CC BY
23
ПАУКОВ И Й ШСНИК
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.32/.38:611.013.8:615
Морфолопчна характеристика плаценти овець при фетоплацентарнш недостатност та корекцп препаратом «Карафест + OV»
Метою роботи було до^дити морфологiчнi та гiстологiчнi змти плаценти при фетоплацентарнш недостатностi. Щоб досягти поставленоI мети, нами було до^джено клтинний склад вагтального мазка вагтних, проведет деят бiохiмiчнi до^дження показниюв гомеостазу, макро- та мжроскотчне до^дження самоI плаценти овець з фетоплацентраною недо-статтстю та корекцieю комплексним препаратом «Карафест + ОV». За результатами до^джень встановлено, що в орга-нiзмi вiвцематок II групи ктшчш та бiохiмiчнi показники кровi достовiрно вiдрiзнялись вiд аналогiчних показниюв тварин I групи. Встановлена тенденщя свiдчить про наявтсть в гхньому органiзмi метаболiчних розладiв. При макроскотчному об-стеженю встановлено, що до^джуваю по^ди вiд вiвцематок обох груп були блискучими i добре васкуляризованими, без патологiчних нашарувань. Котиледони хорютв контрольноI групи мали менш виражену рельефтсть, в деяких з них визнача-лись локальш крововиливи. При цьому маса тма новонароджених ягнят у досл^нт групi була значно вища, тж у контрольны - на 44,2%, а маса плаценти - на 15,9%. Також встановлено тдвищення кiлькостi котиледотв на 4,1%, а !х загальна площа була быьшою на 29,3%. Це свiдчить про суттеве вiдставання розвитку плоду в умовах функцюнальног недостатностi фето-плацентарного комплексу. Гiстологiчним до^дженням встановлено, що при фетоплацентарнш недостатностi наявн гемо-динамiчнi розлади i дистрофiчнi змти з боку строми, синцитютрофобласту i цитотрофобласту ворсин хорюну. Структуры змти в плодовт частин плацент контрольноI групи призводять до гтоксп плода, недостатнього забезпеченню його трофiч-них i видыьних потреб, що може стати причиною аутоттоксикащ. Препарат «Карафест +OV» справляе позитивну дю на структуру плаценти i розвиток плоду, насамперед це покращення плацентарной перфузп, збыьшення кiлькостi кровоносних судин в стовбурових ворсинах, збережетсть шарiв цитотрофобласту i синцитютрофобласту, яш виявляють здаттсть до резорбцп кровi i гемосидерину з мiжворсинчастого простору, що значно полтшуе обмт речовин мiж плодовою i материнсь-кою частинами плаценти. В результатi наших до^джень ми дтшли висновюв, що корекцiя фетоплацентарноI недостатно-стi застосуванням препарату «Карафест + OV» зменшуе прояв дистрофiчних процеЫв, нормалiзуе ангюгенез в ворсинчастт частин хорюну, сприяе вiдновленню покриву ворсин трофобластом.
Ключовi слова: вiвцi, плацента, фетоплацентарна недостаттсть, морфологiя, гктоструктура, новонародженi ягнята, корекцiя, Карафест + ОV.
Морфологическая характеристика плаценты овец при фетоплацентарной недостаточности и коррекции препаратом «Карафест + OV»
Целью работы было исследовать морфологические и гистологические изменения плаценты при фетоплацентарной недостаточности. Чтобы достичь поставленной цели, нами был исследован клеточный состав влагалищного мазка бере-
Citation:
Ostroverkhova, I.O., Zhigalova, O.E. (2017). Morphological characteristics of sheep placenta during fetoplacental insufficiency and correction with the preparation «Karaphest + OV». Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 153-158.
