CC BY
35
УДК 37:004
В.Ю. Биков
МОБ1ЛЬН1СТЬ КОРИСТУВАЧА В 1НТЕРНЕТ-ПРОСТОР1
Розглянутi можливi пщходи щодо формування складу мобiльно орieнтованоro середовища з точки зору його насиченосп. Наведенi означення категорií мобты-юсл користувача в lнтернет-просторi. Сформульованi тези для подальшого обговорення. Дж.13.
Ключевi слова: мобiльнiсть, середовище дiяльностi, Ытернет-прос^р.
ВСТУП
Постановка проблеми та формулювання цл до^дження. В
попереднш робот1 [1] була розглянута парадигма р1вного доступу до якюноТ осв1ти та сучасн 1нформац1йно-осв1тн1 умови и забезпечення. Описано шформацшний прост1р мережноí доступност1, умови и забезпечення та характеристики, що и в1дображають. Проанал1зован1 засоби 1нтернет-доступу сучасного осв1тнього середовища. Лопчим продовженням цих досл1джень е вивчення питання мобтьносп користувач1в в штернет-просторк Отримана в1дпов1дь на це питання дасть змогу сформулювати з позици цтюного бачення 1нтернет-простору, як в1ртуального середовища д1яльност1, умови моб1льност1 людини в сучасному глобал1зованому моб1льному свт
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Виклад основного матер'тлу досл'дження. У подальшому виклад1 не будемо поглиблювати розгляд питань, пов'язаних 1з забезпеченням друго'' умови 1нтернет доступност1 простору - навченост 1нтернет-користувача в галуз1 1КТ. Це, безумовно, дуже важлив1 питання, що визначально впливають на мобтьнють 1нтернет-користувача. Проте шляхи розв'язання цих питань потребують окремого спец1ального розгляду, передуам, з психолого-педагопчноТ та осв1тньо-оргашзацшно' точок зору, чому присвячено числены роботи в1тчизняних I закордонних науковц1в I осв1тян. Тому дал1, зупинимося на розгляд1 не менш важливих питань, пов'язаних 1з забезпеченням першо' умови 1нтернет доступност1 простору - формуванн1 моб1льно ор1ентованого середовища 1К-д1яльност1.
На практиц1 непоодинок1 випадки, коли неперервн1сть Егз по 1нтернет-сигналу е достатньою, а насиченють Егз по З1Д - недостатньою, низькою щодо здшснення 1нтернет-користувачем ефективно' 1К-д1яльност1. При цьому, доступн1сть Егз, а тому моб1льн1сть 1нтернет-користувача в простор! його 1К-д1яльност1 частково або повнютю втрачаеться.
Оск1льки неперервн1сть Егз по 1нтернет-сигналу передус1м пов'язуеться з якютю покриття середовища Егз 1нтернет-сигналом, яка забезпечуеться з боку його 1нтернет-провайдера, будемо вважати, що неперервнють Егз по 1нтернет-сигналу для користувача повнютю забезпечена, тобто 0^=100%, 0=100% - Егз е повнютю неперервним. 1ншими словами, середовище Егз "покрито" 1нтернет-сигналом задов1льно' якосп, яким може скористатися 1нтернет-користувач у будь-якому актуальному для нього мют1 I у будь-який актуальний для нього час. Таким чином, з ус1х видтених вище питань, пов'язаних з формування мобтьно ор1ентованого середовища, дал1 буде розглянуто лише питання 1з забезпечення насиченост1 середовища Егз засобами 1нтернет-доступу - З1Д.
Розглянемо можлив1 п1дходи щодо формування такого складу середовища Егз, коли Егз можна в1днести до категор1Т мобтьно ор1ентованого з точки зору його
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
насиченост З1Д, тобто, коли мобiльнiсть 1нтернет-користувача в Wa визначаеться виключно насиченютю середовища Ers рiзними типами З1Д - М = F.
Якщо склад середовища Ers е одномаштним (в ньому використовуеться тiльки один тип З1Д - лише переносы, наприклад, М1П (незалежно вiд кшькосп 'х видiв), перший тип об'еклв з множини {Srn1}, Dv=1, то його насиченють по З1Д визначаеться, зазвичай, лише вщносно lнтернет-користувачiв - першого типу об'ектiв з множини {SrnW}. При цьому единим пщходом щодо забезпечення необxiдноï насиченостi Ers по переносним З1Д е виконання умови: ктькють М1П в Ers дорiвнюе чисельностi lнтернет-користувачiв, якi ними оснащеш, тобто Dni=100%. Реально на практик так i вiдбуваеться. Тодi насиченiсть середовища Ers по переносним З1Д - F1=100%, а середовище Ers е повнiстю мобiльно орiентованим.
Якщо ж середовище Ers е багатомаштним, тобто до його складу входять не лише переносы З1Д, а й ПЗ1Д i/або СЗ1Д, мае мiсце рiзноманiтнiсть середовища Ers по типах З1Д - Dv>1, при цьому всi lнтернет-користувачi оснащеш переносними З1Д - Dn1=100%, то насиченють такого середовища Ers по З1Д перевищуе мiнiмально необxiдну, тобто F>100%, а у користувачiв при здшсненш IК-дiяльностi викають рiзнi варiанти одночасного використання тих чи шших типiв З1Д.
