Моделювання активності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

14. Чорнш З.П., Шрко 1.Б., Салапак В.М., Дячук М.В. Вплив домшкових анюшв на ефективнiсть генерацп центрiв забарвлення в кристалах SrCl2-Me+. Одновимiрна модель // Науковий вюник НЛТУ Украши: зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Украши. - 2006, ви-пуск 16.2. - С. 112-118.

15. Чорнш З.П., Шрко 1.Б., Салапак В.М., Дячук М.В. Радiацiйнi процеси в юнних ланцюгах, легованих чужерiдними юнами. I. Iоннi ланцюги з точковим дефектами дипольно-го типу // Науковий вюник НЛТУ Украши: зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Украши. -2009, в друщ.

16. Чорнш З.П. Реорieнтащя та термодисощящя домшково-вакансшних комплексiв у кристалах SrCh-M^ // Журнал фiзичних дослiджень. - 1999. - Т.3, №4. - С.513-518.

17. Чорний З.П., Панасюк М.Р., Крочук А.С., Щур Г.А., Максимович Х.К. Исследование реориентации примесно-вакансионных диполей в кристаллах SrCl2-Me+ // Известия вузов. Сер. физ. - 1984. - N9. - С.106-108._

УДК331.5.024.52 Ст. викл. Л.М. Кравчук -ПВНЗ "Ушверситет

економки iтдприемництва"

МОДЕЛЮВАННЯ АКТИВНОСТ1 ВИПУСКНИК1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В НА РИНКУ ПРАЦ1

Присвячено моделюванню активностi випускникiв вищих навчальних закладiв на OCHOBÏ закошв неч^ко'' лопки. Iнформацiйною базою дослiдження виступили результата анкетування випускникiв чотирьох вищих навчальних закладiв м. Хмель-ницького. Отримаш результати дають змогу ранжувати випускникiв за п'ятьма рiв-нями активности високий, вище середнього, середнш, нижче середнього та низький, завдяки чому можна спрогнозувати поведшку випускниюв i певним чином впливати на кон'юнктуру ринку працi.

Senior lecturer L.M. Kravchuk - University of Economics and Entrepreneurship

Design of activity of graduating students of higher educational establishments at the market of labour

The article is devoted the design of activity of graduating students of higher educational establishments on the basis of laws of fuzzy logic. The results of questionnaire of graduating students of four higher educational establishments of Khmel'nickiy city came forward the informative base of research. The got results enable to conduct sorting graduating students after five levels of activity: high, higher middle, middle, below middle and low, that enables to forecast the conduct of graduating students and definitely to influence on the state of affairs of labour-market.

Економжа Украши, як i багатьох европейських держав, переживае фь нансово-економiчну кризу, що, безумовно, ще бшьше посилило прояв нега-тивних тенденцш у сферi зайнятост населення. Щодня поповнюеться "армiя" безробггних новими звшьненими пращвниками, внаслщок чого зростае рь вень безробггтя, знижуеться рiвень життя населення та шдвищуеться сощаль-не напруження в суспшьствь Особливо вразливою в таких умовах е молодь, а саме випускники вищих навчальних закладiв, як лише розпочинають свою професшну дiяльнiсть. Останшми роками намггилась тенденщя, що тисячi тдготовлених на сучасному рiвнi випускниюв ВНЗ не можуть знайти роботу за спещальшстю, а тому вимушеш працювати на робочих мюцях, яю не вщ-повiдають ïхньому квалiфiкацiйному рiвню. Дешевизна робочоï сили високо'' квалiфiкацiï гальмуе зростання конкурентоспроможност економiки, стиму-люе вiдплив штелектуального капiталу. Таким чином, значнi кошти, якi нап-

