Научная статья на тему 'Мікробіологічна активність рідкої фармакопейної форми яблучного пектину при розробці ополіскувачів для порожнини рота в дослідах in itro'

Мікробіологічна активність рідкої фармакопейної форми яблучного пектину при розробці ополіскувачів для порожнини рота в дослідах in itro Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
66
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОРОЖНИНИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Гайошко О.Б.

Інноваційні технології для покращення умов загоювання ран при операціях видалення зубів базуються на сучасному підході до курації хворих при видаленні зубів. При розробці інновацій було враховано три види груп факторів впливу при загоюванні ран: І група загальні; ІІ група місцеві; ІІІ група технології лікування після операційних ран. Їх об’єднання відбулося за рахунок доцільних заходів та засобів на пектиновій основі. Пектин був використаний як місцево для формоутворення стоматологічної пов'язки, так і для застосування в середину, а також в основі гігієнічно-профілактичного засобу. Також постала доцільність розробки рідкого водного засобу на основі пектинів у вигляді ополіскувала для порожнини рота, що не мав антибіотиків і запобігав утворенню мікробних колоній та осіданню планктону.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Мікробіологічна активність рідкої фармакопейної форми яблучного пектину при розробці ополіскувачів для порожнини рота в дослідах in itro»

10. Glenn D.J. A murine model of isolated cardiac steatosisleads to cardiomyopathy / D.J. Glenn, F. Wang, M. Nishimoto [et al.] // Hypertension. - 2011. - Vol. 57 (2). - P. 216-22.

11. Kizer J.R. Differences in left ventricular structure between black and white hypertensive adults: the Hypertension Genetic Epidemiology Network study / J.R. Kizer, D.K. Arnett, J.N. Bella [et al.] // Hypertension. - 2004. - Vol. 43. - P. 1182-1188.

12. Lavie C. J. Impact of obesity and the obesity paradox on prevalence and prognosis in heart failure / C.J. Lavie, M.A. Alpert, R. Arena [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. Heart Fail. - 2013. - Vol. 1. - P. 93-102.

13. Owan T.E. Trends in prevalence and outcome of heart failure with preserved ejection fraction / T.E. Owan, D.O. Hodge [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2006. - Vol. 355. - P. 251-259.

14. Roger V. L. Epidemiology of heart failure / V. L. Roger // Circ. Res. - 2013. - Vol. 113. - P. 646-59.

15. Voronkov L. H. Rekomendacii po diahnostike I lecheniu khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti / L. H. Voronkov [et al.] // - Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure - 2012, Ukrainian cardiology journal, Vol.1, P.6-44.

СТРУКТУРНО-ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ СЕРДЦА У МУЖЧИН С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНДЕКСА МАССЫ ТЕЛА Бидзиля П. П.

Исследованы изменения структурно-геометрических показателей сердца у мужчин с хронической сердечной недостаточностью в зависимости от индекса массы тела. Установлено, что при наличии ожирения происходит более значительная дилатация аорты, правых отделов сердца и существует тенденция преобладания размеров левого желудочка, параллельно с более выраженной гипертрофией миокарда. Пациенты с нормальным весом склонны к большим проявлений кальцинирования клапанов, распространению пульмональной и углублению митральной, аортальной и трикуспидальной регургитации. У исследуемых с избыточной массой тела наблюдалось распространение митральной, аортальной, трикуспидальной и углубление пульмональной регургитации.

Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, мужчины, структурно-геометрические изменения сердца, индекс массы тела.

Стаття надшшла 30.03.2016 р.

STRUCTURAL-GEOMETRICAL PARAMETERS OF THE HEART IN MEN WITH CHRONIC HEART FAILURE DEPENDING ON THE BODY MASS INDEX Bidzilya P.

