CC BY
0Scholarly Publisher RS Global Sp. z O.O.
ISNI: 0000 0004 8495 2390
Dolna 17, Warsaw, Poland 00-773 Tel: +48 226 0 227 03 Emai l: editori al_offi ce@rsglobal.pl
JOURNAL World Science
p-ISSN 2413-1032
e-ISSN 2414-6404
PUBLISHER RS Global Sp. z O.O., Poland
ARTICLE TITLE AUTHOR(S)
ARTICLE INFO
DOI
RECEIVED ACCEPTED PUBLISHED
MODE AND CONDITIONS OF FORMATION OF THUNDERSTORMS IN ODESA REGION
Семергей-Чумаченко А.Б., Жук Д.О., Вiзнюк Р.О.
Семергей-Чумаченко А.Б., Жук Д.О., Вiзнюк Р.О. (2023) Mode and Conditions of Formation of Thunderstorms in Odesa Region. World Science. 4(82). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122023/8080
https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122023/8080 25 October 2023 02 December 2023 05 December 2023
LICENSE
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
© The author(s) 2023. This publication is an open access article.
MODE AND CONDITIONS OF FORMATION OF THUNDERSTORMS IN ODESA REGION
Семергей- Чумаченко А.Б.
к.геогр.н., доц.
Одеський державний еколог1чний университет Украгна, Одеса
ORCID ID: 0000-0001-8718-4073
Жук Д.О.
астрант
Одеський державний еколог1чний университет Украгна, Одеса
Ызнюк Р.О.
студент
Одеський державний еколог1чний университет Украгна, Одеса
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122023/8080 ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 25 October 2023 Active thunderstorm activity is dangerous for various sectors of the
Accepted: 02 December 2023 economy, and especially for aviation flights. The study determined the
Published: 05 December 2023 modern spatio-temporal distribution of thunderstorm activity at
meteorological stations of the Odesa region for 2005-2022, as well as KEYWORDS the circulation and thermodynamic conditions of thunderstorm
formation. Revealed that thunderstorm activity in 2005-2022 at the Thunderstorm^ Frequency, Odessa stations of Odesa region was less active compared to 1961-1990, but the Region, ^taWnt^ C°nvection geographic distribution of the intensity of thunderstorm formation did
Indices. not change. Almost all thunderstorms formed from April to October. The
maximum annual variation over the entire region occurred in June, the minimum in January. May and June 2013 and June 2021 were marked by the most active thunderstorm formation. Exposed that in 2018-2022 intra-mass thunderstorms and thunderstorms on the main cold fronts formed more often over Odesa. Most often, before the storm in the Whiting and Total Totals indices reached critical criteria.
Citation: Семергей-Чумаченко А.Б., Жук Д.О., Bi3H^ Р.О. (2023) Mode and Conditions of Formation of Thunderstorms in Odesa Region. World Science. 4(82). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122023/8080
Copyright: © 2023 Семергей-Чумаченко А.Б., Жук Д.О., Вiзнюк Р.О. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ.
Активна грозова д1яльн1сть може бути небезпечною для р1зних галузей економши, а саме для аграрного сектору через завдання значних збитюв сшьськогосподарським культурам, для енергетично! галуз1 пошкодження лши електропередач1 та шдстанцш, а також неполадки в робой енергетичних систем. Атмосферна турбулентшсть тд час грози, сильш низхщш потоки, значний зсув виру та погана видимють в опадах можуть призводити до затримок та скасувань рейав, а тд час грози над аеродромом до закриття цього аеродрому.
Гроза - це складне атмосферне явище, що характеризусться штенсивним хмароутворенням i багаторазовими електричними розрядами у вигщщ блискавок.
Мета дослщження - характеристика сучасного просторово-часового розподшу грозово! дiяльностi на станцiях Одесько! областi за 2005-2022 рр., а також циркуляцшних та термодинамiчних умов утворення гроз.
Матерiали та методи.
Основними джерелами шформацп е стандартш спостереження на метеорологiчних станцiях Одесько! област (Балта, Любашiвка, Затишшя, Сербка, Роздшьна, Одеса-ГМО, Чорноморськ, Бiлгород-Днiстровський, Сарата, Болград, Вилкове, Дунайська ГМО (1зма!л)) з 2005 по 2022 рр. [8], синоптичш карти [10] з 2018 по 2022 рр. та даш моделi [9] за 2021 р.
