CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 104-111
УДК 811.111'27'42
Мовчання - просодичний компонент невербально! передачi сумшву
Гнатюк А. В.
Сх'дноевропейський нацональний унверситет '¡меш Лес\ Украшки,
м. Луцьк, Украша
Стаття присвячена досл1дженню комплексного феномену мовчання як просодич-ног характеристики невербального стлкування, що застосовуеться для виявлення сумшву в англомовному художньому дискура. Особливаувага надаеться граф1чному та лексичному позначенню у дискурс7 хезитативного мовчання, що включае когт-тивт паузи хезитацИ та надкоротю посл1довм сукцесивм паузи. Сфера лексичного позначення хезитативного мовчання у дискурс7 представлена перел1ком монолексем-них та полыексемних одиниць, сфера граф1чного позначення - набором пунктуацт-них знакгв.
Ключовi слова: комушкативне мовчання, силенцгальний ефект, пауза, паузацгя, сукцесивм паузи, хезитативне мовчання, суммв, хезитац^я, дискурсивний пот1к, дискурсивне оточення.
Серед просодичних характеристик невербального стлкування, що застосову-ються для виявлення сумшву, окремо видшяемо складний та комплексний феномен мовчання, що як силенщальний знак е стратепчним компонентом комушкативно! д> яльност людини та е предметом нашого дослщження (Безуглая Л. Р., Богданов В. В., Анохша Т. О., Дауенгауер Б., Лi Х. Л., Зембулас М. та ш.) [1, с. 5; 4, с. 4-49; 5, с. 12-18; 22; 24, с. 157; 30, с. 193-195].
Як у схщнш, так i у захщнш фшософп науковщ дшшли висновку, що мовчання не е контрадикторним мовленню, а натомють його субститутом чи складовим, що зумовлюе актуальтсть нашого дослщження (Вотенштейн Л., Даунегауер Б., Хай-деггер М., Мерло-Понт М., Пкард М., Бейтсон Г. та ш.) [19; 22; 23; 26; 28, с. 15; 29, с. 149].
Мартш Хайдеггер вважав мовчання конститутативною частиною дискурсу [23]. Морю Мерло-Понт зазначала, що поза вербальним повщомленням юнують прихо-ванi iмплiцитнi змюти, частину яких передае мовчання. Надходження нового змюту не обмежуеться вербальним повщомленням. Для того щоб змовчати, i у такий спосiб виконати невербальну дда, людинi також необхщно володiти певною iнформацiею [26].
Метою дослщження е встановити, яким чином мовчання, що несе в собi прихова-ний iмплiцитний змiст сумшву, реалiзуеться у сучасному англомовному художньому дискурса Для цього плануеться виконати таю завдання:
— встановити просодичну та психолопчну природу мовчання;
— окреслити сферу лексичного представлення хезитативного мовчання у дискурсу
— виокремити набiр графiчних маркерiв мовчання у дискурса
Понад швстолггтя тому у провокативнш книзi "The World of Silence", де досл> джувались pi3Hi види мовчання, Макс Пшард писав: "Коли припиняеться мовлення, починаеться мовчання. Але припинення мовлення не е причиною початку мовчання. Вщсутшсть мовлення лише робить наявшсть мовчання очевидшшою" [28, с. 15].
Пщ мовчанням як силенцiальним ефектом невербально! поведшки, маеться на увазi iндивiдуально-психологiчне та соцiокультурне мовчання з притаманними йому ситуативно-комушкативним характером та залежшстю вiд емоцiйного та ментального стану людини [1, с. 6-20].
Ще однiею властивiстю комушкативного мовчання е його спонтаннiсть. На проти-вагу спонтанному iндивiдуально-психологiчному та iндивiдуально-соцiальному мов-чанню, бiологiчне, фiзичне мовчання людини е некомунiкативним [3, с. 418-419; 4, с. 47-49; 6, с. 18-21; 7; 11, с. 48-53].
Багатозначшсть мовчання зумовлюе його полiаспектнiсть та полiмодальнiсть. На-вчившись розумiти мовчання не лише як мехашзм роздумiв, а як практику самокритичности можливо створити значенневi простори, у яких шддадуться рештерпрета-ци вiдомi психологи емоци [19; 30, с. 107-127].
