CC BY
10
19. Сурмач О. Структурна реоргашзацш УГКЦ в роки шмецько! окупаци // Iсторiя релiгiй в УкраМ.
Працi Х1-1 мiжнародноl науково! конференций Книга I. — Л^в: Логос, 2002. — С. 364-369.
20. Тожецький Р. Митрополит Андрей Шептицький / Ковчег. Збiрник статей з церковно! юторп.
Число I. — Львiв, 1993. — С. 109-121.
21. Федорiв Ю. Iсторiя Церкви в Украíнi. — Люблш, 1991. — 362 с.
22. Ходькова Л. Релшезнавство. Навч. поабник. — Львiв: Афiша, 2000, 308 с.
23. Центрального державного арх1ву громадських об'еднань Укра!ни (ЦДАГО Укра!ни). Ф. 1, оп. 23,
спр. 5377, арк. 51.
24. ЦДАГО Укра!ни. Ф. 451, оп. 1, спр. 76, арк. 7.
25. Центральний державний iсторичний арх1в Укра!ни у Львовi (ЦД^АУ у Львов^. Ф. 451, оп. 1, спр.
577, арк. 8.
26. ЦЩАУ у Львовi. Ф. 451, оп. 1, спр. 24, арк. 15.
27. Шептицький А. Листи-Послання 1939-1944. — Львiв: Фонд духовного вщродження iм.
митрополита А. Шептицького, 1991. — 454 с.
Оксана СЛАВОПАС
НАРОДН1 Ж1НОЧ1 ШКОЛИ ТЕРНОП1ЛЬСЬКОГО ПОВ1ТУ ТА ТРУДОВА ПОДГОТОВКА В НИХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
У статтi висвтлеш питання про народш школи для дiвчат у Тернопшьському повimi на початку ХХ столiття. Розглянуто питання про термiни i змкт навчання, трудову пiдготовку в народних школах.
Сьогодш жiнка сто!ть в одному ряд1 з чоловшами, беручи активну участь у суспшьному, громадському, полггичному житп. Але ще сто рокiв тому вона не мала шяких прав у родинному, громадському чи державному житп. Так було не лише в Тернопол1, чи загально в Галичит, але у цшй захщнш Сврот. Це звичайно ж не могло не вщобразитись { на жшочш освт.
Мета статтi полягае в анал1з1 народних шкш для жшок, а також в з'ясування особливостей трудово! пщготовки д1вчат в початкових школах Тернопшьщини в першш половит ХХ стол1ття.
До початкових (народних) шкш Тернопшьського пов1ту, та й ус1е1 Галичини, приймались д1вчата ус1х сташв, адже навчання було обов'язковим для вс1х д1тей вщ 6 до 14 роюв не залежно вщ 1х статп { сощального статусу батьюв.
Народш школи були двох титв: мюью (вищ1) до яких належали п'ятикласш, шестикласш { видшов1 (бшьше як шестикласш) школи, сшьсью (нижч1) — однокласш, двокласш, трикласш { чотирикласш школи.
Так, в Тернопшьському повт було 38 однокласних, 30 двокласних, 9 трикласних, 13 чотирикласних, 1 п'ятикласна та 9 семикласних шкш. Серед них в мют Тернопол1 були 1 чотирикласна 1 4 видшових (семикласних) жшочих шкш [ 4 ].
Щодо структури навчального року в школах, то до 30-х роюв навчальний р1к тривав з 1 вересня по 11 липня { складався з II швр1ч — осшнього та весняного. I швр1ччя тривало з 1 вересня до 31 с1чня { под1лялось на квартали: I — вщ 1 вересня до 15 листопада 1 II — вщ 16 листопада до 31 с1чня. II швр1ччя — з 1 лютого до 11 липня { дшилось на квартали: III — вщ 1 лютого до 15 кв1тня { IV — вщ 16 кв1тня до 11 липня. Зимових кашкул не було, давалось лише 3 дш вщпочинку, а л1тш — вщ 12 липня до 1 вересня [3].
