CC BY
16
4. Домашовець Г.С. Типолопчна структура лiсiв Закарпаття / Г.С. Домашовець, Р.Д. Ва-силишин, А.Ю. Терентьев // HayKOBi основи пiдвищення продуктивностi та бюлопчно! стiйкостi лiсових та yрбaнiзовaних екосистем : матер. 62-о1 наук.-техн. конф. проф.-викл. складу ЛГФ НЛТУ Укра1ни, (^bBiB, 10-11 трав. 2012 р.). - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра1ни, 2005. - С. 27-29.
5. Основш положення оргашзацп i розвитку лiсового господарства Закарпатсько! облас-тi / Державне агентство люових ресyрсiв Укра1ни. - Iвaно-Фрaнкiвськ : Вид-во "Фолiaнт", 2011. - 290 с.
6. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. посiбн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харгав : Вид-во Харюв. ДАУ iM. В.В. Докучаева; Укра1нський ордена "Знак Пошани" науково-дос-лiдний ш-т лiсового господарства та агролюомелюрацп iM. Г.М. Висоцького, 2002. - 204 с.
Василишин Р.Д., Домашовец Г. С., Терентьев А.Ю. Анализ типологической структуры лесов Закарпатской области
Приведены результаты анализа типологической структуры лесного фонда Закарпатской области, который сделан на основании лесоустроительного материала из банка данных "Лесной фонд Украины". Проанализировано более 70 типов леса и почти 110 тис. выделов, где главными древесными видами были сосна - 658 выде-лов, ель - 31491, пихта - 1999, лиственница - 213, дуб - 9940, бук - 57361, граб -2618, ясень - 1442, акация - 1057, каштан - 187, береза - 1518, тополь - 187, осина -191 и ольха - 1762 выделов. В результате выполненной работы для группировки исходных данных были использованы такие показатели, как типы лесорастительных условий, типы леса, группы возраста и высота над уровнем моря.
Ключевые слова: типологическая структура, лесные участки, покрытые лесной растительностью, типы леса, типы лесорастительных условий, породная структура.
Vasylyshyn R.D., Domashovets G.S., Terentyev A.Yu. The typological forest structure is analyzed in Transcarpathian region
The results of analysis the typological structure of forest fund in Transcarpathian region are conducted on basis of forest inventory information from database "Forest fund of Ukraine". More than 70 forest types and about 110 thousand forest compartments are analyzed. The main forest forming tree species in these compartments is a pine - 658 compartments, a spruce - 31491, a fir - 1999, a larch - 213, an oak - 9940, a beech - 57361, a hornbeam - 2618, an ash - 1442, an acacia - 1057, a chestnut - 187, a birch - 1518, a poplar - 187, an aspen - 191 and an alder - 1762 compartments. The forest growing condition types, forest types, age groups and altitude above sea level are used up for grouping.
Keywords: typological structure, forest covered land, forest types, forest growing condition types, species structure.
УДК 630*[114.67+4] Ст. викл. Н.М. Волощук, канд. бюл. наук;
астр. В.М. Бтоус1 - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. КиЛв
М1КОБ1ОТА ЖОЛУД1В QUERCUS ЯОВиЯ Ь. КИВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено видовий склад мжобюти жолудiв <2. гоЬиг Кшвського Полюся в про-цес мжолопчного аналiзу 680 зразгав. Зразками слугували жолуд^ зiбранi з дерев у перюд вегетаци та вдабраш протягом збер^ання рiзними способами. Визначено ко-ефщент заселення та частоту трапляння мжромщетсв. Показано, що на жолудях, зiр-ваних iз дерев у перюд вегетаци, виявлено 41 вид iз 27 родiв, тсда як шд час збер> гання щентифжовано 24 види з 9 родiв. Найбшьшим видовим складом характеризу-валась мжобюта жолудiв, що знаходились шд модельними деревами.
Ключовг слова: мжобюта, жолуд^ <2егсш гоЬиг, збер^ання.
