Мінеральні предиктори формування патології шлунково-кишкового тракту у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616. 33/. 34-092-053. 5-018. 2-007. 17

О. В. Охапкіна

МІНЕРАЛЬНІ ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ З НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ДИСПЛАЗіЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

Харківський національний медичний університет (м. Харків)

Дана робота є фрагментом науко во-дослідної роботи Харківського національного медичного університету «Медико-біологічна адаптація дітей з соматичною патологією в сучасних умовах», № держ. реєстрації 010511002756.

Вступ. Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) займають значне місто в структурі дитячої соматичної патології та не тільки погіршують якість життя дитячого населення, але й приводить до суттєвих порушень з боку інших органів та систем.

Окреме місце займає питання хронічної патології ШКТ у дітей з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ), оскільки саме порушення фібрилогенезу призводить та наявність малих аномалій розвитку органів (МАР) ШКТ до формування полісистемної соматичної патології, зокрема диспластикозалежної патології (ДЗП) ШКТ [1]. Травна система друга за частотою залучення до диспластичного процесу система організму дитини та ДЗП ШКТ зустрічається майже у 40-60 % цієї групи пацієнтів [4]. При цьому наявність синдрому НДСТ обумовлює певні особливості обміну, адаптації та існування дитячого організму в умовах неповноціносформованного колагену [2].

На тепер не викликає сумніву, що значна частка патологічних станів організму дитини тісно пов’язана із змінами концентрації або дисбалансом ессенціальних та умовно-токсичних мікроелементів в тканинах [5], що й обумовлює актуальність дослідження особливостей метаболізму, зокрема обміну мікро- і макроелементів (МЕ) у дітей з НДСТ та ДЗП травної системи.

Мета дослідження: визначення мінеральних предикторів формування патології шлунково-кишкового тракту у дітей з порушенням фібрилогенезу.

Об’єкт і методи дослідження. Протягом 5 років проведено динамічне спостереження за 350 дітьми віком 10-15 років з синдромом НДСТ. До програми комплексного обстеження входили виявлення, облік і аналіз анамнестичних даних, клінічних

проявів, результатів лабораторних і функціональних методів дослідження.

Оцінка мінерального профілю проводилася на підставі визначення спектрального аналізу МЕ у волоссі методом масо-спектрометрії на апараті «ЕІуаХ». У якості біологічного матеріалу було обрано волосся, яке являється достатньо інформативним та відображає тривалу експозицію елементів в організмі дитини. Обов’язковим критерієм чергового терміну обстеження МЕ статусу пацієнтів було відсутність прийому вітамінно-мінеральних препаратів протягом останніх 2-х місяців.

Діти були розподілені на наступні клінічні групи:

І групу склало 108 (30,9 %) дітей з ДЗП травної системи на тлі порушень фібрилогенезу, з них 46 (42,6 %) дітей мали функціональні розлади ШКТ і 62 (57,4 %) дітей - ДЗП травної системи на тлі МАР ШКТ (МАР жовчного міхуру, доліхосигма, подвоєння підшлункової залози та інш.). До ІІ групи увійшло 242 (69,1 %) дитини з НДСТ без верифікованої ДЗП травної системи. Проте, серед дітей ІІ групи 138 (57 %) дітей мали скарги на нудоту, іноді блювоту, печію, болі в епігастральної ділянці животу, пронос або запор та інші (ІІ-а група). Тоді як 104 (43 %) дітей (ІІ-б підгрупа) мали МАР органів травної системи при відсутності скарг та клінічних проявів захворювання ураженого диспластичним процесом органу.

Статистичний аналіз проведено на підставі параметричних і непараметричних критеріїв (критерій Ст’юдента-Фішера, Ван-дер-Вардена та інш.), імовірнісного розподілу ознак і кореляційного аналізу.

Усі дослідження проведено з урахуванням міжнародних біоетичних стандартів.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів показав, що у дітей І групи, які мали функціональні розлади ШКТ мінеральний профіль характеризувався насамперед виразним дисбалансом МЕ: достовірним підвищенням рівню Zn на 45 % (р < 0,005), Са на 67 % (р < 0,005), Ві на 72 % (р < 0,005), АІ на 74 % (р < 0,005), Вг на 74,5 % (р < 0,005) та значним збільшенням вмісту токсичного РЬ на 53 % (р < 0,005) у

волоссі дітей у порівнянні з референтними значеннями щодо мінерального профілю дітей Харківського регіону [3]. Також притаманним для цієї групи дітей було зниження рівню Бе на 76 % (р < 0,005), Со на 60 % (р < 0,005), Мп на 65 % (р < 0,005), Ре на 62 % (р < 0,005) та Мд на 31 % (р < 0,005).