Важливим i перспективним напрямом формування сучасного мобтьно орiентованого середовища Es, що суттево впливае на рiвень доступностi Ers, екстериторiальнiсть користувача, його мобiльнiсть у просторi електронного мережного доступу, видаеться шлях, коли Es наповнюеться виключно засобами ПЗ1Д i/або СЗ1Д (другий i третш типи об'ектiв з множини (Srn(k)J), кожний з яких, в загальному випадку, включае рiзнi види З1Д. Цi типи З1Д вщтворюють на сво'х монiтораx зображення значно бтьшого нiж у переносних З1Д розмiру, яскравостi i контрастностi i тому призначен для пiдтримки одночасно' IК-дiяльностi великоï кiлькостi (до ктька сотен) користувачiв. Вiдповiдне наповнення Es засобами ПЗ1Д i/або СЗ1Д не ттьки вiдкривае новi можливостi для оргашзаци' IК-дiяльностi широкому загалу lнтернет-користувачiв, але й стае принципово важливим тод^ коли формуеться середовище мережного доступу, в якому доступ (нав^ь обмежений) до 1нтернет з переносних З1Д, особливо М1П користувачiв не вщповщае застосованiй в установi, закладi чи на пiдприемствi IТ-полiтицi. Ця 1Т-полiтика, зокрема, може передбачати, що використання користувачами М1П в межах визначеного простору Wa, е неможливим, неприпустимим (наприклад, за причин забезпечення безпеки в корпоративних системах або 'х певних пщсистемах, таких як фшансова, кадрова та ш.).
Насиченiсть середовища Ers засобами ПЗ1Д i СЗ1Д (далi, засобами 2-го i 3-ого типiв - З1Д23) бтьше пов'язана не з окремим 1нтернет-користувачем, а з примiщеннями, де ц засоби встановленi, з площами цих примщень. Для здiйснення 1К^яльносп, як окремий 1нтернет-користувач, так i 'х групи можуть використовувати рiзнi види З1Д23 одночасно в одному примщенш або час вiд часу в рiзниx примiщенняx. Тому для подання наповненост середовища Ers засобами З1Д23 доцтьно використовувати такi характеристики, що вщображають цю особливiсть. Введемо таю характеристики.
л*
Нормативна площа обслуговування (ип ) - площа примщення, яка
нормативно обумовлена, рекомендуеться техшчними характеристиками або передбачена санггарно-ппешчними вимогами використання п-го виду ЗЩ23,
Vn = 1, N23 , N23 - кiлькiсть всix видiв З1Д23, що використовуються 1нтернет-
користувачем.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
Реальна площа IК-дiяльнiсть 1нтернет-користувача У Z-му примiщеннi - площа Z-го примщення, в якому 1нтернет-користувач здшснюе 1К^яльнють,
вираховуеться V Z = 1,0 , де О- ктькють BCix таких примщень.
Нормативна чисельнють 1нтернет-користувачв (ZNi.) - ктькють 1нтернет-користувачiв, для яких створен необхiднi (нормативнi) умови щодо використання п-го виду З1Д2 3 в Z-му примщенш, Z*^ .= ] ^¡}в*п [ , де ] х [ - значення х, округлене
до меншого цтого числа.
Проте, реальнi площi кожного Z-го примiщення - ^ зазвичай в^зняються, що зумовлено певними арх^ектурно-бу^вельними рiшеннями будинкiв, де цi примщення розташованi. Наприклад, в процесi розроблення ЕОР (електронних осв^шх ресурсiв) виникае потреба проведення стльноТ дiяльностi колективу проектно' команди, члени яко' працюють у рiзних пiдроздiлах, а тому i у рiзних примiщеннях одного або ктькох будинкiв науково', проектно' установи, закладу-
г-ж*
замовника та ш., використовують рiзнi типи З1Д. Тому розрахунки ZN^ мають
бути проведет для вах Z = 1,0 .
Якщо в Z-му примiщеннi використовуеться кiлька видiв З1Д23 (одного або ктькох тишв), нормативна чисельнють lнтернет-користувачiв, що обслуговуються
W-видами З1Д23 - Z**ç =в^/в*, де в* - загальна нормативна площа
обслуговування вама W-видами З1Д23. Зазвичай, Z*^ > Z*, оскiльки площi
обслуговування в Z-му примщенш рiзними п-видами З1Д23 перетинаються.
Для створення наближених умов здшснення кожним 1нтернет-користувачем ефективно' IК-дiяльностi у вах Z-их примiщеннях, при проектувaннi середовища Ers домагаються передбачити, а на практик встановити в кожному Z-му
примiщеннi таку кiлькiсть З1Д23, аби Z^ < Z*^. Проте варто домагатися, аби
чисельнють реально працюючих в кожному Z-му примщенн 1нтернет-користувaчiв максимально наближалася до нормативно!', осктьки при
Z^ << Z*- кiлькiсть встановлених З1Д23 буде значно завищена вiдносно
нормативно', що зумовить додaтковi фiнaнсовi витрати на оснащення i пщтримку середовища Ers.
Якщо все ж, за технолопчних вимог здiйснення 1нтернет-користувачем ефективно' 1К^яльносп, нaсиченiсть середовища Ers засобами З1Д23 мае значно
перевищувати нормативну, тобто Z^ << Z*^, такий характер насичення Ers
варто визнати обгрунтованим i доцтьним.
Поступове насичення Ers засобами З1Д2,3, розвиток хмарноТ iнфрaструктури i хмарних сервiсiв [2, 3] дозволяе по шшому пiдiйти до апаратного компонування М1П. Високi вимоги до функцiонaльних характеристик сучасних М1П передбачають необхiднiсть розмщення в одному конструктивi (корпусi конструкци) М1П комп'ютерних компонентiв с дуже високими параметрами, зокрема: потужних (багатоядерних) процесорiв високо' швидкодiï (одиницн десятки ГГц), вбудовано' пaм'ятi великих розмiрiв (десятки Гбайт), потужних джерел енергоживлення, що можуть пiдтримувaти максимально можливий час автономно' роботи М1П (десятки годин). В свою чергу, користувальн вимоги, що вщображають умови практичного використання М1П, зумовлюють аби електронн компоненти М1П безперебiйно функцiонувaли в досить широкому дiaпaзонi температур, атмосферного тиску та вологосп, а корпус М1П забезпечував захист
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
вcieï шнструкци' пpиcтpoю вiд пoшкoджeнь (ocoбливo при випaдкoвиx пaдiнняx MIn на твepдi пoвepxнi). Все це пpизвoдить дo пiдвищeння ваги i габари^в MIn (ocoбливo тoвщини, ocкiльки дoвжинa i ширина пpиcтpoю, пepeдyciм, oбyмoвлюютьcя poзмipaми eкpaнy мoнiтopa, epгoнoмiчними вимoгaми щoдo зpyчнocтi викopиcтaння MIn), а ташж йoгo вapтocтi, щo бeзпocepeдньo впливae на масштаби викopиcтaння MIn шиpoкими верствами населення. Тoмy y найближчш пepcпeктивi вага i вартють MIn мають 6ути cyттeвo знижен без втрати, нaвiть пiдвищeння фyнкцioнaльнocтi MIn щoдo забезпечення eфeктивнoï IК-дiяльнocтi кopиcтyвaчiв.
