CC BY
33
УДК 504.03
Черевко М.В., к.б.н., професор кафедри екологи та бюлоги © Калин Б.М., к.с.-г.н., асистент кафедри екологи та бюлоги Буцяк Г. А., к.с.-г.н., асистент кафедри екологп та бюлоги Сухорська О.П., к.с.-г.н., доцент кафедри екологи та бюлоги Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
НАЦ1ОНАЛЬН1 ТА М1ЖНАРОДН1 АСПЕКТИ СТАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ I ОХОРОНИ БЮР1ЗНОМАШТТЯ
Викладено осноет причини скорочення бюр1зномашття, суть нащональних аспект1е I програм, мгжнародного стеробтництеа у сфер1 збереження та охорони видового багатстеа жиеог природи.
Ключовi слова: бюр1зномашття, еколог1чна мережа, концепщя, м1жнародне стеробтництео.
Бiорiзноманiття е неодмшною умовою функцюнування i стабшьност бюсфери, сталого використання природних бюлопчних ресурав. З позици сталого екологiчно збалансованого розвитку суспiльства стратегiя людсько! дiяльностi мае орiентуватися на максимiзацiю збереження природних ресурав та мiнiмiзацiю втручань у бюсферу. На Всесвiтньому Самiтi з невиснажливого розвитку, який вiдбувся в Йоганесбурзi 26 серпня - 4 вересня 2002 року, однiею iз п'яти прiоритетних проблем людства було визнано збереження та невиснажливе використання бiорiзноманiття i впровадження екосистемного тдходу до охорони природи. Вона долучилась до iнших чотирьох - вода, енерпя, здоров'я та атмосфера [1,5,6].
Високе бiорiзноманiття забезпечуе стабiльнiсть розвитку та продуктивной екосистем. Рiзнi види, займаючи вiдповiднi екологiчнi нiшi, забезпечують оптимальне i повнiше використання природних ресурав. Принагiдно нагадаемо, що термш „бюлопчне рiзномашття" введений Томасом Лауджоем у 1980 р., „бюрiзномашття" - Едвардом Вшсоном у 1986 р. у докладi на першому Американському форумi з бiологiчного рiзноманiття, оргашзованому Нацiональною Радою Дослiджень, i вiдтодi стало широковживаним. Стандартного визначення термш „бюрiзномашття" ще не мае. У 1992 рощ на самт ООН з питань навколишнього середовища в Рю-де-Женейро бiорiзноманiття було визначено як „мшливють живих органiзмiв в будь-яких ареалах та серед еколопчних комплексiв, частинами яких вони е". Втрата бодай одного виду е непоправною, тому необхiдне збереження якнайповшшого рiзноманiття природи, оскiльки воно ще не дослщжене.
Якщо втраченi види неможливо вiдновити, то бiологiчнi комплекси, еквiвалентнi зруйнованим чи зниклим, можна реставрувати, але це нелегко i
© Черевко М.В., Калин Б.М., Буцяк Г.А., Сухорська О.П., 2011
167
вдаеться не завжди. Суть у тому, що зазнав змши 1хнш абютичний комплекс бютоп, який вже не вщповщае вимогам iснуючих до того [2,3,4].
Бажання людини вiдтворити зруйнованi бюценотичш комплекси сприяло виникненню спецiального еколопчного напряму - екореставрологiя.
Масштабнi змши в структурi природних ландшафтiв та !х окремих елементiв iстотно вплинули на видове багатство св^ово! флори й фауни. Згщно з шформативними даними Мiжнародного Союзу охорони природних ресурЫв (МСОП) та Свiтового фонду охорони дико! природи (ВВФ), наприкшщ 1983 р. на планет зникло 326 видiв рослин дико! флори, 2357 видiв вiдносяться до категори екологiчно вразливих, 4606 - до ризиковано рщюсних [13,14].
Негативний антропогенний вплив став причиною скорочення й раритетност окремих видiв фауни. У Червону книгу свiту включено 1036 видiв хребетних тварин (193 види риб, 138 видiв амфiбiй i плазунiв 40 видiв птахiв i 305 видiв ссавцiв).
