CC BY
17
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
5. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1986. - 232 с.
6. Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной ботанике. - М.: Наука, 1990. - 296 с.
7. Зайцев Г.Н. Математический анализ биологических данных. - М.: Наука, 1991. - 184 с.
8. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К. Наукова думка, 1981. - 248 с.
9. Львовский Е.Н. Статистические методы построения эмпирических формул. - М.: Высшая школа, 1988. - 239 с.
10. Раздорский В.Ф. Архитектоника растений. - М: Советская наука, 1955. - 344 с.
11. Скробала В.М. Моделювання бюлопчних процеав методами багатовимiрноi оп-тимiзащi// Науковi основи збереження бютично'1' рiзноманiтностi. Тематичний збiрник 1нсти-туту екологп Карпат НАНУ. - Вип.4. - Львiв: ЛЬа-Прес, 2003. - С. 217-221.
12. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню. - К.: Урожай, 1984. - 630 с.
13. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов у подзоне хвойно-широ-колиственных лесов. - М.: Наука, 1983. - 195 с.
14. Щепотьев Ф. Л. Дендрология. - К.: Вища школа. 1990. - 287 с.
УДК 628:633 З.М. Шелест, канд. бюл. наук - Житомирський державний технологiчнийутверситет; ст. викл. Л.О. Солодка, канд. бюл. наук; ст. викл. Г.М. Карпович - Державний агроекологiчний утверситет
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА 1НДИКАЦ1Я СТАНУ М1СЬКИХ ЕКОТОП1В
Дослщжено забруднення пов^ря мшрооргашзмами у деяких регюнах Центрально! Украши, з врахуванням особливостей зелених насаджень.Встановлено за-гальну кшьюсть мiкроорганiзмiв в адмшютративних примiщеннях закладiв вищо! ос-вiти. Данi дослiджень показують переваги розширення площi зелених насаджень для покращення санiтарних умов в сел^ебнш i соцiальнiй зонах забудови.
Z.M. Shelest - Zhiomir State Technological University; L.O. Solodka, G.M. Karpovich - Zhitomir State Agroecological University
Microbiological indication of city ecotopes state
Microbe pollution of air in some Ukrainian central regions which differ in peculiarities of greenery planting is investigated. General quantity of microorganisms in higher educational establishment room air is assigned. The data show the preferences of green massif extending for the sanitary condition of residential and social dwellings.
Пов^я сучасного мюта - це середовище, в якому одночасно перебувае значна кшьюсть рiзноманiтних забруднювачiв, в тому чи^ i бюлопчних. Чи-сельшсть мiкроорганiзмiв у повггр^ залежно вщ стану екотопу, може колива-тись у значних межах. Вони належать до рiзних морфолопчних груп (бактери, спори актиномще^в, цвшьових грибiв тощо), i частина з них е патогеними та умовно-патогенними [1]. Контамшоване повггря сприяе передачi збудникiв захворювань аерогенним шляхом. Вмют мiкробiв у повiтрi значною мiрою за-лежить вiд його запиленосп. Остання, у свою чергу, е стандартним показни-ком, який визначають при оцiнцi стану екотошв [2]. Але певна частина мжро-бiв, якi знаходяться у складi пилу, гине внаслiдок висихання та ди сонячних променiв. Тому мжробну забрудненiсть повiтря рiзних об'екпв оцiнюють по загальнiй кiлькостi живих мiкробiв у 1м3 (мiкробне число) та по вмюту саш-тарно показових мiкроорганiзмiв - гемолiтичних стрепто - та стафiлококiв [3].
Склад мжробно!" асоцiацii у повiтрi не сталий. Вiн змiнюеться залежно вщ географiчного положення населенного пункту, сезошв року, кiлькостi зе-
240
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
лених насаджень, особливостей !х видового складу, дифузност зелено! смуги тощо [2, 4, 5]. К^м того, для повгтря замкнених примiщень важливу роль вь д^рае !х призначення, використаш будiвельнi матерiали та методи вилучення мiкробiв [3, 6, 7].
Метою дано! роботи було визначення мжробного числа у повг^ рiз-них райошв м. Житомира та у закритих примщеннях залежно вiд урбашс-тичних особливостей об'еклв.