Сощокультурний та психологiчний феномен мовчання е дискурсивним явищем, яке вiддзеркалюе стан комушканпв, 1хш прагматичнi намiри та сощокогштивну д> яльнiсть [1, с. 131].
Мовчання породжуеться рiзними чинниками. О^м експлiкування сумнiву i не-впевненостi, це ще й небажання розголосити таемну iнформацiю, вiдкрити справ-жнiй хiд думок, пiдказати оптимальш способи рiшення складних ситуацiй тощо [1, с. 132]. Мовчання можна використати для осмислення думок, щей, емоцш та дiй. До шших iмплiкацiй мовчання належать: iндикацiя певного безмовного розумшня, манiфестацiя страхiв вщкрито висловитись та цiла гамма шших супутшх сумнiву, невпевненостi та хезитац! емоцiй та переживань [30, с. 203].
Така множиннють iмплiкацiй феномену мовчання передбачае, що декодування його семантики вимагае значних когштивних зусиль, знань про комушкативну ситу-ащю та li учасникiв, а також про навколишнш свiт [15, с. 124-128].
Комушкативно значуще мовчання подшяеться на декiлька типiв, якi виникають в дiалозi завдяки змiнi комушкативних ролей [1, с. 33]:
I тип: мовчання адресата, мовчання у процес спшкування;
II тип: мовчаня комунiканта, мовчання замiсть мовлення;
III тип: елiпсис як мовчання-пропуск синтагматично надлишкового компонента [6, с. 21-22].
Кожним типом мовчання виконуеться окрема функщя: першим типом - ролемар-куюча, другим - iнформацiйна, тре^м - синтаксично-конструктивна [6, с. 21-22].
На нашу думку, комушкативне мовчання на позначення сумнiву вiдноситься до другого типу (мовчання комушканта замють мовлення), а тому виконуе шформацш-ну функцiю - служить сигналом епiстемiчного стану сумнiву спiврозмовника, його хезитацш перед прийняттям рiшення, ваганням з приводу шдбору влучного слова чи реплши, невпевненостi загалом [13, с. 276-282].
Мовчанню притаманний ситуативний характер, а його актуалiзацiя вщбуваеться у мовленнi. Просодична невербальна одиниця мовчання в умовах усно! комушкаци реалiзуеться за допомогою пауз, яю набувають мовних лексичних та немовних гра-фiчних позначень в англомовному художньому дискурсi [1, с. 21].
Фонетична пауза е важливою складовою силенцiального ефекту на просодичному рiвнi. Термiн паузацгя характерний для усного дискурсу, в якому актуалiзуються ш-тонацiйнi засоби комунiкацil. Паузацiя - один iз невiд'емних елементiв просодично! органiзацil усного мовлення [1, с. 20]. Значимють функцiонального навантаження пауз як конституенпв семантично! архiтектури тексту неодноразово тдкреслюеться
лшгвютами та психологами (Дворжецкая М. П., Лисичкша I. О., Анохша Т. О., Ан-типова А. М., Петренко I. В., Бумер Д. С., О'Коннел Д., Кришталь Д. та ш.) [1; 2, с. 8-10; 9; 14; 16; 20; 21, с. 174; 27, с. 50-67], Пауза в акустичному аспекп - зупинка у звучанш, а у фiзiологiчному — зупинка в артикуляцп [1, с. 54-55]. За допомогою паузи як активно ддачого компонента рштшко-штонацшно1' схеми у писемному дискурс видшяються синтагми, фрази та надфразовi едносп [9, с. 25-28], у межах дискурсивного потоку встановлюються меж смислових квант, вщображаеться когнiтивна дiяльнiсть спiврозмовника, а його мовлення структурусться [2, с. 8-10; 21, с. 174].
Мiж паузою та мовчанням юнують гiперо-гiпонiмiчнi вщношення: мовчання включае паузу як фонетичну складову. Важливо зазначити, що пауза - це не завжди мовчання, але мовчання у комушкативнш поведшщ без паузи не iснуе [1, с. 20-21].
Мовчання за кшьюсними характеристиками е наддовгою паузою при перериванш мовлення. Паузацiя займае дещо коротший промiжок часу, а найкоротшi та найбiльш повторюванi паузи за малий перюд часу вiдображаються у мовленш у виглядi зати-нань чи за!кань, за умови, що останш не е вродженою вадою комунiканта, iнакше такi надкороткi паузи становлять складову некомушкативного бiологiчного мовчання.