Об'ект дослщження - гроза на метеоролопчних станщях Одесько! области
Предмет дослiдження - характеристики стану атмосфери при виникненш грози над Одеською областю.
Методи дослщження - просторово-часове узагальнення даних, синоптичний аналiз.
Результати дослiджень.
У помiрних широтах грозова дiяльнiсть в основному спостертаеться у теплий перiод року i виникае у купчасто-дощових хмарах завдяки розвитку атмосферно! конвекци. Зимовi грози (!х повторюванiсть становить сот частки вiдсоткiв) також пов'язанi iз зонами "затоплено!" конвекцi! на загальному фош шаруватоподiбних хмар.
Просторовий розподш числа днiв iз грозою за рш зумовлюеться характером загально! циркуляци атмосфери та рельефом мiсцевостi. Так, у середньому за рш над рiвнинними районами Укра!ни спостерiгаеться до 27-30 дшв з грозою (рис. 1) у попереднш клiматичний перюд 1961-1990 рр. На узбережжях Чорного та Азовською морiв число дшв з грозою було значно менше (15-22) через вплив бризово! циркуляци, добова перюдичшсть яко! гасила розвиток конвекци. Меншим числом днiв iз грозою видiлявся також Крим: на узбережжi — 1520 дшв, у степових районах i Кримських горах — 22-25 днiв, що зумовлено впливом моря.
24 28 32 36
24 28 32 36
Рис. 1. Шльюсть дтв з грозою на рж над Укратою у 1961-1990рр. [4]
Згщно [2] будь-яка гроза формуе жовтий рiвень небезпеки, тобто це небезпечне метеоролопчне явище I рiвня небезпечност (НМЯ I). Отже за характером впливу на життедiяльнiсть суспшьства гроза е явищем погоди, яке створюе певнi незручностi для населення та функцюнування господарського комплексу кра!ни.
Для характеристики сучасного режиму грозово! дiяльностi над Одеською областю обраний перюд з 2005 по 2022 рр. а у якост вихщно! шформацп залучеш данi метеорологiчних
спостережень [8] над 12 станщями Одесько! области з пiвночi на пiвдень - Балта, Любашiвка, Затишшя, Сербка, Роздшьна, Одеса-ГМО, Чорноморськ, Бiлгород-Днiстровський, Сарата, Болград, Вилкове, Дунайська ГМО (1зма!л) (рис. 2).
Виявлено, що за перюд дослiдження над територieю Одесько! област спостерiгалося 3826 випадкiв грози (табл. 1), а саме вщ 197 до 479 гроз, а в середньому 319 дшв з грозою. Частше за все грози виникали в Сербщ на пiвденному сходi областi (479 днiв), а також Любашiвцi, 1змаш та Болградi - 394, 378 та 372 випадки вщповщно. Мшмальна грозова активнiсть вiдмiчалася у Вилкове (197 днiв), а також у Чорноморському та Бшгород-Дшстровському - 221 та 219 гроз за 17 роюв.
Традицшним показником грозово! активностi е кшьюсть днiв з грозою на рш [1-7], тому на рис. 3 представлена лшшчата дiаграма для порiвняння iнтенсивностi сучасно! грозово! дiяльностi з попередшм клiматичним перiодом (1961-1900 рр.).
Перiод з 2005 по 2022 рр. характеризувався значним зменшенням середньо! кiлькостi гроз на рiк над вшма пунктами дослiдження у порiвняннi з 1961-1990 рр. [3]. Менш за все грозова активнiсть знизилася над узбережжям Чорного моря, а саме на ст. Одеса-ГМО - на 4,6 дш з грозою, з 24,3 до 19,7. Також вщносно незначно (вщ 6 до 8 дшв) зменшилася кшьюсть дшв з грозою на твденним заходом (1зма!л), пiвденним (Сербка) та швшчним (Любашiвка) сходом областi. Значшше знизилася середня рiчна активнiсть грозово! дiяльностi на станцiях Затишшя та Болград (на 8,4 та 9,8 дшв, вщповщно). Ще сильнiше (бшьш нiж на 12 днiв) зменшення кшькосп гроз вщбулося у Роздшьнш, Бшгород-Дшстровському, Сарат! та Болград1.
