Научная статья на тему 'Міні-інвазивна етапна хірургічна тактика лікування хворих на двобічний туберкульоз легень, ускладнений емпіємою плеври'

Міні-інвазивна етапна хірургічна тактика лікування хворих на двобічний туберкульоз легень, ускладнений емпіємою плеври Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
182
29
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДВОБіЧНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ / ВіДЕОАСИСТОВАНА ТОРАКОПЛАСТИКА / МіНі-ДОСТУП / BILATERAL PULMONARY TUBERCULOSIS / PLEURAL EMPYEMA / VIDEO-ASSISTED THORACOSCOPY

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Корпусенко І. В.

Мини-инвазивная этапная хирургическая тактика лечения больных с двусторонним туберкулезом легких, осложненным эмпиемой плевры. Корпусенко И.В. Цель работы повышение эффективности хирургического лечения двустороннего деструктивного туберкулеза легких, осложненного эмпиемой плевры, путем использования VTS технологий. В торакальном отделении Днепропетровского областного коммунального клинического лечебно-профилактического объединения "Фтизиатрия" в период с 2008 по 2013 годы проведен ретроспективный анализ 43 историй болезни больных с двусторонним деструктивным туберкулезом легких, осложненым эмпиемой плевры с одной стороны и наличием в контрлатеральном легком очаговой диссеминации или ограниченного деструктивного процесса. Больные были разделены на 2 подгруппы: основную (18 больных, которым была выполнена трансстернальная окклюзия главного бронха, проводились видеоторакоскопические санации полости эмпиемы, через 30-45 дней выполнялась плевропневмонэктомия с использованием мини-торакотомии) и подгруппу сравнения (19 больных, которым было проведено дренирование полости эмпиемы, санация, в последующем через 45-60 дней выполнялась плевропневмонэктомия из переднебокового доступа). Распределение контингента больных основной и группы сравнения по большинству показателей были репрезентативны. Видеоторакоскопическая санация плевральной полости в сравнении с дренированием по Бюлау позволяет достичь лучшего антибактериального эффекта, обеспечивает эффективную санацию плевральной полости, о чем свидетельствует значительное снижение количества микробных тел, нормализация на 10-е сутки с момента начала санации количества лейкоцитов и палочкоядерных нейтрофильных гранулоцитов в периферической крови, лейкоцитарный индекс интоксикации. Использование мини-инвазивной этапной хирургической тактики лечения позволило сократить интраоперационные осложнения в 2 раза, снизить объем интраоперационной кровопотери и гемотрансфузий в 1,5 раза, послеоперационную летальность в 2,5 раза. Применение видеоторакоскопической санации плевральной полости и этапной пневмонэктомии позволяет снизить частоту и тяжесть послеоперационых осложнений за счет выполнения основного этапа оперативного лечения в условиях стабилизации легочного процесса и санированной эмпиемы. Наиболее перспективной является этапная хирургическая тактика с использованием предварительной трансстернальной окклюзии главного бронха и ветви легочной артерии с видеоторакоскопической санацией полости эмпиемы.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

MINIMALLY INVASIVE SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH BILATERAL PULMONARY TUBERCULOSIS COMPLICATED WITH PLEURAL EMPYEMA

Objective of our study was to increase the effectiveness of surgical treatment of bilateral destructive pulmonary tuberculosis complicated by pleural empyema by using VTS-technologies. The study was done in Dnepropetrovsk regional clinical therapeutic and prophylactic association "Phthisiology" in the period from 2008 to 2013. A retrospective analysis of 43 cases of bilateral destructive pulmonary tuberculosis complicated by pleural empyema on one side and dissemination focus or limited destructive process on contralateral side has been performed. Selected cases were divided into 2 groups: main (eighteen cases where the following procedures were done: performed transsternal occlusion of the main bronchus, sanation of empyema cavity using videothoracosopy, in 30-45 days followed by pleuropneumectomy with usage of minithoracothomy) and control (nineteen cases who had undergone drainage of the empyema cavity, sanation, in 45-60 days followed by pleuropmeumectomy with usage of anterolateral access). The distribution of main and control groups for analyzed parameters was representative. Sanation of pleural cavity with videothoracosopy usage compared with Bulau’s drainage provides better antibacterial effect, effective sanitation of the pleural cavity as evidenced by following changes: significant decrease in the number of microbial cells; normalization of total white blood cells count and rod-shaped granulocytes in the peripheral blood 10 days after treatment; normalization of leukocyte intoxication index. The use of minimally invasive surgical treatment allowed to reduce intraoperative complications by 2 times, amount of intraoperative blood loss and hemotrasfusions by 1.5 times, postoperative mortality by 2.5 times. Pleural cavity sanation with videothoracoscopy usage with following pneumoectomy leads to reduce in the incidence and severity of postoperative complications. The most promising is stage-by-stage surgical approach with consecutive use of previous transsternal occlusion of the main bronchus and pulmonary artery branch with videothoracoscopy sanation of empyema cavity.

