Моделирование влияния глобального гражданского общества на государственную политику Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 351.751

Бельська Тетяна Валентитвна,

кандидат наук з державного управлт-ня, доцент кафедри менеджменту i ад-мШстрування, Хартвський нащональ-ний утверситет м^ького господарства ím. О. М. Бекетова, 61002, Украгна, м. Хартв, вул. Маршала Бажанова, 17, тел.: 0664506212, e-mail:tanya_belska@ ukr.net

Бельская Татьяна Валентиновна,

кандидат наук по государственному управлению, доцент кафедры менеджмента и администрирования, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова, 61002, Украина, г. Харьков, ул. Маршала Бажанова, 17, тел.: 0664506212, e-mail: tanya_ belska@ukr.net

Tetiana Valentynivna Bielska,

PhD in Public Administration, Associate Professor of the Dept. of Management and Administration, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, 17, Marshal Bazhanov Street, Kharkiv, 61002, Ukraine, tel.: 0664506212, e-mail: tanya_belska@ ukr.net

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА НА ДЕРЖАВНУ ПОЛ1ТИКУ

Анотащя. Зазначено, що шститути глобального громадянського сусшльства використовують рiзнi стратеги впливу на державну пол^ику на-щональних держав. Визначено види реакцп влади на вплив глобального громадянського сусшльства, зокрема: протистояння цим впливам з боку нащональних урядiв, створюючи бар'ери; застосування пол^ики "ввд-критих дверей" для мiжнародних оргашзацш та донорiв; формування та реалiзацiя органами влади державно! пол^ики сприяння розвитку громадянського сусшльства. Обгрунтовано, що в Укра!ш слвд посилювати такий напрям державно! пол^ики, як сприяння розвитку громадянського сусшльства.

Ключовi слова: влада, громадянське сусшльство, глобальне громадян-ське сусшльство, стратепя, державна пол^ика.

МОДЕЛИРОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ГЛОБАЛЬНОГО ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА НА ГОСУДАРСТВЕННУЮ ПОЛИТИКУ

Аннотация. Указано, что институты глобального гражданского общества используют различные стратегии влияния на государственную политику национальных государств. Определены виды реакции власти на влияние глобального гражданского общества, в частности: противостояние этим воздействиям со стороны национальных правительств путем создания барьеров; применения политики "открытых дверей" для международных организаций и доноров; формирование и реализация органами власти государственной политики содействия развитию гражданского общества. Обосновано, что Украине следует усиливать такое направление государственной политики, как содействие развитию гражданского общества.

Ключевые слова: власть, гражданское общество, глобальное гражданское общество, стратегия, государственная политика.

MODELING OF THE INFLUENCE OF GLOBAL CIVIL SOCIETY ON

PUBLIC POLICY

Abstract. This article states that the institutions of global civil society use different strategies to influence public policy of national states. The types of government response to the influence of the global civil society are determined. They are, in particular, confrontation to these influences from the side of national governments by creation of barriers, applying of the policy of "open doors" for international organizations and donors, formation and realization of the government public policy of assistanceof the development of civil society by authorities. It is grounded that Ukraine has to enhance assistance of development the civil society as direction of public policy.

Keywords: authorities, civil society, the global civil society, strategy, public policy.

Постановка проблеми. На кожну кра'на, й Украшу зокрема, в умовах глоба^заци значно впливають рiзнi чинники з боку шших держав, оскшь-ки не можливо перебувати в iзоляцii. 1нститути глобального громадян-ського сустльства використовують рiзнi стратеги, щоб впливати на на-щональну политику держав з метою ушфжаци економжо-правових стандарт, поширення щншсних прюри-тепв.

