CC BY
13
Проблема номера
БОЛЬ. СУСТАВЫ
позвоночник
ДЗЕРОВИЧ Н.1.
голувева т.м.2,
ПОВОРОЗНЮКВ.В.1, КЛИМОВИЦЬКИИ Ф.В.2, ВАЛАЦЬКА Н.1.1, ЧУЧВАРЬОВА С.С.2, ЧИРАХ Т.М.2
1ДУ «1нститут геронтологи 'тен'1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кив
2НД1 травматологи та ортопеди Донецького нац'юнального медийного ун'шерситету 'тен'1 М. Горького МОЗ Украни, м. Донецьк
М1НЕРАЛЬНА ЩШЬШСТЬ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ, ЖИРОВА ТА ЗНЕЖИРЕНА МАСА В Д1ТЕЙ Р1ЗНОГО В1КУ ТА СТАТ1
Остеопороз — системне захворювання, яке зустрь чаеться приблизно у 3,5 млн жителiв Украши [2, 3]. Оскшьки остеопоротичнi переломи исток призводять не лише до попршення якостi життя, а й до тривало'1 iммобiлiзацii у людей лггаього та старечого вiку, про-фшактика остеопорозу е важливим завданням для практично! охорони здоров'я. Визначеш три основш стратеги запобкання остеопоротичним переломам: 1) зни-ження втрати кiстковоi маси; 2) запобкання падiнням у людей лiтнього вшу; 3) збшьшення величини пiку шст-ково! маси в пiдлiткiв. Рiвень уживання кальцiю та по-мiрна фiзична активнiсть привернули увагу спещалютк як стратеги перешкоджання розвитку остеопорозу, збшьшення шково! маси кiстковоi тканини в шдлп"-кiв та молодi [2, 8, 15, 20, 22—24, 35]. Повщомлено, що збiльшення зазначеного показника на 10 % вщдаляе початок розвитку остеопорозу на 13 рошв [21].
Вщомо ряд методiв для вимiрювання мiнеральноi щшьносп кiстковоi тканини (МЩКТ): кiлькiсна уль-трасонометрiя, двохенергетична рентгенiвська абсор-бцiометрiя (ДРА) та iншi [6, 7, 16, 26, 31]. ДРА дае змо-гу швидко дiагностувати остеопороз у людей рiзного вiку. Вш досягнення пiку кiстковоi маси вiдрiзняеться в рiзних дiлянках скелета (поперековий вщдш хребта, шийка стегново'1 шстки, дiлянка вертлюга, трикутник Варда, ультрадистальний вщдш кiсток передплiччя та дшянка променево'1 кiстки (1/3), де домшуе компактна кiсткова тканина) [24]. Шк кiстковоi маси в зазна-ченiй дiлянцi досягаеться в третьому десятирiччi життя [2, 33].
МЩКТ змшюеться залежно вiд вшу, стаи, раси, етшчно'1 приналежностi, способу життя [1, 18, 23, 27,
28]. Тому вщповщш нормативш референтш данi по-виннi розроблятись та використовуватись з урахуван-ням зазначених факторiв, особливо в дiтей та шдлп-кк [11]. Нормальнi реферативнi даш важливi для оцiнки формування шку кiстковоi маси в дитинствi та юно-стi, який е важливим предиктором ризику остеопорозу в дорослому вщ. Вони також необхщш для ощн-ки здоров'я скелета в зазначених вшових групах [1, 5, 6]. У здорових дггей з низькою МЩКТ е високий ри-зик перелому, подiбний до такого ж у хворих лггаього та старечого вшу з остеопорозом. У дггей iз хрошчни-ми захворюваннями спостерiгаються бiльш низькi по-казники МЩКТ порiвняно з !х здоровими ровесниками [34]. Деяш з дiтей iз хронiчними захворюваннями, яш приймали специфiчну терапiю (кортикостерощи, антиконвульсанти, хiмiотерапевтичнi засоби), не досягали шку шстково'1 маси й, таким чином, мали збшь-шений ризик остепоротичних переломiв у майбутньо-му [32, 34].
