Научная статья на тему 'Модель системы формирования медиаторской компетентности будущих юристов'

Модель системы формирования медиаторской компетентности будущих юристов Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
126
56
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ИНОЯЗЫЧНАЯ МЕДИАЦИЯ / FOREIGN LANGUAGE MEDIATION / МЕДИАТОРСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ / MEDIATION COMPETENCE / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ / PEDAGOGICAL CONDITIONS / ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ / PEDAGOGICAL MODELING / ИНОЯЗЫЧНАЯ ПОСРЕДНИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ / FOREIGN LANGUAGE MEDIATING PROFESSIONAL ACTIVITY / іНШОМОВНА МЕДіАЦіЯ / МЕДіАТОРСЬКА КОМПЕТЕНТНіСТЬ / ПЕДАГОГіЧНі УМОВИ / ПЕДАГОГіЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ / іНШОМОВНА ПОСЕРЕДНИЦЬКА ПРОФЕСіЙНА ДіЯЛЬНіСТЬ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Морская Лилия Ивановна

Обоснована необходимость разработки модели педагогической системы иноязычной подготовки будущих юристов, в частности для иноязычного посредничества. Реализация разработанной автором модели совершается благодаря созданию соответственных педагогических условий: формирование и развитие профессионально ориентированной мотивации и организация деятельности самообучения будущих юристов путем внедрения интерактивных педагогических технологий; создание информационно-образовательной среды; целесообразный отбор содержания учебного материала; обеспечение субъект-субъектного взаимодействия участников учебного процесса.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Морская Лилия Ивановна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The model of mediation competence formation system in future lawyers

The necessity for the creation of the pedagogical system model of foreign language education of future lawyers has been substantiated, namely for the foreign language mediating activity. The realization of the suggested model is secured by the creation of certain pedagogical conditions: formation and development of professionally-oriented motivation and organization of self-study activity of future lawyers through the use of interactive pedagogical technologies; creation of information-educational environment; goal-directed choice of the learning material content; the provision of subject-subject interaction of education process participants.

Текст научной работы на тему «Модель системы формирования медиаторской компетентности будущих юристов»

ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА

УДК 378.147:81-26

Л. I. МОРСЬКА

МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ МЕД1АТОРСЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1

МАЙБУТН1Х ЮРИСТ1В

Обгрунтовано Heo6xidHicmb розробки Modeni nedaaoaiHHo'i системи тшомовноi тдготовки майбуттх юристiв, зокрема для здшснення тшомовного посередництва. Показано, що рeалiзацiя рoзрoблeнoi автором мoдeлi забезпечуеться через створення eidrneidHux пeдагoгiчних умов: формування i розвиток прoфeсiйнo-спрямoванoi мотивацй та оргатза^я самooсвiтньoi дiяльнoстi майбуттх юристiв через впровадження iнтeрактивних пeдагoгiчних технологш; створення тформацшно-освтнього середовища; цыеспрямований вiдбiр змiсту навчального матeрiалу; забезпечення суб'ект-суб'eктнoi взаемодпучасниюв навчального процесу.

Ключовi слова: тшомовна мeдiацiя, мeдiатoрська компетенттсть, пeдагoгiчнi умови, пeдагoгiчнe моделювання, тшомовна посередницька професшна дiяльнiсть.

Л. И. МОРСКАЯ

МОДЕЛЬ СИСТЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ МЕДИАТОРСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ЮРИСТОВ

Обоснована необходимость разработки модели педагогической системы иноязычной подготовки будущих юристов, в частности для иноязычного посредничества. Реализация разработанной автором модели совершается благодаря созданию соответственных педагогических условий: формирование и развитие профессионально ориентированной мотивации и организация деятельности самообучения будущих юристов путем внедрения интерактивных педагогических технологий; создание информационно-образовательной среды; целесообразный отбор содержания учебного материала; обеспечение субъект-субъектного взаимодействия участников учебного процесса.

Ключевые слова: иноязычная медиация, медиаторская компетентность, педагогические условия, педагогическое моделирование, иноязычная посредническая деятельность.

L. I. MORSKA

THE MODEL OF MEDIATION COMPETENCE FORMATION SYSTEM IN

FUTURE LAWYERS

The necessity for the creation of the pedagogical system model of foreign language education of future lawyers has been substantiated, namely for the foreign language mediating activity. The realization of the suggested model is secured by the creation of certain pedagogical conditions: formation and development of professionally-oriented motivation and organization of self-study activity of future lawyers through the use of interactive pedagogical technologies; creation of information-educational environment; goal-directed choice of the learning material content; the provision of subject-subject interaction of education process participants.

