CC BY
11
детавшешБЯЕшда
УДК 338.242.4.025.2:338.43
О.В. ОЛЬШАНСЬКА, д.е.н., доцент, завщувач кафедри репональноï економки, Ки'вський нацональний економ 'нний унверситет ¡м. Вадима Гетьмана,
О.О. ЕРАНК1Н,
д.е.н., професор кафедри економки агропромислових формувань, Ки'вський нацюнальний економ 'нний унверситет ¡м. Вадима Гетьмана
Напрями вдосконалення мехашзму державного регулювання у сфер! агросощальних вщносин
У статтi розкрито сучасний стан розвитку агросоцальних в'!дносин, як впливають на економ'1чн'1 можливост соцальних i еколопчних перетворень у селах. Обгрунтовано необхщ^сть та основнi напрями збалансування подальшого розвитку агропромисловоï сфери i со^ального середовища сльських поселень, вдосконалення державного регулювання у сфер1 агросо^альних вщносин з метою забезпечення ¡'х збалансованостi, взаемодИ' та взаемообумовленостi.
Ключов! слова: агропромисловий комплекс, соц/альна сфера, агросоц/альнi вщносини, державне регулювання, зба-лансован!сть.
А.В. ОЛЬШАНСКАЯ,
д.з.н., доцент, заведующий кафедрой региональной экономики, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
АА. ЕРАНКИН,
д.э.н., профессор кафедры экономики агропромышленных формирований, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Направления усовершенствования механизма государственного регулирования в сфере агросоциальных отношений
В статье раскрывается современное состояние развития агросоциальных отношений, которые влияют на экономические возможности социальных и экологических преобразований в селах. Обоснована необходимость и основные направления сбалансирования дальнейшего развития агропромышленной сферы и социальной среды сельских поселений, усовершенствования механизма государственного регулирования в сфере агросоциальных отношений с целью обеспечения их сбалансированности, взаимодействия и взаимообусловленности.
Ключевые слова: агропромышленный комплекс, социальная сфера, агросоциальные отношения, государственное регулирование, сбалансированность.
O.V. OLSHANSKA,
doctor of economics sciences, associate professor, Kyiv Hationai Economic University named after Vadym Hetman,
O.O. YERANKIN,
doctor of economics sciences, professor, Kyiv Hationai Economic University named after Vadym Hetman
Directions of improvement of the mechanism of state regulation in the sphere of agrosocial relations
The article deals with the current state of development of agrosociai relations that affect the economic opportunities of social and environmental transformation in rural areas. It is substantiated the necessity and the main directions of further
216 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 11 (162)/2014
© О.В. ОЛЬШАНСЬКА, О.О. БРАНК1Н, 2014
development of the balance of agroindustrial sphere and the social environment of rural settlements, the improvement of the mechanism of state regulation of agrosocial relations in order to ensure their balance, interaction and interdependence.
Keywords: agroindustrial complex, social sphere, agrosocial relations, state regulation, balance.
