CC BY
19
УДК 616.12-008.331.1+616.12-005.4]-06-07-037(048.8) https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.4.221225
М1СЦЕ БЮМАРКЕР1В Ф1БРОЗУ МЮКАРДА В ПРОГНОЗУВАНН1 АРИТМ1Й У ПАЦ1еНТ1В 3 Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ В ПОеДНАНН1 3 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
Втницький нацгональний медичний утверситет ш. M.I. Пирогова
кафедра внутршньо! медицины № 3
(зав. - д. мед. н., проф. В.П. 1ванов)
еул. M.I. Пирогова, 56, Вгнниця, 21018, Укра'ша
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya
Department of internal medicine No. 3
Pirogova str., 56, Vinnytsya, 21018, Ukraine
e-mail: ivanov.vp1965@gmail.com
Цитування: Медичт перспективы. 2020. T. 25, № 4. С. 22-31 Cited: Medicni perspektivi 2020;25(4):22-31
Ключов1 слова: маркери ф1брозу, галектин-3, алъдостерон, трансформуючий фактор росту fi-1, гтертотчна хвороба, ¡шем1чна хвороба серця, шлуночкова екстрасистол1я
Ключевые слова: маркеры фиброза, галектин-3, алъдостерон, трансформирующий фактор роста fi-1, гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, желудочковая экстрасистолия
Key words: markers offibrosis, galectin-3, aldosterone, transforming growth factor fi-1, hypertension, coronary heart disease, ventricular extrasystole
Реферат. Место биомаркеров фиброза миокарда в прогнозировании аритмий у пациентов с гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца (обзор литературы). Иванов В.П., Шушковская Ю.Ю., Афанасюк О.И., Пентюк Л.А. Основным морфологическим субстратом структурного поражения миокарда является фиброз. Процессы фиброзирования определенным образом ассоциируются с тяжестью различных нарушений сердечного ритма. Фиброз миокарда может проявляться удлинением комплекса QRS, частой желудочковой экстрасистолией и желудочковой тахикардией на электрокардиограмме. Эхокардиография - основной инструмент, используемый для оценки структуры и функции сердца, выявляет увеличение левого желудочка, снижение фракции выброса, диастолическую дисфункцию левого желудочка и повышение давления наполнения. Биологические маркеры - это количественно определяемые биологические параметры, которые как индикаторы определяют норму, патологию и результат лекарственной коррекции заболевания (определение экспертов специальной рабочей группы Biomarkers Definitions Working Group, USA). Изменения биомаркеров можно контролировать для определения индивидуального риска развития сердечно-сосудистых заболеваний и разработки мер по их нормализации. Среди основных причин активации фиброза указывают гиперактивацию ренин-ангиотензин-альдостероновой системы как следствие избыточного образования ангиотензиногена и альдостерона; повышение уровня галектина-3, что способствует миграции макрофагов, пролиферации фибробластов и синтезу коллагена в кардиомиоцитах. В последнее время большое внимание уделяется изучению таких биохимических маркеров, как алъдостерон, галектин-3 и трансформирующий фактор роста-fil. Так, данные маркеры определяли при гипертонической болезни, метаболическом синдроме, хронической сердечной недостаточности, гипертрофической кардиомиопатии, инфаркте миокарда, мерцательной аритмии. Однако на сегодня отсутствуют исследования по изучению связи между наличием частой желудочковой экстрасистолии, как маркера электрической нестабильности, и плазменным уровнем биомаркеров фиброза, таких как алъдостерон, галектин-3 и трансформирующий фактор роста fi-1, у больных с гипертонической болезнью без/и в сочетании с ишемической болезнью сердца. Исходя из вышеизложенного материала, перспективным является дальнейшее тщательное изучение этого вопроса.
Abstract. The consequence ofbiomarkers of myocardial fibrosis in the prediction of arrhythmias in patients with hypertension in combination with coronary heart disease (literature review). Ivanov V.P., Shushkovska Yu.Yu., Afanasiuk O.I., Pentiuk L.O. The main morphological structural lesion substrate is myocardial fibrosis. The processes of fibrosis in a certain way are associated with the severity of a variety of cardiac arrhythmias. Myocardial fibrosis may be manifested by prolongation of the QRS complex, frequent ventricular arrhythmias and ventricular tachycardia on the electrocardiogram. Echocardiography is the main tool used to assess the structure and function of
В.П. Ieanoe, Ю.Ю. Шушковська, O.I. Афанасюк, Л. О. Пентюк
the heart, it reveals an increase in the left ventricle, and decrease in ejection fraction and diastolic dysfunction of the left ventricle and an increase in filling pressure. Biological markers are quantitatively defined biological parameters that, as indicators, determine the norm, pathology and result of medecinal correction of the disease (definition of experts from the Biomarkers Definitions Working Group, USA). Changes of biomarkers can be controlled to determine the individual risk of cardiovascular diseases development and measures to normalize them. Among the main causes of fibrosis activation, hyperactivation of the renin-angiotensin-aldosterone system and, as a consequence, the excessive formation of angiotensinogen and aldosterone are considered; increased levels of galectin-3, which contributes to the migration of macrophages, proliferation of fibroblasts and collagen synthesis in cardiomyocytes. Recently, much attention is paid to the study of biochemical markers such as aldosterone, galectin-3 and transforming growth factor-beta-1.Thus, these markers were determined in hypertension, metabolic syndrome, congestive heart failure, hypertrophic cardiomyopathy, myocardial infarction, atrial fibrillation. However, to date studies considering association between frequent ventricular premature beats, as a marker of electrical instability and plasma levels of biomarkers of fibrosis, such as aldosterone, galectin-3and transforming growth factor beta-1, in patients with essential hypertension without / or in combination with coronary heart disease are absent. Based on the aforesaid material,, further thorough study of this problem is promising.
Бюлопчш маркери - це кшьюсно визначуваш бюлопчш параметры, яю як ¿ндикатори виз-начають норму, патолопю i результат лшарсько! корекци захворювання (визначення експерт1в спещально! робочо! групи Biomarkers Definitions Working Group, USA) [6, 20, 45, 54]. Змши бюмаркер1в можна контролювати для визначення ¿ндивщуального ризику доктшчних ознак серцево-судинних захворювань i розробки бюмаркер-контрольовано! фармакотерапп для ix нормал1заци, що на сьогодш штенсивно внвчаються [11, 18].
Мета роботи - на основ! результапв опублшованих науковнх дослщжень бюмаркер1в ф1брозу (альдостерон, галектнн-3, трансформую-чий фактор росту ß-1) встановнтн можливють прогнозування розвнтку аритмш у пащенпв з гшертошчною хворобою у поеднанш з ime-м1чною хворобою серця.
До злояюсних шлуночковнх аритмш (ША) та раптово! серцево! смерт1 в подальшому приз-воднть електрнчна нестабшьшсть мюкарда, внаслщок яко1 вщбуваються змши електричних та ф1зюлопчних властивостей серця при дп на нього р1зних патогенних фактор1в [36]. Часта шлуночкова екстрасистол1я (ШЕ) вважаеться одним ¿з ктшчних прояв1в електрично! неста-бшьност1 мюкарда та може вказувати на наяв-н1сть патолопчного субстрату в мюкард1 [43].
