CC BY
43
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 378.14:371.13:373.3
МАРГАРИТА ШКАБАР1НА
margaret.margo555@gmail.com аспiрантка,
Мiжнародний економiко-гуманiтарний ушверситет iменi академiка С. Дем'янчука
м. Рiвне, вул. Степана Дем'янчука, 4
МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГ1ЧНО1 КРЕАТИВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
Запропоновано модель розвитку педагоггчног креативностг майбутнгх учителгв початковог школи у процесг вивчення фахових дисциплгн. Визначено основнг структурнг компоненти авторськог моделг: цгльовий, методологгчний, цгннгсно-мотивацшний, змгстовий, органгзацшно-процесуальний, результативний. Теоретично обтрунтовано змгст кожного блоку. Охарактеризовано методологгчнг пгдходи г принципи, що найбгльш оптимально забезпечують розвиток педагоггчног креативностг. Запропоновано комплекс педагоггчних умов для розвитку дослгджувано'г якостг. Розкрито етапи розвитку педагоггчног креативностг, сформульовано гхнг завдання, змгст, прогнозований результат. Представлено гнновацшнг технологи навчання, засоби, що сприятимуть досягненню мети моделг. Розкрито цгннгсно-мотивацгйнг оргентири студента з високим ргвнем педагоггчног креативностг. З'ясовано, що вказана модель сприяе розвитку показникгв когнгтивного, особистгсного, мотивацгйно-емоцгйного г дгяльнгсного критерИв педагоггчног креативностг майбутнього педагога школи першого ступеня.
Ключовi слова: модель, компоненти моделг, педагоггчна креативнгсть, майбутнгй педагог.
МАРГАРИТА ШКАБАРИНА аспирантка,
Международный экономико-гуманитарный университет им. академика С. Демьянчука
г. Ровно, ул. Степана Демьянчука, 4
МОДЕЛЬ РАЗВИТИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КРЕАТИВНОСТИ БУДУЩИХ
УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Предложена модель развития педагогической креативности будущих учителей начальной школы в процессе изучения специальных дисциплин. Определены основные структурные компоненты авторской модели: целевой, методологический, ценностно-мотивационный, содержательный, организационно-процессуальный, результативный. Теоретически обосновано содержание каждого блока. Охарактеризованы методологические подходы и принципы, которые наиболее оптимально обеспечивают развитие педагогической креативности. Представлен комплекс педагогических условий для развития исследуемого качества. Раскрыто этапы развития педагогической креативности, сформулированы их задачи, содержание, прогнозируемый результат. Представлены инновационные технологии обучения, средства, способствующие достижению цели модели. Раскрыты ценностно-мотивационные ориентиры студента с высоким уровнем педагогической креативности. Установлено, что рассмотренная модель способствует развитию показателей когнитивного, личностного, мотивационно-эмоционального и деятельностного критериев педагогической креативности будущего педагога начальной школы.
Ключевые слова: модель, компоненты модели, педагогическая креативность, будущий педагог.
MARGARITA SHKABARINA Postgraduate student, 89
International university of economics and humanities named after academician Stepan Demianchuk
Rivne, Stepan Demyanchuk, 4 street
A MODEL OF THE DEVELOPMENT OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS' PEDAGOGICAL CREATIVITY
A model of the development of pedagogical creativity of future primary school teachers in studying professional disciplines is proposed. It reflects the essence of the professional training of the elementary school teacher with a high level of pedagogical creativity. The main structural components of the model are determined. They are: target component, methodological, axiological and motivational, contextual, organizational, effectual. The content of each component is substantiated theoretically in the article. The methodological approaches and basic principles that provide the most optimal development of pedagogical creativity are defined. The complex of pedagogical conditions is proposed. This complex consists of the following conditions: the use of creative potential of professional academic disciplines; realizing creative educational milieu; the usage of innovative technologies; the implementation of a special course. The stages of development of pedagogical creativity and the main goals of each stages are defined. They include: value-motivational (initial), creative-activity (basic); reflexive-evaluative (final).The predicted result is summarized. The innovative teaching technologies, training resources that contribute pursuing an objective of the model are proposed. They are case method, learning through play, project-based learning, problem-based learning, information and communication technology, the inventive problem solving technology. Axiological and motivational objectives of student with a high level of pedagogical creativity are identified. The model contributes to the development of cognitive, personal, motivation and emotional criteria of pedagogical creativity of future primary school teacher. The prospect of research in this direction is the realization and proving the effectiveness of author's model in the educational process of the university. The complexity of the phenomenon of pedagogical creativity and its development required theoretical substantiation of the elements of the pedagogical model. The pedagogical model under consideration does not exhaust the whole multifaceted nature of the phenomenon under investigation.
