CC BY
10
BC). After decapitation to carry out the morphological study some pieces from the large cerebral hemispheres of the rats were excised and stained with hematoxylin and eosin, and by Nissl's method as well. It was found out the brain tissues of the rats who were given a suspension of cyanobacteria showed histological signs of the damage and reduction in the number of neurocytes both in the cerebral cortex and in the subcortex and the cerebellum, accompanied with increase of the replacing gliosis phenomenon. At the same time the manifestations typical under the action of toxic factors increased in their intensity in the series: SC^SnC^BC^BnC. Therefore, it was shown by the experiment that cyanobacteria produced toxic dose-dependent effect on the brain structures, and the boiling of water containing a suspension of cyanobacteria reduced its toxicity.
УДК [611.71/.72.018:612.014.461/.462]-053 Ткач Г.Ф.
МОН1ТОРИНГ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ К1СТОК СКЕЛЕТУ ЗА УМОВ Д11 Г1ПООСМОЛЯРНО1 ППЕРПДРАТАЦП Р1ЗНОГО СТУПЕНЮ ВАЖКОСТ1 ТА В ПЕР1ОДИ РЕАДАПТАЦП У ТВАРИН ЗР1ЛОГО В1КУ
Сумський державний уыверситет, медичний шститут
Виконат досл{дження х{м{чного складу кжток тварин зршого вту, що перебували в умовах г{-перг{дратаци довели, що в пор{внянт з контролем в{дбуваеться пом{тна демтерал{зац{я скелету. Ступть { спрямоватсть цих змт залежать в{д важкост{ гтерг1дратацп та перюду реада-птацгг.
Ключов1 слова: кютки скелета, х1м1чний склад, щури, пперпдратац1я.
Науково-дослщна тема кафедри "Морфофункцюнальж особливост1 перебудови скелета та внутр1шн1х оргажв в умовах пору-шення гомеостазу" (№ 010и001287)
Вступ
Патолопя кютковоТ системи значно поширю-еться в yKpaTHi та в усьому CBiTi та посщае трете мiсце пiсля серцево-судинних захворювань та цукрового дiабету [1]. Слщ зазначити, що хворо-би опорно-рухового апарату е найбтьш частою причиною непрацездатност й iнвалiдностi, при-водячи тим самим до значних економiчних втрат сусптьства [2]. Прогностичнi статистичн данi показують, що якщо не втручатися в ситуацш, то до 2020 р. хворобами кютковоТ системи мо-жуть занедужати 60 млн чоловк, тобто майже 20% популяцп. Тому Всесвiтня органiзацiя охо-рони здоров'я визначала перюд 2000-2010 р. як "десятил^тя вивчення й попередження захворювань кюток i суглобiв" (The Bone and Joint Decade 2000-2010) [3].
Сталють водно-сольового обмшу е обов'язковою умовою нормальноТ життедiяльно-стi органiзму [4]. У кл^чнш практицi досить часто зустрiчаються зсуви водно - електролiтного балансу, що можуть ускладнювати чи порушува-ти перебiг структурно функцiонального стану кютковоТ тканини [5]. Тому встановлення рiвня максимально допустимих пперпдрацшних впливiв, якi б не викликали патолопчних змiн у скелету вивчення закономiрностей розвитку та мехашз-мiв функцюнальноТ' адаптацiT кiсток е перспекти-вним напрямком.
Мета роботи
В умовах експерименту провести моыторшг хiмiчного складу кiсток скелету щурiв зрiлого вiку в умовах впливу ппоосмолярноТ гiпергiдрiT легкого, середнього, важкого ступеню важкостi та в перюди реадаптацiT.
Матерiал i методи дослвдження Дослiдження виконан на 48 безпорщних 6i-лих щурах-самцях репродуктивного вку (6 мюя-цiв). Bei тварини були подтеы на контрольну та експериментальну серп.
Контрольна серiя була представлена штакт-ними щурами, як знаходилися в звичайних умовах вiварiю.