Ф1брозний процес включае в себе збшьшення синтезу та активност1 р1зних бшюв екстрацелю-лярного матриксу (ЕЦМ), що видшяються ф1бро-бластами, включаючи: ф1бронектин, який закладаеться рано i створюе каркас для адгези ф1бробласт1в та вироблення ЕЦМ; проколаген, який перетворюеться в зрший колаген; колаге-HOBi з'еднуюч1 агенти, таю як л1зилоксидаза; i ферменти, яю модифшують ЕЦМ, таю як матричш металопротешази (ММП) та тканинш шпб!тори ММП [59,51].
Ф1броз мюкарда (ФМ) характеризуеться над-м1рним накопиченням стромальних кттин \ бшюв ЕЦМ у мюкард1 [44, 50]. Ф1бробласти та мюф1бробласти - це кттини, яю найбшьше беруть участь у ф1бротичних процесах у серщ, виробляючи надлишок бшюв ЕЦМ, таких як колаген I \ III тишв [16, 49]. Посилення процес1в ф1брозування в мюкард1 пов'язане з ремоделю-ванням л1вого шлуночка (ЛШ), наслщком якого е електрична негомогеншсть \ порушення ритму. Так, ФМ може проявлятися подовженням комплексу QRS, частою ШЕ та шлуночковою тахшард1ею (ШТ) на електрокардюграм1 (ЕКГ) [25, 41]. Ехокардюграф1я - основний шструмент, що використовуеться для оцшки структури та функцй серця, може виявити збшьшення ЛШ, зниження фракцй викиду, д1астол1чну дисфунк-щю ЛШ та шдвищення тиску наповнення. Однак щ даш не е специф1чними для ФМ [14, 19].
Серед основних причин активацй ф1брозу вказують: гшерактиващю ренш-ангютензин-альдостероново! системи [9, 26] як наслщок, надлишкового утворення ангютензиногену II (АТ II) та альдостерону [7, 24]; шдвищення р1вня галектину-3 (гал-3), що сприяе мпрацп макро-фапв, прол1ферацй ф1бробласпв 1 синтезу кола-гену в кардюмюцитах [3, 42].
При ФМ переважае синтез колагену I I III тишв над його деградащею, тому виявлення високих показниюв об'емно! фракцй колагену I та III тишв [38, 55] ¿/або сшввщношення об'емно! фракцй колагену I та II тишв при ендомю-кард1альнш бюпсй з пстопатолопчним анатзом тканин е головним методом д1агностики ФМ. В якост1 нешвазивного методу д1агностики ФМ можна використовувати магштно-резонансну то-мограф1ю з метою виявлення збшьшення позакттинного об'ему сполучно! тканини [8]. Тому оцшка бюх1м1чних маркер1в ФМ е аль-тернативним методом його визначення. На
сьогодш icHye велика кшьюсть маркер1в ф1бро-зоутворення в мюкард1, але 1хня штерпретащя, клшчне значения, прогностична цшшсшсть залишаються дискутабельними [53]. У нашш статт1 мова йтиме про дифузний ФМ без попередньо перенесеного шфаркту мюкарда.
Сдино1 класифшацп маркер1в ф1брозу на сьогодшшиш момент не icHye. Сироватков1 маркерн обм1ну колагену можуть бути класи-фшоваш таким чином [10]: 1) маркери синтезу колагену (карбокситермшальиий ироиеитид проколагену I типу, карбокситермшальиий про-пептид проколагену III типу (ПШП)); 2) маркери деградацп колагену (карбокситермшальиий тело-пептид колагену I типу); 3) маркери пригшчення деградацп колагену (тканинний rnriôiTop ММП 1-го типу); 4) маркери активносп ф1бробласнв (траисформуючий фактор росту ßl - ТФР-ßl). Сшввщношення карбокситермшальиого пропеп-тиду проколагену I типу з П111П у сироватщ Kpoßi пов'язаш 3i злояюсиим шлуночковим аритмогеиезом при серцевш иедостатиосн (СН), тод1 як сироваткова коицентращя П111П корелюе з BMicTOM колагену III типу. Gonzalez A. et al. (2018) у пащеннв, яю отримували антагошст мшералокортикощиих рецептор1в (AMP) -сшронолактон, визиачали зиижеиия р1вия П111П [23, 38]. Вщповщио, при зниженш р1вия альдо-стероиу спостерпаеться зменшення маркер1в ф1брозу, що може бути використано з метою фармакотерапп.
Основною кттинною формою сполучно! ткаииии органа е ф1бробласт. Процес, у результат! якого ештел1альш кл1тиии набувають фенотип мезенх1мальних (ештел1альио-мезеих1маль-ний перехщ), робить свш внесок у накопичення зрших ф1бробласнв. Було показано, що бшок TGF-ßl е катал1затором ештел1альио-мезеи-х1мальиого переходу i, вщповщно, сприяе розвитку кард1ального ф1брозу [31, 32,39].
ММП - ендопептидази, що здатш руйиувати Bei типи бшюв ЕЦМ. ММП-1 розщеплюе бшьше 40 % колагену, переважно 1, 2 i 3-го тишв [21, 59]. Пщвищеиия тиску стимулюе експрес1ю гена проколагену i синтез бшка колагену, що зумов-люе надм1рне вщкладаиия колагену i розвиток ф1брозу [37, 40]. При артер1альнш гшертеизп (АГ) шд д1ею р1зних иейрогуморальиих фактор1в р1веиь ММП-1 знижуеться, що призводить до накопичення колагену в ЕЦМ [56].
С1мейство TGF-ß нараховуе бшьше 40 вид1в. Описано три pi3Hi ¿зоформи TGF-ß [29, 58]. Маркер активносп ф1бробласнв - ТФР-ßl е багатофуикцюиальиим проф1бротичиим цитою-иом, який коитролюе склад кттинного матриксу
[30, 29]. Активащя TGF-pi призводить до nponi-ферацн ф1бробласнв та вироблеиия бшюв ЕЦМ, наприклад, шдвищуеться р1веиь колагену та ф1бронектину [22, 28, 48]. Синтез TGF-pi активуеться АТII, що доводить зв'язок АГ Í3 ФМ [26]. У вщповщь на АТ II серцев1 ф1бробласти мпрують до мюця ушкодженого мюкарда, де проходять трансдиференщювання до мюф1бро-бласнв. FuB. etal. продемонстрували, що скопарои (бюлопчио активна складова, видшеиа з Artemisia capillaris) у культур! кард1альних ф1бробласпв щур1в призводить до вщиовлеиия ремоделюваиия ЕЦМ, шдукованого АТ II, шляхом шпбування TGF-pi [33]. Вщповщио, зиизивши р1веиь АТ II, можиа змеишити вира-жешсть процес1в ф1брозу в мюкарда
The European-Commission-funded
«FIBROTARGETS» - це багатонацюнальний иауково-виробиичий коисорщум, завдання якого - виявлення доклшчних даиих, пов'язаних з штерстищальним ФМ, з метою змшити та вдоскоиалити антиф1бротичиу терашю. При-клади 6ioMapKepÍB, що вивчаються в консорщум1 FIBROTARGETS [53]: 1) продукта метабол1зму колагену (карбокситермшальиий телопептид колагену I типу, N-термшальиий ПШП, ММП 1-го типу); 2) кттииш матриксш бшки (м1мекаи (остеоглщин), секретуючий кислий бшок з високим bmíctom цисте!ну (остеоиектии), 6irai-кан, тромбоспондин 2, остеопоитии, люмшаи); 3) бюмаркери, пов'язаш з осиовиими проф1бро-тичиими мед1аторами (альдостерои, TGF-pi, нейтрофшьний желатии-асоцшоваиий лшокалш, гал-3, кардютропш 1, апелш); 4) молекули запа-лення (15 фактор росту дифереищюваиия, роз-чиииий стимулюючий фактор росту ST-2, фактор некрозу пухлин С040-л1гаиду, Агоуп-пов'язаний протеш); 5) циркулюкга ендогенш мат (19-25 ну-клеотид) одноланцюгов1 рибоиуклешов1 кислоти.
