CC BY
35Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.413-417.
УДК 811.161.2:811.161.2-32К 1/7.08
МОВН1 ОСОБЛИВОСТ1 РАНН1Х ОПОВЩАНЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО (ЗА МАТЕР1АЛАМИ РУКОПИСНО! СПАДЩИНИ)
Коваленко Б.О.
Кам'янець-Под1льський нац1ональний ун1верситет ¡мен! 1вана Ог1енка, м. КамЯнець-Подльський, Украна
У стaттi розглядаються мовт особливостi рантх, неопублтованих за життя письменника, оповiдань "21 грудня, на введете" та "Дядько та ттка". Матерiалом для до^дження стали автографи творiв, що дозволило значно розширити перелт мовних особливостей iдiостилю письменника, поданого у "Курс iсторu украЧнськоЧ лтературног мови ".
Ключовi слова: М. Коцюбинський, дiалектизм, мовт риси, дiалектнi риси, подтьський говiр.
Мовотворчють М. Коцюбинського е вершиною украшсько! прози кшця XIX -початку XX ст., "видатним явищем у розвитку украшсько1' лтературно! мови в цшому, що шдняла 11 на вищий стушнь якосп, розширила 11 структурно-стилiстичнi i конкретнi художнi та науково-публiцистичнi засоби виразу в галузi лексики, фразеологи, синтаксису" [2, с. 519]. Значною була i роль письменника в розвитку украшсько! лшгвютики. Мiркування про украшську мову вiн виклав у лтературно-критичних i публiцистичних працях, листах, у яких обстоював вшьне, рiзностильове функцiонування 11, критикував помилков^ консервативнi погляди на укра1нську мову, окреслив джерела та шляхи збагачення 11, висловив слушнi мiркування з питань лшгвостилютики, правопису тощо.
Актуальтсть. Мова творiв письменника не перестае бути предметом рiзнопланових наукових праць i до сьогоднi. На особливу увагу заслуговують дослiдження, спрямованi на комплексний аналiз прози М. Коцюбинського, в яких розглянуто лексику рiзних шарiв суспшьства, мовностилiстичнi засоби, роль синтаксичних конструкцiй, стилiстичну морфологiю та стишстичну фонетику його творiв (Н. М. Бажан, М. М. Богдан, В. П. Дроздовський, Л. Д. 1ванов, В. С. Калашник, Д. М. Колесник, В. I. Масальський, Л. I. Мацько, Н. С. Над'ярних, Д. Т. Кроть, С. Д. Ермакова, О. С. Пивоварова, О. А. Скоропада); стосунки та взаемозв'язки синошмши народно-розмовно! лексики, вживання дiалектних елеменпв, особливостей фразеологи та метафоризаци лексем (М. М. Богдан, М. С. Грицюта, О. Г. Давидова, Л. Д. 1ванов, В. А. Луценко, Т. П. Матвеева, I. Й. Ощипко, Л. С. Паламарчук); мовш особливосп окремих творiв письменника (Л. Д. 1ванов, Л. I. Мацько, П. П. Плющ).
Зауважимо, що наприкшщ XIX ст. у багатьох прозатв першi твори належали до '"ттератури для народу" i мали бути зразками просв^ительського реалiзму з
дидактичною настановою. До таких належать i ранш, не опублшоваш за життя письменника, твори: "21 грудня, на введете" i "Дядько та птка".
Хронологiчно оповщання "21 грудня, на введете" вважаеться другим твором М. Коцюбинського з його раншх спроб. Орiентовною датою написання вважають 1885 рiк, оскшьки автограф твору мiститься в одному зшитку з автографом оповiдання "Дядько та птка", в якому стоть дата: "4 лютого 1886 року". Свщченням того, що автор планував друкувати сво! твори е особливий правопис, яким написанi цi оповщання - ярижка, офiцiйний правопис, що був запроваджений у росiйськiй Укра!ш пiсля Емського указу (1876). Передовi украшсью письменники користувалися ним лише в творах, призначених для друкування у царськiй Росп.
Раннi твори письменника, на думку В. I. Масальського, за манерою письма, мовним стилем дуже близью до зразюв реалютично! прози 1.С. Нечуя-Левицького, ще бiльше - П. Мирного [5, с.8]. Сам М. Коцюбинський про це пише в листi з 22-го липня 1896 року Панасовi Мирному: "Вашi твори мали великий вплив на мене. Опрiч величезного лiтературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив в них широкий та вшьний розмах думок - власне те, чого не стае мало не вшм нашим белетристам... Я читав i перечитував вашi романи, упивався ними...".