Звертає на себе увагу, що у дітей цієї групи з ДЗП травної системи на тлі МАР ШКТ мінеральний дисбаланс відбувався за рахунок значного накопичення умовно-токсичних та токсичних МЕ: РЬ на 72 % (р < 0,005), Сг на 59 % (р < 0,005), АІ на 55 % (р < 0,005), Бг на 33 % (р < 0,005) і Мо на 21 % (р < 0,005) та достовірне зниження рівня Мп і Мд на 66 % (р < 0,005), Си і Бе на 53 % (р < 0,005), Бі на 55 % (р < 0,001), Zn і Ре на 54 % (р < 0,005), Са на 43 % (р < 0,005) та Вг на 15 % (р < 0,005). Саме для цієї групи пацієнтів притаманно зниження рівнів МЕ, які безпосередньо приймають участь у процесі колагеноутворення.

Моніторинг стану здоров’я дітей ІІ групи показав наступну динаміку мінеральних розладів. При проведенні першого дослідження виявлено, що у дітей ІІ групи мінеральний дисбаланс відбувається за рахунок спотворення співвідношень ессенціальних МЕ: Са і Мд, Ва і Zn та зниженням вмісту Мп, тобто мінеральні зміни стосуються елементів які безпосередньо приймають участь в обміні колагену. При наступному обстежені встановлено, що у 76 % дітей ІІ-а підгрупи протягом 2-х років відбувається значне накопичення АІ (в середньому на 34 %, р < 0,05) на тлі зростання рівню Zn (в середньому на 22 %, р < 0,05). При аналізі даних анамнезу та скарг відмічається збільшення частоти скарг та їх полісистем-ність. У 63 % дітей ІІ-б підгрупи за період моніторингу МЕ зсуви характеризуються накопиченням Сг і Бг на тлі зниження рівню Мп і Мд в середньому на 28 % і 36 % відповідно (р < 0,05). При цьому у більшості дітей (52,3 %) протягом цього часу з’явилися скарги диспепсичного характеру.

Протягом 4-го року спостереження у 90 % дітей

ІІ групи з наявністю скарг з боку травної системи мінеральний профіль мав виразний дисбаланс МЕ з боку Zn (збільшення на 25,5 % за даний термін, р < 0,05), Са - на 17 %, (р < 0,005), АІ - на 24 % (р < 0,005), та збільшенням вмісту токсичного РЬ на 31 % (р < 0,005) та тлі подальшого зниження рівню Мп на 18 % (р < 0,005), Ре на 16 % (р < 0,005) та Мд на 27 % (р < 0,005).

У 94 % дітей ІІ-б підгрупи на тлі підвищення рівню стронцію (на 8 % за даний термін, р < 0,05) відбувається дисбаланс ессенціальних МЕ за рахунок зниження калію (на 11 % за даний термін, р < 0,05), бору (більш ніж на 15 % за даний термін, р < 0,05) та магнію (на 12 % за даний термін, р < 0,05). При цьому у 72,3 % дітей було діагностовано та чи інша ДЗП травної системи.

На останньому етапі дослідження у 89 % дітей ІІ-а підгрупи було діагностовано ДЗП ШКТ з

характерними змінами з боку підвищення Zn, АІ, РЬ, Си а також зниження Мп (р < 0,05). У 92 % дітей ІІ-б підгрупи на цьому етапі діагностовано патологію ШКТ, а мінеральний дисбаланс характеризується значним підвищенням рівню Бг та зниженням ес-сенціальних МЕ - Мд, Си та Ре (р < 0,05).

Узагальнюючи результати моніторингу мінерального складу волосся дітей з НДСТ можна стверджувати, що саме поступове збільшення рівню Zn (г = 0,78), АІ (г = 0,72), РЬ (г = 0,61), Си (г = 0,55) з одночасним зниженням Мп (г =0,80) можна розглядати у якості мінеральних предикторів формування ДЗП ШКТ. Тоді як, підвищення Бг (г = 0,69) призводить до зниження головних ессенціальних МЕ - Мп і Мд та умовно-ессенціальних МЕ - Си і Ре, що у свою чергу викликає формування патології травної системи при наявності МАР органів ШКТ. Саме накопичення Бг (г = 0,69) та зниження Мд (г = 0,81), Мп (г = 0,54), Си (г = 0,66) та Ре (г = 0,52) може розглядатися у якості мінеральних предикторів формування даного типу ДЗП травної системи у дітей з НДСТ

Висновки.

