CC BY
33По отношению к контрольным животным в большеберцовой кости отмечается снижение натрия в первой группе - на 5,81%, во второй группе
- на 6,37%, в третьей группе - на 10,48%, калия на
- 5,36%, 6,08%, 8,08%, воды - на 8,61%, 8,56%, 12,09%, цинка в первой и в третьей - на 6,63% и 8,99%, меди в первой и второй - на 9,03% и 9,04%. Одновременно увеличивается содержания кальция на 9,85%, 10,71%,15,69%, минеральных веществ на 8,66%, 9,39%, 13,73%, магния во второй и третьей группе на 4,59% и 7,68%.
После интенсивных динамических нагрузок и влияния экологических факторов по сравнению с интактными животными отмечается значительное снижение содержания кальция костного матрикса в первой группе на 29,58%, во второй группе на 30,91%, в третьей - на 35,28%. Такие изменения указывают на глубокие изменения перестроечных процессов и минерализации костного матрикса. Дефицит минеральных веществ достигает угрожающего характера и составляет 26,91%, 29,66%, 34,62%, магния - 21,89%, 24,71%, 28,11%, марганца в первой группе - 22,31%, в третьей - 24,82%. Одновременно происходит увеличение содержания воды в соответствии с группами на 24,58%, 25,84%, 30,40%, гидрофильных элементов - на 22,31% и 20,46%; 25,11% и 23,91%; 28,99% и 24,96%, меди в первой и второй группе на 4,66%, 5,52%. Происходит накопление свинца и цинка - металлов, соли которые попадали в организм животных в большом количестве. Через месяц после эксперимента содержание цинка увеличивается на 22,56% - в первой группе, в третьей -на 25,13%, свинца во второй и третьей группе на 23,55% и 26,50%.
По отношению к контрольным животным содержание воды в большеберцовой кости увеличивается на 10,07%, 9,59%, 9,95%, натрия и калия на 9,42% и 9,18%, 10,85% и 10,95%, 10,48% и 10,64%, цинка - на 10,25% в первой группе, а в третьей - на 9,21%. Одновременно происходит снижение содержания меди на 11,71%, 11,41%, 8,28%, минеральных веществ - на 10,69%, 11,50%, 11,64%, кальция -на 11,07%, 10,99%, 8,87%, магния - на 11,10%, 13,35%, 14,39%, марганца в первой и третьей группе - на 6,42%, 7,79%, соответственно.
Выводы.
Таким образом, интенсивные динамические нагрузки на фоне малых доз облучения и употребления солей тяжелых металлов негативно влияют на химический состав костей, уменьшая их минерализацию. В то же время, умеренные динамические физические нагрузки частично коррегируют действие негативных факторов внешней среды.
Дальнейшие исследования предполагают изучение морфометрических характеристик диафиза длинных костей под влияниям умеренных и интенсивных динамических нагрузок на фоне действия экологических факторов.
Литература
1. Алексеев В.В. Безьязычный В.И. Методика определения
работоспособности мелких животных // Материалы к мак-ро - микроскопической анатомии. - Харьков.: Б. И. - 1969.
- Е. 6. - С. 325 - 328.
2. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2000 році. - Суми: Видавництво” Джерело”, 2001. - 178 с.
3. Довгань О.М., Федонюк Я.І. Структурні та хімічні особливості довгих трубчастих кісток у тварин в умовах місячної гіпокінезії після їх адаптації до інтенсивних динамічних навантажень при нормотонічному типі вегетативної нервової системи. // II Всеукраїнська науково - практична конференція.” Актуальні проблеми фізичного виховання у ВУЗі”. - II частина. - Донецьк 1998. - С. 107-110.
4. Кутек Т.Б. Підвищення фізичної підготовленності студенток які проживають в умовах радіаційного забруднення: Авторефер. дис...канд.наук з фізичного виховання: 24.00.02/ Львівський держ. інс-т. Львів., 2001. - 18 с.
5. Лисицкая Т.С., Кувшинников С.И. Социологический анализ доминующих мотиваций в фитнес - клубах. // Теория и практика физической культуры. Научно - теоретический журнал. - 2004. - №2. - С. 37 - 40.