The changes in structural and geometric parameters of the heart in men with chronic heart failure depending on the body mass index were investigated. It is established that in the presence of obesity in men with CHF there is a more significant dilatation of the aorta, right heart and there is a trend towards the predominance of the size of the left ventricle, parallel to a more pronounced hypertrophy of the myocardium. Patients with normal weight tend to be a great manifestation from the calcination of valves, distribution pulmonary and deepening of the mitral, aortic and tricuspid regurgitation. Among the respondents with overweight was observed the distribution of the mitral, aortic, tricuspid and deepening pulmonary regurgitation.

Key words: chronic heart failure, men, structural-geometric heart changes, body mass index.

Рецензент Гунас I.В.

УДК 616.314-083+547.458.88+615.242

М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА АКТИВН1СТЬ Р1ДК^ ФАРМАКОПЕИНОï ФОРМИ ЯБЛУЧНОГО ПЕКТИНУ ПРИ РОЗРОБЦ1 ОПОЛ1СКУВАЧ1В ДЛЯ ПОРОЖНИНИ РОТА В ДОСЛ1ДАХ

IN ITRO

1нновацшш технологи для покращення умов загоювання ран при операщях видалення 3y6iB базуються на сучасному mдходi до курацп хворих при видаленш 3y6iB. При розробщ шновацш було враховано три види груп факторiв впливу при загоюванш ран: I група - загальш; II група - мюцевЦ III група - технологи лкування тсля операцшннх ран. ïх об'еднання вщбулося за рахунок доцшьних заходiв та засобiв на пектиновш основа Пектин був використаний як мюцево для формоутворення стоматолопчно'1 пов'язки, так i для застосування в середину, а також в основi ппешчно-профшактичного засобу. Також постала доцшьшсть розробки рщкого водного засобу на основi пектишв у виглядi ополюкувала для порожнини рота, що не мав антибютиюв i запобтав утворенню мжробних колонш та осщанню планктону.

Ключов1 слова: пектин, ополюкував для порожнини рота, мжробна флора, лунка зуба, планктон.

Робота е фрагментом НДР «Комплексна оцшка та оптимiзацiя Memodie прогнозування, дiагностики та л^вання сmoмаmoлoгiчних захворювань у населення рiзних вжових групп», № держреестрацн 0114U001788.

Особливосп обс1меншня порожнини рота полшультуральною специф1чною мшрофлорою, що призводить до порушень ïï ф1зюлогп, вимагае вщ науковщв стоматолопв та фармаколопв розробки нов1тшх засоб1в та доцшьних фармаколопчних форм. В мюцевому лшуванш, актуальною е проблема пролонгованого контакту лшв ¡з органами порожнини рота при наявносп патолопчних процес1в та ран. Кр1м того, актуальною залишаеться проблема запоб1гання осщання мшробного планктону на д1лянки оргашв порожнини рота [7]. При наявносп пошкоджень та ран, гостро стоггь питання 1золяцп вщ агресивного середовища ротовоï порожнини. Проблематичним в таких ситуащях е використання антибютикотерапп, яка в перюд лшування пригшчуе, а в перюд

реабштацп aKrnBi3ye вiрyлентнiсть патогенно! мшробно! флори, шдвищуе адгезiю колонiй, сприяе розвитку планктону та утворенню дендриту. Все це негативно впливае на оргашзм людини в цiломy та на переб^ патологiчних процесiв в порожнинi рота зокрема. В таких ситуащях, застосування пектинових речовин, завдяки !хшм властивостям - цшком доцiльне. Вiдома здатнють пектинiв зв'язувати не лише радюнуклщи та iони важких металiв, але й мшробш токсини [3]. Також вщома лiкyвальна цiннiсть пектишв, яка забезпечуються !хшми пребiотичними та iмyномодyлюючими властивостями. Водночас стосовно прямо! протимшробно! активностi пектинiв iснyючi думки дослщниюв е неоднозначними. [1]. Завдяки гелеутворюючим i обволiкyючим властивостям, пектини ефективно пригшчують адгезiю пiогенних, ентеропатогенних i пародонтопатогенних бактерiй [2]. В фармакопе! пектини займають мiсце допомiжних засобiв. В Укра!нi фармакопейним визнано тшьки яблучний пектин.

