zap. Wreszczyn
Bobr
Wreszczyn
94
19
30
30
14,5
1500
65,9
22,7
9,7
6,18
-0,66
Jez. Roznówskie
Dunaiec
Roznów
673
8.5
49
30
30
14
167000
3100
53,9
4,5
8,21
-0,62
Jez. Czchówskie
Dunaiec
Czchów
439
21
12.5
15
15
14
S000
371
21,6
38
6,90
0,82
15
Dabie
Wisla
Kraków
250
12
3,5
20
20
107
523
19
27,5
5600
5,72
2,19
Przew Nowa Guta
Wisla
Kraków
180
4,5
20
20
130
500
16,5
30,3
7880
5,70
2,38
MEW
Potok Olczyski
Zakopane
44
1,0
Конструкцп розглянутих гребель залiзобетоннi, не виявлено пошкодже-них, тимчасових чи аварiйних пдроспоруд. Функцiонування таких гiдроспоруд пов'язане iз промисловим використанням електроенергп, значна частина яких ефективно експлуатуеться понад 50 роюв.
Рис. Параметри навантаження гiдросnоруд: а) статичний, б) динамгчний, в) комплексний. Точка вгдповгдае стабыьно функцюнуючш греблг, згрочка - тимчасовш (дерев'янш), прямокутник - залгзобетоннш
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Отриманi числовi данi для 74 презентованих у до^дженш об'екпв "пд-роспоруда - водосховище - рiчковий потж" систематизовано у вигляд графiч-ного будування параметров гiдрoспoруд на кooрдинатнiй площиш K - 0 - lg(VBВД), аналoгiчнo до [1]. Розподши парамеIрiв статичного, динамiчнoгo навантаження та комплексного параметру за безрoзмiрним об'емом подано на рисунку. Характер розподшв переважно збiгаeться з такими ж для пдроспоруд в УкраМ, що дае пiдставу стверджувати мoжливiсть застосування критерда довготривало!' експлуатацп гiдрoспoруд, запропонованого в [1].
Висновки. Камеральний аналiз та натурнi спостереження гiдрoспoруд на деяких рiчках Словаччини та Польшд дав змогу виявити oкремi характеристики стабшьно функщонуючих гiдрoспoруд. Пiдтвердженo попередньо запро-ваджений критерiй довготривало!' експлуатацií системи " гiдрoспoруда - водосховище - рiчкoвий пoтiк", який накладае обмеження на геoметричнi та витратш характеристики елементiв цiеí системи. Передбачаеться надалi будування емш-ричних формул для такого критерда з використанням 'х для проектування но-вих гiдрoспoруд.
Лiтература
1. Мачуга О.С. Пор]вняльний анал1з стану та параметр1в навантаженост пдроспоруд прсь-ких pi40K / О.С. Мачуга // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - .HbBiB : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 71-80.
2. Мачуга О.С. Натурш вимрювання та поpiвняльний аншпз параметр]в гiдpоспоpуд на ма-лих в Укpаiнi / О.С. Мачуга // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.5. - С. 71-80.
3. Мачуга О.С. Методика дослщження геометричних характеристик гщротехшчних споруд та водосховищ / О.С. Мачуга // Науковий вюник НЛТУ Укрщ'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.11. - С. 67-70.
4. Slovensky priehradny vybor. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.skcold.sk/ priehrady/nova_databaza_priehrad/.
5. Zespol Elektrowni Wodnych Jelenia Gora. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. tauron-ekoenergia.pl/elektrownie/energia-wodna/zew-jelenia-gora/Strony/elektrownie.aspx.
6. Zespol Elektrowni Wodnych Krakow. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. tau-ron-ekoenergia.pl/elektrownie/energia-wodna/zew-krakow/Strony/elektrownie.aspx.
7. Sedlak V. Deformation measurements on bulk dam of waterwork in east Slovakia/Vladimir Sedlak, Milos Jecny // Sbornik vedeckich praci Vysoke skoly banske. - Technicke Univerzity Ostrava. Rada hornicko-geologicke. - Vol. L (2004), № 2. - Pp. 1-10.
8. Universitas technica in Zvolen. - Zvolen, 2012. - 216 p.
9. Siistava vodnych diel Dobsina. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.skcold.sk/ priehrady/najvyznamnejsie_priehrady_na_slovensku/vd_dobsina/.