Текст научной работы на тему «Міні-інвазивна етапна хірургічна тактика лікування хворих на двобічний туберкульоз легень, ускладнений емпіємою плеври»

8. Nuller YuL, Tsirkin SYu. Editors. Mezhdunarod-naya klassifikatsiya bolezney (10-peresmotr): klinicheskie opisaniya i ukazaniya po diagnostike. 2nd ed. Kiev: Sfera; 2005. Ukraine.

9. Coons S, Rao S, Keininger D, Hays RA. Comparative review of generic quality-of-life instruments. Pharmacoeconomics.2000;17:1:13-35.

10. Westphal-Guitti AC, Alonso NB, Migliorini RC, da SilvaTI, Azevedo AM, Caboclo LO, Sakamoto AC, Yacubian EM. Quality of life and burden in caregivers of patients with epilepsy. 2007;39(6):354-60.

11. Pais-Ribeiro J, da Silva AM, Meneses RF, Falco C. Relationship between optimism, disease variables, and health perception and quality of life in individuals with epilepsy. Epilepsy Behav. 2007;11 (1):33-38.

12. Sullivan MD. DSM-IV Pain Disorder: a case against the diagnosis. International Review of Psychiatry. 2000;12:91-99.

13. Thase ME. New directions in the treatment of atypical depression. J Clin Psychiat 2006;67(12):1833-6.

14. Verma S. Evaluating and treating comorbid pain and depression. International Review of Psychiatry. 2000;12(2):103-5.

15. Weinstock LM, Munroe MK, Miller IW. Behavioral activation for the treatment of atypical depression: a pilot open trial. Behav Modif. 2011;35(4):403-24.

16. Wittchen HU. Comorbidity and mixed anxiety-

depressive disorder (MAD): clinical curiosity or

pathophysiological need? 2011;16:21-30.

Стаття надійшла до редакції

13.11.2014

УДК 616.24-002.5+616.25-002.3-089.81

І.В. Корпусенко МІНІ-ІНВАЗИВНА ЕТАПНА ХІРУРГІЧНА

ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ДВОБІЧНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ, УСКЛАДНЕНИЙ ЕМПІЄМОЮ ПЛЕВРИ

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

кафедра хірургії № 2

(зав,- д. мед. н., проф. О.Б. Кутовий)

вул. Дзержинського, 9, Дніпропетровськ, 49044, Україна

SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"

Department of Surgery N 2

Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: korpus_i@hotmail.com

Ключові слова: двобічний туберкульоз легень, відеоасистована торакопластика, міні-доступ Key words: bilateral pulmonary tuberculosis, pleural empyema, video-assisted thoracoscopy

Реферат. Мини-инвазивная этапная хирургическая тактика лечения больных с двусторонним туберкулезом легких, осложненным эмпиемой плевры. Корпусенко И.В. Цель работы - повышение эффективности хирургического лечения двустороннего деструктивного туберкулеза легких, осложненного эмпиемой плевры, путем использования VTS - технологий. В торакальном отделении Днепропетровского областного коммунального клинического лечебно-профилактического объединения "Фтизиатрия" в период с 2008 по 2013 годы проведен ретроспективный анализ 43 историй болезни больных с двусторонним деструктивным туберкулезом легких, осложненым эмпиемой плевры с одной стороны и наличием в контрлатеральном легком очаговой диссеминации или ограниченного деструктивного процесса. Больные были разделены на 2 подгруппы: основную (18 больных, которым была выполнена трансстернальная окклюзия главного бронха, проводились видеоторакоскопические санации полости эмпиемы, через 30-45 дней выполнялась плевро-пневмонэктомия с использованием мини-торакотомии) и подгруппу сравнения (19 больных, которым было проведено дренирование полости эмпиемы, санация, в последующем через 45-60 дней выполнялась

15/ Том XX/1

91

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

плевропневмонэктомия из переднебокового доступа). Распределение контингента больных основной и группы сравнения по большинству показателей были репрезентативны. Видеоторакоскопическая санация плевральной полости в сравнении с дренированием по Бюлау позволяет достичь лучшего антибактериального эффекта, обеспечивает эффективную санацию плевральной полости, о чем свидетельствует значительное снижение количества микробных тел, нормализация на 10-е сутки с момента начала санации количества лейкоцитов и палочкоядерных нейтрофилъных гранулоцитов в периферической крови, лейкоцитарный индекс интоксикации. Использование мини-инвазивной этапной хирургической тактики лечения позволило сократить интраоперационные осложнения в 2 раза, снизить объем интраоперационной кровопотери и гемотрансфузий в 1,5 раза, послеоперационную летальность в 2,5 раза. Применение видеоторакоскопической санации плевральной полости и этапной пневмонэктомии позволяет снизить частоту и тяжесть послеоперационых осложнений за счет выполнения основного этапа оперативного лечения в условиях стабилизации легочного процесса и санированной эмпиемы. Наиболее перспективной является этапная хирургическая тактика с использованием предварительной трансстернальной окклюзии главного бронха и ветви легочной артерии с видеоторакоскопической санацией полости эмпиемы.