Ще досконало не розроблеш, але е деяю стратеги лшування МФ, яю потребують подаль-ших дослщжень [38]: 1) на píbhí стимулюючих подразииюв: антагошзм релаксин 2 рецептор1в (серелаксии); частковий агошзм А1-рецептор аденозину (кападеиозои); блокада рецептора моиоцитариого хемоатрактантного проте1ну-1 (цешкривкор); 2) на píbhí генерацп мюфобласнв та проф1бротично! активацн: геиетичиа модуля-цш (шпбиори деацитилази пстону, агои1сти рецептора прол1фератор-активатора перокси-дом); паракриииа модуляц1я (аитиф1бротичи1 фактори росту, таю як шсулшопод1бний фактор росту-1, основний фактор росту ф1бробласпв, фактор росту гепатоцит1в; блокада проф1бро-тичиих фактор1в (¿итерлейк1иу-10, матричио-
кттинного фактора росту сполучно! тканини); 3) на piBHi позаклпинного ф1брогенезу: модуля-щя KicTKOBoro морфогенетичного проте!н-1-опосередкованого ф1брилярного формування колагену (шпбггори юсткового морфогенетичного проте!ну-1); модулящя л1зилооксидази-опосередкованого перехресного з'еднання (iHri-б1тори 2-л1зилоксидази); стимулящя серцевого л1мфангюгенезу (судинний ендотел1альний фактор росту-С).
При проведенш дослщжень на собаках Magnussen С., Blankenberg S. (2018) показали, що AMP (сшронолатон i еплеренон) можуть змен-шувати ироцеси ф1брозування [27]. Тобто використання AMP перешкоджае розвитку ФМ. Також AMP знижуе ризик як виерше виникло!, так i рецидивуючо! ФП [13].
Ряд автор1в вважае, що якщо врахувати, що ШЕ иов'язана 3i структурним ремоделюванням на rai прозапальних (фактор некрозу пухлин-альфа, штерлейкш-6 та 8, С-реактивний бшок) та проф1бротичних (TGF-ßl, гал-3) змш у тканиш ЛШ, то можна передбачити зв'язок м1ж гал-3 та розвитком ШЕ [36, 47].
Пщвищення piBHiß ТФР-ßl та П111П було виявлено ПолунинойЕ.А. и др. (2017) у пащенпв з гшертошчною хворобою (ГХ) та rinep-троф1ею ЛШ [1]. Тобто визначення показниюв ТФР-ßl дозволить передбачати розвиток аритмш у хворих на ГХ.
В експерименп на щурах 3i створеною АГ Frangogiannis N.G. (2020) було введено анти-ТФР^1-нейтратзуюч1 антитша та встановлено, що i'x введения сприяло зворотньому розвитку д1астол1чно! дисфункцй ЛШ за рахунок зни-ження ФМ та утворення колагену I i III тишв. Отже, ТФР-ßl може використовуватися з метою д1агностики ФМ [32].
GoumansM.J., ten Dijke P. (2018) визначали зменшення маси мюкарда ЛШ у щур1в, яю отримували лозартан i траншаст (неспециф1чний ¿Hri6iTop ТФР-ßl), також обидва иреиарати иоиереджували збшьшення периваскулярного ф1брозу шляхом зниження вмюту пдрокси-пролшу - амшокислоти, що входить до складу бшка колагену. Зниження експресп ТФР-ßl попереджувало розвиток гшертрофи ЛШ та його ф1брозу нав1ть без зниження артер1ального тиску. Вщомо, що актившсть ТФР-ßl зб1ль-шуеться при стимуляцй AT II, тому при зниженш р1вня останнього можна зменшити процеси ф1брозування в м1окард1 [39].
У хворих ¿з хрон1чною СН (ХСН) при анал1з1 холтер1вського мошторування ЕКГ при зниженн1 гал-3 спостерйалося зменшення в 2 рази серед-
ньо! к1лькост1 ШЕ на добу, тод1 як при п1двищенн1 р1вня гал-3 - зб1льшення середньо! кшькосп ШЕ на добу майже в 5 раз1в [2]. При анатз1 початкового р1вня гал-3 у хворих з ХСН було виявлено достов1рно вищий його р1вень у тих, у кого за результатами холтер1вського мошторування ЕКГ були наявш ешзоди нест1й-Koi' ШТ, н1ж у тих, в яких вони не рееструвалися [5]. Однак Ружанською В.О. та ш. (2018) не було встановлено кореляцшний зв'язок м1ж р1внем гал-3 i к1льк1стю ШЕ, яю рееструвалися в половини хворих з гшертроф1чною кард1ом1о-пат1ею [12]. За даними HF-ACTION Study (2012), за участю пащенпв з ХСН в одном1рнш лопс-тичн1й регрес1йн1й модел1 продемонстровано незалежний вплив гал-3 в концентрацп >17,8 нг/мл на розвиток фатальних ША, але в багатоцентровому анатз1 ця асоц1ац1я не збер1галася [8, 57]. Високий р1вень гал-3 (>17,8 нг/мл) передбачае ранню регосштал1защю i смертн1сть незалежно в1д ехокард1ограф1чних маркер1в тяжкост1 СН [46].
OzF. et al. (2017) визначали р1вень гал-3 у пащенпв з аритмогенною дисплаз1ею правого шлуночка (АДПШ) i визначили, що вш був вищим (16,9±2,6 нг/мл, р < 0,001), шж у rpyni практично здорових oci6 (11,3±1,8 нг/мл). Також у пащенпв з АДПШ, в яких рееструвались шлу-ночкова тах1кард1я (ШТ) та ф1брилящя шлу-ночк1в (ФШ), р1вень гал-3 був вищим, н1ж у тих, в яких ШТ та ФШ не визначалися [36]. Тобто в пащенпв ¿з АДПШ висою piBHi гал-3 можуть вказувати на можливють розвитку ША.
У пащенпв ¿з ф1бриляц1ею передсердь (ФП) збшьшуеться синтез колагенових волокон та утворення ф1брозу м1окарда [15]. У дослщженш Framingham Offsprin Cohort був встановлений зв'язок м1ж концентрац1ею гал-3 i п1двищеним ризиком ФП [34].
GongM. et al. (2020), KangQ. et al. (2018) визначали шдвищення р1вня гал-3 незалежно в1д типу ФП пор1вняно з пац1ентами контрольно! групи. Однак при персистуюч1й ФП його р1вень був вищим, н1ж при пароксизмальнш ФП [35, 42]. Найбшьш1 piBHi гал-3 були визначен1 Tang Z. et al. (2019) у пащенпв з поспйною формою ФП [17].