Аналiз останшх дослщжень i пу-блжацШ. Серед зарубiжних учених,

яю дослщжували питання державно].' политики та особливостей зовшш-нього впливу на не'', слщ назвати таких зарубiжних вчених: Л. Пал [6], Реймонд А. Розенфельд [9], Е. Янг i Л. Кушн [14]. Обгрунтуванню державно'' полгтики як управлшського феномену присвячено роботи О. Ва-левського, Ю. Кальниша, О. Крюкова, О. Орлова, Л. Прокопенка, О. Ру-денко, В. Соловиха, В. Тертички та ш. [15].

Мета статп. Систематизувати стратеги впливу на державну полгти-

ку, визначити способи протистояння цим впливам з боку нацюнальних урядiв та змоделювати вплив глобального громадянського сустльства на державну пол^ику.

Виклад основного MaTepiaiy. Кожна стратепя вимагае певно-го органiзацiйно-правового шд-Грунтя, рiзних засобiв впрова-дження та експертизи. Зазвичай тститути глобального громадянського сустльства займаються зов-нiшньо-пропагандистською дiяльшс-тю, мобiлiзацiею громадсько'1' думки, участю у протестних рухах i надан-ням гуманiтарноï допомоги. Однак колективт пропагандистськi кам-пани' мають обмежений вплив на р^ шення та директиви бвропейсько!' Комюи. Державнi службовцi евро-пейських тституцш менш сприйнят-ливi до кампанш громадсько'1' думки, нiж уряди нацюнальних держав.

Верошк де Жоффруа, директор операцш Groupe URD, запропо-нував типологш стратегiй впливу. Стратегiя нащлена на досягнення наступних цiлей: тформувати, пе-реконати, мотивувати, спонукати до ди. Вибiр стратеги впливу зале-

жатиме вiд рiзних чинникiв: дiалогу з метою досягнення влади; доступу до влади i, ввдповвдно до анал^ зу ризиив, культури органiзацiï. У таблиц зазначено типи акцiй для кожно'1' стратегiï.

Тиск може органiзовуватися ще в таких формах як публшащя звiтiв, мобiлiзацiя громадян, денонсацiя, судовi розгляди тощо. yci цi види тиску здшснюються з метою впливу на державну пол^ику.

Розвиток мiжнародних оргат-зацiй (thinkthаnk), що займаються питаннями оцiнки й монiторингу практично!' реалiзацiï мiжнародних рiшень i зобов'язань, е формою впливу на розбудову св^ового управлт-ня. Донедавна вважалося, що ïx здат-шсть впливати й змiнювати правила е набагато слабшою, нiж у мiжна-родних неурядових органiзацiй. Однак SCL (Strategic Communications Laboratories — Лабораторiя страте-гiчниx комуткацш") — аналггичний центр, який займаеться управлтням передвиборчими кампанiями, про-понуючи маркетинг на основi психо-логiï i лопки, та Cambridge Analytica, що е ввдгалуженням SCL, розвiяли

Типолопя стратегiй впливу [15, с. 6]

Стратепя Обмш Переконання Kомунiкацiя, переговори Тиск

Типи акцiй дiалог, комунiкацiя, повiдомлення навчання, мотиващя, cnip, пiдвищення обiзнаностi, адвокащя, обговорення, доведення E — пропозищя, знаходження спiльного рiшення, альтернативне запитання примус, обурення, моб^за^я, лобювання, повiдомлення, виклик за замовленням

Джерело: за метерiалами Groupe URD

цей мiф ситуащею з Brexit та ви-борами Трампа на пост президента США. Cambridge Analytica розроби-ли модель, яка дае змогу вирахувати особистють кожного повнолiтнього громадянина. Маркетинговий устх Cambridge Analytica заснований на психологiчному поведiнковому ана-лiзi, вивченнi Big Data i таргетованiй рекламi — персоналiзованiй реклам^ яка максимально близько шдлашто-вуеться тд характер окремого спо-живача.

