CC BY
25
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7303
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:619-085:616.438:636.52/58:64
Морфолопчш змши тимусу курчат при pi3H^ схемах антибактертльно! терапп
Л.Ю. Лизогуб [email protected]
Одеська до^дна станщя нацюнального наукового центру «1нститут Експериментальноi i Клiнiчноi Ветеринарно '1 Медицини», проспект Свободи, 2, м.Одеса, 65037, Укра'та
Для сучасного промислового птахiвництва характерна оптимiзацiя умов утримання птиц з метою отримання максимально! кiлькостi продукци при найменших витратах. Одтею з найбыьш актуальних проблем на даний момент е рання антибактерiальна тератя i пов'язана з нею збережтсть молодняку сыьськогосподарсько! птищ. Узв'язку з цим особливий ттерес для даного до^дження становило, як найбыьш широко використовуван антибактерiальнi препарати впливають на один з ключових оргатв iмунноi системи - тимус.
У статтi наведено дат, отриман в ходi до^ду, що з'ясовуе вплив профыактичних обробок, одним i кыькома антиба-ктерiальними препаратами, а також пробютиком «Болмол» на морфологiю тимусу курчат. Обран нами схеми i комбта-цп антибактерiальних препаратiв не були вивчен рашше. Проведене nорiвняння морфофункщонального стану тимусу курчат 15-, 22- та 41-добового вк при застосуванн рiзних схем обробок. Схеми обробок включали застосування одного та двох антибiотикiв упродовж циклу обробок nорiвняно iз застосуванням пробютика «Болмол». Зроблено висновки про вiдсутнiсть негативного впливу обраних nреnаратiв на морфофункцюнальний стан тимуса i позитивний вплив пробютика «Болмол». Таким чином, отриман дан свiдчать, що використання пробютиюв в циклiчних схемах антибактерiальноi профилактики сприяе нормальному розвитку тимусу, що в свою чергу призводить до тдвищення резистентностi i збере-ження птищ. Наведене обгрунтування безпеки застосування циклiчних схем антибактерiальних nреnаратiв в разi об'ективно! необхiдностi.
Ключовi слова: курчата, тимус, антибактерiальнi препарати, nробiотики.
Для современного промышленного птицеводства характерна оптимизация условий содержания птицы с целью получения максимального количества продукции при наименьших затратах. Одной из наиболее актуальных проблем на данный момент является ранняя антибактериальная терапия и связанная с ней сохранность молодняка сельскохозяйственной птицы. В связи с этим особый интерес для данного исследования представляло, как наиболее широко используемые антибактериальные препараты воздействуют на один из ключевых органов иммунной системы - тимус.
В статье приведены данные, полученные в ходе опыта, который выясняет, какое влияние оказывают профилактические обработки одним и несколькими антибактериальными препаратами, а также пробиотиком «Болмол» на морфологию
Citation:
Lyzogub, L.Y. (2017). Morphological changes of the thymus of chickens with different scheme of antibiotic therapy. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 11-18.
Морфологические изменения тимуса цыплят при различных схемах
антибактериальной терапии
Л.Ю. Лизогуб [email protected]
Одесская опытная станция национального научного центра «Институт Экспериментальной и Клинической Ветеринарной Медицины», проспект Свободы, 2, г. Одесса, 65037, Украина
тимуса цыплят. Выбранные нами схемы и комбинации антибактериальных препаратов не были изучены ранее. Проведено сравнение морфофункционального состояния тимуса цыплят 15-, 22- и 41-суточного возраста, при применении нескольких схем обработок. Схемы обработок включали: применение одного и двух антибиотиков в течение цикла обработок, в сравнении с применением пробиотика. Сделаны выводы об отсутствии негативного влияния избранных препаратов на морфо-функциональное состояние тимуса и положительном влиянии пробиотика «Болмол». Таким образом, полученные данные доказывают, что использование пробиотиков в цикличных схемах антибактериальной профилактики способствуют нормальному развитию тимуса, что в свою очередь приводит к повышению резистентности и сохранности птицы. Приведено обоснование безопасности применения цикличных схем антибактериальных препаратов в случае объективной необходимости.
Ключевые слова: цыплята, тимус, антибактериальные препараты, пробиотики.
