CC BY
24
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7050
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/ УДК 598.132.8
Морфолопчш, культуральш та 6ioxiMi4Hi властивосл iзолятiв бактерiй, видiлених з оргашв черепахи червоновухоУ
М.В. Скрипка1, П.1. Саулш1, I.I. Пашкар1, О.В. Мачуський2 [email protected], [email protected], [email protected]
1 Полтавська державна аграрна академiя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, 36000, Украгна;
2 Державний науково-контрольний iHcmumym бютехнологП i штамiв мiкроорганiзмiв, вул. Донецька, 30. м. Кигв, 03151, Украта
У статтi подан результати бактерiологiчного до^дження п 'яти червоновухих черепах. Первинт поави зроблет i3 серця, печтки, нирок, селезтки та легень на загальновживан (МПБ i МПА) та селективн поживн середовища (агар Ендо, ксилозо^зиновий дезокЫхолатний агар (XLD Agar), агар PALCAM, сольовi бульйони iз рiзною концентращею NaCl (2%, 5% та 10%)). Урезyльтатi проведених бактерiологiчних до^джень з оргашзму черепахи червоновухог було видыено чотири iзоляти мiкроорганiзмiв: два iзоляти iз роду Staphylococcus, по одному iз родiв Klebsiella та Yersinia. Нами було встановле-но, що штами Klebsiella pneumoniae е високочyтливi до iмiпенемy, меропенему, чyтливi до амжацину, нетилмщину. Штами Yersinia enterocolitica, е чyтливi до амоксицилту, рiфампiцинy, пешцилту та цефтриаксону. Staphylococcus epidermidis (№ 1, 2, 4, 5) штами були високочyтливi до ванкомщину та рiфампiцинy, чyтливi до гатiфлоксацинy, лiнезолiдy. Дан штами отримали позначку РА-11/15. Staphylococcus epidermidis (№ 3) мав чутливкть до метицилту. Дана рiзниця, на наш погляд, е принциповою, тому даний штам було виокремлено, та вгн отримав позначку Poltava-15. Ураховуючи, що видаею iзоляти Klebsiella pneumoniae та Yersinia enterocolitica е патогенними для оргашзму людини, i особливо чyтливi до даних збуднитв дти, вважаемо за необхiдне проводити мотторинг бактерiального фону тварин у зоомагазинах та на ринках.
Knmnoei слова: рептилИ, патоген, черепаха червоновуха, штам, iзоляти, культивування, мжрооргатзм, поживне сере-довище, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae, Yersinia enterocolitica.
Морфологические, культуральные и биохимические свойства изолятов бактерий, выделенных из органов красноухой черепахи
М.В. Скрипка1, П.И. Саулин1, И.И. Паника1, А.В. Мачуський2 [email protected], [email protected], [email protected]
1Полтавская государственная аграрная академия, ул. Сковороды, 1/3, м. Полтава, 36000, Украина;
2Государственный научно-контрольный институт биотехнологии и штаммов микроорганизмов,
ул. Донецкая, 30 м. Киев, 03151, Украина
В статье представлены результаты бактериологического исследования пяти красноухих черепах. Первичные посевы сделаны из сердца, печени, почек, селезенки и легких на общеупотребительные (МПБ и МПА) и селективные питательные среды (агар Эндо, ксилозо-лизиновый дезоксихолатный агар (XLD Agar), агар PALCAM, солевые бульоны с различной концентрацией NaCl (2%, 5% и 10%)). В результате проведенных бактериологических исследований из организма черепахи крас-ноухой было выделено четыре изоляты микроорганизмов: два изоляты из рода Staphylococcus, по одному из родов Klebsiella и Yersinia. Нами было установлено, что штаммы Klebsiella pneumoniae являются высокочувствительны к имипенему, меропенему, чувствительны к амикацину, нетилмицину. Штаммы Yersinia enterocolitica, чувствительны к амоксицилину,
Citation:
Skripra, M., Saulin, P., Panikar, I., Machuskyy, O. (2016). The morphological, cultural and biochemical properties of isolates of bacteria isolated from the shell of Red-eared slider's. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 210-214.
