Мікробіологічне обґрунтування запропонованого методу шинування і реставрації бічних зубів у хворих на генералізований пародонтит Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.314-76

1.А.Ожоган, В.1.Герелюк, Р.М.Никифорчин

М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО МЕТОДУ ШИНУВАННЯ I РЕСТАВРАЦП Б1ЧНИХ ЗУБ1В У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

Iвано-Франкiвський нащональний медичний ушверситет

Вступ

У зв'язку з високою поширешстю захворювань тканин пародонта 1 дефекпв твердих тканин зуб1в виникае необхщшсть комплексного лжування таких хворих 1з застосуванням сучасних методик реставрацш та шинування рухомих зуб1в [1, 2, 3, 4, 5]. Серед метод1в шинування ниш значно поширилися внутр1шньокоронков1 методи з використанням скловолоконних систем. Зокрема ми запропонували методику шинування 1 реставрацп рухомих зуб1в 1з формуванням м1жзубного пром1жка з боку ясен [6,7,8]. Для реставрацп використовуються сучасш естетичш композитш матер1али, як мають низку переваг 1 недолшв. Так, вщом1 дослщження поверхш бюпл1вки при вщновленш дефекпв твердих тканин зуб1в 2 класу за Блеком матер1алами «Продиджи», «Аутентик» та «Поинт-04», як проводилися через 1 год., 2-3 доби, 5-7 д1б 12-14 д1б та 3-4 тижш. Автори встановили, що за використання матер1алу «Продиджи» пародонтопатогенних мжрооргашзм1в та фузобактерш не виявлено, стабшзащя мжробюценозу бюпшвки 1 р1вновага м1ж складовими флори настають на 1 тижш (5-7 доба), що значно швидше, тж 1з матер1алами «Аутентик» та «Поинт-04» [9]. Також вщом1 дослщження рол1 резидентно! мжрофлори в розвитку патолопчних процешв у порожниш рота й обгрунтування комплексного лжування хворих на генерашзований

пародонтит iз урахуванням стану мжробюценозу пародонтальних кишень [10, 11].

Тому метою роботи стало обгрунтування запропонованого методу шинування i реставрацii рухомих зубiв у хворих iз генералiзованим пародонтитом на основi вивчення стану мжрофлори ясенноi рiдини.

Матерiали i методи дослщження

Обстежених хворих було розподшено за такими групами: 1 (контрольна) - здоровi пацieнти з штактними зубними рядами; 2- хворi iз захворюваннями пародонта без дефектiв твердих тканин бiчних зубiв; 3 -хвор^ шинування i реставрацiю яким здiйснювали за традицiйними методиками; 4 - хвор^ яких лiкували запропонованими методиками.

Стан мжрофлори в ясеннш рiдинi пацieнтiв оцiнювали на пiдставi встановлення iнтенсивностi росту колонiй мiкроорганiзмiв та iх як1сного складу на поживних середовищах. Забiр матерiалу i його посiв здiйснювали вiдповiдним чином. Кшчик стерильноi смужки фiльтрувального паперу помщали в ясенну щiлину, змочували ясенною рiдиною на висоту 3 мм i вносили в 0,5 мл стерильного живильного бульйону в пробiрцi. По однш краплi отриманоi зависi старанно розтирали за допомогою скляного шпателя по поверхнi стерильних агарових середовищ у чашках Петрь Iдентифiкацiю отриманих мiкробних культур здшснювали на пiдставi бiохiмiчних ознак за загальноприйнятими методиками [12]. За наявшстю та iнтенсивнiстю росту тих чи шших мiкроорганiзмiв - показник1в стану мжробюценозу ротовоi порожнини встановлювали наявшсть дисбактерiозу, ступiнь якого оцiнювали за вщповщною методикою [13].

Мiкробiологiчнi дослщження ясенно!' рiдини в першiй i другiй групах здiйснювали одноразово. Отримаш результати слугували контролем для перевiрки ефективностi лiкування пацieнтiв третьоi i четвертоi груп. Дослiдження в третш i четвертiй групах здiйснювали в

динамщ: на первинному зверненш та через 1, 3, 6 i 12 мюящв вiд початку лiкування. Стан мжробюценозу оцiнювали за методикою Хазаново! В.В. i спiвавт. [13].