npo6neMi e^eKTi/iBHoro ôyHK|ioHyBaHHA coiiianbHoï cicTeMi ciëbCbKoï MiciieBocTi, AKi cTocyraTbcn 3aéHA-ToCTi ciëbcbKoro HaceneHHA ça MiciieM npoœiBaHHA, onnaTi npai|i, noninrneHHA fleMorpaôiHHoï ciTyaiiï, yflocêoHa-neHHA cicTeMi po3ceneHHA Ta iHixiix niTaHb, ak i noninrneHHA eKonoriHHix yMoB npoœiBaHHA HaceneHHA Ta 36epeœeH-ha npipoflHoï npoflyKT/BHocTi çeMeëb, MoœyTb 6yTi ycniixiHo po3B'A3aHi nirne b Meœax o6'ektibhix eKoHoMiHHix çaêoHiB poçB/TKy cinbcbKorocnoflapcbKoro Bipo6Hii|TBa, Bifl nporpe-cy AKoro çaneœaTb eêoHoMiHHi MoœniBocTi coiianbHix i eKonoriHHix nepeTBopeHb y cenax. ripi iboMy Tpe6a BpaxoBy-BaTi npiopiiTeTHicTb npofloBonbHix iHTepeciâ cycninbcTBa Ta oKpeMix rpoMaflAH, ùo câiflHiTb npo Te, ùo ôyHK|iA flepœaBi o6'ektibho Heo6xiflHa. flepœaBHa arpapHa noniTiKa Mae ôop-MyBaTicA 3 ypaxyâaHHAM nepeâar i Hefloniêiâ BeniKoToBapHoro i npi6HoToBapHoro Bipo6Hi|TBa npoflyKiiï, oco6niBocTeé peri-oHanbHix, HaiioHanbHix i rno6anbHix piHKiâ npofloâonbcTBa, 36anaHcoBaHocTi KopnopaTiBHix i cycninbHix iHTepeciâ bi-po6HiKiB arponpofloBonbcTBa, HaABHoï iiiHoBoï noniTiKi i coi|i-anbHoï 3axiùeHocTi Bcix BepcTB HaceneHHA yKpaïHi.
nocraHOBKa npoôneMU. CycninbHa opraHi3ai|iA fliAnb-HocTi ciëbcbKorocnoflapcbKoro Bipo6Hi|TBa, AKa nepefl6a-Hae cTBopeHHA cnpiATniBix yMoB flnA eKoHoMiHHoro 3pocTaH-ha, po3B'A3aHHA coiianbHix Ta eKonoriHHix npo6neM œiTeniâ cinbcbKoï MicieBocTi, flnA akix cinbcbKorocnoflapcbKa fliAnb-HicTb e npoâiflHora rany33ra MaTepianbHoro Bipo6Hi|TBa, bi-Marae cênaflHoro MexaHi3My flepœaBHoro, perioHanbHoro i MicieBoro perynraâaHHA cicTeMi BiflHociH noToHHoro é cTpa-TeriHHoro 3HaHeHHA. CênaflHicTb npo6neMi nonArae b ToMy, ùo niflnpieMHi|bKa fliAnbHicTb y piHKoBix yMoâax e aKTiB-him i fliHaMiHHiM hihhikom flocArHeHHA KnraHoBoï ïï MeTi -oTpiMaHHA np/6yTKy. CaMocTiéHo TaKa fliAnbHicTb He mo-œe 6yTi perynATopoM coiianbHo-eKoHoMiHHoro po3BiTKy ak 6e3nocepeflHbo Henpi6yTKoBoï fliAnbHocTi. 36anaHcyBaTi bi-po6H/Hy fliAnbHicTb arpoToBapoBipo6HiKiB i3 coiiianbHiMi i eKonoriHHiMi npoiecaMi Moœe i 3o6oâ'A3aHa flepœaâa rnnA-xom npiéHATTA BiflnoâiflHix HopMaTiBHo-npaBoBix aKTiâ. Bo-hi ôopMyraTb cicTeMy arpoBipo6HiHix Ta arpocoiianbHix BiflHociH ak y npoieci cinbcbKorocnoflapcbKoï fliAnbHocTi, TaK i y B3aeMo3B'A3aHié 3 Hera coiianbHié Ta eKonoriHHié côepax ak efliHoMy KoMnneKci B3aeMofliï cycninbcTBa Ta npipofli.
AHaniç RoeninœeHb Ta nyôniêaqié 3 npoôneMè. Teope-tihhim Ta np/KnaflHiM npo6neMaM BflocKoHaneHHA arpoBi-po6HiHix BiflHociH npicBAHeHo npai|i 6araTbox BiTHi3HAHix Ta 3apy6iœHix yHeHix-eKoHoMicTiB: E.B. AnaeBa, I.K. BicTpAKoâa,
0.M. BopofliHoï, n.n. BopùeâcbKoro, Ï.B. KoBanA, M.Ô. Kpo-n/BKa, B.I. KyieHKo, A.C. ËiceibKoro, M.M. ÏanaMapHyKa,
1.B. ripoKoni/i, Ï.T. Ca6nyKa, M.I. ÔaùeBcbKoro, Ë.O. 0enoTbKo, B.B. ^pHirniHa Ta iH.
