CC BY
44
С.КАЛАШНІКОВА, В.ЛУГОВИЙ, Ж.ТАЛАНОВА. Міжнародна науково-практична конференція...
Світлана КАЛАШНІКОВА Володимир ЛУГОВИЙ Жанна ТАЛАНОВА
МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ»
25—26 жовтня 2012 року в місті Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» (далі — Конференція), присвячена механізмам реалізації положень Бухарестського комюніке.
Організаторами заходу виступили:
• Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;
• Національна академія педагогічних наук України;
• Інститут вищої освіти НАПН України;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
• Спілка ректорів вищих навчальних закладів України;
• Національний Темпус-офіс в Україні;
• Національний авіаційний університет;
• Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності;
• Теоретичний і науково-методичний часопис «Вища освіта України»;
• Українська асоціація студентського самоврядування.
Конференція проходила в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (25 жовтня) та Національній академії педагогічних наук України (26 жовтня). Участь у заході взяли 370 учасників з усіх регіонів України — представників різних верств академічної спільноти (студенти, викладачі та керівники вищих навчальних закладів). Особливо потужним було представництво керівників закладів — 93 особи.
За сприяння Національного авіаційного університету здійснювалася онлайн трансляція Конференції через сайти НАПН України, КНУ імені Тараса Шевченка та НАУ.
З вітальними промовами до учасників звернулися:
• Леонід ГУБЕРСЬКИЙ, Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Ян ТОМБІНСЬКІ, Посол Європейського Союзу в Україні;
• Євген СУЛІМА, Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України;
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
391
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
• Василь КРЕМЕНЬ, Президент Національної академії педагогічних наук України;
• Джулія МОРО, Координатор Програми Темпус в Україні, Білорусії та Молдові Виконавчого агентства з питань освіти, культури та аудіовізуальних засобів;
• Каріна УФЕРТ, Голова Європейського союзу студентів.
Для розгляду на Конференції було винесено три актуальні питання модернізації вищої освіти України у світлі Болонського процесу, а саме:
• Запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS).
• Забезпечення якості вищої освіти.
• Запровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК).
Для забезпечення комплексного висвітлення зазначених питань на високому професійному рівні, врахування європейського та вітчизняного контексту були запрошені провідні європейські та національні експерти з вищої освіти. Участь європейських експертів забезпечувалася за підтримки міжнародної організації UNICA (Network of Universities from the Capitals of Europe), Національного Темпус-офісу в Україні та Національного Темпус-офісу в Грузії.
На сесії «Запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS)» з доповідями виступили:
• Раймонда МАРКЕВІЧЕНЕ, Болонський експерт, Керівник департаменту міжнародних програм і зв’язків, Вільнюський університет (Литва).
• Юрій РАШКЕВИЧ, Національний експерт з реформування вищої освіти, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, Національний університет «Львівська політехніка».
На сесії «Забезпечення якості вищої освіти» з доповідями виступили:
• Давід КЕРЕСЕЛІДЗЕ, Національний експерт з реформування вищої освіти, Національний центр якості освіти (Грузія).
• Володимир ЛУГОВИЙ, Національний експерт з реформування вищої освіти, перший віце-президент, Національна академія педагогічних наук України.
• Володимир БУГРОВ, проректор з науково-педагогічної роботи, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
На сесії «Запровадження Національноїрамки кваліфікацій (НРК)» з доповідями виступили:
• Олав ААРНА, Член Ради, Кваліфікаційна агенція Естонії;
• Вадим ЗАХАРЧЕНКО, Національний експерт з реформування вищої освіти, проректор з науково-педагогічної роботи, Одеська національна морська академія;
392
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
С.КАЛАШНІКОВА, В.ЛУГОВИЙ, Ж.ТАЛАНОВА. Міжнародна науково-практична конференція...
• Андрій ГОЖИК, директор науково-методичного центру організації навчального процесу, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
26 жовтня 2012 р. у межах цієї секції Анатолій ГАРМАШ, завідувач сектору міжнародних освітніх проектів департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, презентував учасникам проект Концепції розвитку Національної системи кваліфікацій України.