Пpoтe нaгaдaeмo, щo гoлoвнoю мeтoю цieï poбoти e визначення категори' моб'тьност'! кopиcтyвaчa в Iнтepнeт-пpocтopi. Для з'яcyвaння ocнoвниx пiдxoдiв щoдo визначення цieï кaтeгopiï, вcтaнoвимo, вiднocнo чoгo мoжe poзглядaтиcя мoбiльнicть Iнтepнeт-кopиcтyвaчa: вiднocнo Wa чи Ers, чи oднoчacнo для Wa i Ers, а тaкoж, чи e дocтaтньoю xapaктepиcтикa Chp (вiдoбpaжae TOxm^-тexнoлoгiчнi yмoви забезпечення Iнтepнeт-дocтyпнocтi пpocтopy Wa) для вiдoбpaжeння мoбiльнocтi кopиcтyвaчa в Iнтepнeт-пpocтopi.
Оcкiльки, як пoкaзaнo в [4], Iнтepнeт-кopиcтyвaч i oтoчyючe йoгo cepeдoвищe Ers e oкpeмими ^ча i cyттeвo взaeмoпoв'язaними в Wa) частинами пpocтopy Wa, вxoдять дo йoгo cклaдy, Iнтepнeт-кopиcтyвaч не e i не мoжe 6ути cклaдoвoю cepeдoвищa Ers, щo йoгo ж oтoчye. Через це, для мoдeльнoгo пoдaння в Wa як caмoгo Iнтepнeт-кopиcтyвaчa, так i cepeдoвищa Ers йoгo IК-дiяльнocтi мають 6ути зacтocoвaнi oкpeмi xapaктepиcтики.
Moбiльнicть (mobility, англ.) M пpocтopy Wa oднoчacнo визнaчaeтьcя як piвнeм Iнтepнeт-дocтyпнocтi cepeдoвищa Ers (xapaктepиcтикaми Chp), так i вiдпoвiдними IКТ-кoмпeтeнтнocтями Iнтepнeт-кopиcтyвaчa, щo вiдoбpaжaютьcя йoгo xapaктepиcтикaми (влacтивocтями) Chu. З пoзицiй дaнoгo poзглядy, дo Chu вapтo, пepeдyciм, вщнести тaкy ocoбиcтicнy xapaктepиcтикy Iнтepнeт-кopиcтyвaчa, як йoгo нaвчeнicть щoдo eфeктивнoгo викopиcтaння ЗIД та Iнтepнeт-тexнoлoгiй для здшснення IК-дiяльнocтi в Iнтepнeт-пpocтopi (визнaчaeтьcя сукупнютю пeвниx IКТ-кoмпeтeнтнocтeй кopиcтyвaчa).
Таким чинoм мoжнa сказати, щo xapaктepиcтики Chp вдображають Ытернет-дocтyпнicть cepeдoвищa Ers, xapaктepиcтики Chu - нaвчeнicть Ытернет-кopиcтyвaчa, a Chw= Chw(Chu, Chp) - мoбiльнicть Iнтepнeт-кopиcтyвaчa в пpocтopi Iнтepнeт-дocтyпнocтi Wa, тoбтo, M e Chw= Chw(Chu, Chp). На рис. 4 нaвeдeнo yмoви, чинники i xapaктepиcтики мoбiльнocтi кopиcтyвaчa в Ытернет-пpocтopi.
Отже, Iнтepнeт-дocтyпнicть пpocтopy i мoбiльнicть в ньoмy Ытернет-шристувача e не oдним i тим самим. Якщo, наприклад, завдяки вiдпoвiднoмy фopмyвaнню складу i структури Ers, дocягнyтa йoгo пoвнa Iнтepнeт-дocтyпнicть, пpocтip IК-дiяльнocтi, щo включae Ers, мoжe виявитись пoвнicтю не мoбiльним для того кopиcтyвaчa, ocoбиcтicнi xapaктepиcтики Chu яшго не вiдпoвiдaють нeoбxiднoмy piвню. I навпаки, якщo нaвчeнicть кoнкpeтнoгo Iнтepнeт-кopиcтyвaчa щoдo здiйcнeння ним IК-дiяльнocтi мae нeoбxiдний piвeнь (наприклад, нopмaтивний, aбo нaвiть такий, щo знaчнo пepeвищye нopмaтивний), а cepeдoвищe йoгo IК-дiяльнocтi Ers не e Iнтepнeт-дocтyпним aбo за дeякиx причин Iнтepнeт-дocтyпнicть Ers втрачена), мoбiльнicть тaкoгo Ытернет-шристувача в пpocтip йoгo lК-дiяльнocтi буде пoвнicтю не мoжливoю aбo чacткoвo втpaчeнoю.
