CC BY
22
УДК 619:636.2:577.127
Федорович В.Л.,3асистент ([email protected]) Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого
М1КРОЕЛЕМЕНТН1 СПОЛУКИ У ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ОСТЕОДИСТРОФ11 КОР1В
У статт1 наведено результаты застосування неоргатчних та хелатних сполук м1кроелемент1в для профшактики остеодистрофи коргв. Показано кращу ефективтстъ метюнат1вупрофыактиц1 захворювання.
Ключое1 слова: коровы, остеодистроф1я, хелатш сполуки, мжроелементи, метюнати.
Питанию профшактики остеодистрофи кор1в присвячено багато наукових роб1т, однак вона \ надал1 залишаеться актуальною проблемою скотарства [1, 2]. Для сучасного способу ведения тваринництва в Укра!ш характерним е неповноцшна год1вля тварнн що I е основною причиною остеодистрофи [1, 2].
Профшактика остеодистрофи кор1в можлива шляхом корекци рацюшв, яю вщповщають !хшм ф1зюлопчним потребам, особливо продуктивное^ [1, 3]. Досвщ заруб1жних кра!н показуе, що остеодистрофи як тако! (первинно! хвороби), може I не бути. Частше виникае проблема ¿з порушенням обмшу Са в шеляродовий перюд 1 розвиток шеляродового парезу [4].
Профшактичш заходи, що стосуються захворювань, викликаних нестачею мшеральних речовин, як правило, спрямоваш проти окремо! патологи. Тому використання лише препарат1в Са, а також неоргатчних форм м1кроелемент1в (МЕ) е недостатшм, що зумовлено низькою !хньою бюдоступшстю, утворенням нерозчинних комплексних сполук [3, 5]. Додавання мшеральних солей до складу корм1в утрудняеться також х1м1чною несумюшстю ряду йошв та антагошетичними взаемод1ями м1ж окремими МЕ [6].
У зв'язку з цим, доцшьним е застосування хелатних сполук МЕ, оскшьки вони оптимально поеднанш ¿з незамшними амшокислотами бюгенних метал1в ¿з високою бюлопчною доступшстю та в мммальних концентрациях проявляють ф1зюлопчний ефект [6].
Метою роботи було пор1вняти ефектившеть застосування неоргатчних та хелатних сполук МЕ для профшактики остеодистрофи у кор1в.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили в зимово-весняний перюд утримання кор1в. У попередтх роботах [7, 8] нами встановлено, що в кормах господарств виявлено нестачу та дисбаланс Со, Cu, Mn та Zn, дефщит поживних I бюлопчно активних речовин у рацюш тшьних сухостшних кор1в, а саме вуглевод1в, каротину, перетравного протешу, Са та Mg.
3 Науковий кер1вник Сл1вшська Л.Г., д. вет. н., професор Федорович В.Л., 2012
292
КлЫчними дослщженнями та лабораторним анал1зом кров1 було д1агностовано захворювання Kopie на остеодистрофш i3 субклмчним nepeöiroM [7,8].
Для дослщження було сформовано 3 групи Kopie, по 15 тварин в кожнш -одна контрольна та дв1 дослвдш. Контрольна група тварин отрнмувала основний рацюн, перша - неоргашчш сполуки МЕ, а друга - аналопчш хелатш сполуки МЕ (метюнати). 1хнш умют у Kpoßi тварин визначали на прилад1 AAS - 30.
Результата дослщження. Пщ час клмчного дослщження Kopie встановлено, що бшьшкть тварин були середньо! i нижче середньо! вгодованостг Температура тша Kopie знаходилася в межах ф1зюлопчних коливань i становила в середньому 38,2±0,30оС, частота дихання - 29,0±0,90 дихальних pyxiß за хвилину. Частота пульсу - 62±1,40 удар1в за хвилину. В 10 Kopie (33 %) реестрували брадикардш, рщше - тахкардш.
У хворих Kopie шерсть була скуйовджена, реестрували затримання линьки - довге волосся в дшянщ шш, черева, "гривки", вщм1чали неправильну поставу кшщвок, стоншення та частковий л1зис останньо! пари ребер, розсмоктування останшх 2-3 хвостових хребщв, часткову деформацш хребта, хистюсть зуб1в. У 6 Kopie (20 %) були не характерш симптоми хвороби - напружена хода, випуклкть ребер, надм1рне розростання i деформащя рогу копитець, а також кволкть, перегули та зниження продуктивности У 16 Kopie (36 %) спостер1гали спотворення смаку.
