CC BY
12
УДК: 613.1:664.641.12:577.118(477.63)
Е.М. Бтецька *, Н.М. Зубик *, С.Ф. Плачков **, С.А. Риженко ***, П.В. Переярченко ***
М1КРОЕЛЕМЕНТНИИ СКЛАД ПШЕНИЧНОГО БОРОШНА ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1 ТА ЙОГО ЗАЛЕЖН1СТЬ В1Д ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОР1В
Дтпропетровська державнамедична академiя*
кафедра загальног гтени
(зав. - д. мед. н., проф. Е.М.Бшецька)
Новомосковськарайонна сантарно-епiдемiологiчна станцiя** (гол. лкар - С. Ф.Плачков)
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя*** (гол. лкар - д. мед.н. С.А.Риженко)
Ключовi слова: селен, мгкроелементи, важк метали, пшеничне борошно, техногенне забруднення
Key words: selenium, trace elements, heavy metals, wheaten flour, environmental pollution
Резюме. Проведены исследования содержания селена и других биомикроэлементов в пшеничной муке с целью определения степени влияния на их концентрацию антропогенных и природных факторов, технологии переработки зерна, выращенного в различных сельских районах Днепропетровской области. Определены ведущие факторы, влияющие на уровень биотических и токсических металлов в муке. Установлено, что на микроэлементный состав муки влияют как антропогенные факторы загрязнения окружающей среды, так и геохимические особенности районов прорастания зерна и процессы зернообработки. Выявлено, что Днепропетровская область относится к территориям со средним уровнем микроэлементов селена и меди в пшеничной муке, что, на фоне сниженной концентрации в ней цинка и повышенного содержания свинца и кадмия, может негативно влиять на уровень здоровья населения региона.
Summary. The researches on selenium content and other biotic trace elements in a wheat flour are done to define degree of impact on their concentration of anthropogenic and natural factors, technologies of grain processing on territory of Dnepropetrovsk region. The leading factors which impact a level of biotic and toxic metals in flour are determined. It was established, that microelement content of flour depends both on anthropogenic factors of environmental pollution and geochemical features of areas of grain sprouting and grain processing. It was revealed, that Dnepropetrovsk region refers to the territories with an average level of selenium and cooper content in wheaten flour. On a background of the reduced concentration of zinc and increased lead and cadmium content this can indirectly impact level ofpopulation's health of a region.
Рiвень надходження мшроелемешгв до оргашзму людини значною мiрою залежить вщ !х вмюту в об'ектах довкшля. Надлишок чи недо-статня кшьюсть окремих хiмiчних елеменпв та !х сполук приводять до виникнення рiзних пато-лопчних сташв [7, 15], особливо в умовах зро-стання техногенного навантаження [8]. Надмiр-на хiмiзацiя та урбашзащя умов життя сучасно! людини призвела до збшьшення захворюваносп серцево-судинними хворобами, злояюсними но-воутвореннями, зниження рiвня репродуктивного здоров'я та скорочення тривалост життя [1, 8].
Ось чому в останш роки зросла увага вчених до проблеми забезпечення оргашзму людини металами-мшроелементами, серед яких важлива
роль належить селену, як надзвичаино важливо-му та недостатньо вивченому елементу [5, 7, 9, 11, 14].
Вщомо, що основним фактором, який впливае на величину забезпечення оргашзму людини селеном, являеться його вмют у груни, в зернових, борошш, хлiбобулочних виробах, як використовуються в даному репош, дiетичнi звички населення, а також вплив, пов'язаний з антропогенним забрудненням довкшля [7, 9, 12, 16]. В зв'язку з тим, що продукти переробки пшенищ на територи Украши забезпечують близько 50% вщ фiзiолоriчноl потреби населення у цьому мшроелемешг [5, 7] i вщображують його вмют у грушт, дослщження концентраци даного бютика, поряд з вивченням шших бютичних та
07/ Том XII/1
81
абютичних мшроелемеипв - цинку, мщ, свинцю та кадмiю у пшеничному борошнi е актуальным для вивчення рiвня забруднення важкими мета-лами об'ектiв довкiлля з можливютю подаль-шого визначення рiвня забезпеченосп населення есенцiальними та рiвня навантаження токсич-ними мiкроелементами.