Для виявлення серед дiтей та пiдлiткiв груп ризику щодо низько'1 МЩКТ та остеопоротичних переломiв потрiбнi нормативнi даш, що базуються на дослщжен-ш великих вибiрок [34]. Вiдомi результати ряду одно-моментних дослiджень, як запропонували норматив-нi данi показнишв МЩКТ для дiтей та пщдотшв, проте !х небагато, при цьому вони обмежеш малою кiлькiстю обстежених, географiчними областями, у яких проводилось дослщження, використанням рiзних денсито-метричних приладiв та програм [4, 12—14, 17, 18, 28— 30]. Перша публiкацiя в Украiнi щодо нормативних даних стосовно показнишв ультразвуково'1 денситоме-трп для дiтей та пщдотшв була надрукована в 1998 рощ
s
с §
13
Е
.i?
3 ¡g
S
0
1 §
>з
V £
ИЗ
ä X
I I
0
1
3
S
U
з а
V
i о а
3
£ у
3 а S
V §
о с о а S х
4
£
3
<§
.с
а ТОО ООО'О > ТОО ООО'О > ТОО ООО'О > 0,02 0,0005 0,426 0,104 0,518 0,428
Li_ 6,52 12,46 16,38 3,86 4,63 1,00 1,83 0,87 1,00
со и о 1,67 ± 0,12 1,77 ± 0,05 1,73 ± 0,08 63,12 ± 16,03 63,59 ± 6,98 63,43 ± 9,73 22,48 ± 3,43 20,45 ± 2,54 21,13 ± 2,83
ш и со сч 1,65 ± 0,02 1,73 ± 0,12 1,69 ± 0,10 58,09 ± 8,52 65,45 ± 14,49 61,93 ± 12,34 21,40 ± 3,22 21,84 ± 4,18 21,63 ± 3,67
со ,0 0, 0 ,1 0, 0 ,1 0, 1 ,7 7, +1 6 ,9 7, +1 5 ,0 8, +1 3 ,5 2, +1 3 ,6 2, +1 6 ,5 2, +1
,6 1, 5 ,7 1, 8 ,6 1, сч ,5 1, 5 CD ,2 6, 5 ,2 3, 5 от ,1 9, 1 1Я ,4 8, 1 сч ,9 8, 1
со и со со 1,59 ± 0,08 1,67 ± 0,07 1,63 ± 0,08 50,16 ± 10,42 56,27 ± 13,12 53,31 ± 12,11 19,57 ± 2,84 20,20 ± 4,10 19,89 ± 3,50
сч 0 ,1 0, 2 ,1 0, 1 ,1 0, 9 ,1 8, +1 6 ,9 8, +1 7 ,4 8, +1 9 ,9 2, +1 7 ,6 3, +1 9 ,2 3, +1
7 ,5 1, 9 ,5 1, 8 ,5 1, 1Я ,1 7, 4 г— ,1 9, 4 о ,2 8, 4 со ,4 9, 1 CD ,6 9, 1 1Я ,5 9, 1
и и es сч 1,52 ± 0,11 1,50 ± 0,11 1,51 ± 0,11 48,68 ± 15,16 46,82 ± 15,77 47,68+15,21 20,47 ± 4,07 20,27 ± 4,61 20,36 ± 4,28
ОТ о 1,46 ± 0,10 1,48 ± 0,03 1,47 ± 0,09 38,53 ± 8,15 34,19 ± 3,29 37,57 ± 7,41 17,76 ± 1,70 15,59 ± 0,91 17,27 ± 1,78
S эс о о. с сс сс ZT m с! Хлопчики Вся група сс сс ZT Ш Хлопчики Вся група а сс ZT Ш Хлопчики Вся група
га с ^
о. i_
га са о х m Показники 5 о 'сх ГО Маса, кг 1МТ, ум.од.
[1]. Проте до цього часу не було дослщжень щодо МЩКТ, осо-бливостей тшобудови в укра!нських дiтей та шдлгтшв i3 вико-ристанням двохенергетично! рентгешвсько! денситометрп.