Keywords: model, components of model, pedagogical creativity, future teacher.
У законодавчш 6a3i Укра!ни визначено основт положення щодо тдготовки педагопчних кaдрiв у ВНЗ. Анaлiз нормативних документа (Нацюнальна доктрина розвитку освгти в Укрш'ш в XXI отолит! (2002), Галузева концепщя розвитку неперервно! педагопчно! освгги (2013), Закон Украши «Про вищу освиу» (2014) й ш.) дав змогу з'ясувати, що одним iз прюритетних завдань сучасно! вищо! школи е розвиток креативних здiбностей студента. У цьому контексп набувае актуальносп розвиток педагопчно! креативносп майбутнього вчителя школи першого ступеня.
Проблема розвитку педагопчно! креативносп була об'ектом дослщжень О. С. Антоново!, I. А. Зязюна, Н. В. Ючук, Л. Й. Петришин, С. О. Сисоево!, М. I. Сметанського та ш. У дисертацшних дослщженнях I. В. Гриненка, О. М. Дунаево!, О. М. Куцевол, Н. I. Мщенко, I. Ю. Шахшо! та шших науковщв представлен й апробоваш авторсью моделi розвитку креативносп студента. Незважаючи на наявтсть наукових розвщок з вищезазначено! проблеми, модель розвитку педагопчно! креативносп майбутшх учит^в початкових клaсiв у процесi вивчення фахових дисциплiн ще не була представлена у дослщженнях.
Мета статт - запропонувати та обгрунтувати авторську модель розвитку педагопчно! креативносп майбутшх учителiв початкових клаав у процесi вивчення фахових дисциплш.
Створення концептуально! моделi передбачае ознайомлення з теоретичними аспектами педагопчного моделювання. С. У. Гончаренко зазначае, що пiд моделлю треба розумпи штучну систему елементiв, яка з певною точнiстю вiдобрaжaе деяю влaстивостi, сторони, зв'язки об'екта, що дослщжуеться [2, с. 120]. Тому одним iз завдань е наблизити модель розвитку педагопчно! креативносп майбутшх учителiв початково! школи до сучасного стану професiйно! пiдготовки мaйбутнiх педагопв у ВНЗ. Ефективнiсть моделi визначаеться комплексом педaгогiчних умов, як1 сприяють реaлiзaцi! прогнозовано! мети наукового пошуку.
Враховуючи мету, завдання, об'ект i предмет дослiдження, нами було обрано структурно-функцiонaльну модель розвитку педагопчно! креативносп майбутшх учит^в початково! школи. Модель представлена як система, що мае наступт компонента (блоки): цшьовий, методолопчний, цiннiсно-мотивaцiйний, змiстовий, оргaнiзaцiйно-процесуaльний, результативний (рис. 1).
Ц1ЛБОВПП БЛОК
МЕТА-/зозе.иток педагоггчног креативности майбутнщ ечтпещв початковог школи у процеа
вивчення фаховнх дисциплт
МЕТОДОЛОГ1ЧНПП БЛОК
Пцходн
ОсобистШю оргентований, компет ент тем ий. синергетичний.
Принципа
Загалънодидактичн!, спецшльт (творчоТ ствпращ саморозвитку, схвалеяня креативности).
ЦШШСНО-МО ТИВАЦШНИИ Б. 7ок
Мотнви
Шзнавальт (розеивати сво! здгбносаа, зокрема творчг). Творч! (бути креативным у майбутнгй профее.штй дОяяьноат). Соцшпт (навчати тших творчо, приносимы корпеть сустлъству).