Abstract. Minimally invasive surgical treatment of patients with bilateral pulmonary tuberculosis complicated with pleural empyema. Korpusenko I.V. Objective of our study was to increase the effectiveness of surgical treatment of bilateral destructive pulmonary tuberculosis complicated by pleural empyema by using VTS-technologies. The study was done in Dnepropetrovsk regional clinical therapeutic and prophylactic association "Phthisiology" in the period from 2008 to 2013. A retrospective analysis of 43 cases of bilateral destructive pulmonary tuberculosis complicated by pleural empyema on one side and dissemination focus or limited destructive process on contralateral side has been performed. Selected cases were divided into 2 groups: main (eighteen cases where the following procedures were done: performed transsternal occlusion of the main bronchus, sanation of empyema cavity using videothoracosopy, in 30-45 days followed by pleuropneumectomy with usage of minithoracothomy) and control (nineteen cases who had undergone drainage of the empyema cavity, sanation, in 45-60 days followed by pleuropmeumectomy with usage of anterolateral access). The distribution of main and control groups for analyzed parameters was representative. Sanation ofpleural cavity with videothoracosopy usage compared with Bulau’s drainage provides better antibacterial effect, effective sanitation of the pleural cavity as evidenced by following changes: significant decrease in the number of microbial cells; normalization of total white blood cells count and rod-shaped granulocytes in the peripheral blood 10 days after treatment; normalization of leukocyte intoxication index. The use of minimally invasive surgical treatment allowed to reduce intraoperative complications by 2 times, amount of intraoperative blood loss and hemotrasfusions by 1.5 times, postoperative mortality by 2.5 times. Pleural cavity sanation with videothoracoscopy usage with following pneumoectomy leads to reduce in the incidence and severity of postoperative complications. The most promising is stage-by-stage surgical approach with consecutive use of previous transsternal occlusion of the main bronchus and pulmonary artery branch with videothoracoscopy sanation of empyema cavity.

Епідеміологічна ситуація по туберкульозу в Україні залишається складною. У 2013 році захворюваність на всі форми активного туберкульозу становила 60,9 на 100 тис. населення, з деструктивними формами - 25,4 на 100 тис. населення, з бактеріовиділенням - 33,8 на 100 тис. населення, смертність від туберкульозу - 14,1 на 100 тис. населення [1, 10]. Серед нових випадків туберкульозу легень з позитивним мазком за 2012 рік ефективне лікування спостерігалось у 54,6% хворих, а серед хворих з рецидивами туберкульозу - лише у 37,7% випадків [8]. Серед хворих на мультирезистентний туберкульоз виліковування досягається лише у 26,7%-38,1% [4, 5]. Незважаючи на те, що хірургічний метод лікування у хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз дозволяє досягати ефекту у 80-90% випадків [6, 11, 12, 13], частота його використання залишається вкрай низькою [7, 9]. Однією з причин відмови від оперативного лікування є розповсюджений двобічний характер ураження легень та функціональна непереносимість

оперативних втручань зі стандартних торако-томних доступів [9], що характеризуються високою травматичністю [2, 3].

Метою нашого дослідження є підвищення ефективності хірургічного лікування двобічного деструктивного туберкульозу легень, ускладненого емпіємою плеври, шляхом використанням VTS - технологій.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконано в легенево-хірургічному відділенні Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально-профілактичного об'єднання «Фтизіатрія» в період 2008-2013 роки. Проведений ретроспективний аналіз 43 історій хвороб хворих, у яких туберкульозний процес характеризувався повною руйнацією однієї з легень у поєднанні з емпіємою плеври за наявності у протилежній легені або вогнищевої дисемінації, або обмеженого деструктивного процесу.