рифампицину, пенициллину и цефтриаксону. Staphylococcus epidermidis (№ 1, 2, 4, 5) штаммы были высокочувствительны к ванкомицину и рифампицину, чувствительные к гатифлоксацину, линезолиду. Данные штаммы получили отметку РА-11/15. Staphylococcus epidermidis (№ 3), имел чувствительность к метициллину. Данная разница на наш взгляд, является принципиальной, поэтому данный штамм был выделен, и он получил отметку Poltava-15. Учитывая, что выделенные изо-ляты Klebsiella pneumoniae и Yersinia enterocolitica являются патогенными для организма человека, и особенно чувствительны к данным возбудителям дети, считаем необходимым проводить мониторинг бактериального фона животных в зоомагазинах и на рынках.
Ключевые слова: рептилии, патоген, красноухая черепаха, штамм, изоляты, культивирование, микроорганизм, питательная среда, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae, Yersinia enterocolitica.
The morphological, cultural and biochemical properties of isolates of bacteria isolated from the shell of Red-eared slider's
M. Skripra1, P. Saulin1, I. Panikar1, O. Machuskyy2 [email protected], [email protected], [email protected]
'Poltava state agrarian academy, Skovorodа Str., 1/3, Poltava, 36000, Ukraine 2State scientific control institute of biotechnology and strains, Donetsk Str., 30, Kyiv, 03151, Ukraine
The article presents the results of bacteriological tests offive Red-eared slider's (Trachemys scripta elegans') organs. Primary inoculations were made from heart, liver, kidney, spleen and lung on commonly used (beef-extract agar-agar and beef-extract broth) and selective culture medium (Endo agar, Xylose-Lysine Deoxycholate agar (XLD Agar), agar PALCAM, salt broths with varying concentrations of NaCl (2%, 5% and 10%)). Because of bacteriology tests from Red-eared slider's (Trachemys scripta elegans') organisms there were excreted four microorganisms' isolates: two Staphylococcus isolates, and one of Klebsiella and one of Yersinia. We have found that strains of Klebsiella pneumoniae is highly sensitive to imipenem, meropenem, sensitive to amikacin, netilmicin. Strains of Yersinia enterocolitica are sensitive to amoxicillin, rifampicin, penicillin and ceftriaxone. Staphylococcus epidermidis (No. 1, 2, 4, 5) strains were highly sensitive to vancomycin and rifampicin, sensitive to gatifloxacin, linezolid. These strains have received PA-11/15 mark. Staphylococcus epidermidis (No. 3) had a sensitivity to methicillin. This difference in our opinion is fundamental, therefore, this strain was isolated and it received Poltava-15 mark. Taking into account that the isolates of Klebsiella pneumoniae and Yersinia enterocolitica selected are pathogenic for the human body and children are particularly sensitive to these pathogens, we consider it necessary to monitor the bacterial background of animals in pet shops and markets.
Key words: reptile, pathogen, strain isolates, cultivating microorganism nutrient sulfur-ment, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae, Yersinia enterocolitica.
Вступ
В останш роки широко! популярносп набувае роз-ведення та утримання р1зних вид1в рептили, як при-ваблюють людей своею екзотичшстю та примарною невибагливютю. Господар1 облаштовують вдома те-рар1уми, однак тшьки деяш з них створюють необхвд-ш умови для утримання цих екзотичних тварин (Podschun and Ullmann, 1998).
За своею ф1зюлопею б1лышсть рептилш можуть бути ноаями шфекцшних агенпв, яш становлять загрозу людиш Отже мониторинг мшробного фону оргашзму цих тварин та дослвдження клшшо-морфолопчного прояву захворювань р1зно! етюлогп е важливим для своечасно! д1агностики та л1кування тварин, проведення профшактичних заход1в i запобь гання контамшацп навколишнього середовища та оргашзму людей патогенними та умовно-патогенними мкрооргашзмами (Kocjumbas et al., 2012).
Актуальтсть теми: хвороби бактерiально! етюлогп займають одне з провщних мюць серед уах захворювань черепах. Знання шфекцшних хвороб пла-зушв необхвдно для людей, що мають безпосереднш контакт з ними. I не пльки тому, що вони найбшьш поширеш, як зазначено вище, але i тому, що деяш збудники цих хвороб викликають або можуть викли-кати подiбнi захворювання у людини (Kocjumbas et al., 2012).