Хезитативш, емоцiйнi та емфатичнi паузи, що асощюються з мовчанням, також називають когштивними паузами. Частотнiсть i тривалiсть таких пауз залежить вщ складностi комунiкативного намiру спiврозмовника, а також вщ структурних просо-дичних характеристик мови, котрою мовець стлкуеться [12, с. 33]. Смислове наван-таження зупинки у мовленнi полягае у продовженш надходження iнформацiï навт при перервi у артикуляцiйному звучанш [8, с. 358-367].
У дослщженш ми зосередимось на графiчному та вербальному позначенш у дискурс хезитативного мовчання; когнiтивних паузах хезитаци (хезитативних) - мов-чазних перериваннях мовлення на незначний часовий штервал, що сигналiзують про перебування мовця у когштивному епiстемiчному станi сумшву; надкоротких посл> довних сукцесивних паузах, що створюють комушкативш дефекти мовлення, напри-клад, затинання, заïкання.
Розглянемо лексичш вербалiзатори хезитативного силенцiального ефекту у дис-курсi. Сфера представленост лексичних номiнацiй когнiтивних хезитативних пауз та хезитативного мовчання загалом включае монолексемш та полiлексемнi одини-щ, що експлiкують кiлькiснi та яюсш характеристики дослiджуваного явища [1, с. 132-133]. У сучасному англомовному художньому дискурш феномен хезитативного мовчання вщображаеться низкою вербалiзаторiв, серед яких найчастотшшими ви-явились to pause/a pause, silence та to hesitate/hesitation, як у режимi автономного функщонування, так i у склавд колокацiй. Наприклад, to hesitate - a pause of hesitation, silence - short/long/ambiguous silence i т. д.
Сучасш англомовш твори художньоï лiтератури засвщчують застосування мо-нолексемних i полшексемних одиниць на позначення сумнiву при хезитативному мовчанш, паузах та затинаннях у мовленш. На лексичному рiвнi iдентифiкуемо три семантичнi парадигми вербалiзаторiв (ЛСП-1, ЛСП-2, ЛСП-3) хезитативноï си-ленцiальноï поведiнки iз двома спшьними буферними зонами (далi БЗ-1, БЗ-2), що включили словосполучення та щюми зi значеннями, котрi можуть однаково входити до складу ушх трьох парадигм та слугують 1'хньою еднальною ланкою.
1) ЛСУ-1 iз домшантою "silence" обiймае 5 одиниць на позначення наддовгого хезитативного мовчання:
1менники: silence.
Словосполучення: to be silent, to become silent, to keep silent, say nothing.
2) ЛСУ-2 iз домшантою "pause" включае 50 номшацш для актуалiзацiï хезитативних когштивних пауз.
1менники: (номшацИ процесу) pause, hesitation, hesitancy, vacillation, wavering, faltering, undecidedness, indecision, indecisiveness, irresolution, delay, demurral, waffle; (номшацИ суб'екта) shyly-shallyer, dawdler.
Дieслова: pause, hesitate, waver, vacillate, delay, dilly-dally, wait, temporize, balk, boggle at, shrink from, demur, scruple, haver, jib at, stall, equivocate, tergiversate, fluctuate, alternate, dither, shilly-shally, splutter, lag, tarry, flounder, debate, ponder, waffle, dawdle.
Прикметники: hesitating, hesitant, wavering, vacillating,
Словосполучення, ¡дюми: be hesitant of/about.
3) ЛСУ-3 i3 домшантою "falter" налiчуe 12 вербалiзаторiв надкоротких пауз, що переростають у комушкативш дефекти мовлення — затинання, за!кання.
1менники: faltering,stammering.
Дieслова: stammer, stutter, stumble, fumble, falter.
Прикметники: faltering, stammering, stuttering, stumbling, fumbling.
4) У буфернш зош БЗ-1, що об'еднала ЛСУ-1, ЛСУ-2, ЛСУ-3, функцiонують 17 словосполучень та щюм, якi номiнують як хезитативне мовчання i паузи, так i комунiкативнi силенцiальнi дефекти мовлення, що спричиняються частими надко-роткими хезитативними паузами: sit on the fence, the jury's (still) out, tics and twitches, been hit before, betwixt and between, between sixes and sevens, between a rock and a hard place, hold back, hang back, hem and haw, drag one's feet, drag one's heels, think twice, to give some thought to smth., not know where one stands, not know which way to turn, fall between two stools.
