CC BY
66
© I. В. Челпанова
УДК 611. 833. 5:611. 16]-0. 18-0. 19 I. В. Челпанова
М1КРОСТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ТКАНИН СЕРЕДИННОГО НЕРВА Б1ЛИХ
ЩУР1В В НОРМ1
Львiвський нацюнальний медичний унiверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
Дана робота е фрагментом комплексно! науко-во-дослiдноI роботи кафедри пстологи, цитологiI та ембрюлоги Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького «Лектино- та iмуногiстохiмiчний аналiз вуглеводних детермiнант нормальних та патолопчно змiнених клiтин та тканин», № державно! реестрацп 011311000207.
Вступ. Судинно-нервовий фактор, пщфунтям якого е порушення iннервацiI та кровопостачання перифермних нервiв, лежить в основi патогенезу нейропатiй [3,4].
У зв'язку iз значним поширенням дано! патологи, рiзноманiтнiстю ускладнень, важкiстю проявiв та складнютю у пiдборi лiкування необхщним е глибоке та комплексне вивчення питань, що стосуються змiни мiкроскопiчно! оргаызаци структур периферiйних нервiв. Вивчення мiкроскопiчно! будови структурних компонентiв серединного нерва щура в нормi е акту-альним питанням пов'язаним, перш за все, з широким використанням !х у вивчен рiзноманiтних, експе-риментально змодельованих патологiчних процеЫв [1,2,5,7]. На даний час лишаеться невисвiтленим питання, щодо структурно! оргаызацп серединного нерва щурiв в нормк
Велике значення в процесi ствставлення отри-маних даних патологи на рiзних термiнах експери-менту неможливе без уяви про стан морфолопчних показникiв у нормi. Напрямок даного доогмдження може мати практичне застосування та слугувати для проведення наступних з метою розробки нових дiагностичних i профтактичних заходiв, та !х застосування [8,9,10].
Вважаемо, що дослщження у даному напрямку е актуальним як з точки зору морфологи, так i з точки зору практично! медицини, осюльки отриман нами результати можуть бути застосованi у практична експериментальнiй морфологi! з метою поглиблен-ня уявлень, про структурну оргаызацю серединного нерва щура в нормк
Метою досл1дження дано! роботи було висв^-лення питань мiкроструктурно! будови серединного нерва щура в нормк
Об'ект I методи досл1дження. У дослiдi ви-користовували 10 бтих щурiв-самцiв лiнi! Вiстар масою 100 г. Ус тварини утримувалися в умовах в^ варiю, i робота з ними вщповщала «Правилам про-ведення робiт з використанням експериментальних
тварин» та згiдно положень «бвропейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та Ыших навчальних цiлей» (Страсбург, 1986), загальних етичних принцитв екс-периментiв на тваринах, прийнятих I Нацюнальним конгресом Укра!ни по биоетицi (Ки!в, 2001г), Закону Укра!ни № 3447-IV «Про захист тварин вщ жорстоко-го поводження».
Забiр матерiалу для мiкроскопiчного доотджен-ня здмснювали пiсля евтаназi! щурiв шляхом де-капiтацi!! пiсля передозування ефiрного наркозу. Тканину серединного нерва забирали оперативним шляхом та фксували взятий матерiал у 10 % розчин формалiну, ущiльнювали i заливали у парафн Зрiзи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксилiном I еозином. Мiкроскопiчнi дослiдження та фотографу-вання препара^в здiйснювали з використанням ми кроскопа МБИ-1 та цифровим фотоапаратом 1Ч1соп Р3100 при збiльшеннi: ок. х 7, об. х 20 [6].
Результати дослщжень та Ух обговорення. В результат проведених мiкроскопiчних дослщжень морфологiчно! органiзацi! серединного нерва щура в норм^ було з'ясовано, що серединий нерв щура в нормi ззовн вкритий сполучнотканинною обо-лонкою, що називаеться епiневрiй. В цм оболонцi мiститься велика кiлькiсть макрофапв, адипоцитiв, фiбробластiв, добре розвиненi волокнист компо-ненти. В товщi епшеврю розташовуються дрiб-нi кровоноснi судини, оточен пухкою сполучною тканиною. Серед ланок гемомiкроциркуляторного русла чiтко прослщковуються артерiоли, капiляри та посткапiлярнi венули (рис. 1, 2).