Усі хворі були розподілені на 2 репрезентативні за більшістю показників клінічні підгрупи:

92

МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

основна - 18 хворих, у яких застосовувалася тактика етапних міні-інвазивних операцій, та підгрупа порівняння - 19 хворих, у яких виконувалася одномоментна плевропневмонекто-мія. Серед хворих основної підгрупи було 16 (88,9%) чоловіків та 2 (11,1%) жінки. Вік хворих коливався у межах від 21 до 40 років. У всіх хворих на боці основного ураження мав місце прогресуючий фіброзно-кавернозний туберкульоз, який ускладнювався піопневмотораксом з трансформацією у хронічну емпієму плеври. У 100% хворих спостерігалась вогнищева дисемінація у легенях і на цьому тлі у 12 (66,7%) хворих мали місце деструктивні зміни у верхній частці, у 6 (33,3%) - у верхній частці та S6. Більшість - 17 (94,6%) хворих - були масивними бактеріовиділювачами. У більшості хворих туберкульозна емпієма плеври ускладнилася приєднанням неспецифічної мікрофлори, при цьому переважали мікробні асоціації. У 3 (16,7%) хворих в контрлатеральній легені мав місце обмежений деструктивний процес у межах першого-другого сегментів у вигляді стабільної каверни до 2 смв діаметрі; у 13 (72,2%) хворих у верхній частці протилежної основному процесу легені було обмежене скупчення казеозно-некро-тичних вогнищ; у 2 (11,1%) пацієнтів був вогнищевий туберкульоз легені з ознаками перифо-кальної інфільтрації, наявність свіжих вогнищ з груповим розташуванням.

Основні напрямки комплексного лікування хворих обох підгруп з гострою перфоративною емпіємою плеври включали: санацію гнійного вогнища, ліквідацію запалення плевральної порожнини, парентеральну антибіотикотерапію з урахуванням чутливості мікрофлори з внутріш-

ньовенним введенням препаратів та адекватну місцеву антибактеріальну терапію.

Як антисептик застосовували 0,05% розчин хлоргексидину, 0,1% розчин калію перманганату та 5% розчин димексиду з введенням в плевральну порожнину стрептоміцину (1,0г), ізоніазиду (0,5г), рифампіцину (0,45г).

Міні-інвазивна етапна хірургічна тактика лікування хворих на двобічний деструктивний туберкульоз, ускладений емпіємою плеври, складалася з двох етапів. На першому у хворих основної підгрупи виконувалася трансстернальна оклюзія головного бронху. У всіх оперованих хворих було виконано часткову повздовжньо-поперечну стернотомію з перетином хряща між рукояткою та тілом грудини. Після розведення фрагментів грудини розтинався передньо-верхній заворот перикарда у серединному аорто-кавальному проміжку (рис. 1) Для доступу до правого головного бронху у 13 (72,2%) хворих відокремлювалася, перев'язувалася та перетиналася права гілка легеневої артерії. При підході до лівого головного бронху у просторі Абруціні права гілка легеневої артерії мобілі-зовувалася та зміщувалася донизу. За допомогою дисектора відокремлювався начальний відділ головного бронху, прошивався апаратом УБ - 25 або TLH - 30 та перетинався. Периферична частина кукси бронху після діатермічної обробки слизової оболонки вшивалася вручну. Лінія шва центральної кукси бронху вкривалася аорто-перикардіальною зв’язкою або пластинами тахокомбу. Переднє середостіння дренувалося та стернотомна рана пошарово вшивалася за Шу-махером-Зауербрухом.

Рис. 1. Трансстернальне виділення правого головного бронху в аорто-кавальному проміжку

15/ Том XX/1

93

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

Після завершення трансстернальної реампутації головного бронху хворому виконували відеоторакоскопію. Точку для введення 10 мм торакопорту й відеосистеми вибирали з урахуванням даних рентгенографії. Два додаткових 5 мм торакопорти вводили під візуальним контролем. При наявності рідкого гною видаляли його за допомогою аспіраційної системи, сану-вали плевральну порожнину, видаляли некротичні тканини та фібрин ендоскопічним затискачем та ножицями, промивали її 10% розчином димексиду з гатифлоксацином та вводили 1,0 г стрептоміцину, 0,5 г ізоніазиду, 0,45 г рифампіцину.

Для виконання наступних санацій плевральної порожнини застосовували гнучкі пластикові торакопорти Linder (рис. 2). Через торакопорти 5

мм проводили дренажні трубки, з’єднуючи їх з апаратом ОП -1. У післяопераційному періоді проводили торакоскопічні санації порожнини емпієми через 20-48 годин. Через залишений у плевральній порожнині пластиковий 10 мм торакопорт вводили відеосистему, через 5 мм торакопорти - ендоскопічні інструменти для маніпуляцій. Оцінювали стан плевральної порожнини візуально, брали матеріал для посіву, видаляли рідкий вміст, некротичні тканини, фібрин, промивали розчинами антисептиків та антибіотиків. Через 24 години після торакоско-пічної санації виконували фракційний лаваж розчином первомуру (700-800 мл). Потім у плевральну порожнину вводили 1,0г стрептоміцину, 0,5 г ізоніазиду, 0,45 г рифампіцину.