Важливою складовою Конференції стала сесія, організована Національним Темпус-офісом в Україні, під час якої вищі навчальні заклади України презентували найкращі здобутки реалізації проектів Програми Темпус в Україні.
Статті учасників Конференції опубліковані в науковому фаховому виданні Інституту вищої освіти НАПН України «Теоретичний і науково-методичний часопис «Вища освіта України»» (галузь — педагогічні та філософські науки) за напрямами:
• Забезпечення якості вищої освіти.
• Взаємодія у системі «вища освіта — ринок праці».
• Автономія та врядування у вищій освіті.
• Інтеграція освіти, досліджень та інновацій у вищій школі.
• Запровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК).
• Запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS).
• Формування студентоцентрованого навчального середовища у вищій освіті.
• Соціальний вимір вищої освіти.
• Здобутки і виклики Болонського процесу в Україні.
Електронний варіант зазначеного видання розміщено на сайті Інституту вищої освіти НАПН України (www.ihed.org.ua/ua/resursy/biblioteka.html).
На підсумковому сесійному засіданні модератор Конференції Світлана КАЛАШНІКОВА, перший заступник директора з наукового-дослідної роботи Інституту вищої освіти НАПН України, зазначила, що запропонований академічній спільноті на Конференції формат обговорення актуальних питань модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу буде збережено і продовжено на наступних заходах НАПН України та Національного Темпус-офісу в Україні за участі Національної команди з реформування вищої освіти та підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема:
• у травні 2013 р. планується проведення Міжнародної конференції, присвяченої 20-річчю Програми Темпус в Україні;
• у квітні — травні 2013 р. будуть реалізовані відповідні заходи в межах програми підвищення кваліфікації керівників вищих навчальних закладів України.
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
393
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
Проведення ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» планується в листопаді 2013 р. На порядок денний Конференції будуть винесені питання:
• Формування та оцінювання навчальних результатів.
• Забезпечення якості структурованих докторських програм.
• Автономія та врядування у вищій освіті.
Матеріали Конференції розміщено на сайті Інституту вищої освіти НАПН України у рубриці «Ресурси» (www.ihed.org.ua/ua/resursy/konferentsiia.html). За результатами Конференції сформульовано рекомендації.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу»
25—26 жовтня 2012 р., м. Київ
Запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS)
1. Основними проблемами запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі — ЄКТС) в Україні є такі:
• Неусвідомлення нової сутності ЄКТС як системи не лише трансферу, а й накопичення кредитів.
• Наявні стандарти побудовані на застарілому підході (створення освітньо-професійних програм на основі нормативних дисциплін не сприяє гнучкості освітньої діяльності, мобільності, обмежує можливості модернізації програм з метою врахування потреб ринку праці тощо).
• Підміна ЄКТС на Кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП).
• Відсутність системи та єдиного підходу до підвищення кваліфікації координаторів ЄКТС у вищих навчальних закладів (далі — ВНЗ).
• Некоректне оцінювання кредитного виміру модулів / дисциплін.
• Неповні та неякісні інформаційні пакети.
2. Для вирішення зазначених проблем рекомендується здійснити такі кроки:
• Розробити Методичні рекомендації щодо реалізації Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи на основі Стандартів і рекомендацій щодо якості в Європейському просторі вищої освіти.
• Провести тренінги з реалізації ЄКТС для проректорів з навчальної роботи та керівників навчально-методичних центрів ВНЗ.
394
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
С.КАЛАШНІКОВА, В.ЛУГОВИЙ, Ж.ТАЛАНОВА. Міжнародна науково-практична конференція...
• Розробити та реалізувати систему підвищення кваліфікації координаторів ЄКТС у ВНЗ.
• Переглянути підходи до оцінювання обсягу роботи викладача: орієнтація лише на аудиторні години не відповідає результатному підходу до розроблення та реалізації навчальних програм, є неадекватною сучасним умовам і технологіям навчання.
• Розробити Методичні рекомендації щодо урізноманітнення видів оцінювання навчальних результатів.
