CC BY
21
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9319 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:618.19:616 - 073
Morphological changes in cows' mammary gland tissue under chronic form of mastitis
A.Y. Mazurkevych, A.V. Hryshchuk, I.A. Hryshchuk
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 05.02.2019 Received in revised form
12.03.2019 Accepted 13.03.2019
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel.: +38-044-527-83-83 E-mail: amaz@nauu.kiev.ua, vet-lubny@ukr. net
Mazurkevych, A.Y., Hryshchuk, A.V., & Hryshchuk, I.A. (2019). Morphological changes in cows' mammary gland tissue under chronic form of mastitis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 109112. doi: 10.32718/nvlvet9319
Nowadays, there are many different methods for diagnosing cow' mammary gland diseases. This is a clinical examination of the general condition of the animal, organoleptic, physico-chemical, bacteriological research of the secretion of the mammary gland, radiological, ultrasound, laser, histological, cytological diagnostics, etc. Since all these methods in most cases are aimed at evaluating functional changes in the mammary gland and do not reflect the structural changes of the organ, so in the development of therapeutic and preventive measures to prevent the occurrence of pathological processes in the mammary gland in cows do not display information on pathomorphological changes in the tissues of mammary glands for mastitis of various forms. Histological diagnostics becomes an integral part of the clinical examination of animals in the activity of the doctor of veterinary medicine, because it allows taking into account the changes occurring in the tissues of the mammary gland, not only on the macroscopic, but also on the microscopic levels, which is especially important in differential diagnosis. Microscopic studies of biopsy revealed that normally the wall of the lacrimal alveolus consists of a single-layer cubic epithelium, a layer of myoepithelial (basin-tine) cells, a basement membrane and perialveolar connective tissue that contains numerous blood and lymphatic capillaries and nerve fibers. On the internal walls of the alveoli, there are secretory cells (lactox-ytes) which, at different stages of their accumulation of secretion, or its separation into the lumen of the alveoli. The entire lumen of the alveoli is completely filled with a secret, which is rather intensely colored with eosin. In damaged alveoli, we detected the destruction of in situ lacticates, their excretion into the lumen with subsequent destruction there. In the destruction and removal of a small number of lacto-cysts in the lumen of the alveoli was a formed secret, in which an increased number of lactocytes and single neutro-phils and lymphocytes were recorded. The given results indicate the pathohistological changes in cows' mammary gland tissues under the chronic form of the mastitis. The method can be used as one of the important tests in the differential diagnosis of mastitis, which makes it possible to carry out in-depth study of the structure of the mammary gland of cows for various types of pathology using the method of biopsy of tissues from the affected area and the histological examination of the biopsy. Histology, as the most important scientific instrument of biology and medicine, is the only way to detect pathological changes in the tissues of the mammary gland. That is why histology of breast pathology serves as the most accurate diagnostic method in veterinary medicine and helps to choose the most effective way of treatment.
Key words: cows, mammary gland, diagnostics, mastitis.
МорфолоНчш змши тканини молочноУ залози у Kopie при катаральнш форм1 маститу
А.Й. Мазуркевич, А.В. Грищук, I.A. Грищук
Нацюнальний yuieepcumem бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв, Украна
