CC BY
322012
Модельні характеристики основних сторін психофізіологічної підготовленості спеціалістів економічного профілю
Пилипей Л.П.
Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»
Анотації:
Наведено рівень підготовленості випускників вищих навчальних закладів у відповідності з запитами сучасного виробництва. Виділено характеристики основних сторін спеціальної психофізіологічної підготовленості спеціалістів економічного профілю і її кореляційні зв'язки з рівнем професійної майстерності. Отримано банк даних показників найбільше значущих для кваліфікованих економістів основних психофізіологічних якостей. Розроблені критерії оцінки психофізіологічної підготовленості економістів за рівнем розвитку провідних для них спеціальних фізичних якостей. Встановлено, що високий рівень адаптації і успішної професійної діяльності спеціалістів залежить від основних фізичних та психофізіологічних якостей, умінь, навичок. Встановлено, що високий рівень адаптації і успішної професійної діяльності спеціалістів визначають: статична і загальна витривалість м'язів тулуба і плечового пояса, швидкість і координація рухів рук; уміння самостійно оптимізувати психофізіологічний стан; розвиток системи м'язів зорового аналізатора.
Ключові слова:
спеціалісти, економісти, моделі, психофізіологічні якості, кореляція.
Пилипей Л.П. Модельные характеристики основных сторон психофизиологической подготовленности специалистов экономического профиля. Приведен уровень подготовленности выпускников высших учебных заведений в соответствии с запросами современного производства. Выделены характеристики основных сторон специальной психофизиологической подготовленности специалистов экономического профиля и ее корреляционные связи с уровнем профессионального мастерства. Получен банк данных показателей наиболее значимых для квалифицированных экономистов основных психофизиологических качеств. Разработаны критерии оценки психофизиологической подготовленности экономистов по уровню развития ведущих для них специальных физических качеств. Установлено, что высокий уровень адаптации и успешной профессиональной деятельности специалистов зависит от основных физических и психофизиологических качеств, умений, навыков. Установлено, что высокий уровень адаптации и успешной профессиональной деятельности специалистов определяют: статическая и общая выносливость мышц туловища и плечевого пояса, скорость и координация движений рук; умение самостоятельно оптимизировать психофизиологическое состояние; развитие системы мышц зрительного анализатора.
специалисты, экономисты, модели, психофизиологические качества, корреляция.
Phylypey L.P. Model descriptions of basic sides of psycho-physiological preparedness of specialists of economic type. The level of preparedness of graduating students of higher educational establishments is resulted in accordance with the queries of modern production. Descriptions of basic sides of the special psycho-physiological preparedness of specialists of economic type and its cross-correlation connections are selected with the level of professional trade. The bank of these indexes of the most meaningful for skilled economists basic psycho-physiological qualities is got. The criteria of estimation of psycho-physiological preparedness of economists are developed on the level of development of anchorwomen for them the special physical qualities.. It is set that the high level of adaptation and successful professional activity of specialists depends on basic physical and psycho-physiological qualities, abilities, skills. It is set that the high level of adaptation and successful professional activity of specialists is determined: static and general endurance of muscles of trunk and humeral belt, speed and coordination of motions of hands; ability is independent to optimize the psycho-physiological state; development of the system of muscles of visual analyzer.
specialists, economists, models, psycho-physiological qualities, correlation.
Вступ.
Стрімкий розвиток сучасної науки і техніки, постійно зростаючий потік необхідної інформації, інтенсифікація навчального процесу впливають на характер навчального процесу у ВНЗ [2].
Останнім часом проведено багато досліджень професійно-прикладної фізичної підготовки за окремими спеціальностями [14]. Нині існує проблема, що систематизовано лише окремі аспекти наукового знання, не цілісну систему професійно-прикладної фізичної підготовки, а загальна концепція ще не сформована.
Професійно-прикладна фізична підготовка як спеціалізований вид підготовки студентів, окрім фізіологічних передумов, які вона створює, має такі властивості, як професійну мотивацію, моральні і духовні характерологічні якості, цілеспрямованість, почуття, обов’язки і відповідальність, рішучість, наполегливість, емоційну врівноваженість [7].
Тому на певному етапі розвитку суспільства, коли людський чинник не відігравав такої важливої ролі у суспільному виробництві, можна було обмежитися загальною фізичною підготовкою. Сьогодні проблема інтенсифікації виробництва вимагає підвищення якості підготовки фахівців до конкретних видів тру© Пилипей Л.П., 2012 doi:10.6084/m9.figshare.105466
дової діяльності, відповідно, викликає необхідність профілювання фізичного виховання до вимог обраної професії [11, 13, 16].