У зв'язку з вищенаведеним доцiльною була розробка рщкого водного засобу на основi пектинiв у виглядi ополiскyвача для порожнини рота, що не мав антибютиюв i запобiгав утворенню мшробних колонiй та осiданню планктону.

Метою роботи було вивчення протимiкробних властивостей водних концентрацш яблучного пектину вщносно основних представникiв одонтогенних гнiйних процешв.

Матерiал та методи дослiдження: В дослщженнях використано фармакопейний яблучний пектин, стерилiзацiя якого проводилася стандартним методом ультрафюлетового опромiнювання. Розчинником слугувала стерильна дистильована вода. В якосп тест-штамiв використано штами стафiлококiв та стрептокоюв, як основних збyдникiв гнiйних ускладнень пiсля операцiй екстракцп зyбiв: колекцшний штам Staphylococcus aureus 209-Р (ATCC 6538-P), а також клшчш iзоляти S. aureus, S. epidermidis, S. haemolyticus, ß-гемолiтичний стрептокок групи G, Ь-гемол^ичний стрептокок Streptococcus constellatus, а-гемол^ичш стрептококи Streptococcus salivarius i Streptococcus mitis. Ктшчш штами мiкроорганiзмiв було видшено з раневого ексудату пащенпв з ускладненим перебiгом пiсля операцшного перiодy екстракцп зyбiв. 1х щентифшували на основi морфологiчних, культуральних властивостей та бiохiмiчних мiкротестiв за допомогою наборiв «STAPHYtest 16» та «STREPTOtest 16» (Lachema, Чехiя). Культивування стафшокоюв здiйснювали на звичайному агарi, стрептокоюв - на кров'яному агарi. Загалом було використано 160 зразкiв рiзних культур. Кiлькiсть контрольних зразкiв складала 120.

Динамiкy росту мiкробних культур на рщкому середовищi з додаванням яблучного пектину оцiнювали за наростанням !х оптично! щiльностi. В лунки 96-лункових плоскодонних полiстиролових планшет вносили по 200 мкл поживного середовища, попередньо зашяного тест-культурами ^вень кiнцевого мiкробного навантаження 105 КУО/мл). Пектин додавали в поживне середовище перед шокулящею культур в концентращях 20 мг/мл (2%), 10 мг/мл (1%) i 5 мг/мл (0,5%). Для контролю паралельно виконували пошви культур на середовище без пектину. Дослщження з кожним штамом при ушх описаних варiантах складу середовища культур виконували паралельно у 4 лунках планшету. Оптичну щшьшсть середовища (OD495) реестрували за допомогою спектрофотометра АКИ-01-Ц при 495 нм безпосередньо шсля внесения культур в лунки та через 18 год. шкубацп у термостат при 37°С в герметичнш камерi з достатнiм рiвнем вологостi. Визначали середнi значення приросту оптично! щшьносп середовища при кожному варiантi проведення дослiдy.

Вплив пектишв на адгезда мiкробних культур до полiмерно! поверхнi та !х здатнють утворювати бiоплiвки вивчали за методом A.Nostro i спiвавт. В лунки плоскодонних полютиролових планшет вносили по 200 мкл поживного середовища (з рiзними концентращями пектину та без нього), попередньо зашяного тест-культурами ^вень кiнцевого мiкробного навантаження 105 КУО/мл). Пюля 24-годинно! iнкyбацi! при 37°С середовище з планктонною фазою мiкроорганiзмiв видаляли. Мiкроорганiзми, якi не адгезували, видаляли з лунок в процеш 3-кратного промивання фосфатним буфером (рН 7,2). Адгезоваш мiкроорганiзми, якi формували бiоплiвки на днi i стшках лунок, фiксyвали впродовж 1 год. фшсатором Bouin пiкринова кислота-формалш (40%)-оцтова кислота (73:25:2). Пiсля видалення фiксатора лунки повторно тричi промивали фосфатним буфером. Бiльш точний метод ощнки iнтенсивностi бiоплiвкоyтворення бульйонними культурами мiкроорганiзмiв передбачае !х фiксацiю з наступним забарвленням кристал вiолетом. Бiоплiвки адгезованих бактерiй забарвлювали впродовж 10 хв. 0,2% розчином кристал вюлету. Надлишок барвника видаляли i лунки промивали дистильованою водою. У промип лунки вносили по 250 мкл етанолу для вившьнення барвника i вимiрювали оптичну щiльнiсть при 495 нм. Дослщження з кожним штамом при рiзних варiантах складу культурального