Результати дослщжень та 1х обговорення

Ми запропонували спосiб реставрацп i шинування бiчних зубiв, який полягае у формуванш мiжзубного промiжку за допомогою корда вiдповiдного дiаметра залежно вщ ширини мiжзубного промiжку i ступеня атрофп мiжальвеолярноl перегородки, що сприяе проведенню реставрацп бiчних зубiв i одночасному !х шинуванню за допомогою скловолоконно! стрiчки або штифта визначених дiаметра i довжини [8].

Стан мжрофлори ясенно!' рiдини в пащенпв рiзних груп на первинному обстеженш. У переважно!' бiльшостi хворих першо! групи (72,72 ±13,43%) iз ясенно! рiдини висiвалися значною мiрою (>100 колонш) непатогеннi та умовно-патогеннi мжрооргашзми - мiкрококи, негемолiтичнi стафiлококи, негемол^ичш та a-гемолiтичнi (зеленильнi) стрептококи, лактобактерп, ентеробактерп (нетоксигеннi), гриби, актиномiцети (табл.1). Дещо рiдше (по 9,09±8,67% випадюв вiдповiдно) виявлялася тiльки кокова непатогенна та умовно-патогенна мжрофлора чи поеднання коюв i ентеробактерiй. Такий мжробний пейзаж типовий для нормально! мжрофлори ротово! порожнини i е свщченням И захисно! ролi вiд нерезидентних для ротово! порожнини патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв.

Таблиця 1

Показники аеробно! та факультативно-анаеробно! мжрофлори, видшено! з

ясенно! рiдини пащенпв рiзних груп на первинному обстеженш

Характер Показник Група

мкрофлори 1(п=11) 2(п=11) 3(п=11) 4(п=12)

М1крококи, гем- Кшьюсть 8 0 0 0

стафшококи, а- пащент1в 0*

,у-стрептококи, % пащент1в 72,72±13,43 0* 0*

лактобактерп, Кшьюсть 0*

поодиноко - колонiй 128,75±14,06 0* 0*

ентеробактерп,

гриби,

актиномiцети

Гем+, гем- Кiлькiсть 1 1 0 0

стафiлококи, пацieнтiв

a-,y- %пацieнтiв 9,09±8,67 9,09±8,67 0* 0*

стрептококи, Кшьюсть

мiкрококи колонiй 90±0 40±0* 0* 0*

Гем+,гем- Кiлькiсть 1 1 0 1

стафшококи i пацieнтiв

(або) a-y- %пацieнтiв 9,09±8,67 9,09±8,67 0* 8,33±7,98

стрептококи, Кшьюсть

ентеробактерп колонiй 85±0 50±0* 0* 100±0

Гем+,лец+,-лец- Кiлькiсть 1 4 2 1

стафiлококи i пацieнтiв

(або) a-,ß- %пацieнтiв 9,09±8,67 36,36± 18,18± 8,33±7,98

стрептококи Кшьюсть 14,5* 11,62

колонiй 90±0 56,25± 8,75 77,5±2,5 90±0

Ентеробактерп Кiлькiсть пацieнтiв 0 1 1 1

%пацieнтiв 0 9,09± 9,09± 8,33±

Кшьюсть 8,67* 8,67* 7,98*

колонiй 0 50±0* 70±0* 100±0*

Гем+лец+ Кiлькiсть 0 3 5 5

стафшо- пацieнтiв

коки i (або) ß- %пацieнтiв 0 27,27± 45,45± 41,67±

стрептококи, Кшьюсть 13,43* 15,01* 14,8*

кандидамiцети колонiй 0 70±6,66* 63±10,04* 96±6,8*

Ентеробактерп, Кiлькiсть 0 1 1 2

кандидамiцети пацieнтiв *

%пацieнтiв 0 9,09±8,67 9,09±8,67 16,67±10,6

Кшьюсть * * 7

колонш 0

60±0 80±0 107,5±2,5*

Кандидамщети Кшьюсть 0 0 2 2

пащент1в

%пащент1в 0 0 18,18± 16,67±

Кшьюсть 11,62* 10,67*

колонш 0 0 105±2,5* 107,5±2,5*

Примаки:

гем+ - гемолiтичний; гем- - негемолггичний; лец+ - лецитиназопозитивний; лец- - лецитиназонегативний;

* - Р< 0,5 у порiвняннi з показником у першш rpyni.

