CC BY
125Модульно-рейтингова технологія навчання як основна умова успішної підготовки вчителя в системі індивідуалізованого навчання
Ажиппо О.Ю.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотації:
Розглядається і характеризується поняття модулю та рейтингу, зокрема наводяться принципи технології модульного навчання, та обговорюються шкали оцінок для побудови рейтингу результативності учбової діяльності студентів. Наведено свій варіант модульно-рейтингової технології, де з'єднання двох технологій навчання (модульної і рейтингової) в єдину - модульно-рейтингову дозволяє не тільки успішно освоювати учбовий матеріал, але і проводити об'єктивний контроль і оцінку знань студентів. Виділено умови успішного індивідуалізованого навчання студентів при використанні модульно-рейтингової технології.
Ключові слова:
модульно-рейтингова технологія, індивідуалізоване навчання, успішність підготовки вчителя.
Ажиппо А.Ю. Модульно-рейтинговая технология обучения, как основное условие успешной подготовки учителя в системе индивидуализируемого обучения. Рассматривается и характеризуется понятие модуля и рейтинга, в частности приводятся принципы технологии модульного обучения, и обсуждаются шкалы оценок для построения рейтинга результативности учебной деятельности студентов. Автором приведен свой вариант модульно-рейтинговой технологии, где соединение двух технологий обучения (модульной и рейтинговой) в единую -модульно-рейтинговую позволяет не только успешно осваивать учебный материал, но и проводить объективный контроль и оценку знаний студентов. Выделено условия успешного индивидуального обучения студентов при использовании модульнорейтинговой технологии.
модульно-рейтинговая технология, индивидуализируемое обучение, успешность подготовки учителя.
Aghyppo A.Y. Module-rating technology of teaching, as a basic condition of successful preparation of teacher in the individualized departmental teaching.
Notion of the module and rating is examined in the given article and characterized, in particular, a led principle of technology of the module teaching, and the scales of estimations for construction of rating of effectiveness of educational activity of students come into question. In addition, by the author is resulted the variant of module-rating technology, where connection of two technologies of teaching (module and rating) in single is - module-rating allows not only successfully to master educational material but also to conduct the objective control and estimation of knowledge's of students. It is single out conditions of successful individual teaching of students using module-rating technologies.
module-rating technology, individualized teaching, success of teacher preparation.
Вступ.
Однією з найважливіших задач сучасної педагогічної теорії і практики - це прагнення вийти за рамки традиційного навчання і знайти нові засоби, методи і технології навчання, що дозволяють підвищити якість професійної підготовки фахівців у вузі.
Аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень по проблемі педагогічних технологій (В.П. Беспалько, А.А. Вербицький, М.В. Кларін, М.І. Махмутов, Ф. Янушкевич і ін.) показав, що, не дивлячись на наявний багатий арсенал різних технологій навчання (контекстне, діалогове, програмоване, проблемне навчання і т.д.), жодна з них окремо не може забезпечити досягнення поставленої мети. Виникла суперечність між зростаючими вимогами практики до підготовки компетентних фахівців і відсутністю в педагогічній, науці досліджень по розробці доцільних педагогічних технологій які забезпечують підготовку фахівців, що володіють мобільними знаннями, гнучкими методами професійної діяльності і критичним мисленням.
Дослідження виконано згідно напрямків практичної діяльності факультету фізичної культури ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження. Проаналізувати та визначити умови успішного індивідуалізованого навчання студентів на основі модульно-рейтингової технології навчання
Методи дослідження: аналіз педагогічної, соціологічної літератури, аналіз документів, різні види анкетування та опитування..
Результати дослідження.
Модульне навчання зародилося і придбало велику популярність у вищих учбових закладах багатьох країн світу. Проте не дивлячись на достатню “зрілість” © Ажиппо О.Ю., 2010
модульного навчання, як в змістовному, так і “віковому” аспекті (воно виникло в 60-і роки 20 сторіччя), проте дотепер існують різні точки зору на розуміння модуля і технологію його побудови, як в плані струк-туризації змісту навчання, так і розробки форм і методів навчання.