1 Наук. кер1вник : проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
Лiси Укра!ни вiдрiзняються багатством i рiзноманiтнiстю деревних порщ, особливе мiсце серед яких поидае дуб звичайний 2. гоЬиг Ь. - головна люоутворювальна порода дiбров. Значення його - велике, тепер майже всю наземну частину дуба використовують у господарському комплексi [11]. Для створення високопродуктивних та стiйких штучних насаджень i в природному поновленнi люу неабияку роль вiдiграе якiсть насшня, з якого вирощують посадковий матерiал або безпосередньо створюють лiсовi бюценози. Якiсть насiння часто знижуеться внаслщок ураження рiзними мiкроорганiзмами i непаразитарного походження [4].
Бшьшють лiсогосподарських тдприемств належним чином не забез-печуе заготiвлю насiнневого матерiалу дуба звичайного, тому навпъ у на-сшневий рiк значна частина жолудiв втрачае схожють через незадовiльнi умови збер^ання. Вiд того, наскiльки правильно збер^ають жолудi в зимовий перюд, залежить iнтенсивнiсть розвитку патогенно! мжобюти пiд час збер^ання, а надат i схожiсть насшня, енергiя проростання та вихщ стандартного садивного матерiалу [9].
Зберiгання насшня люових порщ, без утрати його пошвних властивос-тей, завжди було важливою проблемою у лiсовому господарст, особливо коли це стосувалося насшня основних люоутворювальних видiв, потреба в якому була постiйною й великою, насшня рщюсних видiв i тих, що мають ве-лику перюдичнють плодоношення, а також особливо щнного насiння при-родних популяцiй i сортiв. Багаторiчнi дослiдження насiнненошення дуба звичайного св^ать, що насiння, яке заготовляють в урожайнi роки, мае вищi показники якостi та збер^аеться без утрати кондицiйних характеристик удвь чi тривалiше, порiвняно з насшням, отриманим у роки низьких врожа!в. За даними Г.В. Кузнецово! та шших авторiв, вищими е не тшьки якiснi показники насшня у роки найкращих врожа!в, а ютотно кращим е й потомство, виро-щене iз цього насшня. Збереження саме такого насшня е найбшьш важливим i перспективним [8].
Вмшня забезпечити належнi умови для збер^ання насiння сприяе кра-щш оргашзацп та високiй результативностi робгт iз лiсовiдновлення й люо-розведення. Основною метою збер^ання насiння е недопущення погiршення його посiвних якостей з часом, яке часто зумовлюе необхщшсть збшьшення норми висiву, зменшення ефективностi всiх попереднiх робiт i цим самим призводить до нерацюнального використання насiнневого матерiалу [10].
Яюсть насiння пiд час зберiгання залежить вщ комплексу взаемо-пов'язаних чинниюв: бiотичних, абiотичних та антропогенних. Такими чин-никами е: клiматичнi умови роюв закладання репродуктивних органiв i дозрь вання насiння, розвиток хвороб та шюдниюв, технологи збирання, сушшня та добування насiння, а також умови збереження насшня: волопсть, температура, освилення тощо.
Метою дослвдження було вивчення видового складу мжобюти жолу-дiв 2. гоЬиг Ь. в перiод вегетацп та в процеш зберiгання рiзними способами, визначення коефщента заселення та частоти зустрiчальностi.
Матер1али i методика дослщжень. Модельнi дерева Q. robur знахо-дились в мшаних за складом насадженнях Ки1вського Полюся. Для виконан-ня вiдповiдних дослщжень, з них проводився 36ip жолудiв у перiод вегетацп, для закладання на зберiгання траншейним способом, а також оп^ жолудi, котрi перезимували пiд ними.
Мiкобiоту жолудiв вивчали бiологiчним методом [5]. Жолудi розкла-дали на агаризоване середовище Чапека та у вологу камеру, для яко1 1х попе-редньо дезшфжували у 96,6 % спиртi з подальшим промиванням стерильною водою. Пошви культивували протягом 10-14 дiб за температури + 25°С.
Iдентифiкацiю видiв грибiв здiйснювали методом виготовлення тим-часових мiкроскопiчних препаратiв, як дослщжували за допомогою свгтло-вого лабораторного мжроскопу "XS-3320". Для визначення таксономiчноl приналежностi мiкромiцетiв використовували визначники вггчизняних та шо-земних авторiв [1-3, 12, 13]. Коефщент заселення та частоту зустрiчальностi видiв мiкроскопiчних грибiв, видiлених iз дослiджуваних зразкiв, визначали за Т. С. Кириленко [6].