Рис. 2. Географ1чне розташування пунктгв дослгдження в Одеськгй областг: Балта, Любаш1вка, Затишшя, Сербка, Роздшьна, Одеса-ГМО, Чорноморськ, Бшгород-Дтстровський, Сарата, Болград, Вилкове, Дунайська ГМО (1змат).
Таблиця 1. Кшьюсть дшв з грозою над Одеською областю за перiоди 2005 -2022 та 1961-1990 рр.[3]
Роки Балта а к ео В а о 2 Ч Затишшя Сербка Роздшьна Одеса Чорноморськ « и к ь с са о р т О "я ? д о р о н Й Сарата Болград Вшково л s ро NN
2005 12 17 12 13 13 25 9 13 10 17 9 19
2006 11 19 13 11 10 24 7 9 11 14 8 20
2007 14 18 12 12 9 20 6 9 10 15 9 14
2008 10 17 14 23 14 17 11 14 17 19 18 23
2009 16 19 10 22 9 12 7 4 10 16 7 18
2010 36 36 22 29 18 16 16 17 15 30 17 28
2011 23 20 21 30 23 15 17 16 16 25 7 16
2012 28 26 31 42 28 25 24 15 24 31 10 29
2013 24 23 23 34 24 19 13 16 25 24 21 29
2014 23 26 24 36 19 23 19 17 21 29 21 25
2015 8 21 5 19 6 11 2 2 4 5 2 11
2016 0 28 12 23 6 21 1 0 1 15 0 22
2017 0 16 21 24 5 22 4 1 1 20 0 17
2018 25 21 19 29 24 18 13 17 23 29 21 24
2019 25 26 26 27 32 16 18 16 17 29 11 24
2020 16 20 30 27 21 17 18 16 12 25 10 27
2021 23 26 40 41 33 27 18 19 19 18 16 15
2022 12 15 15 37 13 27 18 18 12 11 10 17
20052022 17,0 21,9 19,4 26,6 17,1 19,7 12,3 12,2 13,8 20,7 10,9 21,0
19611990 - 28,4 27,8 33,4 29,5 24,3 - 24,2 26,5 34,0 20,7 28,3
1змам Вмково Болград Сарата Бмгород-... Чорномор...
Одеса Роздшьна Сербка Затишшя Любашiвка Балта
0.0
0
ЧИР
ЧВГ
■да
12.3
Ч9Г
Iff
Ч6Г
Т9Г
■ 1961-1990 □ 2005-2022
17.0
28.3
20.f
34.0
26.5
24.2
24.3
29.5
33.4
27.8 28.4
10
15
—I— 20
25
30
35
0
5
Рис. 3. Середня кшьтсть дтв з грозою над Одещиною у 1961-1990 [3] та 2005-2022 рр.
Максимальне зниження грозово! активност у nopiB^Hm з 1961-1990 рр. вщбулося над Болградом - кшьюсть дшв з грозою зменшилася на 13,3 - вщ 34,0 до 20,7 дшв.
Як видно з рис. 3, геoгpафiчний розподш середньо! кшькост дшв на рш неоднорщний в обидва перюди, а саме найменша кшьюсть дшв з грозою вiдмiчалася вдовж узбережжя Чорного моря на швдень вщ Одеси, де у перюд 2005-2022 рр. цей параметр не перевищував 13 дшв, тобто зниження вщбулося приблизно на 10 дшв.
Найчастше в област грози виникали над Сербкою (26,6 дшв на рж), а також Любашiвкoю, 1зма!лом та Болградом - 21,9; 21,0 та 20,7 гроз на рш.
Порiвнюючи характер географiчного розподшу днiв з грозою над регюном обох перiодiв (рис. 4), можна виявити збереження зони знижено! грозово! активностi над узбережжям твдня Одесько! областi та незначш змiни конф^урацп зон максимумiв в райош Болграда та Сербки.
1змаТл Вiлково Болград Сарата
Бiлгород-Днiстровський Чорноморськ Одеса Роздшьна Сербка Затишшя Любашiвка Балта
0.0 2.0 4.0 6.0 8.0 10.0 12.0 14.0
Рис. 4. Ргзниця м\ж середньог тльтстю дтв з грозою над Одещиною за перюди 1961-1990 [3]
та 2005-2022 рр.