Експериментальна серiя - була представлена щурами зршого вку, яким моделювали гiпоосмолярну гiпергiдрiю легкого, середнього та важкого ступешв важкостк Для досягнення гiпергiдратацiT тваринам внутршньошлунково вводили дистильовану воду в ктькосп 10 мл тричi на добу. В якост iжi використовували виварен знесоленi продукти для зменшення надходження солей в оргашзм. Для запоб^ання фiзiологiчноT корекцiT водного гомеостазу i досягнення необхiдного ступеня пдратацп щурам вводили синтетичний аналог АДГ (вазопресина) - "Минирин" (Ferring), два рази на добу в дозi 0,01 мг. Тривалють моделювання пперпдратацп залежала вiд TT ступеню: легкий стушнь досягаеться за 10 дшв (рiст гiдратацiT зростае на 5%), середнш ступiнь гiдратацiT досягаеться за 15 i важкий ступiнь - за 25 дыв (рiст пдратацп зростае вщповщно на 8% i 15%).
По закiнченню строкiв моделювання пперпдри тварин виводили з експерименту шляхом передозування парами ефiру й проводили 1'х скелетування. Для вивчення реадаптацшних процесiв пiсля досягнення важкого ступеню п-пергiдратацiT щурiв переводили на звичайний питний та харчовий режим i через 7, 14, 21 та 30 добу пюля закшчення експерименту видiляли плечовi i тазовi кiстки , а також Ill поперековий
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
хребець. Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень "ёвропей-сько' конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експерименпв та iнших наукових цiлей" (Страсбург, 1986), "Загальних етичних принципiв експериметчв на тваринах", ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бiоетики (Ки'в, 2001), Гельсинсько''' декларацп Генерально' асамбле' Всесв^ньоТ медично' асо^аци (2000) .
Вилучен кiстки зважувалися з точнiстю до 0,001 г на лабораторних вагах ВЛР-200М, спа-лювалися в муфельнш печi при температурi 4500С для видалення оргашчно''' матрицi. Пiсля отримання попелу проводили його розчинення в сумш кислот та доводили об'ем розчину до 10 мл бщистильованою водою. Отриманий розчин аналiзували на спектрофотометрi С115-М1 з по-луменевим та електротермiчним атомiзатором. Бiльш детальна методика проведення атомно-абсорбцiйного аналiзу представлена в нашiй монографп [6]. Вимiри та розрахунки проводили з використанням програми AAS-SPECTR.
Результати та 1х обговорення
Хiмiчний склад кюток скелета iнтактних тварин зртого вiку наведений нами у попередшх роботах [7,8].
За умов легкого ступеню гiпергiдрiТ спостерн гаеться зменшення мiнеральноТ насиченостi плечових кiсток на 6,21% (р<0,05), поперекових хребцiв - на 6,38% (р<0,05), а рiвень макроеле-ментiв в тазовiй кютц достовiрно не змiнюеться. Все це вщбуваеться в основному, за рахунок кальцш та фосфору, вмiст яких знижуеться в плечових кiстках на 6,21% (р<0,05) та 6,03% (р<0,05), а в тазових - на 7,24% (р<0,05) та 6,43% (р<0,05). Не зважаючи на порушення водного обмшу, вмiст води, натрш та калiю при легкому ступен гiпергiдрiТ не змiнюеться.
Середнш ступiнь гiпергiдратацiТ призводить до зростання змш хiмiчного складу дослщжува-них кюток, хоча рiвень вологи та гщрофтьних елементiв залищаеться незмiнним. Як видно з рис. 1, найбiльшi змши спостерiгаються в тазових кютках, де вмiст мiнеральних речовин знижуеться в порiвняннi з контролем на 9,28% (р<0,05), конкретно, кальцш - на 8,38% (р<0,05) та фосфору - на 8,63% (р<0,05).
Рис. 1. Динамка зм1н вмсту води, макро- та макроелемент'в в юстках щурв зртого вку за умов впливу гпоосмолярноТ г1перг1дрп легкого (ЛС) та середнього (Сс) ступен1в.