У 2 rpyni пащенлв iз ясенно!' рщини висiвались у великих к1лькостях переважно патогенш коки (гемолiтичнi та лецитиназопозитивш стафiлококи, Р-гемол^ичш стрептококи), ентеробактерп (переважно клебшели та протей), гриби Candida в асощащях (дисбактеpiоз 3-го ступеня) чи в чистш кyльтypi (дисбактерюз 4-го ступеня), що е свщченням етюлопчно! pолi цих мiкpобiв у розвитку запального процесу пародонта.

У 3 i 4 дослщних групах на первинному обстеженш мiкpофлоpа ясенно! рщини iстотно не вiдpiзнялась вiд м^офлори пацiентiв 2 дослщно! групи, але в процес комплексного лiкyвання та шинування вона зазнавала значних змш.

У тpетiй гpyпi пацiентiв через 1 i до 6 мюящв вiд початку лiкyвання значних статистично достовipних змiн у станi мжрофлори ясенних кишень не спостеpiгали (табл.2). Як i на початку лжування, домiнyвали патогеннi та yмовно-патогеннi мжрооргашзми - збудники запальних пpоцесiв у ротовш поpожнинi. У значних кшькостях висiвалися Р-гемолггичш

стрептококи, гемолггичш лецитиназопозитивнi стафiлококи, умовно-патогенш ентеробактерiï та кандидамiцети, переважно в асощащях чи в чистiй кyльтyрi (Р>0,05 в порiвняннi з дослщженням на початкy лiкyвання).

Таблиця 2

Показники аеробно!' та факyльтативно-анаеробноï мiкрофлори, видiленоï з

ясенно!' рiдини пацieнтiв 3 i 4 груп через мiсяць вщ початкy лiкyвання

Характер мiкрофлори Показник Грyпa

3(п=11) 4(п—12)

Мшрококи, гем-стафiлококи, Kiлькiсть 0 0

а-,у-стрептококи, пацieнтiв

лактобактерп, поодиноко - %пащеш!в 0* 0*

ентеробактерп, гриби, Kiлькiсть

актиномiцети колонiй 0* 0*

Гем+, гем-стафшококи, Kiлькiсть 1 0

а-,у-стрептококи, мiкрококи пaцieнтiв

%пащеш!в 9,09±8,67 0*

Kiлькiсть

колонiй 50±0 0*

Гем+, гем-стaфiлококи i (або) Kiлькiсть 0 0

a-y-стрептококи, пaцieнтiв

ентеробактерп %пащеш!в 0* 0*/**

Kiлькiсть

колонiй 0* 0*/**

Гем+, лец+, лец- стафiлококи Kiлькiсть 3 1

i (або) a-, ß-стрептококи пaцieнтiв

%пащеш!в 27,27±13,43 8,33±7,98

Kiлькiсть

колонiй 71,66±5,58 60±0

Ентеробaктерiï Юльюсть 1 4

пaцieнтiв

%пaцieнтiв 9,09±8,67* 33,33±13,6*/**

Kiлькiсть

колонiй 80±0* 31,25±6,87*/**

Гем+лец+стaфiлококи i (aбо) Юльюсть 2 3

ß-стрептококи, пaцieнтiв

кaндидaмiцети %пaцieнтiв 18,18±11,62* 25±12,5*

Kiлькiсть

колонiй 82,5±2,5* 35±10*/**

Ентеробaктерiï, Юльюсть 2 2

кaндидaмiцети пaцieнтiв

%пaцieнтiв 18,18±11,62* 16,67±10,67*

Kiлькiсть

колонiй 90±10* 32,5±2,5*/**

Kaндидaмiцети Юльюсть 2 2

пaцieнтiв

%пaцieнтiв 18,18±11,62* 16,67±10,67*

Kiлькiсть

колонiй 105±2,5* 107,5±2,5*

Примаки:

гем+ - гемолiтичний; гем- - негемолггичний; лец+ - лецитинaзопозитивний; лец- - лецитишзонегативний;

* - Р< 0,05 у порiвняннi з погазником у першiй грyпi; ** - Р< 0,05 у порiвняннi з погазником у грyпi до лiкyвaння.