Мета дослiдження — вивчення показниюв МЩКТ всьо-го скелета (МЩКТВС), поперекового вщдшу хребта — L1-L4 (МЩКТПХ), проксимального вiддiлу лiвоí стегново! юст-ки (МЩКТСК), знежирено! (ЗМТ) та жирово! (ЖМТ) маси у практично здорових дггей та шдлгтюв рiзного вiку та стать
Об'скт дослiдження
Обстежено 168 дггей вiком вiд 10 до 17 роюв (середнiй вiк — 13,1 ± 1,6 року; середнiй зрют — 1,62 ± 0,12 м; середня ма-са тiла — 52,60 ± 12,41 кг); дiвчат — 89 (середнiй вiк — 13,0 ± ± 1,6 року; середнш зрiст — 1,59 ± 0,10 м; середня маса тша — 50,52 ± 10,92 кг); хлопщв — 79 (середнiй вш — 13,1 ± 1,6 року; середнш зрют — 1,65 ± 0,14 м; середня маса тша — 54,9 ± ± 13,9 кг), яш навчаються в однш i3 загальноосвiтнiх шкiл До-нецька. Протокол дослiдження був схвалений комитетами ети-ки ДУ «1нститут геронтологй' iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» та НД1 травматологи та ортопедп Донецького на-цiонального медичного ушверситету iменi М. Горького МОЗ Укра!ни. Згода на проведення дослщження отримана вiд уча-сникiв та !х батькiв, дирекци навчального закладу. Дни, якi приймали за даними анамнезу кортикостеро!ди, антиконвуль-санти, гепарин, хворши або хворiють на метаболiчнi захворю-вання кютково! тканини, хвороби нирок, печшки, цукровий дiабет, були виключеш з дослiдження. Учасники дослщження мали зрiст та масу тша в межах вщ 10 до 90 перцентилiв.
Методи дослiдження
Ушм школярам проводили загальноприйняте клiнiчне об-стеження, антропометричне дослiдження (вимiрювали зрют та масу тша). 1ндекс маси тша (1МТ) визначали за формулою: маса (кг)/зрют (м2). Також дгга заповняли анкету, у якш вказува-ли наявнiсть та локалiзацiю перелому, вiк виникнення, причину та характер, тривалють iммобiлiзацií. Вивчення стану фактичного харчування проводили за допомогою анкетно-вагово-го методу за методикою триденного обстеження.
Показники тшобудови (знежирена маса, жирова маса та % жирово! маси) визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR, Bedford, США, сершний номер 83678.
МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК також визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR, Bedford, США, сершний номер 83678. Шд час визначення МЩКТ поперекового вщдшу хребта пащент знаходився в положенш «на спиш», фiзiологiчний лордоз згладжували за рахунок згинання нижшх кшщвок у колшних суглобах. Для визначення МЩКТСК використовували стандартний пристрiй виробника приладу.
Вш вимiри були зробленi й проаналiзованi одним дослщником.
Статистичний аналiз проводили за допомогою статистич-них програм Excel та Statistwa, версiя 6.1. Використовували загальну статистику та дисперсшний однофакторний аналiз Anova, вiрогiднiсть результапв оцiнювали за критерiем Фте-ра, коефщентом Стьюдента та методом Шеффе. Данi в табл.1, 2 та текст вiдображають середне значення (M) та стандартне вщхилення (SD).
Таблица 2. Показники м'терально/ щ/льност/ кктково/ тканини обстежених д/тей залежно в/д вшу та стат/'
Вшова група, роки 10 11 12 13 14 15 16 Г Р
Показники п 7 12 12 16 28 11 3
МЩКТВС, г/см2 Дтчата 0,80 ± 0,02 0,80 ± 0,03 0,89 ±0,02 0,86 ±0,02 0,92 ±0,01 0,97 ±0,03 0,92 ±0,01 8,26 < 0,000 01
Хлопчики 0,80 ± 0,02 0,82 ± 0,02 0,84 ± 0,02 0,86 ±0,01 0,93 ±0,01 1,00 ±0,02 0,96 ± 0,02 18,5 < 0,000 01
Вся група 0,80 ± 0,02 0,82 ± 0,02 0,84 ± 0,02 0,86 ±0,01 0,93 ±0,01 1,00 ±0,02 0,96 ± 0,02 18,5 < 0,000 01
МЩКТПХ, г/см2 Дтчата 0,71 ±0,04 0,75 ±0,05 0,85 ±0,03 0,79 ±0,03 0,90 ±0,02 1,00 ± 0,04 0,97 ±0,05 6,11 < 0,000 01
Хлопчики 0,63 ± 0,00 0,67 ±0,02 0,67 ±0,03 0,76 ±0,03 0,84 ± 0,03 0,90 ± 0,04 0,93 ± 0,03 11,81 < 0,000 01
Вся група 0,69 ± 0,03 0,70 ±0,03 0,76 ±0,03 0,78 ±0,02 0,88 ± 0,02 0,95 ±0,03 0,95 ± 0,02 13,5 < 0,000 01
МЩКТСК, г/см2 Дтчата 0,72 ±0,03 0,77 ±0,04 0,83 ±0,03 0,80 ± 0,03 0,83 ± 0,02 0,94 ± 0,04 0,86 ± 0,03 3,21 0,007
Хлопчики 0,68 ± 0,02 0,78 ±0,02 0,76 ±0,02 0,84 ± 0,03 0,89 ± 0,03 0,94 ± 0,04 0,92 ± 0,04 5,95 < 0,000 01
Вся група 0,71 ±0,02 0,77 ±0,02 0,80 ± 0,02 0,82 ±0,02 0,85 ± 0,02 0,94 ±0,03 0,90 ± 0,03 7,67 < 0,000 01
Примтки: МЩКТВС—мшеральна щ'тьн'кть кктково/ тканини на р'/вн/ всього скелета, МЩКТПХ—мшеральна щ'тьн'кть на р'/вн/ поперекового в/'дд/лу хребта, МЩКТСК—мшеральна щ'тьн'кть кктково/ тканини на р'/вн/ проксимального в/'дд/лу л ¡во)' стегново/
к'ктки.