1.О. Островерхова, O.G. Жигалова Ostroverhova1982@gmail.com
Харювсъка державна зооветеринарна академiя, смт Мала Данилiвка, Дергачiвсъкий р-н, Харювсъка обл., 62341, Украна
И.А. Островерхова, А.Е. Жигалова Ostroverhova1982@gmail.com
Харьковская государственная зооветеринарная академия, пгт Малая Даниловка, Дергачевскийр-н, Харьковская обл., 62341, Украина
менных, проведены некоторые биохимические исследования показателей гомеостаза, макро- и микроскопическое исследование самой плаценты овец с фетоплацентраной недостаточностью и коррекцией комплексным препаратом «Карафест + ОУ. По результатам исследований установлено, что в организме овцематок II группы клинические и биохимические показатели крови достоверно отличались от аналогичных показателей животных I группы. Установлена тенденция свидетельствует о наличии в их организме метаболических расстройств. При макроскопическом обследовании установлено, что исследуемые помета от овцематок обеих групп были блестящими и хорошо васкуляризованными, без патологических наслоений. Котиледоны хорионов контрольной группы имели менее выраженную рельефность, в некоторых из них определялись локальные кровоизлияния. При этом масса тела новорожденных ягнят в опытной группе была значительно выше, чем в контрольной - на 44,2%, а масса плаценты - на 15,9%. Также установлено повышение количества котиледонив на 4,1%, а их общая площадь была больше на 29,3%. Это свидетельствует о существенном отставании развития плода в условиях функциональной недостаточности фетоплацентарного комплекса. Гистологическим исследованием установлено, что при фетоплацентарной недостаточности имеют место гемодинамические расстройства и дистрофические изменения со стороны стромы, синцитиотрофобласта и цитотрофобласта ворсин хориона. Структурные изменения в плодовой части плаценты контрольной группы приводят к гипоксии плода, недостаточному обеспечению его трофических и выделительных потребностей, может стать причиной аутоинтоксикаци. Препарат «Карафест + OV» оказывает положительное воздействие на структуру плаценты и развитие плода, прежде всего это улучшение плацентарной перфузии, увеличение количества кровеносных сосудов в стволовых ворсинах, сохранность слоев цитотрофобласта и синцитиотро-фобласта, которые проявляют способность к резорбции крови и гемосидерина из межворсинчатого пространства, что значительно улучшает обмен веществ между плодовой и материнской частями плаценты. В результате наших исследований мы пришли к выводам, что коррекция фетоплацентарной недостаточности применением препарата «Карафест + OV» уменьшает проявление дистрофических процессов, нормализует ангиогенез в ворсинчатой части хориона, способствует восстановлению покрова ворсин трофобластом.
Ключевые слова: овцы, плацента, фетоплацентарная недостаточность, морфология, гистоструктуры, новорожденные ягнята, коррекция, Карафест + ОV.
Morphological characteristics of sheep placenta during fetoplacental insufficiency and correction with the preparation «Karaphest + OV»
I.O. Ostroverkhova, O.E. Zhigalova Ostroverhova1982@gmail.com
Kharkiv State Veterinary Academy, Mala Danylivka village, Dergachiv district, Kharkiv region, 62341, Ukraine
The purpose of the work was to investigate the morphological and histological changes ofplacenta in fetoplacental insufficiency. To achieve this goal, we investigated the cellular composition of the vaginal smear ofpregnant sheeps, conducted some biochemical studies of homeostasis, macro-and microscopic examination of the sheep placenta itself with fetolacenter insufficiency and correction of the complex drug «Karaphest + OV». According to the results of the research, it was found that in the blood of sheep of the II group, the clinical and biochemical parameters significantly differed from those of the animals of the I group. The established tendency testifies to the presence of metabolic disorders in their body. At macroscopic examination it was found that the investigated placent from the sheep of both groups were shiny and well-vascularized without pathological stratifications. Cotyledons of the control group had less pronounced relief, in some of them local hemorrhages were determined. At the same time, the body weight of newborn lambs in the experimental group was significantly higher than in the control group - by 44.2%, and the mass of the placenta - by 15.9%. There was also an increase in the number of cotyledons by 4.1%, and their total area was greater by 29.3%. This indicates a significant lagging development of the fetus in conditions of functional insufficiency of the fetoplacental complex. Histologic research has established that during fetoplacental insufficiency there are hemodynamic disorders and dystrophic changes on the part of stroma, syncytiotrophoblast and cytotrophoblast of chorionic villi. Structural changes in the fetal part of the placenta of the control group lead to hypoxia of the fetus, insufficient provision of its trophic and excretory needs, which may cause autointoxication. The drug «Karaphest + OV» has a positive effect on the structure of the placenta and the development of the fetus, first of all, it is the improvement ofplacental perfusion, increasing the number of blood vessels in the stem wings, the preservation of the layers of cytotrophoblast and syncytiotrophoblast, which exhibit the ability to resorb blood and hemosiderin from intervertebral space, which significantly improves the metabolism of the fetuses and the maternal parts of the placenta. As a result of our research, we arrived at the following conclusions that correction of fetoplacental insufficiency with the use of the drug «Karaphest + OV» reduces the manifestation of dystrophic processes, normalizes angiogenesis in the villous part of the chorion, contributes to the restoration of the villous of the trophoblast.