Оcoбливo пiдкpecлимo, щo мoбiльнicть Iнтepнeт-кopиcтyвaчa в пpocтopi Iнтepнeт-дocтyпнocтi Wa e ocoбиcтicнoю xapaктepиcтикoю кopиcтyвaчa, йoгo влacтивicтю, ocкiльки при фiкcoвaнoмy piвнi Iнтepнeт-дocтyпнocтi Wa для кopиcтyвaчiв, яким притаманн piзнi Chu, ïx мoбiльнicть в oднoмy i тoмy ж Wa мoжe бути piзнoю (а для oкpeмиx кopиcтyвaчiв з нeпpипycтимo низьким piвнeм Chu,
"УправлЫня пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2015, № 1(53), 19-29
нав1ть вщсутньою). 1ншими словами, якщо для одного 1нтернет-користувача прост1р його 1К-д1яльност1 е моб1льним, для 1ншого користувача (з ¡ншими характеристиками 0Ли) той самий проспр може виявитися не мобтьним.
Отже, у 1нтернет-користувача час вщ часу виникае потреба (необхщнють, бажання, нам1р) перем1щатися в простор! свое' 1К-д1яльност1. Якщо в процес свое' осв1ти 1нтернет-користувач набув необхщний р1вень навченост1 в 1КТ-галуз1, а його 1К-д1яльнють зд1йснюеться в 1нтернет-простор1, що мае необх1дний р1вень 1нтернет-доступност1, у 1нтернет-користувача виникае можливсть (яку вш може, або н1, використати) бути мобтьним у цьому простор!. При цьому 1нтернет-користувач набувае статусу: мобльний 1нтернет-користувач. Мобтьний 1нтернет-користувач на основ! опанованих знань, умшь ! навичок в 1КТ-сфер!, сформованих вщповщних 1КТ-компетентностей зд!йснюе 1К-д!яльн!сть за допомогою засоб!в ! технолог!й оточуючого його мобтьно ор!ентованого середовища. 1ншими словами, мобльний 1нтернет-користувач - статус, якого набувае 1нтернет-користувач у простор! задовтьно' 1нтернет-доступност!, за умови наявност в нього необх!дного р!вня навченост в галуз! 1КТ.
Нарешт!, надамо означення категори мобшьносп користувача в 1нтернет-простор!.
Мобльнсть 1нтернет-користувача, мобльнсть користувача в просторi 1нтернет-доступност'1, мобльнсть користувача в lнтернет-просторi -особистюна характеристика, властивють 1нтернет-користувача в!дносно певного простору 1нтернет-доступносп, що передбачае його можливють перем!щатися у цьому простор! в процеа здшснення 1К-д!яльност!.
За вщповщними критер!ями вид!ляють горизонтальну \ вертикальна та '¡ндив'дуальну \ групову мобтьнють. Надамо 'х означення.
Горизонтальна мобльнсть - можливють 1нтернет-користувача перем!щатися у певному простор! 1нтернет-доступност! без змши свого попереднього користувального статусу.
Вертикальна моб'льн'ють - можливють 1нтернет-користувача перем!щатися у певному простор! 1нтернет-доступносп ¡з зм!ною свого попереднього користувального статусу.
1ндив1'дуальна моб'льн'ють - можливють окремого 1нтернет-користувача перем!щатися у певному простор! 1нтернет-доступносп незалежно в1д ¡нших 1нтернет-користувач!в.
Групова моб'льн'ють - можливють окремо' групи 1нтернет-користувач!в перем!щатися у певному простор! 1нтернет-доступносп колективно ! незалежно вщ ¡нших груп та окремих 1нтернет-користувач!в, як! не входять до дано'.
На пщстав! зазначеного вище, надамо означення мобльного простору \ мобльно ор'!ентованого середовища.
Мобльний прост1'р - 1нтернет-проспр, в якому забезпечена мобтьнють 1нтернет-користувача.
На вщмшу в1д термшу мобльний про^р, який коректно застосовувати вщносно (оск!льки моб!льн!сть визначаеться вщносно 1нтернет-користувача, користувач входить до складу Wa), для Егз (осктьки 1нтернет-користувач не входить до складу Егз) будемо використовувати терм!н мобльно ор'ентоване середовище (за аналопею з комп'ютерно ор!ентованим середовищем).
Мобльно ор'ентоване 1нтернет-середовище або мобльно ор'ентоване середовище 1нтернет-користувача - частина мобтьного простору, комп'ютерно ор!ентоване (комп'ютерно ¡нтегроване, персошфковане) в!дкрите середовище д!яльност! (осв!тньоТ, навчально', управл!нсько' та ¡н.) 1нтернет-користувача, в якому створен! необхщш ! достатн! умови для забезпечення його мобтьностк
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
Рiвень мобшьносп 1нтернет-користувача в Wa характеризуе рiвень (ступень) його доступностi до ресурав i сервiсiв 1нтернет, досконалють будови середовища IК-дiяльностi користувача.
Назвемо повнютю мобтьно орieнтованим або повно мобтьним
середовищем 1нтернет-користувача (Em ) таке середовище, яке е повнютю
1нтернет-доступним для 1нтернет-користувача, який мае необхщний рiвень нaвченостi щодо ефективного використання зaсобiв i технологш цього середовища.
Висновки та перспективи подальших досл'1джень у даному напрямку.
Спираючись на наведене вище, та результати, як були оприлюднен в [1], зробимо узaгaльнюючi висновки:
1. Мобтьнють може розглядатися лише для конкретного 1нтернет-користувача вщносно певного простору 1нтернет-доступносп, в якому користувач здшснюе 1К^яльнють.
2. Сукупнiсть характеристик Chp не вщображае особистiсних характеристик 1нтернет-користувача. Тобто, для забезпечення 1нтернет-доступност користувача в Wa умови, що описуються сукупнютю характеристик Chp, е необхщними, але не достaтнiми.
3. Особистюш характеристики 1нтернет-користувача Chu (а не лише умови, що створен для нього в Ers) безпосередньо впливають на мобтьнють 1нтернет-користувача в Wa.