5) Феномен хезитативного мовчання у комушкативних дiалогiчних едностях екс-плшуеться також вербальними заповнювачами, напр., well, ah, er, well, uh, mmm" [1, с. 40], що e наслщком "автоматичного фразування" (термшолопя Альберта Мейрабiана "automatic phrasing" [25, с. 39]). Ц вербалiзатори у кшькост 6 одиниць становлять другу буферну зону БЗ-2, що тюно переплелась iз ЛСУ-1, ЛСУ-2, ЛСУ-3 та БЗ-1.
Хезитативний силенщальний ефект у художньому дискурс простежуеться не лише завдяки майстерносп наратора вживати вербальш номшаци на його позначення, але й шляхом застосування графти мовчання (термш Анохшо! Т. О. [1; 131]), що експресивно вiзуалiзуe епiстемiчний стан мовця завдяки оперуванню знаками пунк-туаци.
Функцiонування графiки мовчання, як i пунктуацiйних знакiв на позначення ш-ших станiв, емоцiй та переживань мовця е предметом вивчення рiзних студiй (Ермоленко Л. Ю., Рождественский Ю. В., Шварцкопф Б. С.) [1, с. 58; 10, с. 104—109; 17; 18, с. 1—2].
Графiчним знакам, семантика котрих передае мовчання, притаманна функщя екс-терюризатора. Успiшнiсть процесу кодування та декодування семiотичного коду за-лежить вiд вмiння автора кодувати знаки та здiбностей читача цi знаки розшзнавати
[1, с. 58].
У комушкативних дiалогiчних едностях в умовах писемного дискурсу екстерюри-зацiя хезитативного мовчання, пауз та затинання вщбуваеться завдяки застосуванню таких чотирьох графiчних маркерiв, як три крапки, тире, знаки питання та оклику [1, с. 130—132], а також шляхом редуплшаци даних знаюв чи !х комбiнацiй. Як результат, читач мае змогу правильно розбити дiалогiчнi едност на тематичнi складовi, вщтворити подумки ритмiку мовлення та штерпретувати епiстемiчний стан сумнiву продуцента, а також i iншi супутнi стани та емоци.
Розглянемо, яким чином контекст сумшву вербалiзуeться намiнацiями силенщ-ально! поведiнки у дискурсi на прикладi функцiонування одше! iз найчастотшших лексем на його позначення pause та словосполучення "to say nothing".
(1) "Levine paused. "I don't really know how to ask the next question, Jill," she said.
Jill waited. She didn't either.
"I believe," continued Levine, "that there's general acknowledgement that undercover operatives may have to take drugs at times during covert operations in order to divert suspicion?"
Jill said nothing.
"Have you had to do that?"
"No," said Jill. She'd been told to lie if asked that question in court." [31, с. 36].
Вагання адресанта (Levine) у доречност постановки запитання адресату ("Jill") вщобразилось в умовах комушкативно1 дiалогiчноl едносп у вигщщ короткое' когш-тивно1 хезитативно1 паузи, лексично номшовано1 у дискурс "paused". Нульовим субститутом вщповщ адресата на провокативне запитання щодо приймання наркотиюв пращвниками спецслужб, виступае наддовге мовчання "Jill said nothing". Виявле-на номшащя силенщально1 поведшки вербалiзуе сумнiви Jill з приводу доцшьносп правдиво1 вщповда, а силенцiальний ефект розцiнюеться як невербальна вщповщь адресантом та спонукае його до переходу до наступно1 рептки "Have you had to do that?". Цього разу адресатом уже прийняте рiшення щодо тактики мовленнево1 по-ведiнки, i, заручившись попереднiм досвiдом реакци на схожi запитання ("She'd been told to lie if asked that question in court"), без rim сумшву звучить негативне "No".
Крiм власне номшацш силенщально1 хезитативно1 поведiнки, для позначення епiстемiчного стану сумнiву комунiкантiв наратором можуть застосовуватись лек-сичнi заповнювач^ на зразок "well, hm, ah" i т. д. До того ж лексичш заповнювач^ що е наслщком автоматичного фразування, можуть поеднуватись iз лексичними номша-цiями у дискурс, як, наприклад, у наступному дiалозi.