Згодом, згщно мшютерського розпорядження вщ 11 березня 1932 р. навчальний р1к тривав уже вщ 20 серпня до 19 серпня, також складався з II швр1ч. I швр1ччя тривало з 20 серпня до 22 грудня { подшялось на квартали: I — вщ 20 серпня до 21 жовтня { II — вщ 22 жовтня до 22 грудня. II швр1ччя — з 16 с1чня до 15 червня { дшилось на квартали: III — вщ 16 с1чня до 31 березня { IV — вщ 1 кв1тня до 15 червня. Були зимов1 кашкули, яю тривали вщ 23 грудня до 15 с1чня { лггш — вщ 16 червня до 19 серпня [2].
Змют освгги народних шкш залежав вщ 1х типу. Так, в сшьських школах в основному 1-, 2-класових (Анасташвська, Кутювецька, Константишвська, Кур1вецька, Лозовецька, Загребельна, Насташвська, Смиювська та шш1), вчили д1вчат рел1ги, читати, писати, рахувати, ствати, малювати, розмовляти рщною та польською мовами, давали найпотр1бшш1 вщомосп
про навколишнiй свiт, рщний край, людину. Мiськi школи (семикласш iм. Гофмана, iм. Ядвиги, iм. Адама Мiцкевича, iм. Ожешково! та чотирикласна укра!нська) давали ширшу осв^у, дiвчата вивчали з III класу шмецьку мову, бiльш глибше вивчалась iсторiя, географiя та природознавство [6].
Оскшьки характерною рисою жшочо! початково! освiти того часу була И орiентацiя не стiльки на розумовий розвиток особистосп, як на формування конкретних умiнь i навичок, яю б знадобились у повсякденному житп при веденi домашнього господарства. Тому одною з дисциплш, що ф^урувала серед обов'язкових предметiв у вшх навчальних планах незалежно вiд типу школи, була ручш жiночi роботи, вивченню яких придiлялась особлива увага.
Предмет починав вивчатись з другого класу. На ручш роботи выводилось по 2 години на тиждень, а з 5 класу — 4 години.
Метою вивчення даного курсу було:
1) засвоення знань та формування вмшь дiвчат щодо виконання «найзвичшших» i найпотрiбнiших в повсякденному житп жiночих робiт;
2) виховання любовi до ручно! пращ, порядку, заощаджень.
Навчальний матерiал розподшявся наступним чином:
В II клас (2 рiк навчання) вивчали вишивання та в'язання гачком, а саме:
• вишивання круживних стiбкiв на канвi гарусом, або на бшому полотнi сiрими чи кольоровими нитками, вишивання абетки та цифр вщ 1 до 10;
• початковi роботи гачком: вив'язування ланцюжка, стовпчиюв з накидом i без накиду, вив'язування взiрцiв пiдв'язок.
В III клас (3 рiк навчання) продовжувалось вивчення в'язання гачком та розпочинались початковi роботи спицями:
• в'язання гачком ажурних i не ажурних узорiв, вив'язування вставки, коронки, кафтана або чепчика;
• початковi роботи спицями: набирання лицевих i виворотних петель, в'язання тдв'язок, рукавиць.
В IV класi (4 рш навчання) продовжувалось в'язання спицями, розпочинали вивчати основи шиття:
• в'язання спицями: додавання i вщшмання петель, виготовлення панчiх з бшо! або кольорово! бавовни;
• початок шиття: шиття з грубого полотна.
В V клас (5 рш навчання) вивчались основи ручних робiт:
• навчання шиття: вивчення с^бюв передголка, строчшня, обметування, пiдшивання, французький шов, морщення, звичайне штопання та латання, виготовлення фартушка, штопання i латання.
В V клас (6 р1к навчання) ученицi вдосконалювали сво! вмiння та поглиблювали знання з шиття:
• вдосконалення в шиттi: вивчення на взiрцi мережива, вставок, петель для зас^бання та шнурування;
• подальше навчання штопання та латання;
• вивчення крою бшизни, легка вишивка.
Протягом вивчення всього курсу дiвчатам надавались загальш вiдомостi про матерiали (види, виробництво та вартють), що використовувались при виконанш всiх видiв робiт. Придшялась особлива увага вивченню нацiональних узорiв [6].
Отож, виготовляючи красивi речi ученицi дiставали не лише моральне задоволення, а й естетичну насолоду. При цьому в них виховувався художнш смак, створювалось правильне уявлення про гармошю форм. Тобто в процес вивчення ручних жiночих робгг створювались умови не лише для трудового, а й морального та естетичного розвитку учениць.
Для проведення занять в школах выводилась окрема кiмната.