10. Земплинская ширава. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ru.wikipedia.org/ wi-И/Земплинская_ширава.
11. VD Ruzin. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.skcold.sk/priehrady/ najvy-znamnejsie_priehrady_na_slovensku/.
12. Sprievodnа sprava. Koncep/resources. [Electronic resource]. - Mode of access http:// publis-hing.yudu.com/Library/Apgt4. - С. 117.
Мачуга О. С. Натурные измерения и сравнительный анализ параметров гидросооружений на малых реках в Словакии и Польше
Традиции строительства гидросооружений в странах Центральной Европы, в частности в Словакии и Польше, значительно глубже, по сравнению с Украиной. Каскадное устройство плотин на горных реках обеспечивает системную защиту от паводков и наводнений, обеспечивает промышленное производство электроэнергии. Для выявления особенностей строения успешно эксплуатируемых гидросооружений выполнены натур-
ные измерения и камеральные исследования размеров более 70 плотин, определены параметры загруженности гидросооружений. Проверена справедливость ранее предложенного критерия длительной эксплуатации гидросооружения. Полученные данные систематизированы в таблицах, графических материалах, представлены на фотографиях.
Ключевые слова: гидросооружения, геометрические параметры плотин, критерий длительной эксплуатации.
Machuga O.S. Some Natural measurement and comparative analysis of the hydraulic structures parameters on the small rivers in Slovakia and Poland
Construction traditions of hydraulic structures in central European countries, particularly in Slovakia and Poland are estimated to be much deeper compared to Ukraine. Cascading arrangement of dams on the mountain rivers provides system flood protection and enables industrial power generation. To identify structural features of successfully operated hydraulic construction in situ measurements and desk research of sizes more than 70 dams are performed, and the hydraulic loading parameters are calculated. The fairness of the previously proposed hydraulic structures long-term operation criterion is verified. The data obtained is typed in tables, graphics and introduced on photos.
Key words: hydraulic structures, geometric parameters of dams, the criterion of long-term operation.
УДК 620.97:697.329 Асист. С.П. Шаповал, канд. техн. наук -
НУ "Лheiecbm nолiтехнiка "
ЕФЕКТИВШСТЬ ГЕЛЮПОКР1ВЛ1 В МЕХАН1ЧН1Й СИСТЕМ1 ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ЗА ВПЛИВУ НА НЕ1 ПОВ1ТРЯНОГО ПОТОКУ
Описано результати дослщження впливу повгтряного потоку на роботу гелюпок-
без прозорого покриття у мехашчнш системi сонячного теплопостачання та наведено результати. Проаналiзовано ефектившсть використання гелюпо^вл^ Гелюпокрь ля забезпечуе шдвищення ефективност гелюсистеми завдяки збшьшенню площi погли-нання сонячно! енерги. Встановлено залежност мiж рiзними швидкостями, напрямка-ми повiтряного потоку та ефектившстю гелiопокрiвлi. Показало на скшьки змен-шуеться ефективнiсть гелiопокрiвлi внаслщок дп на не! вiтру за змши його напрямку та швидкосй.
Ключовi слова: гелiопокрiвля, повiтряний потж, гелiосистема.
Вступ. Сьогоднi людство активно впроваджуе HOBi екологiчно чистi джерела енерги. 1нтенсивне використання традицiйних джерел енерги призвело до появи еколопчних проблем, найбiльш актуальними з яких е: збiльшення ви-кидiв в атмосферу вуглекислого газу i зменшення товщини озонового шару. За останш 100 рокiв концентрацiя вуглекислого газу в атмосферi Землi збшьши-лась на 13 %. Потенцiал альтернативних джерел енергií е високим: використання 1/100 % енерги Сонця дае змогу припинити використання нафти, газу та ш-ших традищйних джерел.
Вирiшення цiеí проблеми потребуе iстотних змiн у свiтовому енергетич-ному балансi. Альтернативою у цш сферi е використання нетрадицiйних понов-люваних джерел енергií: енергiя сонця, в^у, надр землi, тепла промислових та каналiзацiйних вiдходiв, води та ш. Вони е повнiстю безкоштовними для люд-ства i даються нам практично в необмеженiй кшькост!
Постановка проблеми. Серед нетрадищйних джерел енерги провiдне мiсце посщае сонячна енергетика. Кiлькiсть сонячно! енергií, яка надходить на