Починаючи з 6 мюящв вiд початку лжування, в цiй групi помiчали деяке покращення стану мiкрофлори. Спостер^ались поодинок1 випадки iз нормальною мжробною картиною (табл.3-4). Проте, як правило (бшьше нiж у 60% випадюв), характер мiкрофлори свiдчив про наявшсть дисбактерiозу (1-3 ступенi).

У хворих, яким проводили запропоноване нами комплексне лжування i шинування, починаючи з 3 мюящв вiд початку лжування i до к1нця спостереження (до 12 мюящв), виявляли неухильне значне покращення характеру мжрофлори в ясеннш рiдинi (табл.3-4). Так, через 6 мюящв вiд початку лiкування в 4 дослщнш групi тiльки у 2 випадках iз 12 (18,18%) спостер^али ознаки дисбактерiозу 1-2 ступешв (табл.3). У решти 10 пащенпв мiкрофлора ясенно! рiдини була наближеною до нормально!', хоча к1льк1сно вона була дещо нижчою (Р<0,05), тж у 1 (контрольнiй) групi.

Таблиця 3

Показники аеробно! та факультативно-анаеробно! мiкрофлори, видшено! з ясенно! рщини пацieнтiв 3 i 4 груп через 6 мiсяцiв вiд початку лжування

Характер мiкрофлори Показник Група

3(п=11) 4(п=12)

М1крококи, гем-стафiлококи, а-,в-стрептококи, лактобактерп, поодиноко- ентеробактерп, гриби, актиномiцети Кiлькiсть пацieнтiв %пацieнтiв Кiлькiсть колонш 1 9,09±8,67* 50±0* 5 41,67±14,83** 62±6,4*/**

Гем+, гем- стафшококи, а- Кiлькiсть 1 5

,у-стрептококи, мiкрококи пацieнтiв %пацieнтiв 9,09±8,67** 41,67±14,83*/**

Kiлькiсть

колонiй 6G±G** 4б,б±8,8*/**

Гем+,г- стафшококи i (або) Kiлькiсть 2 G

а-,у-стрептококи, пацieнтiв

ентеробактерп %пащент1в 18,18±11,б2** G*

Kiлькiсть

колонiй 5G±1G** G*

Гем+, лец+, лец- Kiлькiсть 3 G

стафiлококи i (або) а-, ß- пацieнтiв

стрептококи %пащент1в 27,27±13,43 G*/**

Kiлькiсть

колонiй 5б,бб±4,44 G*/**

Ентеробактерп Kiлькiсть 3 1

пацieнтiв

%пащент1в 27,27±13,43* 8,33±7,98*

Kiлькiсть

колонiй б8,33±2,22* 4G±G*/**

Гем+, лец+ стафшо- Kiлькiсть 1 1

коки i (або) ß-стрептококи, пацieнтiв

кандидамiцети %пащент1в 9^9±8,б7*(**) 8,33±7,98*/**

Kiлькiсть

колонiй 75±G 3G±G*/**

Ентеробактерiï, Kiлькiсть G G

кандидамщети пацieнтiв

%пащент1в G** G**

Kiлькiсть

колонiй G** G**

Кандидамiцети Кiлькiсть 0 0

пащенпв

°%пащенпв 0** 0**

Кiлькiсть

колонiй 0** 0**

Примаки:

гем+ - гемолiтичний; гем- - негемолггичний; лец+ - лецитиназопозитивний; лец- - лецитиназонегативний;

* - Р< 0,05 у порiвняннi з показником у першш групi;

** - Р< 0,05 у порiвняннi з показником у груш до лжування.

Таблиця 4

Показники аеробно!' та факультативно-анаеробно!' мiкрофлори, видiленоi з ясенно!' рiдини пацieнтiв 3 i 4 груп через 12 мiсяцiв вщ початку лiкування

