CC BY
56
УДК 378.147
ПЕРШИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ФТС
Ю.О. Бекетов, професор, к.екон.н.,
О.О. Северин, доцент, к.т.н., ХНАДУ
Анотація. Дана коротка оцінка та показана актуальність впровадження передових технологій в навчальний процес ФТС, наведені основні проблеми організаційно-методичного забезпечення, відмічені переваги й недоліки в проведенні експерименту та поставлені окремі задачі для забезпечення його завершення.
Ключові слова: Болонський процес, конкурентоспроможність, кредити, модулі, якість підготовки, дисципліни, організація, методичне забезпечення.
Вступ
В Україні, як і в інших розвинутих країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Наша держава мала й має одну з найбільших і авторитетних освітніх систем у світі. За рівнем освіти Україна посідає 15 місце із 162 країн світу [1]. Але за сучасних умов ця система потребує модернізації. Це добре усвідомлює українське політичне керівництво. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти. Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореа-лізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Чимало випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) не досягли належного рівня й не конкурентоспроможні на європейському ринку праці. Необхідність реформування системи освіти України, її вдосконалення й підвищення рівня якості, є найважливішою соціальною та культурною проблемою, що значною мірою обумовлюється процесами глобалізації й потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини та самореалізації у цьому світі [2].
У нашому університеті має місце багатий позитивний досвід підготовки фахівців за традиційною формою навчання, що запроваджена ще в довоєнний період. Але така методологія давала необхідний ефект в межах окремо взятої держави для відповідної економічної та політичної ситуації в країні, без врахування взаємного обміну студентів та фахівців з іншими державами. За останні
10... 15 років в Україні відбуваються значні зміни, які впливають також і на методи організації навчання студентів ВНЗ. З метою набуття досвіду застосування передових технологій навчання у рамках внутрішнього університетського експерименту на факультеті транспортних систем (ФТС) за фахом 7.100402 - “Транспортні системи” у двох групах 1 курсу впроваджуються елементи Болонського процесу. Проведені навчання у першому семестрі (два місяці) та здана перша сесія з оцінки надбаних знань студентів за так званою кредитно-модульною системою (КМС). Ці перші результати отримання практичного досвіду дають привід до деяких висновків і роздумів щодо доцільності та перспектив впровадження новітніх технологій у навчальний процес на ФТС і ХНАДУ в цілому.
Перспективність Болонського процесу
Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є [3, 4]: особистісна орієнтація вищої освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів. Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформації кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має базуватися на таких засадах:
- по-перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні й примноженні національних освітніх традицій;
- по-друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватися законам ринкової економіки, закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку.
- по-третє, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники - соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально-психологічних цінностей;
- по-четверте, розвиток вищої освіти слід розглядати в контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських (зокрема привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог). Вище сказане показує необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення освіти до вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.
Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. У 1998 році чотири країни - Франція, Італія, Англія та Німеччина - підписали декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. У 1999 році до цього процесу приєднались ще 25 країн, у 2001 році - ще 4 держави, у 2003 - ще 7, а в 2004 - ще 6 країн. Зараз 46 країн Європи працюють над створенням єдиної системи вищої освіти. Пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до шести ключових позицій, принципів [3]:
1) введення двоциклового навчання. Пропонується ввести два цикли навчання: 1-й цикл - до одержання першого академічного ступеня бакалавра
і 2-й цикл - після його одержання. При цьому тривалість навчання в 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання першого ступеня) і (або) докторського ступеня - за умови загальної тривалості навчання 7-8 років;
2) запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти систему БСТ8, зробивши її накопичувальною, що здатна працювати в рамках концепції “навчання впродовж всього життя”;
3) контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти;
4) розширення мобільності. На основі виконання попередніх принципів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й допоміжного персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців;
5) забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація ВНЗ на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані та практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО;
6) забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу , є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної накопичувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу громадян Європи та інших регіонів світу до вищої освіти.