4. Сукупнiсть характеристик, що вщображае мобтьнють 1нтернет-користувача в Wa - Chw, мае включати не ттьки Chp, але й особистюш характеристики 1нтернет-користувача - Chu, що не меншою мiрою нiж Chp впливають на його мобтьносп в Wa.
5. Умови, що описуються характеристиками Chw, е небхщними i достaтнiми для забезпечення мобтьносп 1нтернет-користувача в Wa.
6. Мобтьно орiентовaне середовище забезпечуе умови ефективно' 1К-дiяльностi 1нтернет-користувача Wa, до складу якого це середовище входить.
7. За умови досягнення певного рiвня насиченост середовища 1К^яльносп 1нтернет-користувача засобами ПЗ|Д i/або СЗ1Д та забезпечення необхiдноï доступностi простору Wa i середовища Ers, ц простiр i середовище можуть бути вщповщно мобiльним i мобiльно орiентовaним для певного користувача нaвiть тод^ коли цей користувач не оснащений М1П.
Як висновок щодо практично' реaлiзaцiï середовища Ers з точки зору задоволення першо' групи умов забезпечення 1нтернет-доступносп користувача в просторi Wa, зазначимо.
Мобiльнiсть 1нтернет-користувача в просторi Wa передбачае, аби 1нтернет-користувач був або оснащений переносними З|Д, i/або до складу Ers, входила така кiлькiсть рiзних ПЗ1Д чи СЗ1Д на одиницю площi Ers, яка б дозволяла 1нтернет-користувачу, перемiщaючись в суттевому для нього просторi 1К-дiяльностi, отримати доступ до 1нтернет. При цьому, в середовищi IК-дiяльностi 1нтернет-користувача Ers, що достатньо щтьно i рiзномaнiтно (вщповщно до нормaтивiв, нaуково-технологiчного обгрунтування) наповнено (насичене) З1Д23, повна мобтьнють користувача може бути забезпечена нав^ь тод^ коли у 1нтернет-користувача переноснi З1Д вiдсутнiй. Останне зумовлюе, що 1нтернет-користувач може одночасно використовувати таку ктькють актуальних для нього З1Д23, знаходиться на такш вщсташ вщ них, якi забезпечують йому в Wa гнучкий i зручний 1нтернет-доступ.
Це дуже важливий висновок. Вш дозволяе розробляти пiдходи i методики щодо рацюнального, нaвiть оптимального за деякими критерiями i обмеженнями,
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
проектування будови простору 1нтернет-доступносп, ефективного використання 1нтернет-користувачем 3a^6iB i технологiй середовища його 1К^яльносп як з точки зору територiального розташування рiзних З1Д, розподiлу зон покриття i потомв повiдомлень, що отримуе чи передае користувач, так i з точки зору використання ним З1Д для змютово-процесуального опрацювання електронних даних, Тх вiдображення в аудiовiзуальнiй та шших формах.
Цей висновок дозволяе також по шшому поглянути на найближчк доволi ймовiрнi перспективи забезпечення мобшьносп людини в сучасному глобалiзованому мобтьному свiтi, ком'ютерно-технологiчну платформу якого формують засоби i технологи iнформацiйного сусптьства. У цiй перспективi, персонiфiкована мережна 1К^яльнють людини буде переважно пщтримуватися адаптивними iнформацiйно-комунiкацiйними мережами, побудованими на основi технологiй хмарних обчислень, для яких, окрiм iншого, буде характерним високий рiвень захисту електронних даних, надвисок швидкiсть Тх опрацювання та обсяги збер^ання. На базi засобiв i технологiй вiртуальноТ' хмарноТ шфраструктури, розгалужених мереж нових поколiнь засобiв покриття простору дiяльностi людини 1нтернет-сигналом (мережi 3G i 4G) забезпечуватиметься повна 1нтернет-доступнють середовища буття людини в планетарному масштабк
Подальшого розвитку набудуть З1Д, Тх користувальнi характеристики, що, передуем, спрямовуватимуться на забезпечення високоТ мобiльностi Тх користувачiв, осктьки iнформацiйно-змiстовий i процесуально-запам'ятовуючий компоненти 1К^яльносл будуть зосередженi у вiртуальнiй хмарнш iнфраструктурi. За умови розвитку 1нтернет орiентованих З1Д23, щiльного i рiзноманiтного насичення ними середовища IК-дiяльностi, М1П перетворяться на компактнi (невеликоТ ваги, габари^в, енергоспоживання), ергономiчно виконанi (зручш, гнучкi, безпечнi та комфортнi у застосуванш), стiйкi щодо зовнiшнiх атмосферних впливiв та механiчних ушкоджень пристроТ iндивiдуального використання. Особливiстю Тх функцюнальносп буде, передусiм, забезпечення бездротових електронних комушкацш 1нтернет-користувача як безпосередньо з засобами вiртуальноТ хмарноТ' lнтернет-iнфраструктури, де будуть зосереджен як електроннi ресурси, так i процесуально-запам'ятовуючi кластери надвеликоТ потужностi, так i з З1Д23, якими рiзноманiтно i щiльно оснащуватиметься середовище професшноТ i побутовоТ дiяльностi людини. За цих умов, забезпечуватиметься повна електронна сумюнють та електромагшта безпека використання рiзних типiв i видiв З1Д. Електронний взаемозв'язок М1П з iншими засобами IКТ-iнфраструктури та оновлення Тх загальносистемних програмних платформ й електронних ресурав здшснюватиметься на основi унiфiкованих протоколiв мережного взаемозв'язку, а тому буде iнварiантним щодо вимог конкретного ПЗ1Д або СЗ1Д чи зовнiшнього провайдера мережних сервiсiв. Переносними З1Д, передусiм М1П будуть волод^и переважна бiльшiсть населення планети, а чисельнють користувачiв 1нтернет впритул наблизиться до чисельност населення планети (за оцшками фахiвцiв, чисельнiсть користувачiв 1нтернет зрiвняеться з чисельнiстю населення планети у 2015 рощ).
