Научная статья на тему 'Налоговая система как составляющая экономического развития региона'

Налоговая система как составляющая экономического развития региона Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
49
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
РЕГИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ / ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА / НАЛОГОВАЯ СИСТЕМА / НАЛОГОВЫЙ КОДЕКС

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ситшаева Ленара Зудиевна

В статье раскрыты проблемы современного состояния и пути реформирования налоговой системы Украины в контексте обеспечения экономического развития ее регионов. Осуществлен анализ проекта Налогового кодекса Украины с точки зрения влияния налоговых реформ на экономическое положение регионов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Налоговая система как составляющая экономического развития региона»

УДК 336.02: 332.14

ПОДАТКОВА СИСТЕМА ЯК СКЛАДОВА ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ

РЕГ1ОНУ

Отшаева Л.З., викладач, НАПКБ

У статп розкрит проблемы сучасного стану та шляхи реформування податково! системи Укра!ни в контекст забезпечення економ!чного розвитку И регюшв. Здшснено анал1з проекту Податкового кодексу Укра!ни з точки зору впливу податкових реформ на економ!чний стан регюшв.

Ключов1 слова: репональний розвиток, державна регюнальна пол1тика, податкова система, По-датковий кодекс.

ВСТУП

Сталий розвиток Укра!ни як суверенно! держави з конкурентоспроможною економшою неможли-вий без стабшьного розвитку кожного И регюну. Н для кого не е таемницею, що не вс регюни Укра!ни е однаково потужними за економ1чними, сощальними, природно-ресурсними показниками. Отже, 1 не вс регюни мають однаков! темпи сощально-економ!чного розвитку. Це явище е характер-ним не тшьки для нашо! кра!ни. Уряди багатьох кра!н вже впродовж тривалого часу намагаються посилити м!жрегюнальш економ!чш зв'язки, усунути диспропорци в розвитку регюшв, усвщомлю-ючи роль регюнального розвитку в контекст економ1чного розвитку вс!е! кра!ни.

Уперше за 19 роюв незалежност в Укра!ш на розсуд громадськосп був запропонований проект Закону Укра!ни «Про основи державно! регюнально! пол!тики» [1], який визначае в законодавчому порядку мету, принципи здшснення, прюритети, засоби та шструменти реал!заци державно! регю-нально! полггики. Саме завдяки цьому законодавчому акту стае можливим створення виважено! кон-цепци регюнально! економ1чно! пол1тики, яка б враховувала останш реформи в податковш систем! Укра!ни.

Сл!д зазначити, що реформуванню податково! системи в контекст! розвитку економши рег!он!в недостатньо придшяеться уваги з точки зору теоретичного, методичного та практичного висв!тлення цього питання.

Окрем! аспекти вдосконалення системи оподаткування в сво!х працях висв!тлювали В. Вишнев-ський [2], А. Соколовська [3], В. Геець [4], В. Федосов [5], В. Опарш [5], В. Сутормша [6], Л. Шаб-листа [7], П. Мельник [8], О. Василик [9], С. Юрш [10].

Теоретичш засади регюнального розвитку та регюнально! пол!тики вщображено у наукових дос-лщженнях багатьох в!тчизняних вчених, зокрема З. Варнатя [11], О. Паламарчука [12], О. Шабл!я [13], С. Писаренко [14], Ф. Заставного [15], С. Бойка [16], В. Поповкша [17].

Але взаемозв'язок податкових та економ!чних процешв на регюнальному р!вн!, тобто вплив по-датк!в на економ!чний розвиток рег!ону висв!тлено лише в роботах кшькох вчених — В. Кравчен-ка [18], Л. Тарангул [19], С. Джигалова [20] — що свщчить про необхщшсть подальшого дослщжен-ня ц!е! науково-теоретично! проблеми. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Розробка щлюно! концепци рег!онально! економ!чно! пол!тики Укра!ни повинна базуватися на теоретичних положеннях ! практичних рекомендац!ях реформування податково! системи як складо-во! економ!чного розвитку регюшв. Метою ще! статт! е визначення мюця ! рол! системи оподаткування в розвитку економши регюшв, виявлення особливостей та фактор!в впливу системи оподаткування на економ!чний розвиток рег!он!в у св!тл! останн!х под!й в законодавчому та пол!тичному простор!.