Morphological changes of the thymus of chickens with different scheme
of antibiotic therapy
L.Y. Lyzogub [email protected]
Odessa Experimental Station of National Scientific Center «Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine», Svobodyi Avenue, 2, Odessa, 65037, Ukraine
The maximum number of products at the lowest cost - is the main thing, what modern poultry industry can be characterized. One of the most pressing problems at the moment is early antibiotic therapy and the associated safety of young poultry early age. In this regard, ofparticular interest for this study is how the most widely used antibacterial drugs effects on the one of key organs of the immune system - thymus.
The article presents the data obtained in the course of the experiment, which determines how preventive treatment schemes, that includes usage single and multiple antibacterial drugs, influenced on the morphological status of the chickens thymus. We selected scheme and a combination of antibacterial drugs have not been studied previously. That was compared with the usage of probiotic Bolmol at the same treatment scheme. A comparison of morpho-functional state of the thymus of chickens 15-, 22- and 41-days-old, when applying several treatments schemes. The schemes of treatment included: the usage of one or two antibiotics during the cycle, compared with the usage of probiotic. We made the conclusions about the absence of the negative impact of selected drugs on the morphofunctional state of the thymus and the positive effect ofprobiotic «Bolmol». The morphometric parameters of the cortex and medulla in the lobules of the thymus of chicks 15-day-old, taking as an antibacterial drug probiotic Bolmol, were not significantly different from control values and were statistically significant when compared with chicks who used antibiotics: the width of the cortical area was on 15% and 29.09% wider then chickens receiving antibiotic treatment. This indicates a positive effect ofprobiotic Bolmol compared with antibacterial agents which were chosen. Thus, these data demonstrate that the use of probiotics in cyclic schemes of antibiotic prophylaxis contribute to the normal development of the thymus, which in turn leads to increased resistance and preservation ofpoultry. Was given the substantiation about safely usage of cyclic schemes of antibacterial drugs in the event of objective necessity.
Key words: chickens, thymus, antibiotics, probiotics.
Вступ
Розвиток сучасного птах1вництва неможливий без постшно! змши антибактер!альних засоб!в. Сьогодш при вирощуванш курчат широко застосовуються за-соби специф!чно! профшактики - антибактер1альш препарати, призначеш для пвдвищення збереження птищ та отримання максимально! кшькосп продукцп. Однак стшшсть птищ до р1зномаштних захворювань залежить в!д стану !мунно! системи, одним з головних оргашв яко! е тимус. На сьогодш юнуе багато факто-р!в, що впливають на вжову шволющю тимусу курчат, серед яких планов! антибактер!альш обробки займають не останне мюце. В тимус! поступово роз-виваються змши, як! ввдображають поступово нарос-таючий процес пригшчення активного функцюнуван-ня органу, аж до виникнення його набуто! атрофп, що р!внозначно стану набутого !мунодефщитного синдрому (Turitsina, 2009). Враховуючи особливосп бюло-ri! курчат, для яких характерш висок! темпи росту i р!вень обмшу речовин, а також незавершешсть морфогенезу, стае очевидною необхщшсть досл!джень, як! б встановили, який вплив мають антибактер!альш
обробки на морфо-функцюнальний стан тимусу як одного з центральних оргашв !мунно! системи (Seleznev, 2006; Sandul, 2010).
Метою даних дослвджень було з'ясувати вплив профшактичних обробок р!зними антибактер!альними препаратами на морфолопчний стан тимусу курчат в!д початку життя до 41-денного в!ку.
MaTepia™ i методи дослвджень
Для дослвду нами були вщбраш курчата породи Декалб бший ТОВ «Агро Д!бр!вка» Тетпвського району Кшвсько! область Для дослщу були вщбраш чотири групи курчат добового в!ку, по 50 гол!в у ко-жнш. Курчатам контрольно! групи не задавали анти-бактер!альних препаралв. Курчата першо!, друго! ! третьо! груп у добовому вщ! три дш поспшь отриму-вали антибютик - енрофлоксацин 10% з питною водою в розведенш 1 : 1000. Повторну антибактер!альну обробку проводили на 12 день життя три дн! посп!ль. При повторн!й обробц! курчата першо! групи продо-вжували отримувати енрофлоксацин у т!й сам!й доз!. Курчатам друго! групи було проведено зам!ну антиб!-
отика зпдно 3i встановленою чутливютю, на амокси-цилш, який задавали в розведенш 1 : 4000. Курчатам третьо! групи - задавали пробютик Болмол в дозi 0,1 см3. Препарати випоювали у виглядi розчину, в окремих автоматичних по!лках в кожнiй групi.