середовища виконували паралельно у 4 лунках планшету, i визначали середш значення штенсивносп забарвлення бiоплiвок. Для вивчення сшввщношення мiж планктонною фазою i бюптвкою бульйоннi культури, що мiстили планктонну фазу мiкроорганiзмiв, переносили мiкропiпеткою у вщповщш лунки нового планшета тсля чого визначали !х оптичну щшьнють [9]. Лунки планшета з бiоплiвками однократно промивали фосфатним буфером (рН 7,2). Пюля додавання ново! порци буферу !х старанно ресуспендували мшрошпеткою i визначали оптичну щшьнють одержаних суспензiй.

Обробка даних. Для статистично! обробки результатiв застосовано методи варiацшно! статистики, одно- i двофакторний дисперсшний аналiз (програма ANOVA).

Результати дослщження та 1х обговорення. Використаш нами в даному дослiдженнi культури стафшокоюв i стрептококiв вiдрiзнялися мiж собою за здатнiстю до бiоплiвкоутворення. Ця властивiсть була дуже сильно вираженою у a-гемолiтичних оральних стрептокоюв S. sаlivаrius i S. mitis. Штами стафiлококiв i Р-гемол^ичний стрептокок групи G характеризувалися помiрною бюптвкоутворюючою здатнiстю. Присутнiсть в поживному середовищi 20 мг/мл (2%) i 10 мг/мл (1%) яблучного пектину пригшчувало штенсившсть утворення бiоплiвок усiма тестованими штамами (p<0,05) (рис. 1.). Дiя пектину в концентрацп 5 мг/мл (0,5%) була менш вираженою. На бюптвкоутворення культурами a-гемолiтичного S. mitis i коагулазонегативних стафiлококiв (S. epidermidis, S. haemolyticus) ця концентрацiя пектину не впливала. Достовiрне пригнiчення росту бюптвок в присутностi 0,5% пектину спостер^али у культур Р-гемол^ичного стрептокока групи G i a-гемолiтичного S. salivarius. В цiлому варто вщзначити бiльш виражений пригнiчуючий вплив пектину на формування бiоплiвок штамами з високою бiоплiвкоутворюючою здатнiстю. Штами з помiрною бiоплiвкоутворюючою здатнiстю виявили слабку чутливють до пектину в концентрацп 5 мг/мл (0,5%). Також нами проаналiзовано оптичну щiльнiсть мiкробних культур в динамщ !х росту на рщкому середовищi з додаванням пектину. (рис. 2.)

Рис. 1. Вплив рiзних концентрацш пектину на Рис. 2. Вплив рiзних концентрацiй пектину на picT

формування бiоплiвок культурами стафшокогав i cтpептококiв бульйонних культур стафшокогав i cтpептококiв.

Пpедcтавленi результати свщчать, що вiдноcно 5 Í3 6 тест-культур мшрооргашз]шв (за виключенням Р-гемол^ичного стрептокока групи G) яблучний пектин проявив слабо виражену бактеpiоcтатичну дда. Вона була певною мipою виражена (p<0,05) при концентpацiях пектину 20 мг/мл (2%) i 10 мг/мл (1%). При концентрацн пектину 5 мг/мл (0,5%) бактерюстатична дiя спостер^алася лише вщносно культури S. aureus. Вщносне пpигнiчення росту культур становило 12,7-32,7% i 23,6-38,1% для 2% i 1% розчишв пектину вщповщно. В результат доcлiджень було доведено, що вплив piзних концентpацiй пектину на рют бульйонних культур стафшокоюв i cтpептококiв та на формування бiоплiвок культурами cтафiлококiв i стрептокоюв найбiльш ефективним е в 1% розчинах. Вище наведене мало значення для розробки промислових зpазкiв заcобiв у виглядi основи для ополicкувачiв порожнини рота, pозчинiв для промивання ран пiдчаc проведення оперативних втручань, подальших клiнiчних доcлiджень.