Ионин В. и др. (2016) анал1зували р1вень гал-3 у пац1ент1в з метабол1чним синдромом (МС) та пароксизмальною i персистуючою формами ФП i встановили, що при персистуюч1й форм1 ФП його р1вень вищий, шж при пароксизмальн1й. Р1вень гал-3 в сироватщ кров1 у хворих МС та ФП вищий, шж у пащенпв без ФП та в кон-трольнш rpyni здорових людей. Було показано позитивний кореляцшний зв'язок м1ж р1внем
гал-3 i тривалютю ФП. У пащенпв з частями пароксизмами ФП та неефектившстю аитиарит-MÍ4H01 Tepanii' був вищий р1веиь гал-3, шж у пащенпв з ефективним антиаршмчним л1куваи-иям [4]. При анал1з1 р1вия альдостероиу в пащенпв з MC та ФП було отримано таю ж даш та встановлено кореляцшний зв'язок м1ж р1вием гал-3 та р1вием альдостероиу [3].
У пащенпв Í3 ХСН, яким ¿мплантовано ка-рдювертер-деф1брилятор, FranciaP. et al. (2014) иротягом двох роюв сиостережеиия встаиовили, що р1веиь гал-3 ирогиозував розвиток стшко! ШТ/ФШ [52].
П1ДСУМОК
1. Аиатз лп-ератури засвщчуе, що субстратом для розвитку аритмш вважаеться ФМ, який призводить до структурного та електричного ремоделювання серця. При уражеиш серцево-
судинно! системи маркери ф1брозу дозволяють визначати ризик розвитку електрично! неста-бшьносп мюкарда, яка е иередумовою раптово! аритм1чно1 смерп.
2. Таю маркери ф1брозу, як альдостерон, гал-3 i ТФР-ßl, як! визначали при ГХ, MC, ФП, СН, гшертроф1чнш кардюмюпатн, АДПШ, дають можливють спрогиозувати розвиток електрично! нестабшьносп мюкарда. Прогнозування розвитку ША в пащенпв з ГХ у поеднанш з ¿шем1чною хворобою серця на ochobí вивчення зв'язку м1ж иаявшстю часто! ШЕ та плазмовим р1внем 6ioMapKepÍB ФМ (альдостерон, гал-3 i ТФР-ßl) не з'ясоваш в дослщженнях. Вище-наведене вимагае прюритетного поглиблеиого вивчення цього питания.
Конфлшт ¿HTepecÍB. Автор заявляе про вщсутшсть коифл1кту ¿HTepecÍB.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Взаимосвязь между ремоделированием линейных размеров аорты, левого предсердия и уровнем с-концевого телоиеитида коллагена I типа у больных хронической сердечной недостаточностью / Е. А. Полунина и др. Астраханский медицинский журнал. 2017. Т. 12, № 2. С. 69-75.
2. ВоронковЛ.Г., ВойцеховськаК.В., Пара-щенюк Л. П. Клшжо-шструментальна характеристика пащенпв Í3 хрошчною серцевою недостатн1стю та зниженою фракц1ею викиду л1вого шлуночка залежно в!д втрати маси тша за останн1 6 míchijíb. Ukrainian Journal of Cardiology. 2019. Т. 26, № 2. С. 48-56. DOI: https://doi.Org/10.31928/1608-635X-2019.2.4856
3. Галектин 3 и альдостерон у пациентов с фибрилляцией предсердий и метаболическим синдромом / В. А. Ионин и др. Рос. кардиологический журнал. 2015. Т. 120, №4. С. 79-83. DOI: https://doi.org/10.15829/1560-4071-2015-04-79-83
4. Галектин-3 у пациентов с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий и метаболическим синдромом / В. А. Ионин и др. Кардиология. 2016. Т. 56, №6. С. 41-45. DOI: https://doi.Org/10.18565/cardio.2016.6.17-22
5. Дагхар Д. Диагностическое значение уровня галектина-3 у больных гипертрофической кардиомио-патией. ScienceRise. Medical Science. 2017. № 4. С. 13-18.
6. Журавльова Л. В., Кулшова М. В. Бюмаркери серцево! недостатност1: hobí можливосп д1агностики. Лжи Украши. 2019. Т. 3, № 229. С. 13-15.
7. 1ванов В. П., Щербак О. В., Масловський В. Ю., Щербак В. П. Сучасш можливост1 та практичт реалй' у прогнозуванн1 nepe6iry м1окард1ально1 дисфункцй' у хворих Í3 перенесеним 1нфарктом м1окарда. Acta medica Leopoliensia. 2015. № 4. С. 76-84.
8. Каретников В. Н., Каталап В. В., Косарева С. Н., Барбараш О. Л. Фиброз миокарда: современные
аспекты проблемы. Терапевтический архив. 2017. Т. 89, № 1. С. 88-93.
DOI: https://doi.org/10.17116/terarkh201789188-93
9. Кожухов С. М., Пархоменко О. М. Серцева недостатн1сть 3i збереженою фракц1ею викиду л1вого шлуночка. Медицина неотложных состояний. 2016. № 1. С. 126-130.
10. Маркеры миокардиального фиброза у пациентов с ишемической кардиомиопатией: взаимосвязь с выраженностью симптомов хронической сердечной недостаточности / Е. И. Мясоедова и др. Астраханский мед. журнал. 2016. Т. 11, № 4. С 93-99.
11. РужанськаВ. О., СивакВ. Г., ЛозинськаМ. С., Жебель В. М. Галектин-3 як маркер функцп м1окарду у чолов1к1в 40-60 рошв без серцево-судинно! пато-логй', HOcii'B пол1морфних ген1в ат1р. Проблеми екологИ та медицини. 2018. Т. 22, № 1-2. С. 33-37.
12. Целуйко В. П., Дагхар С. Уровень галектина-3 у больных гипертрофической кардиомиопатией. Серце i судини. 2016. № 4. С. 47-52.
13. Aldosterone pathway blockade to prevent atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis / J. Neefs et al. Int J Cardiol. 2017. Vol. 231. P. 155-161. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.ijcard.2016.12.029
14. Aro A. L. Will electrocardiographic detection of myocardial fibrosis work? Heart Month. 2020. P. 1-2. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-316646
15. Atrial Fibrillation and Cardiac Fibrosis: A Review on the Potential of Extracellular Matrix Proteins as Biomarkers / A. L. Reese-Petersen et al. Matrix Biol. 2020. Vol. S0945-053X. No. 20. P. 30026-30033. DOI: https://doi.org/10.1016/j.matbio.2020.03.005
16. Bengel F. M., Ross T. L. Emerging imaging targets for infiltrative cardiomyopathy: Inflammation and fibrosis. J Nucl Cardiol. 2018. No. 1. P. 208-216. DOI: https://doi.org/10.1007/sl2350-018-1356-y
17. Circulating Galectin-3 is Associated With Left Atrial Appendage Remodelling and Thrombus Formation in Patients With Atrial Fibrillation / Z. Tang et al. Heart Lung Circ. 2019. Vol.28, No.6. P.923-931. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.hlc.2018.05.094
18. Classic and Novel Biomarkers as Potential Predictors of Ventricular Arrhythmias and Sudden Cardiac Death / Shomanova Z. Z. et al. J Clin Med. 2020. Vol. 9, No. 2. P. 578. DOI: 10.3390/jcm9020578
19. Current understanding of the pathophysiology of myocardial fibrosis and its quantitative assessment in heart failure / T. Liu et al. Front Physiol. 2017. Vol. 8. P. 238. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00238
20. CypenJ.,AhmadT.,TestaniJ.M.,DeVore A.D. Novel biomarkers for the risk stratification of heart failure with preserved ejection fraction. Current heart failure reports. 2017." Vol.14, No. 5. P.434-443. DOI: https://doi.org/10.1007/sll897-017-0358-4
21. DeLeon-Pennell K. Y., Meschiari C. A., Jung M., Lindsey M. L. Matrix metalloproteinases in myocardial infarction and heart failure. Prog Mol Biol Transl Sci. 2017. Vol. 147. P. 75-100.