Таблиця 3. Показники ттобудови в Ытей залежно в/д вшу та стат!
Вшова група, роки 10 11 12 13 14 15 16 Г Р
п 9 26 24 33 44 23 9
Жирова маса, г Двчата 10 611,47 ± 1109,11 15 917,61 ± 2290,00 13 478,80 ± 1554,49 16 247,99 ±1673,28 15 759,65 ± 940,68 18 432,85 ± 1640,23 24 986,27 ± 6230,64 2,73 0,018
Хлопчики 7104,80 ± 1221,40 13 998,41 ± 2732,44 15 171,22 ± 1915,63 13 503,77 ±2033,36 8915,50 ±678,70 11 672,23 ± 1900,94 11 732,00 ±2750,30 1,29 0,272
Вся група 9832,21 ± 1012,27 14 884,19 ± 1786,65 14 325,01 ± 1219,22 14 834,30 ± 1326,68 13 270,87 ±814,92 14 905,57 ± 1430,36 16 150,09 ±3356,59 0,95 0,46
Знежи-рена маса, г Двчата 26 528,70 ± 1976,62 31139,16 ± 2380,67 32 942,20 ± 1108,83 32 165,63 ±1361,35 33 933,44 ±842,30 37 382,21 ± 1279,77 35 849,77 ±3895,37 3,56 0,004
Хлопчики 25 722,60 ± 1072,80 31 289,94 ± 1632,45 32 379,33 ± 1264,17 40 800,59 ± 1578,86 45 136,19 ± 1453,43 51 315,55 ± 2756,81 49 424,38 ± 1196,89 19,02 <0,000 01
Вся група 26 349,57 ± 1524,83 31 220,35 ± 1377,44 32 660,76 ± 824,39 36 613,94 ± 1282,68 38 007,17 ± 1107,63 44 651,78 ± 2130,87 44 899,51 ±2641,97 13,27 <0,000 01
Жирова масса, % Двчата 27,27 ± 1,01 31,08 ±2,52 27,08 ±1,80 31,51 ±1,86 30,09 ±1,22 31,23 ± 1,74 38,37 ± 5,89 1,53 0,18
Хлопчики 20,65 ±2,15 26,89 ± 2,87 29,76 ±2,67 22,66 ±2,09 15,66 ±0,80 17,18 ± 1,77 17,85 ±3,13 5,57 <0,000 01
Вся група 25,80 ±1,29 28,83 ± 1,94 28,42 ±1,60 26,95 ±1,59 24,84 ± 1,34 23,90 ± 1,93 24,69 ± 4,32 1,09 0,371
Результати дослщження та |'х обговорення
Антропометричнi характеристики обстежених дггей залежно вiд вiку та стал наведеш в табл. 1 та 2.
Обстежеш групи дiтей вiрогiдно вiдрiзнялись за ан-тропометричними характеристиками, а саме за масою тша та зростом. Вiк та стать не впливали на варiабель-нють показника 1МТ обстежених дiтей (табл. 1).
Проведений дисперсшний аналiз виявив вiрогiд-ний вплив вiку на варiабельнiсть показникiв МЩКТ (табл. 2). Встановлено вiрогiдне збiльшення показни-ив МЩКТ на рiвнi всього скелета, поперекового вщ-дiлу хребта та проксимального вщдшу лiво! стегново! истки з вшом як у дiвчаток, так i у хлопчикiв.