ÏpoTe cboroflHi flëA arpapHix BiflHociH xapaKTepHiMi e He nirne eêoHoMiHHi ôyHK|iï, a é coiianbHi, eêonoriHHi Ta opraHi-3a|iéHo-ynpaBniHcbKi, AKi BnniBaraTb Ha cycninbHié po3BiToK rpoMafli cinbcbKoï MicieBocTi b |inoMy. ÏiTaHHA Bi3HaHeHHA rnnAxiâ noflanbrnoro 36anaHcyBaHHA po3BiTKy arponpoMic-
noBoï côepi i coiianbHoro cepefloBiùa cinbcbKix noceneHb, BflocKoHaneHHA flepœaBHoro perynraâaHHA y côepi arpocoii-anbHix BiflHociH i3 MeTora 3a6e3neHeHHA ïx 36anaHcoBaHocTi, B3aeMofliï Ta B3aeMoo6yMoBneHocTi 3anirnaraTbcA HeflocTaT-Hbo BiBHeHiMi Ta noTpe6yraTb rpyHToBHoro aHani3y Ta oiiHKi.
MeTa cTaTTi. BiABneHHA ochobhix npo6neM 36anaHco-BaHocTi po3BiTKy arpocoiianbHix BiflHociH Ta nornyK rnnAxiâ yflocêoHaneHHA MexaHi3My flepœaBHoro perynraâaHHA b arpap-Hié Ta coiianbHié côepax yKpaïHi.
BèKnan ocHOBHoro MaTepiany. TonoBHiMi cy6'eKTaMi ar-poBipo6HiHoï i arpocoiianbHoï fliAnbHocTi b yKpaïHi e arponifl-npieMcTBa Ta rocnoflapcTBa HaceneHHA. UinboBa ôyHK|iA ar-poniflnpiEMcTB - Bipo6Hi|TBo npoflyK|iï, ïï 36yT i oTpiMaHHA npi6yTKy. TocnoflapcTBa HaceneHHA 6inbi±iora Mipora 3opieHToBa-Hi Ha caMo3a6e3neHeHHA npofloBonbcTBoM i HacTKoBo - Ha bi-po6Hi|TBo npoflyK|iï flnA npoflaœy é oTpiMaHHA npi6yTKy, ToMy coiianbHa cicTeMa cena ôyHK|ioHye b neBHié côepi eêoHoMiHHix BiflHociH - arpapHix. CoiianbHa fliAnbHicTb 3HaHHora Mipora 3y-MoBneHa ôyHK|ioHyBaHHAM arpapHoï eKoHoMiHHoï cicTeMi. Bofl-HoHac coiianbHa fliAnbHicTb 3a6e3neHye ôyHK|ioHyBaHHA arpapHoï. EôeKTiBHe, to6to KopicHe ak flnA arponiflnpieMcTB, TaK i flnA HaceneHHA, ôyHK|ioHyBaHHA |ieï cicTeMi BiMarae neBHoï 36a-naHcoâaHocTi i nponopiiéHocTi. flnA iboro Heo6xiflHe y3roflœeHHA Bifliâ i côep fliAnbHocTi ToBapoBipo6HiKiB, 3a6e3neHeHHA cTa-6inbHoro ak eKoHoMiHHoro, TaK i coiianbHoro éoro 3pocTaHHA.