РЕЗУЛЬТАТИ

Терм!н «репональний розвиток» як зашб розвитку вше! кра!ни почав формуватися в двадцятому стор!чч!, коли уряди соц!ал!стичних та кашталютичних кра!н розглядали розвиток кра!ни та вс!х !! рег!он!в з точки зору галузевого п!дходу. Але з часом такий шдхщ зазнавав змш. Тому що окрем! галуз! господарства в 1950-1960-х роках опинилися в кризовому стан! (вугледобувна, металургшна, автомобшьна) ! !м була потр!бна ф!нансова п!дтримка. Наприк!нц! двадцятого стор!ччя ця пол!тика довела свою неефектившсть ! на зм!ну !й з'явився шдхщ, ор!ентований на «рег!ональний розвиток». Суть цього шдходу полягала у формуванш сприятливих умов для розвитку регюну, та не окремих галузей господарства.

За своею суттю терм!н «рег!ональний розвиток» е концепщею б!льш економ!чною, шж адмшют-ративною чи пол!тичною. В роздш загальних положень проекту Закону Укра!ни «Про основи державно! регюнально! пол!тики» даеться наступне визначення цього поняття: рег!ональний розвиток — процес сощальних, економ!чних, еколог!чних, гумаштарних та шших зм!н у регюнах.

Протягом багатьох рок!в е загальновщомим той факт, що деяк! регюни Укра!ни мають значно пов!льн!ший економ!чний розвиток, н!ж шшь Показники економ!чного розвитку рег!он!в Укра!ни е цьому шдтвердженням.

Наприклад, серед репошв найбiльший прирiст промислового виробництва вiдбувся у Закарпатськiй (38,7%), Дншропетровськш (25,4%), Полтавськiй (23,1%), Волинськш (21,6%), Кiровоградськiй (16,6%), Донецькiй (15,5%) областях, у той час, як цей показник для Bciei' Укра!ни складае 12%. Разом з тим, у кшькох областях Укра!ни цей показник не тшьки не досяг загального рiвня кра!ни, але i навiть зменшився у порiвняннi з його значенням у вщповщному перiодi 2009 року: 1вано-Франюв-ська (-13,5%), Сумська (-9,7%), Чершвецька (-5,9%), Вшницька (-4,4%), Херсонська (-2,6%) [21].

Прирют виробництва валово! продукци сiльського господарства у ичш-червш 2010 року по всш Укра!ш складае 3,4%, проте лише шють областей мають найвищi показники приросту: Черкаська (30,7%), Донецька (10,2%), Дншропетровська (5,7%), Харкiвська (5,2%), Запорiзька (4,2%) областi. Тринадцять областей не досягли загальноукра!нського рiвня та ще шiсть мають негативнi темпи зростання [21].

1снуе також велика рiзниця в iнвестицiйнiй привабливостi репошв для шоземних iнвестицiй. Найвищий швестицшний рейтинг протягом багатьох рокiв мае м. Ки!в (на 1 кв^ня 2010 року прямi iноземнi швестици на одну особу складали 7096,8 дол. США, прирют до початку року склав 187,1 млн. дол. США), а також Дшпропетровська, Вшницька, Волинська, Микола!вська области Водночас питома вага у загальному обсязi шоземних швестицш 6 регiонiв становить менше 1% [21].

