CC BY
89Моделювання дидактичних умов організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного університету
Шаров С.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Для підвищення ефективності самостійної навчальної діяльності студентів необхідна методично спланована організація, що може бути представлена у вигляді педагогічної моделі. Розглянуто основні питання стосовно моделювання навчального процесу, подано класифікацію моделей та етапи їх створення, представлено модель організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного університету та відтворено загальну характеристику її компонентів.
модель, самостійна навчальна діяльність, студенти.
Шаров С.В. Моделирование дидактических условий организации дифференцированной самостоятельной учебной деятельности студентов педагогического университета. Для повышения эффективности самостоятельной учебной деятельности студентов необходима методически спланированная организация, которая может быть представлена в виде педагогической модели. Рассмотрены основные вопросы моделирования учебного процесса, подана классификация моделей и этапы их создания, представлена модель организации дифференцированной самостоятельной учебной деятельности студентов педагогического университета и отображена общая характеристика ее компонентов. модель, самостоятельная учебная деятельность, студенты.
Sharov S.V. Design of didactics terms of organization of the differentiated independent educational activity of students of pedagogical university. For
the increase of efficiency of independent educational activity of students the necessary methodically planned organization that can be represented as a pedagogical model. Basic questions are considered in relation to the design of educational process, given classi fi cation of models and stages of their creation, represented the model of organization of the differentiated independent educational activity of students of pedagogical university and reproduced general description of its components
model, independent educational activity, students.
Вступ.
Будь-який педагогічний експеримент у вищому навчальному закладі важко уявити без використання певних педагогічних моделей. Особливо це стосується диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів, яка має багато аспектів її організації. Системний підхід і метод моделювання складних процесів дають нам можливість для цілісного дослідження означеної проблеми у вигляді моделі.
Аналіз сучасних наукових праць свідчить про широке використання моделей у різних галузях науки та техніки. Досить успішно моделі використовуються в педагогічному експерименті, де необхідно спочатку спроектувати весь хід експерименту, а потім його здійснювати. Серед вчених, які займаються теоретичними основами педагогічного моделювання та його практичним втіленням, слід відзначити Є.М. Павлю-тенкова, В. Маслова, О. Сердюк, Л.Г. Кондратову, С.О. Касярума, І.Г Матросову та ін. Разом з тим, зазначені проблеми ще досі залишаються актуальними..
Робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та педагогічної майстерності “Гуманізація управління навчально-виховних процесів в закладах освіти” (реєстраційний номер 0107V006181).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є висвітлення основних питань стосовно процесу моделювання, наведення класифікації моделей та етапи їх створення, загальна характеристика власної моделі організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного університету.
Результати дослідження.
Процес моделювання передбачає відтворення характеристик одного об’єкта на іншому, спеціально створеному для його вивчення [5, 5]. Під моделлю ро© Шаров С.В., 2009
зуміється в думках представлена або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи існуючий або проектований об’єкт дослідження, здатна заміщати його та отримати нову інформацію про цей об’єкт [7, 39]. Модель педагогічної діяльності, в якій представлений задум очікуваного результату (мета), визначений його сенс (тобто позначено місце цього задуму в цілісному освітньому процесі), подана характеристика необхідних засобів і умов та вказані суб’єкти діяльності, отримала назву педагогічної моделі [8, 98]. Класифікація моделей здійснюється за різними ознаками: за видом (динамічні), за формою відображення (логічні), за природою явищ (соціально-психологічні), за способом відображення (графічні), за завданнями (інформаційні, евристичні, прогностичні), за ступенем точності (наближені, точні, достовірні, імовірні), за формою відтворення (матеріальні та ідеальні) [6, 62].
Моделювання широко використовується в різних сферах професійної діяльності людини, головна перевага якого полягає у можливості цілісного охоплення змодельованої системи. У педагогіці моделювання використовується і як метод теоретичного дослідження, і як навчальний засіб для організації занять із студентами. Як вважає Л.Г Кондратова, практична цінність моделі в будь-якому педагогічному дослідженні визначається в основному її адекватністю вимірюваним сторонам об’ єкта та ступенем врахування основних принців моделювання (наочність, визначеність, об’єктивність), що в багатьох випадках визначає тип моделі та її функції [2, 58].