Щодо бiорiзноманiття природи Укра!ни, то воно включае понад 5 тис. видiв кв^кових i вищих спорових рослин, що становить третю частину флори вЫе! Свропи. На територи Укра!ни вщомо близько 400 ендемiв i субендемiв, якi за 11 межами не трапляються або зустрiчаються зрiдка.
Флористично найбагатшi регiони - це Крим (2400 вцщв, з них 240 ендемiв), Карпати (2012 видiв та 92 ендеми), Полiсся (1403 види). В Червону книгу Укра!ни занесет понад 450 видiв квiткових i вищих спорових рослин, 27 вцщв лишайникiв, 17 - водоростей, 30 вцщв грибiв [11].
Фауна Укра!ни вiдзначаеться значним видовим багатством: 44800 видiв (включаючи прибережнi акватори Чорного i Азовського морiв). З них 98,5% припадае на безхребетних тварин, серед яких близько 20 тис. вцщв комах, хребетних близько 800 видiв, у тому чи^ 108 видiв ссавцiв, 367 - шж!в, 21 -рептилiй, 17 - земноводних, понад 250 - риб, шших - 12 видiв. Фаушстично найбагатшi Крим, Карпати i Полшся [12].
До основних причин скорочення бiорiзноманiття видово! кiлькостi та чисельност видiв рослин, !хшх ареалiв i природних екологiчних комплексiв рiзного рiвня (популяцiй, екосистем, природних ландшафтiв) можна вщнести:
• екстенсивну й штенсивну трансформацiю природних екосистем i навт ландшафтiв (перетворення !х на агро- та техногеннi ландшафти);
• штотш змiни умов бiотопу (в процес господарсько! дiяльностi та шляхом токсичного забруднення !х компонентiв);
• надмiрне навантаження на природнi екосистеми i втрату ними здатностi до вщновлення;
• широке застосування пестицидiв для хiмiчного захисту рослин;
• недосконале екологiчне законодавство i контроль у сферi дотримання його норм та вщповщальност за порушення i збитки, завдаш природi;
• розвиток зеленого туризму i стихiйного рекреацiйного вщпочинку;
• вiдсутнiсть державного монiторингу та загальноприйнято! програми дослiдження у сферi збереження бiорiзноманiття.
Таю причини мають глобальний характер, а тому проблеми охорони бiорiзноманiття треба вважати мiжнародними.
В Укра!ш й дос немае державно! системи мошторингу бiорiзноманiття, оскшьки для цього потрiбна потужна система, яка б дозволила вивчати стан уах видiв рослин i тварин за единою загальноприйнятою програмою.
Протягом 1980-2004 роюв провiдними вченими (Шеляг-Сосонко Ю., Голубець М., Стойко С., Мовчан Я., Андрiенко-Малюк Т. та ш.) розроблено науковi основи i практичнi засади збереження бiорiзноманiття як неодмшно! умови сталого розвитку Украши. В них поданi принципи формування та оптимiзацil системи природно-заповщного фонду Украши, проаналiзовано !х географiчну мережу в мiжнародному, державному й регюнальному аспектах. Обгрунтовано необхiднiсть участ Украши у мiжнародних договорах у сферi збереження бiорiзноманiття, механiзмiв !х реашзацп.
Керуючись задекларованими на конференци ООН документами з навколишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро 1992 р.), Украша заявила про свiй намiр переходу до сталого розвитку, забезпечення збалансованого вирiшення соцiально-економiчних i еколопчних проблем щодо збереження сприятливого стану довкшля i природно-ресурсного потенцiалу.
Цшеспрямовано! реашзацп потребуе Загальнодержавна програма формування нащонально! еколопчно! мережi Украши на 2001-2015 роки. Загалом за 1994-2000 роки площа природно-заповiдного фонду Украши зросла з 1,413 млн. га до 2,504 млн. га i становить на цей час 4,16 % вщ територи держави.