Обговорення результатв доcлiдження. Iнтенcивнicть бiоплiвкоутвоpення визначаеться не лише адгезивними властивостями мiкpооpганiзмiв. Вона може бути видовою ознакою бактерш та залежить вiд ступеню вipулентноcтi культури. Умовно-патогеннi мiкpооpганiзми, що е представниками нормально! мiкpофлоpи piзних бютошв оpганiзму, особливо !х штами, асоцшоваш з опоpтунicтичними i гоcпiтальними шфекщями, характеризуються високою колонiзацiйною здатнicтю та схильшстю формувати бiоплiвки в умовах як in vivo, так i in vitro. Тому застосування яблучного пектину у виглядi рщкого водного фармакопейного засобу цшком доцiльне, оскшьки в поеднаннi з iншими засобами може дати синерпчний лiкувальний ефект. [2]. Для пояснення можливих механiзмiв взаемодп пектинiв з мiкpобними кл^инами важливе значення мае pозумiння хiмiчно! природи цих сполук. Молекули пектишв мають piзнi pозмipи, якi

залежать вщ умов екстрагування сировини. У структурному вщношенш це довгий сшрально-закручений основний ланцюг 1з залишюв (1^4)-а-0-галактуроново! кислоти з поодинокими вкрапленнями (1^2)-Ь-рамнозн, до якого приеднан коротш1 боков1 ланцюги нейтрального арабшогалактану [7]. Маючи розгалужену будову яблучний пектин, як { шш1 пектини, здатний до сорбцп. Одержан нами в даному експерименп результати в цшому узгоджуються з л1тературними даними [9]. Довжина галактуронових дшянок { стушнь етерифшацп !х карбоксильних груп (метильними, ацетильними залишками), значним чином визначае ф1зико-х1м1чш властивост пектинових сполук [8]. Зокрема р1вень !х розчинносп у вод1 та здатшсть до гелеутворення, чим можна пояснити отриманий нами бактерюстатичний ефект 1% яблучного пектину, який вищий нж паралельно дослщжеш зразки 2% та 0,5% концентраций тод1, як в шших пектишв результат може бути шакшим.

1. Вище наведене мае значення для розробки промислових зразюв засоб1в у вигляд1 основи для ополюкувач1в, розчишв для промивання ран шд час проведення оперативних втручань в порожниш рота.

2. Мшробюлопчш дослщження показали, що при культивуванш м1крооргашзм1в на рщких поживних середовищах !х рют вщбуваеться нер1вном1рно. Частина мшробних кттин перебувае у вшьно плаваючому стан (планктонна фаза). Окрем1 мшробш кттини адгезують до дна та стшок посудин, 1, продовжуючи дшитися, формують на И поверхн суцшьний шар - бюпшвки.

3. Бактерюстатична д1я р1зних концентрац1й пектину на рют бульйонних культур стафшокоюв { стрептокок1в та на формування б1опл1вок культурами стаф1локок1в { стрептокоюв найб1льш ефективною виявлена в 1% розчинах, де пригшчення росту культур становило 23,6-38,1%.

1. Валышев А. В. Антимикробная активность пектинов и их производных / А.В. Валышев // Бюлл. Оренбургского НЦ, Утро РАН.-2013.-№3.- С. 6-10.

2. Гайошко Е. Инновационные технологии для условий заживления ран при операциях удаления зубов. / Е. Гайошко // 113-ая- Великобритания, Лондон, 19-25 ноября - 2015г.- С. 55-57.