3k câiflHaTb aHaniTiHHi flaHi Ta Bifl3HaHaraTb HayKoB|i, cTa-HoBneHHA arpapHoro ceKTopy eKoHoMiêi Ha neprnoMy eTani éoro TpaHcôopMaiiï (1991-1999) He TinbKi He flano 6aœa-Hix pe3ynbTaTiâ, a npi3Beno flo 3HaHHoro cnafly Bipo6Hi|TBa i 3aHenafly cena. OcHoBHora npiHiHora 6yno HeflocKoHane a6o BiflcyTHe 3 pAfly niTaHb 3aKoHoflaBcTBo b arpapHié côepi a6o HeBiKoHaHHA npiéHATix pirneHb. Ue cTocyeTbcA MexaHi3Miâ ÔyHK|ioHyBaHHA arpapHoro ceKTopy eKoHoMiêi b yMoâax ho-boï Mofleni rocnoflapraâaHHA, b ocHoBHoMy cinbcbKorocno-flapcbKix niflnpieMcTB, o6cAri Bipo6Hi|TBa npoflyK|iï akix 3Hi3inicA b KinbKa pa3iâ. TocnoflapcTBa HaceneHHA, AKi bi-po6nAni npoflyK|ira Haé6inbrne flnA caMo3a6e3neHeHHA, 3yMi-ni yTpiMaTi piâeHb Bipo6Hi|TBa, AKié 6yB flo nepiofly TpaHc-ÔopMaiiéHix npoieciâ.
3a TaKix yMoB oco6niBoï yâari 3acnyroByraTb npo6ne-mi coiianbHoro po3BiTKy cena i arponpoMicnoBoro KoMnneK-cy KpaïHi. ToMy HanpiêiH|i 1990 poêy 6yB npiéHATié 3aKoH yKpaïHi «Ïpo npiopiTeTHicTb coiianbHoro po3BiTKy cena arponpoMicnoBoro KoMnneKcy b HapoflHoMy rocnoflapcTBi» [1] (flani - 3aKoH). 3 neBHiMi 3MiHaMi i flonoBHeHHAMi b 1992, 1993, 1994, 1997 Ta 2000 poêax BiH 3apa3 e ocHoBononoœHiM 3a-ranbHoperynraâanbHiM MexaHi3MoM po3BiTKy coiianbHoï côe-pi cena Ta arponpoMicnoBoro KoMnneKcy b yKpaïHi. Éoro npiopiTeTHicTb nonArana i nonArae cboroflHi b ToMy, ùo Heo6xiflHo po3B'A3aTi flâi B3aeMo3yMoBneHi npo6neMi - 3a6e3neHiTi bi-po6Hi|TBo npofloâonbcTBa flnA HaceneHHA KpaïHi b yMoâax flo-KopiHHoï TpaHcôopMaiiï arpoeKoHoMiHHix BiflHociH, 3 oflHoro 6oKy, i bihatkoboï 3HaHiMocTi |ieï TpaHcôopMaiiï flnA 3a6e3-neHeHHA œiTTEfliAnbHocTi noHafl TpeTiHi cinbcbKoro HaceneHHA
краУни - з ¡ншого. Це разом посилюе потребу у величезному обсяз1 нових меxан¡зм¡в ¡ нормативно-правовоУ бази.
Указ Президента УкраУни «Про нев¡дкладн¡ заходи що-до прискорення реформування аграрного сектора еконо-м¡ки» (1999) в¡дкрив додатков¡ можливост реформування аграрноУ системи. З'явилися суб'екти аграрноУ д¡яльност¡ р¡зниx органвацмно-правових форм господарювання, серед яких найбтьшу частку за чисельн¡стю становили фер-мерськ¡ господарства. Ч¡тко виокремився корпоративний сектор аграрноУ економ¡ки - стьськогосподарсью пщпри-емства. Такий розподт суб'eкт¡в агарного виробництва ¡снуе й зараз, результати Ух дтльност статистично облковують-ся й анал¡зуються. В останый пер¡од (п¡сля 2004 року) отри-мали розвиток нов¡ оргаызацмы форми аграрноУ (агропро-мисловоУ) дтльност - агрохолдинги (агропромхолдинги). Це велик товаровиробники аграрноУ (чи агропромисловоУ) про-дукци з¡ специф¡чною вертикально ¡нтегрованою оргаызацЬ ею виробничого процесу вщ первинноУ ланки - пос¡в¡в культур - до реалЬацп товарноУ продукц¡i' й отримання прибутку. Це високоефективн великотоварн¡ виробники конкурентно! продукци на внутр¡шньому та зовн¡шньому ринках, оргаыза-
ц¡я д¡яльност¡ яких базуеться на нов¡тн¡й технологи, високому техннному оснащенн¡ з низькою часткою трудозатрат. 1хн конкурентн¡ переваги в окремих, насамперед експортно орЬ ентованих, виробництвах рослинницькоУ продукци (пшениця, соняшник, соя, ртак, цукров¡ буряки), а також тваринниць-коУ продукц¡i' (м'ясо птицП монопольно висок¡. Це спричиняе витюнення з аграрного ринку др¡бниx товаровиробниюв. Зе-мельн¡ банки таких агроформувань становлять соты тисяч гектарв орноУ земл¡, яка е фактично паями (частками) селян.