Keywords: foreign language mediation, mediation competence, pedagogical conditions, pedagogical modeling, foreign language mediating professional activity.

У сучаснш педагопщ юнують чимало nporapi4, зокрема, мiж: вимогами до професшно! дiяльностi та професшно! компетентносп фахiвцiв i реальними умовами !х роботи та професшно! тдготовки; штенсивним використанням загальнонаукових сучасних вдей i методiв i недостатшх теоретичним обгрунтуванням !х використання в педагопщ; потребою розробки комплексних моделей професшно! дiяльностi фахiвцiв i домiнуванням iзольованих моделей в

педaгогiчнiй теоpiï i ^акти^. У цьому aспектi важливе мюце вiдводимо пpофесiйнiй пiдготовцi мaйбyтнix юpистiв.

Метою статп e обгpyнтyвaння педагопчнж умов i моделi педaгогiчноï системи шшомовно1' пiдготовки мaйбyтнix юpистiв до ïx посеpедницькоï дiяльностi.

У псиxолого-педaгогiчнiй лiтеpaтypi поняття «умова», зазвичай, pозглядaeться як видове щодо вiдповiдниx pодовиx кaтегоpiй - тaкиx, як «сеpедовище», «обставини», «ситуащя» [9, с. 212]. Загалом погоджуючись iз подiбним твеpдженням, вважаемо за доцiльне зупинитися детальшше на нашому тpaктyвaннi сyтностi педaгогiчниx умов.

В. Стасюк pозyмie педагопчш умови, як «обставини, вiд якж залежить та вiдбyвaeться цiлiсний пpодyктивний педaгогiчний пpоцес пpофесiйноï пiдготовки фaxiвцiв, що опосеpедковyeться aктивнiстю особистостi, групою людей» [10, с. 175]. На думку I. Шдласого, педaгогiчнa умова значно pозшиpюe комплекс чинник1в, ко^ зумовлюють виникнення, фyнкцiонyвaння чи пеpетвоpення дослiджyвaного об'екта (явища чи ^оцесу) в xодi педaгогiчного експеpиментy [9, с. 446-447], що, на нашу думку, може с^ичини™ залучення до педагопчнж умов випaдковиx чинник1в, ям взaгaлi не впливають на до^джуваний об'ект. Тому пiдтpимyeмо думку вченж, котpi pозyмiють педaгогiчнi умови як «о^емий компонент педaгогiчного пpоцесy, що штегруе в собi сyкyпнiсть зaxодiв (об'eктивниx можливостей), спpямовaниx на досягнення мети» [5, с. 141], як «сеpедовище, умови, в якиx пеpебyвaють i без якиx не можуть юнувати пpедмети, явища» [12, с. 398].

У ^оцеи теоpетичного до^дження визначено1' пpоблеми ми ознайомилися зi змiстом кiлькоx нayковиx позицiй (вiтчизняниx i зapyбiжниx) щодо вiдбоpy педaгогiчниx умов для ефективно1' пpофесiйноï тдготовки мaйбyтнix юpистiв до iншомовноï медiaтоpськоï дiяльностi.

Haйбiльш ефективними в зазначенж пpоектax визнаються так1 умови:

• забезпечення суб'ект-суб'ектно1' взaeмодiï (педaгогiки далогово1' взaeмодiï) учасник1в навчального пpоцесy з акцентом на бшьшу aктивнiсть rax, xto навчаеться, оpieнтaцiя навчального змюту на контекстне викоpистaння iноземноï мови [15];

• iнтегpaцiя iншомовноï тдготовки у квaзiпpофесiйнy дiяльнiсть майбутнього медатсфа [16];

• оpгaнiзaцiя оптимального комушкативного сеpедовищa в yмовax здiйснювaного навчального ^оцесу; дотpимaння мiжпpедметниx зв'язк1в; фоpмyвaння в стyдентiв позитивно!' мотивaцiï до оволодшня iншомовноï комyнiкaтивноï компетентностi; забезпечення пpофесiйноï спpямовaностi змiстy нaвчaльноï дисциплши «1ноземна мова», викоpистaння комп'ютеpниx iнфоpмaцiйниx теxнологiй у фоpмyвaннi iншомовноï комyнiкaтивноï компетентностi мaйбyтнix фaxiвцiв; синxpонне вивчення iноземноï мови й iншомовноï кyльтypи [5];