Результати дослщжень. Дослщження видового складу мжобюти жолу-дiв у перiод вегетацп проводили вщ моменту 1х появи (початок липня) до опа-дання (кшець вересня). Внаслiдок дослiджень ми виявили, що видовий склад мжобюти представлений 41 видом iз 27 родiв, 5 класiв (табл. 1). Найбшьш чис-ленним виявився клас Hyphomycetes, до якого належало 34 види грибiв.
З даних табл. 1 видно, що найбшьшу кшьюсть грибiв було видiлено у липш (36 видiв), а найменшу - у вересш (18 видiв). Це пояснюемо тим, що в процеш достигання жолудiв 1хня оболонка стае менш проникною для бшь-шосп мiкромiцетiв. Найвищий коефiцiент заселення протягом усього вегета-цiйного перiоду спостер^али у вида Alternaría alternata - 80,1 %, 40,0 i 25,4 %, вiдповiдно. Високим рiвнем заселення жолудiв у липнi також вщзна-чались види: Mucor plumbeus, Gliocladium catenulatum, Gonatobotrys simplex, Fusarium solani; у серпш - Alternaria tenuissima, Fusarium solani; у вересш -Gliocladium catenulatum.
Нашi дослщження показали, що жолудi вже протягом вегетацп шф^-ються потенцiйними збудниками хвороб. Серед вилучених видiв мжромще-тiв було щентифжовано збудникiв плiснявiння та загнивання насшня iз родiв Mucor P. Micheli ex L., Rhizopus Ehrenb., Aspergillus P. Micheli, Penicillium Link, Cladosporium Link, Trichoderma Pers. та Trichothecium Link, антракнозу жолудiв Colletotrichum Corda, шфекцшного полягання сiянцiв - Pythium Nees, Botrytis P. Micheli, Fusarium Link, Alternaria Nees.
Високою частотою зустрiчальностi (66,7-100,0 %) протягом вегетацп характеризувались мiкромiцети: Mucor plumbeus, Alternaria alternata, A. tenuissima, A. chlamidospora, Botrytis cinerea, Cladosporium cladosporioides, C. herbarum, Fusarium gibbosum, Gliocladium catenulatum, Penicillium variabile, P. verrucosum, Penicillium sp, Acremonium sp., Aspergillus niger, Aspergillus sp., Bispora sp., Colletotrichum sp., Epicoccum nigrum, Fusarium solani, Gliocladium varians, Hardotrichum sp., Harzia acremonioides, Trichoderma viride.
Табл. 1. Видовий склад мжобюти жолудiв Q. robur у nepiod вегетацй
№ з/п Вид гриба Жолудi в перюд вегетацй Частота зустрiчаль-носп,%
липень |серпень|вересень
Коефщент заселення, %
Oomycetes
1. Pythium sp. | 2,6 | - | - | 33,3
Zygomycetes
2. Rhizopus sp. - 9,3 - 33,3
3. Mucor plumbeus Bonord. 68,2 10,0 5,9 100,0
Hyphomycetes
4. Acremonium sp. 4,0 - 2,0 66,7
5. Alternaria alternata (Fr.) Keissl 80,1 40,0 25,4 100,0
6. A. tenuissima (Kunze) Wiltshire 10,0 16,1 12,5 100,0
7. A. chlamidospora Mouch. 5,2 - 6,0 66,7
8. Aspergillus niger Tiegh. - 4,3 6,3 66,7
9. A. parasiticus Speare - 2,8 - 33,0
10. Aspergillus sp. 2,0 4,9 - 66,7
11. Arthrobotrys sp. 9,3 - - 33,0
12. Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud 32,1 - - 33,0
13. Bispora sp. 16,0 - 8,8 66,7
14. Botrytis cinerea Pers. 12,2 12,6 8,8 100,0
15. Cladosporium cladosporioides (Fresen.) GA. de Vries 9,9 6,7 10,0 100,0
16. C. herbarum (Pers.) Link 5,7 6,3 8,2 100,0
17. Cylindrocarpon destructans (Zinssm.) Scholten 4,6 - - 33,3
18. Colletotrichum sp. 10,3 - 8,2 66,7
19. Epicoccum nigrum Link 5,2 6,1 - 66,7
20. Fusarium gibbosum Appel & Wollenw. 7,9 6,4 8,3 100,0
21. F. sporotrichioides Sherb. 8,0 - - 33,3