У зазначених умовах нагальним стае подальше удоскона-лення нормативно-правовоУ бази розвитку аграрного сектору економки, що зумовлене економнними мотивами - монополЬ зац¡eю виробництва крупними агротоваровиробниками конку-рентоспроможних на зовншых ринках вид¡в продукци, яка е ще й Грунтовиснажувальною. На рис. 1 вщображено напрями по-дальшого вдосконалення нормативно-правовоУ бази розвитку аграрного сектора економки в умовах монополваци виробництва крупними агротоваровиробниками та отриман в резуль-тат¡ Ух впровадження економ¡чний та соц¡альний ефекти.
Необхщно закласти в чинн¡ або нов¡ закони меxан¡зми, як спонукатимуть розвиток в УкраУн переробних пщприемств,
Рисунок 1. Напрями удосконалення нормативно-правово! бази розвитку аграрного сектору економши в умовах монопол1зацм виробництва великими агротоваровиробниками
що позитивно вплине ¡ на ринок працк Потребуе бшьшоТ ува-ги корпоративного сектору економки виробництво плодю, овочю, картопл^ як зараз виробляють переважно господар-ства населення. Низький рюень участ стьськогосподар-ських пщприемств ¡ у виробництв1 молока та м'яса у зв'язку з нерозвинулстю великотоварних тваринницьких комплекса.
0крем1 орган1зац1йно-правов1 мехаызми повинн стосу-ватися дтльност ¡ господарств населення, як сьогодн виробляють у цтому близько половини аграрноТ продукци кра-Тни. Ц господарства позбавлен крупноТ державноТ пщтримки. 0крем1 доплати в галуз1 тваринництва малоефективнк Не ре-алвоваы завдання, передбачен Законом ще в 1990 рощ яю стосуються створення в стьсьюй мюцевост ¡нфраструктур-них об'eкт¡в виробничого й невиробничого призначення за рахунок державних централ^ованих капггаловкладень. Цим Законом був визначений ¡ головний розпорядник цтьових державних кап¡таловкладень - органи мюцевого й репональ-ного самоврядування та м¡сцев¡ орган¡зац¡Т, як¡ несуть вщповЬ
дальн¡сть за ц¡льове та ефективне використання коштв. Така нормативна база неодмЫно повинна враховувати репональ-н особливост¡ землекористування, зважаючи на Тх ц¡нн¡сть як загальнонац¡онального багатства, зайнятють с¡льського населення, динам¡ку його мграцп, природний прир¡ст людського капггалу, трудонадлишков¡сть чи деф¡цитн¡сть рег¡он¡в.
0крема група питань, як¡ вимагають нормативно-правового врегулювання, стосуеться податк¡в на землю, виробле-ну продукц¡ю ¡ соц¡альних в¡драхувань товаровиробниками, як¡ повинн сплачуватися за м¡сцем використання земель-них патв, тобто до стьрад, а не за м¡сцем юридичноТ реестра-цп суб'eкт¡в агровиробництва - у великих мютах Укратни, де не ведеться стьськогосподарська д¡яльн¡сть.