• застосування методiв iнтеpaктивного навчання, що моделюють конкpетнi ситуацп пpофесiйноï взaeмодiï; оpieнтaцiя викладача на дiaлоговy фоpмy взaeмодiï зi студентами; фоpмyвaння у стyдентiв комyнiкaтивниx умшь [11];

• pеaлiзaцiя концепцiï контекстуального навчання; pозвиток мотивaцiï студента до поеднання у фaxовiй дiяльностi функцш суб'екта пiзнaння i семiотичного суб'екта; забезпечення вшьного самовизначення та aктивiзaцiï особистiсниx pесypсiв студента [14];

• позитивна мотиващя щодо фоpмyвaння г^фестного мовлення; забезпечення aнaлiзy та самоаналзу пpофесiйного мовлення, здатноста до його вдосконалення i pозвиткy; твоpчa взаемодя учасник1в навчального пpоцесy чеpез застосування дискyсiйниx методв навчання [S] тощо.

На основi aнaлiзy нayковиx джеpел та спостеpеження за медiaтоpською дiяльнiстю фaxiвцiв юpидичноï сфеpи пiд педагопчними умовами фоpмyвaння медiaтоpськоï компетентностi мaйбyтнix юpистiв pозyмieмо зовнiшнi xapaктеpистики до^джуваного об'екта (змiст, фоpми, методи (пpийоми), теxнологiï), оpieнтовaнi на взaeмодiю з внyтpiшнiм свiтом студента (мотивами, iнтеpесaми, установками, потpебaми, pефлексивною позицieю, цшшсними оpieнтaцiями), pеaлiзaцiя якиx забезпечить pезyльтaтивнiсть педaгогiчноï системи, ствоpеноï з метою фоpмyвaння високого piвня медiaтоpськоï компетентносп мaйбyтнix юpистiв.

Гpyнтовне дослвдження проблеми за окpесленими вище аспектами i власний досввд виклaдaцькоï дiяльностi у юpидичномy вищому навчальному зaклaдi (ВНЗ) зумовили визначення тaкиx педaгогiчниx умов фоpмyвaння медiaтоpськоï компетентност мaйбyтнix юpистiв:

• формування i розвиток професшно-спрямовано! мотиваци та органiзацiя самоосвиньо! дiяльностi майбутнiх юристiв шляхом впровадження iнтерактивних педагогiчних технологiй (технологи треншгу та кейс-аналiзу);

• створення спещального iнформацiйно-освiтнього середовища з метою забезпечення штеграци дисциплiни «Практика юридично! шшомовно! медiащ!» з iншими дисциплiнами предметно-професшно! пiдготовки майбутнiх юристiв;

• цшеспрямований вiдбiр змiсту навчального матерiалу через його мiнiмiзацiю, логiчне структурування та опташзоване засвоення студентами (використання навчальних стратегiй);

• забезпечення суб'ект-суб'ектно! взаемоди (педагогiки далогово! взаемоди) учасник1в навчального процесу.

Зауважимо, що реалiзацiя визначених нами умов здшснювалася в межах педагопчного процесу ВНЗ, в контексп професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв юридично! сфери, ввдповвдно до базового навчального плану та державних освггшх стандарпв пiдготовки юристiв. Крiм того, якщо певна умова е причиною якогось ефекту, то його вияв залежить як вщ усвiдомлення цiеi умови (л визначення), так i вiд !! наявностi, iснування, реалiзащi. Тому перед викладачем ВНЗ сто!ть завдання визначити, створити й реалiзувати певш умови для досягнення запланованого ефекту [6, с. 203]. Обгрунтуемо змют визначених умов.

Результати наших спостережень та до^джень науковцiв дають тдстави стверджувати, що готовнiсть майбутнiх фахiвцiв до здiйснення ефективноi професiйноi дiяльностi суттево залежить вiд мотивацiйноi сфери. К. Дермельова переконана, що «мотиващя е передумовою поведiнки особистосп, яка спонукае, спрямовуе й органiзовуе поведшку, а також надае особистюного смислу та значущоста майбутнiй професiйнiй дяльност! За наявност1 позитивно спрямовано! мотиваци професiйна дiяльнiсть набувае чiткого особистюного змiсту, що сприяе перетворенню iз зовнiшньо сформульованих цiлей у внутрiшнi особистiснi потреби. Зазначена мотивацiя е системою щнностей, як1 особистють чико усвiдомлюе i переводить в особистют принципи, переконання, установки та змют майбутньо! професшно! дальноста» [3, с. 423].