Погреби
С.амоствердження, реашац1я сво\х здгбностей. здобуття професи, створювати щось нове.
«I
1нтересн
ттере$ до професи, до провесу творчоат', дгтей та Тхнъого розвитку
Педагогии! умовп:
> аикористання креативного потенциалу дисциплт фахового циклу; 1 с творения креативного оевтнього середовища;
■ застосування тновацгйних технологий навчанняу процеа викладання фаховнх дисциплт; • упровадження спецкурсу «Основа педаголчног креативности вчителя початковог школи».
Теоретична та практична ногатовка у процеа вивчення фаховнхднецнплш
1 ЗШСТОВ1Ш ЕЮК
Етапн цтн1сно-мотивацИший креативно-¿¡ятъшений ¿> рефлекслйночзцшний
Традиишни пояснения,беада, розповгдь, дискусля, метод в прав, шетруктаж робота з подручником 1 т.д. Формн Лекц1я, практичт, семтарсыа заняття, самостпша робота Засобп Шдручники, постники, наочний материал, Знтернет ресурса та Т.ЗН.
1ннобШ!1йт :кейс-метод; ггрова, проекта технология; технология пробле.лгного навчання; 1КТ.ТРВЗ.
ОГРАННЛШИНО-ПРОЦЕСУАЛЬНПИ БЛОК
КрнтерБ
когнтивний, особиатсний, мотивацтно-емоцтнш, дЫльнгений.
Р[ВН]
А дапт I гений, репродуктивный, креативный
РЕЗУЛБТА ТИВНИИ БЛОК
Рис. 1. Модель розвитку педагог1чног креативност1 майбутнього вчителя початкових клаав.
Запропонована модель вщображае сутшстъ фахово! подготовки майбутнього вчителя початкових клаав з високим р1внем педагопчно! креативносп. Розглянемо детальнше кожен 1з цих компоненпв.
Цшьовий компонент е основним в модел^ оскiльки визначае И змют, структуру { юнцеву мету. У контекст нашого дослщження метою е: розвиток педагопчно! креативносп майбуттх вчител1в початково! школи у процеа вивчення фахових дисциплш. Для досягнення вказано! мети необхщне виконання таких завдань: 1) сформувати у майбутшх педагопв мотиващю розвитку
педагопчно! креативностi; 2) поглибити знання студентiв про педагогiчну креативнють та iнновацiйнi технологи навчання молодших школярiв; 3) розвинути вмiння вирiшувати педагогiчнi проблеми; виявляти креативн1сть шд час пiдготовки до уроку, позакласно!, позаурочно! роботи.
Методологiчний компонент включае в себе принципи, пiдходи та педагопчт умови. Педагогiчнi принципи - це система основних вимог до навчання i виховання, дотримання яких дае змогу ефективно вирiшувати проблеми розвитку особистосп [9, с. 89]. У педагопщ виокремлюють загальнопедагогiчнi i спецiальнi принципи. Вважаемо доцiльним дотримання загальних принципiв i виокремити спещальт, якi допоможуть досягнути позитивного результату. До спещальних приндипiв вiдносимо: принцип творчо! спiвпрацi, принцип саморозвитку i принцип схвалення креативностi.
Принцип творчо! ствпращ передбачае реалiзацiю спiльно! творчо! взаемодп студентiв один з одним, а також з викладачем, що нацшюе, керуе творчим процесом та е його активним учасником. Цей принцип допоможе майбутньому педагогу проявляти власнi здiбностi, обмiнюватись досвiдом з iншими, бути активним учасником процесу творчостi.
Принцип саморозвитку мiстить в сво!й основi внутрiшню мотивацiю майбутнього педагога до власного професiйного та особистюного розвитку. Педагогiчна креативнiсть проявляеться у процесi саморозвитку майбутнього учителя. Осюльки пiд час самовдосконалення особиспсть застосовуе сво! здiбностi, прагне покращити себе i оточуючий свiт, то це е проявом креативностi.