Key words: sheep, placenta, fetoplacental insufficiency, morphology, histostructure, newborn lambs, correction, Karaphest +
OV.
Вступ
Фетоплацентарний комплекс e динашчною структурою, утвореною плодовими оболонками та ендоме-тр1ем, яка адекватно забезпечуе увесь спектр взаемо-дай у систем! «мати-плацента-плщ» на молекулярному, клггинному i тканинному р1внях. При змш балан-
су цих взаемодш тд впливом екзогенних i ендоген-них чиннишв (порушення метаболiзму в органiзмi матер^ шфекцп, стрес та ш.) фетоплацентарний комплекс реагуе розвитком компенсаторно-пристосувальних реакцш, спрямованих на оптимiза-щю умов розвитку плоду. Декомпенсацiя цих механь змiв при полiетiологiчних патолопчних станах розг-
лядаеться як синдром фетоплацентарно1 недостатнос-Ti з порушенням транспортно!', трофИчно!', ендокрин-но1, метаболiчноï, антиоксидантно! функцИй плаценти (Fong et al., 1999; Malashko et al., 2005; Milovanov, 2007; Bubnova et al., 2010). Прогнозованим результатом цих розладИв будуть, залежно вiд тяжкостi, гИпок-сiя i вИдставання у розвитку плода, вади органогенезу тощо. Серед метаболiчних порушень в органiзмi ма-терi, здатних викликати хронiчну дисфункцИю плаценти, нередко вiдмiчаються гшовИтамшози, зумовленi переважно недостатнiстю вiтамiнiв Е, D, C, К та групи В. Стосовно вИтамИну А - вИдомостИ нечисленнi та суперечливi. ЗдатнИсть надлишку вiтамiну А до тератогенезу вимагае чiткого уявлення про безпечнИсть доз в рiзнi перИоди вагiтностi. При цьому, за даними окремих авторiв i наших власних дослИджень, вИдмИ-чено зв'язок гшовгтамшозу А з функцiональними порушеннями з боку фетоплацентарного комплексу (Skliarov and Koshovyi, 2006). Цi порушення визнача-ються клiнiчними, бiохiмiчними i морфологИчними методами дослiдження. В механiзмах гальмування розвитку плоду суттеву роль вИдИграють гiпоксiя та порушення транзиторно! функци плаценти (Chub et al., 2003). Ранне виявлення i адекватне лИкування хро-нiчноï фетоплацентарно! недостатностi е запорукою своечасного розродження самок тварин i дозволяють Истотно знизити перинатальнi втрати.
Метою роботи було дослiдити морфологИчнИ по-казники плаценти овець при фетоплацентарнИй недо-статностi та корекци препаратом «Карафест + OV» (Koshevoi et al., 2015; Koshevoi et al., 2016).
MaTepia™ i методи дослiджень
Об'ектом дослИджень слугували 10 ваптних вИвце-маток строком ваптностИ 5 мiс., породи прекос, живою вагою 45-50 кг та плаценти. Тварин за фетоп-лацентарною недостатнИстю розподiлили на двi групи - аналоги, по 5 овець у кожнИй групi. ВИвцям дослано! групи застосовували комплексний препарат «Карафест + OV». Препарат вводили орально за мИсяць до прогнозованого окоту, в дозi 0,04 мл/кг живо! маси з Интервалом 48 годин протягом 30 дiб до початку окоту. При дослИдженнИ плаценти визначали масу послИ-ду, кiлькiсть котиледонiв, площу кожного котиледону та загальну площу ворсинчастого хорiону, визначали гiстологiчну структуру. Розмiри плаценти визначали за допомогою лшшки, масу - з використанням електронних терезiв. Площу котиледону визначали за формулою: S = п r2, додаванням площ котиледошв визначали загальну площу ворсинчастого хорИону. Гiстологiчнi дослИдження проводили за загальноп-рийнятими методиками.
Для визначення метаболiчного статусу ваптних самок проводили загальнi клiнiчнi та бiохiмiчнi дослi-дження за загальноприйнятими методиками.