Вищезазначене обумовило мету нашо! роботи - дослщити i дати гiгiенiчну оцiнку вмюту есенцiальних та токсичних мiкроелементiв у пшеничному борошш з визначенням впливу на !х рiвень геохiмiчних, антропогенних чинниюв та технологiй зернопереробки в умовах Дншро-петровсько! областi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено дослщження вмiсту селену, свинцю, кадмда, цинку та мiдi у пшеничному борошш рiзного гатунку (655 дослщжень), отри-маному з зерна, вирощеного на територи 8 сшьських районiв дшпроштров^ко! областi. Райони вiдрiзняються мiж собою за щiльнiстю населення, штенсившстда розвитку промис-ловостi, географiчним розташуванням. Так, на територи Дншропетровського, Нiкопольського, Криворiзького та Криничанського райошв роз-ташованi промисловi мiста та iндустрiальнi об'екти. В той же час Верхньодшпровський та Новомосковський райони е переважно сшьсь-когосподарськими з незначним промисловим потенщалом. Апостолiвський район характеризуемся неблагополучною екологiчною ситу-ацiею на фонi низького рiвня розвитку промисло-востi. Межевський район - переважно аграрний, але шдлягае iнтенсивному промисловому забруд-ненню трансграничного походження вщ сусщ-ньо! Донецько! областi. Крiм того, проведений аналiз борошна змiшаного походження з ураху-ванням привiзного зерна з шших областей Украши.
Дослiдження виконанi сумюно з лабораторiею санiтарно-гiгiенiчних дослiджень Дшпропетров-сько! обласно! санiтарно-епiдемiчноl станци (го-ловний лiкар - д.мед.н. С.А.Риженко)
Вiдбiр проб борошна проводили зпдно з ГОСТом 27668-88 «Мука и отруби». Вщбрат зразки висушували при температурi 40°С до постшно! ваги та зберпали при кiмнатнiй тем-пературi в сухому прохолодному мющ до початку аналiзу.
Пщготовку проб борошна для дослiдження на вмют селену проводили шляхом деструкци ор-ганiчних речовин на водянш банi в присутностi сумiшi азотно1, сiрчано! кислот та перекису водню, на вмiст iнших металiв - шляхом сухого озолшня при високих температурах з наступною
обробкою азотною та соляною кислотами. Дослщження виконували методом шверсшно! вольтамперометри на АВА-2 вiдповiдно
до юнуючих методик виконання вимiрювань. Як стандартш розчини використовували Мiждер-жавнi стандартш зразки складу розчишв iонiв селену, свинцю, кадмда, цинку та мщ Фiзико-хiмiчного iнституту НАН Укра!ни, м. Одеса.
Оцiнку отриманих даних проводили згiдно з нормативним документом «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, 1990 г.».
Отримаш результати опрацьоваш за допо-могою традицiйних методiв варiацiйноl статистики [6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз концентрацiй есенцiальних i токсичних мiкроелементiв у пшеничному борошш як мюцевого походження, так i змiшаного, свiдчить про те, що !х величини вiдповiдають вимогам саштарного законодавства (табл. 1). Виконати ппешчну оцiнку вмiсту селену було неможливо, оскшьки його вмiст у харчових продуктах в цшому, i в борошнi зокрема, на сьогодшшнш день не регламентуеться, що потребуе надежно! уваги, як для елемента подвшного есенцiадьного та токсичного значення [5, 14, 15].
Порiвнюючи отримаш нами даш стосовно селену з результатами дослщжень iнших вчених, слщ вiдзначити, що йому притаманна велика рiзниця коливань в задежностi вщ територи ви-рощування зерна. Вмют селену у пшеничному борошш Дшпропетровсько! обласп за середнiм значенням становить 0,178±0,0045 мг/кг i знахо-диться в межах величин, характерних для Ро-сшсько! Федераци, з урахуванням привiзних продуктiв (0,08-0,6 мг/кг) [5], дещо вище, нiж на територи Одесько! областi (0,088-0,145 мг/кг) [10]. У порiвняннi з даними [7], за якими кон-центрацiя селену у пшеничному зерш та зерно-продуктах на територи Украши у 90-х роках становила 0,28±0,1 мг/кг, середня концентращя цього елементу у пшеничному борошш на територи нашо! обласп нижча, що, можливо, пов'язано з особливостями джерел забруднення, метеоролопчними i геохiмiчними факторами, ландшафтною специфiкою та рiвнем доступностi мшроелементу для рослин [4], з суттевими втра-тами мiкроелементу в процес розмолу - до 1030% [5, 7], а також з чутливютю методу виз-начення, який не завжди наводиться авторами.