Новий етап аграрноТ реформи розпочнеться в раз¡ втьноУ куп¡вл¡-продажу земель стьськогосподарського призначення. Загострення свгговоТ продовольчоТ кризи, зростання ц¡н на продукти харчування, а також високий конкурентний потенцвл аграрного ринку УкраТни зумовлюе високу прива-
Рисунок 2. Напрями подальшого вдосконалення нормативно-правово! бази розвитку аграрного сектору економши за умов вшьно! кушвлнпродажу земель сшьськогосподарського призначення
бливють для в^чизняних i заруб1жних ¡HBecTopiB. Це вимагае особливо присюпливого ставлення до розроблення законодавчо' бази, конкретизаци та оновлення нормативно-пра-вових актiв з урахуванням необхщност забезпечення в таких умовах стабтьного екoнoмiчнoгo розвитку ciльcьких тери-тopiй та coцiальнoгo захисту стьського населення (рис. 2).
Особлива увага в удосконаленн нормативно-правових актiв мае придтятися теpитopiальнiй дифеpенцiацií якос-т ciльcькoгocпoдаpcьких угiдь. Адже вiд цього залежить величина диференцмно' ренти, осюльки юнуе piзна природна родючють Грун^в. Це мае враховуватися i в диферен^а-ци орендно' плати за землю. Осюльки великi товаровироб-ники мають експортну opieнтацiю збуту продукци, де грошо-ва оцЫка земель значно вища, нiж в Укра'ш, це неoбхiднo включати до poзмipу плати за землю.
Заслуговуе вивчення i врахування в законодавчих актах питання обсяпв площ орендованих земель одним стьгосп-пiдпpиeмcтвoм. В УкраУ е випадки, коли вони сягають по-над 500 тис. га. Така велика концентра^я земель у розпо-рядженн одного землекористувача надае йому переваги за рахунок масштабу виробництва, а отже приносить додатков1 доходи. Вилучення частини цих дoхoдiв на користь найманих пра^вниюв чи регюну оренди землi сприятиме розв'язанню со^альних проблем стьсько' мюцевостк Ураховуючи те, що виникае значна екoнoмiя витрат i за рахунок вертикально' та горизонтально' iнтегpацií вах ланок виробництва продукци, що значно зменшуе витрати на одиницю продукци, це спри-яе зростанню доходност виробництва. Забезпечуеться ви-сокий piвень pентабельнocтi агровиробництва.
Водночас у селянських господарствах, на вщмЫу вiд великих товаровиробниюв, де для пщвищення урожаю використо-вуються головним чином мЫеральы добрива, дpiбнi товаро-виробники opieнтуютьcя насамперед на внесення оргаычних добрив. Очевидно, у законодавчому механiзмi неoбхiднo по-силити екoнoмiчну вщповщальнють кopиcтувачiв земельних pеcуpciв за збереження родючост грунпв i вiдпoвiдне стиму-лювання селянських господарств, якi завдяки комплексному веденню господарства - рослинництва та тваринництва - забезпечують збереження природно' poдючocтi Грун^в шляхом внесення оргаычних добрив. Цим самим вони беруть безпосередню участь у виpiшеннi одного з найбтьш актуаль-них завдань аграрного виробництва - зупинення деградаци та збтьшення вiдтвopення poдючocтi грунпв.
Для уcпiшнoгo ведення домашнього господарства необ-хiднo законодавчо вдосконалити цЫову пoлiтику щодо про-дукцií селян, оплату заго^вельниками м'яса, молока, пше-ницi, каpтoплi та ¡ншо' продукци за фксованими цiнами i своечасний розрахунок за пpoдукцiю. Це стимулювало б дН яльнicть господарств населення. Необхщно виpiшити питання паритету цЫ на промислову й стьськогосподарську пpoдукцiю, ocкiльки для купiвлi стьськогосподарсько' тех-нiки селянам неoбхiднo витратити сттьки кoштiв, якi мож-на заробити лише за юлька роюв. Неoбхiднo законодавчо передбачити i часткове вщшкодування державою ваpтocтi куплено' селянами чи фермерами технки, зокрема й висо-копродуктивно' ¡мпортно'. Заслуговуе на увагу i удоскона-лення мехашзму кредитування селянських господарств пiд прийнятн для них вiдcoтки, пiдвищення реально' poлi мю-
цевого самоврядування в пщтримц дiяльнocтi селянських господарств.