Принцип схвалення креативносп е особливо важливим у навчальному процесi. Студенти, яю творчо пiдiйшли до виконання завдань, проявили сво! здiбностi, очiкують схвалення !х роботи, морального заохочення. Кожнш особистостi важливо вiдчути, що результат !! працi вартий уваги. I. М. Дичювська стосовно цього зазначае, що у процес розвитку творчих здiбностей несхвальна оцiнка творчих спроб неприпустима для педагога [3, с. 202].
Ус визначенi принципи е взаемопов'язаними один з одним i створюють разом iз загальними дидактичними принципами оптимальну систему вимог, реашзащя яких забезпечить розвиток педагогiчно! креативносп майбутшх вчителiв початкових класiв.
Визначення комплексу методологiчних пiдходiв зумовлюеться певною метою або необхiдним завданням, яю постають перед дослiдником i потребують вирiшення. Таким чином, важливо пщбрати тi методологiчнi пiдходи, яю найбшьш оптимально забезпечать досягнення мети дослщження. Для розвитку педагогiчно! креативностi найбшьш ефективними е особистюно орiентований, компетенттсний, синергетичний пiдходи.
Особистiсно орiентований тдхщ передбачае спiвтворчiсть студента i викладача пiд час навчального процесу. Вш визначае, що студент е головним суб'ектом навчання, а провiдне завдання викладача полягае у тому, щоб розкрити iндивiдуальнi особливостi майбутнього педагога, його здiбностi та допомогти йому реалiзувати !х. Т. В. Бузовська, О. М. Дунаева, Н. I. Мщенко та iншi науковщ акцентують увагу на тому, що зазначений тдхщ е дiевим у розвитку креативносп. Формування педагогiчно! креативностi майбутшх учит^в в умовах особистiсно орiентованого тдходу базуеться на iндивiдуально-творчому розвитку особистосп [4, с. 50]. Отже, цей шдхвд допоможе розкрити та розвинути творчi здiбностi студента, усвщомити себе особиспстю i майбутн1м фах1вцем, сформувати iндивiдуальний стиль креативно-професiйно! дiяльностi педагога початково! школи.
Компетентн1сний тдхщ в сучасн1й системi освiти стае все бшьш поширеним i претендуе на роль концептуально! основи освггньо! полiтики [6, с. 1]. Важливим для нашого дослiдження е твердження, що вказаний пiдхiд змiщуе акценти з процесу накопичення нормативно визначених знань, умiнь i навичок в справу формування i розвитку в учшв здатностi практично дiяти i творчо застосовувати набутi знання та досвщ у рiзних ситуацiях [10, с .1]. Отже, компетенттсний тдхщ безпосередньо допомагае розвивати такi ознаки педагогiчно! креативностi, як здатнiсть вирiшувати проблемнi ситуацi!, творчо пiдходити та оригшально вирiшувати завдання з урахуванням знань i накопиченого життевого i професiйного досвiду.
Синергетичний пiдхiд е новим вимiром навчального процесу [5, с. 3]. Педагопчна синергетика дае можливють по-новому пiдiйти до розроблення проблем розвитку педагогiчних систем i процесу, розглядаючи !х насамперед з позицп вiдкритостi, спiвтворчостi та орiентацi! на саморозвиток [5, с. 3-4]. Л. I. Ткаченко визначила таю методолопчш орiентири в розвитку креативносп за умови застосування синергетичного тдходу: 1) ставлення до особистостi як до вщкрито! системи; 2) врахування того, що особистiсть е системою, яка постшно самодетермiнуеться й саморозвиваеться; 3) саморозвиток, базуючись на креативносп, е чинником самотворчостi особистостi; 4) виховний вплив на особистiсть мае вщбуватися в суб'ект-суб'ектнiй
педагогiчнiй взаемодп; 5) педагопчний вплив повинен бути орiентований на внутршт потреби i властивостi суб'екта розвитку; 6) саморозвиток креативностi особистосп, творчi вияви здiйснюються на основi !! духовностi, збагаченню яко! мае передуам сприяти суб'ект впливу [8, с. 5]. Загалом педагогiчна синергетика орiентуе особистiсть на саморозвиток, позицюнуе вiдкритiсть i спiвтворчiсть, що сприяе розвитку творчих здiбностей.