Результати електронного опиту-вання на глобальному самш громадянського суспiльства у Стокгольмi "Формування громадянського простору" показали, що ситуащя ств-пращ громадянського суспiльства та влади в крашах погiршилась; це пiдтвердили близько 80 % учасниюв [13]. Фактично ввдбуваеться певне включення урядових шституцш у громадянське суспiльство, правове регулювання дiяльностi iнститутiв громадянського суспiльства усклад-нюеться, контроль держави посилю-еться, а нащональш уряди борються з поширенням впливу iнститутiв глобального громадянського сус-шльства на свiй нацiональний гро-мадянський прослр.

Модель впливу глобального гро-мадянського суспiльства (ГГС) на державну пол^ику представлена на рисунку. Можна виокремити юлька видiв реакцп влади на вплив ГГС. Перший — протистояння цим впли-вам з боку нащональних урядiв, створюючи такi бар'ери:

1) унеможливити фшансування з-за кордону через присвоення таким органiзацiям статусу "шоземний агент". Це означае, що ця оргашзащя

е небажаною для спiлкування, во-на не може працювати з державни-ми органами чи органами мюцево-го самоврядування. Iншi iнститути громадянського сусшльства також бояться сшвпрацювати з такими "шоземними агентами", аби на них не впала тдозра у нелояльной! до влади;

2) встановити, що оргашзаци громадянського суспiльства не мають права займатися "полiтичною дiяль-шстю", до яко! вона ввдносить про-ведення публiчних акцiй, сощолопч-них дослiджень, видання власного перюдичного видання, монiторинг та оцiнку дiяльностi владних орга-нiв;

3) висловити шдозру у спiвпрацi з екстремютськими та терористич-ними органiзацiями, наслвдком яко! може бути як заборона дiяльностi органiзацiï, так i кримшальне пере-слiдування ïï учасникiв; таю шдозри застосовують як до правозахисних органiзацiй, так i до оргашзацш сек-суальних меншин, яю висувають певнi вимоги нацiональному уряду.

Однак таю заходи можуть негативно вплинути на iмiдж держави на мiжнароднiй ареш, а вщмова вiд ко-мунiкацiï з громадським сектором та його вщсторонення вщ формування полiтики: "перетворюе громадський сектор на альтернативу та конкурента владного сектору у сощальнш та полгтичнш сферах; негативно впли-вае на рiвень пiдтримки владних ш-ститутiв з боку населення; шдривае легiтимнiсть публiчних рiшень та знижуе готовшсть населення до ix виконання" [3, с. 7].

Другий вид реакцп влади на вплив ГГС — политика "вщкритих

Модель впливу глобального громадянського сустльства на державну пол1тику

дверей", яка передбачае безпере-шкодне проникнення шоземних капiталiв в будь-яку частину кра-!ни шляхом надання гранив. Така полiтика може мати як позитивш, так i негативш наслiдки. Позитив-ний — сприяння виконанню сощ-ально! функци, яку не в змозi вико-нати держава в умовах економiчно'í кризи та военного конфлшту. Нега-тивний — кра!на перетворюеться в залежну вщ фiнансування великих держав територш.

Третiй вид реакци влади на вплив ГГС — формування та реалiзацiя органами влади державно! политики сприяння розвитку громадянського сусшльства.

Державна стратегiя передбачае визначення владою й активною громадсьюстю головних цiлей для сусшльства, вщповщно до яких бу-де будуватися державна политика. Стратегiя передбачае перспективне ухвалення законодавчих акпв вла-дою рiзних рiвнiв, розробку плану дш щодо конкретних полiтичних ршень та органiзацiю заходiв, спря-мованих на досягнення визначених щлей. Важливе мiсце у "Стратеги — 2020" — головному стратепчному документ кра!ни — вiдведено взаемоди з громадськiстю. В умовах системно! кризи вихщ бачиться в поетапному здшсненш щлеспрямовано!, науково обгрунтовано! стратеги виходу з не!, суть яко! полягае в поеднанш еконо-мiчних процедур iз вирiшенням со-щальних питань.