Вiдбiр зразшв тимусу у курчат кожно! групи екс-перименту (n = 6) проводили на 15-, 22- та 41-у добу життя. Матерiал фшсували у 10% розчинi нейтрального формалшу. Гiстологiчнi препарати готували за загальноприйнятими методами, зрiзи фарбували гема-токсилiном та еозином (Turitsina, 2009). Перегляд мшропрепарапв проводили пiд мшроскопом Granum, мiкрофотографування мiкроскопiчних зображень здшснювали цифровою вiдеокамерою Granum ДСМ 310. Фотозшмки обробляли на комп'ютерi Pentium 2,4 GHz за допомогою програми Toup View.
При гiстологiчному аналiзi органiв iмуногенезу були використаннi алгоритми гiстологiчного опису, що наведенi у лiтературi (Sapin, 1983; Zaytseva, 1997; Seleznev, 2000; Krasnoperova, 2004; Stepanova, 2006; Medvid, 2009). Для утфшацд пстолопчного досль дження та об'ективiзацi! оцiнки вiдмiчених змiн проводили кшыасш дослвдження. На фотозшмках (оку-
ляр 10, об'ектив 20) за допомогою програми Toupcam Granum визначали ширину крково! i мозково! речо-вини тимусу у часточках (мкм). Статистичну обробку результатiв проводили методами варiацiйно! статистики за допомогою стандартного пакету статистичних програм «Statistica, V. 6,0» (Lapach et al., 2001; Hala-fyan, 2007).
Результати та ix обговорення
Результати проведених нами дослщжень показали, що тимус 15-добових курчат контрольно! групи за своею пстолопчною будовою перебував у функционально активному станi. Сполучнотканинна капсула, що вкривае орган, виражена помiрно, часточкова будова виразна. Щiльнiсть розташування лiмфоцитiв у кiрковiй речовинi висока, у медулi щiльнiсть клiтин менша за к1ркову. У частини курчат у шрковш речо-винi спостертали помiрну картину «зоряного неба». У мозковш речовинi виднi клiтини ретикулоештелш з крупним свiтлим ядром, дрiбнi, доволi численнi (до 5 у часточщ) тимiчнi тiльця (тiльця Гассаля) без вираз-но! шаруватостi (рис. 1).
Рис. 1. Тимус 15-добового контрольного курчати контрольно!' групи:
а - у часточках добре видно шркову (1) та мозкову (2) речовину; б - тимiчне тшьце (1) та дрiбне скуп-чення клiтин ретикулоендотелш (2) у мозковш речовиш. Гематоксилiн-еозин. а - х100, б - х250.
У тимуа курчат першо! групи часточки були дрiб-нiшi, н1ж у контрольних курчат, розташування лiмфо-1дних клтгин як у кiрковiй, так i мозковiй речовинi виглядало менш щшьним. Наявнiсть тимiчних тiлець у часточках зменшилося (не бiльш 3 на часточок), хоча стан 1х не змiнювався - були без виразно! шару-ватостi (рис. 2). Морфометричш вимiри пiдтвердили вiзуальнi змiни - ширина шрково! речовини була вiрогiдно меншою за контрольну величину на 13,49%, в той час як мозкова - на 11,37% бшьше (табл. 1). Все
це можна розцшити як початковi прояви вжово! iнво-люцй' органу.
У тимуа курчат друго! групи також мали мюце ознаки вiковоl iнволюцil, вiзуально у частини курчат вони були б№ш виразнi, нiж у курчат, яким п1д час повторно! обробки антибiотик не замiняли, часточки переважно малi за розмiром, щiльнiсть розташування тимоципв у шарах знижена, бшын виразна картина «зоряного неба» (рис. 3), хоча вiрогiдно морфометри-чно в груш це не пвдтверджено (табл. 1).