Нами визначеш таю педагогiчнi умови розвитку педагопчно! креативносп майбуттх учителiв початково! школи у процеа вивчення фахових дисциплш
• використання креативного потенцiалу дисциплш фахового циклу;
• створення креативного освггнього середовища;
• застосування iнновацiйних технологiй у процесi викладання фахових дисциплш;
• впровадження спецкурсу «Основи педагогiчно! креативностi вчителя початково! школи».
Цштсно-мотивацшний блок моделi включае в себе мотиви, потреби, iнтереси. Вш
вiдображае особистiсну складову професi! вчителя. Щц мотивами у психологi! розумiють усвiдомленi спонукання людини до дiяльностi або поведiнки [7, с. 231]. Проанашзувавши працi з ц^е! проблеми (С. С. Занюк, В. М. Тимошенко, О. М. Ястремська та ш), можемо назвати таю мотиви майбутнього вчителя, що сприяють розвитку його педагопчно! креативносп: шзнавальт (розвивати сво! здiбностi, зокрема креативнi), творчi (бути креативним у майбутнiй професшнш дiяльностi), соцiальнi (навчати iнших творчо, приносити користь суспiльству). Мотиви тюно пов'язанi з потребами i навпаки; !х зв'язок виявляеться в тому, що потреби реашзуються в поведшщ i дiяльностi [7, с. 231]. Вважаемо, що для розвитку педагопчно! креативносп майбутнш вчитель повинен мати наступну сукупнiсть потреб: самоствердження (визначення значимостi свое! особи майбутнiм вчителем), потреба реалiзувати сво! здiбностi (застосування сво!х умiнь, навичок, здiбностей у рiзних видах дiяльностi), здобути професда (бути суспiльно значимим), створювати щось нове (визначае самореашзацда, бажання бути корисним для iнших).
Поняття «штерес» трактуеться як спрямованiсть особистостi на певний предмет, явище. Наявнiсть штерешв е сприятливою передумовою дiяльностi, навчання [7, с. 233]. Ми визначили штереси, якi будуть найбiльше сприяти розвитку педагопчно! креативносп. Ними е штерес до професп, до процесу творчосп, до дггей та !хнього розвитку.
Змiстовий блок моделi включае в себе теоретичну i практичну пiдготовку. Перша представлена фаховими навчальними дисциплiнами (циклу професiйно! та практично! шдготовки) i варiативною частиною - авторським спецкурсом «Основи педагогiчно! креативносп вчителя початково! школи». Спецкурс за сво!м змютовим наповненням створений так, щоб шдвищити рiвень кожного критерда (мотивацiйного, когн1тивного, особистiсного, дiяльнiсного). Важливою е практична пiдготовка майбутнього вчителя початкових клашв, яка передбачае практичш, лабораторнi та семiнарськi заняття з циклу дисциплш професшно! i практично! шдготовки.
Оргашзацшно-процесуальний блок включае в себе форми, методи i засоби навчання, а також етапи розвитку педагопчно! креативносп майбутшх учителiв початково! школи.
Основною формою теоретично! подготовки майбутн1х фахiвцiв у ВНЗ е лекщя. Вона забезпечуе педагогiв системою необхщних знань з обраного фаху. До форм органiзацi! навчального процесу вщносимо також практичн1, лабораторш, семшарсью заняття з фахових дисциплiн i самостiйну роботу.
За допомогою методiв навчання викладач може досягнути поставлено! мети i вирiшити нагальнi навчально-виховш завдання. Вiдповiдно до мети нашо! моделi важливо пiдiбрати тi методи, що найбшьш оптимально забезпечать !! реашзащю. Поряд iз трацицiйними методами навчання широкого поширення набули iнновацiйш методи. Iнновацiйне навчання спонукае студенпв до iнiцiативностi, творчого пiдходу та активно! позицп у всiх видах навчально! дiяльностi, передбачае не отримання, а здобування, створення, конструювання знань, умшь, компетентностей, що значно шдвищуе результативнiсть [1, с. 70]. Отже, використання шноващйних методiв навчання допомагае розвинути креативш якостi студента.