За умов легкого та середнього ступеню ппер-гщратацп вщбуваються значн змши мiкроеле-ментного складу дослщжуваних кюток. Незмш-ним при цьому залишаеться вмют магнiю та за-лiза. Натомiсть рiвень мд цинку та марганцю в умовах легкого ступеню пперпдратацп в порiв-няннi з контролем зменшуеться в плечових кютках вщповщно на 8,26% (р<0,05), 7,76% (р<0,05) та 8,62% (р<0,05), в тазових - на 8,64% (р<0,05),
5,36% (р>0,05) та 9,63% (р<0,05) i в попереково-му хребцi - на 6,38% (р<0,05), 5,26% (р>0,05) та 6,21% (р<0,05). Зростання ступеню пперпдрп призводить до значного зменшення вмюту всiх дослiджуваних мiкроелементiв, причому найбн льшi змiни спостерiгаються в плечових кютках (рис. 2). Рiвень мд зменшуеться на 10,37% (р<0,05), цинку - на 9,34% (р<0,05) та марганцю - на 10,87% (р<0,05).
Рис. 2. Динамка змН вмюту м'кроелемент'в у юстках щур'в зрлого вку ^ в умовах впливу гпоосмолярноТ гiпергiдрii'легкого та середнього ступенiв.
За умов важкого ступеню гшоосмолярноТ' п-пергщратацп вщбуваеться зрушення сшввщно-шення вмюту як макро-, так i мiкроелементiв в дослiджуваних кiстках. Характерним для даного ступеню порушення ВЕБ е зростання вмiсту во-логостi плечовоТ кiстки на 6,72% (р<0,05), тазо-воТ - на 6,38% (р<0,05) та III поперекового хреб-ця - на 8,65% (р<0,05). Разом з цим, збтьшу-еться рiвень натрiю та калiю в плечових кютках на 6,79% (р<0,05) та 6,07% (р<0,05), в тазових -на 6,28% (р<0,05) та 7,32% (р<0,05) i в попере-ковому хребц - на 8,25% (р<0,05) та 8,11% (р<0,05). Значнi зсувиводно-сольового обмшу обумовлюють втрату загальноТ мiнералiзацiТ кю-ток, що знижуеться вщповщно на 11,14% (р<0,05), 14,53% (р<0,05) та 14,33% (р<0,05). Цей показник зменшуеться за рахунок втрати основних елемен^в кiстки - кальцiю та фосфору. Через добу пюля закшчення експерименту Тх вмiст зменшуеться вщповщно на 11,08% (р<0,05) та 11,62% (р<0,05) в плечовш кiстцi, на 12,07% (р<0,05) та 12,46% (р<0,05) - в тазовiй i на 12,39% (р<0,05) та 12,62% (р<0,05) - в попе-рековому хребцi. Таким чином, найбiльшi змiни вiдбуваються в поперековому хребц та тазовiй кiстцi, що, можливо, обумовлене бiльшою мета-болiчною активнiстю губчастоТ речовини. Також через добу спостереження визначаеться с^мка втрата мiкроелеменiв дослiджуваних кiсток. Найбiльша рiзниця з контролем фiксуеться для рiвнiв мiдi, цинку та марганцю, вмют яких знижуеться в плечовш кютц на 14,08% (р<0,05), 17,09% (р<0,05) та 8,29% (р<0,05), в тазовiй - на 16,72% (р<0,05), 15,53% (р<0,05) та 17,61% (р<0,05) i в поперековому хребцi - вщповщно на 17,63% (р<0,05), 19,46% (р<0,05) та 16,78% (р<0,05). Рiвень залiза зменшуеться в порiвняннi з штактними тваринами достовiрно тiльки в плечових кютках на 6,18% (р<0,05). Характерним е вщсутнють динамки вмюту магню
В першi перюди реадаптацiТ не вiдбуваеться
вiдновлення дослщжуваних показникiв елемент-ного складу кюток. Навпаки через 7 днiв пюля закшчення експерименту спостер^аеться ще бь льше зростання вологостi плечовоТ кютки на 7,25% (р<0,05), тазовоТ - на 7,49% (р<0,05) та поперекового хребця - на 14,36% (р<0,05). Але, починаючи з 14 доби реадаптацшного перiоду, починае зменшуватися вмют води в кютках i на 21 добу спостереження вже не в^^чаеться до-стовiрноТ рiзницi з контролем. Вщповщна дина-мiка спостер^аеться i для вмiсту гiдрофiльних натрш та калiю, рiвень яких зростае на 7 добу реадаптацшного перюду максимально в поперековому хребц на 7,26% (р<0,05) та 6,77% (р<0,05). Через 21 добу спостереження в уах дослiджуваних кiстках вмют натрш та калiю не-значно в^зняеться вiд контролю (р>0,05).