Як показує аналіз досліджень [15], у сучасних умовах у структурі загальної готовності людини, яка є складовою професійно-прикладної фізичної підготовки до професійної діяльності, що трактується як відповідний біосоціальний стан особи, виділяються такі її види: духовна (ідейна, політична, моральна); спеціальна трудова (виробнича, теоретична, технічна, технологічна); психічна (розумова, вольова, рефлекторно-емоційна); фізично-тілесна, функціонально-рухова [15]. Це необхідно враховувати при створенні про-фесіограм спеціалістів економічного профілю з метою підготовки студентів до адаптації у виробничих колективах, формування їх як лідерів до спілкування, керівництва колегами. Все це зумовлює пошук раціональних шляхів здійснення ППФП у системі фізичного виховання вузу.
Проблемою ППФП є використання в професійній діяльності більшості спеціальностей інформаційних технологій.
Актуальність впровадження професійно-прикладної фізичної підготовки у навчальний процес з фізичного виховання підтверджена багатьма дослід-
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біологічні
‘---“----------1 проблеми фізичного
виховання і спорту __________________
никами [4, 6, 12, 17, 18].
Теоретичні напрацювання і методичні розробки професійної спрямованості фізичної підготовки у ВНЗ за окремими професіями значні за обсягом, але цілісна концепція ППФП відсутня.
Зміст професійно-прикладної фізичної підготовки, форми, методи, засоби фізичної культури і спорту, питання підвищення ефективності професійної підготовки студентів ВНЗ з урахуванням вибраної спеціальності досліджувалися багатьма науковцями [1, 8, 14].
Однак вплив прогресу на суспільне виробництво, нові економічні відносини, зміна структури, місця і функціональної ролі спеціалістів - все це вимагає перегляду структури, змісту і спрямованості професійно-прикладної фізичної підготовки студентів.
Проблема професійної підготовки у ВНЗ досліджувалася при розробці професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ економічних спеціальностей [1, 3, 8].
Відсутність теоретико-методичного обґрунтування модельних характеристик основних сторін психофізіологічної підготовленості спеціалістів економічного профілю з метою створення ефективної системи ППФП вимагає дослідження в цьому напрямку.
Дослідження виконане згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України за темою «Теоретико
- методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів» (3.1.8.3 п).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: теоретико-методичне обґрунтування модельних характеристик основних сторін психофізіологічної підготовленості спеціалістів економічного профілю.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, узагальнення досвіду і практики, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, моделювання, методи математичної статистики.
Результати досліджень.
Результати кореляційного аналізу взаємозв’язку рангової оцінки професійної підготовки з різноманітними параметрами психофізіологічних якостей дозволили, з одного боку, визначити структуру значимість кожної з якостей для прояву психофізіологічної підготовленості представників даної професії, а з іншого боку, виявити найбільш інформативні для них показники, на які потрібно орієнтуватися при характеристиці якісних сторін рухової діяльності на етапах підготовки і контролю індивідуальних можливостей і для збереження працездатності. Такі показники потрібно розглядати як оціночні параметри, які можливо використовувати в процесі контролю і управління підготовкою спеціалістів економічного профілю.
Оціночні рівні і модельні характеристики основних сторін психофізіологічної підготовленості спе-
ціалістів економічного профілю дають можливість моделювати на основі цих даних професіограми спеціалістів.
У зв’язку з цим актуальною стає проблема об’єктивної оцінки різних сторін підготовки студентів-економістів (в тому числі і фізичної), що дає можливість отримати інформацію про рівень розвитку основних фізичних якостей.
Об’єктивність і ефективність оцінки якісних сторін рухової діяльності визначається, насамперед об’єктивністю критеріїв їх оцінки. У професійній діяльності економістів критеріями можуть бути параметри, які базуються на виділенні нами показників найбільш значущих для кваліфікації економістів основних психофізіологічних якостей.
Аналіз базується на установлених середньостатис-тичних значеннях і величинах стандартних відхилень для кожного з виділених показників психофізіологічних якостей.
У такому випадку значення показників, які входять у межі х + Sx можна розцінювати як середні для даної групи економістів, а значення, що виходить за ці межі, як вище чи нижче середніх.