Якщо аналiзувати показники сфери зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, можна також видшити низку потужних областей Укра!ни. Наприклад, за коефiцiентом покриття експортом iмпорту у сiчнi-травнi 2010 року безумовним лщером е Донецька область з найбшьшим значенням показнику — 4,89. При-близно однаковий рiвень за цим показником мають таю област^ як Луганська (2,78), Полтавська (2,75), Запорiзька (2,51), АР Крим (2,23), Херсонська (2,16), Микола!вська (1,91), Вшницька (1,86), Сумська (1,84), Юровоградська (1,81), Дншропетровська (1,48), Черкаська (1,29). Дев'ять областей навггь не досягли загального показнику в Укра!ш — 0.9 [21].

Таким чином, аналiз наведених вище показниюв дозволяе зробити наступи висновки щодо еко-номiчного розвитку регiонiв:

1) бiльшiсть репошв Укра!ни мають низький рiвень конкурентоспроможносп й привабливостi для iноземних швестицш;

2) наявш значнi регiональнi диспропорций якi стримують економiчне зростання вше! кра!ни;

3) помiтне значне послаблення мiжрегiональних економiчних зв'язкiв;

4) деяю регiони мають дуже складнi економiчнi проблеми.

Вирiшення всiх цих проблем потребуе ново! державно! регюнально! пол^ики, вiдповiдних змiн у нормативно-правовому пол^ але також чiткого розмежування повноважень бюджета: державного i мiсцевих.

Головною метою державно! регюнально! пол^ики е забезпечення високого рiвня якостi життя людини незалежно вiд мiсця !! проживання, через забезпечення територiально цшюного та збалансо-ваного розвитку Укра!ни, iнтеграцi! регiонiв в единому пол^ичному, правовому, iнформацiйному та культурному простор^ максимально повного використання !х потенщалу з урахуванням природних, економiчних, юторичних, культурних, соцiальних та iнших особливостей, шдвищення конкуренто-здатностi регiонiв та територiальних громад [22].

В роздш 8 «Ресурсне забезпечення реалiзацi! державно! регiонально! пол^ики» Концепцi! державно! регюнально! пол^ики одним з пункпв фiнансового забезпечення реалiзацi! державно! регюнально! пол^ики е: удосконалення податково! системи держави, для забезпечення прогнозованого та стабiльного фiнансування адмiнiстративно-територiальних одиниць усiх рiвнiв адмшютративно-територiального устрою [22].

Отже, ключовим завданням державно! регюнально! полггики на сучасному етат мае бути подо-лання регiонального дисбалансу, економiчних проблем розвитку регюшв завдяки ефективному ви-користанню податкового механiзму.

Безперечно подальший економiчний розвиток Укра!ни та вшх !! регiонiв можливий за умови розбу-дови прогнозовано!, ефективно! та дiево! податково! системи. Тiльки збалансована система оподатку-вання е одним iз ключових факторiв зростання виробництва, швестицшно! активностi та зайнятостi.

На сьогодшшнш день, вiтчизняна система оподаткування мае дуже багато проблем та суперечно-стей функцiонування.

Укра!нська податкова система була всесв^ньо визнана як одна з найбшьш складних i найменш ефективних не тiльки серед кра!н европейського регiону.

У рейтингу податкових систем Paying Taxes 2010, тдготовленому Св^овим банком спiльно з PriceWaterhouseCoopers, Укра!на посiла 181 мюце зi 183 дослiджуваних кра!н [23]. За даними дослщ-ження, середньостатистичне укра!нське пiдприемство протягом року сплачуе 147 податюв та пла-тежiв, що е найгiршим показником у свт — 183 мюце (табл. 1).

Ц показники свщчать про те, що укра!нський уряд в реалiзацi! системи оподаткування вщдае перевагу фiскальнiй функцi! податкiв, шж стимулюючо!.

Саме тому в 2009 рощ значно зменшився рiвень дшово! активностi в Укра!нi та окремих !! реп-онiв, разом з цим i погiршилася динамiка обсяпв виробництва промислово! та сiльськогосподарсько! продукци, iнвестицiй, експорту товарiв.