Існує декілька підходів до загальної схеми процесу моделювання. Так, С.О. Касярум пропонує шість етапів створення моделі: постановка завдань та визначення властивостей досліджуваного оригіналу; констатація ускладнень або неможливості дослідження оригіналу в природному вигляді; вибір моделі, яка
достатньо добре фіксує суттєві властивості оригіналу та досить легко піддається дослідженню; дослідження моделі у відповідності з поставленим завданням; перенесення результатів дослідження на оригінал; перевірка цих результатів [1, 52]. Дослідник І.Г Матросова наводить інші етапи: визначення мети та конкретних завдань моделювання; збір, систематизація та обробка інформації, що відноситься до сформульованих завдань; виділення основних чинників, що мають істотний вплив на досліджуваний об’єкт або явище; побудова моделі відповідно до сформульованих завдань; перетворення моделі щодо конкретних соціально-педагогічних умов з урахуванням виділених чинників; відбір оптимальних варіантів отрима -них результатів; розробка комплексу рекомендацій для зміни досліджуваного об’єкту [4, 126].
Слід зауважити, що при створенні педагогічної моделі можуть виникнути проблеми, що пов’язані з визначенням структурних елементів моделі та зв’язку між ними. Тут доречним є зауваження В. Маслова, який вважає, що багато створених педагогічних моделей побудовані без урахування вимог системного підходу та теорії моделювання. Тому часто в експериментальній частині перевіряється фактично не модель, а окремі її структурні складові без достатньої аргументації їх побудови [3, 4].
Для експериментальної перевірки дидактичних умов організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного університету нами було створена педагогічна модель, що наведена у рис. 1. Подамо загальну характеристику кожного компонента власної моделі.
Потреби суспільства вимагають від вищої освіти формування професійної компетентності майбутнього вчителя, що передбачає розвиток у студентів загаль-нонавчальних та спеціальних знань, умінь та навичок, які забезпечать її конкурентноздатність на ринку праці в сучасних політичних та соціально-економічних умовах.
Мета розробленої моделі полягає у формуванні та розвитку готовності студентів до систематичної самостійної аудиторної та поза аудиторної навчальної діяльності.
Завдання створеної моделі передбачають: 1. Оволодіння студентами системою знань та умінь самостійної навчальної діяльності. 2. Формування у студентів потребнісно-мотиваційної сфери самостійного оволодіння потрібними знаннями, уміннями та навичками. 3. Розвиток у студентів рефлексії результатів самостійної навчальної діяльності та адекватної самооцінки у власних навчальних можливостях.
При організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів ми керувалися наступними принципами:
1. Принцип особистісного підходу передбачає вивчення та врахування під час самостійної роботи осо-бистісних, індивідуальних та вікових особливостей кожного студента з метою всебічного розвитку його особистості та забезпечення на цій основі підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
2. Принцип свідомості та активності студентів
у навчанні. Свідомому засвоєнню знань сприяють: роз ’яснення мети та завдань навчального предмета, його практична направленість, систематичний контроль тощо. Свідомість забезпечується високим рівнем активності студентів та проявляється у прагненні до самостійної навчальної діяльності, що здійснюється шляхом вибору оптимальних шляхів досягнення мети.
3. Принцип диференційованого підходу передбачає врахування дійсних навчальних можливостей студентів при вирішенні завдань. Основними дидактичними способами реалізації цього принципу є диференціація студентів за рівнем володіння цими видами самостійної навчальної діяльності та рівнем внутрішньої навчальної мотивації.
4. Принцип систематичності самоосвіти передбачає системність в роботі викладача (підвищення внутрішньої навчальної мотивації студентів, складання диференційованих навчальних завдань, здійснення контролю), а також системність в роботі студентів (систематичне вирішення навчальних занять, постійна підготовка до лекції та семінарів, самоконтроль самостійної навчальної діяльності, постійне вдосконалення власних навчальних умінь).
5. Принцип контролю та самоконтролю передбачає проведення на всіх етапах самостійної навчальної діяльності студентів поточного контролю та самоконтролю, за результатами якого здійснюється відповідне корегування процесу їх самостійної навчальної діяльності.