Вщ епшеврю в глибину нервового волокна врос-тають сполучнотканиннi перетинки якi формують периневрм. Ця оболонка являе собою структурну одиницю перифермного нерва, що розмежовуе нервовий стовбур на окремi пучки мiелiнових нервових волокон. На поперечному перерiзi периневральна оболонка представлена невеликим вмютом кола-генових волокон та клггинних елементiв фiброблас-тичного ряду. В товщi периневрю розташовуеться велика кiлькiсть периневральних судин, як пред-ставленi окремими гемокаптярами, артерiолами, венулами.
При вростаннi сполучно! тканини яка вщокрем-люеться вiд периневрю вглиб нервових пучюв фор-муеться ендоневрм. У ендоневральнiй оболонцi
Рис.1. Mорфологiяструктурних компонен^всеред-инного нерва щура в нормi. Забарвлення гематокси-лiномтаеозином.Об. 20,ок.7.
1 - ендоневрiй; 2 - епiневрiй;
3 -судинно-нервовий пучок в складi епiневрiю;
4-мieлiновi нервовiволокна.
розташованi капiляри. У складi епiневрiю та пери-неврiю серединного нерва ми спостер^али бiльш виражену васкуляризацю у порiвняннi з ендоневри ем серединного нерва щура в нормк
Висновки. В результатi проведеного мiкро-структурного вивчення будови тканин серединного нерва щура в нормi нами було встановлено, що вш мае набiр морфологiчних елемен^в притаман-них загальному плану будови перифершних нервiв. Нами було з'ясовано, що в складi епiневрiю та пе-риневрiю серединного нерва добре розвинена система мiкроциркуляцN представлена артерюлами,
Рис. 2. МорОолопчне зо^аменнягемнм^роцирк^ ляторного русла пери -, та ендоневральноГ оболонки середианого нерващ^свнсфнк^барвлрнсяаема-токсилшом та еозином. Об. 20, ок. 7 1- ендооевр1й;2- периневрiй; 3 - епшеврш;
4 - м'еоове волокно; 5 - судиниа-нзрвовиН печок в складi епiневрiю.
капiлярами та венулами. Васкуляриза^я ендонев-рально!' оболонки у порiвняннi з кровопостачанням епшеврю та периневрiю розвинена набагато слаб-ше. Можна стверджувати, що таке стввщношення -удинне-свмемееын-нелемеутЗ вт^ окрамих не рвн-вих волокон свiдчить про наявнють у складi нерва ррр'хрр «нерв-фив», усуухе-ня я^кн^о, при панаи лрпрприсморваьмо ушксвузеннуокремих ^(—j^okc^h i порушення проведення нервового iмпульсy.
Перспективи иадальшио дослщжен-. спективi плануеться бiльш детальне вивчення струк-Туун010рган.ирур ПерсМВуИСУСенерУнЗССКИоИР-таннсн метод—о ¡манер ти лестинопствм1 мв'.
Л1тература
2.
3.
Бобрик I. I. Загальш законом1рност1 анг1огенезу м1кроциркуляторного русла / I. I. Бобрик, В. Г. Черкасов // Вюник морфологи. - 2001. -Т. 7, № 1. -С. 1-4.
Геращенко С. Б. Перифермний нерв (нейро-судинно-десмальш взаемовщношення в норм1 та при патологи) / С. Б. Геращенко, О. I. Дельцова, А. К. Коломмцев, Ю. Б. Чайковський. - Т.: «Укрмедкнига», 2005. - 341 с. Волошин П. В. Анал1з поширеност1 та захворюваност1 на нервов1хворобив УкраТш/ П. В.Волошин,Т.С.М1щенко// М1жнародний невролог1чний ж-л. - 2006. - С. 9-13.