(2) "Are you busy?"
"Designing a website," he said.
"Is that for work?"
"Nope. I'm between assignments."
"So what's the website for?" she asked.
A pause. "Well, I don't know. Just thought I should see whether I could do it." [31, с. 156].
Ытерпретащя хезитативно1 невербально1 семантики паузацп ("A pause.") полег-шуеться комбшуванням ще1 лексично1 номшацп iз лексичним заповнювачем "Well", котрий також вказуе на сумшв iнтерактанта. Правильнiсть тлумачення паузацш як хезитативних пiдтверджуеться вербальним повщомленням комунiканта, що звучить пiсля паузи "I don't know ". Таким чином, щентифшащя семантики вербалiзаторiв хезитативного мовчання спрощуеться завдяки 1хньому комбiнаторному функцiону-ванню та штерпретащею дискурсивного оточення.
У англомовному художньому дискурсi сумнiв, що есплiкуеться мовчанням знаходить вияв не лише у вербальних номiнацiях, але й у графiчних вкрапленнях. Номiнацil хезитативного мовчання та графша мовчання активно поеднуються наратором у комунiкатив-них дiалогiчних едностях задля створення оптимальних умов для успiшного декодуван-ня сумнiву читачем. Iлюстрацiею описаного явища е так1 дискурсивнi потоки.
(3) "At four-thirty he called.
"Dr. Delaware? This is Milo Sturgis. Detective Sturgis."
"What can I do for you, Detective?"
"How are you feeling?"
"Much better, thank you."
"That's good."
There was a silence.
"Uh, Doctor, I'm kind of on shaky ground here ..."
'What's on your mind?"
"You know, I was in the Medical Corps inVietnam. We used to see a lot of something called acute stress reaction. I was wondering if..."
"You think that's what I've got?"
"Well..."
"What was the prescribed treatment inVietnam?"
"We got them back into action as quickly as possible. The more they avoided combat the worse they got."
"Do you think that's what I should do? Jump back into the swing of things?"
"I can't say, Doctor. I'm no psychologist."
"You'll diagnose but you won't treat."
"Okay, Doctor. Just wanted to see if—"
"No. Wait. I'm sorry. I appreciate your calling." I was confused, wondering what ulterior motive he could possibly have.
"Yeah, sure. No problem."
"Thanks, really. You'd make a hell of a shrink, Detective."
He laughed." [32, с. 39-41]
Пщ час телефонно! розмови мiж детективом (Detective), який е адресантом мовлення, та лшарем (Doctor) - адресатом мовлення, обидва неодноразово експткують власш сумшви силенщальною поведшкою, котра лексично вщобразилась у номшаци "There was a silence", заповнювачах "Uh", "Well", та пунктуацшно шляхом застосу-вання знаку тире "Just wanted to see if- ", i тричi у вшгщщ трьох крапок "I'm kind of on shaky ground here ...", "I was wondering if...", "Well...".
У наступному дискурсивному потощ спостериаеться аналопчна ситуащя — по-еднання графши хезитативного мовчання iз його лексичними номшащями.
(4) "I know. But it seems like that's the way it happens. One second you're fine, the next you feel like you're about to die." A shiver ran through Eve despite the insane heat. Everyone seemed to be getting sick. Flu X, people were calling it. It wasn't swine flu or bird flu, although some of the symptoms, like fever and chills and vomiting, were the same. It was a strain no one had ever seen before. Some of the talking heads on TV were saying it wasn't the flu at all. All anybody knew for sure was that it was contagious. Extremely."
"Evie Jess hesitated. 'I'm scared. I mean, I'm sitting here poolside on a freakishly beautiful day, drinking mangolicious iced tea. But I'm only pretending ^ I don't know what I'm pretending." [33, с. 15]
У реплщ адресанта (Evie) сумшв декодуеться завдяки штерпретацп семантики дiеслова "hesitated" у поеднанш з пунктуацшним знаком трьох крапок — графiчним силенщальним вiзуалiзатором сумшву, що двiчi застосовуеться у комушкативнш дiа-лопчнш едност "Evie Jess hesitated. ", "But I'm only pretending ^ I don't know what I'm pretending." Дискурсивне оточення екстерiоризаторiв мовчання "I don't know" шдтверджуе перебування комушканта у епiстемiчному сташ сумшву та не-впевненому оч^ванш розвитку подш.