У зоопарках, де черепахи утримуються великими группами, бактерiальнi хвороби е причиною загибел1 рептилш в 36% випадшв i займають провщне мюце серед уах захворювань у неволг Пов'язане це в першу чергу з тим, що в умовах невол^ а саме в замкнутому просторi терарiуму, умовно-патогенна грамнега-тивна мшрофлора клоаки швидко колошзуе ротову порожнину i верхш дихальш шляхи черепах (Vasil'ev, 2003). Так, за даними Ярофке Д., (1998), iз 40 проб десяти клшчно здорових черепах були iзольовано 179 бактерiальних культур, перш за все грамнегативш штами мiкроорганiзмiв (Jarofke and Lange, 1998)
Так, наприклад, одним з основних компоненпв нормально! мшрофлори шшри як тварин, так i людей е ешдермальний стафшокок (Staphylococcus epidermidis), який у медичнш практищ е досить роз-повсюдженим збудником лiкарняних шфекцш. Розпо-всюдженiсть даного виду бактерш обумовлена не так вiрулентнiстю, як великою шльшстю сприятливих хворих з ослабленим iмунiтетом. Не зважаючи на низьку вiрулентнiсть, збудник сприяе швидкому роз-повсюдженню ентерокок1в. Еп1дермальний стафшокок мае низьку вiрулентнiсть, лшування викликаних ним iнфекцiй часто бувае складним, так як бiльшiсть штамiв стiйкi до широко розповсюджених антибюти-к1в. Стафiлококи стiйкi не пльки до бензилпенiцилi-ну, але i до напiвсинтетичних пенiцилiнiв, цефалос-поришв, а часто i до антибютишв iнших груп.
Кдебаела, або паличка Фрщлендера (Klebsiella pneumoniae) - вид грамнегативних факультативно-анаеробних паличковидних бактерш, що вщграе не останню роль у виникненш пневмонш та асоцшова-них шфекцш сечостатево1 системи (Connell et al., 2007). KpiM того, даний збудник у процес свое1 жит-тед1яльност1 в iнфiкованому органiзмi призводить до утворення гнiйних абсцесiв печшки, селезiнки, ви-кликае гнiйнi фiбринознi плеврити, перикардити, гайморити, ендофтальмiти (Podschun and Ullmann, 1998). У черепах даний збудник може викликати хро-нiчний ринiт (Vasil'ev, 2003).
Деяш штами мають полiрезистентнiсть до антибю-тик1в, обумовлену наявнiстю R-плазмiди (Livrelli et al., 1996), а також стiйкi до карбопенемiв за рахунок наявностi карбопенем-гiдролiзуючих ß-лактамаз (Podschun and Ullmann, 1998; Livrelli et al., 1996). Не останню роль у вiрулентностi вщграе капсула мжро-оргашзму (Vasil'ev, 2003).
Ще один представник сiмейства ентеробактерiй -Yersinia. Ентеропатогенш iерсинiï широко розповсю-дженi, але частiше ï\ видiляють в кранах з помiрним або субтропiчним мматом. Головним резервуаром Y. pseudotuberculosis в природi е гризуни (мишi, щури, зайцi, кролики) i дика птиця. Цi мiкроби можуть довго зберйатися у грунтi i рiчковiй водг Мiкроорганiзми виду Y. enterocolitica видшпоть вiд багатьох теплок-ровних тварин (диких, домашшх, сшьськогосподарсь-ких), рщше - в1д рептилiй, риб або молюсшв. Хоча непатогеннi Y. enterocolitica бювару 1А часлше зу-стрiчаються в об'ектах зовнiшнього середовища, збу-дники iерсинiозу теж можуть досить довго зберйати-ся в них, створюючи загрозу передачi iнфекцiï в разi контамiнацiï води, грунту, рослин, продуктiв харчу-вання (Smirnov, 1996).