6. Наскалов В.М. Физическое воспитание студентов в условиях экологически неблагоприятной окружающей среды / / Теория и практика физической культуры. Научно - теоретический журнал. - 2004. - №7. - С. 59 - 63.
7. Никитюк Б.А., Коган Б.И. Адаптация скелета спортсмена.
- Киев: Здоров’я, 1989. - 187 с.
8. Ткаченко Г.М., Передерій ГС. Вегетативні кореляти емоційного напруження у осіб з різним станом автономної нервової системи // Фізіологічний журнал. - 2000. - Т. 46, №6. - С. 61 - 67.
9. Устройство для моделирования динамических нагрузок в мелких лабораторных животных: А. с. 818573 СССР / Ю.Г. Ласый, Я.И. Федонюк. - №648210 / 21; Заявл. 21. 04. 81; Опубл. 14. 05. 82,Бюл. №6. - 4с.
Поступила в редакцию 07.05.2007г.
НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (НА ПРИКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЮРИДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ ІМ. Я.МУДРОГО) Столяренко О. М.
Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого
Анотація. У статті представлені деякі напрямки спортивно-масової і навчальної роботи вищого навчального закладу на прикладі Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого. Проаналізовано стан здоров’я першокурсників та надані рекомендації щодо оптимізації процесу фізичного виховання студентів. Ключові слова: фізичне виховання, стан здоров’я студентів, спортивно-масова і навчальна робота. Аннотация. Столяренко О.М. Направления совершенствования процесса физического воспитания в высших учебных заведениях на примере Национальной юридической академии Украины им. Я.Мудрого. В статье представлены некоторые направления спортивно-массовой и учебной работы высшего учебного заведения на примере Национальной юридической академии Украины им. Я.Мудрого. Проанализировано состояние здоровья первокурсников и даны рекомендации для оптимизации процесса физического воспитания студентов. Ключевые слова: физическое воспитание, состояние здоровья студентов, спортивно-массовая и учебная работа.
Annotation. Stolyarenko O.M. Methods of perfection of physical education in higher educational establishments (on example of National law academy of Ukraine named after Y.
Mudry). In the article are represented some ways of sporting-pedagogical work of higher educational establishment on example of National law academy of Ukraine named after Y. Mudry. Health of the first year students is analyzed and recommendations for optimization of the physical education process are given.
Key words: physical education, state of students’ health, sporting-pedagogical work.
Вступ.
У Державній програмі розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки відзначено, що в Україні склалася критична ситуація у сфері фізичного виховання, та лише 13 відсотків населення залучено до оздоровчих і спортивних занять.
Навчання студентів у вищих навчальних закладах супроводжується новими соціальними і психологічними умовами. Адаптація до нових соціальних умов, підвищення інтенсифікації навчального процесу, значні розумово-емоційні навантаження на фоні обмеженого рухового режиму викликають напруження регуляторно-компенсаторних механізмів та потребують розробки науково-обґрунто-ваних профілактичних дій [4-6].
Одним з шляхів підвищення працездатності студентів, розвитку їх індивідуальних морфофунк-ціональних можливостей, поліпшення здоров’я є фізичне виховання та раціональна організація режиму праці і відпочинку.
Робота виконана за планом НДР Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого.
Формулювання цілей роботи.
Метою дослідження було виявлення напрямків вдосконалення фізичного виховання студентів Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого.
Методи. Аналіз науково-методичної літератури та документів планування навчального процесу і спортивно-масової роботи, педагогічні спостереження, анкетування студентів, аналіз медичних карт першокурсників, статистична обробка отриманих даних.
Результати досліджень.
Залучення студентів до активних занять спортом, оздоровчою фізичною культурою, різними системами фізичних вправ є одним з важливих напрямків роботи кафедри фізичного виховання. У рамках навчальної програми з фізичного виховання існують як заплановані чотири години на тиждень так і самостійні заняття. Якщо взяти до уваги наявність великої кількості спортивних секцій, то стає очевидним, що студент-першокурсник знаходиться у сприятливих умовах щодо вибору виду рухової активності і в водночас у дуже складних умовах, що спричинено різноманітністю спортивно-оздоровчих секцій та вимог до зарахування у секцію. Складність полягає у поєднанні зручності часу та місця проведення занять, у наявності визначеного рівня спортивної кваліфікації, у стані здоров’я та інших вимогах до членів секції.