1. У дітей з диспластикозалежною патологією травної системи на тлі порушень фібрилогенезу відбуваються характерні зміни мінерального статусу, а саме зсуви рівню або дисбаланс ессенціаль-них та умовно-токсичних мікроелементів.

2. У якості мінеральних предикторів формування диспластикозалежної патології шлунково-кишкового тракту можливо розглядати поступове збільшення рівню Zn (г = 0,78), АІ (г = 0,72), РЬ (г = 0,61), Си (г =0,55) з одночасним зниженням Мп (г = 0,80).

3. У якості мінеральних предикторів формування патології на тлі малих аномалії розвитку органів травної системи можливо розглядати підвищення Бг (г = 0,69) та зниження Мд (г = 0,81), Мп (г = 0,54), Си (г = 0,66) та Ре (г = 0,52).

4. Проведення регулярного моніторингу стану здоров’я дітей з диспластикозалежної патології травної системи на тлі порушень фібрилогене-зу сприятиме запобіганню розвитку важких форм патології, що суттєво покращить якість життя цієї групи пацієнтів.

Перспективи подальших досліджень. Таким чином, проведення моніторингу МЕ профілю дітей з НДСТ дозволить своєчасно попередити формування важкої ДЗП ШКТ у цієї групи пацієнтів. І якщо попередити підвищене накопичення умовно-токсичних МЕ викликає певні труднощі, особливо в сучасних екологічних умовах, то корекція дисбалансу ессенціальних МЕ може розглядатися у якості адекватної превентивної профілактики, що дозволить зменшити прояви патології травної системи і суттєво покращити якість життя групи пацієнтів з порушенням фібрилогенезу, що визначає перспективи подальших досліджень.

Література

1. Клеменов А. B. Недифференцированная дисплазия соединительной ткани / А. B. Клеменов. - М. : Информтех., 200б. - 120 с.

2. Нечаева Г. И. Дисплазия соединительной ткани: основные клинические синдромы, формулировка диагноза, лечение / Г. И. Нечаева, B. М. Яковлев, B. П. Конев [и др.] // Лечащий врач. - 2008 - № 2. - С. 23-2б.

3. Фролова Т. B. Роль мікроелементного профілю у системі регіонального моніторингу здоров’я дитячого населення / Т. B. Фролова, О. B. Охапкіна // Перинатологія і педіатрія. - 2010. - № 3. - С. бб-71.

4. Фролова Т. B. Соединительнотканная дисплазия при хронических заболеваниях пищеварительной системы у детей: клиническое и прогностическое значение / Т. B. Фролова, Л. Я. Барська, О. B. Охапкіна // Медицина. - 2008. - № 1. - С. 18-22

5. Disorders of MineraI MetaboIism / F. R. Bringhurst, M. B. Demay, H. M. Kronenberg [et aI.]. // WiIIiams Textbook of EndocrinoI-ogy. 11th ed. St. Louis, Mo: WB Sanders. - 2008. - P. 27.

УДК б1б. 33/. 34-092-053. 5-018. 2-007. 17

МІНЕРАЛЬНІ ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ З НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

Охапкіна О. В.

Резюме. У роботі представлені результати п’ятирічного моніторингу дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Bизнaчені мінеральні предиктори формування різних форм дис-пластикозалежної патології травної системи у дітей: збільшення рівню цинку (r =0,78) з одночасним накопиченням нікелю (r =0,80) та наявність виразного дисбалансу співвідношення калію та кальцію, щодо формування патології на тлі малих аномалії розвитку органів травної системи - підвищення стронцію, хрому, заліза (r =0,б9) та виразного зниження калію, магнію, кальцію та цинку.

Ключові слова: діти, патологія травної системи, мінеральний профіль, дисплазія сполучної тканини.

УДК б1б. 33/. 34-092-053. 5-018. 2-007. 17

МИНЕРАЛЬНЫЕ ПРЕДИКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПАТОЛОГИИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА У ДЕТЕЙ С НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ДИСПЛАЗИЕЙ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ

Охапкина О. В.

Резюме. B работе представлены результаты пятилетнего мониторинга детей с недифференцированной дисплазией соединительной ткани. Определены минеральные предикторы формирования различных форм диспластикозависимой патологии пищеварительной системы у детей: увеличение уровня цинка (r =0,78) с одновременным накоплением никеля (r =0,80) и наличием выраженного дисбаланса соотношения калия и кальция; относительно формирования патологии на фоне малых аномалий развития органов пищеварительной системы - повышение стронция, хрома, железа (r =0,б9) и выраженного снижения калия, магния, кальция и цинка.

Ключевые слова: дети, патология пищеварительной системы, минеральный профиль, дисплазия соединительной ткани.