Технолопчну основу зазначених перетворень закладуть найсучасн нано-, бю-, iнформацiйнi, когштивш технологiТ - НВ1К-технологи (англ., NBIC Technologies) [5], базовi технологiТ майбутнього суспiльства знань (англ., Knowledge Society). Будуть створен умови для поступового переходу вщ IКТ-орiентованоТ - до вщкрито'Т освiти [6].
I головне. Зазначен особливостi сучасного етапу науково-техшчного прогресу пiдкреслюють, актуалiзують питання розвитку шформатичноТ освiти, загострюють проблеми формування в осв^ых системах високого рiвня 1КТ-компетентностей учнiв i вчителiв, широкого загалу населення - громадян шформацшного
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
сусптьства, роблять наголос на необхщносп навчання, зокрема шформатичного, протягом усього життя людини.
Це, в свою чергу, висувае новi завдання для психолого-педагопчно''' науки i осв^ньо' практики, де питання мобшьносп мають розглядатися i як предмет дослщження та вивчення, i як зааб професiйноï, зокрема педагопчно''', й повсякденно' дiяльностi людини.
Як закшчення, поставимо питання, що подаються в цш роботi як тези для подальшого обговорення.
Теза перша.
Вкажемо на пеш властивост i особливостi застосування сучасних М1П та ймовiрнi шляхи розвитку 'х функцiонaльностi, що надають пiдстaви запропонувати нову назву i aбревiaтуру цього типу З1Д.
По-перше, до типу М1П сьогоднi вiдносять тaкi 'х види, як СФ - сматфони (англ. Smart Phone), КПК - кишеньковi персональш комп'ютери (англ. Pocket Personal Computer) i контролери (англ. Controller), в яких сумщаються функци СФ i КПК та забезпечуеться доступ користувaчiв до 1нтернет i комiркових мереж.
По-друге, в останш роки засоби електронного дистaнцiйного управлшня рiзними об'ектами неперервно вдосконалюються (включаючи використання датчиш руху, пiдтримки управлшня голосом та ш.). Серед таких зaсобiв широкого розповсюдження набули, так зваш, ЗКБЗ - Засоби локальних бездротових електронних Комушкацш Близько' Зони (англ. NFC - Near Field Communication Device) рiзного цтьового призначення, там, наприклад, як пульти дистанцшного управлшня (англ. Remote Control) рiзними комп'ютерно орiентовaними пристроями побутового (телевiзори, aудiооблaднaння, вiдеокaмери, мaгнiтофони, проектори, мiкрохвильовi пiчки, кондицiонери та iн.) i професшного призначення (технологiчнi засоби рiзних виробництв), електроннi ключi (дверей, автомоб^в, сейфiв та iн.).
По-трете, важливою сферою розвитку зaсобiв електронних комушкацш (е-комунiкaцiй), окрiм 1нтернет орiентовaних зaсобiв, е використання для ще' мети iндивiдуaльних зaсобiв локальних бездротових е-комушкацш близько' зони -засоб/'в iдентифiкацiïв IКТ-просторi, в яких реaлiзуеться метод рад'ючастотно)' 'дентиф'каци - РЧ1 (англ. RFI - Radio Frequency Identification), i завдяки яким значний обсяг бездротових е-комушкацш не проходить через потоки 1нтернет, а здшснюеться безпосередньо мiж цими засобами. Таю активш або пасивш (вщповщно, iз вбудованим джерелом електроживлення або без нього) засоби -ЗРЧ1 (англ. RFID - Radio Frequency Identification Device), пщтримують комушкаци мiж об'ектом упрaвлiння, на якому встановлюеться спе^альна мiткa (англ. tag), i користувачем на вщсташ вiд 3 см до 300 м. Для забезпечення РЧ1 рiзних об'ектiв, на яких встановлено tag, утворюеться лопчний ланцюг: частотно-модульований сигнал (формуеться i сприймаеться ЗРЧ1) - бездротова передача електронних даних (радюканал) - ушверсальний iдентифiкaтор об'екта (tag). За оцшками спецiaлiстiв, до 2020 року передбачаеться встановити на рiзнi об'екти понад 1000 млрд таких мггок (tags), ям мають практично зaмiнити (витюнити) штрих-коди, що переважно використовуються зараз для щентифкаци рiзних об'ектiв. Доступ з кожного ЗРЧ1 до шформацшно-комушкацшних мереж рiзного рiвня здiйснювaтиметься за вщповщними стандартами i протоколами - WAN: Wide Area Network (стандарт IEEE 802.15, протокол - UWB (USB); LAN: Local Area Network (стандарт IEEE 802.11 - WirelessLAN, протокол - WiFi); MAN: Metro Area Network (стандарт IEEE 802.16, WirelessMAN, протокол - WiMAX); PAN: Personal Area Network (стандарт IEEE 802.20, протоколи - UMTS, EDGE, GSM/GPRS). Для забезпечення виробництва i широкого впровадження ЗРЧ1 i tags вже розроблено 12 мiжнaродних стандар^в (ISO, ECMA та ш.). При цьому,
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
одночасна реалiзацiя М1П функцiй, що здшснюють СФ, КПК i ЗРЧ1, дозволяе створити iнтегрованi iндивiдуальнi засоби локальних бездротових електронних комушкацш з одночасною можливiстю доступу власникiв таких засобiв до pecypciB i сервiсiв 1нтернет.
По-четверте, розвиток геоiнформацiйних систем, побудованих на базi глобально' системи позицюнування (англ. Global Position System), забезпечення бездротового доступу до них з будь-яких засобiв (в тому числГ портативних, таких, наприклщ, як СФ, КПК та комушкатори), що пщ'еднаш до 1нтернет, створило, окрiм шшого, можливiсть швидкого визначення мiсцезнаходження власника таких засобiв - 'х географГчно' позици' в планетарному масштабi. GPS-засоби стали невiд'емною складовою значно' кiлькостi iнших систем (наприклад, систем глобально!' нав^аци), що вимагають щентифшацп географiчноï позици' суб'екта дГяльностГ, в тому числГ 1К-дГяльностГ. При цьому, одночасна реалiзацiя М1П ФункцГй, що притаманш ЗРЧ1 i GPS-засоби, дозволяе щентифкувати в 1КТ-просторГ як об'екти, на яких встановлено tag, так i власниш М1П.