Висновки. Таким чином, епiстемiчний стан сумшву комушканта, що знаходить вияв у невербальнш просодичнш поведшщ мовчання, пауз, затинань (три просодич-них одинищ), передаеться у дискурс за допомогою вербальних номшацш, вербаль-них заповнювачiв та шляхом застосування графши мовчання. Кшьюсть виявлених лексичних вербалiзаторiв становить 90 одиниць, графiчних знаюв - 4 одинищ. Як графiчнi знаки, так i лексеми можуть застосовуватись автономно та у рiзноманiтних комбшащях, що, у випадку вдалого оперування ними наратором, спрощуе процес де-кодування епiстемiчного стану сумшву учасниюв дискурсу читачем. Вважаемо пер-спективним подальше дослiдження не лише просодичних компонентiв, що слугують для вираження сумнiву в дискурсу а також кшестетичних i проксемiчних елементiв автономно та у поеднанш мiж собою.
Список л^ератури
1. Анохша Т. О. Семантизацш категорп мовчання в англомовному художньому дискурсг [монограф1я] / Т. О. Анохша. - Вшниця: Нова книга, 2008. - 160 c.
2. Антипова А. М. Система английской речевой интонации / А. М. Антипова. - М.: Высшая школа, 1979. - 132 с.
3. Арютунова Н. Д. Феномен молчания // Язык о языке: сб. статей / Н. Д. Арютунова. - М.: Язык русской культуры, 2000. - С. 417 - 436.
4. Безуглая Л. Р. Значимое молчание в системе прагматической импликации / Л. Р.Безуглая // Вюник ХНУ. - 2004. - № 636. - С. 47-49.
5. Богданов В. В. Молчание как нулевой речевой акт и его роль в вербальной коммуникации / В. В. Богданов // Языковое общение и его единицы. - Калинин, 1986. - C. 12-18.
6. Богданов В. В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении / В. В. Богданов // Языковое общение: единицы и регулятивы: межвуз. сб. научн. труд. - Калинин, 1987. - С. 18-25.
7. Богданов К. А. Очерки по антропологии молчания / К. А. Богданов. - Спб.: РХГИ, 1997. - 352 с.
8. Введенская Л. А. Культура речи / Л. А. Введенская. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. - 448 с. -Серия "Учебники, учебные пособия").
9. Дворжецкая М. П. Паузы / М. П. Дворжецкая // Текстовая перспектива языковых единиц. Проблемы текстуальной лингвистики. - К.: "Вища школа". - 1983. - C. 25-28.
10. Ермоленко Л. Ю. Символ1зм тктограф1чних та 1деограф1чних написань / Ермоленко Л. Ю. // Вгсник Кшвського нацюнального ушверситету 1меш Тараса Шевченка. 2000. № 29. - С. 4 - 6. - (Сер1я "Иноземна фшолопя").
11. Карасик В. И. Язык социального статуса / В. И. Карасик. - М.: ИТДГК "Гнозис", 2002. - 333 с.
12. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: [тдручник для студенпв фшолопчних спещальностей вищих навчальних заклад1в освгги] / М. П. Кочерган. - К.: Академш, 1999. - 288 с.
13. Крижатвська М. В. Невербальш елементи комушкаци як складов! комушкативно1 компетенцп у дискурс телештерв'ю / М. В. Крижатвська // Мовн i концептуальш картини свггу. - 2002. - №7. - С. 275-285.
14. Лисичкша I. О. Паузащя реклами як фактор часово1 компресп / I. О. Лисичкша // Треп Ка-разшсью читання: методика i лшгвгстика - на шляху до штеграци. - Харюв: ХНУ 1м. В. Н. Каразгна, 2003. - С. 99-101.
15. Морозова Е. И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект / Е. И. Морозова. - Х.: Экограф, 2005. - 299 с.
16. Петренко I. В. Лшгвоакустичт характеристики паузаци в сучасному англомовному дискурс (експериментально-фонетичне досл1дження чолов1чого та жшочого мовлення в дидактичн1й сфер1): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. ф1лол. наук: спец. 10. 02. 04 "германсью мови" / I. В. Петренко. - К., 2000. - 18 с.
17. Рождественский Ю. В. Лекции по общему языкознанию / Ю. В. Рождественский. - М.: Высшая школа, 1999. - 384 с.