Мета статп - з'ясування мовних особливостей раншх оповщань М. Коцюбинського "21 грудня, на введете" й "Дядько та птка", виявлення того, якою мiрою вiдбилися говiрковi явища в цих оповiданнях. Матерiалом обрано автографи (р-2, р-3), якi зберiгаються у вщдш рукописiв Чернiгiвського лтературно-меморiального музею-заповiдника Михайла Коцюбинського.
Ми обрали за матерiал дослiдження автографи тому, що схиляемося до думки П. Ю. Гриценка, який зауважуе: "Необхвдшсть спиратися у лiнгвiстичних студiях на юторда тексту залишаеться актуальною шд час вивчення iдiолекту письменника, особливостей мови його творiв" [3, с.20], а "некритичний вибiр варiанта тексту для вивчення мови художнього твору, щолекту письменника як цшосп чи для укладання словника мови його творiв, призводить до прорахункiв дослщниюв" [3, с.20]. Так, у працях дослiдникiв мовотворчостi М. Коцюбинського, аналiз яких грунтуеться на текстах рiзних рокiв видання, натрапляемо на протилежш думки. Зокрема, К. П. Дорошенко зауважував, що "мова раннiх творiв письменника ряснiе дiалектизмами" [4, с.8], а I. К. Бшодщ, прагнучи створити мовний портрет письменника у контекст юторп укра1нсько1 лторатурно1 мови, вивчав мову його творiв за виданням 1950-го року i зазначав таке: "Безперечно, в мовi раншх оповщань письменника дiалектизмiв бiльше, шж у шзшших творах... Проте вони не "ряснiють" у мовi оповiдань i цього, раннього перюду" [2, с. 523]. Пiдкреслюючи, що "мова М. Коцюбинського як сво!м словниковим складом, так i граматичною будовою цшком входить у норми сучасно! укра1нсько1 лггературно1 мови", вчений все ж таки видiляе деяю риси, що "становлять особливiсть мови письменника i свiдчать про наявну в той час неунормованiсть лторатурно1 мови в певних галузях" [2, с. 549].
Рукописи М. Коцюбинського та прижиттевi видання його творiв уповноважують на розширення перелiку мовних особливостей поданого у "Курш юторп укра1нсько1 лiтературноl мови". Так, обмежившись рукописами лише двох невеличких за обсягом оповщань фшсуемо низку рис, яю маркують iдiостиль письменника.
I. На фонетичному рiвнi:
1. Ненормативне вживання наголошених i ненаголошених голосних, а саме: а) часте змшування [е] та [и]: написання на мющ [и] лтери е - жевгт*, пребггла, зберайтеся, тсеттнецю, седить, креслат1, кешеню, тбе (шби), роз'ятрете, прел!зе ^ навпаки, написання на мющ [е] лтери и - христючысь (хрестячись), повинен; б) вживання [е] на мющ [о]: черныльна (душа); в) вживання [и] на початку ^в инак, иншу, исторгя та похщних вщ них; г) вживання [и] на мющ [Г], наприклад: унтер-офыцерський, гыллястый, гылля; д) вживання [^ на мющ [и], наприклад: зимоваты, горить, комин; е) вживання р] на мющ [е] - каменем; е) в окремих словах деяких швденно-захщних говорiв замють р] (<Ь) можуть виступати й iншi звуки. Так, И внаслщок асим^цп до [у] в наступному складi може переходити в [у], що спостер^аеться, наприклад, у словi цыувати: обцюлюю, поцюлюнкамы; ж) вживання [о] на мющ наприклад: смород; з) вживання [о] на мющ давнього етимолопчного [а] у словах горячий, хозяйка тощо; ^ вживання [о] на мющ [е], наприклад: смордючим.
2. Збереження м'якосп шиплячих та африкат. В оповщаннях, хоч i не послiдовно, шиплячi та африката [ч] збертають свою давню м'якють (лише в кiнцi слiв): хочь, бачышь, помрешь, хочешь, перечытуешь, второпаешь, вд1ешь, згадаешь, ковтнешь, будешь, думаешь.
3. Вживання [ф] замють [кв] у словi фасоля.