Анал1з Kpoßi Kopie на 30 добу досл1ду показав, що в тварин 1 i 2 груп теля згодовування неоргашчних та халатних сполук ME вмкт купруму в1рогщно (р<0,05) збшьшився на 17 та 25,2 % пор1вняно з контролем (рис. 1). На 60-ту добу вм1ст цього елементу у кров1 Kopie 2 дослщно! групи, де застосовували хелатш сполуки МЕ в1рогщно (р<0,01) збшьшився на 50,8 % пор1вняно з контрольною. У Kopie 1 дослано! групи у цей час вмют купруму збшьшився на 31,3 % пор1вняно з контрольною.
Початок ЗОдшв бОдшв 90дшв
> Контрольна s 1-ша дослщна
Рисунок 1.Вм1ст Cu в кров! Kopie Пюля завершения дослщу (90-та доба) вмкт купруму в кров1 Kopie 1 i 2 дослщних груп пщвищився на 40,5 i 65,7 % пор1вняно з контролем. Однак у Kopie 2 дослщно! групи в1н був в1рогщно (р<0,05) вищим вщносно контролю i
293
початку дослщу.У кров1 кор1в контрольно! групп цей мжроелемент залишався стабшьно нижчим вщ нижньо! меж1 ф1зюлопчних коливань.
Ф1зюлопчна роль Си в остеогенез1 пов'язана ¿з регулюючим впливом на остеогенш кл1тинш елементи в процеЫ росту \ диференщаци остеобласт1в та процеси осифжаци [9-12]. Йони Си2+ катал1зують ферментативш реакци в остеобластах, вщ1грають суттеву роль в функци фермешгв, що приймають участь в процеа утворення колагену [11]. Нестача Си веде до зниження вмкту оксипролшу I Са в стегнових юстках, зменшення ступеня мшерал1заци ккток, сприяе виведенню Р з оргашзму [9, 12].
Концентрация 2п в кютщ - чуттевий шдикатор його р1вня в рацюш тварин, нав1ть за гостровиражено! нестач1 2п, його вмют в шших органах I тканинах суттево не змшюеться [12]. Застосування препарата 2п у форм1 неоргашчний I хелатних сполук на 60-ту добу сприяло збшьшенню його вм1сту на 11,8 I 20,3 % у кров1 кор1в 1 та 2 дослщних груп вщповщно, пор1вняно зконтрольною групою. Зростання його р1вня у кров1 дослщних тварин продовжувалось 1 в наступний перюд тдгод!влг
Початок 30 дшв 60 дшв 90 дшв '■> Контрольна а 1-ша доел ¡дна п 2-га доел ¡дна
Рисунок 2. Вмкт 2п в кров1 кор1в Зростання його р1вня у кров1 дослщних тварин продовжувалось \ в наступний перюд пщгод1влг Зокрема, вмют 2п у кров1 кор1в 2 дослщно! групи через 90 д1б був в1рогщно вищим (р<0,05) на 29,4 \ 31,1 % шж у тварин контрольно! групи та початком досл1ду вщповщно (рис. 2).
Як зазначено авторами [9], 2п активуе лужну фосфатазу юстково! тканини, приймае участь в побудов1 кристал1чно! реш1тки оксиапатиту, його завжди виявляють в дшянках кальцифжаци, що евщчить про зв'язок ¿зСа [12].
Поряд ¿з пщвищенням у кров1 обох дослщних груп вмюту С и та 2п, концентращя Со вже на 30 добу теля початку експерименту в1рогщно (р<0,001) збшьшилася на 50,0 та 90,0 % вщповщно, пор1вняно з контролем. Через 90 д1б його умют був бшьшим у 3,4 та 2,0 рази вщповщно в кор1в друго! дослщно! групи, пор1вняно ¿з контролем та початком досл1ду (рис. 3).
Згщно даних л1тератури [9, 11] Со належить до остеогенних МЕ, приймае участь в активаци ряду фермешгв остеогенезу, в т.ч. юстково! фосфатази. Тому
294
за його нестач1 порушуються процеси синтезу оргашчно! I мшерально! частини юстки, розвиваеться остеодистроф1я [9, 12].
-а
с; о
Початок ЗОдшв бОдшв 90 дшв
^Контрольна ^ 1-та дослщна *• 2-гадослщна
Рисунок 3. Вмкт Со в кров1 кор1в Концентрация Мп на 30-ту добу дослщу в кров1 кор1в 1-й I 2-й груп мала тенденцш до пщвищення пор1вняно ¿з контролем. Що ж до 60-то! доби дослщу, то вмют цього елементу в1рогщно збшьшився у кор1в 1-о! (р<0,001) та 2-о! (р<0,05) дослщних груп пор1вняно з контролем.