18. Шварцкопф Б. С. Внимание: кавычки! / Б. С. Шварцкопф // Русская речь. - Л., 1967. - № 4. - С. 1-2.
19. Bateson G. Steps to an Ecology of Mind / G. Bateson. - Nortvale: Jason Aronson, 1987. - 565 p.
20. Boomer D. S. Hesitation Pauses and Juncture Pauses in Speech / D. S. Boomer, A. T. Dittman // Language and speech. - 1962. - № 63. - P. 215-220.
21. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language / D. Crystal. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - 480 p.
22. Dauenhauer B. Silence: The Phenomenon and Its Ontological Significance. Studies in Phenomenology and Existential Philosophy / B. Dauenhauer. Bloomington: Indiana University Press, 1980. - 213 p.
23. Heidegger M. History of the Concept of Time / Heidegger M. - Bloomington: Indiana University Press, 1992. - 329 p.
24. Li H.-L. Silences and Silencing Silences / H.-L. Li // Philosophy of Education. - Illinois: University of Illinois Press, 2001. - P. 157-165.
25. Mehrabian А. Nonverbal Communication / A. Mehrabian. — Aldine-Atherton, Illinois: Chicago, 1972. — 226 p.
26. Merleau-Ponty M. Signs / M. Merleau-Ponty M. — Chicago: Northwestern University Press, 1964. — 355 p.
27. O'Connell D. C. Semantic Determinants of Pauses / C. Daniel O'Connell, S. Kowal, H. Horman // Psychologische Forschung. - Berlin: Springer, 1969. — № 33. — P. 50—67.
28. Picard M. The World of Silence / M. Picard. — Chicago: Henry Regnery, 1952. — 231 p.
29. Wittgenstein L. Tractatus Logico-Philosophicus / L. Wittgenstein. New York: Humanities Press, 1961. - 149 p.
30. Zembylas M. The Sound of Silence in Pedagogy / M. Zembylas, P. Michaelides // Educational Theory. - 2004. - Vol. 54, № 2. - P. 193—210.
Список шюстративних джерел:
31. Giarratano L. Black Ice / L. Giarratano. - Australia: Random House, 2010 - 320 p.
32. Kellerman J. When the Bough Breaks / New York: Random House Publishing Group, 2003 - 448 p.
33. Meredith A. Dark Touch - Fever / Meredith A. - RHCB Digital, 2011 - 240 p.
Гнатюк А. В. Молчание - просодический компонент невербальной передачи сомнения // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.104-111
Статья посвящается исследованию комплексного феномена молчания как просодической характеристики невербального общения, которая используется для выражения сомнения в англоязычном художественном дискурсе. Особое внимание придается графическому и лексическому обозначению в дискурсе хезитативного молчания: когнитивных пауз хезитации и кратких последовательных сукцессивных пауз. Сфера лексического обозначения хезитативного молчания в дискурсе представлена перечнем монолексемных и полилексемных единиц, а сфера графического обозначения - набором пунктуационных знаков.
Ключевые слова: коммуникативное молчание, силенциальный эффект, пауза, паузация, сукцессивные паузы, хезитативное молчание, сомнение, хезитация, дискурсивный поток, дискурсивное окружение.
GnatiukA. V. Silence as a prosodic component of non-verbal expression of doubt //
Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.104-111
The article is dedicated to the research of the complex phenomenon of silence and its expression of doubt in contemporary English-language fictional discourse. Silence is treated as an integral prosodic component of nonverbal communication. Special attention is drawn to the means of expression the silence of doubt in fictional discourse, both lexical and graphic means of such expression are recognized and given a proper analysis. The silence of doubt finds its realization in contemporary English-language fictional discourse by application of cognitive pauses of hesitation andshort successive pauses. The sphere of lexical designation of hesitation silence in discourse is represented by a catalogue of mono-lexemic as well as polylexemic units. Lexical designators of hesitation silence in discourse belong to different parts of speech and may even take form of idioms. The sphere of graphic designation encompasses a number of punctuation marks. Lexical and graphic designators of silence of doubt also appear in combinations in discourse which maximizes the effect of hesitation they produce.
Key words: Communicative silence, silencing effect, pause, pausation, successive pauses, hesitation silence, doubt, hesitation, the flow of discourse, discourse environment.
Поступила доредакцИ' 15.04. 2013р.