Як тест для визначення фетоплацентарно! недоста-тностi використовували дослИдження клiтинного складу вагiнального мазка ваптних, яке вИдображае зв'язок мiж рiвнем секрецiï статевих гормонiв i цито-логiчною картиною вагiнального мазка
ОцИнку статистично! вiрогiдностi кiлькiсних пока-зник1в виконували за критерiем Стьюдента з використанням програми Microsoft Excel.
Результата та ïx обговорення
За результатами дослИджень встановлено, що в ор-ганiзмi вiвцематок дослвдно! групи клiнiчнi та бИохИ-мiчнi показники кровi достовiрно вiдрiзнялись вИд аналогiчних показник1в тварин контрольно! групи. Так, показники вИтамИну А були вищими на 29%, су-марних глобулИнИв - на 22,2% , калИю - на 16,75%, неорганичного фосфору - на 16,75%, кальцИю - на 6,56% та гемоглобИну - на 7,78%, кiлькiсть еритроци-тiв - була бiльша на 5,3%. Встановлена тенденцiя свИдчить про наявнИсть в !хньому органiзмi метаболИч-них розладiв. При цьому серед вiвцематок контрольно! групи у 3 гол. (60%) дiагностовано затримку последу та слабк1сть родово! дiяльностi, тимчасом як у самок дослвдно! групи окоти пройшли вчасно i без ускладнень.
Дослвджуваш послiди вИд вiвцематок обох груп були блискучими i добре васкуляризованими, без патологiчних нашарувань (рис. 1, 2). Котиледони хорюшв контрольно! групи мали менш виражену рельефнiсть, в деяких з них визначались локальнИ крововиливи.
Маса новонароджених ягнят i морфолопчш показ-ники плодово! частини плаценти наведено у табли-цИ 1. Даш таблицИ 1 свИдчать, що показники вказаних параметрiв у овець дослано! групи були достовiрно вищими порiвняно з контрольною групою. При цьому маса тИла новонароджених ягнят у дослвднш групi була значно вища, нiж у контрольнiй - на 44,2%, а маса плаценти - на 15,9%. Також встановлено пИдви-щення кiлькостi котиледонiв на 4,1%, а !х загальна площа була бiльшою на 29,3%. Це свИдчить про сутте-ве вИдставання розвитку плоду в умовах функционально! недостатностi фетоплацентарного комплексу.
За результатами пстолопчних дослiджень було виявлено два типи морфолопчних змiн в плодових частинах плацент контрольно! групи. Перший тип характеризувався атрофiчними змИнами i ознаками дострокового старiння плаценти. Котиледони таких плацент формували слабко розгалужене ворсинчасте дерево. Ворсини витончеш, мали недостатню васку-ляризацiю, з вИдсутнИм покривом шарами цитотрофо-бласту i синцитiотрофобласту (рис. 3 а). Вiдмiчаеться фiброз строми стовбурових ворсин i медiа артерiй (рис. 3 б, в), а також наявшсть некротизованих кИнце-вих ворсин (рис. 3 г).
Другий тип морфолопчних порушень плодово! час-тини плаценти супроводжувався гiперваскуляризацiею (хорангИзом) з формуванням щiльно петлисто! капИляр-но! сИтки в к1нцевих ворсинах, геморагiями в строму ворсин та м1жворсинчастий простИр. На гИстопрепара-тах (рис. 4) виявлялися крововиливи рiзних строк1в утворення, а саме так1, що мИстять кров без гемолiзу еритроципв з домишками фiбрину, та бiльш раннИ -скупчення гемосидерину. В ИнтимИ та медiа судин стовбурових ворсин вИдмИчаеться фИброз Из зменшенням просвИту артерИй i значним розширенням вен.
Рис. 1. Макропрепарат. Плодова частина плацента вiвцi I групи
Рис. 2. Макропрепарат. Плодова частина плацента вiвцiII групи
Таблиця 1
Показники Групи тварин +/- %
Дослщна (п = 5) Контрольна(п = 5)
Маса новонароджених, г 2358 ± 291,5 3401,2 ± 315,1*** +1043,2 44,2
Маса плаценти, г 339 ± 16,2 393 ± 15,6*** +54 15,9
Юльюсть котиледошв, шт 87,2 ± 1,1 90,8 ± 0,73*** +3,6 4,1
Загальна площа котиледошв, см2 227,2 ± 16,7 293,8 ± 7,46** +66,6 29,3
Примтки: *Р < 0,001; **Р < 0,01;*** Р < 0,05;****Р < 0,1
Л__*. «ОН.Ш* ^ г;_■ . . ■: •
Рй НЭн^
1—;
тг
ЫШГ.