Не зважаючи на швидке вiдновлення водного обмшу кюток, рiвень мiнеральноТ насиченост кь сток продовжуе зменшуватися на 7 добу спостереження i повiльно зростае тiльки в наступн строки реадаптацiТ. Проте, навiть через 30 дыв спостереження рiзниця з контролем складае в плечовш кютц 10,47% (р<0,05), в тазовiй -11,51% (р<0,05) та в поперековому хребц -10,29% (р<0,05). Вмют кальцш та фосфору мае подiбну динамiку. При цьому рiзниця з контролем е максимальна в поперековому хребц i складае через 7 дыв 17,85% (р<0,05) та 16,74% (р<0,05), через 14 днiв - 16,57% (р<0,05) та 15,63% (р<0,05), через 21 день - 11,35% (р<0,05) та 11,25% (р<0,05) i через мiсяць -9,62% (р<0,05) та 9,05% (р<0,05).
Для мiкроелементного складу дослiджуваних кiсток в перюди реадаптацп характерним е рiзке збiльшення рiзницi з контролем через 7 дшв спостереження та поступове вщновлення рiвню мiкроелементiв в наступи термiни. Але навiть через мюяць реадаптацiТ Тх вмiст ще менший за показники контролю. Найбiльшi змши вщбува-ються в поперековому хребцк Так, рiвень мiдi,
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
цинку та марганцю в даних кютках знижуеться через тиждень вщповщно на 26,71% (р<0,05), 21,35% (р<0,05) та 23,42% (р<0,05), через 14 днiв - на 25,31% (р<0,05), 20,11% (р<0,05) та 22,49% (р<0,05), через 21 день - на 14,51% (р<0,05), 18,34% (р<0,05) та 12,17% (р<0,05) i через мюяць - на 11,67% (р<0,05), 10,73% (р<0,05) та 10,09% (р<0,05). Таким чином, спо-стерiгаeться повiльне зменшення рiзницi з контролем до 14 доби
Висновки i перспективи подальших розробок
Таким чином, змши мактро- та мiкроелементно-го складу спостер^аються у всiх дослiджуваних ю-стках при всiх ступенях ппергщратацй, а 'х прогре-сування найбтьше вiдбуваeться в першi перiоди реадаптацй. Початок вiдновлення параметрiв пле-чово''', тазово''' кiстки та поперекового хребця ви-значенi тiльки на 21 добу реадаптацшного перiоду, що свщчить про адаптацiйнi та регенераторнi мо-жливостi у тварин зрiлого вку. Не зважаючи на початок вщновлення структури кiсток, через мюяць спостереження не вщбуваеться повно' нормалiза-цй хiмiчних показникiв 'х кютково''' тканини.
В подальшому плануеться вивчення хiмiчних показникiв кiсток тварин рiзного вiку в реадапта-цiйний перюд пiсля важкого ступеню гiпергiдрй i обфунтування можливостi корекцп '''х пошко-джуючо' дм помiрними динамiчними фiзичними навантаженнями.
новлення мiкроелементного складу через 21 добу реадаптацшного перюду, для якого е харак-терним зменшення вмюту магнiю та залiза в плечових кютках, рiвень яких менший за контроль через 7 дыв на 7,18% (р<0,05) та 8,67% (р<0,05), через 14 днiв - на 6,54% (р<0,05) та 7,32% (р<0,05). I все ж таки, через 21 добу ре-адаптацй вiдбуваеться нормалiзацiя вмiсту даних мiкроелементiв в компактнiй речовин пле-
Лiтература
1. Остеопороз: диагностика, профтактика / [Корж Н.А., Повороз-нюк В.В., Дедух Н.В., Зупанец И.А.] - Х. : Золотые страницы, 2002. - 648 с.
2. Аналiз структури первинноТ швалщност та чинниюв ïx форму-вання при травмах юн^вок в умовах великого мюта / Г.В. Гайко, А.В. Калашшкова, В.А. Боер [та ш.] /Аналiтико-iнформацiйна доповiдь - Днтропетровськ: Пороги, 2008. - С. 23 - 25.