Середня концентращя свинцю у борошш Дшпропетровсько! обласп становить 0,16±0,0065 мг/кг, що в 1,22 раза вище даних (0,01 - 0,131 мг/кг), характерних для промислово-аграрного
репону Росшсько! Федераци [2]. Кадмiй у боро-шнi визначаеться в концентраци 0,039±0,0015 мг/кг, що в 1,8 раза вище максимального вмiсту даного токсиканту в борошш iнших промислово розвинутих територiй (0,001 - 0,0211 мг/кг) [1, 2]. Концентращя цинку за середшми показ-никами становить 5,61±0,26 мг/кг, що на 20%
нижче даних лтератури щодо його фонового рiвня у пшеничному борошш рiзноl якостi (7,0 -18,5 мг/кг) [9]. Середнш вмiст мщ у пшеничному борошнi Дшпропетровсько! областi становить 2,18±0,067 мг/кг, що вщповщае бюло-гiчним значенням для дано! харчово! сировини (1,0 - 2,9 мг/кг) [9].
Таблиця 1
Вмкт бютичних та аб1отичних метал1в у пшеничному борошн1 ДншропетровеькоТ
област1 р1зного походження (М±т)
Вид борошна Метали, мг/кг
8е Zn Си РЬ са
М1сцеве, ззерна, вирощеного на територ11 о,178±0,0045 5,61±0,26 2,18±0,067 0,160±0,0065 0,039±0,0015 Дн1пропетровсько1 област1
Зм1шанеб 3 урайуува™ прив1зного зерна 3 0,182±0,016 6,01±0,37 1,94±0,14 0,148±0,019 0,038±0,0058 1нших областей Укра1ни
ГДК* - 50,0 10,0 0,5 0,1 &
Прим1тка: Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, 1990г.
При аналiзi даних, наведених у таблищ 1, помина певна рiзниця вмюту металiв у пшеничному борошш, отриманому iз зерна, вирощеного на територи Дшпропетровсько! областi, у по-рiвняннi зi змiшаним борошном ВАТ «Дншро-млин», що е одним з основних постачальникiв борошна для хлiбозаводiв областi. Так, вмют свинцю, кадмiю та мiдi вищий у борошш мю-цевого виробництва, в той час як концентращя селену та цинку, навпаки, дещо вища у зм> шаному борошш. Проте iснуючi вiдмiнностi ста-тистично недостовiрнi та пояснюються тим, що частка привiзного зерна (Кiровоградська, Запо-рiзька, Микола!вська та Полтавська област^ становить лише 30% вщ загально! кiлькостi.
Вмiст металiв у пшеничному борошш в за-лежност вiд району Дшпропетровсько! областi наведений у таблищ 2. Аналiз цих результатiв свiдчить, що концентрацiя селену у пшеничному борошш iз зерна, вирощеного на територи области коливаеться в межах 0,156±0,017 мг/кг -0,206±0,01 мг/кг i вщповщае даним таких кра!н, як США (0,03-0,66 мг/кг), АнЫя (0,02-0,53 мг/кг), Венесуела (0,132-0,51 мг/кг), але вища, шж в кра!нах iз низьким вмютом селену у продуктах харчування - Фiнляндiя (0,005-0,120 мг/кг), Нова Зелацщя (0,004-0,09 мг/кг), бюгеох> мiчнi селендефiцитнi райони Китаю - 0,005-0,02 мг/кг [5]. Отже, Дшпропетровську область мож-
на вiднести до територш з середнiм вмiстом селену у пшеничному борошш.
Слщ пiдкреслити, що концентращя даного бютика у Новомосковському райош в серед-ньому в 1,3 раза вища у порiвняннi з промислово розвинутими районами област (р<0,01). Що ж стосуеться Верхньодншровського району, то вмiст селену в борошш вищий в 1,3 раза лише у порiвняннi з Ншопольським та Криворiзьким районами (р<0,05).