Рис. 2. VTS-санація емпіємної порожнини

Наступні санаційні торакоскопії здійснювали з інтервалом 48 годин за наведеною методикою. Порожнину емпієми вважали санованою за відсутністю рідкого вмісту, фібрину, наявності грануляцій, відсутності позитивних посівів на мікрофлору. У середньому санація порожнини емпієми здійснювалася протягом 30-45 діб. Після цього виконувалася плевропневмонектомія з передньобічної міні-торакотомії. При цьому технічна обробка елементів кореня легені значно спрощувалася та полягала у перев’язці легеневих вен та перетині рубцьових тканин на рівні міжкуксового проміжку. Превентивна оклюзія гілки легеневої артерії зменшувала гнійно-резорбтивну лихоманку та ліквідувала артеріовенний шунт.

Хірургічна тактика лікування хворих підгрупи порівняння полягала у дренуванні плевральної порожнини за Бюлау, її санації розчинами антисептиків та антибіотиків протягом 45-60 діб і після цього виконання плевро-пневмонектомії з передньобічної торакотомії.

Оцінку ефективності передопераційної санації порожнини емпієми за допомогою різних методик проводили шляхом визначення кількості мікробних тіл у гнійному вмісті плевральної порожнини на 5 та 10-ту добу від початку лікування. Проводився порівняльний аналіз показників периферичної крові. Порівняльний аналіз ефективності оперативних втручань проводився за такими критеріями: інтраопераційна крововтрата, наявність інтра- та післяопераційних

94

МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

ускладнень, післяопераційна летальність, наявність бронхоплевральної нориці, обсяг гемо-трансфузій.

Результати піддані статистичному опрацюванню із застосуванням традиційних методів параметричної варіаційної статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При порівняльному аналізі динаміки змін у периферійній крові (табл. 1) встановлено, що найбільш значне зниження кількості лейкоцитів спостерігали у хворих основної підгрупи.

Особливо показовою була регресія кількості лейкоцитів у периферійній крові на 10 добу від початку санації плевральної порожнини. У цій підгрупі кількість лейкоцитів на 10 добу зменшилася на 41,2% і становила в середньому 5,9+1,2х109/л, тобто перебувала в межах норми (р<0,05). У підгрупі порівняння, де використовували дренування плевральної порожнини за Бюлау, кількість лейкоцитів у периферійній крові зменшилася лише на 8,4% і становила в середньому 9,8+1,4х109/л (р<0,05).

Табли ця 1

Порівняльна характеристика показників передопераційної підготовки у хворих на двобічний туберкульоз легень, ускладнений емпіємою плеври (М±ш)

Критерії порівняння VTS - санація (n=18) Дренаж по Бюлау (n=19)

Тривалість підготовки (діб) 27,6+3,4 76,8+14,2

Кількість лейкоцитів у периферичній крові (109/л) на 10 добу 5,9+1,2 9,8+1,4

Кількість паличкоядерних нейтрофільних лейкоцитів (%) 4,3+0,8 6,2+1,1

Рівень ЛІІ на 10 добу (у.о.) 2,2+0,4 3,1+0,6

Кількість мікробних тіл у гнійному місці на 10 добу 1,2х102 4х102

Зміна кількості паличкоядерних нейтро-фільних лейкоцитів у периферійній крові відповідала динаміці кількості лейкоцитів. У перші 10 діб від початку санації у хворих основної підгрупи кількість паличкоядерних лейкоцитів зменшилася на 50,4%, а в підгрупі порівняння -на 31,6% (р<0,05).

Аналіз змін кількості лейкоцитів та паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів у периферійній крові хворих, яким застосовували торако-скопічну санацію плевральної порожнини, показав, що вже на 10 добу від початку лікування кількість лейкоцитів та паличкоядерних гранулоцитів поверталася до норми, в той же час у підгрупі порівняння вона перевищувала норму на 62,1-70,3%.

При проведенні розрахунків лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) при застосуванні різних методик підготовки плевральної порожнини було встановлено, що у хворих основної підгрупи ЛІІ перевищував показники норми на 86,7% (норма - 0,3-1,5 у.о.). ЛІІ в основній підгрупі хворих коливався в межах від 2,2 до 9,54 у.о. і становив у середньому 4,23+0,8 у.о. У підгрупі порівняння цей показник у 92,8% хворих перевищував верхню межу норми та становив у середньому 4,1+0,3 у.о.

Найбільш вагоме зниження ЛІІ відзначено у хворих основної підгрупи на 10 добу від початку лікування. Рівень ЛІІ у цих хворих знизився на 47,4% і становив у середньому 2,2+0,4 у.о. (р<0,05). У хворих підгрупи порівняння на 10 добу ЛІІ зменшився на 28% і становив у середньому 3,1+0,6 у.о. (р<0,05).