Але деякі європейські аналітики (зокрема Г. Хог, Д. Кірстейн [4]) звернули увагу на окремі проблеми розвитку подій вже після конференції у Болоні: а) існує ризик неузгодженості дій під час проведення реформ; б) ризиком, і дуже великим, може стати надання окремим країнам (Англії, Німеччини) переваги щодо стирання незначних змістовних та організаційних відмінностей під час проведення реформ; в) існує ризик саме в не-дооціненні зовнішнього виклику (транснаціональна освіта, заочне навчання, студмістечка за кордоном під контролем іншого європейського університету чи заокеанського навчального закладу), поки що ні уряди, ні навчальні заклади не готові сприймати це як спільну проблему; г) не усі країни Європи залучено до процесу створення європейського простору вищої освіти, але це, мабуть, тимчасове явище; д) мабуть, найважливіша з усіх проблем - ВНЗ самі недооцінюють рівень проголошених змін. Цьому заважають суб’єктивізм, інертність викладачів, а все це при-
водить до уповільнення ходу проведення реформ. Тому слід визначити відповідні проблеми на міжнародній арені, що впливають на розвиток саме вищої освіти в Європі [4]: поява європейського ринку праці; зменшення припливу студентів до університетів, що вже спостерігається в деяких країнах і швидко починається в деяких інших; значне зростання пропозицій щодо здобуття вищої освіти, більшість з яких - закордонні. Це також розширення сфери вибору студентами вищих навчальних закладів; у майбутньому значно підвищиться відповідальність ВНЗ перед державою за використання бюджетних коштів. У рамках Булонської конференції Колегія МОН України 24.04.2004 р. намітила для реалізації комплекс організаційних заходів, створена робоча група та координаційна рада. У рішенні Колегії зазначається, що очікуваними соціально-економічними наслідками впровадження КМС організації навчального процесу можуть бути [5]: інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців; систематичність засвоєння студентами навчального матеріалу; встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання, контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу; підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу та ін. Хоча залишається неви-рішеним питання про українську трициклову освіту: як бути з випускниками - спеціалістами?
Мета і постановка задачі
Метою роботи є перевірка пристосованості КМС до умов навчання на ФТС, виявлення її переваг та недоліків. Для цього необхідно, по-перше, дослідити організаційно-методичне забезпечення проведення експерименту з використовуванням, в тому числі, анкетного способу отримання вихідних даних. По-друге, розробити ряд заходів щодо забезпечення продовження експерименту.
Проблеми організаційно-методичного забезпечення КМС під час навчального процесу
В основу організаційно-методичного забезпечення навчального процесу були покладені рішення методичної ради університету по розгляду питання “Організаційно-методичні аспекти втілення КМС в навчальний процес університету”. Деканату та викладачам ФТС для проведення експерименту необхідно було вирішити наступні питання:
1) розробити і оформити відповідну навчально-методичну документацію загального призначення: експериментальний план-графік навчального процесу; експериментальний навчальний план; експериментальний розклад поточних занять за план-графіком; додатковий розклад проведення аудиторної СРС та залікових кредитів; форму оціночної відомості; план роботи викладача-
куратора з студентами; індивідуальний план студента; договір навчального закладу із студентами;
2) розробити і оформити відповідну навчально-методичну документацію, віднесену безпосередньо до забезпечення дисципліни: робочу програму; робочий план; засоби діагностики рівня підготовки з дисципліни; навчально-методичні джерела інформації (конспект лекцій, навчальні посібники, методичні вказівки, роздавальний матеріал та ін.);
3) підібрати викладацький склад, список якого розглядався та затверджувався на вченій раді факультету, де розглядалося питання про стан підготовки кафедри транспортних систем до проведення експерименту з впровадження КМС у навчальний процес;
4) спланувати, організувати та впровадити в навчальний процес наступні заходи: засідання вченої ради ФТС та кафедри транспортних систем з питань проведення експерименту по впровадженню КМС у навчальний процес; планування та проведення організаційно-методичних семінарів з професорсько-викладацьким складом (ПВС) та ін.
Щоб провести аналіз перших результатів експерименту на факультеті, була розроблена та реалізована спеціальна анкета. Метою анкетування викладачів, які беруть участь в експерименті, було отримання інформації щодо визначення якісного рівня проведення занять, трудомісткості забезпечення дисциплін тощо.
Рівень навчально-методичного забезпечення на момент проведення експерименту з впровадження КМС у навчальний процес на ФТС у 2004/2005 навчальному році задовільний, але недостатній. У першому семестрі на ФТС читалося 5 дисциплін. Середнє значення результатів сесії (без врахування післясесійних здач іспитів і заліків): абсолютна оцінка - 92%; якісна - 51%. Що дає підстави розраховувати на загальний успіх експерименту. При цьому необхідно врахувати право студентів отримувати залікові модулі протягом навчального року. Результати проведення експерименту були розглянуті та позитивно оцінені на вченій раді ФТС і методичній раді університету.