DOI: https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2017.02.001
22. Dzialo E., Tkacz K., Blyszczuk P. Crosstalk between TGF-p and WNT signalling pathways during cardiac fibrogenesis. Acta Biochim Pol. 2018. Vol. 65, No. 3. P. 341-349.
DOI: https://doi.org/10.18388/abp.2018_2635
23. Effect of eplerenone on extracellular cardiac matrix biomarkers in patients with acute ST-elevation myocardial infarction without heart failure: insights from the randomized double-blind REMINDER Study / Ferreira J. P. et al. G. Clin Res Cardiol. 2018. Vol. 107, No. 1. P. 49-59.
DOI: https://doi.org/10.1007/s00392-017-1157-3
24. Effect of Spironolactone on Myocardial Fibrosis and Other Clinical Variables in Patients with Hypertrophic Cardiomyopathy / M. S. Maron et al. Am J Med. 2018. Vol.131, No. 7. P. 837-841. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.amjmed.2018.02.025
25. Electrocardiographic associations with myocardial, fibrosis among sudden cardiac death victims / L. Holmstrom et al. Heart. 2020. P. 1-6. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2019-316105
26. Elevated plasma transforming growth factor pi levels predict the development of hypertension in normotensives: The 14-yearfollow-up study /Nakao E. et al. Am J Hypertens. 2017. Vol. 30, No. 8. P. 808-814. DOI: https://doi.org/10.1093/ajh/hpx053
27. Y. Parviz et al. Emerging cardiovascular indications of mineralocorticoid receptor antagonists. Trends Endocrinol Metab. 2015. Vol.26, No. 4. P.201-211. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.tem.2015.01.007
28. Fibroblast growth factor 2 decreases bleomy-cin-induced pulmonary fibrosis and inhibits fibroblast collagen production and myofibroblast differentiation / H. Y. Koo et al. J Pathol. 2018. Vol. 246, No. 1. P. 54-66. DOI: https://doi.org/10.1002/path.5106
29. Leifheit-NestlerM., Kirchhoff F., Nespor J., Richter B., Soetje B., Klintschar M., Heineke J., Haffner D. Fibroblast growth factor 23 is induced by an activated
renin-angiotensin-aldosterone system in cardiac myocytes and promotes the pro-fibrotic crosstalk between cardiac myocytes and fibroblasts. Nephrol Dial Transplant. 2018. Vol. 33, No. 10. P. 1722-1734. DOI: https://doi.org/10.1093/ndt/gfy006
30. Fibrosis growth factor 23 is a promoting factor for cardiac fibrosis in the presence of transforming growth factor-pi / K. Kuga et al. et al. PLoS One. 2020. Vol. 15, No. 4.P. e0231905.
DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231905
31. Fibrosis-related gene expression in single ventricle heart disease / S.J. Nakano et al. J Pediatr. 2017. Vol. 191. P. 82-90.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jpeds.2017.08.055
32. Frangogiannis N. G. Transforming growth factor-P in tissue fibrosis. J Exp Med. 2020. Vol. 217. No. 3. P. e20190103.
DOI: https://doi.org/10.1084/jem.20190103
33. FuB., SuY., MaX., FuhengYu. Scoparone attenuates angiotensin II-induced extracellular matrix remodeling in cardiac fibroblasts. J Pharmacol Sci. 2018. Vol. 137, No. 2. P. 110-115.
DOI: https://doi.org/10.1016/jjphs.2018.05.006
34. Galectin-3 and heart failure: prognosis, prediction & clinical utility / Filipe M. D. et al. Clin Chim Acta. 2015. Vol. 443. P. 48-56.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.cca.2014.10.009_
35. Galectin-3 and risk of atrial fibrillation: A systematic review and meta-analysis / Gong M. et al. J Clin Lab Anal. 2020. Vol. 34, No. 3. P. e23104. DOI: https://doi.org/10.1002/jcla.23104
36. Galectin-3 correlates with arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy and predicts the risk of ventricular arrhythmias in patients with implantable defibrillators / F. Oz et al. Acta Cardiol. 2017. Vol. 72, No. 4. P. 453-459.
DOI: https://doi.org/10.1080/00015385.2017.1335371
37. Genetic Regulation of Fibroblast Activation and Proliferation in Cardiac Fibrosis / S. Park et al. Circulation. 2018. Vol. 138, No. 12. P. 1224-1235. DOI: https://doi.0rg/lO.ll6l/CIRCULATIONAHA.H8.O 35420.
38. Gonzalez A., SchelbertE.B., Diez J., Butler J. Myocardial Interstitial Fibrosis in Heart Failure: Biological and Translational Perspectives. J Am Coll Cardiol. 2018. Vol. 71, No. 15. P. 1696-1706.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jacc.2018.02.021
39. GoumansM. J., ten Dijke P. TGF-P signaling in control of cardiovascular function. Cold Spring Harb Perspect Biol. 2017. Vol. 10, No. 2. P. a022210. DOI: https://doi.org/10.1101/cshperspect.a022210
40. HoppsE., PrestiR.L., CaimiG. Matrix Metal-loproteases in Arterial Hypertension and their Trend after Antihypertensive Treatment. Kidney and Blood Pressure Research. 2017. Vol. 42, No. 2. P. 347-357. DOI: https://doi.org/10.1159/000477785
41. JunttilaM.J. Electrocardiographic Markers of Fibrosis in Cardiomyopathy: A Beginning of a Long Journey. Cardiology. 2020. Vol. 145, No. 5. P. 309-310. DOI: https://doi.org/10.1159/000506507
42. Kang Q., Li X., Yang M., Fernando T., Wan Z. Galectin-3 in patients with coronary heart disease and atrial fibrillation. Clin Chim Acta. 2018. Vol. 478. P. 166170. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.cca.2017.12.041
43. Latchamsetty R., Bogun F. Premature Ventricular Complex Ablation in Structural Heart Disease. Cardiac electrophysiology clinics. 2017. Vol. 9, No. 1. P. 133-140. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.ccep.2016.10.010
44. Li L., Zhao Q., Kong W. Extracellular matrix remodeling and cardiac fibrosis. Matrix Biol. 2018. Vol. 68-69. P. 490-506.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.matbio.2018.01.013
45. Lubrano V., Balzan S. Role of oxidative stress-related biomarkers in heart failure: galectin 3, alphal-antitrypsin and LOX-1: new therapeutic perspective? Mol Cell Biochem. 2020 Vol. 464, No. 1-2. P. 143-152. DOI: https://doi.org/10.1007/sll010-019-03656-y
46. Magnussen C., Blankenberg S. Biomarkers for heart failure: small molecules with high clinical relevance. J Intern Med. 2018. Vol. 283, No. 6. P. 530-543. DOI: https://doi.org/10.llll/joim.12756
47. Management of asymptomatic arrhythmias: a European heart rhythm association (EHRA) consensus document, endorsed by the heart failure association (HFA), heart rhythm society (HRS), Asia Pacific heart rhythm society (APHRS), cardiac arrhythmia society of Southern Africa (CASSA), and Latin America heart rhythm society (LAHRS) / D. O. Arnar et al. EP Europace. 2019. P. 1-32.