Отже, усвщомлюючи нагальшсть i необхiднiсть проведення податково! реформи, Президент Украши поставив перед Урядом завдання розробити та подати до парламенту проект Податкового кодексу Укра1'ни, що було зроблено в першш половиш червня. С очевидним, що без наявност такого базового нормативно-правового акта втизняна податкова система й надалi характеризуватиметься нестабiльнiстю та численними законодавчими суперечностями, що гальмуе И фюкальну та регуля-тивну функци.

Проект Податкового кодексу Украши [24] мютить у собi кiлька пунктiв, реалiзацiя яких може дуже вплинути на економiчний розвиток регiонiв Укра1'ни.

Таблиця 1

Сприятливiсть податкових систем краш свггу

Краша Кiлькiсть платежiв Затрачений час, год. Навантаження на прибуток, % Рейтинг

Данiя 9 135 29,2 13

Канада 9 119 43,6 28

Швецiя 2 122 54,6 42

Латвiя 7 279 33 45

Франщя 7 132 65,8 59

США 10 187 46,3 61

Грузiя 18 387 15,3 64

Нiмеччина 16 196 44,9 71

Грецiя 10 224 47,4 76

Болгарiя 17 616 31,4 95

Росiя 11 320 48,3 103

Азербайджан 22 376 40,9 108

Чехiя 12 613 47,2 121

Угорщина 14 330 57,5 122

Япошя 13 355 55,7 123

Китай 7 504 63,8 125

Аргентина 9 453 108,1 142

Румунiя 113 202 44,6 149

Бразилiя 10 2600 69,2 150

Польща 40 395 42,5 151

Iндiя 59 271 64,7 169

Украша 147 736 57,2 181

Бiлорусь 107 900 99,7 183

^xepeno: Paying Taxes 2010: The global picture / PricewaterhouseCoopers, World Bank Group. — Washington, D.C., 2009. — P. 77-88.

Зокрема, мюцевим органам влади надаватиметься право встановлювати додаткову ставку до основное' ставки податку на прибуток, що може створити ризик зниження надходжень даного податку до мюцевих бюджетв та викликати внутршню податкову конкуренщю мiж регiонами Украши [25].

Також в проект Податкового кодексу фюкальна ефективнiсть единого податку суттево знижуеть-ся через звшьнення вiд оподаткування та зниження ставок единого податку для юридичних ошб.

Сьогоднi фiнансовою базою мюцевих бюджетв вiдповiдно до Бюджетного кодексу Украши [26] е три групи податюв:

1) загальнодержавш податки мюцевих бюджетв (закрiпленi податки) — податок з доходiв фiзич-них ошб, единий податок та iншi;

2) загальнодержавш податки (власш податки) — плата за землю, податок iз власниюв транспортних засобiв та шш;

3) мiсцевi (ексклюзивнi) податки — мiсцевi податки та збори.

Таким чином, единий податок е закршленим податком дохщно! частини бюджетв мiсцевого са-моврядування, отже ршення про звiльнення вiд оподаткування та зниження ставок единого податку для юридичних ошб додатково зменшить фшансове забезпечення окремих регiонiв.

Чинна система бюджетно-податкових вiдносин в Укра!ш мае цшу низку недолiкiв, на подолання яких i мають бути спрямоваш реформи уряду.

По-перше, це низька защкавленють органiв мюцево! влади у формуванш сприятливого шдприем-ницького середовища. Серед вагомих загальнодержавних податкiв, закршлених за мiсцевими бюджетами, е лише податок з доходiв фiзичних осiб (77,2 % у структурi доходiв мiсцевих бюджетiв за шдсумками 2009 року) та единий податок СПД, що обрали спрощену систему оподаткування, облшу та звiтностi (3,1 %). Обидва вони належать до доходiв, що враховуються при визначеш розмiру мiжбюд-