На сьогоднШнш час icnye багато pi3Hux Memodie dia2nocmuKU хвороб молочног залози у Kopie. Це i ктычне обстеження загаль-ного стану тварини, органолептичне, фiзuкo-хiмiчнe, бакmepioлoгiчнe до^дження секрету молочног залози, рентгенолог1чне, УЗД, лазерна, гiсmoлoгiчна, цumoлoгiчна дiагнoсmuка та тш. Але вЫ щ методи в бiльшoсmi випадтв спрямован на оцтку функщо-нальних змт в молочнш залoзi i зовсм не вiдoбpажаюmь структурних змт органа, то i в розробщ л^вально-профтактичних захoдiв щодо запоб^ання виникнення паmoлoгiчнuх процеЫв у молочнт залoзi у кopiв не вiдoбpажаemься тформащя щодо пато-мopфoлoгiчнuх змт в тканинах молочног залози за масmumiв piзнuх форм. Гiсmoлoгiчна дiагнoсmuка стае нeвiд 'смною частиною ^iшчного обстеження тварин в di^b^^i лтаря ветеринарног медицини, осктьки дозволяе враховувати змти, як вiдбуваюmься в тканинах молочног залози не ттьки на макроскотчному, а й на мжроскотчному piвнях. Мтроскотчними до^дженнями бюп-тату встановлено, що в нopмi сттка молочних альвеол складаеться iз одношарового кубiчнoгo еттелт, шару мioeпimeлiальнuх (корзинчатих) клтин, базальног мембрани i периальвеолярног сполучног тканини, що мктить численн кровоносн i лiмфаmuчнi катляри та нepвoвi волокна. На внуmpiшнiх сттках альвеол розмщен секреторн клтини (лактоцити), ят у piзнuх сmадiях нако-пичення ними секрету, чи видтення його у просвт альвеол. Весь просвт альвеоли повтстю заповнений секретом, який досить ттенсивно зафарбовувався еозином. В ушкоджених альвеолах виявляють руйнування лакmoцumiв in situ, гх злущення в просвт з наступним там руйнуванням. При р/уйн/ванм та злушуванж невеликог кiлькoсmi лакmoцumiв у пpoсвimi альвеол знаходився сфор-мований секрет, в якому рееструвалась тдвищена тльтсть лакmoцumiв та поодинот нейтрофти й лмфоцити. Наведен резуль-тати вказують на вивчення паmoгiсmoлoгiчнuх змт в тканинах молочног залози кopiв за хро^чног форми маститу. Метод може бути використаний як один iз важливих meсmiв у диференцтнт дiагнoсmuцi масmumiв, що дае можливкть здшснювати поглиб-лене вивчення структури молочног залози кopiв за piзнuх вuдiв патологИ з використанням методу бюпсИ тканин з ураженог дтян-ки та гiсmoлoгiчнoгo до^дження отриманого бюптату. Пстолог1я, як найважливший науковий iнсmpумeнm бюлогп i медицини, е единим способом виявлення паmoлoгiчнuх змт в тканинах молочног залози. А тому гiсmoлoгiя патологш молочног залози служить найбтьш точним дiагнoсmuчнuм методом у ветеринара i допомагае вибрати максимально ефективний шлях л^вання.
Ключовi слова: корови, молочна залоза, diasnocmurn, мастит.
Вступ
Точна дiагностика хвороб - це запорука ефектив-ного л^вання тварин. Впровадження новггшх умов та технологш у ветеринарному сервга потребують нових розробок щодо дiагностики, лшування, прогно-зування та профшактики незаразних хвороб загалом i хвороб молочно! залози у корiв зокрема.
Сьогодш юнуе багато рiзних методiв дiагностики хвороб молочно! залози у корiв. Це i клшчне обстеження загального стану тварини, й органолептичне, фiзико-хiмiчне, бактерюлопчне дослщження секрету молочно! залози, рентгенолопчне, УЗД, лазерна, пс-толопчна, цитолопчна дiагностика та шш. (Kharuta et al., 1998; Dmytriv, 2002; Kasianchuk, 2002; Grohn et al., 2004; Martins et al., 2017; Blum et al., 2017; Horiuk et al., 2018).
Оскшьки ва щ методи здебшьшого спрямован на оцшку функцюнальних змш в молочнш залозi i зовам не вщображають структурних змш органа, то i в розробщ лшувально-профшактичних заходiв щодо запо-биання виникнення патолопчних процесш у молочнш залозi в корiв не вшображаеться шформащя щодо патоморфолопчних змш в тканинах молочно! залози за мастипв рiзних форм.
Пстолопчна дiагностика стае невш'емною частиною ктшчного обстеження тварин в дiяльностi Мкаря ветеринарно! медицини, оскшьки дозволяе враховувати змши, як вщбуваються в тканинах молочно! залози не тшьки на макроскотчному, а й на шкроскотч-ному рiвнях, що особливо важливо в диференщальнш дiагностицi (Usha et al., 1991).
Найважлившими ознаками, що стають подставами для дослщження патолопчного процесу в молочнш залозi корiв на клгшнному рiвнi, е поява внутршньо-тканинних ущшьнень, яш виявляються пальпацiею або зафксоваш методом УЗД (Mazurkevych et al., 2017). Причому цiннiсть показник1в пстолопчних дослщжень залежить вiд того, яким чином був отри-
маний матерiал i наскiльки точно визначена для вщ-бору матерiалу дiлянка патолопчно змiненоi тканини.
Мета I завдання дослгдження. Встановити пато-морфологiчнi змши тканин молочноi' залози корiв при катаральнш формi маститу за допомогою пстолопч-ного вивчення зразк1в патолопчно змшених тканин, отриманих шляхом прицiльноi бiопсii.