На основi глибокого вивчення iсторико-педагогiчних аспекпв мотивацii та !! потенцiалу у професiйнiй пiдготовцi фахiвцiв, I. Мельничук вказуе, що «проблема мотиваци i мотивiв дiяльностi визначаеться в наукових колах одшею з основоположних, оск1льки розкривае змiст спонукальних механiзмiв активностi людини, що актуалiзуе досконале !х вивчення у свiтлi професiйноi мотиваци майбутнiх фахiвцiв i дiяльнiсного пiдходу до !! формування» [6, с. 211]. Визначення згадано! вище умови також спонукало виокремлений нами у структурi медiаторськоi компетентносп мотивацiйно-цiннiстний компонент, формування якого потребуе спецiальних дидактичних процедур.

Для реалiзацil зазначено! педагогiчноi умови пропонуемо ввести у навчально-виховну пiдготовку майбутнiх юриспв певнi iнтерактивнi технологii, вибiр яких зумовлений специфiкою майбутньо! професiйноi даяльносп загалом, структури й формування медiаторськоi компетентностi. Вiдповiдно пропонуемо залучення до змютово-процесуального компонента формування мед1аторсько! компетентносп ввести технолопю тренiнгу та технолопю кейс-аналiзу. Ми переконанi, що виконання студентами спещальних квазiпрофесiйних симуляцш, структурованих у спецiальних професiйних треншгах, забезпечить створення позитивного емоцiйного середовища, ситуаци успiху, вiдкориговуючи модель фахових дш пiд час тренiнгових занять, а також створить оптимальш передумови для органiзацi! самоосвiтньоi дiяльностi студенпв, що займае вагоме мiсце у професшнш дiяльностi зрiлого юриста. Запропоноват тренiнги характеризуються вираженим мотивацiйним змютом, оск1льки мають за мету не лише сформувати професiйнi вмiння, здобуп пiд час тренiнгових занять, а й прагнення використовувати цi вмшня у майбутнiй фаховiй дiяльностi.

Подамо приклад роботи з кейсом, спрямованим на формування вмшня пошуку необхвдно! iнформацii. З цiею метою навчальним матерiалом оберемо випадок iз судово! практики i на першому етат (власне перекладацькому) формування медiаторськоi компетентносп пропонуемо студентам опис судово! справи. Завдання формулюемо так: прочитайте i перекладiть текст судово! справи; запропонуйте ваш висновок щодо справи; знайдиь iнформацiю про рiшення стосовно ще! справи у судi з шших джерел; порiвняйте вашу вiдповiдь з ршенням, винесеним у справi суддею.

Приклад судово! справи:

Is That a Boy or a Drumstick?

Two men and a boy are lost at sea on a small boat. After eleven days, they run out of food. After thirteen days, they run out of water. The two men kill the boy and eat him in order to save themselves. Four days later, a passing boat rescues the two men. Are the men guilty of murder?

Судове ршення:

Historical Verdict: In the 1884 English case of Regina v. Dudley and Stephens, the court found these men guilty and sentenced them to death (though the sentence was later reduced by the Crown to six months in jail). The court said, "We are often compelled to set up standards we cannot reach ourselves, and to lay down rules which we could not ourselves satisfy. But a man has no right to declare temptation to be an excuse, though he might himself have yielded to it, nor allow compassion for the criminal to change or weaken in any manner the legal definition of the crime".

Приштки:

Regina - Риджайна (мюто в Канад^ адмшстративний центр провшцп Саскачевань);

drumstick - 1) барабана палка; 2) куряча тжка;

lay down 1) скласти (план, схему); 2) закладати, започатковувати будiвництво (будiвлi, корабля); 3) встановлювати, утверджувати (умови, правила);

compassion - жаль, ствчуття; ствпереживання, участь.