жетних трансферов, згiдно пункту 1 статп 64 Бюджетного кодексу Укра!ни [26]. Отже, мiсцевi орга-ни влади не мають стимулiв для формування сприятливого iнвестицiйного клiмату, активiзащ! еко-номiчно! дiяльностi на !х територи, створення нових робочих мюць, оскiльки збiльшення доходiв вiд сплати податку на доходи фiзичних ошб чи единого податку буде наслщком зменшення мiжбюджет-ного трансферту i не вплине на обсяг фшансових ресурсiв вщповщно! адмшiстративно-територiаль-но! одинищ. Що стосуеться доходiв вiд сплати податку на прибуток пiдприемств, вони не пов'язаш з мiсцевими бюджетами, отже органи мюцево! влади також не мають стимутв для розвитку середньо-го та великого бiзнесу i сприяння в пiдвищеннi його рентабельности

По-друге, це вiдсутнiсть в оргашв мюцево! влади стимулiв до активно! реалiзацi! фiскального по-тенщалу вiдповiдно! адмiнiстративно-територiально! одиницi. Це пов'язано з тим, що тдвищення фiскально! ефективностi загальнодержавних податкiв суттево не впливае на доходи мюцевих бюджета. Мiсцевi органи влади не мають защкавленосп в стимулюваннi податкового потенщалу регiону.

По-трете, це вiдсутнiсть на мюцевому рiвнi податкiв, збiр яких би вщчутно впливав на дохщну частину бюджету адмiнiстративно-територiально! одиницi. Органи мюцевого самоврядування мають право встановлювати мiсцевi податки i збори, але вони характеризуються незначним обсягом надходжень. До мiсцевих податкiв i зборiв, згiдно чинному податковому законодавству, належать податки (комунальний, рекламний) i 12 зборiв. В структурi надходжень вщ мiсцевих податкiв i зборiв найбiльшу частку мають ринковий збiр i комунальний податок (табл. 2).

Таблиця 2

Структура надходжень вщ мюцевих податюв i зборiв в Укра!ш в 2007-2009 роках, %

Назва мюцевого податку (збору) Частка мюцевого податку (збору) у ix загальному обсяз^ %

2007 2008 2009

Ринковий 36ip 59,9 60,4 63,3

Комунальний податок 23 21 19,3

Податок з реклами 7,1 8 6,2

36ip за паркування автотранспорту 3,5 4,9 3,7

36ip за видачу дозволу на розмщення об'екта торгiвлi та сфери послуг 3,8 3,6 3,5

Збiр за право використання мiсцевоi символши 2,3 2,7 2,6

Iншi податки i збори 0,4 0,4 0,4

Усього 100 100 100

Джерело: Даш Державно! податково! адмшстрацп Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Cnoci6 доступу — http: //www. sta.gov.ua

Витрати на адмшютрування деяких мiсцевих податкiв перевищують надходження (збiр за участь у бiгах на шодром^ збiр за виграш на 6irax, збiр з осiб, яю беруть участь у грi на тоталiзаторi на iподромi, збiр за право проведення юно- i телезйомок, збiр з власникiв собак), збереження iнших е економiчно не обгрунтованим (збiр за видачу ордера на квартиру), а окремi потребують реформуван-ня з метою оптимiзацi! податково! бази (курортний збiр, збiр за проведення мюцевих аукцюшв, конкурсного розпродажу i лотерей, збiр за право використання мiсцево! символiки).

В роздш XII. «Мiсцевi податки i збори» проекту Податкового кодексу Укра!ни [24] пропонуеться запровадити замiсть 14 лише 5 мюцевих обов'язкових платежiв: одного податку (податку з реклами) та чотирьох зборiв (збору за здшснення деяких видiв пiдприемницько! дiяльностi, туристичного збо-ру, збору за мюця для паркування транспортних засобiв та ринкового збору). Два останш дiятимуть до 31 грудня 2013 року i рiшення щодо !х встановлення прийматиметься мiсцевою радою.