Досить ймовГрно, що у найближчГй перспективГ функци' СФ, КПК, ЗКБЗ, ЗРЧ1 i GPS будуть конструктивно штегроваш в одному пристро''', побудованому на базГ единого мГкропроцесора i блока пам'ятГ, що налаштовуватиметься пГд одного конкретного користувача. За допомогою таких пристро'в, буде забезпечено: рацГональне поеднання та пщтримка глобальних i локальних електронних комушкацш i, через це, розвантаження 1нтернет вщ значно' кшькосп вГдносно невеликих за обсягами локальних електронних комушкацш; ГдентифГкащя членГв шформацшного суспГльства при 'хшх електронних комушкацГях в единому ГнформацГйному просторГ всеосяжного предметного призначення; ушфшацГя доступу користувача до рГзних типГв i видГв З1Д, до ресурсГв i сервГав 1КМ (1нтернет).
Враховуючи наведене вище, М1П, як певний тип З1Д, доцГльно називати персональним електронним комункатором - ПЕК, як синошм, ПЦК -персональним цифровим комункатором. Можна запропонувати й шшГ можливГ назви та абревГатури таких пристро'в (англ. gadgets), що бтьшою мГрою, шж М1П, вГдображають 'х призначення (мету створення i використання), наприклад: П1К -персональний 1нтернет-комушкатор (PIC - Personal Internet Communicator), БКП-бездротовий комушкацшний пристрГй (CCD - Cordless Communication Divice), ПКП - персональний комушкацшний пристрГй (PCD - Personal Communication Divice).
Проте, на нашу думку, найбтьш обфунтованою i тому доцтьною назвою та абревГатурою таких засобГв е персональний електронний комункатор - ПЕК.
Персональний електронний комункатор, ПЕК (англ. Personal Electronic Communicator - PEC) - портативний, компактний, зручний i безпечний у застосуванш мобтьним користувачем бездротовий електронний цифровий пристрГй, в якому сумГщеш функци' СФ, КПК, ЗКБЗ, ЗРЧ1 i GPS, мобтьно орГентований 1КТ-зааб широко спектру застосування, що працюе за технолопею "touch П play", за допомогою якого користувач здшснюе електронш комушкаци' (включаючи голосовГ, звуковГ, вГдео) з Гншими 1нтернет-користувачами, а також використовуе цей пристрГй для отримання та передавання електронних даних з/до шформацшно-комушкацшних мереж (1нтернет) та шших ПЕК, опрацювання електронних даних, 'х вщображення в аудю i вщео формГ, дистанцГйного управлГння рГзними видами ПЗ1Д та СЗ1Д, щентифшацп об'ектГв i власного позицГювання.
"УправлГння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
Теза друга.
Може так статися, що aбревiaтурa 1КТ, яка з часу ïï введення означае шформацшно-комушкацшш технологи', буде розум^ися як iнформацйно-когнтивн технологи. Можливi пояснення цьому лежать у двох площинах.
По-перше, на практик, i нав^ь в науково-навчальних виданнях, поряд з aбревiaтурою 1КТ як синонiм широко використовуеться aбревiaтурa 1Т -шформацшш технологи', що не вливае на розумшня цих термiнiв i aбревiaтур. Комп'ютерно орiентовaнi iнформaцiйнi технологiï в принцип не можливi без комушкацшних, 'х одночасна фiксaцiя в терм^ та aбревiaтурi технологи' не несе необхщного смислового наповнення i змютового навантаження. На початку введення термша 1КТ, фiксaцiя в його aбревiaтурi слова комунiкацiйнi робила наголос на тш особливостi комунiкaцiй, якi пов'язувалися з 'х здiйсненням за допомогою електронних зaсобiв комунiкaцiй, що в сучасних умовах безумовно aпрiорi передбачаеться, а тому вкaзiвкa на це у нaзвi i aбревiaтурi технологи не е необхщною, актуальною i тому доцтьною.
По-друге, подальше шдвищення ефективностi IК-дiяльностi лежить не лише в комп'ютерно-технолопчнш площинi, а передуам, у площинi людського фактору (ще'| i принципи людиноцентризму [6]), людського капралу будь-яко' дiяльностi, що е предметом сучасний когштивних наук (лат. cognitio - тзнання).
Цiеï думки притримуеться, наприклад, О.Ю. Фiлiппович, який у сво'й роботi [7], зокрема, зазначае "... майбутне, що зовам недавно вважалося неймовiрним, ось-ось наступить. Цьому сприяе бурхливий розвиток технологш, серед яких особливе мюце займае четвiркa нано-, бiо-, iнфо- i когштивних технологш. Важливо вiдмiтити, що когштивш технологiï вiдiгрaють у зазначеному квартет рiвнознaчну, а у перспективi i домiнуючу роль. Можна також припустити, що через деякий час розповсюджене скорочення "1КТ" буде розшифровуватися як "шфо-когштивш технологи" у противагу поточнш шфо-комушкацшнш трaктовцi. Така увага до когштивносп викликана все бтьшою знaчущiстю ментальних i особливо шзнавальних процесiв людини - оскiльки, чiм склaднiшi оточуючi нас прогрaмно-технiчнi засоби, тим бтьше i краще необхщно вчитися".