равляють на розвиток штелектуального потенцiалу Украши, втрачаються i простежують дедалi бiльшу невщповщшсть попиту i пропозици робочо1 си-ли - надлишок працiвникiв одних професш i нестача iнших. Все це вимагае перегляду полiтики працевлаштування випускникiв, особливо тих, хто нав-чався за держзамовленням - таю фахiвцi обов'язково мають працювати за об-раною професiею. Для того потрiбно забезпечити здiйснення професшно1 орiентацil (профпропаганди, профконсультацiй, профвiдбору) на яюсно новому рiвнi: лише придатна до певно! професи молода людина мае 11 здобувати, адже в процес навчання розкриються 11 задатки, вона оволодiе потрiбними знаннями, набуде практичних навичок i зможе надаш стати професiйно ком-петентним пращвником. Адже дуже часто трапляеться так, що випускник ВНЗ не працюе за фахом, вш прикладае свою робочу силу в шших сферах i не вiдсутнiсть попиту на його професш е визначальним мотивом прийнятого ршення - вiн просто не готовий i не бажае працювати за обраною профеЫею.

Тому метою дослщження е виявлення чинниюв, якi впливають на ба-жання i готовнiсть випускника працювати за фахом та моделювання його ак-тивностi на ринку працi.

З щею метою ми здiйснили соцюлопчне опитування випускникiв чо-тирьох вищих навчальних закладiв м. Хмельницького: Хмельницького нащ-онального унiверситету (ХНУ), Приватного вищого навчального закладу мУнiверситет економжи i пiдприемництвам (УЕП), Хмельницького ушверси-тету управлiння i права (ХУУП) та Хмельницького iнституту конструювання-моделювання швейних виробiв (Х1КМШВ) за допомогою спещально розроб-лено! анкети, яка мютила як вiдкритi, так i закритi запитання, що дали змогу ощнити обiзнанiсть випускникiв iз трудовим законодавством, рiвень 1хтх витрат i готовнiсть працювати, стан здоров'я та 1хне ставлення до здорового способу життя тощо. В опитуваннi взяло участь 145 студенев четвертого-п'ятого курсiв, з них 22 % - особи у вщ 18-20 роюв, 78 % - у вщ 21-22 рокiв (рис. 1.). Щодо статi респондентiв, то 53 % - жшки, з яких 16 % - одружеш, i 47 % - чоловiки, з яких лише 7 % - одружеш (рис. 2).

Рис. 1. Структура респондентiв за вжом

Рис. 2. Статева структура респондентiв

Кшцевою метою анашзу анкетних даних е розроблення системи моде-лювання активностi випускника, яка здатна фшсованому вектору вхщних змiнних (якiснi характеристики випускника) X* = ^х*,х2,...,х^, поставити у

(де у (у) - нижне (верхне) значення вихщно1"

вiдповiднiсть рiшення у <

У, У

змшно1 у). Головним завданням системи цього моделювання е визначення рiвня активност випускника. Для виршення поставленого завдання пропо-нуемо застосовувати методи нечгтко1 логiки.

Як вхщт змiннi беруть частковi показники, як оцiнили експерти на с-новi анкетного опитування студентiв. Тобто це е ознаки активност студентiв. Пщ активнiстю випускника вищого навчального закладу будемо розумгти його готовнiсть i бажання працювати за фахом i прикладати зусилля для по-шуку роботи.

Вихiдним показником моделi буде рiвень активностi випускника, який е штегральною оцiнкою готовностi випускника до професшно1" та шшо1 дь яльность Рiвень активностi випускника (РАВ) набувае значення вщ 0 до 1. Причому 0 вказуе на абсолютну неактившсть, а 1 - на абсолютну актившсть випускника. Складники РАВ представлено як багатокритерiальний вибiр альтернатив iз використанням правил нечгткого виведення.

Для оцiнювання активностi випускника пропонують респонденлв по-дiлити за такими ознаками, як вж (Х1), стать (Х2), сiмейний стан (Х3), стан здоров'я (Х4), рiвень одноденних витрат (Х5), матерiальний стан (Х6), сфера прикладання працi (Х7), пошформовашсть про ринок працi (Х8), знання трудового законодавства (Х9), освiченiсть (Х10), готовнiсть мiгрувати (Х11), рь вень фiзичного навантаження (Х12), культурний розвиток (Х13), полiтична орiентованiсть (Х14) i працевлаштування (Х15).