Державна полiтика сприяння роз-витку громадянського суспiльства — дiяльнiсть органiв виконавчо! влади, яка спрямована на налагодження ефективно! партнерсько! взаемоди

з iнститутами громадянського сусшльства, та включае:

1) розроблення законодавчо! ба-зи для реалiзацií державно! по-лiтики сприяння розвитку громадянського сусшльства;

2) впровадження плану дш для реалiзацií державно! политики;

3) здiйснення фшансово! шд-тримки ГГС.

Найбiльш прийнятним для неза-лежно! держави е другий вид реакци влади на вплив ГГС — формування та реалiзацiя органами влади власно! державно! полiтики. Першим кроком на цьому шляху в Укра!ш було ство-рення Стратеги державно! пол^ики сприяння розвитку громадянського суспiльства, яка затверджена Указом Президента Укра!ни вiд 26.02.2016 р. № 68/2016 [8], та яку деталiзуе План першочергових заходiв щодо !! реалн заци.

Сприяння розвитку громадянського сусшльства дае можливють держа-вi звiльняти себе вiд реалiзацií окре-мих надмiрно обтяжливих сощальних завдань iз збереженням високих сощальних стандарпв для населення. Так, завдяки залученню громадських органiзацiй у Шмеччиш держава за-ощаджуе 30-37 % вартосп таких по-слуг; шдвищувати якiсть публiчно-правових ршень через бiльш повне врахування потреб населення, альтернатив та можливих наслщюв ршень; пiдвищити рiвень довiри до органiв публiчноí влади та рiвень лептимнос-тi публiчно-правових ршень; забез-печувати бiльш повну iмплементацiю публiчно-правових рiшень населен-ням.

Метою Стратеги державно! политики сприяння розвитку грома-

дянського сустльства е створення сприятливих умов для розвитку громадянського сустльства, нала-годження ефективно'' взаемодii гро-мадськостi з органами державно'' влади, органами мюцевого самовря-дування на засадах партнерства, за-безпечення додаткових можливос-тей для реалiзацii та захисту прав i свобод людини i громадянина, задо-волення суспiльних iнтересiв з ви-користанням рiзноманiтних форм демократа учасп, громадсько'' шща-тиви та самооргашзаци.

Реалiзацiю Стратеги державно'' полiтики сприяння розвитку громадянського сустльства, передбача-еться здшснювати за такими страте-гiчними напрямами:

• створення сприятливих умов для формування та шституцш-ного розвитку оргатзацш громадянського сустльства;

• забезпечення ефективних процедур учасп громадськосл пiд час формування та реалiзацii державно'', регюнально'' полн тики, вирiшення питань мюце-вого значення;

• стимулювання участi оргатзацш громадянського сустль-ства в соцiально-економiчному розвитку Укра'ни;

• створення сприятливих умов для мiжсекторальноi спiвпрацi.

Реалiзацiя Стратеги здiйснюеться за рахунок бюджетних коштiв, а та-кож з шших джерел, не заборонених законом.

З метою надання щльово'' пiд-тримки на конкурсних засадах для фтансування програм, проектiв та заходiв оргатзацш громадянського сустльства, спрямованих на реалн

зацш Стратеги, вбачаеться дощль-ним опрацювати питання створення Фонду розвитку громадянського сустльства [318].

Сприяння розвитку громадян-ського сустльства не передбачае втручання оргатв державно'' влади в самооргатзацш громадян, визна-чення напрямiв i способiв громад-сько' дiяльностi та управлшня 1ГС. Стратегiя ставить перед органами виконавчо' влади завдання, серед яких найбшьш значущi такi:

• скорочення строив i спрощен-ня реестрацшних процедур для органiзацiй громадянського сустльства, зокрема процедур подання докуменпв в елек-троннiй формi або за принципом "единого вшна"; удоско-налення порядку вiднесення органiзацiй громадянського сустльства до неприбуткових оргатзацш;