Реалiзацiю друго! педагопчно! умови - створення спетального шформацшно-освинього середовища для забезпечення штеграцп дисциплши «Медiаторська компетенттсть юриста» з дисциплшою «1ноземна мова» та шшими дисциплшами предметно-професшно! тдготовки майбуттх юриспв - вбачаемо можливою через формування уих компоненпв медiаторськоi' компетентносп у !х взаемозв'язку i взаемозалежностг

Як зазначае I. Чайка, вiдомi три тдходи до визначення сутносп поняття «середовище»: фiлософський, соцiологiчний та психологiчний. Узагальнивши думки представнишв кожного iз зазначених пiдходiв, дослiдниця стверджуе, що середовище е частиною буття, яке впливае на шдиввда (фiлософський аспект), в ньому здiйснюеться взаемодiя iндивiдiв (соцюлопчний аспект), причому комунiкативно-регулювальним процесом у цш взаемодii' е спiлкування, забезпечуючи не лише передання цiнностей, а й регулювання !х засвоення, взаемодп суб'екта iз суб'ектом (психологiчний аспект) [13, с. 26].

Обгрунтовуючи суттст ознаки освiтнього середовища, вважаемо за доцшьне визначити !х з точки зору педагогтчно! науки, де середовище повинно бути не лише сукуптстю умов, що оточують людину i взаемодiють з нею як з особистютю, а й як розвивальний та формувальний чинник.

У сучасних умовах стрiмкого розвитку iнформацiйних технологш ведуть мову про вiртуальне освине середовище та iнформацiйне освiтне середовище. Розумшчи перше як «сукупнiсть суб'екпв навчання, iнформацiйного змiсту i комуткацшних можливостей локальних, корпоративних i глобальних комп'ютерних мереж, якi формують i використовують з освiтнiми цiлями вс учасники освiтнього процесу» [1, с. 28], та визначаючи його як шформацшно-освпне середовище змшаного типу, ми вважаемо, що такому середовищу властивi ознаки вiртуального, однак воно володiе ще i специфiчними (не характерними для вiртуального) ознаками. Серед остантх основними визначаемо такi: можливiсть рефлексшно-освiтньоi' взаемодп; спiльне проектування освинього процесу всiма його учасниками; особистiсно-орiентований пiдхiд в органiзацii навчального процесу; ввдкриттсть; спiвтворчiсть учасникiв освiтньоi взаемодп.

Засобами реалiзацii згадано! вище педагопчно! умови е спецкурс «Медiаторська компетенттсть юриста», змют i процедура впровадження якого вiдображенi в авторському поабнику на паперовому носii' та у мережево-цифровш платформi Moodle, i групова взаемодiя, котру ми визначаемо на основi комунiкативно-орiентованоi моделi освiтнього середовища у формi спiвробiтництва (комунiкативноi взаемодп), що продукуе особливi види стльностг мiж студентами i педагогами, що забезпечуе передання необхiдноi для функцюнування в цiй спiльностi iнформацii.

Запропонований нами спецкурс передбачае вирiшення таких завдань: ознайомити студенпв iз суттстю медiаторськоi компетентностi; забезпечити адекватне усввдомлення необхiдностi володiння нею на високому рiвнi для здiйснення успiшноi професшно1' дiяльностi

в iншомовному посередництвi, сформувати високий рiвень мотиваци до формування ще! компетентностi; ознайомити студентiв з теорiею i практикою формування тако! компетентностi в педагогiчнiй науцi; оволодпи самонавчальними прийомами i стратегiями, спрямованими на розвиток рiвня сформованостi медiаторськоi компетентностi; сформувати вмiння ефективного шшомовного посередництва у спецiально створених навчальних ситуащях (симуляцiях), що певним чином ввдображають реальнi умови професiйноi дiяльностi майбутнiх юристiв через використання вiдповiдних навчальних стратегiй; сформувати вмiння педагопчно! рефлексii через аналiз квазiпрофесiйноi дiяльностi та виконання професiйно орiентованих завдань шшомовного посередництва з метою вдосконалення готовносп до здiйснення медiаторськоi дiяльностi в сферi права.

Реалiзацiя третьо! умови - цiлеспрямований вiдбiр змюту навчального матерiалу -здiйснюеться через його мiнiмiзацiю, логiчне структурування та опташзоване засвоення студентами (використання навчальних стратегш). У цьому аспектi варто детальшше зупинитися на питаннi мiнiмiзацi! та оптимiзацii навчального матерiалу, осшльки при його вiдборi доцшьно зважати на принципи i критерii цього процесу.