Для встановлення, як з наведених ознак мають найбшьше значення для оцiнювання активност випускника, було використано метод експертних ощнок. Результати здiйсненого ранжування ознак наведено на рис. 3.

Рис. 3. Результати ранжування ознак, що визначають актившсть випускника

На думку експер^в, найбшьш значущими ознаками випускниюв тд час оцiнювання 1хньо1 активност е:

• вк - k1 = 0,121905

• стать - k2 = 0,129524

• с1мейний стан k3 = 0,118095

• здоpов'я випускника - k4 = 0,100952

• piвень одноденниx витpaт - k5 = 0,102857

• мaтеpiaльний стан - k6 = 0,072381

• сфеpa пpиклaдaння пpaцi - k7 = 0,072381

• поiнфоpмовaнiсть пpо pинок npauj - k8 = 0,07619

Решта ознак не досягнули ^шинного piвня kkr = 0,066667. Однак ïx ми pозглянемо y подальшому дослiдженнi, оскшьки дають змогу оцiнити все-бiчнy aктивнiсть випyскникa вищого навчального заклад в Xмельницькiй облaстi.

Kiлькiсною мipою погодженостi думок експеpтiв e диспеpсiйний ко-ефiцieнт конкоpдaцiï W, що за^опонував Кендалл [1]:

W = 12 'S (1)

2Í 3 \ ' ^ '

m (n - n)

де S - сума квaдpaтiв вiдxилень.

2

s = Z

i=1

Z rn- r

j J

(2)

1 n m

r=-LZZ rj (3)

ni=1 j=1

За наявност зв,язaниx paнгiв коефщент конкоpдaцiï обчислюють за фоpмyлою

W =_^_, (4)

m

m2(n3 - n) - mZ Tj

j=l

де Tj - показник зв,язaниx paнгiв y paнжyвaннi j-го експеpтa.

Значушдсть коефiцieнтa конкоpдaцiï W пpи n>7 встановлюють за кpи-

2

теpieм X nipœrn, який за нaявностi зв'язанж paнгiв обчислюють за фоpмy-лою (5)

X2 =-^-. (5)

1m

m 'n(n+l) —-Z Tj n -1 j=1

У paзi ïxньоï вiдсyтностi:

X2 = W ' m(n -1). (6)

Pозpaxовaний коефщент конкоpдaцiï W = 0,920062 св^ить пpо зб^ думок експеpтiв щодо впливу обpaниx ознак на aктивнiсть випускника. Kpiм того, X2 = 64,40435 > x2ab = 23,7 за piвнем знaчyщостi а = 0,05 i кшьюстю сту-пенiв вiльностi K = 15 -1 = 14, тому можна ствеpджyвaти, що погоджешсть

мiркувань експер^в для цих параметрiв достатня i результати ранжування ознак можна визнати коректними.

Отже, експерти встановили, що вс ознаки ^ею чи шшою мiрою виз-начають актившсть випускника. Тому продовжимо виклад застосування ме-тодiв неч^ко! логiки для оцшювання активностi випускникiв ВНЗ Хмель-ницько! областi.

Окресленi автором ознаки активност випускника е вхiдними змшни-ми системи. На основi 1хнього оброблення за допомогою бази нечггких знань отримують вихiднi змiннi - рiвень активностi випускника. Таким чином роз-глядають систему моделювання активност випускника з п входами й одним виходом:

у = fy X Х2,...,Хп), (7)

де у - вихщна змiнна; XI, х2,..., хп - вхiднi змiннi.

Вихщна змiнна - рiвень активностi випускника буде яюсною величиною i набуватиме значення: "високий", "вище середнього", мсереднiйм, "ниж-че середнього", "низький".