3. Delmas P.D. LAUNCH OF THE BONE AND JOINT DECADE 20002010 / P.D.Delmas, M.Anderson // Osteoporosis International. -2000. - Т.11, № 2. - С. 95-97.
4. Жалко-Титаренко В. Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основные соотношения в норме и при патологии / Жалко-Титаренко В.Ф. - К. : Здоров'я, 1989. - 199 с.
5. Погорелов М.В. Сучасш уявлення про водно-сольовий обмш / М.В.Погорелов, В.1.Бумейстер, Г.Ф.Ткач [та ш.] // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2009. - Вип.2. - С.8-14.
6. Макро- та мiкроелементи (обмiн, патолопя та методи визна-чення): монографiя / [М.В. Погорелов, В.1. Бумейстер, Г.Ф. Ткач, С.Д. Бончев та ш.]. - Суми : Вид-во СумДУ, 2010. - 147 с.
7. Гусак 6.В. Мiкроелементний склад довгих та мшаних юсток скелета в нормi / 6.В. Гусак, Погорелов, Г.Ф. Ткач [та ш.] //УкраТнський морфологiчний альманах. - 2010. - Т.8., №4. - С. 51 - 55
8. Ткач Г.Ф.Особливост xiмiчного складу юсток скелету бiлиx щу-рiв рiзного вiку за умов впливу пперпдратаци оргашзму / Г.Ф. Ткач // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского - 2010. - Т. 146, Часть V. - С.153-156.
спостереження та строке вщ- hoboi кютки (рис. 3).
^ J V
^ ^ & & ^
г
7 джв 14 дша 21 день 30 днт
Рис. 3. Динамка зм1н вмсту мкро- та макроелемент'в ксток щурв зрлого вку в умовах гюоосмолярноТ г1перг1дрп важкого ступеню в пер1оди реадаптацй.
Реферат
МОНИТОРИНГ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА КОСТЕЙ СКЕЛЕТА В УСЛОВИЯХ ГИПООСМОЛЯРНОЙ ГИПЕРГИДРАТАЦИИ РАЗНОЙ СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ И В ПЕРИОДЫ РЕАДАПТАЦИИ У ЖИВОТНЫХ ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА Ткач Г.Ф.
Ключевые слова: кости скелета, химический состав, крысы, гипергидратация.
Выполненные исследования химического состава костей животных зрелого возраста, которые находились в условиях гипергидратации, выявили в сравнении с контролем заметную деминерализацию скелета. Степень и направленность этих изменений зависят от степени гипергидратации и периода реадаптации.
Summary
MONITORING OF THE MATURE ANIMALS BONE'S CHEMICAL COMPOSITION IN DIFFERENT DEGREES OF HIPOOSMOLAR OVERHYDRATION AND DURING THE REHABILITATION Tkach G.F.
Keywords: skeleton bones, chemical composition, rats, hyperhydration
Performed in a comparative aspect of the study the chemical composition of bones of animals of mature age, who were in hydration, as compared with the control group, there is a noticeable decrease in the level of saturation, and mineral deficiencies. The extent and direction of these changes depends on the degree of hydration effects and rehabilitation period.
УДК 616.379 - 008.64:616.831 - 005 - 4] : 616.831.4 - 092 Ткачук О.В.
УМ1СТ РНК У ТИМОЦИТАХ ЩУР1В З1 СТРЕПТОЗОТОЦИН-1НДУКОВАНИМ ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ, УСКЛА-ДНЕНИМ 1ШЕМ1ЧНО-РЕПЕРФУЗ1ЙНИМ ПОШКОДЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Чершвц
У досл{дах на бших щурах-самцях {з чотирим1сячним цукровим д{абетом вивчено вплив каро-тидног 1шемИ-реперфузИ на вм{ст РНК у р{зних класах тимоцит{в. Встановлено, що в кгрковт зот тимуса чотиримжячний цукровий д{абет та 1шем1чно-реперфузшпе пошкодження головного мозку в контрольних щур{в { тварин гз цукровим д{абетом посилюють синтез РНК в л{мфоб-ластах, великих, середнгх та малих тимоцитах. У тимоцитах мозковог зони цукровий д{абет знижуе вм{ст клтинног РНК. 1шем{я-реперфуз{я головного мозку тдвищуе вм{ст РНК у в&х класах тимоцит1в даног зони контрольних щур{в та тварин гз цукровим д{абетом.