У російській і українській педагогічній літературі широке ходіння одержало визначення модуля, як основного засобу модульного навчання, яке є закінченим блоком інформації, що включав цільову програму дій і методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей [8, 9, 11].
Термін “модуль” в етимологічному значенні є “стиснення, компоновка знань в зручному для використовування вигляді”. Знання можна “упакувати” по-різному, залежно від поставленої дидактичної мети (пакет, блок, інформація, рамка, алгоритм, програма і т.п.). Кожна наука по-своєму компонує одержану інформацію.
Необхідність “стиснення” інформації багато дослідників [11, 13] пояснюють тим, що учбовий матеріал великого об’єму запам’ятовується насилу; в той же час, учбовий матеріал, розташований в певній системі, полегшує його сприйняття; виділення смислових опорних пунктів полегшує запам’ятовування; інформація краще запам’ятовується, якщо вона кодується в конспект-схему або опорний сигнал. Всі методичні прийоми блокового навчання націлені на формування у студентів системи знань, здібності до розрізнювання головного і другорядного матеріалу, що вивчається, в рамках дисципліни.
Компоненти модульного пакету не є жорстко фіксованими і можуть варіюватися залежно від: конкретної дисципліни; ступеня освіти; рівня навчання студентів; особового і професійного досвіду викладача.
Досягнення цілей професійної освіти може бути досягнуто інтеграцією ряду приватних принципів технології модульного навчання:
• квантування (“стиснення” інформації);
• проблемності;
• модульності (блоковості);
• паритетності.
Всі вони обумовлені, загальною теорією функціонування систем, яка є методологічною основою технології модульного навчання.
Принцип квантування спирається на модульну організацію кори головного мозку. Освоюючи учбовий матеріал, студент ділить його на, системні “кванти” або дози, а потім оформляє їх різними знаковими системами (мовними, графічними, символічними).
Принцип проблемності відображає психологічну закономірність, згідно якої проблемна ситуація підвищує ефективність засвоєння учбового матеріалу, сприяє формуванню мотивації навчання і розвитку творчого відношення до діяльності.
Принцип модульності означає компоновку учбового матеріалу блоками: блок “входу”; блок узагальнення; теоретичний блок; блок генералізації; блок “виходу”.
Принцип паритетності означає створення позитивного психологічного клімату у відносинах між викладачем і студентом. Даний принцип характеризує взаємодію викладача і студента в нових умовах (суб’єкт-суб’єктному взаємовідношенні), що складаються в ході реалізації інших принципів: модульнос-ті, проблемності, варіативності і тому в значній мірі є похідним від них [8].
Таким чином, технологія модульного навчання включає: цільовий компонент, ведучі приватні принципи, способи проектування змісту навчання через модульні програми і модулі, систему форм, засобів і методів навчання, а також комплексний контроль і оцінку учбових досягнень.
Порівняльний аналіз традиційного і модульного навчання показує, що до переваг останнього відносяться:
• цілі освоєння учбового матеріалу формуються в ді-яльнісному аспекті і пред’являються студентам перед початком навчання;
• діяльність в процесі індивідуалізованого навчання в основному направлена на освоєння учбового матеріалу, з обов’язковим результатом - навчанням;
• функції викладача зводяться до ролі діагноста, консультанта-радника, мотиватора і джерела інформації;
• для реалізації задач навчання використовуються різноманітні методи, частіше всього активні і розвиваючі;
• навчання в модулях йде в слушний для студента час, в будь-якому місці (дома, на тренувальних зборах, змаганнях і ін.), і залежно від інтелектуальних можливостей студента, що дуже важливе в системі індивідуалізованого навчання;
• контроль (поточний, рубіжний, підсумковий) здійснюється поетапно, у міру освоєння модуля або всієї модульної програми.