3. Гайошко О. Б. Використання пектинвмюних речовин для профшактики альвеол^у у пащенив, яю пiддавалися впливу юшзуючого випромiнювання. / О.Б. Гайошко // - 1вано-Франювськ, 25 вересня 2015р.- С.10.

4. Косенко С. В. Пектодент. Технологи використання. / С. В. Косенко, О.Б. Гайошко, Ю.Г. Кононенко // Дента клуб, 2015. - № 1, ч. I, - С. 46-48; - 2015. - № 2, ч. II, - С. 42-45; - 2015. - № 3, ч. III, - С. 41-46.

5. Calce E. Pectin functionalized with natural fatty acids as antimicrobial agent / E. Calce, E. Mignogna, V. Bugatti [et al.] // Int. J. Biol. Macromol.-2014.-Vol.68, №4.-P.28-32.

6. Hugouvieux-Cotte-Pattat N. Bacterial pectate lyases, structural and functional diversity / N. Hugouvieux-Cotte-Pattat, G. Condemine, V.E. Shevchik // Environ. Microbiol. Rep.-2014.-Vol. 6, №5.-P.427-440.

7. Gao T. Alternative modes of biofilm formation by plant-associated Bacillus cereus / T. Gao, L. Foulston, Y. Chai [et al.] // Microbiologyopen.-2015.-Vol .4, №3.-P.452-464.

8. Wu M.C. Assessment of oligogalacturonide from citrus pectin as a potential antibacterial agent against foodborne pathogens / M.C. Wu, H.C. Li, P.H. Wu [et al..] // J. Food Sci.-2014.-Vol.79, №8.-P.M1541- M1544.

9. Wang S. Inhibition of adhesion of intestinal pathogens (Escherichia coli, Vibrio cholerae, Campylobacter jejuni, and Salmonella Typhimurium) by common oligosaccharides / S. Wang, J. Wang, H. Mou [et al.] // Foodborne Pathog. Dis.-2015.-Vol.12, №4.-P. 360-365.

МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ ЖИДКОИ

ФАРМАКОПЕЙНОЙ ФОРМЫ ЯБЛОЧНОГО ПЕКТИНА ПРИ РАЗРОБОТКЕ ОПОЛАСКИВАТЕЛЯ ДЛЯ ПОЛОСТИ РТА В ИСЛЕДОВАНИЯХ IN VITRO Гайошко Е.Б.

Инновационные технологии для улучшения условий заживления ран при операциях удаления зубов базируется на современном подходе до курации больных при удалении зубов. При разработке инноваций было учтено три вида групп факторов влияния при заживлении ран: I группа - общие ; II группа - местные ; III група- технологии лечения после операционных ран. Их соединение произошло за счет целесообразности мероприятий и препаратов на пектиновой основе. Пектин был использован как местно для формообразования стоматологической повязки, так и для использования в средину, а также в основе гигиенически-профилактического средства. Также появилась целесообразность разработки жидкого водного средства на основе пектина в виде ополаскивателя для

MICROBIOLOGICAL ACTIVITY OF LIQUID PHARMACOPOEIA FORMS OF APPLE PECTIN WHEN DEVELOPING RINSE FOR ORAL CAVITY IN RESEARCH IN VITRO Haioshko E.B.

Innovative technologies for improving conditions of wounds healing when extracting teeth are based on the modern approach of curing patients with extracted teeth. Upon developing innovations, it was taken into consideration three types of groups of impact factors with wounds healing: I group - general; II group - local; III group - curing technologies of postopeartional wounds. Their integration occurred due to the reasonable actions and means based on pectin. Pectin was used both locally for shape generating the stomatological bandage and for the intake use as well as the hygienic-prophylactic mean. It was also reasonable to develop the liquid water medicine based on pectin as the rinse for oral cavity without antibiotics that prevented from

полости рта, что не имел антибиотиков и предотвращал образования микробных колоний и оседанию планктона.

Ключевые слова: пектин, ополаскиватель для полости рта, микробная флора, лунка зуба, планктон.