Мiсто Житомир - це переЫчний обласний центр Укра!ни, населений пункт з середшм ступенем техногенного навантаження i типовим рiвнем озе-ленення. Дослiдження проводились в цен^ мiста, лiсовому масивi на околи-цi Житомира (пдропарк) та на територi! саду факультету ветеринарно! меди-цини (ФВМ) Державного агроеколопчного унiверситету (ДАУ). Проби вщ-бирались влiтку (червень), одночасно. Загальну кiлькiсть бактерiй у повiтрi визначали седиментацiйним методом Коха на м'ясо-пептонному агарi, облiк колонiй мiкроорганiзмiв проводили методом шдрахунку за допомогою автоматичного лiчильника колонiй [8].
Всесвггня органiзацiя охорони здоров'я рекомендуе 50 м зелених насаджень на одного жителя мюта. У нашш кра!нi, згiдно будiвельних норм i правил, ця цифра знижена майже вдвiчi. Але жодш нормативи не мiстять ш-формаци про те, якi види зелених насаджень яким чином повинш розташову-ватись на територi! населеного пункту. Мета дослщжень зумовила вибiр об'еклв у трьох районах - центр та двi околицi, що знаходилися на вщсташ приблизно 5 км вщ нього. Рослиннiсть цих райошв була представлена рiзни-ми видами зелених насаджень, типових для сучасного мюта. Характеристика об'еклв та результати дослщження наведенi в табл. 1.
Табл. 1. МЫробне число пов'тгря досл'кджуваних об'eктiв (тис. кл. /м3)
Назва об'екту Характеристика об'екту Мшробне число
й н Соборний майдан (№1) 1нтенсивний рух транспорту, висока запилетсть, загазоватсть 26,6±2,0
о • ^ £ £ К <и я Майдан Перемоги (№2) 1нтенсивний рух транспорту, висока запилетсть, загазоватсть 25,0±2,0
Сквер бшя Соборного майдану (№3) 1нтенсивний рух транспорту навколо скверу, се-редньов1чт насадження з каштатв та липи на незначнш плошд 23,7±3,8
к & Тролейбусна зупинка (№4) 1нтенсивний рух транспорту, висока запилетсть, загазоватсть, поблизу середньов1чт соснов1 та змшат насадження на значнш плошд 16,6±2,7
я С о £ • ^ и Околиця (№5) 1нтенсивний рух транспорту на ввдстат 50 м, се-редньов1чт листят насадження, поблизу великий сосновий масив 11,5±2,5
Соснов1 насад-ження (№6) 1нтенсивний рух транспорту на ввдстат 700 м, се-редньов1чт соснов1 насадження 5,4±0,5
к • ^ <и н Сад ФВМ (№7) 1нтенсивний рух транспорту на ввдстат 300 м, се-редньов1чт фруктов1 насадження 7,1±1,4
2. Урбоеколопя
241
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Отриманi результати свдаать, що невеликi острiвцi зелеш в умовах iнтенсивного техногенного забруднення повггря не забезпечують комфортного середовища для проживання населення. Так, загальна кiлькiсть мжроорга-нiзмiв у скверi в центрi мiста достовiрно не вiдрiзняеться вiд мiкробного числа повггря на центральних майданах (об'екти №1 - 3). Це можна пояснити значним рiвнем запиленост i загазованостi та незначною площею озеленен-ня. Великi зеленi масиви значно штенсившше сорбують бiологiчне забруднення. Навпъ при умовi штенсивного руху транспорту, рiвень мiкробного забруднення повпря на околицях примюького люового масиву (об'екти №4 -5) достовiрно нижчий на 37 - 51 %. Люопарковий масив здатний ефективно очищувати повiтря навiть тод^ коли вiдстань вiд автошляху невелика. Порiв-няно з околицями, в глибиш гiдропарку (об'ект №6) кшьюсть мiкроорганiзмiв зменшуеться вдвiчi, а порiвняно з центром мiста - у 4,6 рази. Як свщчать результати дослщжень, iстотним бар'ером у розповсюдженш мiкроорганiзмiв у повiтрi можуть бути не лише лiсопарковi масиви, але i культурнi насадження, при умовi достатнього догляду i значно! плошд насаджень. Про це свщчать результати визначення мiкробного числа повпря, проведенi у фруктовому саду ФВМ (об'ект №7). Воно у 3 рази нижче, шж аналопчний показник у центральному скверь Отже, враховуючи неможливiсть iстотного збшьшення рiвномiрностi зелених насаджень у мютах, для пiдвищення !х захисно! ролi необхiдно проводити роботу в напрямку !х укрупнення.