За показниками тшобудови визначенi вiрогiднi вщ-мiнностi показника знежирено! та жирово! маси залежно вiд стаи та вшу (табл. 3).
Пстограми розподшу пацieнтiв за показниками мь нерально! щiльностi истково! тканини на рiвнi попере-
кового вщдшу хребта та проксимального вщдшу стегново! истки у дiвчаток та хлопчиив наведенi на рис. 1.
Вплив в'1ку на показниким'шерально'Ущ'шьност'1 кстковоУтканини в р'1знихд'лянкахскелета
Вщмшносп показниив МЩКТ та тшобудови мiж групами залежно вщ вшу визначали за допомогою критерш Шеффе (Scheffe's test).
У дiвчаток 14 (р = 0,02) та 15 роив (р = 0,02) ви-явленi вiрогiднi вiдмiнностi МЩКТВС порiвняно з 10-рiчними. Крiм того, 15^чш дiвчата мали бшь-шу МЩКТВС порiвняно з вiковою групою 13 ро-кiв (р = 0,02). Показники МЩКТПХ були вiрогiдно вищi у дiвчаток 11 (р = 0,06), 13 (р = 0,03) та 15 роив (р = 0,05) порiвняно з 10^чними. МЩКТСК ви-значена вiрогiдно вищою в дiвчат 16 роив (р = 0,038) порiвняно з 10^чними. За мiнеральною насиченiстю скелета встановлено вiрогiдне збiльшення показника в 14 (р = 0,03), 15 (р = 0,001) i 16^чних (р = 0,02)
Рисунок 1. Пстограми розподшу пац'кнт'шза показниками мнеральноУщ'шьностiк'ктково'Утканини Прим!тки: А — мнеральна щшьнкть к'ктково'У тканини на рiвнi поперекового в'дд'лу хребта (у дiвчаток), Б — мне-ральна щ'тьн'кть к'ктково'Утканини на р'вн проксимального в'дд'тул'во'УстегновоУк'ктки (у д'шчаток), В — мнераль-на щ'тьн'кть к'ктково'Утканини нар'вн поперекового в'дд'тухребта (ухлопчикв), Г — мнеральна щ'тьн'кть к'ктково'У тканини на р'вн проксимального в'дд'лул'во'УстегновоУк'ктки (ухлопчикв).
дiвчат nopiBMHO з 10^чними. Показник жирово'1 маси та ïï частка (%) у дiвчат вipoгiднo не вiдpiзнялись залежно вщ BiKy. Щодо знежирено'1 маси, то у вшовш rpyni 15 рошв спoстеpiгався вipoгiднo вищий показник TOpiB^TO з 10-piчними (р = 0,01).
У хлопчишв вipoгiдне збiльшення МЩКТВС пopiв-няно з 10-piчними виявлено у вшовш rpyni 15 рошв (р = 0,03); пopiвнянo з 11^чними — у вiкoвих групах 14 (р = 0,03), 15 (р = 0,0002) та 16 рошв (р = 0,04); пopiв-няно з 12^чними — у вшових групах 14 (р = 0,04), 15 (р = 0,00002) та 16 рок1в (р = 0,008). МЩКТПХ у хлопчишв е вipoгiднo вищою пopiвнянo з 11^чними у вiцi 14 (р = 0,03), 15 (р = 0,001) та 16 рошв (р= 0,004); пopiвня-но з 12^чними — у вщ 14 (р = 0,007), 15 (0,0007) та 16
рошв (р = 0,0007). Щодо МЩКТСК вipoгiдне зростання показнишв встановлено у 15^чних хлoпцiв пopiвнянo з 11-piчними (р = 0,024) та 12^чними (р = 0,008). Мше-ральна насиченiсть кiсткoвoï тканини вipoгiднo збшьшу-валась з вшом пopiвнянo з 10-piчними — у вшових групах хлoпцiв 15 (р = 0,06) та 16 рошв (р = 0,02); пopiвня-но з 11^чними — у вшових групах 14 (р = 0,0001), 15 (р = 0,000001) та 16 рошв (р = 0,002). За жировою ма-сою вipoгiдних вщмшностей залежно вщ вшу у хлоп-чикiв не встановлено. Частка жирово'1 маси у 14^чних (р = 0,029) хлoпчикiв вipoгiднo зб1льшувалась пopiв-няно з 11^чними; а також у 14 (р = 0,03) та 15-pi4-них (р = 0,028) — пopiвнянo з 12^чними хлопчиками. За знежиреною масою виявленi вipoгiднi вiдмiннoстi
-о- - Д1вчата
Хлопц1
30 000 25 000 20 000 15 000 10 000 5000 0
А
.О-.