Висновки
Отже, безперечною е неoбхiднicть oптимiзацií аграрного виробництва та законодавчо-нормативного '' регулювання. Вимагае змiн i доповнень законодавство з питань прюритетнос-тi coцiальнoгo розвитку села та агропромислового комплексу в гocпoдаpcтвi кра'ни, ocкiльки, як cвiдчить аналiз, визначен pанiше завдання в окремих сферах не досягнутк Це стосуеть-ся виробництва продукци, особливо тваринного походження, oптимiзацií структури виробництва продукци рослинництва та тваринництва, дiяльнocтi крупних товаровиробниюв продукци рослинництва. Мoнoпoлiзацiя виробництва окремих видiв продукци рослинництва призвела до витюнення з аграрного ринку дpiбних тoваpoвиpoбникiв. Це викликае необхщнють у нових правових механiзмах, як б спонукали збалансований розвиток рослинництва та тваринництва, збтьшення част-ки виробництва молока i м'яса великими товаровиробниками.
У законодавчих мехаызмах неoбхiднo посилити екoнoмiч-ну вiдпoвiдальнicть кopиcтувачiв земельних ресурав за збереження poдючocтi Грунлв i вiдпoвiдне стимулювання селянських господарств. Особливо законодавчо врегулювати цЫову пoлiтику на пpoдукцiю, яку селяни здають заго^вель-ним opганiзацiям, своечасний розрахунок за не'. Невщклад-ними е питання нормативно-правового регулювання подат-ку на землю, вироблену продукцю coцiальних вiдpахувань тoваpoвиpoбникiв за мюцем використання земельних па'в, а не за мюцем реестраци cуб'eктiв агровиробництва в мютах.
Особливо' уваги заслуговуе питання законодавчого врегу-лювання обсяпв площ орендованих земель в одному регюнг Практика свщчить про велику асиметрю маcштабiв оренди земельних площ окремими агроформуваннями в регюну що забезпечуе отримання додатково' монопольно' ренти.
Юнцевою метою вдосконалення механiзму державного регулювання у cфеpi агросо^альних вiднocин мае бути створення сприятливих умов для екoнoмiчнoí дiяльнocт¡ cуб'eктiв пiдпpиeмництва i на фй ocнoвi - пiдвищення piвня i якocтi життя ciльcькoгo населення.
Список використаних джерел
1. Закон Укра'ни «Про пр1оритетн1сть соц1ального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарств!»: за станом на 10.06.2012 [Електрон. ресурс] / Верховна Рада Укра'ни. - Офщ. вид. - вщомост! Верховно' Ради Укра'ни. - 1990. - №45. - Ст. 602. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/400-12
2. Прокопа 1.В., Беркута Т.В. Господарства населення в сучасному аграрному виробницв i стьському розвитку / Прокопа 1.В., Беркута Т.В. - К.: 1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ни, 2011. - 240 с.
3. Системно-комплексне оцЫювання потенцилу сталого розвитку Укра'ни / О.М. Алимов, В.В. Микитенко, 1.М. Лицур, 1.В. Драган, В.Ю. Худолей, О.О. Демешок, О.С. Гребенюк. - К.: Державна установа «1нститут економмки природокористування та сталого розвитку НАН Укра'ни», 2013. - 88 с.
4. Укра'нська модель аграрного розвитку та П соцюекономтна пе-реорюнтацт: наук. доп. / [О.М. Бородка, В.М. Геець, А.О. Гугоров та !н.]; за ред. В.М. Гейця, О.М. Бородшо', 1.В. Прокопи; НАН Укра'ни, 1н-ститут економ^и та прогнозування. - К., 2012. - 56 с.