До когнiтивних наук (когштивютики) сьогоднi вiдносять тaкi роздiли знань: педагопка, психологiя, штучний iнтелект, когштивна лiнгвiстикa, когнiтивнa етологiя, математична лопка, неврологiя, нейробiологiя, нейрофiзiологiя, фiлософiя свщомостк До когнiтивних наук також вщносять експериментальну психологiю пiзнaння, нейронауку, когштивну aнтропологiю, когнiтивну геогрaфiю, психолiнгвистику i нейролшгвистику [8]. Спираючись на цтюну модель стану сучасно' науки (карту перетинання нов^шх технологiй [9], до когштивютики також варто вщнести педагопку, в тому числi спецiaльну педагопку, загальну психологiю, вiкову i педагопчну психологiю.
Багато aвторiв безпосередньо пов'язують розвиток НБ1К-технологш в досягненнями в гaлузi когнiтивних наук [10, 11, 12]. В [10], зокрема, зазначаеться, "Когштивш науки е найважлив^ою складовою мiждисциплiнaрного комплексу, що зветься НБ1К-конверген^я. Це науки, завдяки яким тзнають шзнання, доповнюють iнформaцiйний пiдхiд, в якому центральною е проблема "мислення - штучний штелект". В осв^ньому aспектi ця проблема мае розглядатися в ракурсах '^ждисциплшарнють i осв^а", "природа пiзнaння", "свiдомiсть i мозок", "когнiтивнa еволюцiя i природа людини". Саме розвиток шформатичних i когштивних наук (англ. Computer Sciences i Cognitive Sciences) забезпечить збалансовану конвергенцш НБ1К-технологш - технологiчноï платформи сусптьства знань i вiдкритоï освiти, створить умови для оргашчного опанування i свщомого використaннi цих технологiй людиною. Тому дослщженням в гaлузi цих наук мае сьогодш вiдводиться основна системоутворювальна роль [11] в
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
утвердженн людиноцентристських iдей [4] при створенн новiтнiх технологiй рiзних сфер функцюнування суспiльства i дiяльностi людини. Це е вщображенням ключових тенденцiй розвитку передових краТн свiту, що будують шформацшне суспiльство i майбутне, але насправдi не далеке суспiльство знань, технолопчне ядро якого утворять НБ1К-технологш - провiднi технологiТ VI технолопчного укладу [13] соцiально-економiчного i науково-техшчного буття i розвитку суспiльства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биков, В.Ю. Моделювання ¡нтернет-простору в1ртуальних середовищ д1яльност1 [Текст]/ В.Ю. Биков // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. -Луганськ: Схщноукр. нац. ун-т ¡м. В.Даля. - 2014. - № 3 (51). - С. 27-48.
2. Биков В.Ю. Технологи хмарних обчислень, 1КТ-аутсоранг та нов¡ функци 1КТ-пщроздтю навчальних закладв i наукових установ // !нформацмш технолог¡í в осв¡т¡: Зб. наук. праць. Випуск 10. - Херсон: ХДУ, 2011. - № 10. - С. 8-23.
3. Биков В.Ю. Технологи хмарних обчислень - провщы ¡нформацмш технологи подальшого розвитку ¡нформатизаци системи осв™ УкраТни // Комп'ютер у школ¡ та ам'Т. - 2011. - №6. - С. 3-11.
4. Кремень В.Г., Биков В.Ю. Категори проспр i середовище: особливосп модельного подання та освтього застосування // Теорт i практика управл¡ння соц¡альними системами: фтософт, психолог¡я, педагог¡ка, соц¡олог¡я / Щоквартальний науково-практичний журнал. - Харкв НТУ "ХП1", 2013. - № 3. - С. 3-16.
5. Прайд Валеры, Медведев Д.А. Феномен NBIC-конвергенции: Реальность и ожидания // Философские науки, 2011. - № 1. - С. 97-117.
6. Биков В.Ю. Модел¡ оргаызацмних систем вщкритоТ осв^и: Монографя - К.: Атка, 2008.- 684 с.
7. Филиппович А. Ю. Инфо-когнитивные технологии в подготовке космонавтов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://blogs.it-claim.ru/andrey/2012/09/04/info-cognitive-technology-space/.
8. Когытивютика [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 %D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.
9. Borner K. et al. Mapping the Structure and Evolution of Science [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http :// grants. nih . gov / grants / km / oerrm / oer _ km _ events / borner . pdf).
10. Черникова И.В. Когнитивные науки и когнитивные технологии в зеркале философской рефлексии [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.google.com.ua/url7sa =t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=17&cad=rja&ved=0CF0QFjAGOAo&url=http%3A%2F%2 Ffsf.tsu.ru%2Ffaculty%2Fphilosophy%2Fcaf%2Fpms%2Fprepods%2Fchernikova%2Fpubl%2F cogn.pdf&ei=ak0OUaSjLaHV4gSgkIHoDw&usg=AFQjCNEaYVFihSCHgkDsd68co0qLTkK_Yw& sig2=2iCjgdhJFwZnOMfpmviZFg&bvm=bv.41867550,d.bGE.
11. Величковский Б.М., Вартанов А.В., Шевчик С.А. Системная роль когнитивных исследований в развитии конвергентных технологий // Вестник Томского государственного университета, 2010. - № 334.
12. Roco M., Bainbridge W., (eds). Converging Technologies for Improving Human Performance: Nanotechnology, Biotechnology, Information Technology and Cognitive Science. Arlington, 2004.
13. Геець В.М. Перспективи розвитку економки УкраТни та можливий вплив на нього ¡нновацмних факторв // Доповщь на пленарному засщанш ХХ1 Мжнародного киТвського симпоз¡уму з науковзнавства та науково-техннного прогнозування за напрямом "Прогнозування науково-техн¡чного та ¡нновацмного розвитку: державна програма УкраТни та свтовий досв¡д" (1-3 червня 2006 р., м.КиТв).
Рецензент статтi Стаття надмшла до редакцiТ
д.т.н., д.е.н., проф. Рамазанов С.К. 10.11.2014 р.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 19-29