Розширено територш Шацького нацiонального природного парку -майбутнього украшсько-польського бiосферного резервату «Захщне Полюся». В планi розширення територи природного заповщника «Медобори» у Тернопшьськш областi, створення нацiонального парку «Ужанський» (Закарпатська область), який разом з регюнальним ландшафтним парком «Надсянський» (Львiвська область) становитиме частину першого в свт тристороннього укра!нсько-польсько-словацького бiосферного резервату «Схщш Карпати». Плануеться також створити ще три нацiональних парки - у Чершпвськш , Одеськiй та Вшницькш областях.
Передбачено i здшснюеться створення природного заповiдника «Черемський» для збереження уцшлих пiсля осушувально! мелюраци водно-болотних угiдь на Волиш. В рамках загальнодержавно! програми збереження бiорiзноманiття розроблена регiональна програма заповщно! мережi нашо! областi [9,10].
Для збереження ушкальних та типових репрезентативних екосистем, рiзноманiття генофонду ресурсiв бюсфери на територil Львiвщини створено 24 природно-заповщних об'екти державного значення та 300 об'ектв мiсцевого значення. Природно-заповщний фонд областi всiх категорiй заповщност складае 5,2% вiд площi територи област [7].
Розвиток природно-заповiдноl мереж^ охорона та використання природних ресурав е одним iз прiоритетiв регюнально! екологiчноl полiтики.
Виршення багатьох iз проблем охорони бiорiзноманiття не пщ силу окремим регюнам i потребуе загальнодержавних зусиль i транскордонного сшвроб^ництва, мобшзаци наукового i фшансового потенцiалу.
М^жнародний узгоджений план вивчення i збереження бiологiчного рiзноманiття планети був вироблений на мiжнароднiй зустрiчi представникiв 200 кра!н в Япони у 2010 роцi. В його основу покладений стратегiчний план ООН щодо запобiгання вимирання видiв бюти на планетi, що вже перевищило темпи вимирання динозаврiв у свш час. Вiн передбачае знизити темпи вимирання видiв у 2 рази й збшьшення площi заповiдних територш до 17% - на сушi i до 10% - в океаш. Протокол, пiдписаний з ще! нагоди в Наго!, мютить також положення про надання фшансово! допомоги кра!нам, що розвиваються, з метою збереження екосистем.
На мiжнародному рiвнi була прийнята Конвенщя про бiорiзноманiття, Рамсарська конвенцiя, Конвенщя про мiжнародну торгiвлю видами дико! флори i фауни, Конвенцiя зi збереження мiгруючих видiв диких тварин, Всесв^ня хартiя природи та iншi [2,3,4,5].
Бiорiзноманiття вiдновлюеться нелегко i через тривалий час. Основною вимогою щодо його збереження е збереження т-Б^и екосистем i природних !х бiотопiв, пiдтримка i вiдновлення життездатних популяцiй видiв у природних умовах. Ощнити втрати бiорiзноманiття не можна за допомогою ринкових механiзмiв, оскшьки воно не е ринковим товаром. Свiтовi методи охорони бiорiзноманiття спрямоваш на пiдтримку еколопчно! безпеки, адже неконтрольоване застосування бiотехнологiй теж може завдати шкоди бiорiзноманiттю.
Збереження бiорiзноманiття бiологiчного й ландшафтного в межах нащональних державних територiй вимагае Ясного мiжнародного спiвробiтництва шляхом участi у договорах та мiждержавних програмах. Враховуючи стратегiю мiжнародного спiвробiтництва у сферi виконання програмних заходiв збереження бiорiзноманiття, важливо вивчати й переймати досвщ iнших держав [5,6].
Збереження й використання бiорiзноманiття мае вирiшальне значення для задоволення потреб у продуктах харчування i охоронi здоров'я, а також шших потреб населення Землг У зв'язку з прогресуючим розширенням площ пiд трансгенними генно-iнженерними сортами актуальной набирають питання державного контролю й мошторингу. Потрiбна чiтка правова основа з метою попередження потенцшно! загрози скороченню бiорiзноманiття культурних рослин.