Забезпечення якості вищої освіти
1. Основними проблемами щодо якості вищої освіти в Україні є такі:
• Невідповідність вітчизняних закладів вищої освіти критеріям провідних
міжнародних рейтингів «Таймс» і «Шанхайський».
• Незацікавленість молоді західних країн в отриманні дипломів української вищої школи.
• Низька репутація випускників багатьох вітчизняних закладів серед роботодавців, скарги останніх на недостатній рівень фахової підготовки.
• Нездатність висококваліфікованих кадрів забезпечити інноваційний розвиток економіки та високу продуктивність праці.
• Чималі масштаби безробіття фахівців і роботи не за фахом.
• Валовий (кількісний) підхід у вищій школі (особливо ІІІ і IV рівнів акредитації) — охоплення вищою освітою молоді відповідного віку сягнуло 80% (більше ніж у середньому в розвинутих країнах).
• Утрачена інтелектуальна селекція вступників — заклади не мотивовані на якість підготовки, натомість орієнтовані на максимальне залучення студентів заради наповнення бюджету (ліцензований обсяг прийому вступників у кілька разів перевищує кількість вступників).
• З-поміж професійних кадрів, що постачаються на ринок праці, 60% становлять випускники університетів, академій, інститутів, що не відповідає реальним потребам у кваліфікації трудових ресурсів, призводить до перекваліфікації економіки, її неспроможності забезпечити інноваційну практику для надто великої кількості студентів.
• Річна вартість підготовки фахівця в університеті, академії, інституті через їх кількісну гіпертрофію багатократно поступається аналогічним видаткам у розвинених країнах і навіть суттєво менша за такі видатки у вітчизняних технікумах, училищах, коледжах.
• Заклади не орієнтовані на підготовку кадрів інноваційного типу — фахівців розвитку (частка досліджень і розробок у загальному обсязі фінансування закладів менша за 3%
• (у найкращих університетах не перевищує 10%, натомість у середньому по країнах ОЕСР — 30%).
• Заробітна плата науково-педагогічних працівників неконкурентоспроможна, вони перевантажені навчальною роботою, потерпають від дефіциту робочого часу на дослідження і розробки, масово займаються відволікаючими підробітками.
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
395
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
• Не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання, що не дає змоги запровадити концепцію вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості.
• Нерозвиненість системи зовнішнього (національного, галузевого) і внутрішнього (інституційного) забезпечення якості згідно із Стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2005 р.).
• Несформованість нормативно-правової бази для розроблення освітніх і професійних стандартів на основі результатного (компетентнісного) підходу відповідно до Національної рамки кваліфікацій (2011 р.).
• Відсутність суспільного консенсусу щодо статусу незалежної Національної агенції (ради, комісії) з якості вищої освіти, розподілу повноважень між нею та профільним міністерством.
• Дефіцит культури у науково-педагогічних колективів та їхніх керівників щодо забезпечення і гарантування конкурентоспроможної вищої освіти, формування і оприлюднення системи переконливих доказів стосовно дійсної реалізації задекларованої якості.
2. Для вирішення зазначених проблем рекомендується здійснити такі кроки:
• Формування і реалізація сильної, системної, науково обґрунтованої реформаторської державної політики у сфері вищої освіти відповідно до Указу глави держави «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (2010 р.), завдань Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012—2021 роки.
• Кількісна та структурна оптимізація вищої освіти:
a. укрупнення закладів шляхом їх об’єднання, ліквідації слабких позабазових підрозділів заради концентрації інтелекту та ресурсу, досягнення критичної величини основних параметрів діяльності, створення центрів досконалості.
b. на підставі акредитаційних та інспекційних процедур, вдосконалення критеріальної бази оцінювання, проведення 2—3-кратного зменшення ліцензованих обсягів прийому та розподілу їх між кращими закладами на конкурсних засадах, обмеження ліцензування непрофільної підготовки.