Рис. 2. Тимус 15-добового курчати, якому проводили подвiйну антибактерiальну обробку одним i тим же антибштиком (1 група): а - не дуже щ1льне розташування л1мфоцит1в у Kopi (1) та медул1 (2), деяке розши-рення мозково! зони; б - зменшення наявносп тимiчних тiлець (1) у мoзкoвiй речовиш.
Гематoксилiн-еoзин. а - х100, б - х250.
Таблиця 1
Вплив енрофлоксацину i амоксицилiну мор1вмямо з пробштиком Болмол на морфометричнi показники _тимуд курчат_
Доба дослщження
Група 15 22 41
курчат Ширина юрково! Ширина мозково! Ширина юрко- Ширина мозково! Ширина юрково! Ширина мозково!
зони, мкм зони, мкм во! зони, мкм зони, мкм зони, мкм зони, мкм
Контроль 226,1 ± 3,25 Р1Р2 510,0 ± 8,33 Р1Р2 228,9 ± 3,99 503,3 ± 5,26 220,3 ± 11,88 503,7 ± 42,61
1 група 195,6 ± 6,28 Р1 568,0 ± 16,33 225,4 ± 5,83* 504,8 ± 5,84* 221,5 ± 9,26* 507,5 ± 18,89*
2 група 174,30 ± 2,67 586,3 ± 7,34 228,2 ± 3,84* 508,0 ± 7,06* 220,6 ± 7,72* 493,8 ± 16,34*
3 група 225,0 ± 3,28 Р1Р2 507,5 ± 9,20 Р1Р2 225,5 ± 3,17 510,3 ± 6,81 222,3 ± 5,94 510,3 ± 9,03
- ршень статистично! значущoстi при пор!внянш з групою 1 за допомогою критерта Ньюмена-Кейлса
- ршень статистично! значущост при пopiвняннi з групою 2 за допомогою критерта Ньюмена-Кейлса
- ршень статистично! значущoстi при пор!внянш з групою 3 за допомогою критерта Ньюмена-Кейлса
- piвень статистично! значущосп при пopiвняннi 15 доби за допомогою критерта Ньюмена-Кейлса
- ршень статистично! значущост при поршнянш 22 доби за допомогою критерта Ньюмена-Кейлса
1 р1
2 р2
3 рз
4 * _
5 **
Гiстoлoгiчна будова тимусу курчат третьо! групи, яким задавали пробютик Болмол, була в межах ф!зю-лопчно!' норми. Клиинна щiльнiсть в них практично однакова з вiдпoвiдним контролем. Кора мютила пе-реважно малi та середш лiмфoцити з скудною цитоплазмою. Розвиток ештелюретикулярного компоненту знаходився на piвнi контролю, тимiчнi тшьця др!б-нi, нечисленнi. Мopфoметpичнi параметри кори та медули у часточках вipoгiднo не вiдpiзнялися вiд зна-чень контрольних курчат i були статистично значу-щими пopiвнянo з такими у курчат, як зазнавали ан-тибioтикoтеpапiю: ширина к1рково!' зони була на 15,03% i 29,09% ширшою за таку у курчат, яким за-
стосовували антибioтики (ввдповвдно до груп), а ширина мозково! зони - навпаки, була меншою на 10,65% i 13,44% (вiдпoвiднo до груп).
На 22 добу дослвдження тимус контрольних курчат збер^ав ва мopфoлoгiчнi ознаки нормально фун-кцюнуючо!' структури. Рoзмip часточок був достатнш, poзпoдiл кори та медули чикий. Л!мфо!дна та ештель альна складова добре пpедставленi. Тимiчнi тiльця невелик!, нечисленш, пoмiчена дуже пoмipна картина «зоряного неба» у ирковш зон! (рис. 4). Ширина кори у часточках становила 228,9 ± 3,99 мкм, медули -503,3 мкм (табл. 1).
Рис. 3. Тимус 15-добового курчати, якому на стади повтормоТ aHra6aKTepia4bHOi обробки зампмкша. Iii антибiотик. Звуження юрково! (1) та розширення мозково! речовини (2) у часточках.