За даними Ореховоï Г. А., (2015) основними вхщ-ними воротами шфекцд за iерсинiозу i псевдотубер-кульозу е шлунково-кишковий тракт (Orehova, 2015). У той же час 1вановська Л.Б. (2007) зазначае, що шфь кування вiдбуваеться i через кров (у випадку с Yersinia pestis) або через стравохвд (Yersinia pseudotuberculosis) при споживанш заражених проду-ктiв (особливо овочiв, молока й м'яса) (Antonov et al, 1986).
Метою нашо'1 роботи було дослщити бактерiаль-ний фон черепахи червоновухо1 iз визначенням чут-ливостi до антибактерiальних препаратiв видiлених культур.
Матерiал i методи дослщжень
Дослiди з тваринами поводилися вщповщно до «£вропейсько1 конвенцiï про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та шших наукових цшей», Страсбург, вiд 18 березня 1986 року.
У дослщ було залучено 5 черепах червоновухих (Trachemys scripta elegans). Вiдбiр патолопчного ма-терiалу проводили за загально прийнятими методиками (Ivanovs'ka, 2007). Первинш посiви робили iз сер-ця, печiнки, нирок, селезiнки та легень на загальнов-живанi (МПБ i МПА) та селективш поживш середовища (агар Ендо, ксилозо^зиновий дезоксiхолатний
arap (XLD Agar), arap PALCAM, cogboBi 6ygböoHH i3 pi3Horo KoH^Hrpa^ero NaCl (2%, 5% Ta 10%), ^o roryBagu 3a 3aragbHonpHHHHTHMH MeToguKaMu (Golov-ko et al., 2007).
BuBHeHHa Mop^ogoriHHux BgacTHBocren i3ogaTiB 3giHCHMBa^H mgaxoM BuroTOBgeHHH Ma3KiB 3 go6oBux öy^bHOHHHx Ta arapoBHx Kygbryp, i'x $ap6yBaHHHM Ta gocgig®eHHHM MeTogoM cBirgoBoi' MiKpocKonii', bhkoph-CTOByMHH 36igbmeHHa MiKpocKony ><1000. ®ap6yBaHHH npOBOgH^H 3a TpaMOM, OgbTOM Ta POMaHOBCbKHM-riM3a. nig Hac gocgig®eHHH 3BepTagu yBary Ha $opMy KgiTHH, i'x cnogyneHHH i po3Mipu, 3gaTHicTb go yraopeH-hh cnop Ta Kancyg, a TaKo® pyxguBicrb.
„Hga BHBHeHHa KygbrypagbHux BgacrnBocTen MiKpo-opraHi3MH KygbTHByBagn b pigKux Ta Ha ^igbHux no®u-bhhx cepegoBH^ax 3a TeMneparypu 37 ± 1°C nporaroM 18 - 24 roguH, npu цbOмy 3BepTagu yBary Ha noMyTHiH-hh cepegoBH^a, HaaBHicrb ocagy, ngiBoK, ngacriB^B,
hhtok Ta npucTiHKoBoro Kigbua to^o.
EioxiMiHHi BgacTHBocTi i3ogboBaHux MiKpoopraHi3-MiB BHBHagu mgaxoM ix iHKy6yBaHHa 3a TeMneparypu 37±1°C npoTaroM 48 roguH Ha cepegoBH^ax ricca 3 gogaBaHHHM apa6rno3H, ^ggo6io3u, ecKygiHy, ragaKro-3H, gaKTO3H, MagbTo3H, MaHHiTogy, MaHHo3H, мegeцнто-3H, Megi6io3H, pa$mo3u, pu6o3u, cagiцннy, cop6iiy, цyкpoзн, Tperago3H, Kcugo3u, paMHo3H, D-rgroKo3u, gygbцнтy Ta iHo3HTy.
KoHTpogb no^HBHHx cepegoBH^ Ha cTepugbrncTb npoBogugu mgaxoM i'x iHKy6yBaHHa b TepMocTaTi 3a TeMnepaTypu 37±1 °C npoTaroM 48 roguH.