Змістова система створеної моделі має модульний характер та складається з мотиваційно-діагностичного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оцінного модулів. Мотиваційно-діагностичний модуль передбачає визначення індивідуальних особливостей студентів для подальшої диференціації, діагностику готовності студентів до самостійної навчальної діяльності та аналіз труднощів її здійснення, розвиток навчальної мотивації студентів тощо. Основою операційно-діяльнісного модулю є опанування вміннями та навичками самостійної навчальної діяльності. Рефлексивно-оцінний модуль включає в себе формування у студентів вміння оцінювати власні результати навчання та адекватно оцінювати свої навчальні можливості.
Форми роботи: 1) індивідуальні; 2) парні; 3) групові.
Створена модель передбачає використання традиційних (вербальні, практичні, методи спостереження, тестування, анкетування, формувальний та констатувальний експеримент, методи математичної статистики) та нетрадиційних (мозкова атака, метод комп’ютерної підтримки, Ыетй-методи тощо) методів навчання.
Засоби розробленої моделі передбачають використання науково-методичного супроводу самостійної навчальної діяльності студентів, а саме: методичні рекомендації до організації самостійної навчальної діяльності студентів, літературні джерела з основного, додаткового та допоміжного переліку літератури, таблиці, графіки, навчальні та контролюючі комп’ютерні програми, електронні підручники, широкий спектр
5
Ч
03
4 * К СР
Он
ч
о
-€н
§
ср
ч
Й
ч
&
оЗ
-єн
к
*
К
К
и
'Ен
*4 > Потреби суспільства: формування професійної
компетентності майбутнього вчителя
______________________________ї_____
Мета: сформувати та розвинути готовність студентів до систематичної самостійної навчальної діяльності
Завдання:
1. Оволодіння студентами системою знань та умінь самостійної навчальної діяльності.
2. Формування у студентів мотиваційної сфери самостійного оволодіння потрібними знаннями, уміннями та навичками.
3. Розвиток у студентів рефлексії результатів самостійної навчальної діяльності та адекватної самооцінки у власних навчальних можливостях.
о
Я
-
ч
СЗ
Т
оа
СЗ
Я
*о
Я
:=
Н
-
СЗ
м
Я
СЗ
_
а
о
я
н
а
У
Принципи:
1. Особистісного підходу.
2. Свідомості та активності.
3. Диференційованого підходу.
4. Систематичності самоосвіти.
5. Контролю та самоконтролю.
Змістова система має модульний характер та складається з наступних модулів:
1. Мотиваційно-діагностичний.
2. Операційно-діяльнісний.
3. Рефлексивно-оцінний.
Форми: 1. Індивідуальні 2. Парні 3. Групові
►Методи: 1. Традиційні 2. Нетрадиційні.
Засоби: науково-методичний супровід самостійної навчальної діяльності студентів
-^.Критерії ефективності: мотиваційний, діяльнісний, оцінний
Результати: рівні готовності (високий, середній, низький)
к
нР
ч
03
І 5 03 ■ ■
К О
к
нР
§ й
о и
со ^
■9 Й
£
о
!>-.
нР
н
о
'я ;
03
ср
о
Он ж
її к
’Єн 03 о я
і д се Л
З 5
03
■■я V
03 2
ро Я §3 о
2 я р, « О н а о
3 2
£ § Я 03
Г § О сЗ Он СР
^ о Я" •§.
^ *©Н
(—1
о 3 о к
й І н >Я
* 'ч
а со
о
Он н
" ^
03
4 К
ё и
& й К о § к § ср н те
еч 03
>Я ® Я го
&-Н
в й
03 Н
2 .а
Он Я
О нР -©Н Ч
к .2 'С 4
£1 03
§ К
О 53
К Я
^оз К
Я 8
Й Ч
н §. о
Я О
.а З
Ё І и Сґ
5 Я
£*! .3 § Й .=3
' Я- н я о
Я О О ч
6 Й
-Є
Я
Я ^
Ш -ср
'Лі 'р
з £
іп р
03 СР О СР
1:3 А
& и
Рис. 1. Модель організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного
університету
прикладних програм, мультимедійний проектор, інтерактивні дошка, комп’ютерна техніка тощо.