У педагопщ юнуе юлька класифiкацiй шновацшних освiтнiх технологiй (О. I. Пометун, Г. К. Селевко та ш). У дослiдженнi ми будемо послуговуватись класифiкацiею С. С. Шевчук, яка визначила найбшьш розповсюджеш у педагопчнш практицi iнновацiйнi технологi! навчання професп. Авторка вщносить до них: технолопю ситуацiйного навчання (кейс-метод); iгрову технолопю; проектну технологiю; технологiю проблемного навчання; шформацшно-комунжацшну технологiю (IКТ); технологiю виршення винахщницьких завдань [11, с. 19]. Незважаючи на активне розповсюдження iнновацiйних методiв навчання, вважаемо, що !х доцiльно рацiонально
використовувати разом i3 традицшними. Для кращого засвоення студентами навчального Marepiary використовують piзнi засоби навчання: шдручники, нaвчaльнi посiбники, наочний мaтеpiaл, iнтеpнет-pесypси, ТЗН.
Важливим компонентом оргашзащйно-процесуального блоку нашо! моделi е визначення етaпiв розвитку педaгогiчноï кpеaтивностi. Отже, ми виокремили там етапи: 1) цшшсно-мотивaцiйний (початковий); 2) креативно^яльтсний (основний); 3) pефлексiйно-оцiнний (завершальний). Охарактеризуемо змiст кожного з них.
Цштсно-мотивацшний етап розвитку педaгогiчноï кpеaтивностi передбачае формування в майбутшх педагопв професшних цiнностей, сприяння позитивноï нaлaштовaностi на майбутню пpофесiйно-кpеaтивнy дiяльнiсть. На цьому етaпi важливе мiсце займае мотиващя до розвитку педaгогiчноï кpеaтивностi. Майбутш педагоги мають ознайомились з якостями, якими повинен володiти вчитель початкових клашв, yсвiдомити вaжливiсть цiеï професп та ïï вiдповiдaльнiсть. Актуальним е висвгтлити позитивн1 моменти розвитку педагопчно1' кpеaтивностi, пояснити студентам особливостi ще1' iнтегpaльноï особистiсно-пpофесiйноï якостi, pозповiсти, як вона проявляеться у фaховiй дiяльностi. Вказаний етап характеризуеться активним стимулюванням стyдентiв до твоpчостi i сшвтворчосп. Вiн вiдповiдaе цiннiсно-мотивaцiйномy блоку нашо1' моделi i покликаний сформувати мотиви, потреби та ^ереси стyдентiв, що сприятимуть розвитку педaгогiчноï кpеaтивностi. Загалом цей пеpiод нaйбiльше впливатиме на шдвищення piвня мотивaцiйно-емоцiйного кpитеpiю.
Юнцевим результатом впровадження мотивaцiйно-цiннiсного етапу розвитку педагопчно1' кpеaтивностi е позитивна налаштовашсть мaйбyтнiх педaгогiв на розвиток педагопчно1' кpеaтивностi, усвщомлення ïï вaжливостi; сформовашсть пpофесiйних цiнностей, ознaйомленiсть з професюграмою вчителя початкових клaсiв; пiдготовленiстю до aктивноï твоpчоï дiяльностi (iндивiдyaльноï та групово].'). Отже, цей етап е так званою «шдготовкою» стyдентiв для подальшого розвитку своеï педaгогiчноï креативносп.
Кpеaтивно-дiяльнiсний етап скерований на активне залучення стyдентiв до кpеaтивноï' дiяльностi пiд час вивчення фахових дисциплш, у процес набуття знань про педагопчну креативн1сть та iнновaцiйнi технологи навчання. На цьому еташ aктивiзyегься когнiтивний, особистiсний та дiяльнiсний критерп педaгогiчноï кpеaтивностi, змiщyегься акцент з pепpодyктивноï педaгогiчноï дiяльностi на шноващйно-креативну, зникають психологiчнi бар'ери, яю перешкоджають проявам творчих здiбностей сгyденгiв. Зазначений етап е основним у розвитку педaгогiчноï кpеaтивностi мaйбyтнiх педaгогiв почaгковоï школи.