Стаття надшшла 13.03.2016 р.

the creation of microbial colonies and plankton sedimentation.

Key words: pectin, rinse for oral cavity, microbial flora, alveolar socket, plankton.

Рецензент Пет рушанко Т.О.

УДК 616.31;617.52-089

Ш

СРАВНЕНИЕ ХИРУРГИЧЕСКИХ ШАБЛОНОВ, ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ПРИ ДЕНТАЛЬНЫХ

ИМПЛАНТАЦИЯХ

Была обследована группа пациентов в количестве 260 человек, которые имели дефекты зубных рядов верхней и нижней челюстей. Больных разделили на 2 группы по 130 человек в каждой. Для больных первой группы изготовили рентгеноконтрастные акриловые хирургические шаблоны с использованием сульфата бария. Для больных второй группы изготовили нерентгеноконтрастные акриловые хирургические шаблоны с дополнительным использованием рентгеноконтрастных маркеров. Разработанная новая методика предоперационного обследования пациентов позволяет на раннем этапе диагностики учитывать параметры костной ткани, в том числе плотность костной ткани, высоту, ширину, расстояние до антагонирующих зубов и окклюзионной плоскости. Эта методика позволяет оптимизировать хирургическую и ортопедическую тактику при различных дефектах костной ткани. Разработанный новый вид хирургических шаблонов, позволяет перенести данные, п олученные в результате обследования на операционное поле с минимальными отклонениями и создает возможность избежать осложнений на этапе хирургического вмешательства.

Ключевые слова: дентальная имплантация, хирургический шаблон, компьютерная томография.

В настоящее время дентальная имплантация широко распространена в большинстве стран мира и приобретает все большую популярность, как среди врачей, так и среди пациентов. Стоматологическая имплантация как наиболее перспективный метод восполнения дефектов зубных рядов является альтернативой съемным зубным протезам. Множество исследований и большой клинический опыт разных стран показали, что зубные имплантаты - это надежный метод протезирования, который решает множество проблем, связанных с применением съемных протезов. Имплантаты обеспечивают правильное пережевывание пищи, необходимое для нормального пищеварения; могут предотвратить дальнейшую атрофию кости челюсти и ткани десны; не приводят к психологическому стрессу, который не исключен, когда пациент вынужден носить обычный зубной протез [3, 5, 6].

На современном этапе техника выполнения оперативных вмешательств доведена до определенного уровня совершенства [2, 7]. В дентальной имплантации применяются современные и информативные методы диагностики, позволяющие оценить как состояние костной ткани челюсти, в которую вводится имплантат, так и общий статус пациента, подвергающегося данной операции [1, 8, 9]. Однако, несмотря на значительный прогресс, дентальная имплантация, как и любое оперативное вмешательство, может сопровождаться различными осложнениями и последствиями. По литературным данным частота осложнений колеблется от 3% до 17% [4, 10, 11]. Процессы, ведущие к развитию осложнений стоматологической имплантации, полиэтиологичны и часто имеют схожие патогенетические механизмы. Поэтому проблема послеоперационных осложнений, которые возникают как на ранних, так и на поздних сроках функционирования имплантата, не теряют актуальности.

Целью работы было сравнение хирургических шаблонов для переноса данных на операционное поле, используемых при дентальных имплантациях.

Материал и методы исследования. На базе кафедры ортопедической стоматологии АМУ была обследована группа пациентов в количестве 260 человек, которые имели дефекты зубных рядов верхней и нижней челюстей различной локализации, по поводу которых планировалось лечение с использованием имплантатов.

Больных разделили на 2 группы по 130 человек в каждой. Для больных первой группы изготовили рентгеноконтрастные акриловые хирургические шаблоны с использованием сульфата бария. Для больных второй группы изготовили нерентгеноконтрастные акриловые хирургические шаблоны с дополнительным использованием рентгеноконтрастных маркеров. Компьютерную томографию больным проводили на аппарате «Planmeca ProMax 3D Max». Все эти шаблоны печатались на принтере фирмы «Stratasys 3D».