—о-' -■
s
10 11 12 13 14 15 16 Роки
Рисунок 2. Показники мшерально'1 щ 'тьност! юстково)' тканини на р'шш всього скелета (А), поперекового Bid-д'лухребта (Б) та проксимального в'дд'лул'шо! стегново)'
к'ктки (В)у дтейзалежно Bid в'жу Примтка: * — в'рог'дн'кть р'1зниц'1 в показниках p < 0,01.
Рисунок 3. Показники жировоï (А), знежиреноï (Б) маси та в'дсоткажирово'1 маси (В) у дтей залежно вid вку та стат'1 Прим '1тка: * — p < 0,01, * — p < 0,001.
nopiB^HO з 10^чними хлопчиками у вшових групах 14 (р = 0,019), 15 (р = 0,0005) та 16 роив (р = 0,005); nopiB-няно з 11^чними — у вiкoвих групах 13 (р = 0,015), 14 (р = 0,0005), 15 (р < 0,00001) та 16 роив (р = 0,0004).
Таким чином, показники МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК збшьшуються з вшом, досягаючи вipoгiд-них вщмшностей пopiвнянo з показниками 10^чних дiтей у вiкoвих групах 14—15 роив.
Вплив cmami на показники МЩКТ та тшобудови в обстежених дтей_
Графши показниив МЩКТ та тшобудови залежно вщ вшу та стаи наведено на рис. 2—3.
При аналiзi дослщжуваних даних МЩКТ та тшобудови у 10^чних дней виявлено лише вipoгiдну piзницю в показниках жирово'1 маси, у давчаток дана величина була вipoгiднo вищою (р = 0,02). В 11^чних шкoляpiв статевих вщмшностей у дослщжуваних величинах не виявлено.
У 12^чних дiвчатoк показники МЩКТ на piвнi всього скелета (р = 0,007), проксимального вщдшу ль во'1 стегново'1 кiстки (р = 0,04) та поперекового вщдшу хребта (р = 0,005) були вipoгiднo вищими пopiвнянo з ix oднoлiтками. Виявленi вiдмiннoстi зумoвленi осо-бливостями статевого дoзpiвання дiтей, яке у школя-рок настае рашше, нiж у xлoпцiв, на 1—2 роки. У се-редньому у 12 роив у дiвчатoк з'являеться менархе, ш-сля якого темпи росту сповшьнюються, а, вiдпoвiднo, i швидисть мiнеpалiзацiï кiсткoвoï тканини.
У 13—15 piчниx дiтей виявлено вipoгiднi вiдмiннoстi лише в тiлoбудoвi та зросп, що зумовлено впливом статевих гормошв. У хлопчиив вiдмiчаеться вipoгiднo вищi показники зросту в 13 (р = 0,008), 14 (р = 0,0002) та 15 роив (р = 0,003). У 16 роив вipoгiднoï piзницi в даних показниках не виявлено. Також у хлопчиив, починаючи iз 13^чного вшу, зростае показник знежирено'1 маси, який вipoгiднo вищий пopiвнянo iз дiвчатками в 13 (р = 0,008), 14 (р = 0,00001), 15 роив (р = 0,002). У 16^чних хлопщв даний показник залишаеться вipoгiднo вищим (р = 0,032) пopiвнянo зi шкoляpками-oднoлiтками.
У дiвчат iз 12^чного вiку зростае вiдсoтoк жирово'1 маси. Даний показник вipoгiднo вищий у 13 (р = 0,004), 14 (р = 0,00001), 15 роив (р = 0,0001). У 16^чних дiвчат вщсоток жирово'1 маси е вipoгiднo вищим пopiвнянo з хлопцями-однолггками (р = 0,01).
Показник жирово'1 маси вipoгiднo вiдpiзнявся лише у 14- (р = 0,00008) та 15^чних дiвчат (р = 0,014) пopiвнянo з хлопцями. Таким чином, виявлеш статевi вщмшносп у показниках МЩКТ та тшобудови обу-мoвленi особливостями статевого дoзpiвання.