Як показує теоретичний аналіз і наш досвід роботи по використовуванню технології модульного навчання, разом з наголошеними достоїнствами, дана технологія має і ряд недоліків і перш за все це трудомісткість виготовлення учбових модулів, пов’язана з великими інтелектуальними витратами і збільшенням навантаження викладача на 20-25%, що складається, в основному, за рахунок необхідності здійснювати безперервний контроль і розробляти навчально-методичну документацію. Шляхи скорочення витрат робочого часу викладача ми бачимо в тому, щоб перекласти на ПК не тільки майже всі види контролю, але і передати машині також і тренажерні функції. Якщо врахувати, що при модульному навчанні міняється структура, діяльності викладача (зменшується кількість аудиторних годин на 5-10%), то збільшення навантаження не так вже велике в порівнянні з тим позитивним ефектом, який ми маємо при модульному навчанні.
Модульне навчання - це комбінована дидактична система, яка вимагає використовування і широкого спектру методів. Наш досвід практичної роботи, а також аналіз теорії питання [12, 13] дозволяє вважати найдоцільнішою наступну класифікацію методів модульного навчання:
1. Інформаційні методи навчання (лекція, розповідь, консультування, бесіда, демонстрація, самостійна робота з книгою, навчальною програмою і ін.).
2. Операційні методи навчання (алгоритм, лабораторні вправи, програмований опит, робота на тренажері і ін.).
3. Пошукові методи навчання (дискусія, ділова гра, мозковий штурм, рішення творчих задач і ін.).
У основі даної класифікації лежить спрямованість методів на рішення дидактичних задач, самостійне здобування знань студентами, на активізацію їх пізнавальної діяльності, розвиток мислення, формування практичних умінь і навиків, що в цілому і визначає сутність модульного навчання.
Гнучкість модульного навчання дозволяє легко поєднувати її з іншими технологіями і способами навчання і, зокрема, з рейтинговим контролем знань.
Рейтинг служить основою для побудови шкал оцінок результативності учбової діяльності студентів і визначається оцінками, виставленими за вибраною єдиною шкалою з чіткою градацією рівня теоретичних знань, практичних умінь і навиків. Рейтинг формується протягом всього періоду, навчання студента. Підсумкова оцінка за предмет включає не тільки результати іспитів, але і враховує результати всіх проміжних етапів контролю за весь семестр (домашні і аудиторні контрольні роботи, колоквіуми, реферати, конспекти, доклади, лабораторні, семінарські і практичні заняття і т.д.). Результати контролю оцінюються в балах і підсумовуються від етапу до етапу. У результаті, як за весь період навчання у вузі, так і його певну частину (семестр, курс) студент набирає суму балів, яка характеризуватиме його рівень успіхів в навчанні порівняно з іншими студентами, тобто, буде визначений його рейтинг - місце, яке він займає в групі, на курсі, факультеті і т.д. (1-ий, 2-ий, 10-ий або 100-ий).
Достатньо тривалий досвід роботи по рейтинговій системі оцінки знань студентів Далутського університеті (штат Міннесота, США) і ін., дозволив по-новому підійти до організації і планування учбового процесу, самостійної роботи студентів: дати більш об’єктивну диференційовану оцінку їх теоретичним знанням, практичним умінням і навикам, провести градацію в студентських групах, що мають усереднену оцінку успішності, упорядкувати їх по рівню підготовки і ін.
[3, 6].
Разом з тим, аналіз літературних джерел показав, що в різних вузах застосовуються різні моделі рей-тингової системи. Наприклад вводиться безперервний контроль за успішністю студентів по всіх дисциплінах протягом семестру. Як правило, тут використовується модульний принцип вивчення дисциплін. З рейтингу студента по окремих предметах складається рейтинг за семестр, учбовий рік і весь період навчання [6, 10]. Рейтинговий контроль ділиться на два рівні: в перший входять результати сесії; другий - включає семестровий контроль, що проводиться кафедрами. Причому оцінки за допомогою поправочних коефіцієнтів переводяться в бали.