DOI: https://doi.org/10.1093/europace/euz046
48. MicroRNA-98 inhibits TGF-bl-induce differentiation and collagen production of cardiac fibroblasts by targeting TGFBR1 / R. Cheng et al. Human Cell. 2017. Vol. 30, No. 3. P. 192-200. DOI: https://doi.org/10.1007/sl3577-017-0163-0
49. MiR-590-3p regulates proliferation, migration and collagen synthesis of cardiac fibroblast by targeting ZEB1 / YuanX. et al. J Cell Mol Med. 2020. Vol. 24, No. 1. P. 227-237. DOI: https://doi.org/10.llll/icmm.14704
50. Nattel S. Molecular and cellular mechanisms of atrial fibrosis in atrial fibrillation. JACC Clin
Electrophysiol. 2017. Vol. 3, No. 5. P. 425-435. DOI: https://doi.org/10.1016/jjacep.2017.03.002
51. Okyere A. D., Tilley D. G. Leukocyte-Dependent Regulation of Cardiac Fibrosis. Front Physiol. 2020. Vol. 11. P. 301. DOI: https://doi.org/10.3389/iphys.2020.00301
52. Osteopontin and galectin-3 predict the risk of ventricular tachycardia and fibrillation in heart failure patients with implantable defibrillators / P. Francia et al. J. Cardiovasc. Electrophysiol. 2014. Vol. 25. P. 609-616. DOI: https://doi.org/10.llll/jce.12364
53. Rationale of the FIBROTARGETS study designed to identify novel biomarkers of myocardial fibrosis / J. P. Ferreira et al. ESC Heart Fail. 2018. Vol. 5, No. 1. P. 139-148. DOI: https://doi.org/10.1002/ehf2.12218
54. Role of biomarkers for the prevention, assessment, and management of heart failure: a scientific statement from the American Heart Association / S. L. Chow et al. Circulation. 2017. Vol. 135, No. 22. P. 1054-1091. DOI: https://doi.org/10.1161/cir.0000000000000490
55. Sex-specific regulation of collagen I and III expression by 17p-Estradiol in cardiac fibroblasts: role of estrogen receptors / E. Dworatzek et al. Cardiovasc Res. 2019. Vol. 115, No. 2. P. 315-327.
DOI: https://doi.org/10.1093/cvr/cvyl85
56. Tarbit E., Singh I., Peart J. N., Rose'Meyer R. B. Biomarkers for the identification of cardiac fibroblast and myofibroblast cells. Heart Fail Rev. 2018. Vol. 24, No. 1. P. 1-15. DOI: https://doi.org/10.1007/sl0741-018-9720-l
57. The GALA study: relationship between galectin-3 serum levels and short-and long-term outcomes of patients with acute heart failure / O. O. Miro et al. Biomarkers. 2017. Vol.22, No.8. P.731-739. DOI: https://doi.org/10.1080/1354750X.2017.1319421
58. Transforming growth factor P: A potential bio-marker and therapeutic target of ventricular remodeling / Y. Ma et al. Oncotarget. 2017. Vol. 8, No. 5. P. 378053790. DOI: https://doi.org/10.18632/oncotarget.17255
59. Understanding cardiac extracellular matrix remodeling to develop biomarkers of myocardial infarction outcomes / S. H. Nielsen et al. Matrix Biol. 2017. Vol. 75-76. P. 43-57. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.matbio.2017.12.001_
REFERENCES
1. Polunina YeA, Klimchuk DO, Polunina OS, Sevost'yanova IV, VoroninaLP. [The relationship between remodeling of the linear dimensions of the aorta, the left atrium and the level of the c-terminal telopeptide of type I collagen in patients with chronic heart failure]. Astrakhanskiy meditsinskiy zhurnal. 2017;12(2):69-75. Russian.
2. VoronkovLH, Voytsekhovs'kaKV, Parashche-nyuk LP. [Clinical and instrumental characteristics of patients with chronic heart failure and reduced left ventricular ejection fraction depending on weight loss over the past 6 months]. Ukrainian Journal of Cardiology. 2019;26(2):48-56. Ukrainian.
doi: https://doi.Org/10.31928/1608-635X-2019.2.4856
3. Ionin VA. [Galectin 3 and aldosterone in patients with atrial fibrillation and metabolic syndrome]. Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal. 2015;4(120):79-83. Russian, doi: https://doi.org/10.15829/1560-4071-2015-04-79-83
4. Ionin V, Zaslavskaya Ye, Soboleva, A, Baranova Ye, Listopad O, Nifontov IYe, Konradi AO, Shlyakhto Ye. [Galectin-3 in patients with paroxysmal and persistent atrial fibrillation and metabolic syndrome]. Kardiologiya. 2016;56(6):41-45. Russian.
doi: https://doi.org/10.18565/cardio.2016.6.17-22
5. Dagkhar D. [Diagnostic value of galectin-3 level in patients with hypertrophic cardiomyopathy], ScienceRise. Medical Science. 2017;4:13-18. Russian.
6. Zhuravlova LV, Kulikova MV. [Biomarkers of heart failure: new diagnostic possibilities]. Liky Ukrainy. 2019;3(229):13-15. Ukrainian.
7. Ivanov VP, Shcherbak OV, Maslovsky VYu, Shcherbak VP. [Current opportunities and practical reality in the prognosis of myocardial dysfunction in patients with myocardial infarction]. Acta medica Leopoliensia. 2015;4:76-84. Ukrainian.
8. Karetnikova VN, KastalapW, KosarevaSN, Barbarash OL. [Myocardial fibrosis: current aspects of the problem], Terapevticheskiy arkhiv. 2017;89(l):88-93. Russian, doi: https://doi.org/10.17116/teiarkh201789188-93
9. Kozhukhov SM, Parkhomenko OM. [Heart failure with preserved left ventricular ejection fraction], Medytsyna neotlozhnykh sostoyanyy. 2016;1:126-30. Ukrainian.
10. Myasoyedova Yel, PoluninaOS, Sevost'ya-nova IV, Voronina LP, Zaklyakova LV. [Markers of myocardial fibrosis in patients with ischemic cardiomyopathy: relationship with the severity of symptoms of chronic heart failure]. Astrakhanskiy meditsinskiy zhurnal. 2016;ll(4):93-99. Russian.
11. RuzhanskaVO, Syvak VH, Lozyns'ka MS, Zhe-bel VM. [Galectin-3 as a marker of myocardial function in men 40-60 years without cardiovascular pathology, carriers of polymorphic genes atlr], Problemy ekolohiyi tamedytsyny. 2018;22(l-2):33-37. Ukrainian.
12. Tseluyko VI, Daghar S. [Level of galectin-3 in patients with hypertrophic cardiomyopathy], Sertse i sudini. 2016;4:47-52. Russian.