При дослідженні кількості мікробних тіл у гнійному вмісті плевральної порожнини в процесі лікування встановлено, що при застосуванні торакоскопічної санації концентрація мікробних тіл на 5-ту добу значно зменшувалась. Спостерігалось зниження концентрації з 5х105 - 5х106 до 5х102 мікробних тіл в 1 см3. На 10 добу від початку лікування концентрація становила 1200 мікробних тіл в 1 см3. У підгрупі хворих, яким застосовували дренування плевральної порожнини за Бюлау, зниження концентрації мікробних тіл на 5-ту добу від початку лікування було меншим. Відзначалося зниження концентрації з 5х105 - 5х106 до 5х103 мікробних тіл в 1 см3. На 10-ту добу від початку лікування концентрація мікробних тіл становила 4х102 в 1 см3. Застосування торакоскопічної санації порівняно з дренуванням плевральної порожнини по Бюлау дозволяє досягнути найкращого антибактеріального ефекту, забезпечує ефективну санацію

15/ Том XX/1

95

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

плевральної порожнини, про що свідчить нормалізація кількості лейкоцитів та паличко-ядерних нейтрофільних гранулоцитів у периферійній крові вже на 10-ту добу від початку лікування. У цих хворих рівень ЛІІ повертався до норми вже на 10-12-ту добу, що вказує на ліквідацію запального процесу. У хворих підгрупи порівняння ЛІІ перевищував верхню межу норми і на 10-20-ту добу, що свідчить про недостатньо ефективну санацію гнійного вогнища.

Аналізуючи результати плевропневмонекто-мії у хворих після трансстернальної оклюзії головного бронху і торакоскопічної санації плевральної порожнини (основна група) та у хворих

після дренування за Бюлау (група порівняння), було встановлено таке (табл. 2): інтраопераційні ускладнення в цілому в основній підгрупі зустрічалися у 2 рази рідше (16,6+1,2% та 36,6+1,6% відповідно). Слід зазначити, що інтраопераційні надриви легені при плевропневмон-ектомії, що виконувалася з міжреберного доступу, зустрічалися в 10% і призводили до посилення крововтрати, яка в підгрупі порівняння становила 1785+127,9 мл, а в основній підгрупі -1112+61,7 мл. Значна різниця в кількості крові, що втрачена під час операції, пояснюється різною кількістю крові, що поступала в плевральну порожнину з розривів легені під час її виділення.

Табли ця 2

Ефективність результатів плевропневмонектомії у хворих після трансстернальної оклюзії головного бронху і торакоскопічної санації плевральної порожнини та у хворих після тільки дренування за Бюлау, (М±ш)

Показники VTS - санація (n=18) Дренаж за Бюлау (n=19)

Інтраопераційна крововтрата (мл) 1112,8+ 61,7 1785+ 127,9

Інтраопераційні ускладнення (%) 16,6+ 1,2 36,6+ 1,2

Об’єм донорської гемотрансфузії (мл) 617+ 45,3 1072+ 83,1

Післяопераційні ускладнення (%) 33,0+ 2,6 57,0+ 3,4

Емпієма плеври з бронхіальною норицею (%) 5,6+ 2,6 13,5+ 1,4

Внутрішньоплевральна кровотеча (%) 1,1+ 0,7 8,5+ 1,2

Летальність 1,3+ 1,8 12,9+ 2,3

Привертає увагу статистично значуще

зниження об’єму донорських гемотрансфузій у післяопераційному періоді при проведенні операцій у хворих основної підгрупи в 1,5 рази (р<0,05). При вивченні в порівняльному аспекті частоти й характеру післяопераційних ускладнень привертає увагу статистично значуща різниця в кількості випадків внутрішньоплевральної

кровотечі в підгрупі порівняння - 8,5+1,2% та в основній підгрупі 1,1+ 0,7%, що зумовлено кровотечею не тільки із судин грудної стінки, але й з легеневої паренхіми.

Емпієма плеври з бронхіальною норицею вірогідно рідше (у 2,4 разу, (р<0,05)) зустрічається у хворих, які перенесли плевропневмонек-томію після трансстернальної оклюзії Дренаж за Бюлау (n=19) головного бронху та торакоскопічної санації плевральної порожнини, що пояснюється можливістю створення сприятливих умов для загоєння кукси бронху в умовах неінфікованої клітковини межистіння. Зниження показника післяопераційної летальності в 2,5

рази (р<0,05) залежить, у першу чергу, від зменшення крововтрати під час операції.