4. Досить поманим явищем е випадшня звука або групи звуюв у дiесловi хот1ти, у серединi присудкового слова треба, у частщ нехай (синкопа): тра, най, хтилось.
4. Уподiбнення приголосних: роскишний, росходитися, рострипанным, звитки, заквичана, звитцы.
5. Характерною ознакою подшьського говору е ствердший кшцевий [т'] у дiесловах 3-о! особи однини i множини теперiшнього часу i 2-о! особи множини наказового способу: пустит, знают, мают, пошлит, зелемют, обступают тощо. В оповщаннях, хоч i не послщовно, але кшцевий [т'] зазнае ствердшня.
6. Найбiльшу кiлькiсть фонетичних варiантiв в укра1нських дiалектах мае чи^вник один. Форми числiвникiв називного-знахiдного вщмшюв однини чоловiчого роду з кореневим е, а не и оргашчно витворились iз старовинних форм з кореневим ь (оден, еден, гден < одьнъ, едьнъ). Форми цього чи^вника з початковим е та його рефлексом Т (едь->гд-) поширеш в багатьох пiвденно-захiдних говорах, зокрема у подшьсько-волинських говорах: рден. Збертае цю ж форму й М. Коцюбинський у своему оповщанш: иден.
7. Рядом варiантiв представлений у дiалектах числiвник чотири: у швденно-захiдних, зокрема в подiльсько-волинських: штири, штирг; порiвняймо в оповiданнi: штыре, за штырёх.
8. Вставш приголосш [л], [н] пiсля губних, наприклад: ".на голови чорный мнягкШ капелюх"; "У дядька мнягка, тепла, прывитна душа" (р-3).
* Тут i далi приклади подаемо за: р-2 - "21 грудня, на введете" та р-3 - "Дядько та тггка" Автографи.
9. В оповщаннях, хоча й не послщовно, приголосш, в iменниках середнього роду II вщмши, у позицн пiсля голосних перед давшм закiнченням -ь|е не подовжуються, наприклад: шматя, оповгданя, йменя, весиля, волося тощо.
10. В оповщанш "21 грудня..." лише раз замють африкати [ч] у частщ хоча вживаеться африката [ц']: хоць.
11. Палаталiзацiя [н] перед шиплячими та суфiксами -ств-, -ськ-, а також у словi ктцями, наприклад: меньчый, паньськым, з дытыньства, киньцямы.
12. Етимолопчне [т'с'а] М. Коцюбинський передае буквосполученням -тся, -ться або -тця: гр1ется, хочется, порается, родяться, дывыться, сварытця.
II. На морфолопчному рiвнi:
1. Широке використання словоформ з [1]: а) у флекшях О. вщ. прикметниюв тв. групи (струнким стеблом, важким каменем, горячимы поцюлюнкамы, невелыким ставком (р-3); б) у кшщ прислiвникiв трохи, пишки (р-3); в) у закшченш -ш замiсть -ий у Н.вщ. прикметникiв та займенниюв, прикметникового походження (другШ, якт, мнягкт, людськт, жовтогарячт, такт); г) у Н.вщ. множини прикметниюв тв. групи (рябенькыми, билыми); д) у флекшях Н.вщ. множини iменникiв (два рядки, чымчыкують ноги, садки поламалысь, добрыдень, парубки).
2. Водночас поманим е зворотний процес - використання словоформ з [и] замють [1] а) у М.вщ. прикметниюв М. Коцюбинський замють флексн -ш використовуе закшчення -ий: на ливый щоци; б) у Н.вiд. множини дiеприкметникiв трапляеться закiнчення -и замiсть -1: зморщены, зибраны, захлялы собакы.
3. У раншх оповiданнях М. Коцюбинського дiеслiвнi форми 1-о1 особи однини тепершнього часу дiеслiв II дiевiдмiни подано без чергування [д], [т], [з], [с] з вщповщними шиплячими, наприклад: пидходю". У цих же творах письменника натрапляемо на форми типу хожу, сижу, де чергування вщбулося, але фонема [дж] заступаеться фонемою [ж], що характерно для полтавських, швденнокшвських i середньочеркаських говiрок.
4. Форма О. вiд. однини iменникiв на -ом (-ём, -ем): щастём, спокоем.
5. Вживання закшчення -1в замiсть нульово! флексil у формах Р.вщ. множини iменникiв жшочого роду I вiдмiни - бабив.