• удосконалення правового статусу, порядку створення, орга-тзаци дiяльностi i припинення органiв самоорганiзацi'' насе-лення, розширення 'х повнова-жень щодо участi у вирiшеннi питань мюцевого значення;

• урегулювання на законодавчо-му рiвнi питання обов'язкового планування у Державному бюджет Укра'ни i мiсцевих бюджетах видатюв на надання на конкурсних засадах фшансо-во' пiдтримки для виконання програм (реалiзацi'' проектiв, заходiв), розроблених оргат-зацiями громадянського сустльства;

• запровадження единого конкурсного порядку вщбору орга-

нами виконавчо! влади програм (проекпв, заходiв), розро-блених органiзацiями грома-дянського сyспiльства, для виконання (реалiзацiï) яких надаeться фiнансова пiдтримка держави, та забезпечення на за-конодавчомy рiвнi рiвного доступу зазначених оргашзацш, зокрема благодiйних оргашза-цiй, до учасп y такому вiдборi;

• запровадження ефективних механiзмiв надання фшансово!' пiдтримки громадським шща-тивам, спрямованим на реали зацiю цieï Стратеги;

• запровадження практики за-кyпiвлi соцiальних та iнших сyспiльно значущих послуг через соцiальне замовлення та забезпечення рiвного доступу оргашзацш громадянсько-го сyспiльства та бюджетних установ до надання соцiальних та шших сyспiльно значущих послуг за рахунок бюджетних коштiв;

• забезпечення права непри-буткових органiзацiй грома-дянського сyспiльства здш-снювати вщповщно до закону пiдприeмницькy дiяльнiсть, якщо така дiяльнiсть вщпо-вiдаe мет (цiлям) органiзацiï громадянського сyспiльства, сприяe ïï досягненню та не пе-редбачаe розподiлy отриманих доходiв (прибутив) або ix час-тини серед засновниив (учас-никiв), членiв тако!' органiзацiï;

• запровадження обов'язкового залучення органiзацiй громадянського сyспiльства до оцшки потреб громадян y сощ-

альних та iнших сyспiльно значущих послугах;

• запровадження обов'язкових мошторингу та оцiнки розпо-рядниками бюджетних кошпв програм i проекпв, якi вико-нуються органiзацiями громадянського сустльства за рахунок бюджетних кошпв;

• запровадження обов'язково!' звiтностi органiзацiй громадянського сустльства, як отриму-ють державну фшансову тд-тримку, пyблiчного доступу до тако!' звiтностi, а також до результат обов'язкового мош-торингу, оцiнки та експертизи резyльтатiв державно!' фшан-сово!' пiдтримки органiзацiй громадянського сустльства;

• стимулювання волонтерсько!' дiяльностi, y тому числi опра-цювання питання щодо yчастi Украши в бвропейськш кон-венци про довгострокову во-лонтерську службу;

• включення до навчальних програм загальноосв^тх, про-фесiйно-технiчних, вищих навчальних закладiв кyрсiв i тем з питань розвитку громадянського сустльства [8].

Однак, тд час розробки стратеги не була врахована пропозищя, що на нашу думку, e важливою — це розро-блення стратепчного напряму "Мiж-народна дiяльнiсть громадських органiзацiй", який би вщображав можливостi дiяльностi 1ГС за межами Украши, на мiжнароднiй арет, дозволенi способи залучення коштiв Мiжнародних органiзацiй та фондiв, спiвпраця та контроль дiяльностi громадських органiзацiй зарyбiжних

кра''н, мiжнародних органiзацiй на територи Укра'ни.

Необхiднiсть у розробленнi цьо-го напряму викликана зростаючим почуттям взаемозалежносп нацю-нальних органiзацiй громадянського сусшльства та зростаючим почуттям солщарносп громадських iнтересiв на глобальному рiвнi.