Концентрацiя свинцю у пшеничному борошш в рiзних районах област коливаеться вiд 0,131±0,0085 мг/кг до 0,257±0,025 мг/кг, тобто не перевищуе гшешчний норматив. Найвища концентращя свинцю характерна для пшеничного борошна з зерна, вирощеного на територи Апос-татвського району - 0,257±0,025мг/кг, що в 1,5 -2,5 раза вище, шж в шших районах обласп (р<0,001).
Вмют свинцю у борошш умовно «чистих» Новомосковського та Верхньодншровського рай-ошв у 1,2 - 1,6 раза (р<0,01) нижчий, шж у борошш райошв, що характеризуються значним розвитком промисловосп. Виняток становить вмют свинцю у пшеничному борошш Крини-чанського району, де вщсутня статистично зна-чуща рiзниця у порiвняннi з Верхньодш-провським районом. Необхщно вiдмiтити, що вмiст свинцю в Апостолiвському та Межевсь-
07/ Том XII/1
83
кому районах на 128 - 247% вищий (р<0,001) у порiвняннi з Новомосковським та Верхньодш-провським районами i знаходиться на рiвнi про-мислово розвинутих територш.
Кадмiй, як ксенобiотик, мiститься у пшеничному борошш у концентращях, що коли-
ваються вщ 0,026±0,0029 мг/кг до 0,057±0,0051 мг/кг. Иого вмют у борошнi в 1,4 - 1,7 раза вищий у Криворiзькому (р<0,001) та Крини-чанському (р<0,01) районах у порiвняннi з Верхньодншровським та Новомосковським районами.
Таблиця 2
Вмкт м1кроелемент1в у пшеничному борошш по районах Дншропетровськот област1,
мг/кг (М±т)
Район спостереження 8е Zn Си РЬ са
Апостолшський 0,166±0,014 9,05±0,77 2,02±0,17 0,257±0,025 0,026±0,003
Верхньодн1провський 0,199±0,014 3,04±0,20 2,64±0,18 0,131±0,009 0,035±0,0025
Дн1пропетровський 0,169±0,013 7,28±0,42 1,95±0,16 0,166±0,008 0,044±0,0046
Кривор1зький 0,156±0,017 4,26±0,15 2,27±0,08 0,158±0,01 0,057±0,005
Криничанський 0,171±0,012 4,82±0,28 2,13±0,11 0,135±0,006 0,047±0,005
Межевський 0,195±0,012 7,73±1,0 2,51±0,16 0,168±0,0083 0,03±0,0009
Н1копольський 0,158±0,018 5,7±0,21 1,38±0,11 0,156±0,006 0,043±0,0041
Новомосковський 0,206±0,01 3,61±0,14 2,52±0,11 0,104±0,008 0,034±0,0027
ГДК* - 50,0 10,0 0,5 0,1
Прим1тка: 1990 г.
Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов,
Концентращя цинку коливасться вщ 3,04±0,2 мг/кг до 9,05±0,77 мг/кг, що вщповщае нижнiй меж бюлопчно! норми для пшеничного бо-рошна. Вмiст даного бiотичного мiкроелементу, як i свинцю, у 1,2 - 2,4 (р<0,001) раза вище у промислово розвинутих районах у порiвняннi з умовно «чистими». Вмiст цинку в борошш Апос-толiвського та Межевського райошв знаходиться на рiвнi вмiсту у промислово забруднених районах.
Концентращя мщ за середнiми величинами у пшеничному борошш коливасться вщ 1,38±0,11 мг/кг до 2,64±0,18 мг/кг та, на вщмшу вiд iнших металiв, мае дещо iншi особливостi. Так, у Верхньодшпровському та Новомосковському районах вона в 1,2 - 1,9 раза вища у порiвняннi з вмютом у борошш Дшпропетровського, Ншо-польського (р<0,001) та Криничанського (р<0,01) районiв.