KoHTpogb no^HBHHx cepegoBH^ 3a poctobhmh Bgac-thbocthmh npoBogugu BignoBigHo go ,3,CTy ISO\TS 11133-1:2000 IDT «MiKpo6iogoria xapnoBux npogyKTiB i KopMiB gga TBapuH. HacTaHoBH ^ogo roryBaHHa i bh-po6ннцтвa no®HBHHx cepegoBH^» HacruHH 1 Ta 2. npu цbOмy BHKopucToByBagu eTagoHHi TecT-KygbTypu Haqi-oHagbHoro цeнтpy mTaMiB MiKpoopraHi3MiB.
AHTu6ioTHKonyTgHBicTb BugigeHux i3ogaTiB BH3Ha-Hagu gucK-gH$y3iHHHM MeTogoM Ha ^igbHux no®HBHux cepegoBH^ax.
^ga goBroTpuBagoro 36epe®eHHH BugigeHux i3ogaTiB 3acTocoByBagu MeTog cy6giмaцiннoro BucymyBaHHH b anapaTi LP-3 $ipMH TelStar (IcnaHia). Пio$igiзaцiro npoBogugu BignoBigHo go «MerogunecKux peKoMeHga-цнн no pa3pa6oTKe pe®HMoB 3aMopa®uBaHHH-BHcymuBaHua 6uogorHHecKHx npenapaToB», (1981), 3 BHKopucTaHHHM 3axucHoro cepegoBH^a ®an6ina (Nikitin and Zvjagin, 1971).
Pe3ymTaTH Ta ix oßroBopeHHH
y pe3ygbTaTi npoBegeHux gocgig®eHb 3 narogoriH-Horo MaTepiagy Big Hepenax 6ygo BugigeHo 4 i3ogaTH MiKpoopraHi3MiB (Ta6g. 1).
3a TiHKTopuagbHHMH, Mop^ogoriHHUM Ta KygbTypa-gbHHMH BgacTHBocTHMH n'aTb 3 hhx 6ygo BigHeceHo go pogy Staphylococcus, gBa go pogy Klebsiella Ta Tpu - go Yersinia.
13 gereHb Hepenax № 2 Ta № 4 6ygo i3ogboBaHo MiK-poopraHi3M, hkhh b pigKoMy no®uBHoMy cepegoBH^i nicga KygbTHByBaHHH yTBopMBaB picT y Burgagi noMyT-HiHHH 3 HaaBHicTM Tarynoro cgu3ucToro ocagy i ngiBKu;
на щ№ному поживному середовищi рiс у виглядi круглих слизових сро^лих колонiй. Бактерй' пiд мшроскопом виглядали як прямi палички розмiром 0,3 - 1,0 х 0,6 - 6,0 мкм, за Грамом клгтини фарбува-лися негативно. Розмщеш в мазках поодиноко, у парi та коротких ланцюжках. Палички нерухливг Культура каталазопозитивна та оксидазонегативна, фермен-тувала з утворенням кислоти i газу глюкозу, з утво-ренням кислоти арабiнозу, ¡нозит, ксилозу, лактозу, мальтозу, мангт, рамнозу, рафшозу, сорбiт, сахарозу,
маннозу, гlдролiзувала сечовину та ескулiн, не пдро-лiзувала желатину, не ферментувала дульцит. За ви-щеперерахованими характеристиками ¡золят було ¡дешифровано як Klebsiella pneumoniae (DeVos et al., 2009), штам отримав позначку SP-15 та е високочут-ливим до iмiпенему, меропенему, чутливий до амжа-цину, нетилмiцину, нечутливий до гентамiцину, цип-рофлоксацину, цефтриаксону.