13. Neefs J, van den Berg NWE, Limpens J, Berger WR, Boekholdt SM, Sanders P, de Groot JR. Aldosterone pathway blockade to prevent atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis. International journal of cardiology. 2017;231:55-161.
doi: https://doi.Org/10.1016/j.ijcard.2016.12.029
14. Aro AL. Will electrocardiographic detection of myocardial fibrosis work?. 2020;0:1-2. doi: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-316646
15. Reese-PetersenAL, OlesenMS, KarsdalM, Svendsen JH, Genovese F. Atrial Fibrillation and Cardiac Fibrosis: A Review on the Potential of Extracellular Matrix Proteins as Biomarkers. Matrix Biology. 2020;S0945-053X(20):30026-30033.
doi: https://doi.Org/10.1016/j.matbio.2020.03.005
16. Bengel FM, Ross TL.Emerging imaging targets for infiltrative cardiomyopathy: Inflammation and fibrosis. Journal of Nuclear Cardiology. 2019;26(1):208-16. doi: https://doi.org/10.1007/sl2350-018-1356-y
17. Tang Z, Zeng L, Lin Y, Han Z, Gu J, Wang C, Zhang H. Circulating galectin-3 is associated with left atrial appendage remodelling and thrombus formation in patients with atrial fibrillation. Heart, Lung and Circulation. 2019;28(6):923-31.
doi: https://doi.Org/10.1016/j.hlc.2018.05.094
18. Shomanova Z, Ohnewein B, Schernthaner C, et al. Classic and Novel Biomarkers as Potential Predictors of Ventricular Arrhythmias and Sudden Cardiac Death. Journal of Clinical Medicine. 2020;9(2):578. doi: https://doi.org/10.3390/jcm9020578
19. Liu T, Song D, Dong J. et al. Current understanding of the pathophysiology of myocardial fibrosis
and its quantitative assessment in heart failure. Front Physiol. 2017;8:238.
doi: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00238
20. Cypen J, Ahmad T, Testani JM, DeVore AD. Novel biomarkers for the risk stratification of heart failure with preserved ejection fraction. Current heart failure reports. 2017;14(5):434-43.
doi: https://doi.org/10.1007/sll897-017-0358-4
21. DeLeon-Pennell KY, Meschiari CA, Jung M, Lindsey ML. Matrix metalloproteinases in myocardial infarction and heart failure. Prog Mol Biol Transl Sci. 2017;147:75-100.
doi: https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2017.02.001
22. Dzialo E, Tkacz K, Blyszczuk P. Crosstalk between TGF-P and WNT signalling pathways during cardiac fibrogenesis. ActaBiochim Pol. 2018;65(3):341-9. doi: https://doi.org/10.18388/abp.2018_2635
23. Ferreira JP, Duarte K, Montalescot G, et al. Effect of eplerenone on extracellular cardiac matrix biomarkers in patients with acute ST-elevation myocardial infarction without heart failure: insights from the randomized double-blind REMINDER Study. G. Clin Res Cardiol. 2018;107(l):49-59.
doi: https://doi.org/10.1007/s00392-017-1157-3
24. Maron MS, Chan RH, Kapur NK, et al. Effect of spironolactone on myocardial fibrosis and other clinical variables in patients with hypertrophic cardiomyopathy. Am JMed. 2018;131(7):837-41.
doi: https://doi.Org/10.1016/j.amjmed.2018.02.025
25. Holmstrom L, Haukilahti A, Vahatalo J, Kentta T, Appel H, Kiviniemi A, et al. Electrocardiographic associations with myocardial fibrosis among sudden cardiac death victims. Heart. 2020;0:1-6. doi: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2019-316105
26. Nakao E, Adachi H, Enomoto M, et al. Elevated plasma transforming growth factor pi levels predict the development of hypertension in normotensives: The 14-year follow-up study. Am J Hypertens. 2017;30(8):808-14. doi: https://doi.org/10.1093/ajh/hpx053
27. Parviz Y. Iqbal J, Pitt B, et al. Emerging cardiovascular indications of mineralocorticoid receptor antagonists. Trends Endocrinol Metab. 2015;26(4):201-11. doi: https://doi.Org/10.1016/j.tem.2015.01.007
28. Koo HY, El-Baz LM, House S, et al. Fibroblast growth factor 2 decreases bleomycin-induced pulmonary fibrosis and inhibits fibroblast collagen production and myofibroblast differentiation. The Journal of pathology. 2018;246(l):54-66. doi: https://doi.org/10.1002/path.5106
29. Leifheit-Nestler M, Kirchhoff F.Nespor J, et al. Fibroblast growth factor 23 is induced by an activated renin-angiotensin-aldosterone system in cardiac myocytes and promotes the pro-fibrotic crosstalk between cardiac myocytes and fibroblasts. Nephrol Dial Transplant. 2018;33(10):1722-34.
doi: https://doi.org/10.1093/ndt/gfy006
30. Kuga K, Kusakari Y, Uesugi K, Semba K, Ura-shima T, Akaike T, Minamisawa S. Fibrosis growth factor 23 is a promoting factor for cardiac fibrosis in the presence of transforming growth factor-pi. PloS one. 2020;15(4):e0231905.
doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231905
31. Nakano SJ, Siomos AK, Garcia AM, et al. Fibrosis-related gene expression in single ventricle heart disease. J Pediatr. 2017;191:82-90. doi: https://doi.Org/10.1016/j.jpeds.2017.08.055
32. Frangogiannis NG. Transforming growth factor-p in tissue fibrosis. Journal of Experimental Medicine. 2020;217(3):e20190103.
doi: https://doi.org/10.1084/jem.20190103
33. Fu B, Su Y, Ma X, et al. Scoparone attenuates angiotensin II-induced extracellular matrix remodeling in cardiac fibroblasts.! Pharmacol Sci. 2018;137(2):110-5. doi: https://doi.Org/10.1016/j.jphs.2018.05.006
34. Filipe MD, Meijers WC, van der Velde AR, de Boer RA. Galectin-3 and heart failure: prognosis, prediction & clinical utility. Clinica chimica acta. 2015;443:48-56. doi: https://doi.Org/10.1016/j.cca.2014.10.009
35. Gong M, Cheung A, Wang QS, et al. Galectin-3 and risk of atrial fibrillation: A systematic review and meta-analysis. Journal of Clinical Laboratory Analysis. 2020;34(3):e23104.
doi: https://doi.org/10.1002/jcla.23104
36. Oz F, Onur I, Elitok A, Ademoglu E, Altun I, Bilge AK, Adalet K. Galectin-3 correlates with arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy and predicts the risk of ventricular arrhythmias in patients with implantable defibrillators. Acta cardiologica. 2017;72(4):453-9. doi: https://doi.org/10.1080/00015385.2017.1335371
37. Park S, Ranjbarvaziri S, Lay FD, et al. Genetic regulation of fibroblast activation and proliferation in cardiac fibrosis.Circulation. 2018;138(12):1224-35. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.03 5420
38. Gonzalez A, Schelbert EB, Diez J, Butler J. Myocardial interstitial fibrosis in heart failure: biological and translational perspectives. J Am Coll Cardiol. 2018;71(15):1696-706.
doi: https://doi.Org/10.1016/j.jacc.2018.02.021
39. GoumansMJ, ten DijkeP. TGF-P signaling in control of cardiovascular function. Cold Spring Cold Spring Harb Perspect Biol. 2017;10(2):a022210. doi: https://doi.org/10.1101/cshperspect.a022210
40. Hopps E, Presti RL, Caimi G. Matrix Metal-loproteases in Arterial Hypertension and their Trend after Antihypertensive Treatment. Kidney and Blood Pressure Research. 2017;42(2):347-57.