Щодо рiчного ходу грозоутворення над регюном, то 99,1 % гроз над регюном спостер^алося у тепле mврiччя - з квпня по жовтень (табл. 2). Менш за все грози спостерталися у ичш - лише один раз у Вшкове в 2014 р., тричi у лютому - по одному разу над Любашiвкою, Затишшям та Роздшьною.
Таблиця 2 - Рiчний хщ (%) кiлькостi днiв з грозою в Одеськш областi у 2005-2022 рр.
Пункти 1 II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Балта 0,0 0,0 0,0 3,3 23,2 32,7 23,2 12,4 1,0 0,0 0,0
Любашшка 0,0 0,3 0,5 3,6 19,3 32,5 23,6 13,2 5,8 0,8 0,3 0,3
Затишшя 0,0 0,3 0,6 2,9 20,9 32,0 22,3 14,3 5,7 0,9 0,0 0,3
Сербка 0,0 0,0 0,4 2,3 17,7 31,3 30,9 11,7 4,6 0,6 0,0 0,4
Роздшьна 0,0 0,3 0,0 2,0 19,5 31,3 25,7 15,0 5,5 0,3 0,3 0,0
Одеса 0,0 0,0 0,9 1,8 13,1 29,4 26,7 16,7 8,6 2,7 0,0 0,0
Чорноморськ 0,0 0,0 0,6 2,3 13,0 28,7 25,6 20,3 6,2 2,3 0,8 0,3
Бтгород-Дшстровський 0,0 0,0 0,0 2,3 21,0 33,3 22,8 15,1 4,6 0,9 0,0 0,0
Сарата 0,0 0,0 0,0 3,2 15,7 33,5 29,8 12,9 4,0 0,8 0,0 0,0
Болград 0,0 0,0 0,3 5,1 17,5 32,5 23,9 14,2 4,0 1,3 0,8 0,3
Вт ково 0,5 0,0 1,0 3,0 13,2 34,5 29,9 11,7 5,6 0,0 0,5 0,0
IjMai/l 0,0 0,0 0,3 5,0 16,7 31,5 27,8 14,3 3,2 0,8 0,3 0,3
Над вшма станщями регюну його максимум припадае на червень, але в Сербщ частка липня майже спiвпадае в червнем - рiзниця становить 0,4 %. Також незначна рiзниця спостерталася мiж червнем та липнем спостерталася в Одесi та Чорноморську (2,7 та 3,1 день.). Травневi грози частше (табл. 2) лунають (5,0 дшв на рiк) у Сербцi та на пiвночi Одещини (вiд 6,2 до 7,1 дшв), а серпневi - над Одесою (5,0 дшв).
Якщо проаналiзувати особливостi рiчного ходу кшькост днiв з грозою над Одеською областю, то на швдш областi частiше нiж на пiвночi виникали у липнi, а на пiвночi - у травнi. Жодного випадку грози за межами теплого перюду не було над Бшгород-Днютровським, Саратою та Балтою.
Для бшьш наочного представлення мiжрiчноl мiнливостi кшькост гроз створенi карти кiлькостi дшв з грозою по роках та мюяцях для кожного пункту дослщження (рис. 5).
1зма'|'л В ¡л KOBO Бол град Сарата
Б ¡л город-Днктровський Чорноморськ
0деса ■ 40-50
Роздтьна | 30-40 Сербка 20-30
■ 10-20
Затишшя
0-10
Любаилвка Балта
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Рис. 5. М1жр1чна м!нлив!стъ кыькост! дшв з грозою на станциях Одеськог област1
у 2005-2022 рр.
На рис. 5 можна виявити вщносний максимум повторюваност гроз у 2011 -2014 рр. та у 2021 р. над Сербкою та Затишшям. Над деякими станщями у рiзних частинах регюну (Балта, Затишшя, Бшгород-Днютровський, Болград, Вшково) у 2016 р. взагалi не фшсувалося жодно! грози, над Чорноморськом та Саратою - по одному випадку у травш Але над Любашiвкою саме у 2016 р. спостериалося максимальна кшькють гроз на рш - 28 випадюв.