Результати бактерюлопчного дослiдження патологiчного матерiалу в1д черепах
Таблиця 1
Тварина Серце Печшка Легеш Контроль позитивний Контроль негативний
Черепаха №1 Staphylococcus epidermidis Yersinia enterocolitica - + -
Черепаха №2 Staphylococcus epidermidis - Klebsiella pneumoniae + -
Черепаха №3 Staphylococcus epidermidis Yersinia enterocolitica - + -
Черепаха №4 Staphylococcus epidermidis - Klebsiella pneumoniae + -
Черепаха №5 Staphylococcus epidermidis Yersinia enterocolitica - + -
1з печiнки черепах № 1, № 3 та № 5 було ¡зольова-но мжрооргашзми, яшв редкому поживному середо-вищ1 п1сля культивування протягом 24 годин за тем-ператури 37 °С росли у вигляд1 помутншня; на щшь-ному поживному середовищ! росли у вигляд1 др16них блискучих колон1й S-форми з блакитним вщтшком, на агарi Ендо - колони були рожевого ввдтшку. Колони п!д м1кроскопом виглядали як прям1 палички дiа-метром 0,5 - 0,8 та довжиною 1- 3 мкм, спор та капсул не утворювали, за Грамом клгтини фарбувалися негативно. Палички рухлив1 за температури 20 °С. Культури каталазопозитивш та оксидазонегативнi, ферментували з утворенням кислоти глюкозу, арабь нозу, глщерол, мальтозу, манiт, маннозу, сахарозу, сорбгт, гiдролiзували сечовину та не гiдролiзували желатину, не ферментували дульцит, шозит, ксилозу, лактозу, рамнозу, рафiнозу.
За вище перерахованими характеристиками ¡золя-ти було lдентифiковано як Yersinia enterocolitica (DeVos et al., 2009), штами отримали позначку - 11/15 та е чутлив1 до амоксицилiну, рiфампiцину, пенiцилi-ну та цефтриаксону.
1з серця ус1х п'яти тварин було видшено мжроор-гашзм, що в редкому поживному середовищi п1сля культивування протягом 24 годин за температури 37 °С утворювали рют у вигляд1 помутн1ння з наступ-ним утворенням осаду у вигляд1 пластiвцiв; на щ1ль-ному поживному середовищi росли у вигляд1 круглих бших колон1й з р1вними краями. При цьому колони п1д мжроскопом були у вигляд1 сферично! форми дiаметром 0,5 - 1,5 мкм, за Грамом клгтини фарбувалися позитивно. У мазках розмщувалися поодиноко, у шр1 та групах неправильно! форми, нерухливг Культури каталазопозитивш та оксидазонегативш, фер-ментували з утворенням кислоти сахарозу, мальтозу, маннозу, лактозу, мальтозу, не ферментували ксилозу, арабiнозу, рафшозу, салщин, манiт.
За вище перерахованими характеристиками ¡золя-ти було iдентифiковано як Staphylococcus epidermidis (DeVos et al., 2009). Але у черепах № 1, № 2, № 4 та № 5 штами були високочутлив1 до ванкомщину та рiфа-мтцину, чутлив1 до гапфлоксацину, лiнезолiду, нечу-тлив1 до пенщилшу, амоксицилiну, метицилiну. Данi штами отримали позначку РА-11/15.
У черепахи № 3 видшений Staphylococcus epidermidis вир1знявся чутлив^тю до метицилiну, а саме - був до нього чутливим. Дана р1зниця, на нашу думку е принциповою, тому даний штам було виок-ремлено та вш отримав позначку Poltava-15.
ус1 вище описаш мiкроорганiзми було паспорти-зоваш та депонованi в Нацiональному цет^ штамiв мiкроорганiзмiв Державного науково-контрольного шституту бiотехнологi! i штамiв мiкроорганiзмiв: Klebsiella pneumoniae SP-15 - депозитарний номер 670, Yersinia enterocolitica Р1-11/15- депозитарний номер 669, Staphylococcus epidermidis РА-11/15 - депозитарний номер 668 та Staphylococcus epidermidis Poltava-15 - депозитарний номер 667.
Враховуючи, що видшеш з оргашзму черепахи че-рвоновухо! ¡золяти Klebsiella pneumoniae та Yersinia enterocolitica е патогенними для оргашзму людини, ввдповщно, сл1д проводити роз'яснювальну роботу щодо дотримання правил безпеки життедiяльностi серед обслуговуючого персоналу зоопарков та ро61т-ник1в зоомагазишв. кр1м того, е потреба в проведенш дiагностичних дослiджень черепах на наявшсть збуд-ник1в даних захворювань з метою попередження ¡нф1-кування потенцiйних покупц1в, а в першу чергу дiтей.
Висновки
1. У результата проведених бактерiологiчних дос-лвджень з органiзму черепахи червоновухо! було видшено чотири ¡золяти мiкроорганiзмiв: два ¡золяти ¡з
роду Staphylococcus, по одному ¡з род1в Klebsiella та Yersinia.