doi: https://doi.org/10.1159/000477785
41. Junttila MJ. Electrocardiographic Markers of Fibrosis in Cardiomyopathy: A Beginning of a Long Journey. Cardiology. 2020;145(5):309-10. doi: https://doi.org/10.1159/000506507
42. Kang Q, Li X, Yang M, Fernando T, Wan Z. Galectin-3 in patients with coronary heart disease and atrial fibrillation. Clinica Chimica Acta. 2018;478:166-70. doi: https://doi.Org/10.1016/j.cca.2017.12.041
43. Latchamsetty R, BogunF. Premature Ventricular Complex Ablation in Structural Heart Disease. Cardiac electrophysiology clinics. 2017;9(l):133-40. doi: https://doi.Org/10.1016/j.ccep.2016.10.010
44. LiL, Zhao Q, Kong W. Extracellular matrix remodeling and cardiac fibrosis. Matrix Biol. 2018;68:490-506. doi: https://doi.Org/10.1016/j.matbio.2018.01.013
45. Lubrano V, Balzan S. Role of oxidative stress-related biomarkers in heart failure: galectin 3, al-antitrypsin and LOX-1: new therapeutic perspective?. Molecular and cellular biochemistry. 2020;464(l-2): 143-52. doi: https://doi.org/10.1007/sll010-019-03656-y
46. Magnussen C, Blankenberg S. Biomarkers for heart failure: small molecules with high clinical relevance. J InternMed. 2018;283(6):530-43. doi: https://doi.org/10.11 ll/joim.12756
47. Arnar DO, Mairesse GH, Boriani G, et al. Management of asymptomatic arrhythmias: a European heart rhythm association (EHRA) consensus document, endorsed by the heart failure association (HFA), heart rhythm society (HRS), Asia Pacific heart rhythm society (APHRS), cardiac arrhythmia society of Southern Africa (CASSA), and Latin America heart rhythm society (LAHRS). EP Europace. 2019;0:1-32. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euz046
48. Cheng R, Dang R, Zhou Y, et al. MicroRNA-98 inhibits TGF-bl-induce differentiation and collagen production of cardiacfibroblasts by targeting TGFBR1. Human Cell. 2017;30(3):192-200. doi: https://doi.org/10.1007/sl3577-017-0163-0
49. YuanX, Pan J, Wen L, et al. MiR-590-3p regulates proliferation, migration and collagen synthesis of cardiac fibroblast by targeting ZEB1. Journal of cellular and molecular medicine. 2020;24(l):227-37. doi: https://doi.org/10.1111/jcmm. 14704
50. Nattel S. Molecular and cellular mechanisms of atrial fibrosis in atrial fibrillation. JACC Clin Electrophysiol. 2017;3(5):425-35.
doi: https://doi.Org/10.1016/j.jacep.2017.03.002
51. Okyere AD, Tilley DG. Leukocyte-Dependent Regulation of Cardiac Fibrosis. Frontiers in Physiology. 2020;11:301.
doi: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00301
52. Francia P, Adduci C, Semprini L, et al. Osteo-pontin and galectin-3 predict the risk of ventricular tachycardia and fibrillation in heart failure patients with implantable defibrillators. Journal of cardiovascular electrophysiology ,2014;25(6):609-16.
doi: https://doi.org/10.llll/jce.12364
53. Ferreira JP, Machu JL, Girerd N, et al. Rationale of the FIBROTARGETS study designed to identify novel biomarkers of myocardial fibrosis. ESC Heart Fail. 2018;5(l):139-48.
doi: https://doi.org/10.1002/ehf2.12218
54. Chow SL, Maisel AS, Anandl, et al. Role of biomarkers for the prevention, assessment, and management of heart failure: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2017;135(22):el054-91. doi: https://doi.org/10.1161/cir.0000000000000490
55. Dworatzek E, Mahmoodzadeh S, Schriever C, et al. Sex-specific regulation of collagen I and III expression by 17p-Estradiol in cardiac fibroblasts: role of estrogen receptors. Cardiovascular research. 2019;115(2):315-327. doi: https://doi.org/10.1093/cvr/cvyl85
56. Tarbit E, Singh I, Peart JN. Rose'Meyer RB.Bio-markers for the identification of cardiac fibroblast and myofibroblast cells. Heart Fail Rev. 2019;24(1):1-15. doi: https://doi.org/10.1007/sl0741-018-9720-l
57. Miro O, Gonzalez de la Presa B, Herrero-Puente P, et al. The GALA study: relationship between galectin-3 serum levels and short-and long-term outcomes of patients with acute heart failure. Biomarkers. 2017;22(8):731-9. doi: https://doi.org/10.1080/1354750X.2017.1319421
58. Ma Y, Zou H, Zhu XX, Pang J, Xu Q, Jin QY, Ding YH, Zhou B, Huang DS. Transforming growth factor ß: A potential biomarker and therapeutic target of
ventricular remodeling. Oncotarget. 2017;8(32):53780. doi: https://doi.org/10.18632/oncotarget.17255
59. Nielsen SH, Mouton AJ, DeLeon-Pennell KY, et al. Understanding cardiac extracellular matrix remodeling to develop biomarkers of myocardial infarction outcomes. Matrix Biol. 2017;75-76:43-57. doi: https://doi.Org/10.1016/j.matbio.2017.12.001
CraTM HaAium^a AO pe^aKuii' 29.12.2019
♦
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.4.221226
NEUROPROTECTIVE PROPERTIES OF N-PHENYLACETYL-L-PROLYLGLYCINE ETHYL ESTER NASAL GEL IN AN EXPERIMENTAL MODEL OF MULTIPLE SCLEROSIS EQUIVALENT
Zaporizhzhia State Medical University Department of Drug Technology 1
Department of Pharmacology and Medical Formulations 2 Department of Histology, Cytology and Embryology3 Department of Clinical Laboratory Diagnostics4 Mayakovsky av., 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine e-mail:burlakab ogdan@gmail.com
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of General and Clinical Pharmacy 5 V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: nefedov2406@gmail.com
3anopi3bKuü державный медичний yuieepcumem кафедри технологи лтв1
кафедра фармакологи та медичноЧрецептуры 2 кафедри гютологи, цитологи та ембрюлогИ3 кафедри клшчног лабораторной diazHocmuKU 4 пр. Маяковсъкий, 26, Запор1жжя, 69035, Укра'та ДЗ «Дтпропетровсъка медична академ1я МОЗ Украти» кафедра загалъноЧ та клшчног фармацИ5 вул. В. Вернадського, 9, Дтпро, 49044, Украта
Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 4. С. 31-38 Cited: Medicniperspektivi. 2020;25(4):31-38
Key words: nasal gel, specific activity, cerebroprotectors, n-phenylacetyl-l-prolylglycine ethyl ester
Ключов! слова: назалъний гель, специф1чна активтстъ, церебропротектори, етилоеий еф1р n^enrna^mm-l-пролшглщину
Ключевые слова: назальный гель, специфическая активность, церебропротектор, этиловый эфир n-фенилацетил-^пролилглицина
УДК 615.03:615.252.349
B.S. Burlaka 1, I.F. Belenichev 2, O.O. Nefedov5, O.G. Aliyeva 3, N.V. Bukhtiyarova 4