Викладачами кафедри проведено анкетне опитування студентів з приводу визначення фізкуль-
турно-спортивних інтересів [ 1 ]. Найбільшу перевагу дівчата віддають заняттям аеробікою (42,2%), а хлопці - заняттям футболом (24,8%), це підтверджується під час набору у секції. На остаточний вибір секції впливає не тільки бажання студентів, а й конкретні умови (спортивний зал, роздягальні, час проведення тренувань та ін.), кваліфікація тренера, наявність змагань різного рівня.
Подальший аналіз досвіду роботи в НЮАУ передбачає висвітлення загальних умов для проведення спортивно-масової та навчальної роботи. Навчання у НЮАУ здійснюється на десяти факультетах. Згідно з учбовими планами фізичне виховання увійшло, як предмет, до розкладу занять на першому, другому, третьому, четвертому та першому семестрі п’ятого курсу по 4 години на тиждень. Функціонують більше двадцяти секцій, дві кафедри фізичного виховання, п’ять спортивних клубів, які розташовані на різних базах. Це вимагає підвищеної чіткості їх взаємодій, своєчасності та повноти надання інформації про час та умови проведення занять, змагань, зборів та ін. Окрім цього, нові програми з фізичного виховання, складені за вимогами модульної системи, передбачають сплановану самостійну роботу. Можливості для самостійної роботи у належному обсязі надані у спортивних кімнатах і залах гуртожитків.
Протягом останніх років зросла чисельність молоді, яка ще до вступу у вищі навчальні заклади має хронічні форми захворювань. На двох факультетах НЮАУ умовами вступу до академії передбачені підвищені вимоги до стану здоров’я. У першому семестрі студенти усіх факультетів проходять медичний огляд. Нами була визначена наявність захворювань у студентів першого курсу II та IV факультетів на підставі медичного огляду, проведеного спеціалістами обласної студентської лікарні. Проаналізовано 308 медичних карток. Виявлено, що 106 студентів віднесено за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, це складає 34,4 % від загальної кількості студентів. Захворювання серцево-судинної системи складають 14,6 %, нервової системи - 11,4%, органів зору - 7,5%, хірургом було визначено 8,8 % відхилень від норми, захворювання сечостатевої системи склали 8,4 %, органів слуху - 5,5 % від загальної кількості захворювань. Взагалі 34,4 % студентів мають ті чи інші відхилення у стані здоров’я, що у 1,5 рази більше у порівнянні з даними, отриманими в ХНУ ім.В.Н.Каразіна у 2004-2005 навчальному році [ 2 ].
Непоодинокі випадки, коли в складі академічної групи здорові студенти складають менш ніж 50%. А якщо взяти до уваги, що більшість студентів з задовільним рівнем здоров’я переходять до спортивних секцій, то більшу частину групи на занятті з фізичного виховання складають студенти спеціальної медичної групи. В такому разі слід коректувати зміст навчального заняття. Поєднання всіх студентів в одне навчальне відділення без урахування захворювань та підготовленості нерідко зустрі-
чається в організації занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах [ 3 ].
Планування розкладу тренувань у секціях здійснюється рівномірно протягом тижня і таке планування можна розглядати як задовільне, а у розкладі учбових занять іноді пари з фізичного виховання розташовані два дні поспіль і п’ять днів потім йде перерва в заняттях. Тому дуже важливо спланувати самостійні заняття таким чином, щоб фізичні навантаження були рівномірно розподілені. Взагалі проблема раціональної черговості розумових навантажень, відпочинку та занять фізичними вправами і спортом є достатньо складною та залежить від багатьох факторів. Рівень розумових навантажень з кожним роком зростає, багато роботи студенти виконують за допомогою комп’ютера. Навчання у дві зміни негативно впливає на раціональне використання світлового дня. У зв’язку з цим, робота на комп’ютері при штучному освітленні дуже негативно відображається на органах зору, крім цього спостерігаються больові відчуття в шийному відділі хребта та головний біль. Для попередження цих негативних впливів на організм слід ввести в самостійні та регламентовані заняття спеціальні блоки вправ. Все це потребує наукового обґрунтування на базі проведення відповідних досліджень.