Аналiз дiяльностi НУО в сучас-ному свiтi свiдчить про те, що з одного боку, щ органiзацii виконують важливу роль "груп тиску" на глобальному рiвнi i роблять конструк-тивний внесок в пошук вирiшення глобальних проблем. З шшого боку, сила i вплив цих глобальних недер-жавних суб'ектiв збiльшуеться, тому вимагае правового врегулювання. Так, необхiднiсть охорони навко-лишнього середовища призвела до створення ново'' галузi мiжнародно-го права. Водночас, порушення прав людини, викликанi локальними кон-флштами, якi торкаються iнтересiв суверенних держав, потребують вре-гулювання на мiжнародному та на-цiональному рiвнi.

Хоча свiт ще не перетворюеться в глобальне сусшльство, зростаю-чий вплив недержавних суб'екпв вимагае правового врегулювання, щоб ввдобразити змiни, якi викли-канi збшьшенням рiзноманiтних суб'ектiв мiжнародноi системи. Бе-ручи до уваги вже юнуючий вплив МНУО на державну политику нацю-нальних держав, виникае необхщ-нiсть у правовiй базi для встанов-лення межi впливу потужних груп штереав i забезпечення вщповщаль-ностi цих органiзацiй за наслщки сво''х дiй. Однак цей процес змщ-нення мiжнародного правопорядку

також вимагае посилено'' експертизи ролi МНУО на нацюнальному та ре-гюнальному рiвнях.

Складовою державно'' полiтики е регюнальна полiтика сприяння роз-витку громадянського сусшльства, як дiяльнiсть обласних та мюцевих органiв виконавчо'' влади та орга-нiв мiсцевого самоврядування, що здшснюеться вiдповiдно до розро-блено'' та затверджено'' програми дш з урахуванням специфiки регiону. Регюнальна щльова програма спри-яння розвитку громадянського сус-пiльства включае комплекс заходiв, спрямованих на розвиток громадян-ського суспiльства у регюш.

1нструментами взаемод^' мiсце-вих оргашв виконавчо'' влади, ор-гашв мiсцевого самоврядування з iнститутами громадянського сусшльства е оргашзацшш форми та засоби сшвпращ, що мають за мету формування i реалiзацiю ефектив-но'' державно'' полiтики для забезпечення соцiально-економiчного та сусшльно-пол^ичного життя мунiципального утворення, участь громадян в управлшш державними справами та контролю за дiяльнiстю органiв виконавчо'' влади, налаго-дження ефективно'' взаемоди зазна-чених органiв з громадсьюстю, вра-хування громадсько'' думки шд час формування та реалiзацii державно'' политики.

Висновки i перспективи по-дальших дослiджень. З означеного випливае, що шститути глобального громадянського сусшльства використовують рiзнi стратег^', щоб впливати на державну полпику на-цiональних держав з метою ушфша-цГ' економiко-правових стандартiв,

поширення щншсних прiоритетiв. Можна виокремити кшька видiв реакци влади на вплив ГГС: проти-стояння цим впливам з боку нащо-нальних урядiв, створюючи бар'ери; застосування полiтики "ввдкритих дверей" для мiжнародних оргашза-цш та донорiв; формування та реа-лiзацiя органами влади державно! пол^ики сприяння розвитку грома-дянського сусшльства. Останнiй — е найбiльш прийнятним для укра!н-ських реалiй. Оскшьки паралельно з глобалiзацiею посилюються процеси глобалiзащi й збiльшуються повно-важення оргашв мiсцевого самовря-дування, важливими е регюнальш програми сприяння розвитку грома-дянського суспiльства.

список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -

1. Валевський О. Л. Держава i рефор-ми в Украшт аналiз державно! политики в умовах трансформацп суспiльства: монографiя / О. Л. Валевський. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 217 с.