ПІДСУМОК

Застосування відеоторакоскопічної санації плевральної порожнини та етапної пневомнек-томії при поєднаному плевро-легеневому ураженні дозволяє зменшити частоту та тяжкість післяопераційних (у першу чергу інфекційних плевро-легеневих ускладнень), дає кращі можливості для корекції порушень, що виникають, завдяки виконанню основного етапу операції -пневмонектомії в більш сприятливих умовах, відносної стабілізації легеневого процесу та санованої порожнини емпієми. Гострота патологічного процесу та його розповсюдженість не дозволяє розраховувати на успіх лікування традиційними методами. Дренування плевральної порожнини призводить до розвитку флегмони грудної стінки, не запобігає аспіраційному синдрому, а плевропневмонектомія, як правило, ускладнюється розвитком тяжких гнійно-

96

МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

септичних ускладнень. Найбільш перспективною є етапна хірургічна тактика з використанням попередньої трансстернальної оклюзії головного бронху та відповідної гілки легеневої артерії з відеоторакоскопічною санацією порожнини емпієми. Дренування та постійна аспірація як самостійний метод лікування хворих на тяжкі форми деструктивного туберкульозу, усклад-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

неного перфоративною емпіємою плеври, дозволяє досягнути лише відносного поліпшення, але не запобігає розвитку торакальних нориць, дефектів грудної стінки з остеомієлітом ребер, флегмони грудної стінки. Дренування або полі-дренування порожнини туберкульозної емпієми не забезпечує повної евакуації вмісту та її адекватної санації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабіч М.І. Роль відео торакоскопії в комплексному лікуванні хворих на туберкульозний плеврит /

М.І. Бабіч, В.П. Тимошенко, М.В. Цапів // Укр. пуль-монол. журнал. - 2014. - № 1. - С. 33.

2. Видеотехника в фтизиохирургии / О.Н. Оте, Г.И. Семенов, А.Н. Латышев, М.И. Перельман // Проблемы туберкулеза.- 2006. - № 5.- С. 9-13.

3. Гиллер Д.Б. Миниинвазивные доступы с использованием видеоэндоскопической техники в торакальной хирургии / Д.Б. Гиллер // Хирургия. - 2009. -№8. - С. 21-28.

4. Кужко М.М. Хіміорезистентний туберкульоз: перспективи попередження та лікування / М.М. Кужко, Н.М. Гульчук, М.І. Линник // Укр. пульмонол. журнал. - 2014. - № 3. - С. 12-16.

5. Паліативна хірургія в лікуванні хіміорезис-

тентного деструктивного туберкульозу легень / М.В. Секела, О.А. Невзгода, В.В. Томашевський,

Ю.В. Мотрук // Укр. пульмонол. журнал. - 2014. - №

1. - С. 63.

6. Перельман М.И. Лечение лекарственно-резистентного туберкулеза / М.И. Перельман, Г.Б. Соколова, С.Е. Борисов // Антибиотики и химиотерапия.-2003.- № 8.- С. 28-96.

7. Результати хірургічного лікування хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень / М.С. Опанасенко, М.Г. Палівода, О.В. Тереш-

кович, М.І. Калениченко [та ін.] // Укр. пульмонол. журнал. - 2007. - № 3. - С. 59-63.

8. Сабиров Ш.Ю. Результаты хирургического лечения туберкулеза легких и плевры / Ш.Ю. Сабиров, Э.Д. Джураев, Ш.А. Рахманов // Укр. пульмонол. журнал. - 2013. - № 3. - С. 67.

9. Савенков Ю.Ф. Оптимизация хирургического лечения больных с лекарственноустойчивым туберкулезом легких / Ю.Ф. Савенков // Укр. пульмонол. журнал. - 2005. - № 3. - С. 40-43.

10. Частота офлоксацин - та аміноглікозид - резистентних штамів МБТ у хворих на мультирезистентний туберкульоз / Ю.І. Фещенко, С.О. Черенько, А.І. Барбова, Н.А. Литвиненко // Укр. пульмонол. журнал. - 2014. - № 3. - С. 5-7.

11. Шилова М.В. Состояние хирургической помощи больным туберкулезом органов дыхания / М.В. Шилова, Т.С. Хрулева, Э.Б. Цыбикова // Проблемы туберкулеза. - 2005. - № 5. - С 31-36.

12. Aggressive surgical treatment of multidrug-resistant tuberculosis / Y. Shiraishi, N. Katsuragi, H. Kita [et al.] // Thorac. Cardiovasc. Surg. - 2009. - Vol. 138. -P. 1180-1184.

13. Current Surgical Intervention for Pulmonary Tuberculosis / S. Takeda, H. Maeda, M. Hayakawa [et al.] // Ann. Thorac. Surg. - 2005. - Vol. 79 - P. 959-963.

REFERENCES

1. Babich MI, Timoshenko VP, Tsapiv MV. [The role of video thoracoscopy in treatment of patients with tuberculous pleurisy]. Ukr. pul'monol. zhurnal. 2014;1:33. Ukrainian.

2. Ots ON, Semenov GI, Latyshev AN, Perel'man MI. [Video in phthisiology surgery]. Problemy tuber-kuleza. 2006;5: 9-13. Russian.