За весь перюд дослщження лише в Любашiвцi та Одеа не виявилося жодного мюяця теплого пiврiччя без виникнення гроз, що шдтверджуе локальнють розповсюдження цього явища.
Отже, над Одеською областю грозова дiяльнiсть у 2005-2022 рр. була менш активною у порiвняннi з 1961-1990 рр., але географiчний розподiл iнтенсивностi грозоутворення не зазнав помiтних змiн, за виключенням Болграду, де зниження кшькосп днiв з грозою була найбшьшою.
Практично всi грози утворювалися з кытня по вересень (98 %), у холодному перiодi грози частше виникали у жовтнi (1 %), можливо завдяки збереженню циркуляцiйних процешв у першiй половинi жовтня, характерних для л^нього перiоду. Не було жодного мюяця, коли над областю не було б грози протягом 2005-2019 рр.
Найчастше грози утворювалися над Любашiвкою та Сербкою, а також над Одесою та Болградом - в середньому бшьше 18 дшв на рш.
Аналiз мГжрГчно! мшливост виявив найбiльшу грозову актившсть над periOHOM у травш та червш 2013 р. та найменшу у 2016 р., коли над станщями Балта, Затишшя, Бшгород-Дшстровський, Болград та Вiлково не було жодно! грози.
Для визначення синоптичних умов виникнення гроз над Одеською областю обраний п'ятиpiчний пepiод спостережень над станщями Балта, Любашiвка, Затишшя, Сербка, Роздшьна, Одеса-ГМО, Чорноморськ, Бшгород-Днютровський, Сарата, Болград, Вилкове, Дунайська ГМО (1зма!л) з 2018 по 2022 pp., тд час якого грози переважно утворювалися у 2021 р. над швшчно! частиною областi у червш.
За допомогою ресурсу [10] визначалася синоптична ситуацiя над твденним заходом Укра!ни для випадкiв утворення грози, уточнювали розташування атмосферних фронпв та вважалося, що гроза виникла при проходженш фронтальних pоздiлiв, якщо вiдстань мiж станцieю та теплим фронтом становила не менш 250-300 км i 150-200 км мiж станцieю та холодним фронтом або фронтом оклюзй.
Виявлено, що частше над Одещиною виникали внутpишньомасовi грози (рис. 6) - 175 випадюв або 34 %. Трохи менше гроз утворювалася при пpоходжeннi холодних фpонтiв - 154 грози або 30 % вщ !х загально! кшькост! Трохи менше було пов'язано з дiяльнiстю фpонтiв оклюзй - 139 гроз або 27 %, i найрщше грози траплялися на теплому фронт - лише 52 випадки (10 %).
Рис.6. Повторюватсть (%) гроз на атмосферних фронтах та поза ними на станцгях Одеськог
област1 2018-2022 рр.
Над 1зма!лом, Затшшям та Вшково майже половина гроз мала внутршньо-масове походження (48, 45 i 45 % вщповщно), також !х частка була значною та перевищувала 40 % у Балл та Болград^ тобто на швдш та заходi Одесько! областi. Найpiдшe грози поза впливом фронпв спостepiгалися у Бiлгоpод-Днiстpовському та Чорноморську- 19 %.
Також значна частка гроз Одещини (29 %) розвивалася на основних холодних фронтах (рис. 7), де вони були пов'язаш з потужним випсненням тепло! повпряно! маси високого вологовмюту i нeстiйко! стpатифiкацi! уверх наступаючим валом холодного повпря.
Найбiльшою повтоpюванiстю гроз на холодному фронп вiдpiзнялися швшчш станци Сарата (41 %) та Любашiвка, Затiшшя, Сербка (33-36 %). Вщносно piдшe грози виникали при проходженш холодно! дшянки фронту на швдш - Болград та Вшково (22 та 23 %).
На фронтах оклюзй спостерналося 28 % гроз, коли бшьш холодне повггря винсняе менш холодне, проникае тд поверхню теплого фронту, пiднiмаючи наверх тепле повпря, i цим спричинюе розвиток цшого валу купчасто-дощових хмар за лiнiею фронту (рис. 8). Хмари у даному випадку дуже розвинун вертикально, коли фронт оклюзй утворюеться у цeнтpi циклону.