2. Кальниш Ю. Г. Системш фактори впливу на формування та реалiза-щю державно! евроштеграцшно! полттики Укра!ни в умовах глоба-лiзацli / Ю. Г. Кальниш, В. А. Реб-кало, М. С. Калина // Наук. пращ [Чорноморський державний ун-т 1м. Петра Могили комплексу "Киево-Могилянська академ!я"]. -2012. — Т. 186, Вип. 174. — С. 6-13. — (Сер!я: "Державне управлшня"). — Режим доступу: http: // nbuv. gov. ua/UJRN/Npchdu_2012_186_174_3

3. Красносшьська А. О. Розробка ре-гiональних ц1льових програм сприяння розвитку громадянського

сусшльства / Укр. незалеж. центр полтт. дослщж.: А. О. Красносшьська, М. В. Лациба. — К.: Агентство "Укра!на", 2012. — 88 с.

4. Крюков О. I. Полттико-управлшська елтта Укра!ни як чинник державо-творення: [монографiя] / О. I. Крюков; за наук. ред. Е. А. Афонша. — К.: Вид-во НАДУ, 2006. — 252 с.

5. Орлов О. В. 1нновацшш процеси в державному управлшш: [моногра-фш] / О. В. Орлов — Х.: Вид-во Хар-кiвськ. PI НАДУ "Магiстр", 2012. — 246 с.

6. Пал Л. А. Аналiз державно! политики / Л. А. Пал; [пер. з англ. I. Дзю-би]. — К.: Основи, 1999. — 422 с.

7. Прокопенко Л. Л. Генеза та розви-ток державно! освттньо! полттики в Укра!ш (IX — початок ХХ ст.): мо-нографiя / Л. Л. Прокопенко. — Д.: ДР1ДУ НАДУ, 2008. — 488 с.

8. Про сприяння розвитку громадянського сусшльства: Указ Президента Укра!ни: вщ 26.02.2016 р. № 68/2016 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www. president. gov. ua/documents/682016-19805.

9. Розенфельд Реймонд А. Лекцп з державно! полттики / А. Реймонд Розенфельд. — К.: К. I. С., 2002. — 60 с.

10. Руденко О. Стабшзащйна парадигма сусшльного розвитку / О. Руденко // Управлшня сусшльним розвитком: глобальш виклики та альтернативи [зб. наук. пр. Ысти-туту глобальних стратепй управлшня / за заг. ред. О. М. Руденко, С. В. Штурхецького]. — Острог: IrCY, Вид-во НаУ "Острозька ака-демiя", 2014. — 242 с. -Вип. 8. — (Се-рiя: "Громадянське сусшльство").

11. Солових В. П. Оптимальш полттико-адмшктративш вiдносини як чинник розбудови публiчного уря-дування в Укра!нi [Електронний ресурс] / В. П. Солових // Держав-не будiвництво: [Електрон. наук.

фах. вид.]. — Х.: Вид-во ХарР1НА-ДУ "Мапстр", 2011. — № 2. — Режим доступу: http: // nbuv. gov. ua/j-pdf/DeBu_2011_2_5. pdf

12. Тертичка В. Аналiз державно! полР тики i полiтологiя / В. Тертичка // Полгг. менеджмент. — 2004. — № 6 (9). — C. 3-22.

13. Ткачук А. Про глобальний сами громадянського сусшльства у Стокгольмi 10-12 травня 2015 року "Формування громадянського простору" [Електронний ресурс] / А. Ткачук. — Режим доступу: http: // csi. org. ua/?p=4841

14. ИнгЕ. Як написати дieвий аналггич-ний документ у галузi державно! политики: практ. noci6. для радникiв з державно! полггики у Центральнiй i Схiднiй бврош / Е. Янг, Л. Ку-iнн; [пер. з англ. С. Соколик; наук. ред. пер. О. Кшевич]. — К.: К. I. С., 2003. — 120 с.

15. Veronique de Geoffroy. Strategies used by international NGOs to influence public policy [E-recource] / Veronique de Geoffroy and Alain Robyns // Groupe URD. — Regime to access: http: // www. urd. org/ Strategies-used-by-international