Під час дослідження стояло питання про значущість для кваліфікованих економістів окремих фізичних якостей. Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що статична витривалість, швидкість, координація рухів рук мають першочергове значення для досягнення високих показників у професійній діяльності, тоді як гнучкість, загальна витривалість мають другорядне значення.
Високе статистичне значення має величина кореляційних коефіцієнтів для цілого ряду показників, що свідчить про тісний кореляційний зв’язок між ними. Це те що послужило підставою для формування комплексу тестів, які дозволяють об’єктивно здійснювати моніторинг якісних сторін спеціальної фізичної рухової діяльності економістів (табл. 1).
Так, для оцінки силових можливостей нами виділені такі тести, як згинання і розгинання рук в упорі лежачи, підйом тулуба з положення лежачи (динамічна сила), а також визначення силових параметрів статичної витривалості і швидкісні показники перехресних рухів руками.
Для визначення рівня спеціальної витривалості доцільно враховувати інформативні показники, які характеризуються тривалістю процесу, і проби з професійної діяльності. Були взяті середньогрупо-ві і виділені для узагальненої моделі фізичної підготовленості показники якісних сторін рухової діяльності кваліфікованих спеціалістів економічного профілю. Для характеристики кожної з вказаних психофізіологічних якостей виявились інформативними параметри, які виступають самостійно, тісно корелюють між собою і які обґрунтовано можна використовувати для створення загальногрупової і індивідуальних моделей психофізіологічної підготовленості.
32012
Таблиця 1
Критерії оцінки психофізіологічної підготовленості економістів за рівнем розвитку провідних
для них спеціальних фізичних якостей
Види вправ Одиниця виміру Показники рівня психофізіологічної підготовки
Нижче середнього Середній рівень Вище середнього
Згинання і розгинання рук, разів бали рази < 11 < 25 11-31 25-45 > 31 > 45
Піднімання тулуба з положення лежачи, разів за 1 хв. бали рази < 15 < 28 58 58 12 > 35 > 48
Статична витривалість, на зігнутих руках, ногах 90° бали с < 7 < 16 7-27 16-43 > 27 > 43
Станова сила, кг бали кг < 15 < 75 15-35 75-175 > 35 > 175
Перехресні рухи руками, с бали с < 17 < 11,7 17-37 11,7-10,0 > 37 > 10,0
Тест Купера, м бали м < 13 < 1700 0 0 35 7 ^ 30 10 7 > 33 > 2500
Тепінг тест, разів бали рази < 19 < 62 90 38 1 1 92 16 > 39 > 80
Проста реакція бали с < 9 > 0.3 9-29 0.3-0.2 > 29 < 0.2
Реакція вибору бали с < 6 > 0.4 6-26 0.4-0.3 > 26 < 0.3
Гнучкість бали см < 12 < 6 12-32 6-16 > 32 > 16
Динамометрія лівої руки бали кг < 11 < 30 11-31 30-51 > 31 > 51
Динамометрія правої руки бали кг < 14 < 35 45 35 1 1 45 13 > 34 > 55
У комплекс тестів внесені ті з них, які характеризують витривалість і гнучкість, незважаючи на те, що параметри цих психофізіологічних якостей не виявили тісного кореляційного взаємозв’язку з ранговою оцінкою професійної майстерності економістів. Витривалість і гнучкість як базові фізичні якості повинні бути враховані в практиці професійно-прикладної фізичної підготовки.
Використання узагальнених, групових і індивідуальних моделей професійної діяльності знайде застосування для орієнтації і корекції ППФП. Такі характеристики дозволяють виділити сильні сторони економістів-професіоналів, оцінювати значущість для професійної діяльності, а також спостерігати динамі-
ку параметрів, які відображають стан тих психофізіологічних якостей, які детермінують успіх у роботі конкретного спеціаліста.
Отримані в процесі проведених досліджень серед-ньогрупові значення вказаних показників дозволяють розглянути як оціночні рівні для характеристики основних психофізіологічних якостей економістів-професіоналів і використовувати при створенні як групових, так і індивідуальних моделей якісних сторін їх рухової діяльності.
Модельні характеристики основних сторін спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих економістів дають можливість розробити моделі засобів розвитку відповідних рухових якостей.
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
Рис. 1. Комплекс моделей інформаційно-логічної групи спеціальностей
Подані дані наочно демонструють узагальнені особисто досліджені параметри психофізіологічних якостей досвідчених економістів-професіоналів.