При цьому, значення змiнних XI - хп та у е вiдомими:

Щ = Ц м},.., м?т}, I = \П, (8)

7 = { у1, у2,..., ук }, (9)

де: м1 - значення вхщно! змшно! х, (I = 1, цт, т = 1, п - потужнiсть множини (8)); у3 - значення вихщно! змшно! (у = 1, к, к - потужшсть множини (9));

Для побудови моделi прогнозування рiвня активностi випускника, що вщображае його рухову, полiтичну, м^рацшну, трудову та культурну сторо-ни, пропонують використовувати 15 вище зазначених параметрiв, якiснi характеристики яких наведено в табл. 1. Тому вважаемо, що штегральний по-казник активност випускника (Р) залежить вщ групи критерив, що характе-ризуеться цими параметрами: Б - соцiально-демографiчна диференщащя; Е -фiнансово-економiчний стан; Т - трудова грамотнiсть; Б - сощально-суспшь-ний досвiд.

Табл. 1. Вхiднi параметри модел1 оцтки рiвня активност'1 випускника

Критерш Параметр Назва Можливi значення параметра

1 2 3 4

Сощально-демограф1чна диференщ-ащя Х1 В1к М - молодий; С - середнш; ВС - вище за середнш

Х2 Стать Ч - чолов1ча; Ж - жшоча

Хз С1мейний стан Н - неодружет; О - одружет; Р - розлучет;

Х4 Здоров'я випускника Г - гарне; Д - добре; З - задовшьне; Н - незадовшьне

Фшансово-економ1чний Х5 Р1вень одноден-них витрат Н - низький; С - середнш; ВС - вище середнього; В - високий

1 2 3 4

стан Хб Матер1альний стан В - високий; ВС - вищий за середн1й; С - середнш; НС - нижчий за середнш; Н - низький; ДН - дуже низький

Х7 Сфера прикладання пращ ПВ - промислове виробництво; СО - сфера обслуговування; СГ - сшьське господарство.

Трудова грамоттсть Х8 Пошформоватсть про ринок прац1 Н - низька; В - висока; ВД - ввдсутня

Х9 Знання трудового законодавства Д - добре; Ч - часткове; П- погане

Х10 Осв1чен1сть Н - низька; С - середня; В - висока

Соц1ально-сусп1льний досвтд Х11 Готовн1сть м1грувати ЗМ - здатний мкрувати; НМ - не здатний м1грувати

Х12 Ф1зичне навантаження РЗ - регулярно займаеться спортом; ЗН - нерегулярно займаеться спортом; Н - не займаеться спортом.

Х13 Культурний розвиток ВК - користуеться послугами заклад1в культури; НК - не користуеться послугами заклад1в культури

Х14 Пол1тична ор1ентован1сть С - слвдкуе за пол1тичними под1ями; НР - нерегулярно слвдкуе за пол1тич-ними под1ями; НС - не слвдкуе за полгтичними под1ями

Х15 Працевлаштуван-ня П - працюе; Ч - чекае ваканшя; Г - готовий працювати; Н - неготовий працювати.

Отож, задача моделювання полягае у тому, щоб кожному сполученню значень параметрiв поставити у вщповщшсть одне з ршень: ру (] = 1.т). З

огляду на це, у процес прогнозування активност випускника передбачено

1 • • т г* / * * *\

введення вектора фжсованих значень вхiдних змiнних X =( x1, x2,..., х*Л, де

х* еWi, / = 1, п та згiдно з шформащею про нього визначити вихщ у* е Y. Тоб-то, згiдно з теорiею нечгтких множин, визначити рiвнi змiни вихщного показ-

ника у*.

Вiдповiдно до прийнятих умов оцшки активностi випускника 11 рiвнi будемо визначати наступним чином: р1 - висока актившсть випускника (В); р2 - активнiсть вища середньо1 (ВС); р3 - середня актившсть (С); р4 - актив-шсть нижча середньо1 (НС); р5 - низька актившсть випускника (Н).

Наведеш рiвнi р1_ р5 будемо вважати характеристиками активнос^ ви-пускника вищого навчального закладу.

Зв'язок мiж вхiдними змiнними та вихiдною змшною можна предста-вити у виглядi дерева логiчного висновку (рис. 4).