Матерiал i методи дослщжень
Матерiалом для дослщження слугував матерiал, який вщбирався iз ушкоджених дшянок молочно! залози вщ корiв украшсь^' чорно-рябоi молочно! породи, хворих на катаральну форму маститу з ура-женням однiei iз четвертей молочноi залози, в госпо-дарствi СТОВ "Райз - Максимко" Лубенського району Полтавсько1' область
Вiдбiр зразк1в у виглядi бюптату здшснювали пщ загальною анестезiю. За 10 - 15 хв, коровi вводили 2% розчин Ксилазину з розрахунку 0,5 мл на 100 кг маси тша, а також проводили блокаду за Логвшовим 0,5% розчином новокашу. За допомогою УЗ-датчика i апа-рата УЗД '^Е - 101 РС" визначають мюце локалiза-цii' патологiчно змiненоi тканини. Ва процедури з проведення бюпси виконуються з дотриманням правил асептики та антисептики. Для бюпси використо-вували напiвавтоматичну гiльйотинну голку розмiром 14Gx20 см виробництва "BЮMEDГСA". Пiсля проколу шк1ри голку пщ контролем датчика УЗД просува-ють до патологiчно змiненоi' дмнки, де здiйснюeться автоматичний забiр тканин. Вся картина вщслщкову-еться на монiторi УЗД апарата. Отриманий зразок тканини переносили в 10% водний розчин нейтрального формалшу для фгксаци. Для виготовлення псто-зрiзiв зразки, зафiксованi в розчинi формалшу, заливали в парафш. Виготовлеш гiстозрiзи фарбували гематоксилiном Карацi й еозином за стандартними прописами (Horalskyi et а1., 2011). Мiкроструктурнi змши в пстопрепаратах дослщжували пiд свггловим
мисроскопом МС 100LED (Micros Austria) при зб1ль-шеннях ввд 70 до 1000.
Результати та ix обговорення
За результатами пстолопчних дослвджень встано-влено р1зницю в будов1 м1ж функцюнально активною та ушкодженою альвеолами (рис.1, А i Б).
]
Рис. 1. Мшроскошчна будова молочно! залози коро-ви (за результатами дослщження бiоптату). А - функцюнально активна альвеола: 1 - лактоцит у сташ на-копичення секрету; 2 - лактоцит, що вже накопичив секрет; 3 - лактоцит у сташ видшення секрету. Б -альвеола з порушенням секреци: 4 - руйнування лак-тоцита; 5- безпосереднiй контакт мiоепiтелiально! клiтини з просвiтом альвеоли.
Гематоксилт Карац та еозин, х 400
Як вщомо, паренхiма вименi являе собою складну розгалужену трубчасто-альвеолярну систему, побудо-вану iз часточок (дольок), вщокремлених одна вiд одно! мiжчасточковою сполучнотканинною стромою, в як1й проходять кровоносш судини. Паренхiма кож-но! часточки представлена численними ацинусами, молочними ходами та внутршньочасточковими протоками.
Мшроскошчними дослщженнями бiоптату встано-влено, що в нормi стiнка молочних альвеол склада-еться iз одношарового кубiчного епiтелiю, шару мюе-пiтелiальних (корзинчатих) клiтин, базально! мембра-ни i периальвеолярно! сполучно! тканини, що мютить численнi кровоноснi i лiмфатичнi кашляри та нервовi волокна. На внутршшх стiнках альвеол розмiщенi секреторнi клггини (лактоцити), якi у рiзних стадях накопичення ними секрету чи видшення його у про-свiт альвеол. Весь просвгт альвеоли повнiстю запов-нений секретом, який досить штенсивно зафарбовува-вся еозином.
В ушкоджених альвеолах нами виявлено руйнування лактоципв in situ, !х злущення в просвгт з пода-льшим там руйнуванням (рис.1; рис. 2). При руйну-ваннi та злущуваннi невелико! кшькосп лактоцитiв у просвiтi альвеол мютився сформований секрет, в яко-му рееструвалась шдвшцена кшьшсть лактоципв та поодинош нейтрофiли й лiмфоцити.
При злущуванш та руйнуваннi велико1 кшькосп лактоцитiв епiталiальний шар в альвеолах частково чи повшстю зникав. При цьому мiоепiтелiальнi клiтини безпосередньо контактували з просвiтом альвеол, в якому секрет зафарбовувався слабо та нерiвномiрно, що свщчить про зменшення його кшькосп та пору-шення складу (рис. 1).
4 ■
ш
5
/
Ш
Рис. 2. Мiкроскопiчна будова патолопчно змшено! частини вименi корови при катаральному мастип (за результатами пстолопчних дослщжень бiоптату органа). 1 - альвеола; 2 - внутршньочасточкова протока; 3 - мiжепiтелiальний лiмфоцит; 4 - субепiтелiа-льний набряк; 5 - злущеш лактоцити. Гематоксилт Карац та еозин, х 400.
В зош ушкодження зареестровано зб№шення кь лькостi мiжепiтелiальних лiмфоцитiв i розвиток субе-пiтелiального набряку, накопичення у внутршньочас-точкових протоках та поява в !х просвiтi велико1 кшь-костi злущених лактоцитiв.
У частиш часточок рееструвався виразний набряк 1х сполучнотканинно! строми та збшьшення кiлькостi в нiй лiмофцитiв (рис. 3).