Через 90 дшв вщ початку дослщу умкт Мп у кров1 дослщних кор1в в1рогщно (р<0,001) зростав 1 був на 22,4 та 73,5 % вщповщно бшьшим пор1вняно ¿з групою контролю. Однак, у кор1в друго! дослщно! групи умкт Мп був в1рогщно (р<0,001) вищий у 1,7 та 1,2 раза пор1вняно як ¿з контролем, так ¿з початком дослщу (рис. 4)._
Початок ЗОдшв бОдшв 90 дшв
* Контрольна 1-ша дослщна
Рисунок 4.Вмкт Мп в кров1 кор1в В процесах остеогенезу Мп виступае в рол1 активатора ряду ферменпв, що беруть участь в осифжаци, в т. ч. юстково! лужно! фосфатази та е стимулятором кальцифжаци, приймае участь в ензимних процесах мшерал1заци колагенових ф1брил [9-11]. Нестача Мп спричиняе порушення росту ккток та утворення хрящово! тканини, при цьому вщбуваеться резорбщя оргашчного I мшерального матриксу кктки [11, 12].
295
Висновки. 1. За остеодистрофи у кров1 кор1в знижуеться вмкт м1кроелемент1в Co, Cu, Zn i Mn.
2. Вивчено динамжу вмюту дефщитних м1кроелемент1в у кров1 кор!в ¿з субклмчним переб1гом остеодистрофи за корекци рацютв неоргатчними формами м1кроелемент1в та хелатними сполуками.
3. Оптимальний вмют м1кроелемент1в у кров1 кор!в та профшактика остеодистрофи забезпечуеться краще при згодовуванш коровам хелатних сполук (метюнат1в) м1кроелемент1в пор1вняно i3 !хшми неоргатчними аналогами.
Лтгература
1. Демидюк С.К. Ет1олог1я ал1ментарно! остеодистроф1! високопродуктивних кор1в у зах1дному perioHi Украши / С.К. Демидюк, Л.М. Костюкова, П.М. Ол1йник // Наук. вкник Льв1в. держ. академ1! вет. медицини. -Льв1в, 1999. - Ч. 1, №3. - С. 123-126.
2. Левченко В.И. Итоги и проблемы изучения внутренних болезней животных / В.И. Левченко, И.П. Кондрахин // Вюник Б1лоцерк1в. держ. аграр. ун-ту: 36. наук. праць. - БшаЦерква, 2008. - Вип. 56. - С. 5-8.
3. Ковалей ок Ю.К. Совершенствование способов лечения и профилактики микроэлементозов продуктивных животных / Ю.К. Коваленок // Ученые записки УО Витеб. гос. акад. вет. медицины. - Витебск, 2007. - Т. 43 -Вып. 1. - С. 105-108.
4. Bovine osteodystrophies / G. Caldow, В. Wain, A. Grant [et all] // Veterinary Record. - 1995. - Vol. 136, № 3. - P. 80-84.
5. Ковзов В.В. Диагностика нарушений обмена веществ у высокопродуктивных коров / В.В. Ковзов // Ученые записки УО Витеб. гос. акад. вет. медицины. - Витебск, 2007. - Т. 43 - Вып. 1. - С. 109-111.
6. Кравщв Р.Й. Хелатш комплекси м1кроелемент1в (метюнати): синтез, бюлопчна д1я, продуктившсть худоби i птищ / Р.Й. Кравщв, В.П. Новжов, A.M. Стадник // 36. м1жнар. статей н.-п. конф. - Льв1в, 1997. - С. 330-333.
7. Стадник A.M. Мжроелементний статус корм1в i кров1 кор1в та метабол1чш зм1ни за ензоотично! остеодистрофи / A.M. Стадник, В.Л. Федорович, Г.О. Биць // 361рник матер. м1жн. наук.-практ. конф. - Полтава, 2007. - С. 250-253.
8. Сл1вшська Л.Г. Стан к1сткового метабл1зу за остеодистрофи кор1в / Л.Г. Сл1в1нська, В.Л. Федорович // Науковий вкник Луганського нац. аграр. унту. - Луганськ, 2011. - С. 223-227.
9. Jon H. Beattie. Trace element and bone metabolism / Jon H. Beattie, Alison Avenel // Nutrition Research Reviews. - 1992. - Vol. 5. - P. 167-188.
10. Скоблин А.П. Микроэлементы в костной ткани / А.П. Скоблин, A.M. Белоус. - М., „Медицина", 1968. - 231 с.
11. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология) / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, М.А. Риж, Л.С. Строгова. -М.: Медицина, 1991. - 496 с.
12. М1кроелементози с1льськогосподарських тварин / [М. О. Судакав, B.I.
296
Береза, 1.Г. Погурський та ш.]; заред. М.О. Судакова. - К.: Урожай, 1991. - 152 с.
Summary Fedorovych V.L.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyj MICROELEMENT COMPOUNDS FOR PREVENTION OSTEODYSTROPHY COWS
The results of the application of inorganic and chelates trace elements for preventing osteodystrophy cows. Metionats shown better efficacy in preventing disease.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
297