22. F. verticillioides (Sacc.) 5,2 - - 33,3
23. F. solani (Mart.) Sacc. 40,1 15,3 - 66,7
24. Gonatobotrys simplex Corda 48,2 - - 33,7
25. Gliocladium catenulatum J.C. Gilman & E.V. Abbott 59,0 5,9 15,2 100,0
26. G. varians Pidopl. 4,0 5,0 - 66,7
27. Hardotrichum sp. 2,3 - 4,8 66,7
28. Harzia acremonioides (Harz) Costantin 27,2 6,2 - 66,7
29. Myrothecium roridum Tode 10,0 - - 33,3
30. Penicillium variabile Sopp 3,3 6,1 5,2 100,0
31. P. verrucosum Dierckx 5,5 3,7 3,6 100,0
32. P. brevicompactum Dierckx - 2,1 - 33,3
33. P. implicatum Biorge 8,0 - - 33,3
34. Penicillium sp. 15,0 6,3 2,2 100,0
35. Pestalotia sp. 2,4 - - 33,3
36. Trichoderma viride Pers. 1,7 - 3,4 66,7
37. T. harzianum - 2,4 - 33,3
38. Trichothecium roseum Link 24,0 - - 33,3
39. Scopulariopsis brevicaulis (Sacc.) Bainier - 2,3 - 33,3
Coelomycetes
40. Phoma sp. 2,1 - - 33,3
41. Phomopsis sp. 2,1 - - 33,3
Agonomycetes
42 Mycelia sterilia (alba) 11,0 - - 33,3
Загальна юльюсть видiв 36 22 18 42
Внаслщок мжолопчного aHanÎ3y зразюв жолyдiв, що збер^ались pi3-ними способами, було видшено 24 види з 9 родiв, 2 KnacÎB (табл. 2). Найбшьш представленим був клас Hyphomycetes.
Табл. 2. Видовий склад мшобюти жолудiв Q. robur у nepiod зберкання
№ з/п Вид гриба Збер1гання жо-луд1в без воску Збер1гання жо-луд1в, оброблених воском Збертан-ня в природних умовах Частота зустр1-чаль-нос- ri, %
мюящв
6 1 12 1 18 1 6 1 12 1 18 1 6
Коефщент заселення, %
Zygomycetes
1. \Rhizopus stolonifer (Ehrenb.) Vuill| - | - |10,0| - 1 - 1 - 1 1,3 66,7
Hyphomycetes
2. Alternaria alternata (Fr.) Keissl. 20,0 30,0 - - 30,0 12,2 100,0
3. A. tenuissima (Kunze) Wiltshire 4,3 33,3
4. Aspergillus niger Tiegh. 10,0 - 20,0 - 20,0 - - 66,7
5. Botrytis cinerea Pers. - - - 5,0 - - 2,2 66,7
6. Cladosporium cladosporioides (Fresen.) G.A. de Vries 3,5 33,3
7. C. herbarum (Pers.) Link 10,0 - - - - - 6,3 66,7
8. C. sphaerospermum Penz. 4,4 33,3
9. Epicoccum nigrum Link 3,9 33,3
10. Fusarium sporotrichioides Sherb. 3,4 33,3
11. Gliocladium catenulatum J.C. Gil-man & E.V. Abbott 10,0 33,3
12. G. virens J.H. Mill., Giddens & A.A. Foster - 10,0 - - - - - 33,3
13. Monodictys sp. 1,4 33,3
14. Penicillium claviforme Bainier 20,0 - - 20,0 - - 4,2 100,0
15. P. expansum Link 6,3 33,3
16. P. janthinellum Biourge 1,2 33,3
17. P. variabile Sopp 60,0 - 20,0 30,0 - - 36,0 100,0
18. P. simplicissimum (Oudem.) Thom 1,3 33,3
19. Penicillium sp. 10,0 - - 10,0 10,0 - 3,2 100,0
20. P. verrucosum Dierckx 10,0 20,0 - - - - - 33,3
21. Trichoderma viride Pers. 3,5 33,3
22. T. koningii - - 20,0 - - - - 33,3
23. Cylindrocarpon destructans (Zinssm.) Scholten - 20,0 - - - - - 33,3
Загальна юльюсть вид1в 7 4 5 4 2 1 18
% вщ загально'1 юлькосп вид1в 29 17 21 17 8 4 75
Найбшьш численною виявилась мжобюта жолудiв, що збер^ались у природних умовах (18 видiв), а найменшою - жолудiв, оброблених воском (4 види), що становило 75 % i 17,0 % вщ загальноï кшькосп вилучених видiв (табл. 2). При цьому переважали гриби з роду Pénicillium - вiдомi збудники плюнявшня насiння. Загалом жолудi, що були оброблеш воском, мали тен-денщю до зменшення видiв мiкромiцетiв i3 збiльшенням термiну зберiгання.