Викладати жiночi ручнi роботи в мюьких школах могла лише наставниця даного предмету. Щодо сшьських 1-, 2-, 3-класних шкiл, то якщо класна наставниця даного предмету викладала багато шших предметiв, а ручнi жiночi роботи були над нормою, то дозволялось викладати предмет дружинам або донькам вчителiв школи, за умови, що вони проживають
разом та вчитель поручаеться, що з завданням вони справляться. Викладати в двох або бшьше школах та не по мюцю проживання заборонялось. Так, в 1901 рощ ручш жiночi роботи вивчались в 3069 школах Галичини (133 бшьше шж в 1899/1900). В 901 школi навчали цього предмету окремi наставницi, а в 2 168 школах класш наставницi [5].
Облш поточно! успiшностi учениць наставниц здiйснювали за допомогою приватних запиав. У кiнцi кожного кварталу виставлялась оцiнка (на основi поточних), а в юнщ кожного пiврiччя виставлялась ощнка з врахуванням результата письмово! контрольно! роботи, яка вважалась екзаменацшною. Наприкiнцi навчального року для невстигаючих дiтей у присутностi директора проводився перевiдний екзамен (в уснiй форм1), який тривав лише один урок [1].
Цшавим для пiзнання та аналiзу е шкала оцiнювання [3]:
Скаля оцшки:
поведеня: пильности: поступу: зверхнього порядку:
1. похвальне тревала дуже добрий дуже старанний
2. вдоволяючи вдоволяюча добрий старанний
3. вщповщне достаточна достаточний менше старанний
4. менше вiдповiдне нерiвна мiрний нестаранний
5. невщповщне мала недостаточний недбалий
Як бачимо ощнювання успiшностi (поступу) учениць здшснювалось за словесною шкалою: 1) дуже добрий; 2) добрий; 3) достаточний; 4) мiрний; 5) недостаточний.
В кшщ навчально року ученицям видавались свiдоцтва в яких крiм оцiнок з усiх предмета та поведiнки, вказувався загальний висновок учительсько! конференцi! про придатнiсть (зршють) учнiв до навчання в наступному клась
ZAWIADOMIENIE SZKOLNE Imie i nazwisko ucznia (uczenicy): Koberweinowna Walerya urodzona dnia 12 sierpnia 1895w Ilaczowie w Galicyi religii katolickiej obrzadku rzymskiego
Яок szkolny I. polrocze: II. polrocze:
1905/06 od 1 wrzesnia od 16 listopada od 1 к^ 1906 od 16 kwietnia
1905 do 15 1905 do 31 do 15 kwietnia 1906 do konca
listopada 1905 stycznia 1906 1906 skolnego
0Ъус7а]е chwalne chwalne chwalne chwalne
РПгЮБС wytrwala wytrwala wytrwala wytrwala
о о w пайсе religii: dobry dostateczny dobry dobry
w czytaniu: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
ТЗ w pisaniu: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
<и В w jezyku polskim: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
w jezyku ги8к1т: dobry dobry dobry dobry
Л о w jezyku niemeckim: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
ж ■о ад rachunkach w geometrycznych bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
N о geografii 1 historyi (V-VI kl.) - - - -
N сл О а Ы^у naturaenej 1 fizyki (V-VI Ы.) - - - -
w rysunkach: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
w spiewie: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
Л тс7 robotach recznych: bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry bardzo dobry
о § Он Й w gimnastyce: - - - -
Ро81ер ogolny dob гУ bardzo dobry
Ба1а wydanie zawiadomenie 15 listopada 1905 30 stycznia 1906 19 kwietnia 1906 11 ijula 1906
Були й таю випадки, коли д^и отримували осв^у не в школ^ а вдома чи в закладах, що не мали права видавати «публiчнi» свщоцтва про освiту або ж маючи освггу нижчо! школи претендували на свщоцтва вищо!. В такому разi в кiнцi кожного пiврiччя або ж в кшщ року дiвчата складали так званий «особовий» юпит з усiх обов'язкових навчальних предмета [5].
Отже, незважаючи на те, що в Тернопiльському noBÍTÍ на початку ХХ столотя спостерiгалось певне зростання початкових шкш, в основному жшоча освгта була тупиковою, оскшьки нижчi школи не давали доступу до середньо! освiти, яка на той час була здебшьшого приватною та доступною для заможних людей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний арх1в Терношльсько! обласп ф. 40, оп. 1, спр. 699, арк. 3.