• Вдосконалення фінансування вищої освіти:
а. розроблення методів обрахунку видатків, необхідних для повноцінної конкурентоспроможної підготовки фахівців та визначення на цій основі граничного обсягу навчання студентів, виходячи з того, що суспільство витрачає на вищу школу на межі можливого (і необхідне збереження цієї межі) — близько 2,3% ВВП (у середньому по країнах ОЕСР — 1,6% ВВП);
396
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
С.КАЛАШНІКОВА, В.ЛУГОВИЙ, Ж.ТАЛАНОВА. Міжнародна науково-практична конференція...
b. п’ятикратне збільшення фінансування досліджень і розробок у вищій школі;
c. двократне підвищення заробітної плати науково-педагогічних працівників з огляду на те, що в закладах вищої освіти працюють понад 80% наявних у країні кандидатів і 90% докторів наук.
• Підвищення ефективності навчання, викладання, оцінювання:
a. запровадження результатного (компетентнісного) підходу за проектом Тюнінг і на основі Національної рамки кваліфікацій та Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи;
b. розвантаження від переважно навчальної роботи та активізація дослідницько-інноваційної діяльності викладачів, розвиток навчання через дослідження та самостійну роботу студентів.
• Створення ефективної системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості вищої освіти із залученням широкого кола зацікавлених сторін на засадах, підтверджених Бухарестським комюніке профільних міністрів країн-учасниць Болонського процесу (квітень 2012).
• Здійснення відповідного системного навчання керівного персоналу ВНЗ.
• Прийняття державної цільової програми виведення 2-3-х провідних національних закладів у число 400—500 найкращих у світі за авторитетними міжнародними рейтингами з метою створення зразкових центрів досконалості вищої освіти.
• Здійснити заходи щодо поширення провідного досвіду Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо реалізації Програми заходів із забезпечення якості освіти та процедури участі в міжнародних рейтингах серед керівників ВНЗ України.
Запровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК)
1. Основними проблемами щодо запровадження Національної рамки кваліфікацій
(далі — НРК) в Україні є такі:
• Наявні кваліфікаційні характеристики професійної сфери та освітні стандарти не враховують систему компетентностей НРК.
• Існуюча структура галузевих стандартів вищої освіти є надмірно ускладненою і регламентованою, обмежує можливості навчальних закладів щодо модифікації програм підготовки відповідно до запитів ринку праці.
• Кваліфікації вищої освіти не є формально зіставленими з кваліфікаціями Європейського простору вищої освіти (далі — ЄПВО).
• Стандарти компетентності для значної кількості класів та підкласів професій не сформовані, унаслідок чого наявними є труднощі з присвоєнням професійних кваліфікацій.
• Переліки напрямів та спеціальностей вищої освіти надмірно деталізовані і не відповідають потребам ринку праці.
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
397
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
2. Для вирішення зазначених проблем рекомендується здійснити такі кроки:
• Розробити описи вітчизняних освітніх кваліфікацій з урахуванням дескрипторів НРК.
• Провести формальне зіставлення вітчизняних освітніх кваліфікацій з НРК (за рівнями).
• Провести співставлення вітчизняних кваліфікацій вищої освіти з Рамкою кваліфікацій ЄПВО.
• Здійснити комплекс заходів із упровадження компетентністного підходу в освітні стандарти та навчальні програми, практику викладання та оцінювання.
• Формування професійних стандартів с урахуванням дескрипторів НРК і зіставлення професійних кваліфікацій з кваліфікаційними рівнями НРК.
• Запровадити нові підходи до розроблення галузевих стандартів вищої освіти, визначивши що:
a. галузеві стандарти вищої освіти розробляються за галузями освіти, перелік яких доцільно сформувати відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО, ISCED);
b. галузевий стандарт вищої освіти є цілісним документом, який має містити опис загальних (ключових) і спеціальних (предметних) компетентностей, а також методи демонстрації та критерії оцінювання результатів навчання;
• Визнати невід’ємним академічним правом і відповідальністю ВНЗ формувати освітньо-професійну програму підготовки на основі компетентнісного підходу згідно із стандартами вищої освіти.
398
ISSN 2309-1606. Філософія освіти. 2012. № 1-2 (11)