Обмеження отриманих результатiв_
Незважаючи на те, що проведене дослщження з метою визначення нормативних референтних даних щодо показ-ниив МЩКТ та тшобудови у дней та пщттив piзнoгo вiку та статi — перше в Укра'М, е певш обмеження стосовно ви-користання отриманих нами результат: мала кщьисть да-тей у вiкoвиx групах 10 та 16 роив; використання ареально'1 (площинно'1), а не об'емно'1 (волюметричноГ) МЩКТ.
Висновки
1. Проведене дослщження е першим в Укра'ш сто-совно створення бази референтних нормативних даних щодо мiнеpальнo'i щiльнoстi кiсткoвo'i тканини та показниив тшобудови (жирово'1 маси, знежирено'1 маси та вщсотка жирово'1 маси) у дiтей та пщлп"йв Украши.
2. Вiк вipoгiднo впливае на ваpiабельнiсть показни-ив мiнеpальнo'i щiльнoстi кiсткoвo'i тканини та тшобудови у дией та пщлп-ив.
3. МЩКТ на piвнi всього скелета, поперекового вщдшу хребта та проксимального вщдшу лiвo'i стегново'1 кiстки вipoгiднo вища у дiвчатoк 12 poкiв (p < 0,01) пopiвнянo з хлопчиками.
4. Змши у тiлoбудoвi обстежених дггей oбумoвленi статевим димopфiзмoм. У дiвчатoк 14—15 poкiв спо-стеpiгаються вipoгiднo вищi показники жирово'1 маси (p < 0,001) та у 13—16 роив — вщсотка жирово'1 маси (p < 0,01—0,001), натомють у хлопчиив в 13—16 роив — знежирено'1 маси (p < 0,01—0,001).
Список л^ератури
1. Поворознюк В.В. Структурно-функщональний стан истково! тканини у датей // ПАГ. — 1997. — № 6. — С. 49-54.
2. Поворознюк В.В. Захворювання истково-м'язово! сис-теми в людей рiзного вшу (вибраш лекци, огляди, статтi): У 3 т. — К., 2009.
3. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и кост-но-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.
4. Arabi A., Nabulsi M., Maalouf J. et al. Bone mineral density by age, gender, pubertal stages, and socioeconomic status in healthy Lebanese children and adolescents // Bone. — 2004. — 35(5). — P. 1169-1179.
5. Bachrach L. Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence // Trends Endocrinol. and Metab. — 2001. — 12 (1). — P. 22-28.
6. Bachrach L.K. Osteoporosis and measurement of bone mass in children and adolescents // Endocrinol. Metab. Clin. North. Am. — 2005. — 34. — P. 521-535.
7. Baim S., Leonard M.B., Bianchi M.L. et al. Official Positions of the International Society for Clinical Densitometry and executive summary of the 2007 ISCD Pediatric Position Development Conference // J. Clin. Densitom. — 2008. — 11. — P. 6-21.
8. Boot A.M., Ridder M.A., Pols H.A. et al. Bone mineral density in children and adolescence: relation to puberty, calcium intake and physical activity // J. Clin. Endocrinol. Metab — 1997. — 82. — P. 57-62.
9. Boroncelli G.I., Saggase G. Critical age and stages of puberty in the accumulation of spinal and femoral bone mass: The validity of bone mass measurements // Horm. Res. — 2000. — 54 (Suppl. 1). — P. 2-8.
10. Clark E.M., Ness A.R., Bishop N.J. et al. Association between bone mass and fractures in children: a prospective cohort study // J. Bone Miner. Res. — 2006. — 21. — P. 1489-1495.
11. Cooper J.E., Westlake S., Harvey N. et al. Review: developmental ogigins of osteoporotic fracture // Osteoporos. Int. — 2006. — 17. — P. 337-347.
12. Del Rio L., Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density of the lumbar spine in white Mediterranean Spanish
children and adolescents: changes related to age, sex, and puberty // Pediatr. Res. — 1994. — 35 (3). — P. 362-366.
13. Eastell R., Lambert H. Diet and healthy bones // Calcif. Tissue Int. — 2002. — 70 (5). — P. 400-404.
14. Faulkner R.A., Bailey D.A., Drinkwater D.T. Bone Densitometry in Canadian children 8-17 years of age // Calcif. Tissue Int. — 1996. — 59. — P. 344-351.
15. Fujita Y., Katsumata K., Unno A. Factors affecting peak bone density in Japanese women // Calcif. Tissue Int. — 1999. — 4. — 107-11.