2. Штами Klebsiella pneumoniae е високочутливи-ми до ¡мшенему, меропенему, чутлив1 до амiкацину, нетилмiцину. Штами Yersinia enterocolitica е чутли-вими до амоксицилТну, рiфампiцину, пенiцилiну та цефтриаксону. Staphylococcus epidermidis (№ 1, 2, 4, 5) штами були високочутлив1 до ванкомщину та р1фш-пщину, чутлив1 до гатiфлоксацину, лiнезолlду. Staphylococcus epidermidis (№ 3), мав чутлив1сть до метицил^.
Перспективи подальших до^джень: подальше дослвдження морфолог1чного стану оргашзму за вище зазначеного мжробного статусу та чутливосп лабора-торних тварин до видшених ¡золятсв мiкроорганiзмiв. На падсташ вивчення чутливост1 видiлених мжроор-ганiзмiв до антибактерiальних препаратiв та характеру ураження внутр1шн1х оргашв рептилiй - розробити i впровадити нов1 методи дiагностики та лкування домашнiх рептилiй.
Бiблiографiчнi посилання
Kocjumbas, G.I., Dankovych, R.S., Strons'kyj, Ju. S. ta in. (2012). Hvoroby reptylij ta i'h patomorfologichna diagnostyka. Navchal'nyj posibnyk. L'viv: Vydavnycha firma «Afisha» (in Ukrainian) Vasil'ev, D.B. (2003). Cherepahi. Bolezni i lechenie M.,
«AKVARIUM LTD», K.:FGUIPPV (in Russian) Jarofke, D., Lange, J. (1998). Cherepahi, jashhericy,
zmei. M.: Akvarium (in Russian) Connell, N.T., Thomas, I.A., Sabharwal, A.D. and Gelbard, M.A. (2007). Klebsiella pneumoniae eendoph-thalmitis with associated hepatic abscess. J. Hosp. Med., 2, 442-444.
Podschun R., Ullmann U. (1998). Klebsiella spp. as nosocomial pathogens: Epidemiology, taxonomy, typing methods, and pathogenicity factors. Clin. Microbiol. Rev. 11, 589-603.
Livrelli, V., de Champs, C., di Martino, P., Darfeuille-Michaud, A. (1996). Adhesive properties and antibiotic resistance of Klebsiella, Enterobacter, and Serra-tia clinical isolates involved in nosocomial infections. J. Clin. Microbiol, 34.
Smirnov, I.V. (1996). Verifikacionnye metody mikrobiologicheskoj diagnostiki iersinioza i psevdotuberkuleza. Rjazan': RjazGMU (in Russian)
Orehova, G.A. (2015). Kyshkovyj ijersinioz tvaryn (aktual'nist', epizootologija, diagnostyka, ogljad literatury). Veterynarna medycyna. 101, 125-129 (in Ukrainian)
Ivanovs'ka, L.B. (2007). Epizootologichnyj monitoryng ta rozrobka serologichnoi' diagnostyky ijersyniozu tvaryn: avtoref. dys. kand. vet nauk: 16.00.08/ Ivanovs'ka L.B. Instytut eksperymental'noi' i klinichnoi' veterynarnoi' medycyny. Harkiv, 26 (in Ukrainian)
Antonov. B.I., Borisova. V.V., Volkova. P.M. i dr. (1986). Laboratornye issledovanija v veterinarii. Spravochnik. Bakterial'nye infekcii. M.: Agropromizdat (in Russian)
Golovko, A.N. i dr. (2007). Mikrobiologicheskie i virusologicheskie metody issledovanij v veterinarnoj medicine: spravoch. posob. H.: NTMT, 365-372 (in Russian)
Nikitin, E.E., Zvjagin, I.V. (1971). Zamorazhivanie i vysushivanie biologicheskih preparatov. M.: Kolos (in Russian)
DeVos, P. (2009). Bergey's Manual of Systematic Bacteriology. 2-nd ed. London, NewYork: Springer, 3, 144257.
Cmammn nadiümna do peda^ii 3.10.2016