Характер мжрофлори Показник Група

3 4

Мшрококи, гем- Кiлькiсть 2 5

стафiлококи, а-,у- пацieнтiв

стрептококи, %пащенпв 18,18±11,62*(**) 41,67±14,83**

лактобактерп, поодиноко - Кiлькiсть

ентеробактерii, гриби, колонiй 55±5*(**) 67±6,4*/**

актиномщети

Гем+, гем-,лец- Кiлькiсть 1 4

стафiлококи, пацieнтiв

а-, у-стрептококи, °%пащенпв 9,09±8,67 33,33±13,6**

мiкрококи Кiлькiсть

колонiй 6G±G 5G±12,5*/**

Гем+, гем-, лец- Юльюсть 2 2

стафiлококи i (або) а, у- пацieнтiв

стрептококи, %пацieнтiв 18,18±11,б2** 1б,б7±Ю,б7

ентеробaктерiï Kiлькiсть

колонiй 47,5±2,5 45±5

Гем+, лец+, лец- стафшо- Юльюсть 2 1

коки i (або) a-,ß- пацieнтiв

стрептококи %пацieнтiв 18,18±11,б2 8,33±7,98

Kiлькiсть

колонiй 55±5 45±G*/**

Ентеробактерiï Юльюсть 3 G

пацieнтiв

%пацieнтiв 27,27±13,43* G**

Kiлькiсть G**

колонiй б3,33±4,44*

Гем+лец+стафшо- Юльюсть 1 G

коки, i (або) ß- пацieнтiв

стрептококи, %пацieнтiв 9^9±8,б7*/** G**

кандидамiцети Kiлькiсть

колонiй 6G±G* G**

Ентеробактерiï, Юльюсть G G

кандидамiцети пацieнтiв

%пацieнтiв G** G**

Kiлькiсть

колонiй G** G**

Кандидамiцети Кшьюсть 0 0

пацiентiв

%пацiентiв 0** 0**

Кiлькiсть

колонiй 0** 0**

Примаки:

гем+ - гемолiтичний; гем- - негемолггичний; лец+ - лецитиназопозитивний; лец- - лецитиназонегативний;

* - Р< 0,05 у порiвняннi з показником у першш групi; ** - Р< 0,05 у порiвняннi з показником у грут до лжування.

Через 12 мiсяцiв вiд початку лжування тiльки в одного пащента 4 дослiдноi групи (8,33±7,98%) спостер^али незначнi ознаки дисбактерiозу 1 ступеня (одночасно з непатогенними вишвались у невеликих кшькостях патогеннi стрептококи i стафiлококи) (табл.4). У всiх шших пацiентiв мiкрофлора була такою ж, як у 1 груш, хоча кшьюсно рют ii був дещо нижчий (45±5,0 - 67±6,4 колонiй у 4 грут, 92,5±2,5 - 110,71±5,31 - у першiй; Р< 0,05).

Отже, наведенi результати дослiджень свщчать про те, що запропоноване нами лжування в порiвняннi з традицшною методикою явно сприятливiше впливае на змшену внаслiдок захворювання мiкрофлору СОПР, зумовлюе ii поступову нормалiзацiю, що полегшуе перебiг захворювання, його ремiсiю. Деяке зниження кiлькiсного складу мiкроорганiзмiв - представник1в нормальноi мiкрофлори ротово!' порожнини в ясеннiй рiдинi пацденлв, яким здiйснювали рекомендоване нами лжування, може бути свiдченням незначного бактерюстатичного впливу препаратiв комплексного лiкування та матерiалiв, якi використанi

для шинування i реставрацп твердих тканин бiчних 3y6iB, що в цшому не знижуе загального позитивного впливу запропонованого методу лжування на мжрофлору СОПР та перебiг захворювання в цшому.

Висновки

1. Запропонований спошб формування мiжзyбного промiжка з боку ясен здшснюеться за допомогою корда вщповщного дiаметра залежно вiд ширини мiжзyбного промiжкy, ступеня рyхомостi зyбiв i атрофп мiжальвеолярноi перегородки. Одночасно з реставращею i шинуванням бiчних зyбiв за допомогою скловолоконноi с^чки або штифта i свiтлополiмерного матерiалy забезпечуеться оптимальний доступ до мiжзyбного промiжка та ясен пiд час гтешчних чи терапевтичних заходiв.

2. За результатами мжробюлопчних дослiджень установлено, що запропонований комплекс шинування i реставрацп рухомих зyбiв у порiвняннi з традицiйними методиками явно сприятливше впливае на змiненy внаслiдок захворювань пародонта мiкрофлорy ясенноi рiдини, зумовлюе ii поступову нормалiзацiю, що забезпечуе тривалу стабiлiзацiю патологiчного процесу в тканинах пародонта.