4. Гусев Е. И. Рассеянный склероз и другие демиелинизирующиезаболевания/ Е.И. Гусев,И.А. Завалишин,А.Н.Бой-ко. - 2004. - 526 с.
5. Касымов Э. К. Гистотопография и состав микроциркуляторного русла седалищного нерва крысы / Э. К. Касымов // Архив анатомии, гистологии и ембриологии. - 1989. - Т. 97, №11. - С. 15-20.
6. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Л., 1969. - 406 с.
7. Умовист М. Н. Современные представления о строении и функции оболочек нерва / М. Н. Умовист, Ю. Б. Чайковский // Архив анатомии, гистологии и ембриологии. - 1987. - Т. ХС11, №1. -С. 89-96.
8. Glauert A. M. Fixatson, dehydration and embedding of biologicalspecimens. - In: Practical methods in electron microscpi / A. M. Glauert. - North-Hollond ( American Elsevier), 1975. - 207 p.
9. Stempac J. G. An improved staining method for electron microscopy / J. G. Stempac, R. T. Ward // J. Cell Biology. - 1964. -Vol. 22. - P. 697-701.
10. Reynolds E. S. The use of lead citrate at high pH as an electronopague stain in electron microscopy / E. S. Reynolds // J. Cell. Biology. - 1963. - № 17. - P. 208-212.
удк 611. 833. 5:611. 16]-0. 18-0. 19
М^РОСТРУКТУРНА ОPГAHiЗAЦiЯ ТКАНИН СЕРЕДИННОГО НЕРВА БiЛИX ЩУPiB В HOPMi
Челпанова i. В.
Резюме. Представлена нами праця детально висвгглюе морфолопчну органiзацiю структурних компонент серединного нерва щурiв в нормг Зазначимо, що судинно - нервовий фактор, пщфунтям якого е порушення iннервацiI та кровопостачання периферiйних нервiв, лежить в основi патогенезу нейропатй Враховуючи значне поширення дано! патологи, рiзноманiтнiсть ускладнень, важкiсть проявiв та складнють у пiдборi лiкування необхщним е глибоке та комплексне вивчення питань, що стосуються змiни мiкроскопiчноI органiзацiI структур периферiйних нервiв. Вивчення мiкроскопiчноI будови структурних компонентiв серединного нерва щура в нормi е актуальним питанням, пов'язаним, перш за все, з широким використанням !х у вивченi рiзноманiтних, експериментально змодельованих патолопчних процесiв. У дослд використовували 10 бiлих щурiв-самцiв лши Вiстар масою 100 г.
В результат проведеного мiкроструктурного вивчення будови тканин серединного нерва щура в нормi нами було встановлено, що вш мае набiр морфологiчних елемен^в притаманних загальному плану будови перифермних нервiв. Нами було з'ясовано, що в dcr^i епiневрiю та периневрю серединного нерва добре розвинена система мiкроциркуляцiI представлена артерiолами, капiлярами та венулами. Васкуляриза^я ендоневрально! оболонки у порiвняннi з кровопостачанням епiневрiю та периневрю розвинена набагато слабше. Можна стверджувати, що таке спiввiдношення судинно-стромальних елеменпв та окремих нерво-вих волокон свщчить про наявнiсть у dcr^i нерва бар'еру «нерв-кров», порушення якого, при патологи, при-зводить до ушкодження окремих волокон i порушення проведення нервового iмпульсу.
Ключовi слова: серединний нерв, щур, норма.
УДК 611. 833. 5:611. 16]-0. 18-0. 19
МИКРОСТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ТКАНЕЙ СЕРЕДИННОГО НЕРВА БЕЛЫХ КРЫС В НОРМЕ
Челпанова И. В.
Резюме. Представленная нами работа детально освещает морфологическую организацию структурных компонентов срединного нерва крыс в норме. Сосудисто-нервный фактор, фундамент которого - нарушение инервации и кровоснабжения периферических нервов, лежит в основе патогенеза нейропатий. Учитывая существенную распространенность данной патологии, разнообразие осложнений, тяжесть проявлений и сложности в подборе лечения, необходимо глубокое и комплексное изучение вопросов, касательно изменений микроскопической организации структур периферических нервов. Изучение микроскопического строения структурных компонентов серединного нерва крысы в норме вопрос актуальный, связанный, в первую очередь, с широким применением их в изучении различных, экспериментально смоделированных патологических процессах.