Серед щентифжованих видiв мiкромiцетiв на жолудях у вшх способах зберiгання найбiльший коефщент заселення мав Pénicillium variabile. Пюля
шести мюящв зберiгання BciMa способами piBeHb заселення жолудiв цим видом становив 60,0 %, 30,0 та 36,0 % вщповщно. Незважаючи на те, що небез-печний вид Botrytis cinerea видшявся i3 жолудiв протягом усього вегета-цiйного сезону (табл. 1), тд час зберiгання його було вилучено тшьки на шостому мiсяцi iз жолудiв, оброблених воском, та тих, що знаходились у природних умовах, коефщент заселення становив 5,0 % i 2,2 % вщповщно. При подальшому зберiганнi не було виявлено цього виду.
Високою частотою зус^чальносп (66,7-100,0 %) в перюд збер^ання характеризувались види: Alternaria alternata, Penicillium claviforme, P. vari-abile, Penicillium sp., Rhizopus stolonifer, Aspergillus niger, Botrytis cinerea, Cladosporium herbarum. Пщ час вивчення мжобюти жолудiв у перюд збер^ання було встановлено, що оброблення жолудiв воском зменшуе рiвень заселення патогенноï мiкобiоти, зокрема найнебезпечнiших видiв iз родiв Penicillium, Fusarium, Aspergillus та Botrytis.
Висновки. Отже, з отриманих результапв видно, що видовий склад мжобюти жолудiв Q. robur у перюд вегетацй е бшьш рiзноманiтним, нiж пiд час ïх збер^ання, 41 i 24 види вщповщно. Вiн представлений переважно мш-ромщетами класу Hyphomycetes iз домiнуванням видiв роду Penicillium.
Найвищий коефiцiент заселення жолудiв протягом усього вегета-цшного перiоду спостерiгали у виду Alternaria alternata, а в процеш збер^ан-ня - у Penicillium variabile.
Нашi дослiдження показали, що жолудi вже протягом вегетацiï шфжу-ються потенцiйними збудниками хвороб жолудiв та сшнщв дуба грибами ро-дiв Aspergillus, Penicillium, Fusarium, Botrytis, Colletotrichum.
Щд час вивчення мiкобiоти жолудiв у перiод зберiгання було встановлено, що оброблення жолудiв воском зменшуе кшьюсть патогенноï мшобь оти, зокрема найнебезпечшших видiв iз родiв Penicillium, Aspergillus та Botrytis.
Л1тература
1. Билай В.И. Определитель токсинобразующих микромицетов / В.И. Билай, З.А. Кур-бацкая. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - 236 с.
2. Борисова В.Н. Гифомицеты лесной подстилки в различных экосистемах / В.Н. Борисова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 252 с.
3. Брежнев И.Е. Определитель грибов на плодах и семенах древесных и кустарниковых пород / И.Е. Брежнев, Г.Р. Ибрагимов, В.И. Потлайчук. - М. : Сельхозиздат, 1962. - 415 с.
4. Горд1енко М.1. Люов1 культури / М.1. Горд1енко, Г.С. Корецький, В.М. Маурер. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1995. - 327 с.