Л^ература

1. Терапевтична стоматолопя ; за ред. проф. А.К.Штшшина. - Т.2. -Полтава: Дивосвгг, 2007. - 280 с.

2. Терапевтична стоматолопя : [шдручник]: у 4 т. - Т.3. Захворювання пародонта / М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, А.М.Полiтyн [та ш.]. - К.: Медицина, 2008. - 616 с.

3. Заболевания пародонта : [атлас] / [Данилевский Н.Ф., Магид Е.А., Мухин Н.А., Миликевич В.Ю.].- М.:Медицина, 1993. - 320 с.

4. Современные аспекты клинической пародонтологии ; под ред. Дмитриевой Л.А. - М.: МЕДпресс, 2001. - 128 с.

5. Ожоган I.A. Поширешсть дефекпв твердих тканин 6i4Hrn 3y6iB pi3HOi етюлоги / 1.А.Ожоган // Укра'нський стоматолопчний альманах. -2008. - №6. - С. 10-11.

6. Петрикас О.А. Современные щадящие методы исправления дефектов зубных рядов / О.А. Петрикас // Новое в стоматологии. - 1988. -№5. - С.88-93.

7. Пат. 67189А, А 61С13/23 Спошб шинування бокових зyбiв / Соломатш О.Б., Бабов С.Д., Михайленко I.O., Левггов О.М., Кернова Л.М., Кернов П.Ю. // Декларацшний патент на винахiд № 2003087424; заявл. 08.08.04; опубл. 15.06.04, Бюл. №6.

8. Пат. 40406, А61С 13/23 (2009.01) Спошб формування мiжзyбного промiжкy при реставрацп бiчних зyбiв / Ожоган 1.А., Герелюк B.I., Ожоган З.Р. // Патент на корисну модель № u 2008 12089; заявл. 13.10.08; опубл. 10.04.09, Бюл. №7.

9. Микробиологическая оценка поверхности пломб, выполненных материалом «Продиджи» при реставрации зубов / В.В.Ордовский, О.О.Янушевич, В.Н.Царев [и др.] // Стоматология для всех. - 2005. - №4. -С.20-21.

10. Особливост переб^у та комплексного лжування генералiзованого пародонтиту з урахуванням стану мжробюценозу пародонтальних кишень та iмyнноi системи / М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, A.М.Полiтyн [та ш.] // Вiсник стоматологи. - 2003. - №1. -С.59-65.

11. Лобань Г. А. Роль резидентно'' мжрофлори в розвитку патолопчних процешв порожнини рота / Г.А.Лобань // Укра'нський стоматологiчний альманах. - 2009. - №3. - С.3-5.

12. Практична мжробюлопя / С.1.Климнюк, I.О.Ситник, М.С.Творко [та ш.]. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2004. - 438 с.

13. Изучение микробиоценоза при хронических заболеваниях слизистой оболочки полости рта / В.В.Хазанова, И.М.Рабинович, Е.А.Земская [и др. ] // Стоматология. - 1996. - №3. - С.26-27.

Стаття надшшла 6.10.2009 р.

Резюме

Нами предложен способ реставрации и шинирования боковых зубов, который заключается в формировании межзубного промежутка с помощью корда соответственного диаметра в зависимости от степени атрофии костной ткани. При этом осуществляются одновременно реставрация и шинирование с помощью стекловолоконного штифта определенного диаметра и обеспечиваются качественные гигиенические мероприятия. На основании проведенных микробиологических исследований установлено, что предложенная методика лечения в сравнении с традиционными методами более выраженно влияет на микрофлору десневой жидкости, что обеспечивает длительную стабилизацию патологического процесса в тканях пародонта.

Ключевые слова: пародонт, шинирование, микрофлора, десневая жидкость.

Summary

We have suggested the method of restoration and splinting lateral teeth. It includes the formation of the interval between the teeth using the cord. Its diameter depends on the atrophy degree of the alveolar bone tissue. We conduct simultaneous restoration and splinting with the glassfibres pin of the appropriate diameter. In such a way we also secure favorable conditions for the further hygiene procedures. The conducted microbiological investigations have demonstrated that the suggested method has higher expressive influence on the gums microflora liquid comparing with the traditional ones. It provides prolonged stabilization of pathological processes in parodontal tissues.

Key words: parodentium, splinting, microflora, gums liquid.