Дереву лопчного висновку вiдповiдае така система сшввщношень:

Я = /я(Д Е, Т, (10)

В = /о(Х1, Х2, Х3, Х4) (11)

В = /в(х5, х6, Ху) (12)

Т = £т(Х8, Х9, Х10) (13)

Б = /б (Х11, Х12, Х13, Х14, Х15) (14)

Отже, iнтегральним показником е комплексне оцiнювання рiвня ак-тивност випускника, його якiсть залежить вщ часткових показникiв - груп критерив, за якими експерти виносять сво! судження про активнiсть випускника. Для ощнки значень змiнних активност випускника В, В, Т, Б будемо використовувати едину шкалу яюсних термiв (оцiнок): Н - низька, НС -нижча середньо1, С - середня, ВС - вища середньо'1, В - висока. При цьому, кожний терм подаеться неч^кою множиною iз вщповщною функщею прина-лежность При цьому функцiя приналежностi ¡¡т (х) характеризуе суб'ективну мiру (в дiапазонi [0; 1]) впевненостi експерта у тому, що чiтке значення х вщ-повiдае нечiткому терму Т [2]. Найчастiше на практищ використовують три-кутнi, трапецевиднi i гаусовi функци приналежностi, параметри яких дають змогу змiнювати форму функцш.

Рис. 4. Дерево логiчного висновку для ощнки акmивносmi випускника

А.П. Ротштейн у пращ [3] пропонуе таку аналггичну модель функци приналежност змшно! х довiльному нечiткому терму Т:

1

¡Т (Х) =■

1+

Х - Ь

\2

(15)

де: Ь i с - параметри настройки: Ь - координата максимум функци, ¡¡т(Ь) = 1; с - коефщент концентраций розтягнення функци.

При цьому число Ь е тим значенням змшно! х, яке найбшьше вщповь дае назвi нечiткого терма Т.

Застосуемо И для побудови функцш приналежност^ зокрема для зна-ходження рiвня активностi випускника (вихщна змiнна) та вхiдних змiнних,

щo того oбумoвлюють. Тaк, aнaлiтичний вигляд функцш принaлeжнocтi ви-хiднoï змiннoï Mae тaкий вигляд:

l

мвиcoкa aктивнicтьм: jB (y)

l+

2

y-l

v 0,2 у

"aктивmcть вищe ceрeдньoïм: jBC (y) =

'y-0,75^2

l+

v 0,3 у

"ceрeдня aктивнicть": jC(y)

2

y-0,5

l+

v 0,l5 у

"aктивнicть нижчe ceрeдньoï": jHC (y) =•

/y-0,2^2

l+

v 0,3 у

"низьга aктивнicть": jH (y) =

2

y-0

l+

v 0,2 у

n^i6pam функци принaлeжнocтi вихiднoï змiннoï "aктивнocтi випу^ кникa" теч^ким тeрмaм "виcoкa", "вищa ceрeдньoï", "ceрeдня", "нижчa ce-рeдньoï", "низькa" грaфiчнo зoбрaжeнo нa риc. 5

Рис. S. Функци приналeжностi euxidHoï3mîhhoï

Як видш з грaфiкiв, нaйбiльшe вiдпoвiдae тeрму "виcoкa" рiвeнь ви-хiднoï змiннoï l, тeрму ceрeдньoï" - 0,75, тeрму "ceрeдня" - знaчeння

змiннoï 0,5, тeрму "нижчe ceрeдньoï" нaйближчe знaчeння 0,25, тeрму "низь-кa" - 0, шр cвiдчить npo пoвну нeвiдпoвiднicть людини oбрaзу мiгрaнтa.

Зaзнaчимo, щo вихiднa змiннa "aктивнicть випуcкникa" нaбувae знaчeн-ня нa прoмiжку [0,l]. При чoму ïï тaкoж мoжнa вирaзити зa дoпoмoгoю нeчiт-

l

l

l

l

киx тepмiв "виcoкa aктивнicть", "aктивнicть вишa cepeдньoï", "cepeдня a^rn-нicть", "aктивнicть нижчa cepeдньoï" i "низькa aктивнicть". Для ^oro здiйcнюeтьcя пepexiд вiд нeпepepвнoгo iнтepвaлy [0,1] дo нeчiткoï мшжини [3]:

У

iPl(у) iP2(y) iPm(y)

[y, У1 )'[ У1, У2 )'""'

ym-1, У

(16)

дe [ 1 (y) ) - функщя пpинaлeжнocтi пpoмiжкy знaчeнь змiннoï [ym-1, ym )

[ ym-1 ym )

теч^^му тepмy Pi.