В результате проведенного микроструктурного изучения строения тканей серединного нерва крысы в норме нами было установлено наличие морфологических элементов, характерных общему плану строения периферических нервов. Мы выяснили, что в составе эпиневрия и периневрия серединного нерва хорошо развита система микроциркуляции, которая представлена артериолами, капиллярами и венулами. Вас-куляризация эндоневральной оболочки, по сравнению с кровоснабжением эпиневрия и периневрия, намного слабее. Можно утверждать, что такое соотношение сосудисто-стромальных элементов и отдельных нервных волокон свидетельствует о наличии в составе нерва барьера «нерв-кровь», нарушение которого, при патологии, приводит к повреждению отдельных волокон, а также - нарушению проведения нервного импульса.
Ключевые слова: срединный нерв, крыса, норма.
UDC 611. 833. 5:611. 16]-0. 18-0. 19
Microstructural Peculiarities of the Medial Nerve Tissues of White Rats in Normal
Chelpanova I. V.
Abstract. Introduction and aim. To begin with I would like to say, that our scientific research reveals the morphological peculiarities of the structural components in the the medial nerve at normal conditions. The neurovascular factor is based upon the violation of innervations and vascularization of peripheral nerves,that underlying the pathogenesis of neuropathy. Due to widespread of this pathology, a variety of complications, severity of symptoms and difficulties with treatment selection required a deep and comprehensive study of the issues that relate to microscopical changes of peripheral nerve structures. Nowadays, the study of microscopic structure of peripheral nerve components is a topical task, because it is necessary in the study of various pathological processes experimentally simulated. In the future it is planned the more detailed study of the structural organization of peripheral nerves using the methods of immuno-and lektynohistochemystry.
Object and methods of investigation. Investigations were conducted on 10 Wistar line male rats, with mass 100g. All animals were kept in a vivarium conditions and work with them replied "The main rules of working with experimental animals". Gathering the material for microstructural studies were performed in rats after euthanasia by decapitation after an overdose of ether anesthesia. Medial nerve tissue were taken surgically and fixated in 10 %
formalin, compacted and embedded in paraffin. The sections 5-7 um thick subtle stained with hematoxylin and eosin. Microscopic examination and photographing of slides were carried out using a microscope MBY -1 and Nicon D3100 digital camera with zoom: ok. h 7 ob. h 20. solution.
Results. The medial nerve is composed of bundles of nerve fibers held together by connective tissue and surrounded by a sheath of dense connective tissue, known as epineurium, which contains blood and lymphatics vessels of the nerve. Within the epineurium. the nerve fibres arranged into bundles or fascicles. Each fascicle is surrounded by a connective tissue sheath called perineurium. This sheath is formed by many concentric layers of flattened fibroblasts-like cells; each layer is one cell thick. The cells of each layer (or sleeve) of the perineurium are joined at their edges by tight junctions so that each sleeve is a complete cylinder around the nerve fascicle. The perineurium provides a barrier to passage of materials, especially macromolecules, into or out of the fascicle. Within a fascicle, each nerve fiber is surrounded by a thin layer of connective tissue, known as endoneurium, which is composed of delicate collagenous and reticular fibers and flattened fibroblasts.
Conclusion. We found out, that in epineurium and perineurium of the medial nerve is a well developed system of microcirculation represented by arterioles,capillaries and venules. Vascularisation of endoneural shell is developed much weaker in comparison with the epineurium and perineurium blood supply. It can be argued that such relation of vascular-stromal elements and some separate nerve fibers indicates the presence in the nerve such barrier as "nerve-blood". Violation of this barrier in the pathology causes damage in some separate fibers and violates impuls conduction.
Key words: nervus medianus, rat, normal conditions.
Рецензент - проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 17. 02. 2014 р.