У даному випадку можна стверджувати про середній рівень розвитку і пропорційне співвідношення всіх тих психофізіологічних якостей, які необхідні економісту для досягнення високої професійної працездатності.
Моделі можуть суттєво відрізнятися, але така різниця може компенсуватися напруженням нервової психічної сфери, що може виразитися в певних захворюваннях.
Наведений аналіз дає можливість використання його результатів для пошуку раціональних підходів для підвищення психофізіологічної оптимізації і, як наслідок, підвищення ефективності ППФП.
Таким чином, орієнтація на виділені показники якісних сторін рухової діяльності і визначені нами критерії їх оцінки створюють передумови для здійснення моніторингу психофізіологічної підготовки економістів, раціонального індивідуального підбору для них засобів і методів розвитку необхідних спеціальних фізичних якостей.
Серед засобів ППФП, які забезпечують вдосконалення різних сторін підготовки, важливе місце належить засобам і критеріям оцінки фізичної підготовленості, використання яких спрямовано на підвищення функціональних можливостей різних фізичних систем, а відповідно, і на розвиток фізичних якостей.
Здійснення в рамках проведеної різниці контролю оцінки ефективності застосування цих засобів є необхідні умови раціональної організації праці, оскільки дозволяє здійснити зворотний зв’язок між викладачем і студентом, тим самим підвищує якість управлінських рішень у процесі ППФП.
Методичний підхід до оцінки фізичної підготовленості економістів при визначенні підходів до моделювання їх фізичної підготовленості здійснювався на основі положень теорії і методики фізичного виховання, в яких відображаються необхідні вимоги до організації і правил проведення конкретних заходів у навчальному процесі [5].
Насамперед бралися до уваги врахування специфічних особливостей і умов роботи економістів і навчання студентів, які будуть відповідати можливостям здійснення цих тестувань, їх інформативність і надійність.
Обґрунтовано вибраний нами комплекс тестів дозволяє виконувати діагностику фізичної підготовленості економістів за рівнем прояву найбільш важливих фізичних якостей, а визначені при цьому показники відповідають пред’явленим до них вказаним вище вимогам. Їх дотримання забезпечить можливість отримати в процесі проведених досліджень достатньо надійну інформацію про стан підготовки студентів і використовувати їх з метою моделювання і корекції навчального процесу.
У системі ППФП застосовуються інформаційні, словесні і графічні моделі (рис. 1), які подані в монографії [9].
Користуючись тим чи іншим способом моделювання, ми створюємо моделі керуючих впливів, взаємодії, зміни стану системи на певні впливи і моделі (зразок) системи ППФП.
В управлінні процесом ППФП об’єктивно виникає необхідність розробки багатьох видів моделей: режиму праці працівників певної професії, які включають моделі фізичного стану під час занять фізичними вправами, що включаються як узагальнені показники, окремі
- морфо-функціональний статус, соматичне здоров’я, фізична підготовленість; моделей уроків ППФП, фізичного виховання; моделей процесу - програми занять в ППФП; моделей засобів розвитку психофізичних якостей. Ці моделі представляються на трьох рівнях - узагальненому, груповому, індивідуальному [10].
а2°12
У процесі ППФП для здійснення управління передбачені описи моделі оперативного управління студента і його фактичний стан в даний час, а також моделі того стану, який потрібно досягти. Ці моделі мають цифрові характеристики рівнів основних видів підготовленості - загальної, спеціальної, професійної, технічної та ін. Крім того, розроблені моделі основних програм впливу, засобів розвитку загальних і спеціальних якостей психофізичної підготовки, вправ, тренувальних занять, циклів, етапів. Також розроблена система педагогічного контролю, яка фіксує стан, ефективність процесу ППФП і зміни, які відбуваються в організмі.
Концептуальна модель ППФП передбачає розробку і алгоритм використання моделей програми, циклів, етапів, занять, засобів, які формуються у процесі навчання і спостереженні за системою під час її функціонування.
Проведений аналіз професіограм спеціалістів показав, що основними фізичними та психофізіологічними якостями, уміннями, навичками, які визначають високий рівень адаптації і успішної професійної діяльності спеціалістів економічного профілю, є:
• статична і загальна витривалість м’язів тулуба і плечового пояса, швидкість і координація рухів рук;
• уміння самостійно оптимізувати психофізіологічний стан, розвиток системи м’язів зорового аналізатора.