Гематоксилш-еозин. х100.
Рис. 4. Тимус 22-добового контрольного курчати
Ввдсутшсть зм!н у стан! шрково! (1) i мозково! (2) речовини. Гематоксилш-еозин. х100.
У тимус курчат першо! групи мозкова та шркова речовини добре виповненi тимоцитами, тимiчнi тiльця нечисленнi. У часточках можна чiтко видiлити шрко-ву i мозкову речовину. Кiркова зона добре виражена, не мала ознак делiмфотизацi!. Клiтинний склад сформовано переважно малими та середнiми лiмфоцитами, рiдко зустрiчалися макрофаги та невелика кшьшсть ретикулоцитiв. У мозковiй речовиш клиинний вмiст подано макрофагами, ретикулоцитами, незначною кшьшстю малих та середшх лiмфоцитiв (переважали великi лiмфоцити) та ештелюцитами, що формують тимiчнi тшьця. Гiстологiчнi вiдмiнностi порiвняно з тимусом 22-добових курчат контрольно! групи ввдсу-тнi. Це пiдтверджено i морфометричними показника-
ми. Щодо таких у курчат попереднього строку спо-стереження, то обидва параметри вiрогiдно змшюва-лися на 15,23 i 11,13% (табл. 1).
У тимус курчат друго! групи, яким замiняли анти-бiотик, на вiдмiну в!д курчат, що не зазнали замши, виявлено пом!рш ознаки делiмфотизацi! мозково! речовини, хоча вiзуально зм!н ширини ще! зони не спостерiгали. Кiркова речовина у часточках була дос-татньо широка, щшьно виповнена тимоцитами. Чисе-льн!сть тим!чних тiлець не змшилася (рис. 5). Мор-фометричнi вим!ри не виявили в!рог!дних зм!н ш в!дносно в!дпов!дного в!кового контролю, а ш в!днос-но 1 групи цього вшу, хоча ввдносно попереднього строку щ показники покращилися (табл. 1).
Рис. 5. Тимус 22-добового курчати, якому на стади повторно'! антибактерiально'i обробки замшювали антибiотик. Кiркова речовина (1) без змш, помiрнi ознаки дел!мфотизаци мозково! речовини (2) часточок.
Гематоксилш-еозин. х100.
У тимусi курчат третьо! групи, яким задавали пробютик Болмол, мозкова та кркова речовини добре виповнеш тимоцитами, тимiчнi тiльця нечисленнi. У часточках можна чiтко видiлити к1ркову i мозкову речовину. Кiркова зона добре виражена, не мала ознак делiмфотизацi!. Китинний склад сформовано перева-жно малими та середнiми лiмфоцитами, рiдко зустрь чалися макрофаги та невелика кшьшсть ретикулоци-пв. У мозковш речовиш клишший вм1стпо дано мак-
рофагами, ретикулоцитами, незначною шльшстю малих та середнiх лiмфоцитiв (переважали велик! лiмфоцити) та ештелюцитами, що формують тим!чш пльця (рис. 6). При морфометричних замiрах ввдмш-ностей в ширин! шрково! i мозково! речовин у часточках пор!вняно з вщповвдним вшовим контролем та шшими дослвдними групами курчат аналопчного вшу не виявлено (табл. 1).
Рис. 6. Тимус 22-добового курчати, якому задавали пробютик Болмол.
Ввдсутнють будь-яких змш у структур! кори (1) та медули (2). Гематоксилш-еозин. х100.
На 41 добу в тимус! курчат контрольно! групи т-яких структурних змш не спостер!гали (рис. 7). Ширина кори i медули у часточках морфометрично також збйалася з такими у контрольних курчат попередньо-го строку спостереження.
Морфофункцюнальний стан тимусу курчат першо! групи, як i контрольних курчат ще! вшово! категорп,
в!зуально не зм!нювався, як i морфометричш параме-три залозисто! тканини не змшювалися ввдносно по-переднього строку (табл. 1).
Пстоструктура тимусу курчат друго! групи не мала суттевих ввдмшностей вщ норми, залишалися ста-бшьними i морфометричш показники органу (рис. 8, табл. 1).
Рис. 7. Тимус 41-добового контрольного курчати.