16. Gilsanz V. Bone density in children: review of the available techniques and indications // European J. of Radiology. — 1998. — 26. — P. 177-182.
17. Glastre C., Braillon P., David L. et al. Measurement of bone mineral content of lumbar spine by dual energy X-ray absorptiometry in normal children: correlations with growth parameters // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1990. — 70. — P. 1330-1333.
18. Goksen D., Darcan S., Cocer M. et al. Bone mineral density of healthy Turkish children and adolescents // J. Clinical Densitimetry. — 2006. — 9 (1). — P. 84-90.
19. Gordon C.M., Bachrach L.K., Carpenter T.O. et al. Dual energy X-ray absorptiometry interpretation and reporting in children and adolescents: the 2007 ISCD Pediatric Official Positions // J. Clin. Densitom. — 2008. — 11. — P. 43-58.
20. Haeney R.P., Abrams S., Hughes D.B. et al. Peak bone mass // Osteoporos. Int. — 2000. — 11. — P. 985-1009.
21. Hernandez C.J., Beaupre G.S., Carter D.R. A theoretical analysis of the relative influences of peak BMD, age-related bone loss and menopause on the development of osteoporosis // Osteoporos. Int. — 2003. — 14. — P. 843-7.
22. Hirota T., Hirota K. Exercise and other lifestyle factors for prevention of osteoporosis during growth and young adulthood // Clin. Calcium. — 2002. — 12. — P. 489-94.
23. Ho A.Y., Kung A.W. Determinants of peak bone mineral density and bone area in young women // J. Bone Miner. Metab. — 2005. — 23. — P. 470-5.
24. Iki M., Kagamimori S., Kagawa Y., Matsuzaki T. et al. Bone mineral density of the spine, hip and distal forearm in representative samples of the Japanese female population: Japanese population-based osteoporosis (JPOS) study // Osteoporos. Int. — 2001. — 12. — P. 529-37.
25. Ishikawa K., Ohta T. Radial and metacarpal bone mineral density and calcaneal quantitative ultrasound bone mass in normal Japanese women // Calcif. Tissue Int. — 1999. — 65. — P. 112-6.
26. Kroger H., Kotaniemi A., Vainio P. et al. Bone densitometry of the spine and femur in children by dual energy X-ray absorptiometry // Bone and Mineral. — 1992. — 17. — P. 75-82.
27. Lim J.S., Hwang J.S., Lee J.A. et al. Bone mineral density according to age, bone age, and pubertal stages in Korein children and adolescents // J. Clinical. Densitimetry. — 2010. — 13 (1). — P. 68-76.
28. Lu P.W., Briody J.N., Ogle G.D. Bone Mineral Density of total body spine and femoral neck in children and young adults: a cross sectional and longitudinal study // J. Bone Mier. Res. — 1994. — 9. — P. 1451-1458.
29. Rio L., Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density of the lumbar spine in white mediterranean Spanish children and adolescence: changes related to age, sex and puberty // Pediatr. Res. — 1994. — 35. — P. 362-366.
30. Sabatier J.P., Souquieres G., Benmalk A. et al. Evoluation of lumbar bone mineral content during adolescence and adulthood: a longitudinal study in 395 healthy females 10-24 years of age and 206 premenopausal women // Osteoporosis Int. — 1999. — 9. — P. 476-482.
31. Schonau E. Problems of bone analyses in childhood and adolescence // Pediatr. Nehprol. — 1998. — 12. — P. 420-429.
32. Semeao E.J., Jawad A.F., Stouffer N.O. et al. Risk factors for low bone mineral density in children and young adults with Crohn's disease // J. Pediatr. — 1999. — 135. — P. 593-600.
33. Takahashi Y., Minamitani K., Kobayashi Y. et al. Spinal and femoral bone mass accumulation during normal adolescence:comparision with female patients with sexual precocity and with hypogonodism // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1996. — 81. — P. 1248-1253.
34. Van der Sluis I.M, van den Heuvel-Eibrink M.M., Hahlen K. et al. Altered bone mineral density and body composition, and increased fracture risk in childhood acute lymphoblastic leukemia // J. Pediatr. — 2002. — 141. — P. 204-210.
35. Wosje K.S., Specker B.L. Role of calcium in bone health during childhood // Nutr. Rev. — 2000 — 58. — P. 253-68.
OTPMMQHO 25.02.12 ■