« И—^
I ^Г
■ V
г*
;
Ш
га
' ?
Л . ' г
\ У
?>
1 Г
Л , % <
/
- ^
г.:; 3
У ^
/ г
Рис. 3. Гiстопрепарати плодовоТ частини плаценти, I група (гематоксилш i еозин, х100): а - витончеш ворсини, судини мiкроциркуляторного русла не кровонаповненш, вiдсутнiй покрив шарами цитотрофо-бласту i синцитiотрофобласту; б (х100); в (х32) - фиброз строми стовбурових ворсин i медiа артерiй,
г (х100) - некроз кшцевих ворсин
Рис. 4. Гктопрепарати плодовоТ частини плаценти, I група (гематоксилш i еозин): а (х32) - гемораги у м1жворсинчастому просторi, фиброз судин стовбурових ворсин; б (х100) - гемораги в стромi стовбурових ворсин; в (х100) - кров з домшками фибрину i скупчення гемосидерину в м1ж ворсинчастому просторi; г
(х100) - гшерваскуляризащя кшцевих ворсин
Рис. 5. Гктопрепарати плодовоТ частини плаценти, II група (гематоксилш i еозин): а (х32) - стовбурова ворсина з пром1жними i термшальними ворсинами, в мiжворсинчастому просторi вщсутш крововиливи i скупчення гемосидерину; б (х200) - гранули гемосидерину в цитоплазмi клiтин цитотрофобласта; в (х100) - пролiферацiя синцитiотрофобласту кшцевих ворсин; г (х400) - утворення синцитш них бруньок (вузлiв)
навколо кшцевих ворсин
BeH03Ha nacTHHa мiкpoцнpкygнтopнoгo pycga npo-mi^hhx i кiнцeвнх вoрcнн крoвoнaпoвнeнa. TaKi Mop-$ogoriHHi nopymeHHa 3 6oKy пgogoвoi nacTHHH nga^-hth Mo®yrb cвigннтн npo reMogHHaMinrn po3gagu, 3HH®eHHH nep$y3ii i nepegnacHe вigmapyвaннн nga^-
HTH.
О6нgвa THnn cTpyKTypHHx 3MiH в пgogoвiн sacrum nga^HT I rpynu пpнзвogнтb go rinoKcii ngoga, Hego-cTaTHboro 3a6e3neneHHH ftoro rpo$iHHHx i внgigbннx noTpe6, ^o Mo®e cTaTH npunuHoro ayтoiнтoкcнкaцil.
Ha Tgi o3HaK ^eTongaqeHTapHol HegocTaTHocTi Ta npu 11 Kope^i npenapaToM «Kapa^ecr + OV» вigмiнe-ho peaKairo 3 6oKy вciх ricTocTpyKTypHHx
cкgagoвнx пgogoвoi nacTHHu ng^em II rpynn (puc. 5).
HacaMnepeg ^ noKpa^eHHa пgaцeнтapнoi nep$y3il, 36igbmeHHH KigbKocTi кpoвoнocннх cyguH в cтoв6ypo-внх вopcннaх, 36epe®eHicrb mapiв цнтoтpo$o6gacтy i cннцнтioтpo$o6gacтy, aK внaвgнroтb 3gaTHicTb go peзop6цil кpoвi Ta reMocugepuHy 3 мmвopcнннacтoгo npocTopy, ^o 3HanHo noginmye o6MiH peнoвнн Mi® пgogoвoro i MaTepuHcbKoro HacraHaMH пgaцeнтн. 03Ha-KaMH кoмпeнcaтopнo-пpнcтocyвagbнoi peaкцii 3 6oKy rpo$o6gacry e Hammcra cннцнтiнннх 6pyHboK (вyзgiв) Ha пoвepхнi TepMiHagbHHx вopcнн.
BiiciiOBkii
1. B naToreHe3i $eтoпgaцeнтapнoi HegocTaTHocTi, He3age®Ho вig eTiogorii, пpoвigнoro o3HaKoro ricocrpy-KTypHHx 3MiH e гeмoцнpкygнтopнi po3gagu.