Висновки.
У результаті педагогічних спостережень за організацією та проведенням спортивно-педагогічної роботи, анкетного опитування та вивчення медичних карт студентів ми дійшли висновку, що для оптимізації процесу фізичного виховання в у НЮАУ потрібно провести ретельну роботу у наступних напрямках:
1) Створити оптимальну структуру взаємодії між кафедрами фізичного виховання, клубами, секціями на підставі чітко визначеного механізму взаємозв’язків та відповідальності кожного підрозділу за зміст та кінцевий результат своєї роботи.
2) Створити умови для максимальної інформова-ності студентів про наявність секцій, вимоги до тих, хто займається у секціях або клубах, умови отримання заліку з фізичного виховання. Використати для цього інформаційні стенди кафедр, а календар спортивно-масових заходів опублікувати у газеті НЮАУ
3) Для задоволення фізкультурно-спортивних інтересів студентів НЮАУ до секційної роботи залучати кваліфікованих тренерів та викладачів. Надати сучасне оснащення та зручний графік занять секціям аеробіки, футболу, тенісу, боксу та кікбоксінгу та ін., до яких за даними анкетування [ 1 ] виявляють найбільший інтерес студенти академії.
4) Скласти комплекси вправ для самостійної роботи різної спрямованості. Підготувати матеріал, щодо засобів визначання стану функціональних систем організму людини, відповідно до віку, статі, рухового режиму, розумових на-
вантажень та ін. Обґрунтувати раціональний розподіл та спрямованість занять на протязі тижня.
5) Розробити методичні рекомендації та залікові вимоги для студентів спеціальної медичної групи, в залежності від наявності захворювань. Більше уваги приділити професійно-прикладній фізичній підготовці. Розробити спеціалізовану психофізіологічну характеристику діяльності юриста.
6) Скласти комплекс вправ для попередження порушень функцій органів зору, та спеціальний комплекс вправ для укріплення м’язів шиї, спини. Такі комплекси спрямовані на покращення стану зорового аналізатору та адаптації м’язів верхнього плечового поясу до статичних навантажень. Впровадження таких комплексів у регламентовані та самостійні заняття, на наш погляд, допоможе поліпшити самопочуття студентів у період виконання великих обсягів письмових робіт та роботи за комп’ютером в умовах штучного освітлення.
Розробка і застосування на практиці цих напрямків дозволить значно покращити працездатність та знизити рівень захворюваності студентської молоді.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем удосконалення процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах.
Література
1. Баламутова Н.М., Приходько А.ИШадрина В.В. Физкультурно-спортивные интересы студентов и их роль в повышение эффективности работы кафедры физического воспитания гуманитарного ВУЗа // Проблеми освіти: Науково-метод. зб. / Кол. авт.- К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006.- Вип.49. - С.187-192
2. Коник ГА., Темченко В.А., Усова Т.Е. Учебные занятия по видам спорта как средство формирования мотивации к здоровому образу жизни у студентов в учебном заведении // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - 2006.- №4.- С. 108-114.
3. Рядинський Л.М. Деякі проблеми фізичної підготовленості, фізичного розвитку й організації учбово-тренувальної роботи зі студентами //Педагогіка, психологія та ме-дико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2004.- №23. - С.52-56.
4. Сєрорез Т.Б. Можливості вдосконалення аеробної та анаеробної продуктивності організму студентів засобами фізичного виховання (на прикладі тренувань з бігу) //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007.- №3. - С. 124-129.
5. Сергієнко Ю.П., Андріанов А.М. Формування психологічних якостей курсантів на заняттях з фізичної підготовки при навчанні в вищих навчальних закладах силових структур //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007.- №1. - С. 129132.
6. Шевченко С.М. Педагогічні умови формування аналітичного мислення студентів вищих технічних навчальних закладів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007.- №3. -С. 151-154.
Надійшла до редакції 26.04.2007р.