Проаналiзувавши науковi публшаци [4; 7; 17] i врахувавши структурш особливосп медiаторськоi компетентност й лшгводидактичш ознаки юридичного дискурсу, найважливiшими критерiями вiдбору навчального матерiалу визначаемо таш:

• вiдповiднiсть навчальним щлям i програмним вимогам;

• врахування принципу доступносп навчального матерiалу;

• врахування принципу частотносп вживання мовних одиниць у типових ситуащях шшомовного посередництва майбутшх юриспв;

• семантична цшшсть мовних (лексичних) одиниць;

• врахування принципу комушкативно! цiнностi мовних одиниць.

Ввдбраний мовний матерiал пропонуемо структурувати у вiдповiднi мовленневi зразки, яш е типовими для ситуацiй професшно! шшомовно! посередницько! дiяльностi, що теж тдлягають ретельному аналiзу й ввдбору, здiйсненому викладачем. Презентацiя вiдiбраного навчального змюту здiйснюеться через технологi! треншгу та кейс-аналiзу (перша педагогiчна умова), забезпечуючи взаемозалежнiсть i комплекснiсть визначених нами педагопчних умов, та завдяки використанню навчальних стратегiй, що уможливлюють оптимiзацiю професiйно! iншомовно! пiдготовки майбутшх юриспв.

Реалiзацiя останньо! педагогiчно! умови - забезпечення суб'ект-суб'ектно! взаемоди (педагопки дiалоговоi взаемодii) учасникiв навчального процесу - зумовлюе розумiння того, що даалог у навчальному процесi забезпечуе багатовекторну взаемодiю, завдяки якiй студенти можуть дiлитися сво!ми думками з певно! теми, сформулювати iндивiдуальне бачення проблеми та запропонувати шляхи !! вирiшення, вислухати думки iнших студенпв i викладача. За умов тако! взаемоди викладач е не лише оргашзатором процесу навчання, а й р^вноправним партнером, консультантом, фасилiтатором, який вiдкривае, розширюе межi навчального процесу, а не звужуе його на со61, що забезпечуе досягнення результапв навчання спiльними зусиллями всiх учаснишв.

Дiалог можливо здiйснити на певному змiстi, який несе певну шформащю з елементами новизни. Для реалiзацii педагогiчних умов створено! нами педагопчно! системи, на основi результапв наукових розввдок I. Кухти [5, с. 144], вважаемо, що щншсно-змютову (шформацшну) основу дiалогiзацii складае текст, який у формуванш медiаторськоi компетентностi е одночасно i засобом трансляцл професшно! шформаци, i засобом соцiально! комушкаци. Текст визначають як «повiдомлення, яке складаеться з к1лькох (чи багатьох) речень, характеризуеться змютовою й структурною завершешстю i певним вiдношенням автора до змюту висловлення» [2, с. 303]. Процес осмислення iншомовного тексту е важливим елементом розумiння сутносп мед1аторсько! компетентност1, оск1льки вiн обов'язково включае роботу псих!чних п!знавальних процеав та виконання р1зних розумових операций, з-пом1ж яких основними е пор^вняння, узагальнення, аналiз, синтез, абстрагування, конкретизация тощо [5, с. 145].

Зазначеш вище педагогiчнi умови, на нашу думку, дають нам можливють створити передумови для реалiзацii педагогiчноi системи формування мед!аторсько! компетентностi майбутнiх юриспв, яку подано нижче у змодельованому вигляд1 (рис. 1).

Педагопчн! умови:

форму вам ня I развитом профе^йно-епрялювант' мотнваци та организуя имоостгныл ^¡яльчосл мдйбутш* юристш шляпам впровадшеннч ¡нтерлнтлрних прдагопчншх технологий (технологи трен ¡игу та кейс-зналюу); створення гле!и алчного ¡нформац1йно-осегтщ>ого

середовища длд за6е}печення ¡нтеграцп дисциплин и Практика юридичнот шшп.чинкш медшцй» з <ншими дисциплинами предметно-профеойног пщготовн* майбуттх юрисле: ц^леслрямовэннй вщбф навчального «атер1ллу через його мЫм15ац1га, лопчне

ггрунтуруваннй ТВ <?п тммчонлж? эа(но¥ ннн студентами [вннрристаннА навчальник стратегий); ¿абеэ печения суб'скт-суб'ектнсн иэл.мидм (пода попки Д1алоговоУ лааемодЬ) учаенимв и лвм а лън ою п роцесу

с 4 «

Ре?ульт?т сформовашлъ МК юриста на ни со« ому р!ан1

Рисунок 1 Модель т'()иго^1чи<и' снспи'мн форнувашм ме<}юторсько) компетентное/»} лгаббуянтг тритии,