Результаты исследования и их обсуждение. Для больных первой группы изготавливали рентгеноконтрастный шаблон из акриловой пластмассы с использованием сульфата бария и

направляли в рентгеновский кабинет для снятия томографического снимка. Для этого с верхней и нижней челюсти больных сняли с помощью альгинатного материала анатомические слепки, отлили модели и изготовили восковые шаблоны для определения центральных соотношений челюстей высоты прикуса. Далее в лаборатории ставили искусственные зубы и заменяли воск пластмассой, смешанной с сульфатом бария в пропорции 85% и 15% (Рис. 1).

Изготовленный таким образом протез накладывали на челюсти и проверяли соотношение с антагонистами. Для отделения от зубов-антагонистов изготовили на них каппы или же выделили от антагонистов нерентгеноконтрастный окклюзионный силикон и в этом виде челюсти в разобщенном виде направляли на томограмму. Она позволяет получить изображение органов и патологических очагов только в плоскости исследуемого среза, что дает четкое изображение без наслоения выше- и нижележащих образований и дает возможность получить точную информацию о размерах и плотности отдельных органов тканей и патологических образований, что позволяет делать важные выводы относительно характера поражения (Рис. 2). Далее из этих данных на компьютере изготавливали 3D - модели, которые переводили в специальный формат STL, печатали на 3D принтере и таким образом, получили хирургический шаблон.

Второй метод изготовления хирургических шаблонов - это шаблоны с маркерами. Для изготовления этих шаблонов все предыдущее сказанные процедуры повторялись, но варка происходила с нерентгеноконтрастными акрилами. Варку можно проводить с зубами без снятия их с кюветы, с учетом того, что зубы не должны быть рентгеноконтрастными. Далее на вестибулярной поверхности прозрачного протеза на нескольких местах, в среднем 5-8 местах делались углубления и наполняли эти углубления контрастным материалом, в частности гуттаперчой или контрастным фотополимером (Рис. 3).

Больные направлялись в рентгеновский кабинет. При этом делались двойные снимки - так называемые dual scanning. Для этого сначала снимали томографию больных с маркерными шаблонами. Далее увеличивая дозу, сняли и сам шаблон в отдельности. Затем данные обрабатывали на компьютере и переводя на принтер STL - файл печатали шаблоны. (Рис_4)_

Рис. 1. Рентгеноконтрастный барий сульфатный шаблон.

Рис. 2. Вид поперечного среза фрагмента челюсти с барий сульфатным шаблоном.

Рис. 3. Маркерный шаблон.

Рис. 4. Вид поперечного среза фрагмента челюсти с маркерным шаблоном.

Недостатками первого метода явилось то, что при наличии металлических коронок во рту изображение шаблона получается соединенным с металлическими коронками, целыми, едиными и очень трудно разделить их. Поэтому их разъединение в основном бывало на глаз, вследствие этого данные получились неточными. Метод трудоемкий и для изготовления на компьютере уходит много времени. Но надо отметить, что этот метод очень удачно и лучше работал на беззубых челюстях.

Преимуществами второго метода считаем то, что при наличии во рту металлической конструкции никаких проблем не возникают. Потому, что при снятии шаблона в отдельности из-за отсутствия металла получается идеальный слепок. При наложении снимка шаблона на снимок челюсти вместе с шаблоном, никакие артефакты от металлов не страшны и STL файл легко изготавливается с изображения отдельного снимка. Недостаткам считаем то, что контрастность шаблона должна увеличиваться на компьютере. На этом этапе имели случаи возникновения погрешностей. В этом случае посадка изготовленного шаблона становилась трудной и возникали трудности при наложении шаблона, так как, при большем увеличении контрастности, места, которые соприкасаются с небом или зубами, становились более выпуклыми. А при меньшей контрастности, возникающие при этом поры, создавали баланс.

Используя КТ с рентгеноконтрастным шаблоном детально изучали состояние челюстей посегментно, при этом определили необходимые параметры костной ткани и выделили основные

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.