Мiкроорганiзми з вщкритих територiй е джерелом мiкробного забруднення закритих примщень рiзного призначення. У медичних та дитячих дошкшьних закладах основним способом зниження мшробного числа пов^я е регулярне опромшення ультрафiолетом i прибирання з використанням де-зинфектантiв. Але у бшьшоси житлових i громадських примiщень проводять лише вологе прибирання i пасивне провпрювання. Саме такi способи засто-совуються i у вищих навчальних закладах, але вони не завжди ефективш через iнтенсивне навантаження лекцшних та лабораторних примiщень i кори-дорiв. Як свiдчать результати наших дослщжень, проведених у зимовий перь од (грудень) у навчальному корпусi ФВМ ДАУ, мiкробне число повпря значно змшюеться залежно вiд призначення примiщень та штенсивност антропогенного навантаження на них (табл. 2). Зимовий перюд для проведення дос-лiджень був вибраний для того щоб зменшити вплив сонячного освплення та добових коливань температури.
Табл. 2. Мшробне число повШря в навчальному Kopnyci факультету _ветеринарное медицини ДАУ (тис. кл. /м3) _
Тип примщення До початку занять Шсля 4 годин занять
Лаборатори 1,4±0,20 3,1±0,24
Лекцшт аудиторп 0,8±0,14 3,7±0,32
Коридор 4,2±0,71 10,5±0,78
Так, на початку робочого дня, тсля проведеного вологого прибирання, значення мшробного числа у навчальних лабораторiях, лекцшних аудито-рiях та коридорах не виходило за межi саштарно! норми (вщповщно, 1,5 тис.
242
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
Науковий bíciiiik, 2003, вип. 13.5
3 3
кл./м та 7-8 тис. кл./м ) [9]. Шсля 4 годин штенсивного навантаження вмiст мiкробiв у повiтрi збшьшуеться, вiдповiдно, у 2,2, 4,6 та 2,5 рази ^ у примь щеннях вЫх типiв, перевищуе санiтарнi нормативи у 1,5 - 2 рази. Вищезазна-чеш данi були отриманi взимку, коли вмют мiкробiв у повг^ е значно мен-шим, шж влiтку.
Мiкробне число повiтря, а разом iз цим i вмют санiтарно-показових шкiдливих мiкробiв, очiкуються ще вищими для житлових i громадських примiщень (кафе, офiси фiрм, банки, кшотеатри тощо), розташованих у цен-трi мiста. Це ще раз вказуе на доцшьшсть створення зелених масивiв значно! площi у сучасних мютах.
Лiтература
1. Шлегель Г. Общая микробиология: Пер. с нем. - М.: Мир,1987. - 567С.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя: Пщручник. - Льв1в: Свгг,2001. - 440С.
3. Наказ МОЗ Украши № 59 вщ 10.02.2003 року.
4. Лукомская К.А. Микробиология с основами вирусологии. - М.: Просвеще-ние,1987. - 190С.
5. Мишустин Е.Н., Емцев В.П. Микробиология. - М.: Агропромиздат,1987. - 368С.
6. Ященко М., Крижашвський Я., Даниленко I., Русенко Я., Татаринова Л. Яви-ще ре1нф1кування тваринницьких примщень// Ветеринарна медицина Украши. - 2001, № 10. - С. 20 -21.
7. Байдевлятов Ю. Забрудненють пов1тря пташникiв у процес !х експлуатацп// Ветеринарна медицина Украши. - 2001, № 10. - С. 29.
8. Егоров М.Ю. Практикум по микробиологии. - М.: Изд. МГУ, 1988. - 220 С.
9. Наказ МОЗ СРСР № 60 вщ 17.01.1979 року.
УДК 520.33:630 1.П. Соловш - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ I ОХОРОНИ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Розглядаються особливостi ведення люового господарства на прикладi сучасних захщноевропейських мiст i основнi тенденцп лiсополiтичного процесу в умовах урбашзованих територiй на мiсцевому рiвнi.
I.P. Soloviy - USUFWT
Forest Policy In Relation To The Use And Guard Of Forest Planting Of
The Urbanized Territories
The specific features of the forest management in modern western European cities and main tendencies of the forest policy process on the urban territory on local level have been analyzed in the paper.
Бшьшють традицшних принцишв ведення люового господарства в умовах míct щентичного застосування знайти не можуть. У крашах Захщно! Свропи впродовж останшх десятилггь лшвники-практики розвинули особли-в1 стратегИ для управлшня мюькими люами в умовах зростаючих р1знопла-нових вимог мюьких територш i мюького населення.
У цшому люове господарство е сталим виробником природних ресур-Ыв у будь-яких умовах, однак вимоги до люового господарства в м1ст пор1в-
2. Урбоекологiя
243