Рис.7. Приземний аналгз та поле хмарностг тд час гроз на холодному фронтг над Одещиною.
Рис.8. Приземний аналгз та поле хмарностг тд час гроз на фронтг оклюзИнад Одещиною.
Найчастше грози при проходженш фронпв оклюзп виникали над Бшгород-Дшстровським та Сербкою (40 та 39 %), а менш за все таю грози утворювалися у Балт та Затишшi - 21 та 10 % вщ загально! юлькосп гроз над Одещиною.
Значно менше гроз (8 %) розвивалося на теплому фронту завдяки тому, що пiд час шдшмання над фронтальною поверхнею зростае нестiйкiсть стратифшацп теплого повiтря, що спричинюе розвиток конвекци. Найчастiше це бувае тодi, коли теплi фронти пов'язаш з циклонами та улоговинами, що заглиблюються.
Найчастiше грози на теплому фронт спостерiгалися над Чорноморськом - 15 %, менш за все - над Сербкою, Бшгород-Дшстровским та Саратою - 4, 6 та 8 % вщповщно.
Як звюно, над твденним заходом Украши [4] переважають периферiйнi атмосфернi процеси, але фронтальш грози утворюються при пересуванш над регiоном дослiдження циклошв або при загостреннi атмосферних фронпв на у перехiдних зонах мiж баричними утвореннями рiзних знаку.
При прогнозуванш виникнення грози, граду, шквалу та шших небезпечних явищ погоди, яю обумовленi розвитком конвекцп, практикуеться використання значень iндексiв, що характеризують конвекщю за низкою параметрiв.
Для аналiзу термодинамiчного стану атмосфери над Одещиною за основними iндексами конвекцп обраш всi випадки гроз за 2021 р., для яких за даними глобально! моделi GFS [9] були розраховаш основш iндекси конвекцi! (табл. 3).
Одним з найбшьш часто використовуваних шдекив е така характеристика потужносп нестiйкого шару, як конвективна потенцшна енергiя. I! досить ефективно вiдображае iндекс CAPE (Convective Available Potential Energy). Загальний запас енергп нестiйкостi в атмосферi CAPE знаходиться як алгебра!чна сума енергiй нестшкосп окремих шарiв вiд рiвня конденсацп до рiвня конвекцi!. Бiльш висою значення енергi! нестiйкостi вказують на бшьш штенсивну конвекцiю в хмар^ тобто на бiльш небезпечнi явища погоди. Енергiя нестiйкостi або шдекс CAPE е незмiнним предиктором в прогнозi небезпечних явищ, пов'язаних з конвекщею.
Енергiя нестiйкостi або шдекс CAPE при грозi над станщею в 2021 р. в середньому становила 450-800 Дж/кг з максимумом над Балтою, а максимум без грози спостериався над Любашiвкою. Розрахунок енергп нестшкосп над станцiями без гроз при наявносп грози над областю показав значення вiд 200 до 400 Дж/кг, отже вщсутшсть умов для розвитку грози.
1ндекс нестшкосп Ki або число Вайтинга (W) характеризуе ступiнь конвективно! нестшкосп повiтряно! маси, яка необхiдна для виникнення i розвитку гроз. Розрахунок Ki заснований на вертикальному градiентi температури, вологосп повiтря в нижнш тропосферi, а також враховуе вертикальну протяжнiсть вологого шару повiтря.
У 2021 рощ на станщях Одещини число Вайтiнга або Ki index демонструе готовшсть атмосфери до виникнення розшяних гроз по всiй територи Одесько! областi.
Вертикальний iндекс перевищуе у бiльшостi випадюв 26-28 оС, тобто тропосфера мала високий потенщал конвективно! нестiйкостi, який достатнiй для утворення гроз. Але його значення на сусщшх станщях без гроз значно не в^^зняються.
За значенням шдексу СТ (Cross total), над Одещиною в атмосферi була присутня висока енерпя нестшкосп при якш можливi сильнi грози 2 рази та дуже сильш грози теж 2 рази.