Переваги та недоліки
Перевагами слід назвати таке: уніфікація та об’єктивність оцінок рівня підготовки студентів з даної дисципліни, яка забезпечена однаковою методикою оцінки з БСТ8; значне збільшення часу контакту (спілкування) викладача із студентами; більша концентрація студентів на вивченні даної дисципліни; різке зростання мобільності студентів і викладачів; можливість чіткого й прозорого формування вимог до студентів з питання вивчення дисципліни та контролю рівня його
знань; широка можливість впровадження нових елементів і технологій навчання.
Відмічені недоліки: не весь ПВС був готовий, як у психологічному, так і в методологічному плані, до проведення експерименту; навчально-методичне наповнення дисциплін та їх тиражування здійснювалося в процесі проведення експерименту; експериментальний навчальний план не враховує необхідність проведення аудиторних занять з СРС та залікових модулів; не придається значення відмінності викладання та діагностики між гуманітарними та технічними дисциплінами; недостатня кількість та рівень готовності викладацького складу до проведення експерименту та ін.
Для подальшого проведення експерименту необхідно:
1. Завчасно залучати та готувати викладачів до ознайомлення та підготовки навчально-методичного забезпечення до участі в експерименті. Для чого планувати стажування викладачів в інших ВЗН (в тому числі й за кордоном) з питань опанування нових технологій навчання;
2. Здійснювати підбір студентів за рівнем шкільної підготовки (включати в експериментальні групи студентів, що навчаються за бюджетною формою навчання, і вибірково - за контрактною);
3. Продовжувати навчально-методичне наповнення дисциплін у відповідності до структурних вимог Болонського процесу та розробляти дійові й об’єктивні засоби діагностики рівня підготовки студентів по дисциплінам;
4. Збільшити співвідношення аудиторних навчальних годин до годин самостійної підготовки за межами аудиторій як 60% до 40%;
5. Здійснити коригування та конкретизувати зміст плану самостійної роботи студентів;
6. Планувати та проводити семінари з ПВС - до
2 семінарів на місяць (в тому числі в інших ВНЗ);
7. Залучати інших викладачів до проведення занять (в тому числі й для читання паралельно лекцій).
Висновки
Аналіз результатів проведення експерименту з впровадження нових технологій у навчальний процес дозволяє зробити наступні висновки.
1. Навчальне навантаження на деканат і викладачів зростає в порівнянні з навантаженням за традиційною формою навчання.
2. Порівняти та оцінити різницю в рівні підготовки на цьому етапі експерименту неможливо, тому що в студентів 1-го курсу ще не було оцінок засвоєння матеріалу.
3. Необхідне переосмислення викладачами щодо неминучості переходу на нові технології навчання студентів. За наявної кількості студентів необхідно збільшувати кількість викладачів та ауди-торний фонд університету або зменшувати кількість студентів при збереженні наявного складу викладачів;
4. Для значного зменшення витрат часу при проведенні навчання та діагностики рівня підготовки необхідно впроваджувати інформаційні технології в навчальний процес (у тому числі в деканаті та навчальному відділі університету, де планування роботи викладачів необхідно здійснювати за допомогою відповідних комп’ютерних програм);
5. Планувати навчальну роботу студентів до 9 годин на добу (аудиторну - до 6 годин, а самостійну роботу - до 3 годин);
6. Радикально змінити відношення студентів до виконання самостійної роботи. Для чого здійснити структуризацію навчального процесу через відповідне планування та зміст цієї роботи з наступним отриманням залікового модуля;
7. Поза межами експерименту на ФТС на 20052006 навчальний рік планування та проведення занять за Болонською технологією недоцільно;
8. Для отримання повної та об’єктивної оцінки щодо нової технології навчання необхідно проводити експеримент до 5 курсу навчання.
Література
1. Гребенюк В.В., Євсеєв Є.Т. Болонський процес
і традиції української освіти // Новий колегіум. - №3. - 2004. - С. 43-48.
2. Северин О.О. Деякі особливості організації та
методичного забезпечення практичної підготовки бакалаврів і спеціалістів за напрямком “Транспортні технології” // Вестник ХНАДУ. - Харьков: ХНАДУ, 2004. - Вып. 26.
- С. 7-11.
3. Болонський процес у фактах і документах /
Степко М.Ф. та ін. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 60 с.
4. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонсь-
кий процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - К.: Політехніка, 2003. - 46 с.
5. Болонський процес: нормативно-правові доку-
менти. - К.: Видавництво Європейського університету, 2004. - 62 с.
Рецензент: Є.В. Нагорний, професор, д. т. н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 20 січня 2005 р.