Тільки врахувавши зміни професійних умов і вимог, пов’язаних з НТР і еволюцією технологій, можна створити ефективну систему ППФП спеціалістів економічного профілю відповідно до кар’єрних очікувань випускників (рис. 1).
Висновки.
Аналіз практики і літературних джерел показав відсутність модельних характеристик основних сторін психофізіологічної підготовленості спеціалістів, що звичайно не дає можливості побудувати ефективну реальну систему ППФП у вузі.
Дослідження основних сторін психофізіологічної підготовленості кваліфікованих спеціалістів регіональних відділень НБУ дало можливість створити банк для критерії оцінки підготовленості.
Теоретико-методичне обґрунтування моделей і критеріїв підготовленості економісті дає можливість для ефективного управління в ППФП, що підтвердила практика роботи в ДВНЗ «УАБС НБУ» з 2000 по 2012 рр.
Подальша перспектива досліджень полягає у створенні комп’ютерних програм для правління ППФП у вузі.
І ПЕДАГОГІКА І та медико-бюлопчш
*----“--------------* проблеми ф!зичного
виховання I спорту
Література:
1. Блинов В. И. Содержание и методы профессиональноприкладной физической подготовки студентов-экономистов / В. И. Блинов // Теория и практика физической культуры. ~ 197б. і № 9. і С. 3і34.
2. Голубев И. П. ППФП студентов педагогических языковых вузов : учебн. пособие / И. П. Голубев ~ М., 1982. ~ 127 с.
3. Завидівська Н. Н. Професійно-прикладні основи формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю : дис. канд. пед. наук: спец. 24.00.02 / Завидівська Наталія Назарівна. ~ Л. : 2002. ~ 230 с.
4. Ильинич В. И. Профессионально-прикладная физическая подготовка будущих агрономов / В. И. Ильинич // Теория и практика физической культуры. і М., 1980. і № 1. ~ С. 4^43.
3. Круцевич Т. Ю. Учебник для высших учебных заведений физического воспитания и спорта / Под ред. Т. Ю. Круцевич // Теория и методика физического воспитания в 2-х томах ~ К : Олимпийская література. 2008. 300 c.
6. Мананков Н. Е. К вопросу об оценке физической подготовленности студентов / Н. Е. Мананков // Теория и практика физической культуры. ~ 1978. і № 9. і С. 33^б.
7. Осіпцов А. В. Фізична культура професійно-прикладної спрямованості як невід’ємна складова загальної культури особистості сучасного фахівця /А. В. Осіпцов, Т. М. Пристинська,
І. В. Макущенко, І. В. Караімчук // Педагогічні, психологічні та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, за ред. С. С. Єрмакова. ~ 2007. ~ № 11. і С. б7^9.
8. Остроушко С. В. Профессиональная направленность в физическом воспитании студентов финансово-экономических спеціальностей : автореферат дис. канд. пед. наук / С. В. Остро-ушко. і Хабаровськ : 1999. і 24 с.
9. Пилипей Л. П. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів : монографія / Л. П. Пилипей. ~ Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2009. і 312 с.
10. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в Олимпийском спорте / В. Н. Платонов. ~ К.: Олимпийская литература, 1997. ~ С. 180^93.
11. Полиевский С. М. Физкультура и профессия / С. М. Полиевский, И. Д. Старцева // Физкультура и спорт. ~ Москва, 1988. і 1б0 с.
12. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методика и тесты : учебное пособие [ред. сот. Д. Я. Райгородский]. ~ М. : изд. Дом Бахрах-М, 2000. ~ 88б с.
13. Степанян И. В. Организационно-методические аспекты ППФП в средних специальных учебных заведениях : автореф. дис. канд.. пед. наук: спец. 13.00.04 / Степанян Ирина Владимировна. і Москва : 2003. ~ 22 с.
14. Фалькова Н. І. Фізична підготовка студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей : автореф. дис.: спец. 24.00.02 / Фалькова Наталія Іванівна. і Львів : Львівський ДІФК, 2002. ~ 20 с.
13. Шевченко О. О. Удосконалення професійної працездатності військових фахівців протиповітряної оборони сухопутних
військ засобами фізичної підготовки: автореф. дис..... канд.
наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 / Львівський державний університет фізичної культури. і Львів : 2010. ~ 20 с.
16. Chariton G. A. Physiologic consequences of training / G. A. Chariton, M.H. Czawtord // Cardiol: Clin, l997. і vol.l3(3). і P. 343-334.