Пiдсумковий iндекс (ТТ) на станцiя Одещини свiдчить про значну кiлькiсть вогнищ сильних гроз та можливi окремi осередки зi смерчем у 4 випадках. В одному випадку при ТТ < 44 оС, тобто коли за вказаним шдексом не очiкуеться умов для грозово! дiяльностi. Решта випадюв - значна кшьюсть гроз, окремi з яких сильнi.
1ндекс тдйому Li (Lifted index) - це рiзниця температур навколишнього повiтря i деякого одиничного обсягу, який тднявся адiабатично вiд поверхнi землi (або з заданого рiвня) до рiвня 500 гПа. Li розраховуеться з урахуванням залучення навколишнього повiтря. 1ндекс Li характеризуе термiчну стратифiкацiю атмосфери по вщношенню до вертикальним перемщенням повiтря. Якщо Li > 0, то атмосфера (у вщповщному шар^ стiйка. Якщо значення Li < 0, то атмосфера нестшка.
Додатш значення iндексу пiдйому (Lifted index), яю передбачають наявнiсть iнверсi! температури, коли атмосфера дуже стшка та е розвинеш низхiднi рухи повпря, над станщями Одесько! обласн в середньому не виявилися, але окремi випадки фшсувалися. Переважно середне значення Li складало -2_ -1 оС.
Таким чином, напередодш виникнення гроз над Одеською областю тропосфера мала високий потенщал конвективно! нестшкосп, але найчаспше перед грозою критичних критерi! досягали шдекси Вайтинга та Total Totals, тому що iндекси конвекцi! по^зному вiдображають стан термiчно! стiйкостi.
Таблиця 3 - Значения ¡ндскав конвскцп над Одещиною при rpo3Í у 2021 р.
Пункти САРЕ Ki
Сер. при гроз! Сер. без грози Min Ma* Сер. при гроз! Сер. без грози Сер. при гроз! Сер. без грози
Балта 734 376 о 2640 41 39 24 48
Любашшка 534 426 О 3080 41 37 19 47
Затишшя 638 392 О 1760 39 39 26 51
Сербка 528 272 О 1870 40 36 20 50
РоздЬпьна 649 406 0 2750 41 39 28 52
Одеса 593 244 0 1540 43 3S 21 48
Чорноморськ 525 314 0 1540 42 40 22 57
Бтгород-Днкт 544 297 0 1540 41 39 23 50
Сарата 450 265 О 1750 40 38 26 54
Белград 364 316 О 2090 40 38 24 46
Вшково 524 369 о 1650 42 37 24 48
1змаш 400 382 о 2310 36 39 24 47
VT CT
Сер. при гроз! Сер. без грози Min Ma* Сер. при гроз! Сер. без грози Min Мак
Балта 32 31 15 35 35 34 23 41
Любаштка 32 32 19 35 35 33 24 41
Затишшя 31 32 19 33 34 33 26 40
Сербка 32 32 20 35 34 32 13 40
Роздтьна 32 32 19 36 34 34 24 43
Одеса 33 32 19 35 Зь 34 30 40
Чорномсфськ 33 32 19 35 37 35 31 48
Бтгород-Днкт 32 32 IS 35 35 35 2В 40
Сарата 32 32 18 42 33 32 23 41
Белград 32 31 IS 33 33 32 23 41
ВШКОВО 31 32 19 33 36 34 28 41
1змаТл 32 32 18 33 36 32 24 40
TT Li
Сер. при гроз! Сер. без грози Min Max Сер. при гроз! Сер. без грози Min Ма*
Балта 57 53 38 68 ■3 -9 8
Любаилвка 57 53 44 67 -3 -9 8
Затишшя 56 53 44 65 -2 -6 7
Сербка 56 52 41 65 -2 -7 6
Роздшьна 57 53 44 69 2 -9 8
Одеса 59 54 45 65 -3 0 -6 7
Чорноморськ 60 55 46 69 -2 -1 6 7
Бшгород-Днкт 58 54 43 65 г 0 -6 6
Сарата 52 41 72 -2 0 -6 а
Болград 55 52 39 63 2 0 -7 9
Вшково 57 54 43 63 2 0 -7 8
1змаТл ЬВ 52 11 63 0 -1 -8 7
Ti
Сер. при гроз! Сер. без грози Mir Ма*
Балта 49 45 22 64
Любаилвка 50 45 25 64
Затишшя 48 46 26 57
Сербка 47 44 31 59
Роздшьна 48 46 25 64
Одеса 51 46 32 59
Чорноморськ 51 47 33 65
Бшгород-Днкт 49 47 29 59
Сарата 46 44 25 58
Болград 47 44 23 59
В!лково 50 46 30 5S
1зма!л 44 45 23 61
Висновки.