2. Cepeg gocgig®eHux пgogoвнx nacrnH пgaцeнт вi-вцeмaтoк внaвgeнo gвa вapiaнтн пpoaвy ^Tonga^^ TapHol HegocTaTHocTi. nepmuft вapiaнт xapaKTeproy-eTbca $i6po3oM ctpomh i cTiHoK apTepift cтoв6ypoвнx вopcнн, ^o зyмoвgroe poзвнтoк gucrpo^iHHHx i arpo-$Mhhx ^o^^ в TKaHHHax пgogoвoi nacrnHH nga^H-th, gpyraft - гiпepвacкygнpнзaцiero кiнцeвнx вopcнн, reMopariaMH в cTpoMy вopcнн Ta мmвopcнннacтнн npocTip 3 Mo^grnuM вigmapyвaннaм пgogoвoi nacTHHu пgaцeнтн.
3. Kope^m пgaцeнтapнoi HegocTaTHocTi 3acTocy-вaннaм npenapaTy «Kapa^ecr + OV» 3MeHmye пpoaв gucTpo^inHux пpoцeciв, HopMagi3ye aHrioreHe3 в вop-cuHHacTift nacTHHi xopioHy, cnpuae вigнoвgeннro noK-pнвy вopcнн Tpo$o6gacroM.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. Haвegeнi pe-3ygbTaTH gocgig®eHb e пoнaткoвoro gaHKoro внзнaнeн-Ha aHTeHaTagbHoi narogorii вiвцeмaтoк. Bpaxoвyroнн pe3ygbTaTH gaHux Ta nonepegHix gocgig®eHb 3 внвнeн-Ha мexaнiзмiв poзвнткy aHTeHaTagbHoi пaтogoгii y
oвeцb, 6ygyTb po3po6geHi 3axogu 3 npo^igaKTHKH gaHoi
пaтogoгii.
EiSgiorpa^inm iiocn. lanim
Bubnova, N.I. Tjutjunnik, V.L., Mihajlova, O.I. (2010). Reproduktivnye poteri pri dekompensirovannoj placentarnoj nedostatochnosti, vyzvannoj infekciej. Akusherstvo i ginekologija. 4, 55-58 (in Russian).
Malashko, V.V., Trockaja, N.V., Skudnaja, T.M. (2005). Gipotrofija novorozhdennogo molodnjaka sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i puti realizacii kompensatornyh vozmozhnostej organizma. Sel'skoe hozjajstvo - problemy i perspektivy: sbornik nauchnyh trudov. Grodno. 4(2), 98-101 (in Russian).
Milovanov, A.P. (2007). Funkcional'naja morfologija i mehanizmy reguljacii matochno-placentarnogo krovoobrashhenija. Vestn. Ros. associacii akusherov-ginekologov. 3, 109-115 (in Russian).
Fong, K.W., Ohlsson, A., Hannah, M. (1999). Prediction of Perinatal Outcome in fetuses Suspected to Have Intrauterine Growth Restriction: Doppler US Study of Fetal Cerebral, Renal and Umbilical Arteries. Radi-olidy, 681-688.
Skliarov, P.M., Koshovyi, V.P. (2006). Otsinka morfo-funktsionalnoho stanu ta rozrobka zakhodiv pidvyshchennia zhyttiezdatnosti novonarodzhenykh yahniat. Visnyk Sumskoho NAU. 1-2 (15-16), 176180 (in Ukrainian).
Chub, V.V., Chibisova, I.V., Klimov, V.A. (2003). Fe-toplacentarnaja disfunkcija: osnovy patogeneza, problemy diagnostiki, taktika lechenija. Metodicheskie rekomendacii. Lugansk (in Russian).
Koshevoi, V.P., Fedorenko, S.Ia., Naumenko, S.V. (2016). Kompleksni preparaty, stvoreni na osnovi nano-biomaterialiv ta yikh vykorystannia u veteryn-arnii reproduktolohii (metodychni rekomendatsii). Dnipropetrovsk: vydavnytstvo «Porohy» (in Ukrainian).
Koshevoi, V.P., Fedorenko, S.Ia., Velychko, O.V., Skliarov, P.P., Ivanchenko, M.M., Besedovska, K.S., Mali-ukin, Yu.V., Klochkov, V.K. (2015). TU TUU 24.41452420732-004:2015 na preparat «Karafest+OV». Lviv (in Ukrainian).
Received 29.09.2017 Received in revised form 2.10.2017 Accepted 6.11.2017