Свропа хоче бачити Укра!ну в £ЕС економiчно стабiльною та екологiчно чистою, яка б не була джерелом еколопчних загроз довкшлю й устшно виконувала взятi на себе мiжнароднi зобов'язання.
Необхiдно наголосити, що окремi положення конвенцiй минулого столiття вимагають певного корегування й доповнення.
Не можна в угоду виршення важливо! економiчноl проблеми (мiнерально-сировинноl) нехтувати иею, вiд яко! залежить сталий розвиток i
збереження бюсфери. Не зможе прогресувати суспшьство у цариш неживо! природи без рiзноманiття й багатства бюресурав. Людиш однаковою мiрою необхiднi для життя i дiяльностi чисте повiтря, якiсна вода, родючий грунт, поля, луки й люи, наповнеш живими iстотами, безпечш продукти харчування -все те, що складае якiсне й безпечне середовище.
Л1тература
1.Власенко М.Г. Збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття // Збалансований (сталий) розвиток Укра!ни - прюритет нацiонально! полiтики: матерiали Всеукра!нсько! науково! екологiчно! конференцi! (Ки!в, 26 жовтня 2010р.). - К.: Центр еколопчно! освгги та iнформацi!, 2010. - С. 245-249.
2.Конвенщя про водно-болотш угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв // Рамсар, 2.02.1971 р. iз поправками згщно з Паризьким протоколом вiд 3.12.1982 р. i Рiджинськими поправками вщ 28.05.1987 р. // www.ramsar.org
3.Конвенщя про збереження мiгруючих видiв диких тварин 23.06.1979 // Конвенщя, М^жнародний документ, Органiзацiя Об'еднаних Нацiй (ООН)
4.Конвенщя про мiжнародну торгiвлю видами дико! фауни i флори, що перебувають тд загрозою зникнення. Вашингтон, 3 березня 1973 р., виправлена в Бонш 22 червня 1979 р. // „Охрана окружающей среды. Международные правовые акты: Справочник", Санкт-Петербург, 1994.
5.Конвенщя про охорону бюлопчного рiзноманiття вщ 29 листопада
1994р.
6.Любарський 1.С. Збереження бiорiзноманiття - одна з основних „цшей тисячол^тя" для Укра!ни // Збалансований (сталий) розвиток Укра!ни -прiоритет нащонально! полiтики: матерiали Всеукра!нсько! науково! еколопчно! конференци (Ки!в, 26 жовтня 2010р.). - К.: Центр еколопчно! осв^и та шформацп, 2010. - С. 153-157.
7.Прюритети екологiчно! полiтики Львiвщини. - Львiв: Сполом, 2004. -
20 с.
8. Про охорону навколишнього природного середовища [Текст]: Закон Укра!ни вiд 25 червня 1991р. - №1268-Х11 // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. - №41. - С. 546.
9.Фiторiзноманiття Укра!нського Полiсся та його охорона / за заг. ред. Т. Л. Андрiенко. - К.: Фггосощоцентр, 2006. - 316 с.
10. Формування регюнальних схем екомереж: метод. рекомендаци / за заг. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К.: Ф^осоцюцентр, 2004. - 71 с.
11. Червона книга Укра!ни. Рослинний св^ / За ред. Я.П. Дщуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
12. Червона книга Укра!ни. Тваринний свiт / За ред. Я.П. Дщуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 623 с.
13. Емельянов И.Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем . - К.: ИПЦ „Международный Соломонов ун-т", 1999. - 165 с.
14. Всемирная Хартия природы (01.01.82 г.) // Международное публичное право. Сборник документов. Т. 2.- М.: БЕК, 1996 г. - С. 132-135.
Summary
М. Cherevko, B. Kalyn, A. Butsiak, O. Sukhorska Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
NATIONAL AND INTERNATIONAL ASPECTS OF SUSTAINABLE USE OF BIOLOGYCAL DIVERSIFICATION
The main causes of biodiversity loss, the essence of national issues and programs, international cooperation in the conservation and protection of wildlife species richness.
Keywords: biological diversification, concept, ecological network, international cooperation.
Стаття надшшла до редакцИ 15.04.2011