Проведений кореляцiйний аналiз мiж вмiстом есенцiальних та токсичних мшроелемеппв у пшеничному борошнi в цшому по Дншро-петровськiй областi свщчить про вiдсутнiсть мiж ними достовiрного кореляцiйного зв'язку. Отже, на перших ланках бiогеохiмiчних циклiв масо-переносу металiв не спостерiгаеться виражено! конкурентно! взаемодп, а !х концентрацi! у рослинних продуктах залежать вiд наявност
розчинних фракцiй вказаних металiв у грунтах, зумовлених як природним вмютом, так i ан-тропогенним впливом в кожному окремому районi область
Аналiз концентрацiй металiв в залежносп вiд гатунку борошна виявив наступне (рис. 1). В цiлому, у пшеничному борошш вищого гатунку вмiст металiв помпно нижчий у порiвняннi з борошном першого та другого гатунюв. Найбшьша концентрацiя вказаних
мiкроелементiв мiститься у борошш другого гатунку.
Проте статистично достовiрнi вiдмiнностi ви-явлено лише для селену, свинцю та кадмда. Так, у борошш першого гатунку концентращя свинцю (р<0,05) та селену (р<0,01) у 1,2 раза вища, шж у борошш вищого гатунку; в 1,3 раза вищий вмют кадмда (р<0,01) та селену (р<0,001) у пшеничному борошш другого гатунку у порiв-нянш з борошном вищого гатунку. Причиною дано! рiзницi у концентращях е бшьш доско-налiша технологiя обробки пшеничного зерна при виготовлеш борошна вищого гатунку, в результат чого втрачаеться певна кшькють мiкроелементiв, особливо тих, що мютяться в надзвичайно малих концентращях. На вмют мшроелеменпв цинку та мщ, концентрацi! яких у пшеничному борошш бшьш шж на порядок
ж
вищ1 у пор1внянн1 з селеном, свинцем та кадм1ем, процес виробництва борошна !з зернопродукпв впливае меншою м1рою, тому р1зниця у кон-центращях е, але вона статистично недостов1рна.
Таким чином, отримаш даш аргументують
необхвднють подальших дослщжень мшроеле-ментного забезпечення оргашзму людини за умов юнування в промислово забрудненому реп-ош.
и
«
А
Н =
И =
о
и
0,7
0,6
0,5-
0,4
0,3-
0,2
0,1-
Мiкроелемент
0
Прим1тки: концентрами цинку та мiдi подана в мг/кг •Ю-1; концентрац1я кадмю — в мг/кг •Ю - борошно вищого Гатунку, | | - першого, - другого Гатунку
Вм1ст м1кроелемент1в у пшеничному борошш в залежност в1д його Гатунку
ВИСНОВКИ
1. Пшеничне борошно Дшпропетровсько! обласп мютить мшроелементи цинк, мщь, свинець та кадмш у концентращях, як за середшми величинами вщповщають ппешчним нормативам. Вмют селену на сьогодшшнш день у данш харчовш сировиш не регламентуеться, що вимагае надежно! уваги, оскшьки, поряд ¡з есенщальнютю, вш е токсичним елементом.
2. Дншропетровська область вщноситься до територш з середшм р1внем вмюту селену та мщ, з низьким р1внем цинку у пшеничному борошш, що, поряд з тдвищеним вмютом
свинцю та кадм1ю, може негативно впливати на стан здоров'я населення.
3. У процес переробки зерна у пшеничному борошш знижуеться вмют селену, свинцю та кадмию в 1,2-1,3 раза та вщбуваетъся незначне зниження цинку та мщ. Отже, пшеничне борошно вищого гатунку у пор1внянш ¡з таким першого 1 другого гатунюв бшьш безпечне для вживання населенням промислового регюну, але менш бюлопчно активне за вмютом в ньому мшроелеменпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аверьянов В.Н., Боев В.М., Дунаев В.Н. Гигиеническая оценка влияния окружающей среды на состояние здоровья промышленного города в условиях страховой медицины // Гигиена и санитария. -2003. -№2. - С. 11-15.
2. Гигиеническая оценка содержания микроэлементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально-гигиенического мониторинга / Боев В.М., Лесцова Н.М., Амерзянова Н.М. и др. // Гигиена и санитария. - 2002. - №2. - С. 71-73.
07/ Том XII/1
85
3. Ермаков В.В. Геохимическая экология как следствие системного изучения биосферы // Проблемы биогеохимии и геохимической экологии. - М.: Наука, 1999. - Т.23. - С.152-182.