Таким чином, з’єднання двох технологій навчання (модульної і рейтингової) в єдину - модульно-рейтингову дозволяє не тільки успішно освоювати учбовий матеріал, але і проводити об’єктивний контроль і оцінку знань студентів.
Виходячи з вищевикладеного, в системі індивідуалізованого навчання студентів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ми використовували свій варіант модульно-рейтингової технології, в основу яку було встановлено:
• чітке планування і організація учбового процесу;
• індивідуальний підхід до розкриття творчих можливостей студентів:
• можливість самостійного опрацьовування і засвоєння учбового матеріалу;
• безперервний контроль і облік успішності протягом семестру (учбового року);
• кількісна оцінка знань (рейтинг) по всіх учбових дисциплінах;
• коефіцієнт значущості дисципліни, який визначає реальний рівень підготовки фахівця.
Найважливішими складовими модульно-рейтингової технології навчання є контроль і оцінка знань студентів, що включає поточний, рубіжний і підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється на лекціях, семінарських, практичних і лабораторних заняттях.
Рубіжний контроль - це оцінка знань по кожному модулю. На стадії рубіжного контролю в кожну роботу включаються питання з попередніх модулів, щоб уникнути “фрагментності” в засвоєнні знань і сприяти їх систематизації.
Підсумковий контроль - перевірка знань студентів на заліках і іспитах.
Оцінка успішності студентів проводиться залежно від освоєння учбового матеріалу. Провідний викладач дисципліни; встановлює форми контролю знань по
кожному модулю і визначає коефіцієнт значущості кожного виду контролю і затверджує їх на засіданні кафедри. Різні види контролю узгоджуються з графіком індивідуалізованого навчання кожного студента, і доводяться до його відома.
Рейтинг дисципліни складається з балів, одержаних студентом по всіх видах контролю з урахуванням коефіцієнтів кожного завдання і екзаменаційної (залікової) оцінки.
Обчислюється рейтинг дисципліни по формулі:
/& * Кі
и — і = 1
Ки = -----п------
/Кі
і = 1
Яд - рейтинг дисципліни;
Qi - середня оцінка і-го контролю;
Кі - коефіцієнт значущості і-го контролю;
Е - сума оцінок всіх контролів і коефіцієнтів значущості.
Якщо дисципліна вивчається протягом декількох семестрів, то підсумковий рейтинг дисципліни визначається як середня зважена величина семестрових рейтингів.
При визначенні коефіцієнта значущості кожного виду контролю необхідно врахувати, що сума коефіцієнтів поточного і рубіжного контролю повинна перевищувати коефіцієнт підсумкового контролю, для того, щоб стимулювати систематичну роботу студентів протягом семестру. Нами використовувалися наступні коефіцієнти значущості занять: лабораторна робота - 10; тестування - 20; контрольна робота - 30; колоквіум - 40;
індивідуальне (семестрове ІНДЗ) завдання - 50; залік - 50; іспит - 70.
Всі види поточного контролю протягом семестру, за виключення лабораторних робіт, можна оцінити 100-ми балами в сукупності (наприклад, тестове опитування - 30 бали, конспектування - 20, виступ на семінарі - 20, міні контрольна робота - 30 і ін.). Коефіцієнт значущості поточного контролю - 1.
З урахуванням коефіцієнта значущості зразковий розрахунок усередненого рейтингового бала у нас виглядає таким чином, таблиця 1.
Облік успішності студентів повинен бути відображений в двох відомостях: атестаційної і залікової (екзаменаційної). В атестаційній відомості проставляється бал контролю рубіжного по кожному модулю і середній бал по дисципліні.
Висновки.