5. ГОСТ 13056.5-76. Методы фитопатологического анализа. - М. : Изд-во стандартов, 1976. - 26 с.
6. Кириленко Т.С. Микромицеты почв под посевами ячменя и овса / Т.С. Кириленко. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1984. - С. 47-84.
7. Крутов В.И. Микобиота зеленых насаждений г. Петрозаводска и его пригородов / В.И. Крутов, А.В. Руоколайнен // Проблемы лесной фитопатологии и микологии : матер. 6-ой Междунар. конф. 18-22 сентября 2005 г. - М.-Петрозаводск, 2005. - С. 203-209.
8. Кузнецова Г.В. Семеношение и качество семян клонов кедра сибирского разного происхождения на плантации в Красноярской лесостепи / Г.В. Кузнецова // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2003. - № 6. - С. 42-48.
9. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
10. Мамонов Н.И. Хранение семян основных лесообразующих пород / Н.И. Мамонов, Р.Ф. Погорелова, А.С. Спахова. - М. : Агропромиздат, 1986. - 78 с.
11. Патолопя дiбров / А.Ф. Гойчук, М.1. Гордieнко, А.1. Макарчук, Д. А. Гойчук. - К. : Вид-во ННЦ1АЕ, 2004. - 470 с.
12. Ellis M.B. More Dematiaceous Hyphomycetes. - UK : CAB International, 2001. - 507 p.
13. Fassatiova O. Plisne a vlaknite houby v technicke mikrobiologii. - Praha : SNTL, 1979. -
237 p.
Волощук Н.М., Билоус В.М. Микобиота желудей Quercus robur L. Киевского Полесья
Изучен видовой состав микобиоты желудей Q. robur Киевского Полесья в процессе микологического анализа 680 образцов. Образцами служили желуди, собранные из деревьев в период вегетации и отобранные в процессе хранения разными способами. Определен коэффициент заселения и частота встречаемости микромицетов. Показано, что на желудях, сорванных с деревьев в период вегетации, обнаружен 41 вид из 27 родов, тогда как во время хранения идентифицированы 24 вида из 9 родов. Наибольшим видовым составом характеризовалась микобиота желудей, которые находились под модельными деревьями.
Ключевые слова: микобиота, желуди, Qercus robur, хранение.
Voloschuk N.M., Bilous V.M. Mycobiota of Quercus robur L. acorns from Kyiv Polissya
Mycobiota species structure was studied during mycological analysis of 680 samples of Q. robur acorns from Kyiv Polissya. Samples of acorns were collected during vegetation period and storage. Fungal colonization coefficient and frequency of occurrence were determined. Forty-one species of 27 genera were identified on acorns during vegetation period and 24 species of nine genera - within their storage. The largest variety of micromyce-tes species was isolated from acorns over wintering under model trees.
Keywords: a mycobiota, the acorns, Qercus robur, a storage.
УДК 630*5 Мол. наук. спшроб. О.В. Жуковський;
мол. наук. спЫроб. О.В. Зборовська -Полтький флал УкрНДШГА м. Г.М. Висоцького, м. Житомир
СТРУКТУРА СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано матерiали безперервного облжу люового фонду Житомирсько-го Полюся за 2009 р. Здшснено розподш соснових насаджень за: групами вжу, складом насаджень, типами люорослинних умов, повнотою, запасом, класами боштету. Вщзначено вирiвнювання вжово! структури соснових насаджень, а також шляхи можливого покращення стану та збшьшення продуктивност деревосташв сосни зви-чайно!.
Ключовг слова: люовий фонд, сосжга насадження, люистють, продуктившсть, склад, група вжу, тип люорослинних умов, повнота, клас боштету, запас.
Вступ. Рацюнальне природокористування передушм залежить вщ ш-формацп щодо природних люосировинних ресуршв у конкретних регюнах, а також мае науково обгрунтоваш режими !х використання. Сучасш уявлення про будову i розвиток лiсiв та сучасш технологи дають змогу, з одного боку, шдвищувати продуктившсть деревосташв i отримувати значний прибуток, а з шшого - забезпечувати збереження бюлопчного рiзноманiття люових бь оценозiв, збершати !х стшюсть до численних хвороб, шюдниюв i антропоген-