Ключов1 слова: цукровий д1абет, 1шем1я-реперфуз1я головного мозку, тимоцити, РНК.
Публ1кац1я е фрагментом планово!' науково-дослщноТ роботи "Порушення функцюнування центральних та периферичних ланок нейро1муноендокринноТ системи за умов ппоксп та Ыших несприятливих чинниив I розробка шлях1в корекцп патолопчних змш" (№ державноТ реестрацп 0109и003914) Буковинського державного медичного уыверситету
Вступ
Цукровий дiабет 1 типу вважають органо-специфiчним iмунним захворюванням, ключовим моментом якого е спрямоване руйнування р-ендокриноци^в, що вщбуваеться на певному ге-нетичному та автамунному фон [1, 3, 5]. Одним iз основних напрямюв лкування даного страж-дання е iмунотерапiя, що доведено застосуван-ням певного типу антитт [9, 14, 15]. Однак дос iнтимнi автамуны аспекти дiабету залишаються до кшця не виясненими. Серед багатьох усклад-нень цукрового дiабету одне з провщних мiсць належить гострим порушенням церебрального кровообiгу [8, 12, 14]. Показано, що у хворих на дiабет поширенють iшемiчних шсуль^в у декть-ка разiв перевищуе даний показник у па^ен^в без порушення функци пiдшлунковоТ залози [16]. Взаемообтяжуючий ефект поеднання цих патолопчних сташв вiдомий, але природа його мало вивчена. Одним iз ТТ ймовiрних механiзмiв може бути посилення автамунних розладiв, адже вь домо, що в пошкодженнi нервовоТ тканини при iнсультах важлива роль належить автоантиттам до ТТ компонент, якi виробляються внаслiдок посилення проникност гематоенцефалiчного бар'еру (ГЕБ) для нейроспецифiчних бiлкiв [6]. Вiдомо, що у хворих iз тривалим перебiгом цукрового дiабету мае мiсце пщвищена проникнiсть ГЕБ [5]. Крiм того, у хворих, що страждають на дiабет 1 типу з дiабетичною полiнейропатiею, виявлено пiдвищений рiвень автоантитт до основного бiлка мiелiну [15], а отже, вони можуть проникати в мозок вiдразу пюля шемп, пришви-
дшуючи та обтяжуючи його пошкодження. Це обфунтовуе актуальнють дослiджень, спрямо-ваних на вивчення MexaHi3MiB порушення авто-толерантностi при поеднанн цукрового дiабету та шеми-реперфузи головного мозку.
Одним i3 чутливих маркерiв неспецифiчноТ реакцп тимуса на дш рiзних чинникiв е експреая тимоцитами РНК [7, 10, 17], що визначило про-ведення нами вщповщного дослiдження.
Мета дослiдження
Вивчити вмют РНК у кл^инах лiмфо'ЩноТ по-пуляцп тимуса контрольних щурiв та тварин i3 цукровим дiабетом за умов шеми-реперфузи головного мозку.
Матерiал та методи дослвдження
Для моделювання цукрового дiабету 1 типу двомюячним бiлим лабораторним щурам однократно внутршньочеревно уводили стрептозо-тоцин (Sigma, США, 60 мг на 1 кг маси тта) [4]. Через чотири мiсяцi в частини щурiв iз дiабетом та в контрольних тварин такого ж вку виконува-ли двобiчну каротидну шемш шляхом клтсу-вання загальних сонних артерш протягом 20 хв. iз наступною реперфузiею [11]. Тварин виводили з експерименту шляхом декаштацп пщ калтсо-ловим наркозом на 12 добу пюля моделювання шеми-реперфузи мозку. Тимус 18 год фксували в розчин Буена, пiсля стандартно! гютолопчноТ обробки заливали в парафш, готували серiйнi зрiзи товщиною 5 мкм. Для виявлення РНК зрiзи депарафшували, регiдрували в нисхiдних концентра^ях етанолу та зафарбовували