Наслдки pеaлiзaцiï' кpеaтивно-дiяльнiсного етапу: оволодшня студентами знаннями про педагопчну креатившсть, iнновaцiйнi технологiï навчання учшв; шдвищення piвня розвитку креативних особиспсно-професшних якостей; посилення прагнення до вдосконалення знань, yмiнь та навичок.
Рефлексшно-ощнний етап прогнозуе yсвiдомлення студентом себе як кpеaтивноï особистостi, здaтноï реашзовувати кpеaтивнi piшення педaгогiчних проблем, виявляти кpеaтивнiсть пiд час мaйбyтньоï пpофесiйно-педaгогiчноï дiяльностi i т. д.; сформованютю пpофесiйних оpiентиpiв, зокрема на креативно-шновацшну дiяльнiсть; осмислення мaйбyтнiми педагогами свого креативного потенщалу, бажанням застосовувати його надалц зaкpiплення набутих знань i вмшь; yсвiдомлення значення набутих якостей у ВНЗ i початковш школг На цьому етaпi всi критерп педaгогiчноï кpеaтивностi об'еднуються в одну цшсну систему.
Результатом pефлексiйно-оцiннного етапу мае бути комплексний розвиток педaгогiчноï' креативносп майбутнього фaхiвця, yсвiдомленiсгь ним значення ща якосп, бажання розвивати ïï у майбутньому.
Результативний блок нaшоï' концепгyaльноï' моделi розвитку педaгогiчноï' кpеaтивносгi мaйбyтнiх yчителiв початкових клаав включае в себе кpитеpiï, показники та piвнi розвитку зaзнaченоï' якосп. Вiн допоможе здiйснити дiaгностикy й ощнити результати ефективносгi цiеï' моделг
Отже, представлена модель сприяе розвитку показниюв когнiтивного, особистiсного, мотивaцiйно-емоцiйного i дiяльнiсного кpитеpiïв педaгогiчноï' кpеaтивносгi майбутнього педагога початкових клаав. Вiдповiдно до постaвленоï' мети i завдань дослдження концептуальна модель складае^ся iз цшьового, методологiчного, цiннiсно-мотивaцiйного, змiстового, оpгaнiзaцiйно-процесуального, результативного блокiв, що становлять цшсну систему, елементи якоï' взaемопов'язaнi.
Складнють феномена педaгогiчноï кpеaтивностi та ïï розвитку потребувала теоретичного обгрунтування елеменпв педaгогiчноï моделi. Розглянута авторська педагопчна модель не
вичерпуе yciei' багатогранносп дослщжуваного явища, однак ii визначенi елементи та критерп е нaйбiльш вагомими для нашо! розвщки.
Створена модель дае змогу перейти до наступного етапу нашого дослiдження - реашзацп ще! моделi пiд час професшно! пiдготовки мaйбyтнiх yчителiв початкових клаав.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бша книга нацгонально! освгти Укра!ни; за ред. В. Г. Кременя. - К., 2009. -185 с.
2. Гончаренко С. У. Педагопчш дослщження: методолопчш поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. - К.; Вшниця: ДОВ «Вшниця», 2008. - 278 с.
3. Дичшвська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи: навч. поабник / I. М. Дичшвська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
4. Дунаева О. М. Особистюно ор1ентований пщхщ як педагопчна умова формування педагопчно! креативносп майбутшх учител1в у процеа професшно! подготовки // Матер1али II М1жнародно! науково-практично! конференцп «Сучасш науков1 дослщження - 2006». Т. 6: Педагопчш науки. -Дншропетровськ: Наука i освпа, 2006. - С. 48-51.
5. Кремень В. Педагопчна синергетика: понятiйно-кaтегоpiaльний синтез / В. Кремень // Теоpiя i практика yпpaвлiння соцiaльними системами. - 2013. - № 3. - С. 3-19.