17. Fry R.W., Morton A.R., Keast D. Periodization and the prevention nance. of overtraining. Canadian Journal of Sport Sciences. 1992, vol.17, 241-248.
18. Starkes J. The road to expertise: is practice the only determinant? International journal of sport psychology. 2000, vol.31, pp. 431-431.
Информация об авторе: Пилипей Леонид Петрович
д.н.ФВиС [email protected] Украинская академия банковского дела Национального банка Украины ул. Петропавловская 37, г. Сумы, 40030, Украина Поступила в редакцию 08.10.2012г.
References:
1. Blinov V. I. Teoriia ipraktikafizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 1976, vol.9, pp. 5-54.
2. Golubev I. P. PPFP studentov pedagogicheskikh iazykovykh vuzov [Professional applied physical preparation of students of pedagogical linguistic higher institutes], Moscow, 1982, 127 p.
3. Zavidivs’ka N. N. Profesijno-prikladni osnovi formuvannia zdorovogo sposobu zhittia studentiv vishchikh navchal’nikh zakladiv ekonomichnogo profiliu [Professionally applied bases of forming healthy way of life of students of higher educational establishments of economic type], Cand. Diss., Lviv, 2002, 230 p.
4. Il’inich V. I. Teoriia ipraktikafizicheskoj kul ’tury [Theory and practice of physical culture], 1980, vol.1, pp. 41-43.
5. Krucevich T. Iu. Teoriia i metodikafizicheskogo vospitaniia [Theory and method of physical education], Kiev, Olympic Literature, 2008, 300 p.
6. Manankov N. E. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 1978, vol.9, pp. 53-56.
7. Osipcov A. V., Pristins’ka T. M., Makushchenko I. V., Karaimchuk I. V. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2007, vol.11, pp. 67-69.
8. Ostroushko S. V. Professional’naia napravlennost’ v fizicheskom vospitanii studentov finansovo-ekonomicheskikh special’nostej [A professional orientation in physical education of students of financial economic specialities], Cand. Diss., Khabarovsk, 1999, 24 p.
9. Pilipej L. P. Profesijno-prikladna fizichna pidgotovka studentiv [Professionally applied physical preparation of students], Sumi, UABD, 2009, 312 p.
10. Platonov V.N. Obshchaia teoriia podgotovki sportsmenov v Olimpijskom sporte [A general theory of preparation of sportsmen in Olympic sport], Kiev, Olympic Literature, 1997, pp. 180-193.
11. Polievskij S. M., Starceva I. D. Fizkul’tura i professiia [Physical education and profession], Moscow, Physical Culture and Sport, 1988, 160 p.
12. Rajgorodskij D.Ia. Prakticheskaia psikhodiagnostika [Practical psychoactivator], Moscow, House Bakhrakh-M, 2000, 886 p.
13. Stepanian I. V. Organizacionno-metodicheskie aspekty PPFP v srednikh special’nykh uchebnykh zavedeniiakh [Organizationally-methodical aspects of PPFP in the middle special educational establishments], Cand. Diss., Moscow, 2005, 22 p.
14. Fal’kova N. I. Fizichna pidgotovka studentok ekonomichnikh special’nostej z urakhuvanniam yikh morfofunkcional’nikh osoblivostej [Physical preparation of students of economic specialities taking into account their morphofunction features], Cand. Diss., Lviv, 2002, 20 p.
15. Shevchenko O. O. Udoskonalennia profesijnoyi pracezdatnosti vijs’kovikh fakhivciv protipovitrianoyi oboroni sukhoputnikh vijs’k zasobami fizichnoyi pidgotovki [Improvement of professional capacity of soldiery specialists of air defense of ground forces by facilities of physical preparation], Cand. Diss., Lviv, 2010, 20 p.
16. Chariton G. A., Czawtord M.H. Physiologic consequences of training. Cardiology Clinics, l997, vol.15(3), pp. 345-354.
17. Fry R.W., Morton A.R., Keast D. Periodization and the prevention nance. of overtraining. Canadian Journal of Sport Sciences. 1992, vol.17, 241-248.
18. Starkes J. The road to expertise: is practice the only determinant?
International journal of sport psychology. 2000, vol.31, pp. 431-451.
Information about the author: Phylypey L.P.
Ukrainian Academy of Banking of National Bank of Ukraine Petropavlivska str., 576 40030, Sumy, Ukraine.
Came to edition 08.10.2012.