1. Виявлено, що на станщях Одеськш областi грозова дiяльнiсть у 2005 -2022 рр. була менш активною у ropiB^Hm з 1961 -1990 рр., але географiчний розподш iнтенсивностi грозоутворення не зазнав помггних змiн, за виключенням Болграду, де вона найсильнiше знизилася.
2. Найчастше грози утворювалися над Сербкою, а також над Любашiвкою, 1зма!лом та Болградом - в середньому бшьше 20 дшв на рш.
3. Практично вс грози утворювалися з квггая по жовтень (99,1 %). Максимум рГчного ходу над вам peгiоном припадав на червень, мшмум на сiчeнь. Найбiльш активним грозоутворенням вщзначилися травень та червень 2013 p. i червень 2021 р., а найменша активнiсть припала на 2016 р.
4. Виявлено, що у 2018-2022 pp. над Одещиною частше утворювалися внутpiшньо-масовi грози (33%) та грози на основних холодних фронтах (29%), а також на фронтах оклюзй (28%).
5. Найчастше перед грозою у 2021 р. критичних критери досягали шдекси Вайтинга та Total Totals.
REFERENCES
1. Balabukh V. A. (2011), Mezhgodovaya izmenchivost' intensivnosti konvektsii v Ukraine (Interannual variability of convection intensity in Ukraine). Global and regional climate changes. Kyiv: NikaTsentr, 150-159. (in Russian).
2. Humonenko, LV, Zhuk, NH, Savchenko, LI, Tkach, VO (2019) Nastanova z meteorolohichnoho prohnozuvannya (Guidelines for meteorological forecasting). Kyyiv: UkrHMTS https://meteo.gov.ua/files/content/docs/meteo_kerdoc/настанова%20з%20мeтeоpологiчного%20пpогноз ування.рШ" (in Ukrainian).
3. Lipinsky, VM, Dyachuk, VA, Babichenko, VM (Ed.). (2003). Klimat Ukrayiny (Climate of Ukraine). Kyyiv: Vydavnytstvo Rayevs'koho. (in Ukrainian).
4. Lipins'kyy, VM, Osadchyy, VI, Babichenko, VM (Ed.). (2006). Stykhiyni meteorolohichni yavyshcha na terytoriyi Ukrayiny za ostannye dvadtsyatyrichchya (1986-2005 rr.) (Natural meteorological phenomena on the territory of Ukraine for the last twenty years (1986-2005)). Kyyiv: Nika-Tsentr. (in Ukrainian).
5. Matsuk Yu. M. (2013) Zminy hrozovoyi aktyvnosti na terytoriyi Ukrayiny v KHKH ta na pochatku KHKHI storichchya (Changes in thunderstorm activity on the territory of Ukraine in the 20th and beginning of the 21st century). Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazina, series "Geology. Geography. Ecology", 39 (1084), 147-151. (in Ukrainian).
6. Nazhmudinova O. M. (2018) Hrozova diyal'nist' nad Kharkovom (Thunderstorm activity over Kharkiv) Vestnyk HMTS CHAM, 1 (21), 20-29. (in Ukrainian).
7. Nedostrelova, L. V., Chumachenko, V. V. (2021) Chasovyy rozpodil hroz na AMSTS Odesa na pochatku KHKHI stolittya (Temporal distribution of thunderstorms at the Odesa AMSC at the beginning of the 21st century). Ukrainian Hydrometeorological Journal, 27, 16-23. https://doi.org/10.31481/uhmj.27.2021.02 (in Ukrainian).
8. Archive of meteorological data (2023), Retrieved from: https://meteopost.com/weather/archive/.
9. Global Forecast System (2023), Retrieved from: https://www.ncei.noaa.gov/products/weather-climate-models/global-forecast.
10. Zentralanstalt für Meteorologie und Geodynamik (2023) Retrieved from: https://www.zamg.ac.at/cms/de/wetter/wetterkarte.