3. Giller DB. [Minimally invasive access using video endoscopic techniques in thoracic surgery]. Khi-rurgiya. 2009;8:21-28. Russian.

4. Kuzhko MM, Gul'chuk NM, Linnik MI. [Drug-resistant tuberculosis: Prospects for prevention and treatment.] Ukr. pul'monol. zhurnal. 2014;3:12-16. Ukrainian.

5. Sekela MV, Nevzgoda OA, Tomashevs'kiy VV, Motruk YuV. [Palliative surgery for drug-resistant des-

tructive pulmonary tuberculosis]. Ukr. pul'monol. zhurnal. 2014;1:63. Ukrainian.

6. Perel'man MI, Sokolova GB, Borisov SE. [Treatment of drug-resistant tuberculosis]. Antibiotiki i khi-mioterapiya. 2003;8: 28-96. Russian.

7. Opanasenko MS, Palivoda MG, Tereshkovich OV, Kalenichenko MI. [Results of surgical treatment of patients with MDR destructive tuberculosis]. Ukr. pul'monol. zhurnal. 2007;3:59-63. Ukrainian.

8. Sabirov ShYu, Dzhuraev ED, Rakhmanov ShA. [Results of surgical treatment of pulmonary tuberculosis and pleura]. Ukr. pul'monol. zhurnal. 2013;3:67. Russian.

9. Savenkov YuF. [Optimization of the surgical treatment of patients with resistant drug pulmonary tuberculosis]. Ukr. pul'monol. zhurnal. 2005;3:40-43. Russian.

15/ Том XX/1

97

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

10. Feshchenko Yul, Cheren'ko SO, Barbova AI, Litvinenko NA. [The frequency of ofloxacin - and aminoglycoside - resistant strains of Mycobacterium tuberculosis in patients with MDR tuberculosis]. Ukr. pul'mo-nol. zhurnal. 2014;3:5-7. Ukrainian.

11. Shilova MV, Khruleva TS, Tsybikova EB. [State of surgical care to patients with pulmonary tuberculosis]. Problemy tuberkuleza. 2005;5:31-36. Russian.

12. Shiraishi Y, Katsuragi N, Kita H. Aggressive surgical treatment of multidrug-resistant tuberculosis. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2009;138:1180-1184.

13. Takeda S, Maeda H, Hayakawa M. Current Surgical Intervention for Pulmonary Tuberculosis. Ann. Thorac. Surg. 2005;79:959-963.

Стаття надійшла до редакції

20.12.2014

УДК 616.5:616.89-008.44-055.1

А.Д. Дюдюн \ ВПЛИВ ЧАСТОГО ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ

Н.Ю. Резніченко НА СТАН ШКІРИ ТА ЗАГАЛЬНИЙ СТАН

ЗДОРОВ’Я ЧОЛОВІКІВ

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» 1

Обласний шкірно-венерологічний диспансер

кафедра шкірних та венеричних хвороб

вул. Байкальська, 9 а, Дніпропетровськ, 49074, Україна

КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» 2

Запорізької обласної ради

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» 1

Regional Dermatovenerology Dispensary

Department of skin and venereal diseases

Bajkal's'ka st., 9 a, Dnipropetrovsk, 49074, Ukraine

e-mail: andd@ua.fm

CI «Zaporizhzhya Regional Dermatovenerology Clinical Hospital» 2 of Zaporizhzhya Regional Council e-mail: nreznichenko@mail.ru

Ключові слова: чоловіки, алкоголь, стан шкіри, гомеостаз Key words: males, alcohol, state of skin, homeostasis

Реферат. Влияние частого употребления алкоголя на состояние кожи и общее состояние здоровья мужчин. Дюдюн А.Д., Резниченко Н.Ю. Целью исследования было определение влияния частого употребления алкоголя на состояние кожи и общее состояние здоровья мужчин. Обследовано 197 мужчин в возрасте 45-64 года, которые были распределены в подгруппы в зависимости от частоты употребления алкоголя. Проведена оценка состояния кожи, анкетирование мужчин, исследования микробиоценоза кожи, ротоглотки, кала, уровней половых и гонадотропных гормонов, состояния липидного обмена. Доказано негативное влияние злоупотребления алкоголем на состояние кожи и гомеостаз организма. У мужчин, которые часто употребляют алкоголь, установлено ухудшенное состояние кожных покровов по сравнению с лицами, которые не злоупотребляют алкоголем. У мужчин, которые часто употребляли алкоголь, определены тенденции к нарушениям микробиоценоза кожи, ротоглотки, кала, изменениям уровня тестостерона, лютеинизирующего гормона, ускоренному формированию андрогенного дефицита, изменениям липидного обмена, повышению артериального давления. Злоупотребление алкоголем рассмотрено как один из факторов риска ускоренного старения организма в целом и кожи в частности.

98

МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.