2. Державний арх1в Терношльсько! обласп ф. 40, оп. 1, спр. 757, арк. 2.
3. Державний арх1в Терношльсько! обласп ф. 40, оп. 1, спр. 1176, арк. 1.
4. Державний арх1в Терношльсько! обласп ф. 52, оп. 1, спр. 24, арк. 21.
5. Книга «Урядовий вюник крайово! школьно! ради в Галичиш». — Льв1в, 1902. — 632 с.
6. Plany naukowe dla szkol ludowych pospolitych wraz z instrukcya. — Lwow: Nakladem c. k. rady
szkolnej krajowej. — 1893. — 32 s.
Алла ВОЗНЯК
ГУРТОК ЯК ФОРМА ВИХОВАННЯ ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1 ШДЛ1ТКА У
ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Й ШКОЛ1 (1946-1991 РР.)
У cmammi висвтлено та узагальнено .змкт i форми роботи гурттв загальноосвтньог школи упродовж 1946-1991 рр.,проаналгзовано ix роль у формуваннi творчо'1 особистостi пiдлiтка. Розкрито поетапне вивчення роботи шюльних гуртюв, можливостi ix впровадження у виховну позакласну роботу з пiдлiтками.
Сучасна науково -педагопчна елта веде пошук шляхiв, форм методiв роботи з творчими особистостями. Позаяк щ питання сьогодш актуалiзуються, то звернемось до втизняно! i науково! практики друго! половини ХХ ст., де проблема формування творчосп шдл^юв посщала вагоме мюце.
Шляхами, що вели до розв'язання вищезгадано! проблеми у дослщжуваний перiод, було завдання виховати в учнiв як розумов^ так i фiзичнi, естетичш, соцiальнi здiбностi на rрунтi творчо! працi.
Дослiдженню означено! проблеми, зокрема таких !! аспектiв, як iндивiдуально-диференцiйований та особистiсно орieнтований тдходи у вихованнi, присвяченi працi I. Беха, Ю. Красовицького, В. Рибалки, I. Якимансько! та iн. Рiзноманiтнi шляхи формування творчо! особистостi розглядають В. Алфiмов, В. Андреев, Д. Богоявленська, С. Бондаренко, Н. Ючук, Н. Кузьмiно!, П. Моляко, С. Сисоева, Т. Сущенко, Н. Тализша та iн. Усе ж цшюного аналiзу гуртково! роботи у позакласнш дiяльностi загальноосвiтньо! школи наразi немае.
Мета статт — узагальнити та проаналiзувати роботу гурткiв загальноосвiтньо! школи щодо формування творчо! особистостi учшв середнього шкiльного вiку (1946-1991р.).
Анал^ичний огляд лiтератури з означено! проблеми засвщчуе, що у другiй половиш ХХ ст. поширеними були груповi форми позакласно! виховно! з шдл^ками, основна серед яких — гуртки. Згщно зi статутом загальноосвiтньо! школи, у дослщжуваний перюд в школах працювали предметнi гуртки (iсторичний, фiзичний, математичний географiчний, лiтературний тощо), гуртки художнього виховання (хоровий, танцювальний, творчий та ш), науковi, спортивнi, iгровi гуртки та iн.
Гурток був провщною формою позакласно! виховно! роботи з пщл^ками. Це зумовлено насамперед тим, що у кожнш школi дiяло декiлька рiзних за профшем гурткiв, якi сприяли залученню велико! кшькосп учнiв до творчо! дiяльностi, вибору свого фаху. За статистикою, наприклад, у 1949/50 н. р. у школах УРСР працювало 127700 рiзноманiтних учнiвських гурткiв, в яких навчалося 3222 тис. учнiв. 1х дiяльнiсть, пiдпорядкована виховним цiлям школи, допомагала учням краще засво!ти, поглибити знання, здобуп на уроцi [4, 6]. Тематика гуртюв дуже часто пов'язувалася з щеолопею суспiльства.
На початку 1950-х рр. працювали гуртки ютори, мовознавства, лтератури, фiзики та математики i, звюно, художньо! творчосп (система позакласно! роботи, нормативнi акти). У змюп роботи гурткiв переважали реферування дослiджень, експерименти та ш.