Вщсутшсть змш у сташ юрково! (1) i мозково! (2) речовини. Гематоксилш-еозин. х100.
Рис. 8. Тимус 41-добового курча, якому на стадп повторно'1 антибактерiальноï обробки замшювали антибiотик. Нормальна структура кiрковоï (1) i мозково! (2) речовин. Гематоксилш-еозин. х100.
Пстолопчна будова тимусу курчат, яким задавали пробютик, вiдповiдала фiзiологiчнiй нормi (табл. 1).
Висновки
Морфометричш параметри кори та медули у час-точках тимусу курчат 15-добового вшу, що приймали як антибактерiальний препарат пробiотик Болмол, вiрогiдно не в^^знялися вiд значень контрольних курчат i були статистично значущими порiвняно з курчатами, яким застосовували антибютикотерашю: ширина юрково! зони була на 15,03 i 29,09% ширшою за таку у курчат, що зазнали обробку антибiотиками (ввдповвдно до груп). Це вказуе на позитивний вплив пробютика Болмол порiвняно з обраними антибакте-рiальними препаратами.
Перспективи подальших до^джень. Актуальним е подальше порiвняльне вивчення впливу рiзних ан-тибактерiальних препаратiв, як1 широко застосову-ються у сучасному птахiвництвi, на головш органи iмуногенезу птицi, так1 як: бурса Фабрщиуса та селе-зшка. Проведення пошуку нових профiлактичних схем, яю дозволяють досягти максимального профь лактичного ефекту, у поеднаннi з найбшыною безпе-кою для iмунноï системи молодо! птицi.
Бiблiографiчнi посилання
Turitsina, E.G. (2009). Morfologicheskie i etiologicheskie aspektyi aktsidentalnoy involyutsii timusa ptits. Agrarnyiy vestnik Urala. 12(66), 74-76 (in Russian).
Seleznev, S.B. (2006). Vvedenie v patologiyu: Immunnaya sistema. Uchebno-metodicheskoe posobie. M. Rossiyskiy Universitet druzhbyi narodov (in Russian).
Sandul, P.A. (2010). Morfofunktsionalnaya harakteristika timusa i fabritsievoy bursyi tsyiplyat pri vvedenii v ratsion E-vitaminnyih dobavok. Vitebsk. 46(2), 186189 (in Russian).
Sapin, M.R. (1983). O zakonomernostyah stroeniya i razvitiya organov immunnoy sistemyi. Funktsionalna-ya morfologiya limfaticheskih uzlov i drugih organov immunnoy sistemyi i ih rol v immunnyih protsessah: tez. dokl. Vsesoyuznoy nauchnoy konferentsii. M., 148-149 (in Russian).
Seleznev, S.B. (2000). Postnatalnyiy organogenez im-munnoy sistemyi ptits i mlekopitayuschih (evoly-utsionno-morfologicheskoe issledovanie): dis.d-ra vet. nauk (in Russian).
Zaytseva, E.D. (1997). Vozrastnaya morfologiya fabritsi-evoy sumki kur. Voprosyi fiziko-himicheskoy biologii
v veterinarii. M.: Izd-vo MGAVMiB, 8-14 (in Russian).
Krasnoperova, M.A. (2004). Morfofunktsionalnaya harakteristika razlichnyih doley timusa kur v postnatalnom ontogeneze: dis. kand. vet. nauk. Ekaterinburg (in Russian).
Stepanova, E.V. (2006). Morfologiya selezInki kur krossa Hayseks braun v postnatalnom ontogeneze: avtoref. dis.kand. vet. nauk. Bryansk (in Russian).
Medvid, E.O. (2009). ImunomorfologIchna otsinka or-ganiv imunitetu ta zalozistogo shlunka kurey, scheple-nih proti hvorobi Mareka: dis. kand. vet. nauk. Harkiv (in Ukrainian).
Halafyan, A.A. (2007). STATISTICA 6. Statisticheskiy analiz dannyih. 3-e izd. Uchebnik. M.: OOO «BinomPress» (in Russian).
Lapach, S.N., Chubenko, A.V., Babich, P.N. (2001). Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih is-sledovaniyah s ispolzovaniem Excel (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 12.02.2017