6. Нагач М. В. Пщготовка майбутшх yчителiв у школах професшного розвитку в США: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. В. Нагач. - К., 2008. - 21 с.
7. Психолопя: навч. поабник для студ. вищих навч. зaклaдiв / О. В. Винославська, О. А. Бреусенко-Кузнецов, В. Л. Зливков, А. Ш. Атшева, О. С. Васильева. - К.: Фipмa «ШКОС», 2005. - 350 с.
8. Ткаченко Л. I. Синергетика у педагопщ: праксеолопя творчосп / Л. ГТкаченко. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://eprints.kname.edu.Ua/39141/1/130-136.pdf.
9. Фшула М. М. Педагопка вищо! школи: навч. пойбник / М. М. Фшула. - К.: Академвидав, 2010. - 454 с.
10. Химинець В. Компетенттсний тдад до професшного розвитку вчителя / В. Химинець. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakinppo.org.ua/2010-01-18-13-44-15/233-2010-08-25-07-10-49.
11. Шевчук С. С. !нновацшш пщходи до навчання професп: метод. поабник / С. С. Шевчук. -Донецьк: ШО Inn УМО АПН Украши, 2009. - 117 с.
REFERENCES
1. Bila knyha natsionalnoyi osvity Ukrainy [White Book of National Education of Ukraine]; za red. V. H. Kremenya. Kyiv, 2009. 185 p.
2. Honcharenko S. U. Pedahohichni doslidzhennya: metodolohichni porady molodym naukovtsyam [The pedagogical research: methodological advice to young scientists]. Kyiv; Vinnytsya: DOV «Vinnytsya», 2008. 278 p.
3. Dychkivska I. M. Innovatsiyni pedahohichni tekhnolohiyi: navchal'nyy posibnyk [Innovative educational technology: study letter]. Kyiv, Akade Akademvydav, 2004. 352 p.
4. Dunayeva O. M. Osobystisno oriyentovanyy pidkhid yak pedahohichna umova formuvannya pedahohichnoyi kreatyvnosti maybutnikh uchyteliv u protsesi profesiynoyi pidhotovky [Learner-centered approach as a pedagogical condition of formation pedagogical creativity of future teachers during training] // Materialy II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Suchasni naukovi doslidzhennya - 2006». Vol. 6. Dnipropetrovsk: Nauka i osvita, 2006. PP. 48-51.
5. Kremen V. Pedahohichna synerhetyka: ponyatiyno-katehorial'nyy syntez [Educational Synergetics: conceptual and categorical synthesis]. Teoriya i praktyka upravlinnya sotsial'nymy systemamy. 2013. Vol. 3. PP. 3-19.
6. Nahach M. V. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv u shkolakh profesiynoho rozvytku v SShA: avtoref. dys.kand. ped. nauk [Training future teachers in schools for professional development in the USA]. Kyiv, 2008. 21 p.
7. Vynoslavska O.V., Breusenko-Kuznyetsov O. A., Zlyvkov V. L., Apisheva A. Sh., Vasylyeva O. S. Psykholohiya [Psychology]. K.: Firma «INKOS», 2005. 350 p.
8. Tkachenko L. I. Synerhetyka u pedahohitsi: prakseolohiya tvorchosti [Synergetics in pedagogy, praxeology of creativity]. Aviable at: http://eprints.kname.edu.ua/39141/1/130-136.pdf.
9. Fitsula M. M. Pedahohika vyshchoyi shkoly: navch. posibnyk [Pedagogy of higher education: training manual]. Kyiv: Akademvydav, 2010. 454 p.
10. Khymynets V. Kompetentnisnyy pidkhid do profesiynoho rozvytku vchytelya [Competence approach to the professional development of teachers]. Aviable at: http://zakinppo.org.ua/2010-01-18-13-44-15/233-2010-08-25-07-10-49.
11. Shevchuk S. S. Innovatsiyni pidkhody do navchannya profesiyi: metod. posibnyk [Innovative approaches to teaching profession: methodological guide]. Donetsk: IPO IPP UMO APN Ukrainy, 2009. 117 p.