Таким чином, необхідною умовою успішного індивідуалізованого навчання студентів, є використовування модульно-рейтингової технології, яка дозволяє: відійти від потокового методу навчання і перейти до індивідуалізованої підготовки вчителя; перенести центр тяжкості учбового процесу на самостійну робо-
Таблиця 1
Модульно-рейтинговий контроль знань студентів
Модулі, оцінки Види контролю Оцінки студентів по видах контролю в окремих модулях Середня Оцінка Коефіцієнт значущості
1-ий модуль 2-ий модуль 3-ій модуль 4-ий модуль
Поточний контроль:
конспектування 20 20 20 20
тестове опитування 20 30 20 30
виступ на семінарі 10 20 10 20
міні контр. робота 20/70 20/90 20/70 20/90 80 1
Рубіжний контроль:
Лабораторні роботи 80 70 90 60 75 1
Тестування - 90 - 90 90 2
Контрольна робота 80 - 80 - 80 3
Колоквіум - 70 - 70 70 4
Семестровий залік - 80 80 - 80 5
Залік (екзамен) - - - - 75 5/7
ту, забезпечивши для цього кожного студента наочними модульними програмами; упровадити в учбовий процес специфічні форми і методи навчання (метод укрупнених дидактичних одиниць; метод навчання в малих групах і індивідуально; цикловий метод і ін.); змінити роль і функції викладача в учбовому процесі, перетворивши його на консультанта-координатора; упровадити систему тестів і контрольних робіт по кожному модулю; використовувати рейтингову систему контролю і оцінки знань, за допомогою якої студенти стимулюються до отримання систематизованих міцних знань і ранжуються за об'ємом і глибиною освоєння учбового матеріалу і ін.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення модульно-рейтингової системи навчання у школах.
Література:
1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.
2. Беспалько В.П. Системно-методическое обеспечение учебнопознавательного процесса подготовки специалистов / В.П. Беспалько, Ю.Г. Татур. - М.: Высшая школа, 1989. - 144 с.
3. Бушнева Н.А. Рейтинговая многобалльная система контроля и оценки знаний студентов / Н.А. Бушнева. - Алматы: Из-во Каз. ПУ, 1994. - 95 с.
4. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А.А. Вербицкий. - М.: Высшая школа, 1991. - 204 с.
5. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе / М.В. Кларин. - М.: Педагогика, 1989. - С. 10.
6. Коренев Ю.М. Опыт создания и применения системы рейтинга / Ю.М. Коренев, В.А. Силачев. - ЖВХО им. Д.И. Менделеева -1990. - т. 35 - № 3. - С. 323-327.
7. Махмутов М.И. Современный урок: Вопросы теории / М.И. Махмутов. - М.: Педагогика, 1981. - 191 с.
8. Лаврентьева Н.Б. Педагогические основы разработки и внедрения модульной технологии обучения. Автореф. дисс... докт. пед. наук. - Барнаул, 1999. - 42с.
9. Логвинов И.И. Имитационное моделирование учебных программ / И.И. Логвинов. - М.: Педагогика, 1980. - 127 с.
10. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность: Пер. с нем. / Х. Хек-хаузен. - М.: Педагогика, 1986. - т. 1, 2. - 406 с.
11. Чощанов М.А. Гибкая технология проблемно-модульного обучения / М.А. Чощанов. - М.: «Народное образование», 1996. -156 с.
12. Шамова Т.И. Активация учения школьников / Т.И. Шамова. -М.: Педагогика, 1982. - 208 с.
13. Юцявичене П.А. Теория и практика модульного обучения / П.А. Юцявичене. - Каунас: Швиеса, 1989. - 185 с.
14. Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования / Ф. Янушкевич. - М.: Высшая школа, 1986. - 134 с.
Надійшла до редакції 29.10.2010р.
Ажиппо Александр Юрьевич aghyppo@mail.ru