Введення податку на нерухомють е досить рацюнальним заходом в пiдвищеннi обсягiв надходжень до податково! системи мюцевого рiвня. Податок на нерухомють юнуе в бшьшосп кра!н Свро-пейського союзу та в Роси.

Наприклад, у Польщi податок на нерухомють щороку визначаеться мiнiстром фiнансiв i затверд-жуються мiсцевими органами влади. Рiчнi ставки рiзняться за типом нерухомост (жила, торгiвельна нерухомiсть чи земельш дiлянки пiд торговi об'екти).

Власник нерухомосп, наприклад у Франци, сплачуе податок на проживання i податок на майно. Обидва вони належать до мюцевих податюв. Податками обкладаються як фiзичнi, так i юридичнi особи. Тому мiсцевi органи влади так само мають сплачувати за примщення шдприемства, де вони знаходяться, територiальний економiчний податок. Податок на проживання сплачуеться у тому ви-падку, коли власник постшно проживае у своему будинку. Прибуток особи, яка володiе майном, впливае на суму податку, що сплачують. Податок на проживання сплачуеться щорiчно, якщо людина пос-тiйно мешкае у будинку на перiод 1 шчня (кожного року). Податок на майно вщраховуеться у випад-ку, коли особа володiе майном на суму вщ € 790 000 (сума встановлена з 1 шчня 2010 року). У вщсот-ках сума податку на майно коливаеться вщ 0% (якщо майно на суму, меншу за 790 000 евро) до 1,8% (якщо майно на суму бшьшу, шж 16.540 мшьйони евро). Фюкальна ефективнiсть цього податку е

дуже високою при низьких ставках та незначному податковому тиску на платниюв. Франщя — едина кра!на (у межах Свропейського Союзу), в якш iснуе податок на майно.

У Норвеги та Лiхтенштейнi введений схожий вид податку, але вш вiдрiзняеться вiд французького. У Швейцари обкладають податком на рiвнi кантонiв (до складу федерально! держави Швейцарiя входять 26 кантошв — адмiнiстративно-територiальних одиниць), але вш е меншим, у порiвняннi з французьким.

Введення в дда податку на нерухоме майно в Укра!ш мало би стати важливим засобом змщнення бази власних доходiв мiсцевих бюджетiв усiх рiвнiв. Закршлення податку на нерухомiсть за мюцеви-ми органами самоврядування, як свщчить зарубiжний досвiд, могло би створити додаткове джерело податкових надходжень до мюцевих бюджетiв. Але з остаточного варiанта проекту Податкового кодексу його було виключено.

Перерозподiл деяких податкiв на користь мiсцевих бюджетв навiть у середньостроковiй перс-пективi е майже неможливим. Рацiональним, як вважають бiльшiсть економiстiв i фахiвцiв в сферi оподаткування, видаеться перехщ на зв'язану модель податково! системи [25]. Сутнють цiе! моделi полягае в закршленш за мiсцевими бюджетами частки загального обсягу нацюнальних податюв, яка не буде враховуватися при розрахунку мiжбюджетних трансфертiв.

Податки, на збiр яких мiсцевi органи самоврядування здшснюють дуже слабкий вплив (наприк-лад, податок з додано! вартост), мають залишатися виключно «централiзованими» податками.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

На наш погляд, найефектившшим заходом для стимулювання дiяльностi органiв мюцево! влади в пiдтримцi податкового потенщалу вiдповiдно! адмiнiстративно-територiально! одиницi, е закршлення за мюцевими бюджетами 50 % податку на прибуток шдприемств. Це ршення сприятиме зростан-ню надходжень даного податку та покращення податкового середовища для ведення бiзнесу.

Також значний вплив на штерес мiсцевих органiв влади в розвитку малого шдприемництва мало би виключення единого податку з доходiв, що враховуються при розрахунку трансфертiв.