4. Проданчук М.Г., Мудрий 1.В. Актуальш питания охорони грунту ввд антропогенного забруд-нення важкими металами та небезпечшсть Гх транс локацп по системi грунт - рослина - людина // Плена населених мiст. - К., 2001. - Т.1, Вип. 38. - С.244-247.
5. Селен в организме человека / Тутельян В.А., Княжев В.А., Хотимченко С.А. и др. Метаболизм, ан-тиоксидантные свойства, роль в канцерогенезе. -М.:РАМН, 2002. - 224 с.
6. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.:МОРИОН, 2001. -408 с.
7. Сучков Б.П. Ппешчне значення селену як мж-роелемента: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 1996. - 46 с.
8. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М.Сер-дюк, Э.Н.Белицкая, Н.М.Паранько, Г.Г.Шматков. -Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 148 с.
9. Химический состав пищевых продуктов. Справочные таблицы содержания аминокислот, жир-
ных кислот, витаминов, макро- и микроэлементов, органических кислот и углеводов Кн. 2 / Под ред. И.М.Скурихина. - М.: ВО «Агропромиздат», 1987. -359 с.
10. Щелкунов Л.Ф., Дудкин М.С., Голубкина Н.А. Биогеохимия микроэлемента селена в одесском регионе Украины // Довкшля та здоров'я. - 2001. -№3. - С. 20 - 24.
11. Barceloux DG. Selenium // J. Toxicol. Clin. Toxicology. - 1999. - Vol. 37, N 2. - P. 145 - 172.
12. Ellis D.R., Salt D.E. Plants, selenium and human health // Curr. Opin. Plant. Biol. - 2003. - Vol. 6. - P. 273279.
13. Goldhaber S.B. Trace element risk assessment: essentiality vs. toxity // Regulatory Toxicology Pharmacology. - 2003. - Vol. 38. - P. 232 - 242.
14. Speigers G. Dealing with micronutrients with a narrow safety margin // Problems Nutrition. - 2002. -Vol. 71, N 1. - P. 28-35.
15. Thomson C.D. Assessment of requirements for selenium and adequacy of selenium status: a revive // Eur. J. Clin. Nutr. - 2004. - Vol.58. - P.391 - 402.
16. Wilplinger M., Sima A., Pfannhauser W. Selenium traces in food and their connection to soil levels // Lebensmittelchemie. - 1998. - Vol. 52, N 4. - P. 93-94.
ПИТАННЯ БЕЗ В1ДПОВ1ДЕЙ
УДК 614.25/.3:616-036.22
B.I. Моргачова, О. П. Штепа
Дтпропетровська мкька санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол.лжар - к.мед.н.О.П.Штепа)
Ключовi слова: сантарно-еniдемiологiчна служба, законодавча база, повноваження головних державних сантарних лiкарiв територш Key words: sanitary-epidemiological service, legislative basis, powers of state sanitation physicians of territories
Резюме. В статье поднят вопрос несовершенства законодательной базы в сфере обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения. Авторами рассмотрены полномочия и права главных государственных санитарных врачей территорий согласно статье 41 Закона Украины «Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения» и пункту 10 «Положения о государственном санитарно-эпидемиологическом надзоре в Украине». Указано на необходимость разработки регламента деятельности санитарно-эпидемиологической службы по данному вопросу.
Summary. In the article a question of lagislative basis imperfection in the sphere of sanitary-epidemiological provision ofpopulation's health is raised. The authors considered powers and rights of chief state sanitation physicians of territories according to article 41 of Law of Ukraine "About provision of sanitary and epidemiologic health of population" and item 10 «Concepts about state of sanitary-epidemiologic supervision in Ukraine». The necessity of elaboration of regulations of activity of sanitary-epidemiologic service on this is stated.
Останшм часом опублшовано ряд статей стосовно оргашзацп д1яльност1 саштарно-ешде-мюлопчно! служби [1-9], в яких в1дм1чаеться недосконалють законодавчо! бази. Прийшов час
предметно розглянути питання: у чому основш проблеми i що потр1бно для територ1альних санешдстанцш у частиш вдосконалення зако-нодавства.