Модель системи формування медааторсько! компетентносп майбуттх юриспв представимо як систему, що складаеться 1з трьох блоюв: 1) концешуально-цшьового (в ньому вщображено вимоги до ршшв сформованосп мед1аторсько! компетентносп майбутшх фах1вщв юридично! сфери як складово! 1хньо1 професшно! компетентности мету \ завдання И

формування, методологiчнi пiдходи та принципи, що покладенi в основу розробки методики формування дослiджуваного феномена), який i зумовив визначення педагопчних умов, що уможливлюють ефективну реалiзацiю змодельованого педагогiчного процесу; 2) процесуально-дiяльнiсного (його визначальним компонентом е методика формування медiаторсько! компетентностi, комплекс методiв, форм i засобiв, використовуваних для реалiзацп методики, що здшснюеться у два етапи - власне перекладацький та медiаторський - з урахуванням визначених педагогiчних умов, ям безпосередньо впливають на хiд i результативнiсть методики); 3) дiагностико-рефлексивно-коригувального (вш дае змогу здiйснити дiагностику рiвнiв сформованосп медааторсько! компетентностi, яка складаеться iз п'яти компонентiв, на основi визначених критерпв i показникiв). Устшна реалiзацiя змодельованого педагогiчного процесу формування медiаторсько! компетентностi з урахуванням уих зазначених чинник1в i структурних компоненпв, органiзованих у цi блоки, передбачае досягнення бажаного результату вiдповiдно до мети i завдань системи - високий рiвень сформованосп медiаторськоl компетентносп майбутнього юриста.

До методичного комплексу технологш, форм i засобiв реалiзацi! методики формування медiаторськоl компетентностi з дотриманням визначених педагогiчних умов ввдносимо технологи тренiнгу та кейс-аналiзу, шдив^альну, групову та фронтальну форми навчально! дiяльностi пiд час виконання студентами змюту спецiалiзованого курсу «Медiаторська компетентшсть юриста», що е в нашш методицi засобом реалiзацi! педагогiчних умов та всього процесуально^яльшсного блоку модель

Дiагностико-рефлексивно-коригувальний блок мае за мету аналiз та корекцiю результату змодельованого нами педагопчного процесу - сформовашсть медiаторськоl компетентностi у майбутнiх юриспв - за спещально визначеними критерiями та показниками, обгрунтуванню й характеристик яких будуть присвяченi нашi наступш публшацп.

Пiдсумовуючи сказане вище, ввдзначимо, що вказанi блоки моделi взаемодшть мiж собою i репрезентують внутрiшню органiзацiю формування медiаторськоl компетентностi у майбутшх юриспв. Запропонована нами модель не претендуе на вичерпнiсть (ввдповвдно до визначеного концептуального синергетичного тдходу), вiдображае вiдкритiсть педагопчно! системи з огляду на розвиток сучасно! педагопчно! науки, шформацшних технологий i динам^ соцiально-економiчних суспiльних процесiв, споживачами яких е як майбутш юристи, так i потенцiйнi користувачi !хнiх послуг. Вiдповiдно модель, як i система, можуть мати методологiчний, теоретичний i практичний розвиток i бути адаптованими до ввдповвдного контингенту студентiв, суспiльно-економiчних вимог освiтньо! галузi iз внесениям ввдповвдних коректив i пояснень.

Л1ТЕРАТУРА

1. Вайндорф-Сысоева М. Е. Организация виртуальной образовательной среды: педагогический аспект: курс лекций / М. Е. Вайндорф-Сысоева. - М.: МГОУ, 2010. - 248 с.

2. Ганич Д. I. Словник лшгшстичних термшв / Д. I. Ганич, I. С. Олшник . - К: Вища школа, 1985. - 360 с.

3. Дермельова К. О. Педагопчш умови формування готовносп майбутшх учите лiв початкових кла^ до соцiалiзацil молодших школярiв / К. О. Дермельова // Педагопка формування творчо! особистостi у вищш i загальноосвiтнiй школах. - 2013. - Вип. 30 (83). - С. 421-424.

4. Коротун О. О. Формування комушкативно! компетентносп майбутшх студенпв-шоземщв у допрофесшнш шдготовщ: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / О. О. Коротун. - К., 2012. - 241 с.

5. Кухта I. В. Формування шшомовно! комушкативно! культури майбутшх фахiвцiв туристично! сфери: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / I. В. Кухта. - Тернопшь, 2011. - 271 с.