Реалiзацiя таких заходiв в процесi реформування системи оподаткування на мюцевому рiвнi дозволить сформувати належну фшансову базу для соцiально-економiчного розвитку регюшв. Як результат, мiж актившстю мiсцевих органiв влади у фюкальнш ефективностi податкiв та швестицш-ною привабливютю окремих територiальних одиниць виникне пряма залежшсть, яка i забезпечить висою показники податкового потенцiалу регюну.

ВИСНОВКИ

Проведений аналiз дозволяе зробити таю висновки.

Враховуючи наявшсть значних диспропорцiй в соцiально-економiчного розвитку регюшв Укра!-ни, можна визначити ключовий прюритет в дiяльностi уряду кра!ни, це вирiвнювання економiчного розвитку регюшв через ефективне використання податкового мехашзму, яке дозволить подолати не лише економiчний розрив, але i пол^ичну дезiнтеграцiю в державi.

В рамках цього дослщження були виявленi недолши чинного податкового законодавства та пробле-ми в функцiонуваннi податково! системи Укра!ни, що дае змогу сформулювати можливi пiдходи до розв'язання двох взаемопов'язаних проблем: фiскально! ефективностi мюцевих i загальнодержавних податкiв та зменшення рiвня дiлово! активностi й швестицшно! привабливостi окремих регiонiв.

Аналiтичний огляд роздшв проекту Податкового кодексу, яю стосуються податкiв, що забезпечу-ють дохщну частину мiсцевих бюджетiв, не тшьки показав наявнiсть суттевих недолшв податково! реформи, яка може вщбутися з прийняттям поточно! редакцi! Податкового кодексу, але i дае змогу визначити прюритетш цiлi в !! проведеннi.

По-перше, це створення стимутв для мiсцевих органiв самоврядування щодо посилення фюкаль-но! ефективностi мюцевих i загальнодержавних податкiв (наприклад, в виглядi 50 % податку на прибуток шдприемств на користь мюцевого бюджету), з метою збшьшення податкових надходжень до бюджетв мюцевого рiвня та, як результат, посилення економiчно! потужностi регiонiв.

По-друге, це змщнення фшансово! потужностi регiонiв за рахунок реформування системи оподаткування через впровадження нових податкiв та зборiв або оптимiзацi! механiзму оподаткування чинних податкових платежiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Проект Закону Укра!ни «Про основи державно! регюнально! полiтики». — [Електронний ресурс]. — Споаб доступу — http://www.minregionbud.gov.ua.

2. Налогообложение: теории, проблемы, решения / В.П. Вишневский, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др.; под общ. ред. В.П. Вишневского. — Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. — 504 с.

3. Соколовська А.М. Податкова система Укра!ни: теорiя та практика становлення. — К.: НДФ1, 2001. — 372 с.

4. Кризовi явища у свтовш економщ та антикризова пол^ика Укра!ни / В.М. Геець, О.1. Бара-новський, Ю.В. Василенко, Т.П. Вахненко, С.О. Кораблш; НАН Укра!ни. 1н-т екон. прогнозування. — К., 2002. — 76 с.

5. Податкова система Укра!ни. / В.М. Федосов, В.М. Опарш, Г.О. П'ятаченко та ш.; за ред. В.М. Федосова. — К.: Либщь, 1994. — 464 с.

6. Сутормша В.М., Федосов В.М. Держава — податки — бiзнес. — К.: Либщь, 1998. — 235 с.

7. Шаблиста Л.М. Податки як зашб структурно! перебудови економши. — К.: 1н-т економши НАНУ, 2000. — 219 с.

8. Мельник П.В. Податкова система Укра!ни: Практикум. — 1ртнь: Академiя ДПС Укра!ни, 2005

— 256 с.

9. Василик О.Д. Податкова система Укра!ни: Навч. пос. — К.: ВАТ «Пол^рафкнига», 2004. — 93 c.