6. Послщовно в оповщаннях М. Коцюбинський вживае заюнчення -е у словi люди: люде.
7. Вживання прикметниково-при^вникового суфiкса -1щ- та -ч- для вираження вищого та найвищого ступенiв порiвняння замiсть суфiкса -ш-, наприклад: голоснище, теплще, добрищае, меньчый.
III. На лексичному рiвнi:
1. Вживання ^в, якi на сучасному еташ сприймаються як русизми: почтовый (поштовий), город (мiсто), выноватый (винний), прежни (попередш), содержувати (утримувати), позавыдовати (позаздрити).
2. Серед лексичних регiоналiзмiв автора можна вiдзначити таю: бында (стрiчка), кляснути (плескати), заким (поки), муштарда (особливим способом приготовлена гiрчиця), най (нехай), збижена (збщована), квадранець (чверть години).
Висновок. Отже, вивчення мови творiв за рукописною спадщиною дозволяе розширити перелiк мовних особливостей поданого у "Кура юторп укра1нсько! лiтературноl мови". Так, обмежившись рукописами лише двох невеличких за обсягом оповiдань, фшсуемо низку рис, якi маркують щостиль письменника: ненормативне вживання наголошених/ненаголошених голосних, написання слiв за фонетичним
принципом, уживання ствердiлого юнцевого [т'] у дieсловах 3-о! особи однини та множини теперiшнього часу й 2-о1 особи множини наказового способу, в iменниках середнього роду II вщмши не подовжуються приголосш, у позицл пiсля голосних перед давшм заюнченням -уе, вживання заюнчення -е у словi люди, вживання прикметниково-прислiвникового суфiкса -iщ- та -ч- для вираження вищого та найвищого ступенiв порiвняння тощо. Мова автора та мовлення персонашв аналiзованих оповщань вiдбиваe ряд дiалектних рис твденно-захщного нарiччя. Як засвiдчуe фактичний матер1ал, мова оповiдань унормована: з одного боку, у нш вiдображенi iндивiдуальнi творчi здобутки попереднiх письменникiв, а з другого -поеднання особливостей подiльського говору, який був рщним для М. Коцюбинського.
Список л^ератури
1. Бевзенко С. П. Укра'шська д1алектолог1я / С. П. Бевзенко. - К.: Вища шк., 1980. - 246 с.
2. Бшодщ I. К. Мова твор1в М. Коцюбинського // Курс юторп укра'шсько! л^ературно! мови / [За ред. I. К. Бшодща]. - Т. 1: Дожовтневий перюд. - К., 1958. - 596 с.
3. Гриценко П. Ю. ^юлект i текст / П. Ю. Грищенко // Лшгвостилютика: об'ект - стиль, мета
- оцшка: Збiрник наукових праць, присвячений 70-рiччю вщ дня народження проф.
С. Я. Ермоленко / [вщп. ред. Академк НАН Укра'ши В. Г. Скляренко]. - К., 2007. - С. 16-43.
4. Дорошенко К. П. Мова i стиль повют «Фата моргана» М. Коцюбинського / К. П. Дорошенко.
- К., 1951. - 48 с.
5. Масальський В. I. Мова i стиль творiв М. Коцюбинського / В. I. Масальський. - К.: Радянська школа, 1965. - 126 с.
Коваленко Б.А. Речевые особенности ранних произведений М. Коцюбинского (по материалам рукописного наследия) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.413-417.
В статье рассматриваются речевые особенности ранних, неопубликованных при жизни писателя, рассказов "21 декабря, на введение " и "Дядька и тётка". Материалом для исследований послужили автографы произведений, что позволило расширить список речевых особенностей идиостиля писателя, поданного в "Курсе истории украинского литературного языка".
Ключевые слова: М. Коцюбинский, диалектизм, черты речи, диалектные черты, подольский говор.
Kovalenko B. Linguistic features of early stories by M. Kots'ubynskiy (according to the materials of autograph heritage) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.413-417.
In the article the language features of early not published within the authors life time stories such as "21 Hrudn'a, na vvedeniye" and "D'ad'ko ta titka" are analyzed. The material, which was used for the research, were the autographs of the texts, which provided a possibility to make wider the list of language features of writer's style, which is specified in the "Course of Ukrainian literary language ".
Key words: M.Kots'ubynsliy, dialect unit, language features, dialect features, Podillian dialect.
Поступила до редакцп 17.03.2011 р.