Рис. 3. Мшроскошчна будова патолопчно змшено! дiлянки молочно! залози корови при катаральному мастип (за результатами пстолопчних дослщжень бiоптату органа). 1 - альвеола; 2 - набряк внутрш-ньочасточково! сполучно! тканини; 3 - лiмфоцит.
Гематоксилт Карац та еозин, х 400
У поодиноких альвеолах молочно! залози виявля-лось руйнування велико! кшькосп лактоципв та !х
некроз. Таш альвеоли були повшстю дезорганiзованi, а навколо них формувався пояс з товстих пучшв кола-генових волокон (рис. 4).
Поодинош часточки склерозувались, що супрово-джувалось значним зменшенням кiлькостi альвеол, некрозом i злущенням лактоцитiв у альвеолах, а та-кож iнфiльтрацieю волокнистоi сполучноi тканини, що розросталась на мiсцi альвеол, лiмфоцитами i поо-динокими нейтрофшами (рис. 5).
Рис. 4. Мшроскошчна будова патологiчно змiненоi дiлянки молочно!' залози корови при катаральному мастип (за результатами гiстологiчних дослiджень бюптату органа). 1 - повшстю дезоргашзована альвеола; 2 - руйнування лактоцитiв; 3 - некротизованi клггани; 4 - товстi пучки колагенових волокон.
Гематоксилт Карац та еозин, х 400
Рис. 5. Мжроскошчна будова патолопчно змшено!
дмнки молочно!' залози корови при катаральному мастип (за результатами гiстологiчних дослiджень бюптату органа). 1 - альвеола; 2 - розростання щ№но!' волокнисто!' сполучно!' тканини всерединi часточки; 3 - скупчення лiмфоцитiв i нейтрофiлiв.
Гематоксилт Карац та еозин, х 50
Висновки
Пстолопя як найважливiший науковий шструмент бiологii i медицини е единим способом виявлення патологiчних змш в тканинах молочно! залози. А тому пстолопя патологш молочно!' залози служить найточшшим дiагностичним методом у ветеринару i
допомагае вибрати максимально ефективний шлях лшування.
Перспективи подальших досл1джень. З метою вивчення патоморфолопчно! картини молочно! залози у кор1в, хворих на катаральний мастит, наступним ета-пом доцшьно провести вивчення морфолопчних осо-бливостей за дано! патологи з використанням пстохь м1чних метод1в дослвдження.
References
Blum, S.E., Heller, E.D., Jacoby, S., Krifucks, O., & Leitner, G. (2017). Comparison of the immune responses associated with experimental bovine mastitis caused by different strains of Escherichia coli. Journal of Dairy Research, 84(2), 190-197. doi: 10.1017/S0022029917000206. Dmytriv, O.Ia. (2002). Subklinichnyi mastyt u koriv (eti-olohiia, patohenez, metody diahnostyky i profil-aktyky). Avtor. dys. kand. vet. nauk. L. (in Ukrainian). Grohn, Y.T., Wilson, D.J., Gonzalez, R.N., Hertl, J.A., Schulte, H., Bennett, G., & Schukken, Y.H. (2004). Effect of pathogen-specific clinical mastitis on milk yield in dairy cows. Journal of dairy science, 87(10), 3358-3374. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(04)73472-4. Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i mor-fofunktsionalni metody doslidzhennia u normi ta pry patolohii: navch. posib. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Horiuk, Yu.V., Kukhtyn, M.D., Perkiy, Yu.B., & Horiuk, V.V. (2018). Distribution of main pathogens of mastitis in cows on dairy farms in the western region of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(83), 115-119. doi: 10.15421/nvlvet8322. Kasianchuk, V.V. (2002). Imunofermentna diahnostyka subklinichnoho mastytu u koriv u pisliarodovyi period. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu, 23, 66-74 (in Ukrainian). Kharuta, H.H., Podvaliuk, D.V., Kraievskyi, A.I. ta in. (1998). Metody doslidzhennia statevykh orhaniv i molochnoi zalozy u velykoi rohatoi khudoby. Bila Tserkva (in Ukrainian). Martins, C.M.M.R., Pinheiro, E.S.C., Gentilini, M., Benavides, M.L., & Santos, M.V. (2017). Efficacy of a high free iodine barrier teat disinfectant for the prevention of naturally occurring new intramammary infections and clinical mastitis in dairy cows. Journal of Dairy Science, 100(5), 3930-3939. doi: 10.3168/jds.2016-11193. Mazurkevych, A.I., Hryshchuk, A.V., & Hryshchuk, I.A. (2017). Doslidzhennia molochnoi zalozy koriv z vy-korystanniam me-todu UZD. Naukovo-tekhnichnyi biuleten DNDKIVPKD, 18, 148-152 (in Ukrainian). Usha, B.V., Zajcev, E.A., & Jacura, T.M. (1991). Gisto-logicheskie issledovanie vymeni korov pri mastite. Veterinarija, 4, 45-46 (in Russian).