10. Фшанси: тдручник / С.1. Юрш, В.М. Федосов, Л.М. Алексеенко, 1.В. Зятковський, О.П. Кириленко. — К.: Знання, 2008. — 611 с.

11. Державна регюнальна полггика Укра!ни: особливостi та стратегiчнi прюритети: Монографiя. / За ред. З.С. Варналiя. — К.: Н1СД, 2007. — 820 с.

12. Кластеризащя економши як чинник пiдвищення регюнально! конкурентоспроможностi / О.М. Паламарчук, Г.М. Паламарчук // Вюн. iн-ту економши та прогнозування. — 2007. — №1. — С. 59-60.

13. Актуальш питання методологi! i теорi! макрорегiоналiзацi! Укра!ни / О.1. Шаблiй // Укр. геогр. журн. — 1999. — №1. — с. 15-18.

14. Регюнальна полггика в перюд ринково! трансформаци / С.М. Писаренко // Соц.-екон. дослщж. в перехщ. перюд. Укра!на в ХХ1 ст.: концеп. та моделi екон. розв.: ЩорГчник наук. пр. — 2001. — Вип. 23. — C. 351-359.

15. Проблеми депресивност в Укра!ш (соцiально-економiчно!, екологiчно!, демографiчно!): Мо-ногр. / Ф. Заставний; ЛьвГв. нац. ун-т ¡м. 1.Франка. — Л., 2006. — 348 с.

16. Бойко G.I. Органiзацiйно-економiчне та фшансове забезпечення структурних реформувань промисловосп регюну / G.I. Бойко, В.Б. Войцеховський, М.П. Горин, В.С. Коломийчук. — К.: Укр-медкнига, 2000. — 34 с.

17. Поповкш В.А. Регюнально-цшюний шдхщ в економiцi. / В.А. Поповкш. — К.: Наук. думка, 1993. — 219 с.

18. Макогон Ю.В., Ляшенко В.1., Кравченко В.О. Регiональнi економiчнi зв'язки i вшьш економiчнi зони. / Макогон Ю.В., Ляшенко В.1., Кравченко В.О. — Донецьк, 2004. — 512 с.

19. Оподаткування та регюнальний розвиток ^орГя i практика) : монографiя / Л.Л. Тарангул; Держ. податк. адмшютраця Укра!ни. Акад. держ. податк. сужби Укра!ни. — 1ртнь: [б. и.], 2003. — 284 с.

20. Система оподаткування та !! вплив на соцiально-економiчний розвиток i фiнансове забезпечення регiону : автореф. дис. канд. екон. наук. 08.04.01 / С.О. Джигалов; Нац. акад. держ. податково! служби Укра!ни. — 1ртнь, 2006. — 19 с.

21. Соцiально-економiчний розвиток Укра!ни (регiональний розрГз) за сiчень-червень 2010 року.

— [Електронний ресурс]. — Споаб доступу — http://www.ukrstat.gov.ua.

22. Концепщя державно! регюнально! полГтики. — [Електронний ресурс]. — Спошб доступу — http://www.minregionbud.gov.ua.

23. Paying Taxes 2010: The global picture / PricewaterhouseCoopers, World Bank Group. — [Електронний ресурс]. — Споаб доступу — http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/download-order.jhtml.

24. Текст проекту Податкового кодексу Укра!ни вщ 15.06.2010/0фщшний веб-сайт Верховно! Ради Укра!ни, Законопроекти. — [Електронний ресурс]. — Спос1б доступу — http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4.

25. Прюритети реформування податково! полГтики Укра!ни: як перейти вщ фiскалiзму до стиму-лювання дшово! активностi? — К.: Н1СД , 2010. — 80 с.

26. Текст Бюджетного кодексу Укра!ни вщ 21.06.2001 № 2542-Ш/Офщшний веб-сайт Верховно! Ради Укра!ни, Законопроекти. — [Електронний ресурс]. — Спос1б доступу — http://zakon.rada.gov.ua.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.