Стосовно вибору критеріїв ми взяли за основу змістову систему власної моделі та виділили з кожного модулю змістової системи по одному критерію, а саме: мотиваційний, діяльнісний та оцінний (відповідно мотиваційно-діагностичний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний модулі змістової системи створеної моделі). Із мотиваційної сфери
були вибрані інтереси та ціннісні орієнтації студентів, із діяльнісної сфери - вміння та здібності самостійної навчальної діяльності, із оцінної - самооцінка студентів. Кожний критерій має три рівні (високий, середній та низький).
Суб’єктами моделі є ректорат; керівники факультетів, завідувачі кафедр, бібліотека викладачі та студенти
Функціонування моделі здійснюється таким чи-
ном: потреба суспільства у високоосвічених фахівцях, які вміють творчо та самостійно діяти, мають великий запас знань та вміють їх ефективно використовувати, формує загальну мету на створення спеціаліста відповідного рівня. Суб’єкти моделі, знаючи спільну мету та завдання, створюють необхідні дидактичні та організаційно-педагогічні умови. Здійснення організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів здійснюється у відповідності до обраних принципів відповідними методами, формами та засобами навчання в залежності від рівнів сформованості критеріїв ефективності моделі. Після проведення передбаченої роботи здійснюється аналіз відповідності отриманих результатів до загальної мети та вносяться необхідні корективи в навчальний процес, після чого відбувається подальша педагогічна взаємодія.
Висновки.
Ефективність самостійна навчальна діяльність студентів прямо залежить від методично спланованої її організації та диференційованого підходу до студентів. Успішне вирішення цих завдань повинно передбачати наявність чіткої моделі організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів. Створена модель організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного університету задовольняє в цілому потреби суспільства, дає змогу досягти поставленої мети, будується на обраних принципах, формах, методах і засобах роботи та має критерії ефективності впровадження моделі в навчальний процес, визначає дидактичні та організаційно-педагогічні умови успішної організації
диференційованої самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів.
Подальші дослідження спрямовані на експериментальну перевірку створеної моделі в навчальному процесі. Отримані експериментальні дані дозволять підтвердити гіпотезу про її ефективність.
Література
1. Касярум С.О. Моделювання змісту навчального матеріалу / С.О. Касярум // Педагогічний альманах : зб. наук. праць. - Херсон : РІПО, 2008. - № 3. - С. 49 - 54
2. Кондратова Л.Г Модель підготовки вчителів до організації проектної діяльності учнів в умовах післядипломної педагогічної освіти / Л.Г. Кондратова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. -Запоріжжя. - 2007. - № 46. - С. 56 - 62.
3. Маслов В. Моделювання у теоретичній і практичній діяльності в педагогіці / В. Маслов // Післядипломна освіта в Україні. -2008. - № 1. - С. 3 - 9.
4. Матросова И.Г. Модель поэтапного формирования технологиче -ской компетенции у студентов технологов в процессе преподавания специальных дисциплин / И.Г. Матросова // Педагогічний альманах : зб. наук. праць. - Херсон : РІПО, 2008. - № 3. - С. 124
- 132.
5. Павлютенков Є.М. Моделювання в системі освіти (у схемах і таблицях) / Є.М. Павлютенков . - Х. : Вид. група “Основа”, 2008.
- 128 с.
6. Сердюк О. Методологічні засади моделювання особистісно -орієнтованої навчальної діяльності у вищий школі України / О. Сердюк // Вища освіта України. - 2005. - № 1. - С. 60 - 64.
7. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М.М. Фіцула. - К. : Видавничий центр “Академія”, 2000. - 544 с. - (серія Альма-Матер).
8. Учитель и ученик: возможность диалога и понимания / [Под общ. ред. Л.И.Семиной]. - М. : Изд-во “Бонфи”, 2002. - Т. 2 : Толерантность : объединяем усилия / [Сост. Н.Н. Михайлова ].
- 2002. - 48 с.
Надійшла до редакції 18.08.2009 р. Шаров Сергій Володимирович [email protected]