Чиcлo y*, я^ вiдпoвiдae нeчiткiй мнoжинi (16), визнaчaють тaким чи-

нoм:

* У1Л(У) + yjP2(y) +... + ym-ljê (y) (l7) y = =-. (17)

jPl(y) + jP2(y) +... + jPm (y) Оотшьки мoдeлювaння aктивнocтi випycкникa - ^ cиcтeмa з ^^pep-

вним виxoдoм, тo iнтepвaл

У, У

, m якoмy змiнюeтьcя вжщ у oб,eктa, po-

зiб,eмo та 5 piвниx чacтин: [0; 0,2), [0,2; 0,4), [0,4; 0,6), [0,6; 0,8) i [0,8; 1]. Bo-ни вiдпoвiдaють теч^ким тepмaм "низьга aктивнicть", "нижчa cepeдньoï", "cepeдня", "вишд cepeдньoï" тa "виcoкa aктивнicть". Шаля цьoгo фopмyлa (17)

знaчнo cпpocтитьcя i нaбyдe вигляду:

m

y+(J - 1)Л]1-(У)

У* = -, (18)

U (У)

J=1

дe Л - ^o^ вибpaний для iнтepвaлiв змiннoï у:

Л = У-У. (19)

m -1

Фopмyлa (18) дae змoгy здiйcнити oпepaцiю дeфaзифiкaцiï (вiд aнгл. defuzzification), тoбтo пepeтвopити нeчiткy iнфopмaцiю в чiткy.

З цieю мeтoю пpoцec oбчиcлeння пoтpiбнo здiйcнити зa тaким aлгo-pитмoм [3]:

1. Вготачити знaчeння вxiдниx змiнниx;

2. 3a дoпoмoгoю фyнкцiй пpинaлeжнocтi вxiдниx змiнниx i piвнянь бйзи зтнь визнaчити бaгaтoмipнi фyнкцiï пpинaлeжнocтi jPj ( x*, i = 1,15 ) для вcix m-

дiнтepвaлiв Pj = [yj-l, yj ), J = 1,5, m яю poзбивaeтьcя iнтepвaл [y, y ;

3. Bикopиcтoвyючи oпepaцiю дeфaзифiкaцiï (18), oтpимaти шyкaнe знaчeн-

*

ня У .

Тaким чинoм, зa дoпoмoгoю нeчiткoï бaзи знaнь нa ocнoвi вxiднoï ш-фopмaцiï пpo xapa^epTOrara cтyдeнтiв poбимo виcнoвoк пpo a^ramcre ви-пycкникiв. Як пoкaзyють peзyльтaти aнкeтнoгo oпитyвaння cтyдeнтiв чo-

тирьох ВНЗ Хмельницько! областi, найактивнiшими е випускники чоловiчоl статi середнього вiку iз середнiм рiвнем одноденних витрат. При цьому варто наголосити на тому, що з кожним роком жшки стають дедалi активнiшими у вЫх сферах життя. Тому в найближчш перспективi потрiбно очiкувати пев-них змш в активностi випускникiв.

Отримаш результати дають змогу прогнозувати поведшку випускни-кiв i надежно впливати на кон'юнктуру ринку працi.

Лггература

1. Бешелев С.Д. и др. Математико-статистические методы экспертных оценок. - М. : Изд-во "Статистика", 1974. - 159 с.

2. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений / Л. Заде. - М. : Изд-во "Мир", 1976. - 167 с.

3. Ротштейн А.П. 1нтелектуальш технологи щентнфшаци: неч1тю множини, генетичш алгоритми, нейронш мереж / А.П. Ротштейн. - Вшниця : Вид-во Вшницького пол1техшчного ш-ту, 1999. - 320 с. _