6. Мельничук I. М. Теорiя i практика професшно! тдготовки майбутшх сощальних пращвниюв засобами штерактивних технологш: монографiя / I. М. Мельничук. - Тернопшь: Економiчна думка, 2010. - 326 с.

7. Морська Л. I. Формування вмшь професшного спшкування англшською мовою у студентiв факультету фiзичного виховання: дис. . канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. I. Морська. - К., 2001. - 220 с.

8. Паламарчук Л. М. Формування якостей професшного мовлення у майбутшх учителiв природничо-метаметичних дисциплш: автореф. ... дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. М. Паламарчук. -Тернопшь, 2012. - 22 с.

9. Шдласий I. П. Практична педагопка або три технологи: штерактивний шдручник для педагопв ринково! системи осв^и / I. П. Шдласий. - К.: Вид. дiм «Слово», 2006. - 616 с.

10. Стасюк В. Д. Педагопчт умови професшно! тдготовки майбутшх економютш у комплексi «школа -вищий заклад освпи»: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. Д. Стасюк. - Одеса, 2003. - 291 с.

11. Урсол О. В. Формування культури професшного спшкування у майбутнх сощальних пращвниюв засобами штерактивних методiв навчання: автореф. ... дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Урсол. - К., 2012. - 20 с.

12. Фщула М. М. Педагопка: навч. поибник / М. М. Фщула. - К.: Академвидав, 2006. - 560 с.

13. Чайка I. А. Професшна шдготовка майбутнього педагога в шформацшно-освгтньому середовищi науково! бiблiотеки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / I. А. Чайка. - Тернопшь, 2012. - 236 с.

14. Шилшська I. Ф. Формування культури професшного мовлення майбутшх фахiвцiв економiчного профiлю у процеи вивчення гумаштарних дисциплш: автореф. ... дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / I. Ф. Шилшська. - Тернопшь, 2012. - 20 с.

15. Hadley A. Teaching Language in Context / А. Hadley. - Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1993. - 532 p.

16. Irving H. H., Benjamin M. Family Mediation: Contemporary Issues / H. H. Irving, M. Benjamin. -Thousand Oaks, Calif.: Sage, 2002. - 248 р.

17. Sieron R. B. Wychowanie chrzescijanskie optymalnym modelem wychowania / R. B. Sieron // Pedagogia na dzis, praca zbiorowa pod redakj ks. dr. hab. Jana Zimnego. Stalowa Wola - Ruzomberok 2007. -S. 137-165.

УДК 378

Н. М. ПЕТРОВА

СФОРМОВАШСТЬ ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ ЯК ЗАПОРУКА УСП1ШНО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ДШЛЬНОСП МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

На ocHoei aHani3y пcиxoлoгo-педaгoгiчнoi лтератури з'ясовано суттсть поняття «емоцшний ттелект» як кoгнiтивнo-ocoбиcтicнoгo утворення. Визначено його структуры компоненти, функ^ональне призначення i мoжливocтi формування. Вказано на неoбхiднicть цыеспрямованого формування емоцтного ттелекту майбутшх педaгoгiв у процеЫ прoфеciйнoi тдготовки, що сприятиме ix результативнш когттивнш дiяльнocтi, регулюванню емоцт, трансформацй емоцтних переживання у конструктивне русло, подоланню негативних психо-емоцтних cпaлaxiв, уникненню стресогенних ситуа^й як запоруки професшного устху.

Ключовi слова: емоцп, емоцшний iнтелект, майбутнш педагог, професшна тдготовка.

Н. Н. ПЕТРОВА

СФОРМИРОВАННОСТЬ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ИНТЕЛЛЕКТА КАК ЗАЛОГ УСПЕШНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУДУЩЕГО ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ

На основе анализа психолого-педагогической литературы выяснена сущность понятия «эмоциональный интеллект» как когнитивно-личностного образования. Определены его структурные компоненты, функциональное назначение и возможности формирования. Отмечена необходимость целенаправленного формирования эмоционального интеллекта будущих педагогов в процессе профессиональной подготовки, что будет способствовать их результативной когнитивной деятельности, регулированию эмоций, трансформации эмоциональных переживания в конструктивное русло, преодолению негативных психо-эмоциональных вспышек, избеганию стрессогенных ситуаций, как залога профессионального успеха.

Ключевые слова: эмоции, эмоциональный интеллект, будущий педагог, профессиональная подготовка.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.