UDC б1б. 33/. 34-092-053. 5-018. 2-007. 17

Mineral Predictors of Formation of Gastrointestinal Tract Pathology in Children with Undifferentiated Dysplasia of the Connective Tissue

Okhapkina O. V.

Summary. Chronic diseases of gastrointestinaI tract (GIT) hoId much significance as pertaining to chiIdren’s somatic pathoIogy. The probIem of chronic pathoIogy of the GIT in chiIdren with syndrome of undifferentiated dys-pIasia of the connective tissue (UDCT) is of speciaI significance, as fibriIIogenesis disorders and minor deveIopment abnormaIities (MDA) of the GIT organs Iead to formation of a poIysystem dyspIastic dependent pathoIogy (DDP) of the GIT. Furthermore, a significant percentage of pathoIogicaI conditions of the chiId’s organism resuIt from im-baIance of microeIements (ME) in tissues, and this fact evidences urgency of this research. Purpose of research: Identifying mineraI predictors of formation of chronic diseases of gastrointestinaI tract in chiIdren with fibriIIogenesis disorders.

During 5 years, 350 chiIdren aged 10-15 years with the UDCT syndrome were under dynamic observation. Assessment of the mineraI profiIe was based on the mass spectrometry method using EIvaX equipment with anaIysis of ME in hair. The chiIdren were divided into the foIIowing cIinicaI groups: Group І consisted of 108 (30.9 /) chiIdren with DDP of the digestive system with underIying fibriIIogenesis disorders, among them 4б (42.б /) chiIdren had functionaI disorders of the GIT and б2 (57.4 /) chiIdren with DDP of the digestive system with underIying MDA of the GIT. Group II consisted of 242 (б9.1 /) chiIdren with the UDCT: subgroup II-a - 138 (57 /) chiIdren with dyspeptic compIaints without verified DDP of the digestive system; subgroup ІІ-b - 104 (43 /) chiIdren with MDA of the digestive system organs with no compIaints or cIinicaI signs of the disease.

AnaIysis of the obtained resuIts showed that in the chiIdren of group І the mineraI profiIe was defined by actuaI increase in the IeveI of Zn by 45 / (р < 0.005), Са by б7 / (р < 0.005), Bі by 72 / (р < 0.005), А! by 74 / (р < 0.005), Br by 74. 5 / (р < 0. 005), РЬ by 53 / (р < 0. 005) and by decrease in the IeveI of Sе by 7б / (р < 0.005), Со by б0 / (р < 0.005), Мп by б5/ (р < 0.005), Fe by б2 / (р < 0.005) and Mg by 31/ (р < 0.005).

In the chiIdren of this group with DDP of the digestive system with underIying MDA of the GTI, the mineraI imbaI-ance was caused by significant magnification of РЬ by 72 / (р < 0.005), Сг by 59 / (р < 0.005), А! by 55 / (р < 0. 005), Sr by 33 / (р < 0.005) and Мо by 21 / (р < 0.005) and actuaI decrease in the IeveI of Мп and Mg by бб / (р < 0. 005), Си and Se by 53 / (р < 0.005), Sі by 55 / (р < 0.001), Zn and Fе by 54 / (р < 0.005), Са by 43 / (р < 0.005) and Br by 15 / (р < 0.005).

In the course of such 5-year monitoring, in 89 / of the chiIdren of group ІІ-a the DDP of the GIT was diagnosed with typicaI changes as pertaining to the increase of Zn, А!, РЬ, Си, as weII as to the decrease of Mn (р < 0. 05). In 92 / of the chiIdren of group ІІ-b, in this stage the GIT pathoIogy was diagnosed, and the mineraI imbaIance was defined by significant increase in the IeveI of Sr and decrease of essentiaI ME - Mg, Си and Fe (р < 0.05).

Summarizing the resuIts of monitoring of the mineraI composition of hair of the chiIdren with the UDCT, it can be stated that it is the graduaI increase in the IeveI of Zn (r =0.78), Аl (r =0.72), РЬ (r =0.б1), Си (r =0.55) with si-muItaneous decrease of Mn (r =0.80) that can be recognized as mineraI predictors of formation of the DDP of the GIT. Magnification of Sr (r =0.б9) and decrease of Mg (r =0.81), Mn (r =0.54), Си (r =0.бб) and Fe (r =0.52) may be considered as mineraI predictors of formation of this type of the DDP of the digestive system in the chiIdren with the UDCT.

Key word: ChiIdren, Chronic diseases of gastrointestinaI tract, mineraI profiIe, DyspIasia of the Connective Tissue.

Рецензент - проф. Крючко Т. О.

Стаття надійшла 7.08.2013 р.